CC BY
10УДК 336
Крамаренко В.1.,
д.е.н., професор, ТНУ 1меш В.1. Вернадського
ОЦ1НКА СП1ВПРАЦ1 УКРА1НИ З М1ЖНАРОДНИМИ Ф1НАНСОВИМИ 1НСТИТУТАМИ
У статп розглянуп основш результати ствпращ з МВФ i СБРР. Розкрит об'ективна необхщшсть i проблеми в ствпращ з мiжнародними фшансовими iнститутами.
Ключов1 слова: мiжнароднi фiнансовi iнститути, МВФ, СБРР.
ВСТУП
Трансформацшш процеси в Укра!ш з самого початку И iснування як незалежно! держави показали необхiднiсть рiзноманiтноl спiвпрацi з мiжнародними фiнансовими оргашзащями та шститута-ми. Така необхщшсть була обумовлена як складнiстю радикальних фiнансово-економiчних реформ, так i загальними свiтовими тенденцiями, якi пов'язанi з активною взаeмодieю практично всiх держав з мiжнародними фiнансовими шститутами. Взаeмодiя Украши з мiжнародними фшансовими шститутами перш за все була обумовлена необхщнютю подолання системно! фшансово-екожмч-но! кризи. Передбачалося, що сшвпраця Укра1'ни з такими фiнансовими шститутами як МВФ вщкрие широкi можливосп для спiвпрацi з iншими мiжнародними i нацiональними фiнансово-кредитними установами, зокрема, з Всесвггшм банком i Свропейським банком реконструкцп i розвитку. Передбачалося, що МВФ надаватиме Укра!ш фiнансову допомогу в проведеннi економiчних реформ, зокрема, у фшансовш стабшзацп. Активну спiвпрацю з МВФ Украша почала в жовтнi 1994 року. За роки ствпращ Украши з МВФ (1994-2012 рр.) отримано близько 14,89 млрд. дол. США.
Украша стала членом СБРР в серпш 1992 року. Сшвроб^ництво з СБРР спрямовано на реал> защю Стратеги розвитку економiки краши, диверсифшащю виробничо! бази i загального полш-шення конкурентоспроможностi краши, розвитку ринку капiталiв, реформування енергетичного сектору, полшшення корпоративного управлiння. СБРР фiнансуe проекти, якi сприяють розвитку ринкового господарства в Укра!ш.
Питання спiвпрацi Украши з мiжнародними фiнансовими iнститутами дослщжувалися в пра-цях украшських учених, зокрема: Березянко Т.В., Боринец С.Я., Колосово! В.П., Крупки М.1., Лук'яненко Д.Г., Мельника В.В., Румянцева А.П, Сазонця 1.Л., Шатковського А.А. та шших.
Однак юторичш змiни в украшськш та свiтовiй економiках вимагають нових дослiджень та оцiнки минулого, виходячи з необхiдностi обгрунтовувати перспективи розвитку взаемовщносин з мiжнародними фшансовими оргашзащями.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е ретроспективний аналiз спiвробiтництва Украши з мiжнародними фiнансови-ми шститутами та обгрунтування перспектив щодо 1'х розвитку в майбутньому.
РЕЗУЛЬТАТИ
На протязi 1994-2002 рокiв Укра1'на вщ МВФ отримала близько 4,29 млрд. дол. США кредит-них ресурав за програмами STF, Stand-by, EFF. За 2003-2007 роки вщ МВФ кредитних ресурсiв не було отримано. Водночас в перюд 2008-2009 роюв за програмою Stand-by було отримано кредитних ресуршв на суму близьку 10,6 млрд. дол. США, що практично у 2,5 разiв бшьше, ашж в попереднi роки (табл. 1).
На протязi 1994-1997 рр. Украша отримала чотири кредити вщ МВФ за програмою STF i три кредити за програмою Stand-by на загальну суму 2943,1 млн. дол. США. В цей перюд Укра1ш дуже були потрiбнi фiнансовi ресурси, а тому кредити вщ МВФ дали змогу полшшити стан дер-жавних фiнансiв.
За програмою STF Украша отримала два траншi по 360 млн. дол. США в 1994 i 1995 роках. Умови кредитування були дуже випдними: рiчна ставка 5,75%, термш кредиту на 10 роюв. В цей перюд внутршне кредитування у валюп практично не здiйснювалося, або здшснювалося на дуже невигiдних умовах, а термш кредитування в шоземнш валюп складав не бiльше швроку. Отри-манi кредитнi ресурси вщ ВМФ в цей перiод були використаш НБУ для здiйснення валютних штервенцш на внутрiшньому валютному ринку Украши з метою стабшзаци курсу украшсько! грошово! одиницi.
23
Науковий в1смик: Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2012 - №5
Таблиця 1. Обсяги кредит!в, що отримала Украша вщ МВФ за перюд з 1994 по 2010 рр., млн. дол. США *
Роки Загальний рахунок ресурав Разом Наванта-ження та сплачеш вщсотки
Кредити Сплачеш вщсотки Кутвля та кредити
Виплати Викуп кредиту Виплати Викуп кредиту
1994 372351920 0 58047 372351920 0 58047
1995 1176793300 0 41147155 1176793300 0 41147155
1996 800483840 0 76598258 800483840 0 76598258
1997 309533360 0 110608340 309533360 0 110608340
1998 420874540 115489580 126637240 420874540 115489580 126637240
1999 696839100 607876750 120572140 696839100 607876750 120572140
2000 283858140 961015600 138142420 283858140 961015600 138142420
2001 434262480 539481300 101799790 434262480 539477690 101799790
2002 0 210199270 63798935 0 210199270 63798935
2003 0 215828400 46409460 0 215826970 46409460
2004 0 301376190 44888795 0 301376190 44888795
2005 0 302907590 50938993 0 302209860 50938993
2006 0 416632420 53732664 0 416632420 53732664
2007 0 416632420 37751721 0 416632420 37751721
2008 4480320000 322013030 12855770 4480320000 322013030 12855770
2009 5973760000 85549226 130488390 5973760000 85549226 130488390
2010 3360240000 0 235472490 3360240000 0 235472490
* Складено за даними [1]
Кредитш ресурси за програмою Stand-by були отримаш: у 1995 рощ — 780 млн. дол. США, у 1996 рощ — 860 млн. дол. США, у 1997 рощ близько 247 млн. дол. США. Кошти за програмою Stand-by надавалися на бшьш суворих умовах, ашж за програмою STF. Так, р1чна ставка складала 6,29%, а термш кредиту — 5 роюв з вщстрочкою сплати основно! суми на 3,25 роки.
Грошов1 кошти, що були отримаш за програмою Stand-by, були спрямоваш на: стабшзащю грошово-кредитно! та бюджетно! сфери; прискорену приватизащю шдприемств; поглиблення структурних реформ в енергетичному сектор1 та сшьському господарств^ стабшзаци плапжного балансу кра!ни [2, с. 31-32].
Використання кредитних ресуршв МВФ було обумовлено вщповщними вимогами з боку ще! м1жнародно! фшансово! оргашзаци. Украшський уряд частково виконав умови МВФ, що дало можливють в 1996-1997 рр. зменшити шфлящю, запровадити власну нацюнальну валюту (грив-ню), стабшзувати державш фшанси. Таким чином, кредитна шдтримка з боку МВФ Укра!ш була на той час дуже необхщною, особливо в умовах фшансово-економ1чно! кризи та значно! шфляци.
Позитивш результати сшвпращ Украши з МВФ дали можливють уряду кра!ни обговорювати з МВФ сшвпрацю на новий перюд. Зокрема, 11 серпня 1998 року уряд Укра!ни i НБУ направили до МВФ «Спшьне письмо-звернення щодо надання Укра!ш позики в рамках Програми розширеного кредитування (Extended Fund Facility).
У вересш 1998 року Радою директорiв МВФ була затверджена програма «Мехашзм розширеного кредитування для Укра!ни» загальним обсягом 2 млрд. 266 млн. дол. США. Перевагою кредитування за щею програмою було те, що кошти надавалися на термш 10 роюв з вщстроч-кою сплати основно! суми кредиту на 5 роюв. Вартють кредитних ресуршв за цiею програмою становила 7% рiчних, що значно менше ашж кра!на могла запозичити на св^овому фiнансо-вому ринку. Однак ця програма в повному обсязi не була виконана. Як зазначае Хорошков-ський В.В., за Програмою розширеного кредитування Укра!на отримала всього 1 млрд. 591 млн. дол. США. [3, с. 24].
Основною проблемою, яка виникла в процеш реалiзацii Програми розширеного кредитування, було те, що Укра!на не завжди мала можливють виконувати вимоги, яю висовував до не! МВФ. Це було обумовлено як соцiально-економiчними, так i сощально-пол^ичними аспектами розвитку Укра!ни в перюд з 1998 року.
24
Науковий liicinik': Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №5
Кошти, яю були отримаш за Програмою розширеного кредитування, були спрямованi на таю цт:
1) фiнансування дефiциту Державного бюджету та погашення зовнiшнього державного боргу;
2) тдтримка курсу нащонально! валюти;
3) стабiлiзацiя грошово-кредитно! системи;
4) створення умов для економiчного зростання.
Однак в реальностi основна частина кош^в була витрачена на фшансування дефiциту Державного бюджету та тдтримку нащонально! валюти, створення валютних резервiв для пiдтримки плапжного балансу. На створення умов для економiчного зростання коштiв цього кредиту практично не вистачило.
За перюд ди Програми розширеного кредитування в Укра!ш було здiйснено шють переглядiв !! виконання, при цьому отримаш кошти були спрямоваш перш за все на формування валютних резервiв НБУ та тдтримку плапжного балансу.
Мгая МВФ в Укра!ш у листопадi-груднi 2001 року була готова рекомендувати новий перегляд програми, але негативна шформащя щодо наявност прострочено! заборгованостi бюджету перед платниками податюв з повернення податку на додану вартють була iнтерпретована як примушен-ня платникiв податкiв до кредитування бюджету, що фактично призвело до вщмови вiд реалiзацi! зазначено! програми.
Крiм того, в кшщ 2001 року мiсiя МВФ встановила, що проект бюджету на 2002 рш не вщпо-вщае реалiям, а тому в бюджетнш сферi Укра!ни будуть продовжуватися фiнансовi проблеми. Все це призвело до тимчасового припинення спiвпрацi Укра!ни з МВФ. Отже, формально ствроб№ ництво з МВФ було припинено 4 вересня 2002 року, хоча фактично програма «Мехашзм розширеного кредитування» припинив свою дiяльнiсть ще восени 2001 року.
Проблема ствпращ Укра!ни з МВФ на протязi 90-х роюв ХХ столiття була обумовлена наступним:
1) утворення незалежно! держави Укра!на призвело до великих соцiально-економiчних, фшан-сово-економiчних, полiтичних та структурних змiн, що вимагало дуже обережних дiй з боку ук-ра!нського полiтичного керiвництва в будь-якш сферi, зокрема i при взаемоди з мiжнародними фiнансовими iнститутами;
2) початок 90-х роюв характеризувався глибинними кризовими явищами, якi негативно позна-чалися на життi кожного громадянина кра!ни;
3) спiвпраця Укра!ни з МВФ набула реально! можливосп лише тсля реалiзацi! низки першо-чергових завдань, прийняття принципово нових закошв, нормативно-правових актiв, стабiлiзацi! полiтично! ситуаци, вирiшення проблем, якi були пов'язаш з формуванням базових основ ново! держави;
4) МВФ при запровадженш програм кредитування для Укра!ни встановлював досить жорстю соцiально-економiчнi вимоги, якi дуже важко було виконувати в умовах фiнансово-економiчно! кризи, нестабiльностi соцiально-полiтично! системи, вщсутност дiевих фiнансово-економiчних iнструментiв у розпорядженш укра!нського уряду;
5) МВФ при наданш кредитних ресурсiв досить активно втручався не лише в фшансово-еко-номiчнi, а й в сощально-пол^ичш питання, що дуже важко було реалiзувати для кра!ни, яка ще кшько рокiв тому була частиною велико! держави, де панували адмшютративно-командш методи управлiння, а ринкових механiзмiв практично не iснувало;
6) в 90-х роках Укра!на не мала реальних можливостей для виконання в повному обсязi ви-мог МВФ. Ц вимоги зачiпляли штереси практично усiх укра!нцiв, а тому !х реалiзацiя значно погiршила б сощальний стан в кра!нi, призвела би до втрати юридично! незалежност через соцiальний вибух.
З 2003 року уряд Укра!ни почав новий перюд сшвробггництва з МВФ. Цей перюд був засно-ваний на новому шдход^ який грунтувався на безкредитнш основi. Тобто була запропонована Програма «Попереджальний Stand-by», яка передбачала, що грошовi кошти знаходяться на ра-хунках МВФ i можуть бути видшеш тiльки в особливих випадках у зв'язку з необхщшстю Ук-ра!ни вирiшення першочергових проблем. Така програма ствпращ Укра!ни з МВФ змшила вектор з кредитного на загально-техшчний, що, з одного боку, сприяло подальшому спiвробiт-ництву кра!ни з наймогутнiшою мiжнародною фшансовою органiзацiею, а з iншого боку, забез-печило зменшення кредитного тиску на бюджет кра!ни.
Пюля тривалого перiоду роботи укра!нського уряду з мiсiею МВФ 29 березня 2004 року Рада директорiв МВФ ухвалила програму «Попереджальний Stand-by» для Укра!ни, яка передбачала
25
Науковий iticinik': Ф1мамси, банки, швестици - 2012 - №5
резервування на 12 мюящв, тобто до 28 березня 2005 року кредитних кош^в в обсязi 605 млн. дол. США.
Головна щея програми «Попереджальний Stand-by» полягала в тому, що вона повинна була позитивно вплинути на темпи економiчного зростання в кра!ш i забезпечити грошово-кредитну стабшьнють. Крiм того, вважалося, що здшснення реформи у сферi оподаткування, у тому чи^ нормалiзацiя процесу вщшкодування ПДВ i вiдмiна податкових преференцш, дозволять Украiнi зменшити податковий тиск на тдприемства i фiзичних ошб, що позитивно вплине на збшьшення обсягiв iнвестицiй i економiчне зростання. Вважалося, що ця програма також позитивно може вплинути i на фшансовий сектор кра!ни, в перше чергу, зменшить ризики в банювському сектора
Однак переговори, що вщбулися у липнi 2004 року мiж Укра!ною i мiсiею МВФ, фактично закiнчилися нульовим варiантом. В офщшнш заявi МВФ стверджувалося: «Завершити перегляд програми в рамках угоди «Stand-by» не вдалося внаслщок вщхилення впровадження фiскальноi полiтики, структурних заходiв в податково-бюджетному та банювському секторах, а також нако-пичення нових прострочених боргiв з вiдшкодовування ПДВ [4]».
У 2005-2007 рр. сшвроб^ництво з МВФ було орiентовано лише на техшчну допомогу укра!н-ському уряду в таких сферах: а) управлшня державним боргом; б) формування та реалiзацiя фшан-сово-бюджетно! полiтики; в) управлшня митною справою. Зокрема, у 2006-2007 роках експерти МВФ були на постшнш основi залучеш до участ в роботi Мiнiстерства фшанив Укра!ни з метою проведення фшансового аналiзу, прогнозування i стратегiчного планування бюджету, а також контролю за фшансовою стабiльнiстю. Цей перюд характеризувався вщносно стабiльною сшвпра-цею з МВФ, яка фактично не впливала на формування та використання державних фшансових ресурсiв. Украiнi не було необхщним залучати кошти МВФ, а техшчна допомога давала можливють розширити рiзнi спектри взаемовщносин з цiею мiжнародною фiнансовою оргашзащею. Технiчна допомога Украiнi мала також позитивш наслщки, що вiдбилося в поступовому зрос-таннi економiки в 2006-2007 роках.
З серпня 2008 року в Укра!ш стрiмко стала попршуватися фiнансово-економiчна ситуацiя, яка фактично була наслщком свiтовоi фiнансово-економiчною кризи. У зв'язку з цим, уряд Украши звернувся до МВФ з проханням про фшансову допомогу. Результатом цього звернення було за-твердження МВФ 5 листопаду 2008 року програми для Украши з дворiчноi угоди «Stand-by» з обсягом кредитування 16,3 млрд. дол. США (800% квоти Украши). Вщстрочка сплати цього кредиту становила 2 роки.
На протязi перюду виконання програми «Stand-by» (2008-2010 роки) Укра!на отримала три траншi загальним обсягом 10,6 млрд. дол. США, з яких 4,5 млрд. дол. США були спрямоваш безпосередньо до Державного бюджету на фшансування його дефщиту, а також погашення зовшшшх борпв уряду Украши. При цьому кошти першого траншу в сумi 4,5 млрд. дол. США були зараховаш на рахунок НБУ 7 листопаду 2008 року i спрямоваш на регулювання плапжного балансу Украши, шдтримання обмшного курсу гривш i лшвщносп банкiвського сектору. Кошти другого траншу в сумi 2,8 млрд. дол. США були зараховаш 12 травня 2009 року i спрямоваш на: а) шдтримання плапжного балансу; б) формування резервiв НБУ; в) фшансування зовшшнього боргу уряду. Кошти третього траншу в обсязi 3,3 млрд. дол. США в повному обсязi спрямоваш на фшансування Державного бюджету 2009 року [5].
Програма «Stand-by» 2008-2010 рр. формувалася на наступних умовах:
1) ставка вщсотюв — SDR interest rate + % (маржа Фонду);
2) тип ставки вщсотюв — плаваюча (залежить вщ змши SDR interest rate);
3) ставка разово! комюи (за резервування кош^в) — 0,25% (повертаеться пропорцшно отри-манню кош^в);
4) ставка сервюного збору — 0,5% вщ суми траншу;
5) пшьговий перюд — 3 роки (здшснюеться щоквартальна виплата процеш!в);
6) погашення основно! суми здшснюеться рiвними частинами щоквартально на протязi 2-х роюв [6].
При шдписанш боргово! угоди на умовах «Stand-by» у листопадi 2009 року украшський уряд узяв на себе зобов'язання сформувати бездефщитний бюджет 2009 року, гнучку курсову пол^ику, пенсiйну та податкову реформи. Тобто стабшзацшний кредит надавався Украiнi шд фактичнi зобов'язання уряду не шдвищувати соцiальнi стандарти, навести порядок в енергетичнш сферi, здiйснити необхiднi реформи в державному, зокрема фшансовому секторi (бюджетна, податкова, митна, пенсiйна реформи).
26
Науковий iiicinik': Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2012 - №5
За програмою Stand-by повинен бути наданий ще четвертий транш у листопавд 2009 року. Од-нак цей транш не був наданий Фондом у зв'язку з пол^ичною нестабшьшстю в кра!ш, вщсутш-стю державного бюджету, шдготовкою до президентських виборiв.
Повесш 2010 року в Укра!нi працювали техшчш мiсi! МВФ, яка ставили перед собою мету перегляду макроекономiчно! ситуаци в кра!нi i встановлення можливостей для поновлення кредитування Укра!ни за програмою Stand-by. Укра!на i МВФ поновили спiвпрацю щодо надання кредитiв Укра!нi. Рада директорiв МВФ 28 липня 2010 року прийняла рiшення про початок ново! програми ствпращ з Укра!ною, в рамках яко! на протязi трьох роюв можливо було отримати 15,15 млрд. дол. США. Ц кошти кра!на мала отримати пiд 3,5%. Умови i термiни отримання наступш (табл. 2).
Таблиця 2. Термши i умови отримання кредитiв Укра!ною вiд МВФ *
Дата Сума, млрд. дол. США Вщсотюв квоти Укра!ни Умови отримання
28.07.10 1,88836 91,1 Схвалення угоди Радою дирекг^в
30.11.10 1,51500 72,9 Додержання критерйв, передбачених угодою на дату перегляду
1,51500 72,9 Додержання критерйв, передбачених угодою на дату перегляду
1,51500 72,9 Додержання критерйв, передбачених угодою на дату перегляду
1,51500 72,9 Додержання критерйв, передбачених угодою на дату перегляду
1,51500 72,9 Додержання критерйв, передбачених угодою на дату перегляду
1,51500 72,9 Додержання критерйв, передбачених угодою на дату перегляду
1,51500 72,9 Додержання критерйв, передбачених угодою на дату перегляду
1,51500 72,9 Додержання критерйв, передбачених угодою на дату перегляду
1,14164 54,7 Додержання критерйв, передбачених угодою на дату перегляду
Всього 15,15 729
* Складено за даними [7]
Перший транш Укра!на отримала в обсязi практично 1,89 млрд. дол.. США. При цьому уряд кра!ни брав зобов'язання здшснити наступш ди. По-перше, забезпечити фшансову стабiльнiсть кра!ни. По-друге, здшснити реформи у газовш сферi, зокрема змшити внутрiшнi цiни на газове паливо, у т.ч. для населення. По-трете, вщмовитися вщ субсидування енергетичного сектору i створити сучасний i надiйний сектор. По-четверте, укрiпити банювську систему кра!ни. По-п'яте, пiдвищити незалежшсть i вiдповiдальнiсть НБУ за грошово-кредитну та монетарну полiтику.
З самого початку функщонування нового уряду (2010 рш) були розпочатi значнi реформи в рiзних напрямах, що вщповщало вимогам МВФ. Однак здiйснити головну реформу — прийняти рiшення про реформування цш на газове паливо укра!нський уряд не змiг. Це було обумовлено як об'ективними економiчними, так i суб'ективними соцiально-полiтичними причинами.
До об'ективних економiчних причин можливо вщнести:
1) щоб пiдвищити внутршш цiни на газове паливо, необхщно забезпечити значну компенса-цiю шдприемницькому сектору i сектору домогосподарств;
2) тдвищити заробiтну плату практично вшм працюючим, що суттево змiнить рiвень цiн на бiльшiсть товарiв та послуг в кра!ш;
3) державний сектор в Укра!ш займае велике мюце, а змiна цiн на газове пальне буде вимагати значних платежiв, зокрема i заробiтно! плати iз бюджетiв рiзного рiвня;
4) вщсутшсть бюджетних коштiв для фшансування пiдвищення заробiтних плат та (або) ком-пенсацiй громадянам за тдвищення цiн;
27
Науковий нк-ник: Фшанси, банки, швестици - 2012 - №5
5) пiдвищeння цiн на гaзoвe пaльнe ж виpiшить пpoблeмy бюджeтнoгo дeфiцитa та ж зaбeзпe-чить фiнaнcoвoï CT^MbroCTi в кpaïнi.
Дo cyб'eктивниx coцiaльнo-пoлiтичниx пpичин мoжливo вiднecти:
1) нoвooбpaний пpeзидeнт та cтвopeний ним ypяд, poзпoчaвши низку peфopм, нe мав мoж-ливicть щe й шдвищувати цiни на гaзoвe пaливo;
2) дepжaвa нaмaгaлacя виpiшити пpoблeмy виcoкиx цiн на гaзoвe пaливo чepeз змiнy кабальвд-ro гaзoвoгo дoгoвopy з Рocieю;
3) кpaïнa в coцiaльнo-пoлiтичнoмy acпeктi в 2010 po^ нe була гoтoвa дo знaчниx змiн, зoкpeмa в гaзoвiй cфepi, внacлiдoк вeликиx peфopм в годатшвш, пeнciйнiй, aдмiнicтpaтивнiй cфepax;
4) ^arni нeoбxiднo бyлo cтaбiлiзyвaти coцiaльнy гол^ику, ocoбливo пicля кpизoвoгo пepioдy 200S-2009 po^, кoли фaктичнo бyлo пpипинeнo викoнaння coцiaльниx зoбoв'язaнь з 6o^ дepжa-ви, щo caмим жгативним чинoм вплинyлo на piзнi шла нaceлeння, зoкpeмa poбiтникiв бюджeтнoï cфepи та oдepжyвaчiв дepжaвнoï фiнaнcoвoï дoпoмoги.
Oтжe, Укpaïнa нe була cпpoмoжнoю дo виpiшeння ycix вимoг з 6oHy МВФ. У зв'язку з цим ^аша oтpимaлa дpyгий тpaнш в cyмi 1,515 млн. дoл. США, а дaлi кpeдитнi тpaншi вiд МВФ були жopcткo ув'язаш з викoнaнням вимoг МВФ щoдo пiдвищeння внyтpiшнix цiн на гaзoвe пaливo для нaceлeн-ня та зaбeзпeчeння нopмaльнoï (бeззбиткoвoï) дiяльнocтi тмпани Нaфтoгaз Укpaïни» [1].
Пpaктичнo з гочатку 2011 пo дpyгy пoлoвинy 2012 poкy cпiвпpaця Укpaïни з МВФ звoдилacя дo пoшyкiв кoмпpoмicy пo цiнaм на гaзoвe пальж для нaceлeння. Oднaк кoмпpoмic ж був знaйдe-ний i швж тpaншiв кpaïнa нe oтpимaлa. У^а^^кий ypяд нeoднopaзoвo cтвepджyвaв, щo Hpe-дитнi кoшти МВФ для У^аши пoки-щo нe е кpитичними, а тому в^ута^ть тaкиx тpaншiв ж впливае на фiнaнcoвий cтaн ^аши. Кpiм тoгo, змeншeння oбcягiв зaлyчeниx кpeдитiв дacть змoгy cкopoтити значний дepжaвний бopг пepeд МВФ.
Oднaк тexнiчнa cпiвпpaця з МВФ У^аши тpивae, 6o тaкi взaeмoвiднocини дyжe вaжливi для тoгo, щoб мати змoгy нaлaгoдити cпiввiднoшeння з шшими мiжнapoдними i нaцioнaльними Hpe-дитними (фшантовими) opгaнiзaцiями, якi дyжe пильш cлiдкyють за тим, якi взaeмoвiднocини у кpaïни cклaдaютьcя з МВФ. Якщo тaкi взaeмoвiднocини дoбpi, ця ^аша мoжe poзpaxoвyвaти на кpeдити вiд iншиx фiнaнcoвиx opгaнiзaцiй. Якщo нi, тo кpeдити мoжyть ж дати a6o дати на знач-нo гipшиx yмoвax.
Спiвpoбiтництвo У^аши з СБРР бyлo cпpямoвaнo на peaлiзaцiю cтpaтeгiï poзвиткy шд^ием-ництва, кpeдитyвaння пiд гapaнтiï дepжaви ^ивата^ пiдпpиeмcтв на кoмepцiйниx yмoвax. З ca-мoгo пoчaткy cпiвpoбiтництвa в цьoмy нaпpямi СБРР зaлишaeтьcя oдним iз caмиx eфeктивниx iнвecтopiв, яю на кpeдитнiй ocнoвi фiнaнcyють ^иватний ceктop, cпpияють eкoнoмiчнoмy зpoc-танню, пiдтpимцi як cepeднix, так мaлиx i мiкpo пiдпpиeмcтв шляxoм надання дoвгocтpoкoвиx кpeдитiв.
Значний aкцeнт у вiднocинax з СБРР був зpoблeний на здiйcнeння зaxoдiв щoдo пiдвищeння piвня ядepнoï бeзпeки, у т.ч. за ^oeRi^ в paмкax дiяльнocтi Чopнoбильcькoгo Фoндy «Укpиття».
На в^гонятому pинкy СБРР пpaцюe як з фшанотвим, так iз peaльним ceктopoм, peaлiзye eнepгeтичнi i cтpyктypнi ^oercm. Oднaк, якщo пoдивитиcя на irnepeOT СБРР в Укpaïнi, ocoбливo у фiнaнcoвoмy ceктopi, то тут ми мaeмo вiдпoвiднy cпeцифiкy. Зoкpeмa, нeoбxiднo вiдмiтити, щo СБРР на пpoтязi ocтaннix poкiв пiдтpимyвaв eкcпaнciю iнoзeмниx кoмпaнiй та бaнкiв в ключoвi гaлyзi eкoнoмiки Укpaïни. Сepeд банюв, якi oтpимaли кoшти для кpeдитyвaння пiдпpиeмницькoгo ceктopy, пepш за вте, мoжливo видiлити «Рaйффaйзeн банк Аваль», У^то^ан^ «Pe^ca^-Kam-тал», Пpoкpeдитбaнк, тобто банки з iнoзeмними мaтepинcькими шмпашями [S].
Загальний oбcяг наданж кpeдитниx pecypciв СБРР cклaдae 6,7 млpд. дoл. США.
Динaмiкa надання кpeдитiв СБРР за 2003-2010 pom мае наступний вигляд (pиc. 1).
Ocнoвнy частину кpeдитiв СБРР cпpямoвyвaв у пpивaтний ceктop, щo пiдтвepджyeтьcя такими даними (pиc. 2).
Бiльшe вcьoгo кpeдитiв СБРР надае у кopпopaтивний ceктop (40%), фiнaнcoвий cercrop (29%), iнфpacтpyктypy (20%), eнepгeтикy (11%) [S]
В 2011 po^ СБРР в Укpaïнi нaмaгaлocя peaлiзyвaти наступи пpoeкти в piзниx ceктopax y^arn-cькoï eкoнoмiки (табл. 3).
^p^e^^mcra взaeмoдiï Укpaïни з СБРР зaлeжить вiд TOro, нacкiльки ycпiшнo ^аша бyдe пoкpaщyвaти yмoви для пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi i пpoвoдити peфopми, зoкpeмa, cтвopювaти пpoзopий пoдaткoвий peжим i нeзaлeжнy cyдoвy cиcтeмy. Пoгipшeння i^eGr^m^re клiмaтy
28
Науковий iticinik': Ф1мамси, банки, швестицп - 2GX2 - №5
млн. дол
1600 -|
1400 -
1200 -
1000 -
800 -
600 -
400 -
200 -
-♦— Кредити СБРР, млн. дол. США
0
1500
1300
и-1-1-1-1-1-1-1
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
роки
Рис. 1. Динамша кредит!в, наданих СБРР за 2003-2010 роки (Складено за даними [7])
Державний сектор; 26%
Приватний сектор; 74%
Рис. 2. Питома вага кредитов, наданих СБРР за секторами (Складено за даними [7])
обов'язково може привести до зменшення обсяпв швестицш як в державний, так { приватний сектор економши Украши.
В перюд з 2010 по 2012 роки Украша здшснила вщповщш кроки щодо полшшенш ситуацн в податковш сфер1, митнш сфер1, реформуванш судово! влади тощо. Однак щ змши поки-що недо-статньо впливають на полшшення загальноеконом1чно! та швестицшно! ситуацп в кра1ш, що вщби-ваеться на взаемовщносинах краши з провщними м1жнародними фшансовими шститутами
В Укра1ш реформування повинно здшснюватися комплексно, тобто в цей процес необхщно залучати практично усе суспшьство, ус державш { недержавш структури та шституцн, полтоичш партп, громадсью оргашзацп. Украша повинна модершзувати (змшити) не лише окрем1 економ1чш мехашзми. Змшитися повинно усе сощально-економ1чне середовище краши. Це дасть можливють оновити як економ1чну, так { сощально-полтоичну сферу. Без тако! загальносуспшьно! модерш-зацн ствпраця з провщними м1жнародними фшансовими шститутами не може бути задовшь-ною. Змши лише в однш чи в декшькох сферах д1яльносто не виршують глобальних процес1в сощально-економ1чного та сощально-полтоичного розвитку Украши. Вщтак — глобальне реформування украшсько! держави повинно стати загальноукрашською щеею, яка повинна об'еднати все суспшьство. Реформи економши, суспшьства, держави можуть дати значний поштовх до роз-ширення ствпращ з м1жнародними фшансовими шститутами, прискорять штеграцшш процеси як в самш Укра1ш, так { в шших крашах, яю защкавлеш у ствпращ з украшською державою.
29
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмци - 2012 - №5
Таблиця 3. Проекти СБРР в Укра!ш у 2011-2012 роках *
Сектор економiки Назва проекту Вартiсть
Транспортний сектор 1. «Третш Проект» Ремонт автомобiльних шлях1в М06 «Кшв-Чоп» (проект реалiзовано) 200 млн. евро
2. Розвиток шфраструктури Iллiчiвського морсь-кого торгового порту (реалiзуeться) 26 млн. евро
3. «Впровадження швидкого руху пасажирських поiздiв на залiзницi Украши» (проект реалiзовано) 120 млн. дол. США
4. Модершзащя залiзничного транспорту напряму Полтава — Кременчук — Бурти — Користовка з метою забезпечення енергозбереження (Стадая подготовки) 90 млн. евро
5. Проект «Завершення будiвництва метрополiтену в Дншропетровську» (Стадiя подготовки) 200 млн. евро
6. Проект «Будiвництва першоi черги Пролетарсь-ко-Киiвськоi лiнii метрополiтену у м. Донецьку» (Стадiя пiдготовки) 540 млн. евро
7. Проект «Полiпшення транспортно-експлуата-цiйного стану автомобшьних шлях1в на пiдходах до м. Киева» (Стащя подготовки) 450 млн. евро
Енергетика i енер-гозбереження 1. Модершзащя тсля завершення будiвництва енергоблоку №2 Хмельницькш АЕС i енергоблоку №4 Рiвненськiй АЕС (проект реашзуеться) 42 млн. дол.. США
2. Фiнансування Украiнськоi енергозбережноi сер-вiсноi компанИ' УкрЕСКО (II фаза) 20 млн. дол. США
3. Бущвництво ВЛ 750 кВт Рiвненськоi АЕС — Кшвська область 150 млн. евро
4. Проект «Бущвництва повiтряноi лшн 750 кВт Запорiзька АЕС — Каховська» (Стацiя подготовки) 175 млн. евро
5. Проект реабштацл годрогенеруючих потужнос-тей ВАТ «Укрпдроенерго» (Стацiя пiдготовки) 200 млн. евро
6. Проект «Реатзаци зведеноi програми шдеи-щення безпеки АЕС Украша» (Стацiя подготовки) 1014 млн. евро
7. Проект «Модернiзацii i реконструкцл мапстра-льного газопроводу Уренгой — Помари — Ужгород» (Стадiя подготовки) 1405 млн. дол.. США
* Складено за даними [7]
ВИСНОВКИ
Таким чином, здшсненш дослщження дають тдстави стверджувати, що Укра!на на протяз1 22 роюв намагаеться налагодити плщне сшвроб1тництво з провщними м1жнародними фшансовими шститутами, зокрема МВФ { СБРР. За перюд, що дослщжувався, були досягнув вщповщш позитивш результати. Однак постшно виникають питання, яю стають гальмом у взаемовщносинах з м1жнародними фшансовими шститутами. Невиконання Укра!ною вимог, яю вона брала на себе, вщштовхуе м1жнародш фшансов1 оргашзацп вщ активно! ствпращ з кра!ною. Водночас необхщ-но зазначити, що при формуванш таких вимог м1жнародш фшансов1 оргашзацп практично не бажають ураховувати реальш сощально-економ1чш та сощально-пол1тичш умови кра!ни, особ-ливосп утворення кра!ни, наявнють значних внутршшх протир1ч, низький сощально-економ1ч-ний р1вень розвитку, значну бщнють населення тощо.
Щоб забезпечити подальший розвиток сшвроб1тництва м1ж Укра!ною 1 м1жнародними фшан-совими шститутами, необхщно здшснити реформування не лише сощально-економ1чно! системи держави, а й провести значш структурш реформи у самому сустльсга, змшити внутршш сощ-ально-полггичш вектори розвитку, зменшити розрив м1ж р1зними верствами населення, м1ж р1зними
30
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмцп - 2012 - №5
регюнами, об'еднати кра!ну на засадах повномасштабного реформування соц1ально-економ1чно-го, сощально-полтоичного та щеолопчного життя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Березянко Т.В. Влияние международных организаций на национальную корпоративную среду / Т.В. Березянко // Фондовый рынок. — 2010. — №25.- С. 20-26.
2. Пешко А. Международные финансовые организации как участники инвестиционного рынка Украины / А. Пешко // Восток. — 2006. — №3. — 30-36.
3. Хорошковский В.М. Базовые модели экономического развития как теоретическая основа и условие сотрудничества с МВФ и Всемирным банком / В.М. Хорошковский // Актуальные проблемы экономики. — 2009. — №5. — С. 21-25.
4. Официальный сайт Международного валютного фонда. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.imf.org/external/index.htm
5. Офщшний сайт Нащонального банку Укра!ни. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/
6. Офщшний сайт Мшютерства фшаншв Укра!ни. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/
7. Офщшний сайт Мшютерства зовшшшх справ Укра!ни. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mfa.gox.ua/
8. Гончаров Е. Использование международных кредитных линий для развития отечественной экономики / Е. Гончаров, Д. Гриценко // Восток. — 2009. — №6. — С. 60-64.
Стаття надшшла до редакцп 3 листопада 2012 року
31
Науковмй вгсник: Фшанси, банки, швестици - 2012 - №5
