CC BY
43Ф1НАНСИ
УДК 336.64
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ СТАН УКРАШИ В УМОВАХ CBITOBOÏ ФIНАНСОВОÏ КРИЗИ
Воробйов Ю.М., д.е.н., професор, НАПКБ, Гриценко О.1., студентка, гр. ФШ-401, НАПКБ
Для фiнансування cboïx потреб держава може мобiлiзовувати додатковi фiнансовi кошти у формi державного кредиту. У цьому випадку держава стае позичальником, а iншi економiчнi суб'екти кра> ни, зокрема населення i пiдприемницькi структури та iншi держави, ïx фiнансово-кредитнi установи, мiжнароднi фiнансово-кредитнi органiзацiï — кредиторами. Використання позикових фшансових ресурсiв державою та ïï економiчними суб'ектами забезпечуе формування борпв та вiдсоткiв за по-зиковi кошти.
Державний борг формуеться як за сумою зобов'язань само1' держави, так i за сумою тих зобов'я-зань, де держава виступае гарантом, тобто в реальност вона не е позичальником, але вимушена надавати гаранта за зобов'язаннями економiчних суб'ектiв, перш за все, державних пiдприемств, органiзацiй, установ щоб вони мали можливiсть запозичувати кошти на внутршньому або зовшшнь-ому фшансовому ринку для здiйснення вщповщних фiнансово-економiчних заходiв щодо свое1' опе-рацiйноï або iнвестицiйноï дiяльностi.
1снування державного боргу в умовах ринково1' економiки е об'ективним економiчним явищем, обумовленим необхiднiстю виконання самою державою та ïï агентами рiзних суспшьних функцiй. Водночас фiнансовi потреби суспшьного розвитку набагато бiльшi нiж та сума фшансових ресуршв, яку вдаеться мобшзувати державi та ïï економiчним суб'ектам на момент реальноï потреби в грошо-вих коштах. Небажання держави та ïï економiчних суб'екпв жити вiдповiдно iснуючим фiнансовим можливостям е основною причиною виникнення державного боргу.
Проблеми державного боргу були, е i будуть дуже важливими для наукового пошуку, особливо в умовах нестабiльноï соцiально-економiчноï системи Украши. Питання державного боргу в Украш дослiджували провщш украïнськi фiнансисти, зокрема Андрущенко В.Л. [1], Василик О.Д. [4], Коваль-чук С.В. [8], Опарiн В.М. [9], Романенко О.Р. [l4], Федосов В.М. [16], Юрш С.1., Федосов В.М. [17] та шшь Проте розвиток соцiально-економiчноï системи держави, постшш змiни, що вiдбуваються у суспiльствi потребують подальших наукових пошукiв у цьому напрямi дослiджень. Звiдси, можливо стверджувати, що тема е актуальною, особливо в сучасних умовах, коли кра].'ну накрила хвиля фшан-сово-економiчноï кризи, де питання державного боргу стае на одне з перших мюць. Мета статп полягае у розкритп впливу державного боргу на соцiально-економiчний стан Украïни i визначенш напрямiв державноï полiтики щодо його формування й обслуговування.
Для забезпечення своïх потреб держава та ïï економiчнi суб'екти, зокрема юридичнi особи, вико-ристовують рiзнi позики. Необхщшсть таких позик обумовлена фактичною нестачею фiнансових ресурсiв для виконання державою своïх суспiльних функцiй та не вмшня держави, а також ïï еконо-мiчних суб'ектiв, здiйснювати свою дiяльнiсть за рахунок власних фшансових можливостей.
Запозичення державою коштiв на внутршньому або зовнiшньому ринку в сучаснш фiнансовiй науцi розглядаеться як державний кредит. «Батьювщиною державного кредиту вважаеться Ангшя. Зокрема, вмiле використання державного кредиту для фшансування державних потреб тдняло Ан-глiю у XVII ст. до великоï слави, могутносп i величi. Розквiт економши i динамiчний розвиток Англiï, незважаючи на зростання державного боргу, став прикладом, який почали наслщувати Bci держави свiту. Поява i розвиток у XVII ст. державних кредитних операцш спонукали уряди рiзних краш до залучення коштiв для покриття своïх потреб шляхом позик i кредипв, якi стали вiдiгравати надзви-чайно важливу роль у забезпеченш державних органiв додатковими фiнансовими ресурсами та у фшансуванш бюджетних дефщипв [17, с. 216]».
В умовах ринковоï економiки i демократичних форм державност державний кредит стае повноц-iнною ланкою державних фiнансiв. Функцюнування державного кредиту об'ективно породжуе формування державного боргу, його управлшня й обслуговування.
Питанням державного боргу в сучасних умовах, як i рашше, придшяеться значна увага. Об'ектив-но це обумовлено необхiднiстю забезпечувати фшансову спроможнiсть держави та ïï владних органiв, а також рiзних економiчних суб'ектiв, що з нею пов'язаш через сукупнiсть фiнансово-економiчних вщносин.
Теоретичнi питання щодо сутностi державного боргу втизняш вченi дослiджують постшно. В науковiй лiтературi з питань державних фшаншв можливо знайти рiзнi або близькi за змiстом точки зору на сутшсть державного боргу. Так, Василик О.Д. стверджуе: «1снування державного кредиту
призводить до появи державного боргу. Сума його складаеться з ycix випущених i непогашених зо-бов'язань держави як внутршшх, так i зовшшшх, включаючи гарантiï за кредитами, що надаються iноземним позичальникам, мiсцевим органам влади, державним шдприемствам [4, с. 304]».
Василик О.Д. i Павлюк К.В. стверджують, що «державний борг — загальна сума заборгованост держави, яка складаеться з ушх випущених i непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи вщсотки за цими зобов'язаннями [5, с. 577]».
Бшьш спрощене визначення сyтностi державного боргу наводить Опарш В.М. «Державний борг — це сума заборгованосп держави своïм кредиторам [9, с. 177]».
Практично аналопчного визначення державного боргу дотримуються:
а) Романенко О.Р. «Державний борг — це сума заборгованосп держави перед внутршшми i зов-нiшнiми кредиторами [14, с. 232]»;
б) Рогатенюк Е.В. i Пожарицька 1.М. «Державний борг — це сума заборгованосп держави yсiм своïм кредиторам [13, с. 143]».
У шдручнику «Фiнанси» за ред. Юрiя С.1. i Федосова В.М. наведене таке визначення: «Державний борг — сума ytix випущених i непогашених боргових зобов'язань держави перед внутршшми i зовшшшми кредиторами, а також вщсотюв за ними (включаючи гаранти за кредитами, що надаються шоземними позичальниками державним шдприемствам) [17, с. 228]». Воно практично мало в^^зняеться вщ наведених рашше визначень.
Бiльш грунтовно до сутност державного боргу пiдходять Ковальчук С.В. i Форкун 1.В. «Державний бог за своею економiчною сутшстю визначае економiчнi вiдносини держави як позичальника з ïï кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподшу частини вартосп валового внyтрiшнього продукту на умовах строковосп, платностi та повернення.
Державний борг — загальна сума заборгованосп держави, яка складаеться з ушх випущених i непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи борговi зобов'язання держави, що вступа-ють у дда в резyльтатi виданих гарантiй за кредитами, або зобов'язань, що виникають на пiдставi законодавства або договору [8, с. 385]». Проте й указаш автори теж розглядають сутшсть державного боргу як суму зобов'язань, а тому ïx визначення хоча i е бшьш грунтовним нiж iншi, але недостатньо розкривае внутршню природу цього явища.
Дослщжуючи економiчнy природу державного боргу, автори ще1' статтi звернули увагу на вислов-лення Василика О.Д., який стверджував, що «державний борг — це складне явище, зумовлене низкою факторiв, яке в умовах кожно1' держави може мати свою специфшу [4, с. 306]». Базуясь на цьому вис-ловлеш вважаемо, що сyтнiсть державного боргу стд розглядати як складне явище сощально-економ-iчноï системи держави, яке об'ективно обумовлено самою економiчною природою держави та ïï еконо-мiчниx суб'екпв, що з нею пов'язанi. Виходячи з цього, пропонуемо розглядати державний борг не як просту суму боргових зобов'язань iз нарахованими вщсотками, а як явище, яке включае:
1) об'ективно обумовлену необхщшсть держави, ïï установ i оргашзацш в умовах ринковоï еконо-мiки запозичувати та використовувати додатковi фiнансовi ресурси для виконання обов'язкових фyнкцiй держави i надання рiзниx сyспiльниx благ суб'ектам соцiально-економiчноï системи, що формуе державний борг;
2) суму кош^в, що сформована за рахунок узятих державою та ïï установами й оргашзащями зобов'язань за основним боргом та вщсотюв по ньому, а також зобов'язань i вщсотюв щодо шших економiчниx суб'екпв, за яких держава надала своï гарантiï;
3) систему фiнансово-економiчниx, оргашзацшно-управлшських, юридичних та соцiальниx за-xодiв щодо формування, перерозподiлy, використанню позикових кош^в та ïx повернення з ураху-ванням установлених вiдсоткiв, термшв, обсягiв, а також yправлiння позиковими коштами з метою запобiгання фiнансовоï неспроможностi держави.
Таке розширене трактування сутносп державного боргу випливае з його економiчноï природи, меxанiзмy функцюнування й обслуговування, юридичних i сощальних наслiдкiв, що пов'язанi з су-кyпнiстю iнтересiв yсix сyб'ектiв соцiально-економiчноï системи.
Державний борг можливо розглядати з декшькох позицiй. По-перше, державний борг — це дуже негативне явище в соцiально-економiчномy розвитку держави, а тому необхщно запоб^ати його виникненню забудь-яких обставин. По-друге, державний борг — це об'ективно обумовлена ситуащя, яка виникае з необхщносп функцюнування держави та ïï економiчниx суб'екпв, а тому його слщ оцшювати виходячи з тих наслщюв, якi виникають у зв'язку з формуванням цього боргу. По-трете, державний борг — об'ективне явище, яке виникае в наслщок функцюнування держави, а тому його неможливо уникнути, проте необхщно розробити мехашзми щодо ефективного управ-лшня й обслуговування.
Вважаемо, що з трьох наведених позицш бшьш-менш точна третя, а тому ми схильш до œï при-еднатися. Водночас, зауважимо, що державний борг слщ також розглядати як борг безпосередньо держави, ïï оргашв, установ, оргашзацш та борг, що утворюеться економiчними суб'ектами краши за якими держава надала гаранти або не надала гаранти, але вимушена нести вщповщний тягар, бо вщмова вщ таких зобов'язань може нанести значш втрати yсiй соцiально-економiчнiй системi та загрожуе фактичному юнуванню держави.
У науковш лiтературi iснують pi3Hi класифшаци державного боргу. Одну з можливих класиф> кацiй наводять Ковальчук С.В. i Форкун 1.В. (рис. 1).
Рис. 1. Класифшащя державного боргу за умовами залучення коштiв [8, с. 385]
1нша класифiкацiя боргу надана в пiдручнику за ред. Юрiя С.1. i Федосова В.М.:
а) первинний борг i непогашений борг;
б) поточний i каштальний борг;
в) внутрiшнiй i зовшшнш;
г) в нацiональнiй i в шоземнш валютi;
д) державний прямий та державний гарантований;
е) офiцiйно визнаний державний борг та борг, що не враховуеться в складi державного боргу, проте за економiчною природою е боргом держави [17, с. 228-231].
Зовшм шшу класифiкацiю державного боргу наведено в Бюджетному кодекс (табл. 1).
Наведена класифшащя не може розкрити вс ознаки державного боргу. А тому ми вважаемо, що необхщно при вдосконаленнi Бюджетного Кодексу внести деяю змiни та доповнення, що запропо-нували украшсью вченi за останнi роки тсля прийняти цього важливого фiнансово-юридичного документу.
Андрущенко В.Л [1] в свош монографи досить ретельно розглядае питання державного боргу, що були опрацьоваш Захщною фiнансово-економiчною думкою. Аналiз Захщно! фшансово! науки дав змогу стверджувати, що на вщмшу вiд класично! фшансово! концепци, що панувала ще в XIX та на початку ХХ ст., в 30-60 рр. ХХ ст. тд впливом розвитку державно-монополютичного капiталiзму в основу державних фшаншв були покладенi кейнсiанськi та неокейншансью економiчнi погляди. За цих погщщв в основу державного регулювання економiчного розвитку кра!ни слiд покласти бюд-жетну полiтику, яка перш за все, базуеться на системi державних видатюв, тобто основним урядовим шструментом впливу на економiку вважалися державш видатки, якi повиннi забезпечити необхщ-
Таблиця 1
Класифшащя державного боргу за Бюджетним кодексом [3]
Класифiкацiйна ознака Вид боргу
Внутршнш борг Зовтшнш борг
За типом кредитора 1. Заборговатсть перед юридичними особами. 2. Заборговатсть перед банивськими установами: а) перед НБУ, у тому числк • за позиками, одержаними для фшансування дефщиту бюджету поточного року (минулих рокiв); • за компенсацшними виплатами населению в Ощадбанку; • сiльськогосподарських пiдприeмств за позиками, внесеними на державний борг; • шша заборгованiсть НБУ; б) заборговатсть перед шшими банками. 3. Заборговатсть перед iншими органами управлiння. 4. Заборгованiсть, не внесена до iнших категорiй. 1. Заборговатсть за позиками мiжнародних оргатзацш. 2. Заборгованiсть за позиками, наданими iноземними державами, у тому чи^ за позиками, наданими тд гарантл уряду. 3. Заборговатсть за позиками, наданими комерщйними банками. 4. Заборгованiсть за позиками, наданими постачальниками. 5. Зовнiшия заборгованiсть, не внесена до iнших категорiй.
За типом боргового зобов'язання 1. Довгостроковий борг. 2. Середньостроковий борг. 3. Короткостроковий борг. 4. Заборгованiсть за кредитами, одержаними на фшансування дефщиту бюджету. 5. Заборговатсть за вщсотками, нара-хованими за кредитами, одержаними на фшансування дефщиту бюджету. 6. Заборговатсть за iншими зобов'я-заннями. 1. Довгостроковий борг. 2. Середньостроковий борг. 3. Короткостроковий борг. 4. Заборговатсть за iншими зо-бов'язаннями
ний рiвень попиту, що дасть змогу подолати економiчнi кризи надлишкового виробництва. За тео-рieю Дж. Кейнса державш витрати повиннi зростати за допомогою позик. Послiдовники Кейнса назвали його принципом дефщитного фiнансування, а сам пщхщ отримав назву компенсацiйних боргових фiнансiв.
Послiдовники Дж. Кейнса, у т.ч. Г. Моультон (розробив концепщю «ново! фшософи державного боргу» стверджував, що кошти, якi запозичуе держава для здшснення iнвестицiй породжуе мульти-плiкацiйний ефект в економiцi, тобто створений державний борг, який обумовлений швестицшною дiяльнiстю держави мае позитивний вплив на економiчний стан кра!ни) та Р. Масгрейв (сформулю-вав положення щодо необхiдностi розподiлу боргового тягаря мiж поколiннями за умови е^вален-тного нагромадження боргу i зростання iнвестицiй в економiку. Вш також розширив сферу боргового фшансування на видатки сощально! направленосп, аргументуючи тим, що необхiдно задовольни-ти основнi соцiальнi потреби населення, щоб мати можливiсть для подальшого розвитку кра!ни).
На вiдмiну вщ iнших один iз фундаторiв Захщно! фшансово! думки щодо державних фшанив А. Пiгу [11, 12] вважав, що боргове фшансування слщ використовувати дуже обережно, бо це може призвести до значних негараздiв безпосередньо в самих державних фшанив та негативно вплине на всю соцiально-економiчну систему. Вш обгрунтовував, що державна фшансова полiтика повинна базуватися на принципах едност податкiв та державних позик, де податки повинш значно переви-щувати боргове фiнансування.
Ми також згодш з основними положеннями, що були сформульованi А. Пшу. Перш за все, необх-щно зрозумiти, що боргове фiнансування рано чи шзно може привести до таких наслщюв економiч-ного розвитку, яю вiдкинуть кра!ну на десятки роюв назад за И соцiально-економiчним станом, що суттево вплине на всю соцiально-економiчну систему та багато роюв ще буде вiдчуватися в краш.
Для держави у механiзмi «залучення — використання — погашення» негативнi наслiдки боргового фшансування в основному виявляються на стади обслуговування i погашення державного боргу. Наявнють державного боргу потребуе щорiчних платежiв за нарахованими вiдсотками, як фiнансу-
ються iз поточних доходiв державного бюджету, що при значних сумах вщсотюв та виплат частини основного боргу може завдати значних проблем держав^ особливо за умови, коли податковi та непо-датковi надходження до бюджету зменшуються з рiзних обставив, наприклад, у зв'язку з падшням доходiв бюджетоутворюючих суб'eктiв пiдприeмництва, або падшням попиту на внутршньому та зовшшньому ринку тощо.
Як стверджують автори пiдручника «Фшанси» за ред. Юрiя С.1. i Федосова В.М. «... надмiрний державний борг опосередковано сповшьнюе економiчне зростання кра!ни i перекладае тягар оподат-кування на майбутне, оскшьки за наявностi початкового боргу бшьшого за нульове значення рiвень заборгованостi зростае, як вщомо, на суму вiдсоткових виплат. Тому в довгостроковому перiодi тягар заборгованосп погасити дуже важко (практично неможливо). Для цього як мiнiмум первинний бюджет мае бути профщитним. Реальний профщит мае лише та держава, економша яко! мае стшку тен-денцiю до реального зростання. В умовах економiчного зростання тдвищуеться ймовiрна спро-можнiсть обслуговувати державний борг за рахунок розширення бази оподаткування; при цьому не-обхщно зберiгати на незмiнному рiвнi не абсолютний розмiр державного боргу, а його вщносну величину, або, шшими словами, рiвень заборгованостi до ВВП кра!ни. Чим довше кра!на затягуватиме виплату основного боргу i вiдсоткiв за ним за рахунок доходiв бюджету, тим важче буде збалансувати бюджет i уникнути боргово! кризи в майбутньому [17, с. 234-235].
Ми абсолютно згодш з наведеним положенням вщомих укра!нських фшансиспв, оскiльки збiльшення державного боргу можливо тшьки за умови, коли краша мае могутню економiку, розви-ток яко! не викликае сумшву практично у вшх кредиторiв як внутршшх, так i зовнiшнiх. Це вислов-лювання можемо пiдкрiпити такими цифрами (табл. 2).
Таблиця 2
Бюджетний дефщит та державний борг «велико! шмки», % до ВВП [10, с. 85]
Краша Показник 19801990 1993 1995 1997 1999 2000 2002
США Дефiцит бюджету Валовий борг 2,6 49,4 4,4 64,6 2,3 65,7 1,1 66,0 0,3 62,4 58,3 -0,6 53,2
Япошя Дефщит бюджету Валовий борг 0,1 66,5 -1,5 70,0 2,3 82,4 4,4 95,6 2,3 104,6 1,9 109,3 2,6 114,7
Шмеччина Дефщит бюджету Валовий борг 2,1 40,1 2,8 44,1 2,4 50,4 3,6 60,7 2,9 62,7 2,1 63,1 1,5 62,5
Францiя Дефщит бюджету Валовий борг 2,0 29,4 2,8 39,2 5,6 48,1 4,1 55,4 3,2 59,2 2,6 60,2 1,7 59,3
Iталiя Дефщит бюджету Валовий борг 10,9 79,0 9,6 108,7 9,6 124,9 6,7 123,8 3,0 121,2 2,1 114,9 1,4 107,9
Бриташя Дефщит бюджету Валовий борг 2,0 51,5 6,3 36,1 6,9 48,4 4,7 53,8 0,6 52,4 -0,4 48,2 -0,7 43,1
Канада Дефщит бюджету Валовий борг 4,5 60,2 7,4 86,9 5,3 94,8 1,8 100,4 -0,8 91,4 -1,4 80,1 -2,1 69,5
Як бачимо з шмки найбагатших кра!н свiту тiльки Японiя за перюд з 1980 по 2002 рш постiйно збiльшувала валовий державний борг у вщсотках до ВВП. Iншi ж кра!ни, у т.ч. таю як США, Брита-шя, Канада вимушенi зменшувати як загальний борг до ВВП , так i дефщит бюджету. Деяю з наведе-них кра!н з метою зменшити валовий борг здiйснили вщповщш заходи щодо формування бюджетного профщиту.
Якi ж соцiально-економiчнi наслщки мае боргове фiнансування для будь-яко! кра!ни? Вiдповiдь на це питання не може бути однакова для ушх кра!н свiту. Це обумовлено тим, що сощально-економ-iчний стан кожно! кра!ни суттево вiдрiзняеться, ддать рiзнi чинники, що або покращують можли-востi держави зменшити суму та питому вагу боргу, або попршують фiнансово-економiчний стан кра!ни.
Для кра!н, що мають мiцнi економiчнi позици, боргове фiнансування дае можливiсть забезпечити стабшьний попит на внутрiшньому ринку, шдтримати рiвновагу на фiнансовому ринку, бшьш ефек-тивно здiйснювати перерозподш фiнансових ресурсiв у часi. Проте значний борг у економiчно роз-винутих кра!нах також може виявити суттевi негаразди, а тому державна влада цих кра!н намагаеть-ся постшно скорочувати суму валового боргу за наявних умов, якi перюдично з'являються у кожнiй кра!ш, коли кон'юнктура ринку дае можливiсть формувати профщитний бюджет.
В державах, що розвиваються, наприклад, Укра!нi, доцiльно мати незначний державний борг, бо цей борг е великим тягарем для молодо! ще не досконало! з екожмчних i фiнансових позицiй кра!ни.
Значне збiльшення державного боргу в довгостроковш перспективi мае самi негативш наслiдки для функцiонування як сощально! полiтики держави, так i пол^ики щодо економiчного розвитку. Особливо негативне значення для економши кра!ни мае зовшшнш державний борг та борг, що вини-
кае у суб'екпв господарювання, особливо у фшансовш сферi, наприклад, в банювському секторi. Кiнцевим соцiально-економiчним пiдсумком державного боргового фшансування е те, що життя су-часного поколiння пом^но може покращитися, але тягар наслщюв поточного бюджетного дефiциту ляже в основному на майбутш поколiння.
Державний борг при невеликш сумi й питомш ваги до ВВП слщ розглядати як позитивне явище соцiально-економiчноl системи. Однак при зростаннi суми валового боргу та питомо! ваги до ВВП державне боргове фшансування стае значною проблемою держави, всього суспшьства. Тому лише застосування ефективно! стратеги управлшня державним боргом дае можливють кра!ш оптимiзува-ти боргове навантаження на поточний державний бюджет.
У процес функцiонування державного боргу необхщно розрiзняти:
а) погашення боргу, яке доцшьно розглядати, як виконання боргових зобов'язань перед внутрш-шми i зовнiшнiми кредиторами щодо погашення основно! суми боргу;
б) обслуговування боргу, яке доцiльно розглядати як мехашзм нарахування i сплати вщсотюв за борговими зобов'язаннями вiдповiдно до угод про державш позики.
Обслуговування i погашення державного боргу здшснюетъся у процесi виконання державного бюджету. За борговими зобов'язаннями держави оплату позик i вщсотюв здiйснюе Державне казначейство Укра!ни. Платежi проходять через банкiвську систему.
Здiйснюючи управлшня державним боргом, необхщно постiйно ощнювати його рiвень та форму-вати вщповщш заходи щодо оптимiзацil суми валового боргу та його питомо! ваги до ВВП.
Значне боргове навантаження мае негативш наслщки для функщонування будь-яко! держави. У зв'язку з цим Св^овий банк запропонував систему показникiв, якi кожна держава повинна викорис-товувати як основш iндикатори щодо власно! фшансово! безпеки (табл. 3).
Таблиця 3
Основш iндикатори запропоноваш Свiтовим банком для оцiнки фшансово! безпеки держави [17, с. 242]
Назва Формула, % Економiчний змют
Ввдношення валового зовшшнього боргу до експорту товарiв i послуг EDT / XGS Демонструе вщносну довгострокову спромож-нiсть держави акумулювати валютнi надхо-дження без пресингу на сальдо плапжного балансу
Вiдношення валового зовнiшнього боргу до ВНП EDT / GNP Показуе загальний рiвень боргово! складово! економiки
Ввдношення загальних платежiв щодо обслуговування боргу до експорту товарiв i послуг TDS / XGS Коефiцiент обслуговування боргу, що показуе, яка частина валютних надходжень спрямову-еться у сферу погашення боргу
Вiдношення вiдсоткових платежiв до експорту товарiв i послуг INT / / XGS Визначае частину валютних надходжень , яш використовуються на обслуговування боргу
Ввдношення мiжнародних резервiв до валового зовшшнього боргу RES/EDT Показуе, чи може кра!на використовувати сво! резерви для погашення зовшшнього боргу
Ввдношення мiжнародних резервiв до iмпорту товарiв i послуг RES / MGS Ввдображае запас фшансово! мщносп держави
Ввдношення короткострокового боргу до валового зовшшнього боргУ Short-term / EDT Показуе, яку частку становить короткостроко-вий борг у загальнш сумi зовнiшнього боргу
Вiдношення боргу мiжнародним органiзацiям до валового зовшш-нього боргу Multilateral / EDT Ввдображае частку заборгованостi мiжнарод-ним фшансовим органiзацiям у загальнiй сумi зовнiшнього боргу або свого роду залежшсть держави вiд фiнансування цими оргашзащями.
Наведеш показники, перш за все, можуть використовуватися в кра!нах, де економша бiльш розви-нута. Для Укра!ни цi показники можуть бути вщповщним орiентиром щодо створення власно! системи оцшювання боргового тягаря та боргово! безпеки держави.
Нажаль до сьогодшшнього перiоду в Укра!ш не мае загальноприйнято! методики оцшювання державного боргового тягаря, незважаючи на те, що багато науковщв запропонували вщповщш методики, яю можливо доопрацювати та впровадити в бюджетний процес держави.
Вважаемо, що для оцшки боргового тягаря i рiвня боргово! безпеки держави можливо запропону-вати таки показники.
Перша група — абсолютнi показники:
1) валовий державний борг (з нарахованими вщсотками), млн. грн.;
2) сума державних зобов'язань без нарахованих вщсотюв, млн. грн.;
3) внутршнш державний борг, млн. грн.;
4) зовшшнш державний борг, млн. грн. та млн. дол. США;
5) сума державного боргу без урахування наданих гарантш щодо зобов'язань економiчних суб'ектiв кра!ни, млн. грн.;
6) загальний борг кра!ни з урахуванням боргових зобов'язань усiх економiчних суб'екпв з нара-хованими вiдсотками, млн. грн.;
7) сума нарахованих вщсотюв за державним боргом, млн. грн.;
8) сума нарахованих вщсотюв за зовшшшм державним боргом, млн. грн. та млн. дол. США.
Друга група — вщносш показники:
1) вщношення валового державного боргу (з урахуванням нарахованих вщсоттав) до ВВП кра!ни;
2) вщношення суми державних зобов'язань без нарахованих вщсотюв до ВВП кра!ни;
3) вiдношення внутршнього державного боргу до ВВП кра!ни;
4) вiдношення зовнiшнього державного боргу до ВВП кра!ни;
5) вщношення загального боргу кра!ни з урахуванням боргових зобов'язань ушх економiчних суб'екпв з нарахованими вiдсотками до ВВП кра!ни;
6) вiдношення суми зовшшнього боргу до обсягу експорту товарiв та послуг;
7) вiдношення зовшшнього боргу до суми прямих шоземних iнвестицiй;
8) вiдношення суми рiчних боргових платежiв до обсягу експорту товарiв та послуг.
Наведенi двi групи показникiв не слiд розглядати як повшстю вичерпний перелiк, але !х застосу-
вання на практищ дозволяе дати бiльш-менш об'ективну оцшку рiвня боргово! безпеки держави та ощнити якiсть державного боргу, прогнозувати подальшi змiни щодо доцiльностi залучення державних позик, дефiцитностi державного бюджету.
Починаючи з 2001 року, економша Укра!ни поступово стала зростати. Суттево збiльшилися такi макроекономiчнi показники, як валовий внутрiшнiй продукт, темпи зростання промислового вироб-ництва, обсяги зведеного бюджету. Так, найбшьше зростання ВВП було виявлено починаючи з 2003 року (рис. 2).
Млрд. грн. 1200,00 -,
-Ф—ВВП, млрд. грн.
1000,00
959,20
800,00
712,90
600,00 -
400,00
544,15
441,45
345,10
267,34
204,20 225,80
200,00 -
0,00
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008*
Роки
Рис. 2. Динамша ВВП Укра!ни за 2001-2008 роки (За даними журналу «Власть денег». — 2008. — №51. — С. 27)
* попередш дат
З 2001 по 2008 рш в Укра!ш ВВП збшьшився майже у 4,7 разiв. За цей ж час зведений бюджет за доходами та видатками зрю в 3,6 разiв (рис. 3).
За перюд з 2001 по 2008 роки зведений бюджет за доходами та видатками збшьшився майже 5,3 разiв. Збшьшення бюджету i вдосконалення бюджетно! пол^ики кра!ни значно покращили можли-восн соцiально-економiчного розвитку в останш роки, що знайшло свое вщображення в пiдвищеннi добробуту населення (табл. 4).
Млрд. гр] 300 -|
250 -
200 -
150 -
I Доходи зведеного бюджету, млрд. грн. Видатки зведеного бюджету, млрд. грн.
283,52 279,10
227,64 219,94
175,51
141,99 171,81
102,54
134,18
75,79
100 - 55,53 60,32 75,29
54,93 61'95
91,53
50
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
* Роки
0
Рис. 3. Динамша доходiв i видаткiв зведеного бюджету Укра1ни за 2001-2008 роки (Складено за даними Держкомстату Украши та попередшми прогнозними показниками)
* попереднi дат
Таблиця 4
Динамша доходiв та витрат населення Укра1ни за 2004-2007 роки
Показник Рк
2004 2005 2006 2007
Доходи населення, млн. грн. 274241 381404 472061 625868
Прирют, % (ланцюговий) — 39,07 23,77 32,58
Реальш доходи населення, млн. грн. 212033 298275 363586 469683
Прирют, % (ланцюговий) — 40,67 21,90 29,18
Витрати населення, млн. грн. 243164 355753 427858 568018
Прирют, % (ланцюговий) — 46,3 20,27 32,76
Заощадження, млн. грн. 31077 25651 44203 57850
Прирют, % (ланцюговий) — ? 17,46 72,32 30,87
* Складено за даними http: // www.dfp.gov.ua
Завдяки зростанню бюджету держава поступово забезпечувала вщповщш заходи щодо економiч-ного i соцiального регулювання стану кра1ни i 11 регiонiв.
Бюджет вiдображаe вщносини розподiлу i перерозподiлу, опосередковуе рух грошово! маси. Через бюджет здшснюються фiнансування заходiв економiчного i соцiального розвитку, що мають за-гальнодержавне значення, перерозподiл частини фшансових ресурсiв мiж адмшютративно-територ-iальними одиницями краши з метою вдосконалення структури суспiльного виробництва й забезпе-чення сощальних гарантiй населенню.
Проте необхщно зазначити, що в Укра1ш бюджетш ресурси обмеженi, а тому постшно тривае пошук додаткових джерел наповнення державного й мiсцевих бюджетiв для забезпечення життед> яльностi суспiльства. З метою додаткового залучення фiнансових ресуршв Укра1на постiйно вдава-лася до державних запозичень, обсяги яких постшно зростали (рис. 4).
Крiм держави значш суми позик формували iншi економiчнi суб'екти, зокрема банкiвськi установи та корпоративш пiдприемницькi структури реального сектору економши. На збшьшення запозичень корпоративним сектором економши звертають увагу й украшсью вчеш. Зокрема, Буковинський С.А., Грищенко А.А., Унковська Т.С., якi стверджують: «До тепершнього часу увага органiв макро-економiчного регулювання в Укра1ш у сферi зовнiшнiх запозичень було зосереджено на питаннях державного зовшшнього боргу. На сьогодш у цiй сферi ситуацiя не викликае занепокоення: вщно-шення прямого та гарантованого державного боргу до ВВП у поточному рощ (мова йдеться про 2007
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008* Роки
Рис. 4. Динамша прямих урядових боргових зобов'язань та бюджетних виплат за борговими
операщями (Складено за даними Держказначейства Укра!ни) * За даними на 01.11.2008 р.
рш — авт.) поступово скорочуеться i на кшець вересня 2007 року становило 12,1%, що на 3% менше за вщповщний показник вересня минулого року та вдвiчi менше, шж на кшець 2004 року. Поряд з цим досить небезпечш тенденци, яю потребують пильно! уваги, намiтилися у сферi заборгованостi банкiв i корпорацш не фiнансового сектору [2, с. 3]».
Наведене положення найяскравше тдтвердилося в 2008 роцi. Якщо валовий зовшшнш борг до-сяг бшьш 100 млрд. дол. США, то безпосередньо державний борг сягае лише 15,2 вщсотки загально! суми (табл. 5).
Таблиця 5
Основнi боржники Укра!ни зовнiшньому свiту *
Основш боржники Суми, млрд. дол. США
1. Комерцшш банки 38,4
2. Торгiвельно-промисловi компани 46,5
3. Органи державного управлшня 15,2
Валовий зовшшнш борг Украши 100,1
* Складено за даними журналу «Власть денег». — 2008. — №43.
Комерцшш банки заборгували зовшшньому св^ бшьше 38,4 вiдсоткiв вiд загально! суми боргу, а торгiвельно-промисловi компани не фiнансового сектору економiки мають борговi зобов'язання, що перевищують 46 вщсотюв. За таких умов держава, хоча i не вiдповiдае за зобов'язаннями абсолютно! бiльшостi суб'екпв пiдприемницько! дiяльностi реального чи фшансового секторiв економь ки, але при попршенш фiнансово-економiчного стану може опинитися в скрутному становища
Загальний зовшшнш борг Укра!ни дае бiльш-менш точне уявлення щодо потреби кра!ни в шо-земнiй валютi та стшкост нацiонально! фiнансово! системи. Але вш не дае можливостi проаналiзу-вати кому конкретно Укра!на як позичальник повинна вiддавати борги.
Найбiльш точшшу картину зовнiшнього боргу Укра!ни дае табл. 6, в якш наведено основш креди-тори кра!ни по роках.
З 2005 по 2009 рш зростае заборговашсть за позиками мiжнародних органiзацiй фiнансового роз-витку. Загальне зростання склало понад 3156,6 млн. дол. США або 219,6%. Найбшьшу суму Укра!на заборгувала Всесвгтньому банку — 5114,4 млн. дол.. США на кшець 2009 року. Ця сума на 210,8% перевищуе обсяги заборгованосп в 2005 рощ.
Заборговашсть окремим кра!нам свгту за визначений перюд значно скоротилась с 2362,0 млн. дол. США до 1564,5 млн. дол. США або на 33,8%.
Таблиця 6
Борг Украши за основними кредиторами *
_(млн. дол. США)
Кредитори 2005 2006 2007 2008 2009
1. Заборговашсть за позиками мiжнародних оргашзацш фiнансового розвитку 2639,1 2538,5 3923,5 4455,6 5795,7
Свросоюз 139,5 83,6 36,6 16,3 -6,8
сбрр 92,4 130,2 258,05 345,39 688,15
Всесвiтнiй банк 2426,1 2324,6 3628,8 4093,8 5114,4
2. Заборговашсть за позиками, що надаш шоземними органами управлiння 2362,0 2128,6 1911,3 1718,2 1564,5
Iталiя 79,3 74,08 62,8 51,8 39,8
Нiмеччина 344,5 336,2 285,3 234,5 176,7
Роая 1485,6 1387,8 1290,1 11923,3 1094,6
США 211,2 182,7 154,3 125,9 99,6
Туркменiстан 105,6 35,2 0,0 0,0 0,0
Францiя 22,6 19,4 16,3 13,4 10,0
Японiя 113,0 93,0 102,3 100,1 143,5
3. Заборговашсть за позиками, що надаш шоземними комерцшними банками 0,667 0,283 0,0 0,0 0,0
Bankers Trust Luxembourg S.A. 0.354 0.131 0.0 0.0 0.0
Chase Manhattan Bank Luxembourg S.A. 0.60 0.67 0.0 0.0 0.0
E.M. Sovereing Investments B.V. 0,253 0,84 0,0 0,0 0,0
Баварський об'еднаний банк 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
4. Зовшшня заборговашсть, що не вщнесена до шших категорш 3702,4 5135,7 4055,7 4855,7 5622,7
ОГВЗ** 1995 р. 62,5 30,0 0,0 0,0 0,0
ОГВЗ 2000 р. 830,4 291,5 0,0 0,0 0,0
ОГВЗ 2003 р. 1000,0 1000,0 1000,0 1000,0 1000,0
ОГВЗ 2004 р. 1100,0 1100,0 1100,0 1100,0 600,0
ОГВЗ 2005 р. 709,5 790,2 780,0 780,0 780,0
ОГВЗ 2006 р. — 1924,0 500,0 500,0 -233,0
ОГВЗ 2007 р. — — 675,7 675,7 675,7
ОГВЗ 2008 р. — — — 800,0 800,0
ОВГЗ 2009 р. — — — — 2000,0
* Складено за даними журналу «Власть денег». — 2008. — №43. ** Обл^ацп державного зовшшнього боргу
Укра!на бшьше всього заборгувала Роси. 1з 1564,5 млн. дол. США, що повинна повернути кра!на на Росда припадае 70%.
За останш роки значно зросла заборговашсть за облiгацiями державного зовшшнього боргу. У 2005 рощ ця заборговашсть складала 3702,4 млн. дол. США, а вже у 2009 рощ вона сягала 5622,7 млн. дол. США.
Таким чином, кра!на на сьогодшшнш стан е великим боржником, а тому додатковi запозичення можуть суттево погiршити фiнансово-економiчну перспективу Укра!ни. З урахуванням того, що в кра!ш вiдбуваеться скорочення експорту i значно зростае iмпорт, пла^жний баланс вже кiлько рокiв мае негативне сальдо додатковi позики, зокрема з МВФ дадуть можливiсть на кшько рокiв усунути проблеми неплатоспроможност держави, але фактично не виршать значне коло питань щодо шдви-щення фiнансово! стiйкостi та фшансово! незалежностi держави. Зростання зовнiшнього боргу ставить Укра!ну у скрутне становище, необхщно формувати принципово нову фiнансово-економiчну концепцiю розвитку держави, посилити !! фiнансово-кредитну безпеку.
У порiвняннi з iншими кра!нами Центрально! i Схiдно! Свропи та СНД в Укра!ш валовий зовнiшнiй борг до ВВП постшно зростае (табл. 7).
Якщо у 2003 рощ сшввщношення валового зовшшнього боргу до ВВП в Укра!ш становила 46,7%, то в 2006 рощ 49,4%, тобто зрют склав 2,7 процентних пунктов. За даними Мшютерства фiнансiв Укра!ни у 2008 роцi загальний зовшшнш борг досяг 54,3% ВВП кра!ни та може ще у 2009 рощ досягти до 78,2%.
В умовах свтоово! фшансово! кризи, що охопила з вересня 2008 року Укра!ну, державний борг стае значним юпитом для укра!нсько! економши та бюджетно! системи.
Таблиця 7
Сшввщношення валового зовшшнього боргу до ВВП в кра!нах з перехiдною економшою *
_(в %)
Краши 2003 2004 2005 2006
Вiрменiя 55,8 46,4 32,6 27,4
Азербайджан 31,1 33,6 30,6 29,7
Бшоруая 21,9 20,0 15,5 17,2
Болгарiя 58,8 57,6 48,2 58,9
Грузiя Н.д. Н.д. 37,1 34,6
Естонiя 55,1 67,8 67,7 81,2
Казахстан 37,5 37,2 42,0 60,5
Киргизька Республша 107,2 101,5 92,9 87,0
Латвiя 75,0 88,6 86,7 108,6
Литва 40,2 41,7 43,5 57,4
Македошя 46,9 45,3 45,6 45,1
Молдова 88,1 65,4 60,6 64,6
Польща 40,4 42,5 36,2 39,4
Румунiя 32,4 33,4 31,5 36,3
Росiя 41,3 34,7 32,6 29,6
Угорщина 55,6 60,9 60,0 77,8
Укра!'на 46,7 46,4 45,0 49,4
Хорватiя 76,1 79,8 70,9 80,9
Чеська 31,7 34,8 31,5 34,6
Республiка
* Складено за даними журналу «Економют. — 2008. — №5. — С. 36.
В Укра!ну фшансова криза прийшла разом з кризою виробництва. Криза виробництва охопила перш за все тдприемства чорно! металурги та хiмiчно! промисловостi, якi в значнш мiрi забезпечу-вали валютш надходження в кра!ну та податковi надходження до бюджету.
Суттево скоротилися можливост промислового комплексу Укра!ни здшснювати експортну дiяльнiсть на свiтових ринках. Це вщразу позначилось на сташ як самих промислових пiдприемств, так i !х можливостях формувати бюджетш ресурси кра!ни. Промисловiсть Укра!ни, перш за все, металургшний та хiмiчний комплекси, забезпечують бiльше 40% надходжень до бюджету кра!ни, а також понад 60% валютних надходжень [7].
Фшансова криза усугубила можливосп держави виконувати сво! зобов'язання щодо погашення боргу та платежiв вщсотюв за ним. Тому ми вважаемо, що Укра!нi необхiдно здiйснити вщповщш заходи для скорочення абсолютного показника зовшшнього боргу, бшьш пильно придшяти увагу боргу економiчних суб'ектiв, зокрема комерцшних банкiв та акцiонерним компашям не фiнансового сектору. В умовах фшансово! кризи визначилось, що укра!нсью банкiвськi установи в останнi кшька рокiв здiйснили значнi запозичення на зовшшньому ринку на короткий термш. Це дуже негативно вплинуло на фiнансово-економiчну ситуацiю в кра!нi, що спонукало урядовi органи узяти додатко-вий кредит у МВФ з метою забезпечити виконання банкiвською системою зобов'язань перед шозем-ними фшансово-кредитними установами.
З метою покращення ситуаци з державним боргом необхiдно.
По-перше, переглянути усi бюджетнi програми щодо економiчного та соцiального розвитку кра!-ни з метою пiдвищити !х ефективнiсть та забезпечити своечасне виконання.
По-друге, розробити комплекс фiнансово-економiчних, оргашзацшно-управлшських та правових заходiв щодо тдвищення ефективностi податково! системи, зокрема забезпечити завершення роз-робки та прийняття Податкового Кодексу Укра!ни, де повинно бути виключеш податки та збори, що фактично не дають надходжень до державного або мюцевих бюджепв ^ навпаки, включенi податки на нерухомють, податки на бiзнес, податки або збори при забрудненш водних ресуршв, навколишнь-ого середовища, податки або збори за використання природних ресурсiв, податки або збори на доходи вщ фiнансових спекуляцш тощо.
По-трете, забезпечити систему фiнансово-економiчних, органiзацiйно-управлiнських та правових заходiв з метою перегляду усiх державних запозичень, що були здiйсненнi рашше, встановити жорсткий фiнансовий контроль за своечасним виконанням державних зобов'язань щодо платежiв вщсотюв та поверненню основного боргу.
По-четверте, здшснити систему заходiв, щоб скоротити у подальшiй дiяльностi суму державного та корпоративного боргу Укра!ни.
По-п'яте, з метою запобшання зростання державного боргу встановити систему мошторингу ушх зовшшшх запозичень як державними органами та установами, так i корпоративними суб'ектами економши, зокрема банкiвськими шститутами.
По-шосте, створити спецiальний фiнансовий фонд, де будуть накопичуватися кошти для своечас-ного погашення державного боргу.
По-сьоме, для забезпечення скорочення державного боргу необхщно встановити профщитний бюджет за рахунок як зменшення видатюв на непродуктивнi в умовах кризи заходи, зокрема видатки на арми, дiяльнiсть частини органiв управлшня державою, що дублюють друг друга, так i за рахунок збшьшення податкових надходжень за рахунок виявлення великого обсягу тiньового бiзнесу, збшьшен-ня зборiв тих бiзнес-структур, що одержують додатковi доходи за рахунок використання природно! ренти i т. ш.
ВИСНОВКИ
На основi проведеного дослщження можливо сформулювати такi висновки та запропонувати деякi заходи з метою скорочення державного боргу, особливо в умовах фiнансово-економiчно! кризи, що охопила укра!нську економшу.
1. В умовах ринково! економiки державний борг слщ розглядати як об'ективне явище, яке вини-кае в наслщок функцiонування держави, а тому його неможливо уникнути, водночас необхщно роз-робити механiзми щодо ефективного управлшня й обслуговування.
2. Державний борг слщ розглядати як позитивне, i як негативне явище. Як позитивне явище вш забезпечуе сучасному поколшню бшьш привабливi умови життя, соцiально-економiчнi можливостi розвитку. Як негативне явище перекладае значний тягар виплат на майбутш поколiння, що потребуе додаткових заходiв як держави, так i !! економiчних суб'ектiв для пом'якшення цього додаткового тягаря.
3. В соцiально-економiчнiй системi сутнiсть державного боргу слщ розглядати як явище, що вклю-чае: а) об'ективно обумовлену необхщшсть держави, !! установ i органiзацiй запозичувати та вико-ристовувати додатковi фiнансовi ресурси для виконання обов'язкових функцiй держави i надання рiзних суспiльних благ !! економiчним суб'ектам, що в кшцевому пiдсумку i формуе державний борг; б) суму кош^в, що сформована за рахунок узятих державою та !! суб'ектами зобов'язань за основ-ним боргом та вiдсоткiв по ньому; в) систему фiнансово-економiчних, оргашзацшно-управлшських, юридичних та соцiальних заходiв щодо формування, перерозподiлу, використанню позикових кош^в та !х повернення з урахуванням установлених вiдсоткiв, термiнiв, обсягiв, а також управлшня пози-ковими коштами з метою запобшання фiнансово! неспроможност держави.
4. Позитивний соцiально-економiчний розвиток держави супроводжувався постiйним зростан-ням валового державного боргу як в абсолютному вимiрi, так i у сшввщношенш до ВВП. Зокрема, питома вага валового зовшшнього боргу до ВВП у 2004 рощ складала 46,7%, а у 2008 рощ досягла 54,3%, та прогнозуеться !! збшьшення до 78,2% у 2009 рощ.
5. Валовий зовшшнш борг Укра!ни у 2008 роцi досяг 100,1 млрд. дол. США. Основними позичаль-никами виявилися комерцiйнi банки 38,4% та торговельно-промисловi компанi! 46,5%. Питома вага державних органiв управлшня складала всього 15,2%. Проте у зв'язку з економiчною кризою в кра!ш корпоративний борг негативно позначився на функщонуванш усiе! соцiально-економiчно! системи, що змусило державу прибiгти до додаткових зовшшшх запозичень, зокрема з МВФ, для виконання борго-вих зобов'язань, перш за все, банюв з метою шдтримки власно! банювсько! системи.
6. Для покращення ситуаци з державним боргом пропонуемо:
• переглянути ус бюджетнi програми щодо економiчного та соцiального розвитку кра!ни з метою пiдвищити !х ефектившсть;
• розробити комплекс фiнансових, оргашзацшно-управлшських та правових заходiв щодо пщви-щення ефективностi податково! системи;
• забезпечити систему фшансових, органiзацiйно-управлiнських та правових заходiв з метою перегляду ушх державних запозичень;
• здшснити систему заходiв, щоб скоротити у подальшш дiяльностi суму державного та корпоративного боргу Укра!ни;
• з метою запобшання зростання державного боргу встановити систему мошторингу ушх зовшшшх запозичень;
• створити спещальний фшансовий фонд, де будуть накопичуватися кошти для своечасного пога-шення державного боргу;
• для забезпечення скорочення державного боргу необхщно встановити профщитний бюджет.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрущенко В.Л. Фшансова думка Заходу в ХХ столик Теоретична концептуалiзацiя i науко-ва проблематика державних фшаншв / Володимир Леонiдович Андрущенко. — Львiв: Каменяр, 2000. — 303 с.
2. Буковинський С.А. Зростання корпоративного зовшшнього боргу Укра!ни: макроекономiчнi наслщки та ризики для економши / С.А. Буковинський, А.А. Гриценко, Т.С. Унковська // Фiнанси Укра!ни. — 2007. — № 10. — С. 3-10.
3. Бюджетний Кодекс Украши вiд 21 червня 2001 року. — К.: Атака, 2001. — 80 с.
4. Василик О.Д. Теорiя фшанав: тдручник / Остап Дмитрович Василик. — К.: Н1ОС, 2000. — 416 с.
5. Василик О.Д. Державш фшанси Украши: тдручник / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. — К.: Н1ОС, 2002. — 608 с.
6. Вахненко Т.П. Фшансова криза в Украшк фактори, механiзм дiï, заходи подолання / Т.П. Вах-ненко // Фшанси Украши. — 2008. — №10. — С. 3-21.
7. Воробйов Ю.М. Кредитування суб'екпв тдприемництва в економщ регiону: монографiя / Ю.М. Воробйов, К.А. Срiбна. — Омферополь: Видавництво «Доля», 2008. — 223 с.
8. Ковальчук С.В. Фшанси: навч. поаб. / С.В. Ковальчук, 1.В. Форкун. — Львiв: «Новий Свiт — 2000», 2006. — 568 с.
9. Опарш В.М. Фшанси (загальна теорiя): навч. поаб. / Валерiй Михайлович Опарiн: 2-ге вид., доп. та перероб. — К.: КНЕУ, 2004. — 240 с.
10. Паучник Ю.В. Методолопчт пiдходи захiдноï фiнансовоï науки до проблем державного боргу / Ю.В. Паачник // Фшанси Украши. — 2006. — № 4. — С. 83-91.
11. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: в 2-х томах. Т.1 : пер. с англ. / А. Пигу. — М.: Прогресс, 1985. — 512 с.
12. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: в 2-х томах. Т.2: пер. с англ. / А. Пигу. — М.: Прогресс, 1985. — 454 с.
13. Рогатенюк Э.В. Финансы: учеб. пособ. / Э.В. Рогатенюк, И.М. Пожарицкая. — Симферополь: Национальная академия природоохранного и курортного строительства, 2007. — 280 с.
14. Романенко О.Р. Фшанси: тдручник / Олена Роматвна Романенко. — К.: Центр навчальноï лггератури, 2004. — 312 с.
15. Рязанова Н.С. Сучасш тенденци зовнiшньоï заборгованосп / Н.С. Рязанова // Фшанси Укра> ни. — 2005. — № 7. — С. 26-38.
16. Федосов В.М. Управлшня державним боргом у контекст ризик-менеджменту / В.М. Федосов, О.А. Колот // Фшанси Украши. — 2008. — №3. — С. 3-33.
17. Фшанси: тдручник / За ред. С.1. Юрiя, В.М. Федосова. — К.: Знання, 2008. — 611 с.
