CC BY
25
УДК 338.242
СТРУКТУРНИЙ ТА П0Р1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З ЗАБЕЗПЕНЕНОСТ! 1НВЕСТИЦ1ЙНОТ ТА 1НН0ВАЦ1ЙН01ФУНКЦ10НАЛЬНИХ СКЛАДОВИХ ЕК0Н0М1НН01 БЕЗПЕКИ РЕАЛЬНОГО СЕКТ0РА ЕК0Н0М1КИ
© 2014
1ЛЯШ н. I.
УДК 338.242
1ляш Н. I. Структурний та порiвняльний аналiз 3a6e3ne4eHOCTi iнвестицiйноi' та iнновацiйноi' функцюнальних складових
eK0H0Mi4H0i безпеки реального сектора економiки
Метою cmammi е досл'дження декомпозицП ¡нвестицШночнновацшного забезпечення економчноi безпеки, проведения структурного та пор'в-няльного анал'ву забезпеченостi iнвестицйноi та ¡нноващйно: функцюнальних складових економчноi безпеки реального сектора нацонального господарства, а також доведення наявностi ii кльксних та як/сних недолтв. У статтi розглянуто ран/ результати та пропозицИ в'дносно декомпонування жестицшно1 та ¡нновац¡йноi (науково-технолог'чноi) складових на макроекономчному р'ют управлшт безпекою нацональноi економки. Показник «р'вень зносу основних засобв» визначено важливою характеристикою ¡нвестицшно! забезпеченостi суб'ект'в господарю-вання. Встановлено недостатшсть ¡нвестицшноiдтльностi в б'шьшост'1 суб'ект'в базових вид'в економчноiдтльностi в держав1 Об(рунтова-но негативний вплив недолкв в швестицшнш сферiна результати ¡нновац¡йноi д'тльностi втчизняних суб'ект'в реального сектора нацональ-ного господарства. Встановлено недостатшсть рацональних структурних спШдношень за джерелами ¡нвестування ¡нновац¡йноi дтльностi в УкраМ. Доведено, що суттевим недол'шом е низька ¡нвестицшна актившсть держави та мсцевих громад у ф'шансовш пдтримц ¡нновац¡йноi сфери. Зазначено необхднсть покращення дтльностi державних структур з удосконалення нормативно-методичного забезпечення аморти-зацшно} полтики суб'ект'в базових вид'в економчно'!' дтльност'и Узагальнено результати анал'ау структурних складових ¡нвестицшно! та ¡н-новацшно} безпеки реального сектора економки Украни. Значущсть дотдження полягае в доведены необхднот оц¡нювання структурних складових ¡нвестицшного та ¡нновацшного забезпечення економ¡чно'iбезпеки базових вид'в економ¡чно'iдтльност'!. Ключов слова: структуры складов'>, ¡нвестицшне та ¡нновацйнезабезпечення, економчна безпека, реальний сектор економ'ши. Табл.: 3. Ббл.: 8.
Ляш Наталiя IzopiBHa - астрантка, Нацональний ¡нститут стратегчних дослджень (вул. Пирогова, 7-а, Кив, 01030, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.242
Иляш Н. И. Структурный и сравнительный анализ обеспеченности
инвестиционной и инновационной функциональных составляющих экономической безопасности реального сектора экономики
Целью статьи является исследование декомпозиции инвестиционно-инновационного обеспечения экономической безопасности, проведение структурного и сравнительного анализа обеспеченности инвестиционной и инновационной функциональных составляющих экономической безопасности реального сектора национального хозяйства, а также доказательство наличия её количественных и качественных недостатков. В статье рассмотрены различные результаты и предложения по деком-понированию инвестиционной и инновационной (научно-технологической) составляющих на макроэкономическом уровне управления безопасностью национальной экономики. Показатель «уровень износа основных средств» определен как важная характеристика инвестиционной обеспеченности субъектов хозяйствования. Установлена недостаточная инвестиционная деятельность большинства субъектов базовых видов экономической деятельности в государстве. Обосновано негативное влияние недостатков в инвестиционной сфере на результаты инновационной деятельности отечественных субъектов реального сектора национального хозяйства. Установлена недостаточность рациональных структурных соотношений по источникам инвестирования инновационной деятельности в Украине. Доказано, что существенным недостатком является низкая инвестиционная активность государства и местных общин в финансовой поддержке инновационной сферы. Установлена необходимость улучшения деятельности государственных структур по совершенствованию нормативно-методического обеспечения амортизационной политики субъектов базовых видов экономической деятельности. Обобщены результаты анализа структурных составляющих инвестиционной и инновационной безопасности реального сектора экономики Украины. Значимость исследования заключается в доказательстве необходимости оценивания структурных составляющих инвестиционного и инновационного обеспечения экономической безопасности базовых видов экономической деятельности. Ключевые слова: структурные составляющие, инвестиционное и инновационное обеспечение, экономическая безопасность, реальный сектор экономики. Табл.: 3. Библ.: 8.
Иляш Наталия Игоревна - аспирантка, Национальный институт стратегических исследований (ул. Пирогова, 7-а, Киев, 01030, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.242
Iliash N. I. Structural and Comparative Analysis of Supportability of the Investment and Innovation Functional Components of the Economic Safety of the Real Sector of the Economy
The article is aimed at the study of decomposition of the investment-innovative securing of the economic safety, the structural and comparative analysis of supportability of the investment and innovation functional components of the economic safety of the real sector of the national economy, as well as the proof of its quantitative and qualitative disadvantages. The article reviews different results and proposals as to decomposing of the investment and innovation (science and technology) components at the macro level of the safety management of the national economy. The indicator «level of depreciation of the fixed assets» is defined as an important characteristic of the investment supportability of the economic entities. The insufficient investment activity in the majority of the basic entities of the economic activities in the State was revealed. The negative influence of disadvantages in the investment area on results of the innovation activity of the domestic actors in the real sector of national economy was grounded. A lack of the appropriate structural ratios for the investment sources of innovation activity in Ukraine was recognized. It was proved that a significant disadvantage is the low investment activity of both the State and the local communities in supporting the innovation area. The need for improving the activity of the State structures for perfection of the normative-methodical securing of the depreciation policy of entities of the basic economic activities was identified. The results of analysis of the structural components of the investment and innovation safety of the real sector of the economy of Ukraine were summarized. The significance of the study consists in proving the need of an evaluation of the structural components of the investment and innovation components to ensure the economic safety of the basic economic activities.
Key words: structural components, investment and innovative security, economic safety, the real sector of the economy. Tabl.: 3. Bibl.: 8.
Iliash Nataliia I. - Postgraduate Student, The National Institute for Strategic Studies (vul. Pyrogova, 7-a, Kyiv, 01030, Ukraine) E-mail: [email protected]
Посилення уваги держави до заохочення швести-цшно-шновацшно активних пiдприeмств е чин-ником мшшшаци загроз i шдвищення рiвня економмно! безпеки тако'1 дiяльностi. При цьому важ-ливо, щоб д1! представникiв влади та мксцевого само-врядування спрямовувалися на найбкьш проблемнi аспекти i дкянки роботи з фшансування, створення i впровадження шновацш у господарську практику. А це потребуе уваги до аналiзу забезпеченост структурних складових iнвестицiйного та шновацшного забезпечен-ня економнно! безпеки базових видiв економмно! д1-яльносй, що е предметом дослiдження.
Реальна потреба в посиленш ролi науки та и впли-ву на декомпонування окремих складових швестицшно-го та шновацшного забезпечення економнно! безпеки реального сектора економши обумовлюе активiзацiю пошуку науковцями адекватно! парадигми аналггичних дослiджень, в1дпов1дних iнструментарiю та методологи. У даному контекст проблемам швестицшного та iнновацiйного забезпечення економнно! безпеки при-святили увагу таю вичизняш науковцi, як А. Бутова, Т. Васильщв, А. Кузнецова, А. Сухоруков, Ю. Харазiшвiлi, Г. Пастернак-Таранушенко, Н. Юркiв та iн. Проте, незва-жаючи на вагомий доробок названих науковцiв, недостат-ньо досидженою е проблема декомпонування швести-цшно! та шновацшно! (науково-технологнно!) складових на макроеконом1чному р1вн1 управлшня безпекою нацю-нально! економки, потребуе й подальшого досл1дження проблема оцшювання 1ндикатор1в швестицшно! та шновацшно! складово! економнно! безпеки окремих вид1в економнно! дшльносй реального сектора економки.
Зауважимо, що анал1з структурних складових шве-стицшно-шновацшного забезпечення економнно! безпеки дозволяе виявити проблемн1 аспекти оц1нювання, а також визначити в1дхилення фактичних параметр1в його розвитку в1д гранично допустимих. Вважаемо, що на так1й аналпичнш основ1 уможливлюеться штеграль-не ощнювання р1вня, а також формування висновюв в1дносно необх1дних 1 перспективних напрям1в роботи з1 зм1цнення стану безпеки реального сектора економь ки, забезпечуеться належне ощнювання структурних складових швестицшного та шновацшного забезпечення економнно! безпеки базових вид1в економнно! д1-яльност1, обгрунтовуеться недостатн1сть швестицшно! д1яльност1 61льшост1 суб'ект1в базових вид1в економнно! д1яльност1 в УкраМ.
Проведен досл1дження вказують на необх1дн1сть декомпозици системи швестицшно-шновацшно! безпеки та вцокремленого оц1нювання поточного стану швестицшно! та шновацшно! складових економнно! безпеки реального сектора впнизняно! економ1ки. Адже саме такий п1дх1д дозволить отримати висновки вцносно поточних передумов ! недол1к1в комплексно! 1нвестиц1йно-1нновац1йно! д1яльност1.
Зауважимо, що в науковш л1тератур1 подаш р1зн1 результати та р1зн1 пропозици в1дносно декомпонування 1нвестиц1йно! та шновацшно! (науково-технолог1чно!) складових на макроеконом1чному р1вн1 управл1ння безпекою нац1онально! економки. Бкьше того, у наш1й держав! 1нституц1ал1зовано (у методичних рекомендац!ях М1н1стерства економ1чного розвитку та торг1вл1 Укра!-
ни) як структуру економiчноl безпеки держави, так 1 !! складов1 [5]. У табл. 1 подано значення 1ндикатор1в 1н-вестицшно! складово! окремих вид1в економ1чно! д1яль-ност1, що належать до реального сектора нацюнального господарства. Зауважимо, що склад 1ндикатор1в обрано на основ1 саме методики оц1нювання р1вня економiчноl безпеки держави М1н1стерства економ1чного розвитку i торг1вл1 Укра!ни в1д 2007 р.
На нашу думку, методичш рекомендаци 2013 р. [1] характеризуются 1стотними недол1ками, осккьки, по-перше, не враховують всього спектра проблем i сучас-них п1дход1в впнизняних науковц1в щодо оц1нювання р1вня i стану безпеки соц1ально-економ1чних систем р1з-них р1вн1в (зокрема, А. Сухорукова та Ю. Хараз1швiл1 [2, с. 251 - 252]); по-друге, мктять достатньо велику юль-к1сть показниюв, розрахунок яких надто складний i потребуе врахування ц1ло! низки рiзнохарактерних пара-метр1в (до прикладу - штегральний 1ндекс швестицш-но! сприятливост1 б1знес-середовища).
Хоча показник «рiвень зносу основних засоб1в» 1 не мае прямого вцношення до шновацш, вт1м, е важ-ливою характеристикою швестицшно! забезпеченост1 суб'ект1в господарювання.
Шдприемства, що мають надм1рно високий рь вень зносу основних засоб1в, по-перше, е менш еконо-м1чно ефективними, адже мають пршу амортизац1йну полиику та спрямовують частину кошт1в на бкьш ви-тратне обслуговування ф1зично 1 морально застарiлих основних засобiв, а, в1дтак, обмежують власн1 фонгов! можливост1, що могли б бути скероваш з-пом1ж 1ншого на шновацшну д1яльн1сть; по-друге, не дбають про на-лежний р1вень власно! техшко-технологнно! безпеки, що значною м1рою залежить 1 в1д створення чи придбан-ня сучасних високих технолог1й, а отже, визначаеться шновацшною активн1стю.
Як бачимо, така ситуацiя (щодо недостатньо! шве-стиц1йно-1нновац1йно! д1яльност1) характерна для впнизняних п1дприемств транспорту та зв'язку, рiвень зносу основних засоб1в яких становив у 2012 р. 94,4 % при критичному значенш цього показника у 35 %. При тому, тенденцiя до шдвищення р1вня зносу основних засобiв характерна для цього виду економн-но! д1яльност1 упродовж всього анал1зованого пер1оду.
Зауважимо, що фактичш показники р1вня зносу основних засобiв в уск з аналiзованих у табл. 1 видах економiчноl д1яльност1 у 2012 р. перевищували граничне значення цього шдикатора, що е негативним 1 засв^чуе недостатню увагу кер1вник1в п1дприемств до осучаснен-ня техн1ко-технолог1чно! бази шдприемств 1 фшансу-вання 1нновац1й у цьому напрямь
Ц1 тенденцЦ частково позначилися й на такому ^ди^тор! 1нвестиц1йно! безпеки реального сектора економки Укра!ни, як «частка 1нвестиц1й у вартост основних засоб1в». Так, при граничному значенш цього шдикатора у 6 % у 2012 р. частка швестицш у вартост основних засобiв впнизняного транспорту 1 зв'язку ста-новила лише 1,0 %. Позитивно, що в шших видах еконо-м1чно! д1яльност1 реального сектора економки цей показник був вищим (наприклад, у промисловост - 9,4 %, буддвнищга - 59,1 %, скьському господарств1 - 17,1%).
Значення iндикаторiв iнвестицiйноi' складовоТ eK0H0Mi4H0i безпеки реального сектору економши УкраТни
у 2005, 2007 - 2012 рр.
1ндикатор Види економiчноi' дiяльностi Граничш значення Значення за роками
2005 2007 2008 2009 2010 2011 2012
PiBeHb зносу основних 3aco6iB, % Сiльське господарство, мисливство, лiсове господарство 35 50,7 51,1 48,2 46,2 45,7 39,6 40,8
Промисловiсть 56,3 58,3 58,6 59,0 58,0 61,8 63,0
Будiвництво 47,1 48,5 40,8 39,3 41,0 46,0 50,1
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку 48,8 49,9 60,4 66,9 82,4 83,9 94,4
Частка обсягу швестицш у вартост основних 3aoD6iB, % Сiльське господарство, мисливство, лiсове го-сподарство 6 6,6 12,0 17,6 9,3 7,5 16,0 17,1
Промисловiсть 7,7 9,7 10,1 7,6 4,7 7,8 9,4
Будiвництво 49,8 42,7 44,0 48,0 53,6 43,8 59,1
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку 9,2 7,0 7,2 1,8 1,6 1,0 1,0
Частка обсягу швестицш в основний каптал до обсягу реалiзованоl продукци, % Стьське господарство, мисливство, лiсове господарство 25 11,9 18,1 22,2 9,6 11,6 14,6 11,9
Промисловiсть 5,9 7,1 6,6 5,6 5,0 5,9 6,9
Будiвництво 7,3 6,8 8,0 5,6 5,2 7,7 23,9
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку 10,8 14,3 11,0 7,9 14,1 17,1 18,7
1ндекс вщношення чистого приросту прямих шоземних швестицш до приросту ВВП, % 0,5 - 1 1,90 1,31 1,10 1,20 1,18 1,19 1,13
Частка прямих шоземних швестицш у загальному обсязi швестицш, % 20 4,9 3,3 3,0 4,3 4,2 4,1 4,0
1ндекс захищеносп штереав швестсрв 4,5 3 2,7 2,6 3,7 4,7 4,7 4,3
Джерело: розраховано автором за [3;4, с. 86, 91, 198; 5; 6].
1нвестицшна дшльшсть бкьшост суб'ект1в базо-вих вид1в економ1чно! д1яльност1 в наш1й державi е не-достатньою. Такий висновок робимо, виходячи з низь-кого р1вня швестицш в основний кап1тал до обсягу реалiзованоl продукци (товар1в, ро61т, послуг). Так, при граничному значенш цього показника на р1вн1 25,0 %, у 2012 р. лише в 6уд1вництв1 фактичне значення шдика-тора знаходилося близько зазначеного р1вня - 23,9 % i протягом останнк рок1в стр1мко зростае, що позитивно. На противагу, у промисловост1 показник становив лише 6,9 %, у скьському господарств1 - 11,9 %, у сферi транспорту i зв'язку - 18,7 %. Малi обсяги 1нвестицiй е св1дченням того, що суб'екти господарювання скорше схильш ске-ровувати !х у цкях виробничого 1нвестування (на кашта-ловкладення), ан1ж на створення 1 впровадження шнова-ц1й. В1дтак, держав1 сл1д прид1лити увагу стимулюванню збкьшенню швестицшних витрат в1тчизняних суб'ектiв реального сектора задля зм1цнення таким чином !х шве-стиц1йно! та економ1чно! безпеки в цкому.
Добре, що певш позитивн1 зрушення у цьому напря-м1 спостер1гаються. Так, в УкраМ 1ндекс вiдношення чистого приросту прямих 1ноземних 1нвестицiй до приросту ВВП у 2012 р. становив 1,13, що засвцчуе вищ1 темпи
зростання iнвестицiй у пор1внянш з темпами збкьшення обсягу ВВП. Але цього все ще недостатньо, адже частка прямих шоземних швестицш у загальному обсязi швестицш становила у 2012 р. лише 4,0 % та з 2008 р. щорiчно зменшувалася на 1,0 %, а шдекс захищеностi штересш ш-весторiв (за методикою Свитого Банку (Рейтинг «Doing business»)) становив лише 4,3 (максимальне значення -10,0) i зменшився до 2011 р. на 0,4, що е негативним i за-свiдчуe невисокий ршень захищеностi нерезидентiв, якi здшснюють iнвестування в Украiнi.
Об'ективно, що недолжи в iнвестицiйнiй сферi по-значилися й на результатах iнновацiйноi дiяльностi вь тчизняних суб'ектiв реального сектора нацюнального господарства (табл. 2). Так, попри граничне значення шдикатора «частка шновацшно активних промислових шдприемств» у 50,0 % у 2012 р. таких суб'екпв господарювання у в^чизнянш промисловостi було лише 17,4 %, а частка принципово ново'1 продукци в загальних обсягах iнновацiйноi продукцii становила 34,2 %, що було на 9,0 в. п. менше, шж у 2005 р. В^так, не зважаючи на зростання шновацшно'1 активностi промислових шдприемств Украши (частка iнновацiйно активних суб'екйв господарювання збiльшилася у 2012 р. до 2011 р. на 1,2 в. п., а до
Значення iндикаторiв iнновацiйноi' складовоТ економiчноi безпеки реального сектора економши УкраТни
у 2005, 2007 - 2011 рр.
1ндикатор Критичшзначення або напрями покращення Значення за роками
2005 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Частка iнновацiйно активних про-мислових пiдпри£мств, % 50 11,9 14,2 13,0 12,8 13,8 16,2 17,4
Частка принципово ново'Г продук-цГГ у загальних обсягах реалiзо-вано''' iнновацiйноГ' продукцп, % збiльшення 43,2 55,5 32,1 27,1 32,6 34,1 34,2
Коефiцi£нт винахiдницькоГ' активностi (шьюсть отриманих охоронних документiв на 1 млн оаб наявного населення), од. 400 163,1 173,4 180,9 167,8 165,7 163,2 161,1
Темпи збтьшення шькосп iннова-цшно активних пiдпри£мств, % 100 87,9 84,6 97,8 101,7 103,6 114,8 104,7
Частка реалiзованоГ' iнновацiйноГ' продукцй' у загальному обсязi промислово'' продукцй', % 5 4,2 5,1 4,5 3,6 3,2 2,9 2,4
Вiдношення шькосп впроваджених об'£ктiв промислово'' власносп до заре£строваних, % 90 78,8 77,4 81,9 88,2 88,3 87,1 86,4
Частка видаткiв державного бюджету на науку у ВВП, % 1,7 0,4 0,4 0,4 0,3 0,3 0,2 0,1
1ндекс змЫи активностi створення зразш ново'' технiки (до попереднього року), % 100 104,7 123,9 116,1 114,9 107,9 106,8 105,0
1ндекс змiни активносп осво£ння нових видiв продукцй' (до попереднього року), % 100 79,2 104,9 96,8 109,8 89,7 92,4 105,1
Джерело: розраховано автором за [3; 4, с. 309 - 316; 5].
2005 р. - на 5,5 в. п.), обсяги швестицшно-шновацшно! д1яльност1 суб'екйв реального сектора все ще залиша-ються малими.
Серед чинник1в, як1 обумовили такий стан, кр1м об'ективних (нестача фшансово-швестицшних ресур-с1в, брак шдтримки з боку суб'ект1в 1нновац1йно'1 та науково-досл1дно'1 1нфраструктури, небажання здшсню-вати та неусв1домлення об'ективно'1 потреби в розробщ та впровадженн1 шновацш), виокремимо й низьку вина-х1дницьку актившсть населення (так, ккьюсть отриманих охоронних документ1в на 1 млн оаб наявного населення у 2012 р. становила 161,1 од. 1 зменшилася до 2005 р. на 2,0 од., тод1 як прийнятне значення цього показника зпдно методичних рекомендацш мае становити не мен-ше 400 од.), наявн1сть частих випадюв недоведення вже створених 1 зареестрованих об'ект1в права штелекту-ально'1 власност до комерц1ал1зацГ1 (так, коеф1ц1ент в1д-ношення илькосй впроваджених об'ект1в промислово'1 власност1 до чисельност1 зареестрованих у 2012 р. ста-новив 0,86, тобто близько 14 % таких об'екпв шсля ство-рення не використовувалися або використовувалися без належного обл1ку), малу частку видатк1в державного бюджету на науку у ВВП (у 2012 р. на вказаш цш було скеровано 0,1 % кошйв, тод1 як науково обгрунтована м1н1мальна квота мала б становити 1,7 %; бкьше того,
частка видатюв на науку та досл1дження в Укра'1н1 що-року знижуеться, що негативно).
Таким чином, дещо парадоксальною е ситуац1я, коли збкьшуються темпи зростання чисельно-ст1 1нновац1йно активних в1тчизняних шдпри-емств (у 2012 р. до 2011 р. на 104,7 %) та шдекси змши активност1 створення зразюв ново'1 техн1ки (105,0 % до попереднього року), але частка реал1зовано'1 шновацш-но'1 продукци в загальному обсяз1 промислово'1 продукци зменшуеться (на 0,5 в. п. (з 2,9 % до 2,4 %) за цей самий перюд). Це скорше св1дчення невисоко'1 ефективност1 швестицшно-шновацшно! д1яльност1 суб'ект1в в1тчиз-няного реального сектора, а також и нестабкьносп, обумовлено'1 водночас 1 недол1ками планово'1 роботи у ц1й сфер1. До прикладу, попри стабкьне щор1чне покра-щення 1ндексу зм1ни активност1 створення зразюв ново'1 техшки, аналог1чний показник, але вже щодо освоення нових вид1в продукци украй нестабкьний - у 2012 р. показник становив 105,1 % (до попереднього року), тод1 як у 2010 - 2011 рр. вказував на спадну тенденцш (89,7 та 92,4 % в1дпов1дно), у 2009 р. демонстрував приркт (109,8 %), але ще рж назад - спад (96,8 %).
Звершмо увагу й на такий аспект, що вивчення юльюсних параметр1в (показниюв стану забезпеченосп
о
ш
сс:
<
т 2
структурних iндикаторiв) розвитку швестицшно-шно-вацшно! дiяльностi суб'eктiв реального сектора економь ки е недостатнiм для системних i комплексних висновкш i потребуе доповнення якiсними характеристиками (роз-витком та дiевiстю шституцшно! шфраструктури, рацю-нальнiстю залучення i використання джерельно'1 бази фь нансування шновацшно! дiяльностi тощо). Лише таким чином можна отримати повноцшну iнформацiйну базу за результатами вертикально-горизонтального аналiзу структурних складових iнвестицiйного та шновацшно-го забезпечення реального сектора економжи, достатню для прийняття виважених i дiевих управлiнських рiшень у системi розвитку i забезпечення економiчноí безпеки нацюнального господарства.
Спостерiгаемо також i недостатньо рацюнальш структурнi спiввiдношення за джерелами швестування шновацшно: дiяльностi в УкраМ (табл. 3). Так, на наш погляд, позитивно, що найбкьшу частку в структурi витрат (7,3 млрд грн та 63,9 %) обшмае швестування за власш кошти шдприемств. Це вiдповiдае практицi еко-номiчно розвинених держав, адже цкьовий характер та ефектившсть приватного iнвестування завжди вищ1 Водночас, виокремимо такi недолжи: + частка власних коштiв у загальних обсягах фЬ-нансування шновацшно! дiяльностi за перiод 2000 - 2012 рр. скоротилася на 15,7 в. п. (з 79,6 % до 63,9 %);
+ малими залишаються як обсяги, так i частка фь нансування шновацшно: активност суб'ектiв господарювання за кошти державного бюджету (2,0 % та лише 224,3 млн грн у 2012 р.); + мiзерними е обсяги коштш на пiдтримку шве-стицшно-шновацшно! дiяльностi, що видЬ-ляються в УкраМ з мiсцевих бюджетiв (0,1 % та 17,6 млн грн у 2012 р.) i практично не вико-
ристовуються в цих цкях позабюджетнi фонди (у 2012 р. було скеровано лише 25,4 тис. грн, коли ще у 2000 р. з цього джерела залучалося 33,4 млн грн швестицш); + низькою е активнiсть iнвесторiв з пiдтримки швестицшно-шновацшно1 активностi суб'екйв вггчизияно! економiки (так, вiтчизнянi шве-стори профiнансували у 2012 р. швестицшно-iнновацiйних проектiв на суму 154,5 млн грн, що складало лише 1,3 % вк, загальних обсяпв фшансування; при цьому частка цього джерела швестицш упродовж 2000 - 2012 рр. скоротилася на 1,5 в. п. (з 2,8 % до 1,3 %). Значно вищою, але все ще недостатньою була актившсть шо-земних iнвесторiв, якi у 2012 р. профшансували проектiв майже на 1 млрд грн, що становило 8,7 % вк загальних обсягiв швестицш; за перь од 2000 - 2012 рр. обсяги шоземних швестицш, що спрямовувалися на реалiзацiю вкчизняни-ми пiдприемствами iнвестицiйно-iнновацiйноl дiяльностi, збкьшилися у 7,5 разу, а в структу-рi - на 1,1 в. п.).
Особливо суттевим недолжом вбачаемо низьку швестицшну активнiсть держави та мкцевих громад у фшансовш пiдтримцi iнновацiйноl сфери. Звичайно, бюджетш ресурси, тим б!льше за умов кризи, обмежеш. Але ж держава надто мало використо-вуе таю шструменти як бюджетне кредитування та ш-вестування iнновацiйно активних суб'екпв бiзнесу, на-дання п1льгово! фшансово-кредитно! пiдтримки (на по-воротнiй основ^ через цiльовi фонди за переважаючо! статутно! частки держави i мкцевих громад, пiдтримка iнновацiйноl дiяльностi у комунальному секторi тощо.
Таблиця 3
Обсяги та структура джерел фшансування шнова^йноТ дiяльностi в Украiнi у 2000, 2005, 2011 - 2012 рр. [7, с. 183]
Джерела фшансування Р1к Темпи зро-стання за об-сягами, % Абсолюты в1дхилення за структурою, %
2000 2005 2011 2012 2012 до 2000 2012 до 2011 2012 до 2000 2012 до 2011
Обсяга, млн грн Структура, % Обсяги, млн грн Структура, % Обсяги, млн грн Структура, % Обсяги, млн грн Структура, %
Усього 1757,1 100,0 5751,6 100,0 14333,9 100,0 11480,6 100,0 6,5 р. 80,1 - -
Власш кошти 1399,3 79,6 5045,4 87,7 7585,6 52,9 7335,9 63,9 5,2 р. 96,7 -15,7 11,0
Державний бюджет 7,7 0,4 28,1 0,5 149,2 1,0 224,3 2,0 29,1 р. 150,3 1,6 1,0
Мiсцевi бюджети 1,8 0,1 14.9 0,3 12,3 0,1 17,6 0,1 9,8 р. 143,1 - -
Позабюджетш фонди 33,4 1,9 0,3 0,0 0,5 0,0 0,03 0,0 0,09 6,00 -1,9 -
В™зняш iнвестори 49,4 2,8 79,6 1,4 45,4 0,3 154,5 1,3 3,1 р. 3,4 р. -1,5 1,0
lноземнi iнвестори 133,1 7,6 157,9 2,7 56,9 0,4 994,8 8,7 7,5 р. 17,4 р. 1,1 8,3
Кредити 109,9 6,3 409,7 7,1 5489,5 38,3 2407,8 21,0 21,9 р. 43,9 14,7 -17,3
lншi джерела 22,5 1,3 15,7 0,3 994,7 7,0 345,8 3,0 15,4 р. 34,8 1,7 -4,0
£2 =л <с
X
<
2 Ш
Певне усвГдомлення вичизняними суб'ектами реального сектора економГки об'ективно! потреби в про-вадженнi шновацшно! дiяльностi шдтверджуеться ак-тивним залученням на щ цiлi кредитних ресурсiв. Зо-крема, обсяги швестицшно-шновацшного кредитуван-ня збГльшилися за 2000 - 2012 рр. на 2,3 млрд грн (у 21,9 разу) i склали 21,0 % (на 14,7 в. п. бГльше, шж у 2000 р.) у загальнш структурi iнвестицiй на вказаш цiлi. Попри те, бачимо рiзке зниження обсягiв фiнансування шновацшно! дiяльностi з цього джерела. Лише за останнш рiк обсяги кредитних коштГв знизилися понад удвГчГ, а частка в структурi скоротилася на 17,3 в. п., змусивши вГтчиз-нянi суб'екти господарювання фiнансувати iнновацiйну дiяльнiсть майже повшстю за власний кошт, коли ще у 2011 р. на це видГлялося лише трохи бГльше 50 % власних фiнансових ресурсiв.
Додамо, що iснуe, але значною мiрою не вико-ристовуеться й швестицшний потенцiал зарубiжних iнвестицiйних, фiнансово-кредитних структур, позабю-джетних фондiв i приватних iнвесторiв. Так, вiтчизнянi суб'екти господарювання лише незначною мiрою звер-таються до зарубiжних банкiвських структур i фондiв, якi на цiльовiй основi фiнансують i кредитують проекти в шновацшнш сферi (до прикладу, бвропейський банк реконструкци та розвитку), беруть участь у проектах мiжнародного i транскордонного спiвробiтництва, ре-алiзують спГльш iнновацiйнi проекти та програми в рамках мГжгалузево! i мГжсекторно! спiвпрацi тощо. Для ширшого залучення мiжнародних фiнансових ресурсiв у цГлях шдтримки швестицшно-шновацГйно! складово'1 розвитку i економГчно! безпеки реального сектора нацю-нального господарства Укра'1ни необхiдно сформувати прозоре ринкове швестицшне та iнновацiйне середови-ще з розвинутою iнституцiйною шфраструктурою, дiею мiжнародних стандартiв облiку, звиносп, розкриття та поширення 1нформадГ1.
Зауважимо, що дещо ГншГ тенденцГ! спостерГгаються за чисельнiстю пiдприемств, якГ займалися шно-вац1ями. Так, кГлькГсть суб'ектГв господарювання, що займалися iнновацiйною дГяльшстю за власний кошт, у 2000 р. становила 1102 од. (64,6 %), а у 2012 р. вже 1299 од. (73,9 %) [7, с. 183]. У структурГ швестування шновацшно! дГяльностГ упродовж 2000 - 2012 рр. збГльшилася лише кГлькГсть пГдприемств, що здГйснювали таку дГяльнГсть за кредитнГ кошти (на 34 од. загалом та 1,9 в. п. у структурГ). КглькГсть суб'ектГв господарювання, що швестували кошти в швестицшно-шновацшну дГяльнГсть з шших джерел, за аналГзований перюд зменшилася. На нашу думку, це позитивно, адже, як вже зазначалося, увага до забезпечення ефективностГ вкладення власних коштГв, а також дорогих кредитних ресурсГв завжди вища, шж до безповоротних ГнвестицГй третГх осГб (йдеться про бю-джетнГ кошти та кошти з шших джерел).
На жаль, попри значш обсяги кредитних ресурсГв, яю видГляються в УкраМ на фГнансування шновацшно! дГяльностГ, частка таких ресурсГв у загальних обсягах кредитування вГтчизняною банкГвською системою, невелика. Так, станом на 01.01.2013 р. частка кредитГв у швестицшну дГяльнГсть становила лише 13,5 %, з яких
51,7 % мали строки погашення вгд 1 до 5 роив та 39,2 % -понад 5 роив [8, с. 141].
Таким чином, фшансово-кредитний сектор Укра!-ни все ще не зорГентований на шдтримку довгостроково'1 дГяльностГ, зокрема в шновацшнш сферГ. Але, вГдомо, що проблеми Г перешкоди цього комплексш та систем-нГ. Це високГ вгдсотковГ ставки, обмеженГсть програм довгострокового кредитування, заборони на отримання валютних кредитГв Г позик, надмГрне заставне забезпечення, надання преференцш з фшансово-кредитного обслуговування перевГреним або навГть афГльованим структурам, нерозвиненГсть програм венчурного та ш-новацГйного кредитування.
Очевидно, що навГть за покращення фшансово! та макроекономГчно'1 ситуацГ1 та зниження таким чином витратомГсткостГ банкГвського кредитування належно-го зростання мотивацГ1 до критичного збГльшення обся-гГв фГнансування швестицшно-шновацшно! дГяльностГ з цього джерела навряд чи вгдбудеться. Для цього необ-хГдно працювати над удосконаленням шституцшного середовища (передусГм над створенням швестицшно-ГнновацГйних зон, кластерГв, мереж шституцш шдтрим-ки швестицшно! та шновацшно! дГяльностГ тощо) роз-ширення фшансових можливостей суб'ектГв реального сектора нацюнально! економГки в ГнновацГйнГй сферГ.
ВИСНОВКИ
Шдсумовуючи, зауважимо, що на основГ структурного та порГвняльного аналГзу забезпеченостГ ш-вестицГйно! та шновацшно! функцюнальних складових економГчно! безпеки реального сектора нацюнально-го господарства нами доведено наявшсть 'й кГлькГсних (малГ обсяги ГнвестицГй в ГнновацГйнГ проекти, високий рГвень фГзичного зносу основних засобГв Г морального зносу техшко-технолопчно! бази, малГ частки ГнвестицГй у вартостГ основних засобГв) та яюсних (зорГенто-ванГсть суб'ектГв господарювання на прюритетах спря-мування ГнвестицГй на виробничГ цГлГ, обмеженГсть фшансово-швестицшного та ресурсного забезпечення ГнновацГйно! дГяльностГ, низька ефектившсть управлш-ня швестицшно-шновацшною дГяльнГстю) недолГкГв.
ОкрГм того, встановлено, що фшансово-кредитний сектор Укра!ни все ще не зорГентований на шдтримку довгостроково! дГяльностГ, зокрема в ГнновацГйнГй сферГ. Але вГдомо, що проблеми Г перешкоди цього комплексш та системш. Це високГ вГдсотковГ ставки, обмеженГсть програм довгострокового кредитування, заборони на отримання валютних кредитГв Г позик, надмГрне заставне забезпечення, надання преференцш з фшансово-кредитного обслуговування перевГреним або навГть афГ-льованим структурам, нерозвиненГсть програм венчурного та шновацшного кредитування.
Для належного зростання мотивацГ! до критичного збГльшення обсягГв фГнансування швестицшно-Гнно-вацшно! дГяльностГ необхГдно працювати над удосконаленням шституцшного середовища та розширенням фшансових можливостей суб'ектГв реального сектора нацюнально! економГки в ГнновацГйнГй сферГ.
о
LU
сс:
<
m 2
£2
=п <
X
<
о
ш
Зазначимо, що першочергово (попри покращення фшансово-кредитних можливостей, ресурав суб'ектш шфраструктури швестицшно-шновацшно! д1яльност1) держава мае прагнути до покращення можливостей вну-тршнього ф1нансування шновацшно! д1яльност1, тобто за рахунок власних кошт1в п1дприемств. Кр1м шших переваг для суб'ектш господарювання, це передумова нижчо'1 ви-тратомшткост та вищо'1 фшансово-економ1чно! стшкост в процеа швестицшно-шновацшно! д1яльност1. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Методичнi рекомендацп щодо розрахунку рiвня еко-H0Mi4H0i' безпеки Укра'ни: Наказ MiHicTepcTBa економiки Укра'ни № 1277 вiд 29.10.2013 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.me.gov.ua
2. Сухоруков А. I. Моделювання та прогнозування со-цiально-економiчного розвитку Укра'ни : монографiя / А. I. Сухоруков, Ю. М. ХаразшвЫ. - К. : Н1СД, 2012. - 368 с.
3. 1нтернет-ресурс Державного компоту статистики Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. ukrstat.gov.ua
4. Статистичний щорiчник Укра'ни за 2012 рiк / Держком-стат Укра'ни. - К. : Август Трейд, 2013. - 552 с.
5. Методика розрахунку рiвня економiчноl' безпеки Укра'ни : Наказ МУстерства економiки Укра'ни № 60 вщ 02.03.2007 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.me.gov.ua
6. Рейтинг «Doing business». 1нтернет-ресурс Свггово-го Банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. doingbusiness.org
7. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в УкраТш у 2012 р. : статистичний збiрник. - К. : Державна служба статистики Укра-1ни, 2012. - 288 с.
8. Бюлетень Нацiонального банку Укра'ши. - К. : Нацю-нальний банк УкраГни, 2013. - № 2/2013 (239). - 221 с.
Науковий керiвник - Васильев Т. Г., доктор економiчних наук, професор, заступник директора регюнального ф1л1алу Нацiонального шституту стратегiчних дошджень (Львiв)
REFERENCES
Biuleten Natsionalnoho banku Ukrainy, no. 2/2013 (239)
(2013).
[Legal Act of Ukraine] (2007). http://www.me.gov.ua [Legal Act of Ukraine] (2013). http://www.me.gov.ua Naukova ta innovatsiina diialnist vUkraini u2012 r. [Research and Innovation in Ukraine in 2012]. Kyiv: Derzhavna sluzhba staty-styky Ukrainy, 2012.
Ofitsiinyi sait Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua
"Reitynh «Doing business»" [Rating «Doing business»]. Ofitsiinyi sait Svitovoho Banku. http://www.doingbusiness.org
Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2012 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2012]. Kyiv: Avhust Treid, 2013.
Sukhorukov, A. I., and Kharazishvili, Yu. M. Modeliuvannia ta prohnozuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [Modeling and forecasting of socio-economic development of Ukraine]. Kyiv: NISD, 2012.
