CC BY
24
УДК 332.144: 303.094.7(477.54)
ОЦ1НКА СЦЕНАР11В СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ХАРК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
НА ОСНОВ! 1М1ТАЦ1ЙНО1 МОДЕЛ1
© 2014
ОМАРОВ Ш. А.
УДК 332.144:303.094.7(477.54)
Омаров Ш. А. Оцiнка сценармв соцiально-економiчного розвитку XapKiBCbKoi областi на 0CH0Bi iмiтацiйноi' моделi
У статт'1 наведено результаты дослдження, спрямованого на побудову ¡мтацшно! модел'> сценарИв розвитку Хармвсьт облает/ та /х оцнку. Побудована iм:тац1йна модель складаеться з таких блок/в: економка, населення, бюджет, екологт, 1нновац:йна д1яльн1сть,зовн1шньоеконом1чна д'тльшсть i була реал'вована в системi iмтацйного моделювання Vensim 6.1. На основi побудованоiмоделi з метою ощнки перспективностi на-прямтв розвитку було розроблено та проанал'вовано таш групи сценарИв: базовий, iнвестицiйнi та iнновацiйно-iнвестицiйнi. Результати ана-л'ву базового сценарю показали, що за умов збереження тенден^й останшх 10 -12 рок/в темп економiчного розвитку Хармвсько'!' област'1 упо-в'шьниться,хочапозитивштенденцИматимутьмщемайжевуахвидахеконом'мно: д'тльност'и Сценарнемоделювання соцiально-економiчного розвитку Хармвсько'!' област'1 показало, що за б'шьшктю критерИв група iнновацiйно-iнвестицiйниx сценарИв переважае групу швестицшних сценарИв, при цьому найл'тшим е iнновацiйно-iнвестицiйний сценарй розвитку машинобудування. Також визначено, що при реал'вацП будь-якого сценарю слд сприяти спрямуванню прямих ноземних швестицш саме в розвиток промислового виробництва, а не ф'шансово': д'тльност'и Доведено, що пол'тшенню розвитку сприятимуть витрати на iнновацii в частит розробки та освоення не лише нових технологш виробництва, а нових, iнновацiйниxвид'в продукцИ
Ключов'! слова: соцiально-економiчний розвиток, моделювання, iмiтацiйна модель, сценарiй, регон. Рис.: 3. Табл.: 9. Ббл.: 12.
Омаров Шахн Анвер Огли - кандидат економiчниx наук, доцент, здобувач, Науково-досл'дний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Укра:-ни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЬд, 8 поверх, Хармв, 61022, Украна)
УДК 332.144:303.094.7(477.54) Омаров Ш. А. Оценка сценариев социально-экономического развития Харьковской области на основе имитационной модели
В статье представлены результаты исследования, направленного на построение имитационной модели сценариев развития Харьковской области и их оценку. Построенная имитационная модель состоит из следующих блоков: экономика, население, бюджет, экология, инновационная деятельность, внешнеэкономическая деятельность и была реализована в системе имитационного моделирования Vensim 6.1. На основе построенной модели с целью оценки перспективности направлений развития были разработаны и проанализированы такие группы сценариев: базовый, инвестиционные и инновационно-инвестиционные. Результаты анализа базового сценария показали, что при сохранении тенденций последних 10 - 12 лет темпы экономического развития Харьковской области замедлятся, хотя положительные тенденции будут иметь место почти во всех видах экономической деятельности. Сценарное моделирование социально-экономического развития Харьковской области показало, что по большинству критериев группа инновационно-инвестиционных сценариев преобладает группу инвестиционных сценариев, при этом лучшим является инновационно-инвестиционный сценарий развития машиностроения. Также определено, что при реализации любого сценария следует содействовать направлению прямых иностранных инвестиций именно в развитие промышленного производства, а не финансовой деятельности. Доказано, что улучшению развития будут способствовать расходы на инновации в части разработки и освоения не только новых технологий производства, но и новых, инновационных видов продукции.
Ключевые слова: социально-экономическое развитие, моделирование, имитационная модель, сценарий, регион. Рис.: 3. Табл.: 9. Библ.: 12.
Омаров Шахин Анвер Оглы - кандидат экономических наук, доцент, соискатель, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)
UDC332.144:303.094.7(477.54) Omarov Sh. A. Evaluation of Scenarios of the Socio-Economic Development of the Kharkiv Region Based on Simulation Model
In the article results of research aimed at building a simulation model of the development scenarios of the Kharkiv region with evaluation of the designed model are presented. The simulation model consists of the following units: economy, population, budget, environment, innovation, foreign economic activity and has been implemented by means of the simulation modeling system Vensim 6.1. On the basis of the model, with purpose of evaluating the potential areas of development, the following groups have been designed and analyzed: base, investment, innovation and investment scenarios. The results of the base scenario analysis showed that while the trends of the last 10-12 years will continue to persist, paces of economic growth of the Kharkiv region will be slowed down, although the positive developments would occur in almost all economic activities. The scenario modeling of the socio-economic development of the Kharkov region revealed that in most of the criteria the group of investment scenarios is dominated by a group of innovation and investment scenarios, the best situation shows the innovative investment scenario in the machine-building industry. It was also determined that in any case of implementation of one scenario the foreign direct investment should be facilitated concerning the development of industrial production, not the financial activities. It is proved that the costs of innovations will contribute to improvement of development not only in the elaboration and development of the new technologies, but also of the new innovative products. Key words: socio-economic development, modeling, simulation model, scenario, region. Pic.: 3. Tabl.: 9. Bibl.: 12.
Omarov Shakhin A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Applicant, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine)
Уданий час ктотно шдвищилися вимоги до рацю-нального обгрунтування та якост управлшських ршень щодо функщонування та безкризового розвитку соцiально-економiчних систем.
Аналiз сучасних розробок щодо моделювання ре-гюнального розвитку показав, що надшним i доцкьним
методом перевiрки стратегш i сценарив розвитку склад-них економiчних систем, який сприяе розробщ адекват-них i перспективных управлшських ршень та найбкьш широко використовуеться дослцниками, е iмiтацiйне моделювання [1 - 3]. Одшею з найбкьш поширених концепцш iмiтацiйного моделювання регюнального
розвитку е системно-динамiчна концепцiя Дж. Форрес-тера [4 - 8], що дозволяе рекомендувати 11 для розробки шггацшно! моделi, спрямовано'1 на перевiрку сценарив розвитку регiонiв.
Мета стати - наведення результайв дослiдження, спрямованого на побудову шггацшно! моделi сценарив розвитку Харк1всько! областi та 1х оцiнку.
ля досягнення поставлено1 мети була розроблена /\ iмiтацiйна модель сценарив розвитку на основi Л Усуттево! модифГкаци моделi [7]. Статистичною базою для розробки моделi служили даш офгцгйно! статистики за перюд 2000 - 2013 рр. [9]. ВГдмГншстю моделi е те, що уа грошовi показники були приведет до 2010 р. Такий шдхГд дозволяе отримати бГльш об'ективнi прогнози ситуаци. Головною проблемою при розробщ складових шгтещшно! моделi виявився суттевий вплив свггово! фшансово1 кри-зи, яка найбГльшим чином позначилася на економщ об-ластi у 2009 р., внаслГдок чого майже в усГх залежностях, за винятком демографiчних, змiнюються коефiцiенти, а в деяких випадках i сама форма таких залежностей.
Побудована iмiтацiйна модель складаеться з таких блокiв: економжа, населення, бюджет, екологiя, ш-новацшна дiяльнiсть, зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, i була реалiзована в системi iмiтацiйного моделювання Уешт 6.1.
У блоцi «Економжа» здiйснюеться моделювання формування валового регюнального продукту областi у розрiзi основних видiв економГчно1 дiяльностi: сГльське господарство (включаючи рибництво та лiсове госпо-дарство), промисловiсть, будiвництво, оптова i роз-дрiбна торгiвля, транспорт, фшансова дiяльнiсть та iншi види. Окремо з промисловостГ видiленi виробництво харчових продуктiв, напо!в i тютюнових виробiв i маши-нобудування - як основш види промисловостi, частка яких у обсягах реалшаци промислово! продукци скла-дае протягом останнГх 10 роив вГд 42 до 48 %. Головним показником, який вГдбивае розвиток виду економГчно1 дГяльностГ, обрано валову додану вартiсть (ВДВ) та об-сяг реалГзаци промислово1 продукци. Схема основних прямих взаемозв'язкiв видгв економГчно1 дГяльностГ, що моделюються, показана на рис. 1.
СлГд зазначити, що усГ види економГчно1 дГяльностГ виявилися включенГ у декГлька десятюв контурГв зворот-ного зв'язку. Загальна кГлькГсть контурГв, якГ визначають динамку складових моделГ, перевищуе три сотнГ
Головними вихГдними видами дГяльностГ було обрано тГ, що виробляють переважно товари - сГльське господарство та промисловГсть. Решта видГв дГяльностГ, якГ виробляють послуги, розглядалися як тГ, що обслуго-вують потреби сГльського господарства, промисловостГ та населення.
ВихГдним положення щодо динамГки розвитку го-ловних видГв економГчно1 дГяльностГ було припущення про залежнГсть приросту валово1 додано1 вартостГ вГд обсягГв капГтальних ГнвестицГй безпосередньо або через прирГст основних фондГв. Безпосередньо капГтальнГ швестици вГдбиваються на зростаннГ валово1 додано1 вартостГ у промисловостГ, а в сГльському господарствГ зростання ВДВ спричинено зростанням обсягГв основних фондГв завдяки швестицГям. 1нвестицшний лаг у моделях виявлено не було.
Обсяг ГнвестицГй в основний каптал для усГх об-раних видГв економГчно1 дГяльностГ складаеться з двох компонент: швестици за рахунок власних коштГв пГдприемств та ГншГ джерела ГнвестицГй. Обсяг ГнвестицГй за рахунок власних коштГв пГдприемств ви-значаеться коефГцГентом схильностГ до Гнвестування. Обсяг Гнших, нГж власнГ кошти пГдприемств, ГнвестицГй в основний капГтал включае Гнвестици за рахунок державного та мГсцевого бюджетГв, коштГв населення, кредитГв Г коштГв Гноземних швесторГв, якГ моделюються окремими залежностями.
В усГ шдмоделГ розвитку окремого виду економГч-но! дГяльностГ включено показники кГлькостГ зайнятих Г середньо1 заробГтно1 плати. КГлькГсть зайнятих пере-важно визначаеться для базових видГв коефГцГентом працеозброенностГ кашталу, а для решти видГв - коефГ-цГентом трудомГсткостГ. Середня заробГтна плата у кожному видГ дГяльностГ визначаеться окремою залежнГстю вГд мшГмально1 заробГтно1 плати.
Центральна пГдмодель економГчного блоку показана на рис. 2. Визначальний характер шдмоделГ розвит-
Рис. 1. Структурна схема моделi блоку «Економша»
ку промисловостГ пГдтверджуеться тим, що показники валовоГ додано1 вартостГ промисловостГ в поточних цшах та цшах 2010 р. входять до 135 та 226 контурГв зворотного зв'язку вГдповГдно, якГ включають майже всГ види економГчноГ дГяльностГ.
Як зазначалося, два види промисловостГ моде-лювалися окремо. Так, обсяги реалшацп продукци ма-шинобудування роздГлено на двГ частини: експорт ма-шинобудГвноГ продукци (машини, обладнання та меха-нГзми; електротехнГчне обладнання, засоби наземного транспорту, лГтальнГ апарати, плавучГ засоби, прилади та апарати оптичш, фотографГчнГ) та реалГзацГя на вну-трГшньому ринку. НеобхГдшсть видГлення експорту спричинена тим, щочастка експорту в обсягах реалГзаци складала вГд 44,2 до 65,8 %.
Обсяг реалГзаци продукци харчовоГ промисло-востГ головним чином визначаеться доходами населення. Завдяки зв'язку оплати працГ з доходами виникае контур позитивного зворотного зв'язку в шдмоделГ розвитку харчовоГ промисловостГ.
Решта видГв економГчноГ дГяльностГ розглядалася як тГ, що виробляються послуги населенню чи виробництву, а тому !х розвиток пов'язаний з розвитком основних видГв дГяльностГ та демографГчними процесами, а саме:
ВДВ буЫвництва = (-23333,6 + 2701 • ЬЫ (ВДВ промисловост) (Я2 = 0,84);
ВДВ транспорту = 0,4445 • ВДВ буЫвництва + + 4906 + 1000 • [г - 2011] (Я2 = 0,76);
ВДВ торгiвлi = 0,5916 • (ВДВ смьського господар-ства + ВДВ промисловот в поточних щнах) - 54,512 (Я2 = 0,9);
ВДВ фтансовог дiяльностi = 0,73223 • ВДВ про-мисловот в поточних щнах + 0,45538 • ВДВ торгiвлi -- 5802,76 - 3000 • [г - 2011] - 5000 • [г - 2012] (Я2 = 0,91);
ВДВ шших видiв економiчноl дiяльностi = 13036 • • ЬЫ (Середня заробтна плата) - 84336 + 2000 • [г - 2011] (Я2 = 0,98),
де Я2 - коефщент детермшаци моделГ, г - час у роках.
Результати моделювання розвитку окремих ви-дГв економГчноГ дГяльностГ узагальнюються у тдмоделГ формування валового регГонального продукту:
<МшГмальна заробтна плата зурахуванням ¡нфляцп>
Середня заробтна плата Коефщ^нт в промисловосл
працеозбровносл ^
катталу Оплата прац
в промисловосл в промисловосл
ч /
К¡льк¡сть зайнятих у промисловост¡
Темп зростання ВДВ промисловосл
<Обсяг реалвацп промислово''' продукций
<1нфля^я до 2010 р.>
V
ВДВ
промисловост! п. п.
Коеф¡ц¡€нт схильносл до ¡нвестування в промисловост¡
ВДВ промисловост¡
ВДВ промисловостГ в поточних цшах
1нвестування за рахунок кошт¡в п¡дпри€мств у промисловосл
ИТ
lнвестиц¡' в промисловсть
I; з
Прир¡ст ВДВ промисловосл
lнш¡ джерела^ ¡нвестування в промисловкть
<Курс долара США>
1ндекс цш виробник¡в промислово'Г продукци (|ЦВ) (оц¡нка)
1ндекс ц¡н виробник¡в промислово''' продукцГ'' _<lнш¡ джерела до 2010 р. (оц¡нка) п. п. ¡нвестиц¡й>
1ндекс ц¡н виробниш промислово''' продукцГ''. до 2010 р. (оцшка) \
О
Основний каттал промисловост!
Т .
Прир¡ст основного
катталу.. в промисловост¡
^^ Частка промисловост¡ в ¡нвестиц¡ях
М
Коефщ^нт приркно'''
кап¡тало€мност¡ основного кап¡талу
Рис. 2. Дiаграма причинно-наслiдкових зв'язкiв i потокiв у пiдмоделi «Промисловiсть»
ВРП = (1,1391 • ВДВ - 3841,6) • (1 + 0,042 • [t - 2012])) (R2 = 0,99).
Ця подмодель також мютить оцшки iнфляцiйних процесiв i формування мшмально'1 3apo6iTHo'i плати як одного з napaMeTpiB моделювання..
1нновацшна дiяльнiсть в облaстi моделювалася в розрiзi двох основних нaпрямкiв: у машинобудуванн та виробництвi харчових продукпв. Такий вибiр по-яснюеться тим, щощ два види промислово'1 дiяльностi забезпечують 80 - 90 % уйе'1 реaлiзовaноï iнновaцiйноï продукци.
Особливютю виявлених причинно-нaслiдкових зв'язкiв е наявшсть опосередкованого впливу витрат на шноваци на витрати прaцi в харчовш промисловостi та мaшинобудувaннi, а також пряма за-лежнiсть витрат на шноваци в машинобудуванш в1д ш-вестицiй у цю галузь та наявшсть п'ятирiчного циклу в реaлiзaцiï iнновaцiйноï продукци машинобудування.
Обсяг реалiзацiï тновацшноЧ продукци = 386375 + + 0,886687 • Обсяг реалiзацiï iнновацiйноï продукци машинобудування +1,15503 • Обсяг реалiзацiï iнновацiйноï продукци xap40B0ïпромисловот (R2 = 0,9);
Обсяг реалiзацiï iнновацiйноï продукци машино-будуванняг = (201073 • cos (2n (t - 2004) /5) • Витрати на шноваци у машинобудуванш t-10,1 + 1,2 • 106 + 1,388 • 106 • [t - 2012]) (R2 = 0,94);
Обсяг реалiзацiï iнновацiйно'ï продукци харчовоï промисловот = 367,1 • 1нвестици у харчову промисло-вкть - 69169 (R2 =0,86).
Вихцним положенням про динамжу прямих шо-земних швестицш (П11) було припущення, що обсяг таких швестицш залежить в1д ефективностi економжи регiону, тобто вiд обсягiв валового регюнального продукту або валово'1 додано'1 вaртостi. Попереднiй aнaлiз структури прямих iноземних iнвестицiй показав, що протягом 2000 - 2012 рр. галузева структура зазнала значних змш. Значно збiльшилaся частка фiнaнсовоï дЬ-яльностi та дiяльностi, пов'язано'1 з орендою та прода-жем нерухомосп, а частка промисловостi скоротилася. Крш того, у 2012 р. вцбулося скорочення обсягiв, хоча об'ективних передумов для цього ще не було. Тому модель обсяпв прямих шоземних iнвестицiй була оцiненa за даними 2001 - 2011 рр. та мае вигляд:
Прямi тоземт швестици = 212,594 - 2,9294 • ВДВ промисловость млн дол. + 0,2384 • ВДВ фiнансовоï дiяль-ность млн дол. + 3,0196 • ВДВ тших видiв дiяльностi, млн дол. + 700 (R2 =0,96),
де валова додана вартють видiв економiчноï дiяльностi визначена в поточних цшах у млн дол. США за серед-ньорiчним курсом.
Вплив прямих шоземних швестицш на загальш об-сяги капггальних iнвестицiй в економiку облaстi досить незначний. Кошти iноземних iнвесторiв складали протягом 2002 - 2012 рр. вц 0,2 (у 2012 р.) до 12 % (у 2007 р.) ш суми швестицш в основний каптал, а обсяги освоених кaпiтaльних iнвестицiй за рахунок шоземних iнвесторiв вiд прямих швестицш складають взaгaлi 0,02 - 0,8 %.
Зовнiшньоекономiчнa дiяльнiсть облaстi моделю-ються обсягами експорту та iмпорту товaрiв i послуг.
Зважаючи на те, що питома вага експорту продукци машинобудування (машини, обладнання та мехашзми; електротехшчне обладнання; засоби наземного транспорту, л^альш апарати, плaвучi засоби; прилади та апарати оптичш, фотогрaфiчнi), хоча й знижуеться протягом останнк трьох рокiв, але перевищуе 40 %, було зроблене припущення про визначну роль машинобу-дування у експорт облaстi. Обсяги експорту продукци харчово'1 промисловостi та скьськогосподарсько'1 продукци нaрaзi на маються визначного характеру, тому вони моделюються у рамках пiдмоделi розвитку харчово'1 промисловостi. Особливiстю формування обсяпв iмпорту е негативна зaлежнiсть в^д курсу долара США.
У пiдмоделi динaмiки населення здiйснюеться моделювання природного та мирацшного руху населення регюну, а також формування доходiв населення, оцiнкa зaйнятостi та безробитя. Швидкiсть природного руху населення залежить в1д рiвня ВРП на душу населення, таким чином, населення регюну включено до контуру до-датного зворотного зв'язку розвитку економжи регюну: Коефщент народжуванот = 3,0694 • LN(ВРП на душу населення) - 0,4677(R2 =0,9);
Коефщент смертнот = 17,737 • EXP(-0,007 • ВРП на душу населення) (R2 = 0,74).
Оцшка ринку пращ здшснюеться за такими двома показниками:
Коефщент зайнятот = Зайняте населення регюну /Населення вшм 15 - 70 ротв • 100;
Рiвень безробття за методологию МОП = 9,1278/ / (1 + 0,0514327 • ВРП на душу населення у поточних щ-нах) + 3,18298 (R2 = 0,97).
Для оцшки рiвня зайнятост за методолопею МОП було здшснено прогноз юлькосп населення вком 15 - 70 роив на основi вжово'1 структури населення регюну станом на початок 2010 р. i вжових коефщенпв смертност [10].
Еколопчна складова соцiaльно-економiчного розвитку регюну моделювалася в розрiзi двох головних по-казниюв за такими рiвняннями:
Викиди штдливихречовин в атмосферу = 5,7591 • • LN(ВРП) - 54,878 (R2 = 0,89);
Вiдходи 1 - 3 ступеня небезпеки на тдприемствах = 2 • 10-5 • ВРП + 2,8089 (R2 = 0,9).
Показники якост побудовано'1 моделi демонстру-ють ïï достатню адекватшсть i дозволяють вико-ристати ÏÏ для сценарного aнaлiзу. З метою оцшки перспективност напрямкш розвитку було розроблено двi групи сценарив: iнвестицiйнi та iнновaцiйно-iнвестицiйнi, кожний з яких створено у двох вaрiaнтaх згiдно з галузевою спрямовашстю. Кла-сифiкaцiю сценарив показано на рис. 3.
Базовий сценарш вцповцае тенденцiям, що скла-лися протягом 2000 - 2013 рр. з урахуванням змш, спро-вокованих впливом св^ово"! фiнaнсовоï кризи у 2009 р. Основними параметрами базового сценарш е шдекс споживчих цiн, мшмальна зaробiтнa плата i курс долара США. 1ндекс споживчих цш на 2014 р. визначався на основi поточних даних i з урахуванням подорожчан-ня iз серпня 2014 р. частини комунальних плaтежiв, а
на 2015 - 2017 рр. згГдно з Додатком до Постанови КМУ № 404 вГд 27 серпня 2014 р. Зростання мшшально: заробгг-но! плати вГдбуваеться вГдповГдно до Гндексу споживчих ц1н. Прогноз курсу долара США на 2014 р. визначали вихо-дячи Гз поточного середньозваженого курсу гривнГ за опе-рацГями банкГв Украши з готГвковою Гноземною валютою.
тягом 2015 - 2020 р. майже в 4 рази, Г у 2,5 разу вГдносно базового сценарГю. У рГвномГрному сценарп витрати на шноваци збГльшуються в машинобудуваннГ та харчовГй промисловостГ вГдповГдно до !х впливу на загальний обсяг реалГзаци шновадшно: продукци. 1нвестщшш параметри перспективних сценарГ1в показано в табл. 1.
Сценари розвитку ХармвськоТ облает
С
1вестиц1йн1
— Аграрний
3 с
Шновацйно-'швестицйш
Ь С
Базовий
Розвиток
машинобудування
Промисловий - з перевагою
машинобудування
Рис. 3. Класифшащя перспективних сценармв прискорення економiчного розвитку ХармвськоТ областi
Ртномфний розвиток
Група ГнвестицГйних сценарiiв передбачае збГльшен-ня ГнвестицГй у основний капГтал за рахунок власних коштГв шдприемств та Гнших джерел Гнвестування. У аграрному сценари обсяг швестицш у основний капГтал сГльського господарства збГльшуеться на 30 % порГвняно з базовим сценарГем рГвномГрно протягом 2015 - 2020 рр. У промисловому сценарп з перевагою машинобудування передбачаеться збГльшення ГнвестицГй у основний капГ-тал промисловостГ на 30 % до 2020 р. Гз вГдповГдним збГль-шенням ГнвестицГй у машинобудування. Решта Гнвести-цГйних процесГв вГдповГдають базовому сценарГю.
У швестицшно-шновацшних сценарГях передбача-еться разом Гз помГрним збГльшенням ГнвестицГй у осно-вний капГтал промисловостГ збГльшення загальних витрат на шноваци в цГлому по промисловостГ, а також у окремих галузях промисловостГ. У сценари розвитку машинобудування витрати на шноваци у галузГ збГльшуються про-
Як видно з даних табл. 1, найбГльшГ сумарнГ ш-вестици в основний капГтал регГону пов'язаш з Гнвести-цГйно-ГнновацГйним сценарГем економГчного розвитку, причому найбГльше збГльшення мае вГдбутися у маши-нобудуваннГ, майже на 60 %. У цьому сценари також по-требуються найбГльшГ витрати на шноваци в машинобудуваннГ, яю мають збГльшитися порГвняно з шерцшним базовим сценарГем у 2,1 разу. Разом з тим частина цих ГнвестицГй не мае буде залучена додатково, а е наслГдком прискорення зростання валовоi доданоi вартостГ та об-сягГв реалГзаци, тобто е ендогенним збГльшенням. 1нве-стици за рахунок власних коштГв пГдприемств е основ-ним джерелом швестицш в основний капГтал, тому !х збГльшення матиме вагомШ наслГдки, нГж залучення зовнГшнГх ГнвестицГй. Так, у найменш Гнтенсивному сце-нари розвитку - аграрному швестицшному - збГльшення сукупних за 2015 - 2020 рр. швестицш за власний ра-
Таблиця 1
Сумарнi iнвестицii' за 2015 - 2020 рр. у сценарiях економiчного розвитку Xаркiвськоi' област
Параметри сценарпв Сценари
Базовий 1нвестифйж Ывестицшно-шнова^йш
Аграрний Промисловий Машинобудування Рiвномiрний
1нвестицГГ в основний капiтал у стьському господарствi, млн грн 7 209,7 8 563,1 7 287,6 7 341,0 7 351,8
1нвестицГГ у машинобудування, млн грн 10 237,1 10 240,2 11 639,1 16 317,1 16 338,2
1нвестицп у промисловiсть, млн грн 39 640,4 39 655,5 48 779,5 53 144,5 52 598,6
1нвестицГГ у харчову промисловiсть, млн грн 5 575,2 5 577,5 5 646,8 5 688,4 6 110,0
1нвестицп у основний капiтал регiону, млн грн 132 132,2 132 215,4 134 744,8 139 975,4 139 502,3
Витрати на шноваци в машинобуду-ванш, млн грн 6 317,3 6 319,2 7 182,5 13 471,6 11 444,9
Витрати на шноваци у харчовм промисловостi, млн грн 704,9 704,9 704,9 704,9 713,0
<
О ^
ш <
=п
<С =л о
<
о
ш
хунок становитиме лише 0,04 %. У найбкьш штенсивно-му сценари - шновацшно-швестицшному з розвитком машинобудування - цей показник становитиме 5,3 %, а у р1вном1рному - 4,7 %.
Зпдно з результатами моделювання скорочення на-селення рег1ону продовжуватиметься протягом на-ступних роив, але пом1тно уповкьниться пор1вняно з попередшми 10 роками завдяки як зростанню народжу-ваност1, так 1 зменшенню р1вня смертност1. Так, на початок 2020 р. населення Харкшсько1 област становитиме 2702,4 тис. ос1б, що на 2,4 % менше, шж на початок 2010 р., або на 1,4 % в1д початку 2012 р. Пор1внюючи з даними попере-днього пер1оду, можна зауважити, що протягом 2002 -2012 рр. населення област1 скоротилося на 5,9 %.
Загальний коеф1ц1ент смертност зг1дно з базовим сценар1ем складае у 2020 р. 13,12 на 1000 ос1б, тобто ско-ротиться на 2,08 одиниць пор1вняно з 2010 р., або на 1,25 в1д р1вня 2013 р. Скорочення коефщента смертност1 взагал1 почалося лише у 2009 р. 1 за останш 6 роив скла-ло 1,6 п. Як показано в табл. 2, ус1 сценари приводять до зниження цього показника, при чому найкращим е шновацшно-швестицшний сценар1й.
Головним узагальнюючим показником економ1ч-ного розвитку рег1ону е валовий рег1ональний продукт та його обсяг на душу населення. У табл. 3 показано результата моделювання ВРП 1 валово'1 додано'1 вартост1 в розр1з1 розглядуваних вид1в економ1чно'1 д1яльност1. Так, у 2016 р. обсяг ВРП при збереженш наявних тенденц1й становитиме 138298,9 млн грн, у 2020 р.- 205226,4 млн грн, ВРП на душу населення у 2016 р. складае 50,8, а у 2020 р. - 75,9 тис. грн у поточних щнах.
Анал1з темшв зростання ВРП, приведеного до базового 2010 р., показав, що протягом 2000 - 2010 рр. вш зр1с у 2,87 разу, проте у наступне десятир1ччя зростання навггь у базовому сценари становитиме лише 1,92 разу (у поточних щнах в1дпов1дш темпи зростання станов-лять 7,89 та 3,24 разу). Отже, наявна тенденц1я до упо-вкьнення зростання економжи область Причини цього частково виходять з анал1зу темп1в зростання валово'1 додано'1 вартост1 по видах економ1чно'1 д1яльност1 та зм1н у 11 структур1. Валова додана варт1сть промисловост1 до 2020 р. досягне значення у 19892,8 млн грн, проте и ви-переджае торг1вля, для яко! цей показник становитиме 22227,6 млн грн, у скьському господарств1 обсяги знач-но менш1 - 7707,3 млн грн.
Таблиця 2
Аналiз сценармв за демографiчними показниками
Показник Сценари Загальний коефщкнт смертностi, на 1000 оаб Чисельнкть населення на початок року, тис. оаб
2020 р. Абсолютний прирiст / зменшення порiвняно з базовим сценарieм 2020 р. Приркт / зменшення порiвняно з базовим сценаркм, %
Базовий 13,145 х 2 702,4 х
lнвестицiйнi
аграрний 13,139 -0,006 2 702,5 0,003
промисловий 13,06 -0,085 2 703,4 0,04
lнновацiйно-iнвестицiйнi
машинобудування 12,911 -0,234 2 709,1 0,25
рiвномiрний 12,931 -0,214 2 708,7 0,23
<
О ^
ш <
=п
_а <
=п о
Таблиця 3
Порiвняна динамiка валовоТ додано! вартостi по видах економiчноi' дiяльностi
Види економiчноi' дiяльностi Валова додана варткть у базових цiнах 2010 р., млн грн Середньорiчний темп приросту протягом перкду, %
2001 р. 2010 р. 2020 р. 2001 - 2010 рр. 2010 - 2020 рр. 2001 - 2020 рр.
Стьське господарство 5 187,2 3 908,0 7 707,3 -3,10 7,84 2,11
Промисловiсть 8 152,1 12 999,0 19 892,8 5,3 4,8 4,8
Будiвництво 969,6 2 334,0 3 401,2 10,3 4,3 6,8
Оптова i роздрiбна торгiвля 2 166,2 9 817,0 22 227,6 18,3 9,5 13,0
Транспорт i зв'язок 3 758,2 5 960,0 8 417,8 5,3 3,9 4,3
Фiнансова дiяльнiсть 993,6 8 934,0 18 254,5 27,6 8,3 16,6
lншi види дiяльностi 6 725,8 16 798,0 26 158,8 10,7 5,0 7,4
Разом 27 952,7 60 750,0 106 059,9 9,0 6,4 7,3
<
2 ш
НайбГльшими в базовому сценари, як Г у ретроспективному перГодГ, залишаться середньорГчнГ темпи приросту валово! додано! вартостГ у торгГвлГ (9,2 %) та фГнансовГй дГяльностГ (8,3 %). Позитивним у прогнозному перюду е зростання темпу приросту валово! доданоi вартостГ сГльського господарства (у попередньому деся-тирГччГ вони були вГд'емними), який у середньому за перГ-од становитиме 7,8 %. Проте темпи приросту промисло-востГ, будГвництва Г транспорту значно зменшуються, що призводить до скорочення !хньо! питомо! ваги у 2020 р. до 18,8, 3,2 та 7,9 % в1дпов1дно.
У табл. 4 показано порГвняльну характеристику сценарив за показниками ВРП. НайбГльш штенсивний ГнвестицГйно-ГнновацГйний сценарГй з розвитком маши-нобудування е найкращим з точки зору як отриманого ВРП, так Г його обсягу на душу населення. ОтриманГ на-прикГнцГ прогнозного перюду значення перевищують по-казники базового сценарш на 6,45 та 6,19 % вГдповГдно.
нятостГ у цих видах промислово! дГяльностГ протилежна. У обох видах витрати на шноваци сприяють зменшенню трудомГсткостГ виробництва. Але швидшГ темпи зростання продукцГ! машинобудування приводять до залучення нових робГтникГв, натомГсть кГлькГсть зайнятих у харчовГй промисловостГ скорочуеться. Так, на 2020 р. кГлькГсть зайнятих у машинобудуванш мае зрости на 31,4 % Г склада-тиме 93,1 тис. осГб, а у харчовГй промисловостГ, навпаки, вГдбуватиметься скорочення майже удвГчГ, Г кГлькГсть зайнятих складе лише 14,3 тис. осГб.
НайбГльше скорочення кГлькостГ зайнятих мае вГд-бутися в оптовГй та роздрГбнГй торгГвлГ, у якГй к 2020 р. залишиться лише 2/3 вГд зайнятих у 2010 р. Проте цей вид дГяльностГ залишаеться одним з найбГльших у забез-печеннГ зайнятостГ населення на рГвнГ промисловостГ. Разом бГльше половини зайнятих працюватимуть у сГль-ському господарствГ, промисловостГ та торгГвлГ (50,8 %). НайбГльший темп приросту зайнятостГ спостерГгаеться,
Таблиця 4
Аналiз сценарi'в за показниками ВРП
Показник СценарГ'' Валовий регiональний продукт, млн грн ВРП у поточних цшах на душу населення, тис. грн на 1 особу
2020 р. Приркт/зменшення порiвняно з базовим сценаркм, % 2020 р. Приркт/зменшення порiвняно з базовим сценаркм, %
Базовий 205 226 х 75,94 х
1нвестицшш
аграрний 205 599 0,18 76,08 0,18
промисловий 211 148 2,89 78,1 2,84
lнновацiйно-iнвестицiйнi
машинобудування 218 462 6,45 80,64 6,19
рiвномiрний 217378 5,92 80,25 5,67
Дещо гГршим е рГвномГрний ГнвестицГйно-Гнно-вацГйний сценарГй, який дозволяе отримати збГльшен-ня порГвняно з базовим обсягу ВРП на 5,92 %. При-чому за перГод 2015 - 2020 рр. сумарний ВРП зросте у шновацшно-швестищйних сценарГях значно бГльше, шж у ГнвестицГйних. Так, прирГст сумарного ВРП у аграрному сценари становитиме 0,08 %, у промисловому - 1,5 %, а у шновацшно-швестищйних сценарГях 5,5 Г 5,1 % вГдпо-вГдно. Таким чином, за критерГем валового регГонально-го продукту найкращими е ГнновацГйно-ГнвестицГйний сценарГ! з перевагою розвитку машинобудування.
Розвиток окремих видГв економГчно! дГяльностГ визначае динамГку зайнятостГ та безробГття. Тен-денцГя до зростання кГлькостГ зайнятих зберГга-тиметься Г в базовому сценари до 2016 р. мае досягти 1295,5 тис. осГб, що складае 62,6 % населення у вщ 15 - 70 роив Г бГльше, що на 1,1 % бГльше, шж у 2012 р. У 2020 р. кГлькГсть зайнятих складе 1330,9 тис. осГб, або 65,8 % на-селення вГдповГдного вГку. НайбГльша кГлькГсть зайня-тих (за винятком Гнших видГв дГяльностГ) буде все ще у промисловостГ. У 2016 р. у промисловостГ буде зайняте 232,6 тис. осГб, при цьому в машинобудуванш 78,3, а у харчовГй промисловостГ - 20,1 тис. осГб. ДинамГка зай-
як Г у 2001 - 2010 рр., у фшансовш дГяльностГ, але навпъ за таких темпГв вона забезпечуе лише 2,9 % зайнятого населення, тобто не вГддграе провГдно! рол1
РГвень безробГття за методолопею МОП у базовому сценари продовжуе тенденщю 2009 - 2013 рр. до зменшення Г складе у 2016 р. 5,7 %, а у 2020 р. - 5,0 %, що порГвняно з 2010 р менше на 1,5 Г 2,1 % вГдповГдно.
ЗмГни на ринку працГ у рГзних сценарГях показано в табл. 5. Як зазначалося вище, ГнновацГйно-Гнве-стицшш сценари характеризуются меншими темпами зростання зайнятостГ в галузях промисловостГ через втГлення нових, менш трудомГстких технологш. Тому за критерГем кГлькостГ зайнятого населення найкра-щГм е промисловий ГнвестицГйний сценарГй, а група шновацшно-швестищйних сценарив прша за базовий. Отже, компенсувати зменшення трудомГсткостГ в Гнно-вацшно-швестищйних сценарГях можна лише за раху-нок ще швидшого зростання обсяпв реалГзаци промислово! продукцГ! як на внутршньому, так Г на зовншньо-му ринках, насамперед, продукцГ! машинобудування. За показником рГвня безробГття найкращим, як Г для бГльшостГ розглянутих вище показникГв, е шновацшно-ГнвестицГйний сценарГй розвитку машинобудування. Зважаючи на змГни в кГлькостГ зайнятих, можна було б
припустити збкьшення р1вня безроб1ття, але сл1д зва-жити на мультипл1кативний ефект в1д бкьш стр1мкого розвитку машинобудування 1 промисловост1, що приводить до збкьшення ВРП 1 р1вня самозайнятост1 в решт1 вид1в економ1чно1 д1яльност1.
Головними грошовими показниками р1вня життя населення у модел1 обрано середню зароб1тну плату та сукупний наявний доход на душу населення. Ном1нальна середня зароб1тна плата та наявний дох1д зростають майже однаковими темпами (табл. 6). Про-гнозоване бкьш р1зке зростання у 2014 р. пояснюеться, на жаль, 1нфляц1йними ефектами, осккьки дан1 наведен1 у поточних цшах.
Ршень номшально1 середньо1 зароб1тно1 плати по Харювськш област1 в базовому сценарп у 2016 р. станови-тиме 3589,5 грн/м1с., а у 2020 р.- 4353,3 грн/мш. Номшаль-ний доход складатиме у 2016 р. 32434,3 1 38918,6 грн на 1 особу у 2020 р., що у 1,76 та 2,1 разу бкьше ршня 2010 р.
Анал1з результайв моделювання показав. що най-бкьшою оч1куеться, як 1 в попередш роки, середня заро-б1тна плата у фшансовш д1яльност1, яка у 2016 р. складе 6 716 грн, а у 2020 р.- 8 056 грн/м1с. Найменшою зали-шаеться зароб1тна плата в торг1вл1 - 1 943 1 2 036 грн/ м1с. в1дпов1дно. Але сл1д зазначити, що торпвля - один з найбкьших сектор1в тшьово1 економ1ки, тому прогнозо-вану зароб1тну плату в цьому вид1 сл1д розглядати лише як приблизну оцшку. Найбкьш1 темпи зростання серед-то: зароб1тно1 плати спостер1гатимуться в скьському господарств1 та машинобудуванш - у 2,2 та 2,1 разу в1д-пов1дно протягом 2010 - 2020 рр. Значне уповкьнення зростання зароб1тно1 плати в1дзначаеться у прогнозному пер1оду в торг1вл1 та ф1нансов1й д1яльност1, загалом, в уси видах економ1чно1 д1яльност1 зростання уповкь-ниться. Як видно з даних табл. 7, кращим за критер1ем наявного доходу на 1 особу е швестицшний промисло-вий сценар1й, у якому приркт складае 2,5 % в1дносно базового сценарш. 1нновац1йно-1нвестиц1йн1 сценари
Таблиця 5
Аналiз показникiв ринку працi за сценарiями розвитку Xаркiвськоi' областi
Показник СценарГ'' ^^^ Зайняте населення регiону, тис. оаб Рiвень безробггтя за методологieю МОП, % в^ населення вiдповiдного вiку
2020 р. Приркт/зменшення порiвняно з базовим сценарieм, % 2020 р. Абсолютний прирiст / зменшення порiвняно з базовим сценаркм
Базовий 1 330,90 х 5,04 х
1нвестицшы
аграрний 1 333,68 0,21 5,041 -0,003
промисловий 1 368,38 2,81 5,00 -0,04
lнновацiйно-iнвестицiйнi
машинобудування 1 320,30 -0,80 4,95 -0,09
рiвномiрний 1 330,25 -0,05 4,96 -0,08
<С
О ш С
=П
_а <
=п о
Таблиця 6
Порiвняльна характеристика динамки середньоТ заробiтноi' плати по видам економiчноi' та промисловоТ дiяльностi
Показник Середня заробiтна плата за видами економiчноi' дiяльностi, приведена до 2010 р., грн Темп зростання за перюд, разiв
2001 р. 2010 р. 2020 р. 2001 - 2010 рр. 2010 - 2020 рр. 2001 - 2020 рр.
Стьське господар-ство 429,2 1 504,0 3 313,6 3,5 2,2 7,7
Промисловiсть 720,8 2 174,0 4 329,0 3,0 2,0 6,0
виробництво харчо-вих продуктiв 1 161,9 2 197,0 3 945,8 1,9 1,8 3,4
машинобудування 745 2 104,2 4 388,8 2,8 2,1 5,9
Будiвництво 858,4 2 105,0 4 227,9 2,5 2,0 4,9
Оптова i роздрiбна торгiвля 602,5 1 366,0 2 036,3 2,3 1,5 3,4
Транспорт i зв'язок 833,6 2 556,0 4 988,6 3,1 2,0 6,0
Фiнансова дiяльнiсть 1 532,4 4 444,0 8 056,2 2,9 1,8 5,3
lншi види дiяльностi 743,7 2 554,6 4 996,7 3,4 2,0 6,7
Середня номiнальна заробггна плата, грн 230,0 2 060,0 4 353,3 9,0 2,1 18,9
<
2 ш
виявилися дещо гiршими. Це пояснюеться тим, що за-вдяки витратам на шновацп скорочуеться трудомiсткiсть у галузях, якi вткюють шноваци, отже, ккьюсть зайня-тих та обсяги оплати пращ зростають повкьнше, нiж у швестицшних сценарiях. За рiвнем середньо! заробино! плати лiдирують саме шноващйно-швестищйш сценари. Слк зауважити, що в аграрному сценари середня зароби-на плата навпъ дещо зменшуеться, що пояснюеться тим, що в цьому сценари збкьшуеться кiлькiсть зайнятих у скьському господарствi, отже, його питома вага у серед-нш заробггнш платi збкьшуеться, а сама заробина плата в галузi залишаеться меншою, нiж у промисловостi.
спричиненим зростанням курсу долара США. Так, обсяги iмпорту товарiв у 2020 р. складатимуть лише 4 304 млн дол.. США, що лише у 2,5 разу вище, шж у 2010 р. Отже, до 2017 р. обсяги iмпорту повшстю покривати-муться експортом.
Обсяги прямих шоземних швестицш у економь ку Харювсько! област на початок 2017 р. складатимуть 2939,7 млн дол. США, що на 41,1 % бкьше рiвня на початок 2010 р., але лише на 4,4 % бкьше найбкьшого з ретроспективних значень, що спостериалося на початок 2012 р. На початок 2021 р. прямi шоземш швести-щ! складуть 3777,6 млн дол. США, що на 81,3 % бкьше
Таблиця 7
Характеристика сценарilв за доходами населення
Показник Сценари Наявний дохщ на 1 особу, тис. грн Середня заробггна плата, грн / мк.
2020 р. Приркт/зменшення порiвняно з базовим сценарieм, % 2020 р. Приркт/зменшення порiвняно з базовим сценаркм, %
Базовий 38 918,6 х 4353 х
1нвестицшш
аграрний 39 024,0 0,3 4352 -0,02
промисловий 39 910,1 2,5 4387 0,78
1нновацшно-швестицшш
машинобудування 39 520,0 1,5 4409 1,29
рiвномiрний 39 627,8 1,8 4408 1,26
Ефективнiсть зовнiшньоекономiчно! дшльност областi визначаеться за показниками експорту та по-криття експортом iмпорту. У базовому сценари перед-бачалося, що наявнi тенденци в експорт товарiв i послуг зберiгатимуться. Це робить результати моделювання оптимiстичними, яю слiд розглядати як нормативнi перспективы значення. Зростання експорту в базовому сценари мае продовжитися. Так, у 2016 р. обсяг експорту товарiв становитиме 2 974 млн дол. США, у 2020 р.-5233,4 млн дол. США. З цього обсягу експорт продукци машинобудування складатиме 1090,8 i 1908 млн дол. США, що становитиме 43,8 % у 2016 р. i 42,7 % у 2020 р. Таким чином, загальний обсяг експорту товарiв зросте у 3,7 разу у 2020 р. порiвняно з 2010 р., а експорт продукци машинобудування - у 3 рази. При цьому середньорiчний темп зростання як експорту товарiв у цкому, так i продукци машинобудування дещо зменшаться: з 15,9 % про-тягом 2000 - 2010 рр. до 13,8 % протягом 2011 - 2020 рр. у цкому, i з 13,3 % до 11,5 % у машинобудуванш.
Обсяг експорту, який приходиться на 1 особу, складатиме у 2016 р. 1093,3 дол. США, а у 2020 р.- 1936,6 дол. США, тобто зросте порiвняно з 2010 р. у 2,1 разу та у 3,7 разу до 2020 р. Якщо ж обсяг експорту у 2014 р. скоротиться на 20 % i продовжуватиме повкьно скоро-чуватися до юнця горизонту моделювання, то, зпдно з розрахунками за iмiтацiйною моделлю, обсяги експорту на 1 особу будуть меншими майже в 1,5 разу.
Позитивна динамка коефщента покриття експортом iмпорту пояснюеться не лише зростанням експорту, але й суттевим скороченням iмпорту продукци,
рiвня 2010 р. i на 34,2 % перевищують найвищий рiвень
2012 р. Нижчий порiвняно з попередшм перюдом темп зростання прямих шоземних швестицш в економку област пояснюеться, по-перше, значним падшням !х у
2013 р. (яке, насправд^ продовжуеться i у 2014 р.), подруге, нижчими темпами зростання валово'1 додано! вар-тост промисловост та зростанням курсу долара США, яю й визначають щорiчний прирк обсяпв прямих шоземних швестицш. Але саме по собi зростання обсяпв прямих шоземних швестицш у економку област не ма-тиме суттевого ефекту, якщо вони не будуть спрямоваш в швестування в основний каштал переважно основних видш дшльност (промисловкть, скьське господарство, будiвництво тощо), осккьки наразi питома вага коштш iноземних iнвесторiв у цьому напрямку дуже мала.
Бкьш стрiмке зростання обсягш ВРП зумовило й шдвищення р1вня прямих гноземних iнвестицiй у економь ку областi в ршних сценар1ях, як показано в табл. 8. Майже не вкбуватиметься змш за умови реалiзацi! швести-цiйного аграрного сценарiю, промисловий сценарш дозволить пiдвищити рiвень прямих шоземних швестицш у цкому на 10,95 % вк базового сценарш. Найбкьш зна-чуще пiдвищення очкуеться при реалiзацi! iнновацiйно-iнвестицiйного сценарш з розвитком машинобудування - 16,65 % вк базового рiвня. Таке зростання прямих iноземних швестицш, навгть за умови iснуючого !х роз-под1лу за видами та галузями, приведе до зб1льшення су-марних за 2015 - 2020 рр. швестицш в основний каштал за рахунок шоземних iнвесторiв з 741,7 млн грн до 828,3 млн грн, тобто на 11,6 %.
Характеристика сценармв розвитку ХармвськоУ област за обсягами прямих iноземних iнвестицiй
Показник СценарГ'' Прямi iноземнi iнвестицii, млн дол. США Прямi шоземш швестицм на душу населення, дол. США на 1 особу
На початок 2021 р. Приркт / зменшення порiвняно з базовим сценаркм, % На початок 2021 р. Приркт / зменшення порiвняно з базовим сценаркм, %
Базовий 3 777,6 х 1397,9 х
!нвестицшы
аграрний 3 778,1 0,01 1398,0 0,01
промисловий 4 191,2 10,95 1551,3 10,98
lнновацiйно-iнвестицiйнi
машинобудування 4 406,7 16,65 1626,7 16,37
рiвномiрний 4 390,9 16,23 1621,0 15,96
Результати моделювання базового сценарш шно-вацшно1 д1яльност1 показали, що один з головних показникш ефективност шновацшно1 д1яльнос-т1 - питома вага шновацшно1 продукцП в обсягах ре-ал1зовано1 промислово1 продукцП - у раз1 збереження виявлених тенденцш протягом наступного десятир1ччя знизиться 1 становитиме 2,5 %. Причому сам обсяг реал1-зовано1 шновацшно1 продукцП збкьшиться у 2020 р. по-р1вняно з 2010 р. у 2,1 разу 1 складе 3132,6 млн грн. у цшах 2010 р. Але середньор1чного темпу приросту шновацш-но1 продукцП у 7,8 % недостатньо, аби зберегти принай-мш поточне значення питомо1 ваги в 4,8 %. Обсяг реал1-зацП шновацшно1 продукцП машинобудування у 2016 р. складе 2 273,8 млн грн, тобто у 1,7 разу бкьше ршня 2010 р., а у 2020 р.- 2715,1 млн грн, або у 2,4 разу бкьше. Але сл1д зазначити, що наявшсть п'ятир1чного циклу спричи-няе нест1йку динам1ку 1нновац1йних процейв в економ1ц1 област1. Пор1вняння розрахункового та званого значень питомо1 ваги шновацшно1 продукцП за ретроспективний перюд виявило певн1 розб1жност1, зв1тн1 даш завищен1 в1дносно розрахункових на 0,5 - 1,2 %. Тому й прогнозш значення, яю визначаються як в1дношення в1дпов1дних обсяг1в реал1зацГ1, е дещо заниженою оцшкою. Проведен експерименти за умов негативних змш у обсягах експорту продукцП машинобудування та харчово1 про-мисловост1 показали, що насидки р1зких зм1н у 2014 р. позначатимуться на динамщ1 шновацшно1 продукцП протягом 2015 - 2017 рр. 1 швелюються до 2020 р., якщо р1вень експорту вдасться в1дновити.
Неоднозначними е результати моделювання сце-нарПв за критершми шновацшно1 д1яльност1, як1 показано в табл. 9. Так, найбкьший приршт обсяг1в реал1зацП шновацшно1 продукцП спостерПаеться в шновацшно-1нвестиц1йному сценарП розвитку машинобудування -4,8 %. Водночас найбкьший прир1ст шновацшно1 продукцП машинобудування, яка саме складае левову частку загального обсягу шновацшно1 продукцП, спостерПаеть-ся, природно, у тому самому сценарп та складае 5,85 %.
Що стосуеться змши питомо1 ваги шновацшно1 продукцП, то вона знижуеться в уси сценар1ях, 1 найбкь-ше - у нашнтенсившшому 1нновац1йно-1нвестиц1йному. Це пояснюеться тим, що витрати на шновацП не зав-
жди означають освоення ново1 1нновац1йно1 продукци. Так, частка витрат на досл1дження та розробки, а також на придбання патенпв 1 лщензш, е вкрай незначною. Левова частка витрат на шноваци витрачаеться на придбання машин 1 обладнання, що дозволяе зб1льшити ефектившсть виробництва 1снуючо1 продукцП. Таким чином, загальний обсяг промислово1 продукцП зростае швидше, шж обсяг 1нновац1йно1 продукцП, а питома вага шновацшно1 продукцП зменшуеться. Отже, для и збкьшення недостатньо лише нарощувати витрати на шновацП, але необх1дно спрямовувати щ витрати, на-самперед, у розробку та освоення ново1 продукцП та технологш 11 виробництва.
Останньою з важливих складових соц1ально-еко-ном1чного розвитку Харювсько1 област1 е еколог1чний стан. 1з зростанням обсяг1в промислового виробництва та с1льського господарства 1 в1дпов1дного зростання в 1нших видах економ1чно1 д1яльност1 р1вень викид1в за-бруднюючих речовин 1 наявн1сть небезпечних в1дход1в п1двищуеться в ус1х сценар1ях. Так, викиди забрудню-ючих речовин у атмосферне повпря в базовому сценарП до 2020 р. досягнуть 12,6 т на кв. км, тобто будуть у 1,4 разу бкьше ршня 2010 р. Р1вень небезпечних в1дходш на п1дприемствах у 2020 р. складе 5,2 т на кв. км, тобто у 1,3 ризу бкьше. Як позитивний факт можна в1дзначити, що темпи зростання небезпечних в1дход1в протягом 2011 -2020 рр. дещо уповкьняться поршняно з попередшм де-сятил1ттям, осюльки зростання протягом 2001 - 2010 рр. становило 2 рази. Проте цей факт пов'язаний не з приро-доохоронними заходами, зв'язку з якими за ретроспек-тивними даними знайти не вдалося, а лише з уповкьнен-ням економ1чного зростання в область
ВИСНОВКИ
Результати анал1зу базового сценарш показали, що за умов збереження тенденцш останнк 10 - 12 роив темп економ1чного розвитку Харювсько1 обласй упов1ль-ниться, хоча позитивш тенденцП матимуть м1сце майже в уси видах економ1чно1 д1яльност1. Сценарне моделювання сощально-економ1чного розвитку Харкшсько1 област1 показало, що за бкьшктю критерПв група 1нновац1йно-1нвестиц1йних сценарпв переважае групу 1нвестиц1йних
Аналiз сценарпв розвитку ХармвськоТ областi за показниками iнновацiйноï дiяльностi
Показник Сценарп Обсяг реалiзацiï шновацшноТ продукци, млн грн Обсяг реалiзацiï шновацшноТ продукци машинобудування, шдексований до 2010 р., млн грн Питома вага шновацшноТ продукци у загальному обсязi реалiзованоï промисловоТ продукци, %
2020 р. Приркт / зменшення порiвняно з базовим сценаркм, % 2020 р. Приркт/ зменшення порiвняно з базовим сценаркм, % 2020 р. Абсолютний приркт / зменшення порiвняно з ба-зовим сценаркм
Базовий 3 132, 6 х 2 715,1 х 2,1 х
1нвестицшш
аграрний 3 133,0 0,02 2 715,1 0,0003 2,1 0,00
промисловий 3 144,0 0,37 2 715,2 0,0025 1,83 -0,28
1нновацшно-швестицшш
машинобудування 3 282,9 4,80 2 873,8 5,85 1,77 -0,34
рiвномiрний 3 227,0 3,01 2 751,7 1,35 1,75 -0,17
сценарпв. При цьому найлiпшим е шновацшно-шве-стицiйний сценарiй розвитку машинобудування. Аграр-ний сценарiй за уйма критершми е найгiршим, тобто, орiентацiя лише на розвиток скьського господарства не дасть суттевого ефекту. Проте, сл1д зазначити, що осюльки в шновацшно-швестицшних сценар1ях може вiдбуватися скорочення ккькост зайнятих, при ïx ре-алiзацiï слiд активiзувати зусилля по розширенню вну-трiшнього та зовншнього ринкш збуту промислово'1 продукци, що дозволить збкьшити обсяги виробництва та вимагатиме додатково'1 робочо'1 сили, незважаючи на зменшення трудомiсткостi виробництва. Також при ре-алiзацiï будь-якого сценарш слiд сприяти спрямуванню прямих шоземних iнвестицiй саме в розвиток промисло-вого виробництва, а не фшансово'1 дiяльностi. Полтшен-ню розвитку сприятимуть витрати на шновацп в частиш розробки та освоення не лише нових теxнологiй виробництва, а й нових, шновацшних видiв продукци. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Поподько Г. И. Региональная имитационная модель как инструмент оценки управленческих решений / Г. И. Поподько, О. С. Нагаева // Современные исследования социальных проблем. - 2011. -Т. 8. Вып. 4 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://cyberleninka. ru/article/n/regionalnaya-imitatsionnaya-model-kak-instrument-otsenki-upravlencheskih-resheniy
2. Brenner T. Policy Advice Derived From Simulation Models / Т. Brenner, С. Werker // Economics and Management of Innovation, Delft University of Technology: EMI Discussion Paper Series, 2009. - № 01 / Munich Personal RePEc Archive [Electronic resource]. - Mode of access : http:// mpra.ub.uni-muenchen.de/13134/
3. Миронов В. В. К проблеме математического моделирования имитационных моделей социально-экономического развития региона / В. В. Миронов, А. В. Смирнов // Корпоративное управление и инновационное развитие экономики Севера : Вестник Научно-исследовательского центра корпоративного права, управления и венчурного инвестирования Сыктывкарского государственного университета [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://koet.syktsu. ru/vestnik/2012/2012-3/8/8.html
4. Форрестер Дж. Динамика развития города / Дж. Форрес-тер. - М. : Прогресс, 1974. - 288 с.
5. Путилов В. А. Системная динамика регионального : монография / В. А. Путилов, А. В. Горохов. - Мурманск : НИЦ «Пазори», 2002. -306 с.
6. Вишневский В. Системно-динамическое моделирование развития старопромышленных регионов / В. Вишневский, И. Александров, А. Половян // Экономика Украины. - 2010. - № 7. - С. 37 - 49.
7. Кизим Н. А. Моделирование устойчивого развития регионов : монография / Н. А. Кизим, О. Ю. Полякова, В. Е. Хаустова, Ш. А. Омаров. -Х. : ИД «ИНЖЕК», 2010. - 180 с.
8. Кизим М. О. Моделювання соцiально-економiчного розвитку регюну (на прикладi СумськоТ области : монографiя / М. О. Кизим. - Х. : ФОП Александрова К. М. ; ВД «1НЖЕК», 2012. - 160 с.
7. Лепа Р. М. Оргашзацмно-шформафйне забезпечення Ыформа-цiйно-аналiтичноТ системи супроводження бюджетного процесу на реп-ональному рiвнi / Р. М. Лепа, Р. В. Прокопенко // Современные подходы к моделированию сложных социально-экономических систем : монография. - Х. : ФЛП Александрова К. М. ; ИД «ИНЖЕК», 2011. - С. 168 - 181.
8. Лычкина Н. Н. Имитационное моделирование социальной сферы: информационно-аналитическая система социально-экономического развития территорий (модельный комплекс «Социальная сфера») / Н. Н. Лычкина, Ю. А. Морозова. - Берлин : LAP LAMBERT Academic Publishing, 2011.
9. Харшська область. Статистичний збiрник. - Головне управ-лшня статистики у Харшсьш област (2002, 2004, 2008 - 2013 рр.).
10. Демографiчний щорiчник «Населення УкраТни за 2010 рж». -КиТв : Державна служба статистики УкраТни, 2011. - 442 с.
REFERENCES
Brenner, T., and Werker, S. "Policy Advice Derived From Simulation Models" http://mpra.ub.uni-muenchen.de/13134/
Forrester, Dzh. Dinamika razvitiia goroda [The dynamics of the city]. Moscow: Progress, 1974.
Kizim, N. A. et al. Modelirovanie ustoychivogo razvitiia regionov [Simulation of regional sustainable development]. Kharkiv: INZhEK, 2010.
Kyzym, M. O. Modeliuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku re-hionu (na prykladi Sumskoi oblasti) [Modeling of socio-economic development of the region (for example, Sumy region)]. Kharkiv: FOP Aleksandrova K. M. ; INZhEK, 2012.
Kharkivska oblast [Kharkiv region]. Holovne upravlinnia statystyky u Kharkivskii oblasti, 2002; 2004; 2008 - 2013.
Lepa, R. M., and Prokopenko, R. V. "Orhanizatsiino-informatsiine zabezpechennia informatsiino-analitychnoi systemy suprovodzhennia biudzhetnoho protsesu na rehionalnomu rivni" [Organizational and informational support information analysis system support budget process at the regional level]. In Sovremennye podkhody k modelyrovanyiu slozhnykh sotsyalno-ekonomycheskykh system, 168-181. Kharkiv: FLP Aleksandrova K. M. ; INZhEK, 2011.
Lychkina, N. N., and Morozova, Yu. A. Imitatsionnoe modelirovanie sotsialnoy sfery: informatsionno-analiticheskaia sistema sotsialno-ekonomi-cheskogo razvitiia territoriy (modelnyy kompleks «Sotsialnaia sfera») [Simulation modeling of social services: information and analytical system of socioeconomic development of territories (model complex "Social services")]. Berlin: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2011.
Mironov, V. V., and Smirnov, A. V. "K probleme matematicheskogo modelirovaniia imitatsionnykh modeley sotsialno-ekonomicheskogo razvitiia regiona" [On the problem of mathematical modeling simulation models of socio-economic development of the region]. http://koet.syktsu. ru/vestnik/2012/2012-3/8/8.html
Naselennia Ukrainy za 2010 rik [The population of Ukraine in 2010]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2011.
Popodko, G. I., and Nagaeva, O. S. "Regionalnaia imitatsionnaia model kak instrument otsenki upravlencheskikh resheniy" [Regional simu-
lation model as a tool for evaluating management decisions]. http://cyber-leninka.ru/article/n/regionalnaya-imitatsionnaya-model-kak-instrument-otsenki-upravlencheskih-resheniy
Putilov, V. A., and Gorokhov, A. V. Sistemnaia dinamika regionalnogo razvitiia [System dynamics of regional development]. Murmansk: Pazori, 2002.
Vishnevskiy, V., Aleksandrov, I., and Polovian, A. "Sistemno-dinami-cheskoe modelirovanie razvitiia staropromyshlennykh regionov" [System-dynamics simulation of old industrial regions]. Ekonomika Ukrainy, no. 7 (2010): 37-49.
УДК 338.48
ПРОГРАМНО-Ц1ЛЬОВИЙ П1ДХ1Д ДО РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМ1КИ В РЕГ10НАХ УКРА1НИ: ТЕ0Р1Я ТА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ I НАПРЯМКИ ОЦ1НКИ ЯКОСТ1 Ц1ЛЬОВИХ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ
© 2014 ХАУСТОВА в. е., ГОРБАТОВА е. Ф.
УДК 338.48
Хаустова В. €., Горбатова €. Ф. Програмно-цiльовий пiдхiд до розвитку галузей економши в perioHax УкраТни: Teopiq та практика застосування i напрямки оцiнки якостi цiльовиx програм розвитку
Статтю присвячено анал'ву теорИ та практики застосування програмно-цльового nidxody до розвитку галузей економ'ши в регонах Украни та напрямтв виршення проблеми оцшки якост'> цльових програм розвитку. Наведено трактування основних категорш програмно-цльового шдходу втчизняними й закордонними вченими та визначено, що його суттсть полягае у вир'шент поставленоi проблеми за допомогою запланованих заход'ю, якi повинт мати чткий адресний характер i бути забезпеченi необх/дними ресурсами. Розглянуто принципи програмно-цльового шдхо-ду, класиф'шацж цльових програм за рiзними ознаками. Проаналзовано практику застосування програмно-цльового шдходу в кранах з розвине-ною економкою. Розглянуто основнзаконодавч акти, щорегулюютьзастосування програмно-цльового шдходу в УкраЫ. Проанал'вовано сучас-нiметодичн тдходи до оцнки якост'> цльових програм у рзних галузях економки, визначено !'х переваги, недол'ши та напрямки вдосконалення. Ключов'! слова: програмно-цльовий шдюд, цльова програма, оцнка якост'> цльових програм, державна цльова програма, регональна цльова програма.
Рис.: 4. Табл.: 1. Ббл.: 35.
Хаустова Вiкторiя бвгешвна - кандидат економiчниx наук, доцент, старший науковий ствроб'тник в'дд'шу нновацшного розвитку та конкурен-тоспроможностi, Науково-дослдний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тд7зд, 8 поверх, Харшв, 61022, Украна)
Горбатова Свгешя Федорiвна - здобувач, Науково-дослдний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Укра:ни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЬд, 8 поверх, Хартв, 61022, Украна)
UDC 338.48
Khaustova V. Ye., Horbatova Ye. F. Program and Target-Oriented Approach to the Development of Economic Sectors in the Regions of Ukraine: the Theory, Practical Use and Directions of Quality Evaluation of Target Development Programs
This article focuses on the theory and practical use of the program and target-oriented approach to the development of economic sectors in the regions of Ukraine as well as directions of solution to the problem of quality evaluation of target development programs. Interpretations of the major categories of program and target-oriented approach by domestic and foreign scholars was provided and was determined that its essence consists in solving the set problem through the planned measures, which shows a distinct target nature and is provided with the necessary resources. Principles of program and target-oriented approach, multi-way classification of target programs were examined. Practice of program and target-oriented approach as used in the countries with developed economies was analyzed. The basic legislative acts, governing the application of program and target-oriented approach in Ukraine, were examined. Modern methodical approaches to estimating the quality of specific target programs in the various sectors of economy, their strengths, weaknesses and areas of improvement were analyzed. Key words: program and target-oriented approach, target program, quality evaluation of target programs, State target program, regional target program. Pic.: 4. Tabl.: 1. Bibl.: 35.
Khaustova Victoriia Ye. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Senior Research Fellow, department of innovation development and competitiveness, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine) Horbatova Yevheniia F. - Applicant, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine)
<c
LU
<c
О
УДК 338.48
Хаустова В. Е, Горбатова Е. Ф. Программно-целевой подход к развитию V отраслей экономики в регионах Украины: теория и практика применения и направления оценки качества целевых программ развития
Статья посвящена анализу теории и практики применения программно-целевого подхода к развитию отраслей экономики в регионах Украины и на-О правлений решения проблемы оценки качества целевых программ развития. Приведены трактовки основных категорий программно-целевого подхода отечественными и зарубежными учеными и определено, что его сущность заключается в решении поставленной проблемы с помощью запланиро-~п ванных мероприятий, которые должны иметь четкий адресный характер и быть обеспеченными необходимыми ресурсами. Рассмотрены принципы ^ программно-целевого подхода, классификация целевых программ по различным признакам. Проанализирована практика применения программно-целевого подхода в странах с развитой экономикой. Рассмотрены основные законодательные акты, регулирующие применение программно-целевого подхода в Украине. Проанализированы современные методические подходы к оценке качества целевых программ в различных отраслях экономики, определены их преимущества, недостатки и направления усовершенствования. Ключевые слова: программно-целевой подход, целевая программа, оценка
< качества целевых программ, государственная целевая программа, региональная целевая программа. ^ Рис.: 4. Табл.: 1. Библ.: 35.
Хаустова Виктория Евгеньевна - кандидат экономических наук, доцент, старший научный сотрудник отдела инновационного развития и конкурентоспособности, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)
Горбатова Евгения Фёдоровна - соискатель, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)
S
ш
Б1ЗНЕСНФОРМ W 1G '2G14
www.business-inform.net
