CC BY
41
УДК339.7+33(477)1 Асист Н.М. Заярна; студ. О.М. Барткевич -
RbsiscbKa КА
М1ЖНАРОДН1 Ф1НАНСОВ1 ОРГАН1ЗАЩ1 ТА IX ЗНАЧЕНИЯ У ПРОЦЕС1 ТРАНСФОРМАЦ11 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Розглядаеться дiяльнiсть Мiжнародних фшансових органiзацiй, зокрема Мiж-народного Валютного Фонду та Св^ового банку. Розкриваеться ix значення щодо сприяння економiчного розвитку Украши у процесi формування ринкових вiдносин.
Assist. N.M. Zaiarna; stud. O.M. Bartcevich -L'viv commercial academy
International financial organizations that their role in the proces of transformation of economy of Ukraine
Activity of International financial organizations is considered, in particular International Monetary Fund and World bank. Their role in relation to the assistance of economic development of Ukraine in the process of forming of market relations opens up.
З огляду на те, що економжа Украши протягом останшх 15 роюв пе-ребувае на перехщному етат розвитку, необхщшсть фiнансовоi шдтримки е надзвичайно гострою i актуальною проблемою. Адже, з одного боку, виникае нагальна потреба в масштабних фшансових швестищях, з шшого - необхщно знайти оптимальш умови для ix реалiзацii i погашення боргу. Велике значення для краш, що розвиваються вiдiграють мiжнароднi фiнансовi органiзацii, найкрупнiшими серед яких е М!жнародний валютний фонд (МВФ), Свгговий банк (СБ), Свропейський банк реконструкци та розвитку (СБРР), Мiжнарод-на фшансова корпорацiя (МФК) (табл. 1).
Метою дано" статтi е розгляд дiяльностi найкрупнiшиx Мiжнародниx фiнансовиx оргашзацш (Мiжнародного валютного фонду i Св^ового банку), та ix внесок у розвиток i трансформацiю економiки в Укрш'ш.
Мiжнародний Валютний Фонд (МВФ) - мiжурядова органiзацiя, приз-начена для регулювання валютно-кредитних вiдносин мiж державами членами i надання "м фiнансовоi допомоги при валютних ускладненнях, що викли-канi дефщитом платiжного балансу, шляхом надання коротко- i середньотер-мiновиx кредитiв у шоземнш валютi. Фонд - спецiалiзована установа ООН -практично служить шституцюнальною основою свiтовоi валютно" системи. МВФ було створено на мiжнароднiй валютно-фшансовш конференцii ООН, що проходила з 01 по 22 липня 1944 р. в Бреттон-Вудс (США, штат Нью Гемпшир). Конференщя ухвалила Статт Угоди про МВФ, яка е його Статутом i набрала чинност 27 грудня 1945 р.; практичну дiяльнiсть Фонд розпо-чав з 1 березня 1947 р., у зв'язку з еволющею свiтовоi валютно" системи. За час свого юнування МВФ перетворився у достовiрно унiверсальну оргашза-цiю, добився широкого визнання як головний наднацюнальний орган регулювання мiжнародниx валютно-кредитних вщносин, авторитетного центра мiжнародного кредитування, координатора мiждержавниx кредитних потокiв i гаранта платоспроможностi краiн-кредиторiв. Одночасно вш починае грати важливе значення у реалiзацii рiшень мсiмким ведучих держав Заходу, стае ключовою ланкою системи регулювання свггово" економжи, що формуеться, мiжнародноi координацii, узгодження нацiональниx макроекономiчниx поль
тик. Фонд зарекомендував себе активно функцюнуючим св1товим валютним iнститутом, нагромадив великий i корисний досвiд.
Табл. 1. Чотири найбтьшь мьжнародш каси взаемодопомоги [2]
о
Evijrü|K'üu I .tan к
ErrimliiirlH ml Itirlfa
Органiзацiя
Св^овий банк (СБ). Засновано у 1944 р. Штаб-квартира - Вашингтон (США) Мiжнародний ва-лютний фонд (МВФ). Засновано у 1944 р. Штаб-квартира - Вашингтон (США) Свропейський банк реконструкцн та розвитку (СБРР). Заснованоу 1991 р. Штаб-квартира - Лондон Мiжнародна фшан-сова корпорацiя (МФК). Заснована 1956 р. Штаб-квартира - Вашингтон (США)
Акщонери
184 кра!ни, найбiльшi акщоне-ри (понад 5 % ак-цiй) - США, Фран-цiя, Iталiя, №меч-чина, Япотя, Велика Британiя 184 кра!ни, найбшь-шi власники (понад 5 % акционерного капiталу) - США, Франщя, Iталiя, Hi-меччина, Япотя, Велика Бритатя та Саудiвська Аравiя 60 кра!н, найбшь-шi - США, кра!ни СС (Франщя, 1та-лiя, Шмеччина, Велика Бритатя тощо), Японiя 178 кра!н свiту, найбiльшi - США, Франщя, Iталiя, Hi-меччина, Япотя, Велика Бритатя, Австралiя
Бюджет
Активи - $ 222 млрд. (на 30 червня 2005 р.), щороку залу-чае на свiтовому ринку додатково $ 10-15 млрд. SDR 213 млрд. ($ 315 млрд.) Обсяг доступних кошт!в для фшан-сування проектiв у кра!нах, що розви-ваються, -EUR 20 млрд. Активи корпорацн -$ 38,4 млрд., статут-ний фонд -$ 2,3 млрд.
Частка Укра!ни
0,69 % у статутному капiталi. Сумарнi швестицн банку в Украшу -$3,2 млрд. Квота Укра!ни - SDR 1,372 млрд. (або $ 2 млрд.), кшьюсть го-лошв у загальних збо-рах - 0,64 %. Усього МВФ видав Укра1т кредипв на суму близько $3 млрд. 0,8 %, частка у статутному катта-лi - EUR 160 млн. З початку 90-х сума швестицш банку в Укра!ну ста-новить EUR 2,2 млрд. Внесев Украшою частка - $9,5 млн. (або 0,41 % голошв). З початку 90-х швестицн в Украшу ста-новлять $685 млн.
Мае кшька дочiрнiх структур, включаю-чи основного кредитного донора -Мiжнародний банк реконструкций та роз-витку, а також комер-цiйну органiзацiю Фшансуе винятко-во кра!ни постра-дянського простору - 27 держав, що розвиваються, Схвдно! та Центрально! Свропи i Азн Hайбiльшi акцiонери не е Рентами кор-порацн - не отриму-ють фiнансування
МВФ здшснюе спостереження i контроль над дотриманням кра!нами-членами свого Статуту, який фжсуе основнi структурнi принципи свггово! ва-лютно! системи. Статут МВФ тричi переглядався: у 1969 р. з введенням сис-теми SDR (спещальна валюта запозичення), у 1976 р. зi створенням Ямайсь-
ко! валютно! системи, у листопадi 1992 р. з включенням санкцп - припинен-ня права брати участь в голосуванш - за вiдношенням до кра!н, що не погасили сво! борги Фонду. Кра!на, потребуюча шоземно! валюти, проводить кушв-лю (purchase) або iнакше запозичення (drawing) шоземно! валюти або SDR в обмш на еквiвалентну кiлькiсть нащонально! валюти, яка зараховуеться на рахунок МВФ у центральному банку дано! кра!ни. При розробщ механiзму функщонування МВФ передбачалося, що кра!ни-члени будуть пред'являти рiвномiрний попит на валюти, а тому !х нацiональнi валюти, що надходять у Фонд, стануть переходити вщ одше! кра!ни до шшо!. Таким чином, цi опера-цп не повиннi були бути кредитними у суворому значенш слова. На практищ у Фонд звертаються з проханнями про надання кредиту головним чином кра-!ни з неконвертованими валютами. Внаслщок цього МВФ, зазвичай, надае ва-лютнi кредити державам-членам шби мпiд заставу" вщповщних сум некон-вертованих нацiональних валют. Оскшьки на них немае попиту, вони зали-шаються у Фондi до викупу !х крашами-ем^ентами цих валют. Доступ кра!н-членiв до кредитних ресурЫв МВФ обмежений певними умовами. Зпдно з первинним Статутом вони полягали в наступному: по-перше, сума валюти, отримано! кра'ною-членом за дванадцять мюящв, що передували його новому зверненню у Фонд, включаючи потрiбну суму, не повинна була перевишу -вати 25 % вщ величини квоти кра!ни; по-друге, загальна сума валюти дано! кра!ни в активах МВФ не могла перевищувати 200 % величини !! квоти (включаючи 75 % квоти, внесених у Фонд за шдпискою). МВФ стягуе з кра-!н-кредиторiв разовий комiсiйний збiр у розмiрi 0,5 % вiд суми операци i пев-ну плату (charge), або процентну ставку, за кредити, що надаються !м, яка ба-зуеться на ринкових ставках. Шсля закшчення встановленого перiоду часу кра!на-член зобов'язана зробити зворотну операцiю - викупити нащональну валюту у Фонду, повернувши йому кошти в SDR або шоземних валютах. Ок-рiм того, кра!на-позичальник зобов'язана дотермiново проводити викуп свое! зайво! для Фонду валюти по мiрi полiпшення !! платiжного балансу i збiль-шення валютних резервiв. Якщо нацiональну валюту кра!ни-боржника, що знаходиться в МВФ купують iншi держави-члени, то тим самим погашаеться !! заборгованiсть. Зобов'язання кра!ни-кредитора, що передбачають проведен-ня нею вщповщних фiнансово-економiчних заходiв, фжсуються в "листi про намiри", що направляеться в МВФ. Якщо Фонд визнае, що кра!на використо-вуе кредит "у суперечнос^ з цшями Фонду" або не виконуе його розпоря-джень, вiн може обмежити або повшстю припинити кредитування кра!ни. Використання першо! кредитно! частки може бути здшснене як у формi прямо! купiвлi iноземно! валюти, при якш кра!на отримуе всю потрiбну суму не-гайно шсля схвалення Фондом !! запиту, так i шляхом висновку з МВФ угоди про резервний кредит. Фiнансовi ресурси МВФ надае Укра!ш на досить пшь-гових умовах: термш сплати 3-5 рокiв, початок оплати - через три роки, про-центш ставки за кредит - вщ 5,75 % до 6,29 %.
На початку свое! дiяльностi, у кiнцi 40-х рокiв, практично не було роз-винуто! системи мiжнародних фiнансових приватних ринкiв. Тому МВФ був джерелом кош^в як для розвинутих кра!н, так i для кра!н, що розвиваються.
Протягом останшх 40-50-ти рокiв одним з наищкавших аспектiв економiч-ного розвитку у свт стала дуже швидка iнтернацiоналiзацiя приватного фь нансового ринку. I сьогодш бiльшiсть розвинутих краш не потребуе фшансо-вих ресурЫв Фонду, оскiльки вони мають доступ до приватних фшансових ринюв. Саме тому МВФ переключився на шдтримку краш, що розвиваються. Вiдбулась переорiентацiя МВФ вiд статусу, так би мовити, мiжнародного банкiра до оргашзаци, що сприяе економiчному розвитку краш, як самi не у змозi вийти на фiнансовi ринки i потребують офщшно! пiдтримки Фонду. У рамках тако! еволюци можна зрозум^и вiдносини МВФ i з Украшою. Украша ввiйшла до складу МВФ 3 вересня 1992 р. Ставши членом МВФ, Украша водночас увшшла до структури Свiтового банку, ш видiлено квоту у 10 678 акцiй на загальну суму у 1,3 млрд. дол. США. Валютну го^вку за членство Украши в банку на суму 7,9 млн дол. США внесли Нщерланди, що е крашою-ошкуном нашо! держави у цш банювськш структур^ Свгтовии банк надае мтехнiчну допомогу" або дае рекомендаци щодо шдвищення ефективностi ок-ремих галузеи i пристосування специфiчних секторiв економiки до цшей еко-номiчного розвитку. Роботу Свггового банку координуе Рада управляючих. Кожна з краш-учасниць представлена в Радi одним управляючим, зазвичаи, посадовою особою в ранзi мiнiстра. Рада управляючих делегуе сво! повнова-ження нечисленнш групi представникiв - Радi директорiв-розпорядникiв. Мiсцезнаходження Ради - Вашингтон. Рада директорiв-розпорядникiв вщпо-вiдае за ршення, що стосуються операцш Свггового банку, i за затвердження позик. Ршення щодо останнього приимаються на основi економiчних, а не полгтичних критерпв. Президент Свiтового банку е одночасно Головою Ради директорiв-розпорядникiв. Керiвництво i щоденнi операци Банку виконують понад 7 тис. сшвроб^ниюв iз бiльш нiж 100 краш свпу. Розподiл акцш каш-талу здшснюеться на основi квот краш-члешв Мiжнародного валютного фонду (МВФ), а шдрахунок голосiв - згiдно з часткою участ краш у акщонерно-му капiталi. Сьогоднi США мають наибшьшу частку голосiв (17,07 %), Япо-нiя (7,09 %) i Великобританiя (5,26 %). У першi роки функцiонування Банку великий обсяг допомоги крашам, що розвиваються, був надании на фшансу-вання специфiчних проектiв розвитку, таких, наприклад, як установлення лшш електропередач i будiвництво автошляхiв, мостiв та залiзниць. Згодом вщбуло-ся скорочення фiнансування великих промислових проекпв, натомiсть голов-ними стали проекти, спрямоваш на шдвищення продуктивност i життевого рiвня наибщшших прошаркiв мiсцевого населення. Бiльшiсть iз цих проектiв передбачали пiдготовку спещалюта для модершзаци фiрм, пiдвищення кваль фшаци вчителiв, застосування "ноу-хау" на малих пiдприемствах та iн.
Потреба Украши у шдтримщ мiжнародних фшансових оргашзацш викликана наступним: по-перше, Украша як держава поки що фактично не мае реального доступу на мiжнароднi фiнансовi ринки. Зовшшне фшансуван-ня вона може отримати переважно з офщшних джерел. А головне офщшне джерело - це МВФ. I, нав^ь, можливе однобiчне фшансування з боку таких краш, як США, Япошя, зазвичаи, пов'язана з домовленостями з Фондом. Подруге, пол^ика Фонду, яка проводиться в УкраАт i пов'язана з грошовою шд-
тримкою, спрямована на стабшзащю сощально-економiчно! ситуаци в Укра-!ш. Кредити, що залучаються вiд МВФ, використовуються для шдтримки курсу нащонально! валюти та для фшансування дефiциту платiжного балансу Украши i покликанi пом'якшити економiчнi трудношд у процесi проведення економiчних реформ, яю дають змогу забезпечити у перспективi економiчне зростання у крашь Без проведення програми економiчних перетворень фь нансова пiдтримка з офщшних джерел не мае сенсу, бо в цьому разi позичко-вi кошти використовуватимуться на фiнансування тшьки поточних проблем платiжного балансу, яю без реформування економiки знову нагромаджувати-муться i перетворюватимуться у додатковий тягар. Значною мiрою завдяки сшвробгтництву з МВФ наша краша спромоглася залучити значнi кредитнi ресурси Св^ового банку.
Згодом великий донор i кредитор Украши - Мiжнародний валютний фонд - зовсiм припинив кредитну дiяльнiсть у нашiй крашь Тепер МВФ займаеться шдрахунком i збором вщсотюв за кредитами, виданими у середи-нi 90-х, а також складанням рекомендацш для украшського Уряду.
Проте в абсолютному виразi внесок мiжнародних органiзацiй в укра-шську економiку вражае. $12 млрд. - приблизно стшьки вклали в нашу крашу за 15 роюв Свгговий банк, Мiжнародний валютний фонд, Свропейський банк реконструкцн та розвитку, а також М1жнародна фшансова корпоращя (комерцiйна структура Свiтового банку). На початку 90-х Св^овий банк i МВФ були чи не единими джерелами припливу в Украшу великого шоземно-го кашталу. У першi роки незалежностi дешевi кредитнi траншi (часом !хня вартiсть становила Ь1ВОЯ+0,5 % - на такi ставки не претендують навiть велик нафтовi корпорацп) сягали пiвмiльярда доларiв кожен.
Особливо тiсно Украша ствпрацювала з МВФ. У 1994-95 рр. уряд от-римав близько $2 млрд. на фшансування дефщиту пла^жного балансу i дер-жбюджету. В обмш на фiнансування вiн зобов'язався здiйснювати приватиза-цiю, демонополiзацiю ринюв, лiбералiзувати цiни та зовнiшню торпвлю, а також стабiлiзувати курс нащонально! валюти (купоно-карбованця, пiзнiше -гривш). Цi вимоги, попри постiйнi нагадування фонду, було виконано тшьки до юнця 90-х, до того ж не у повному обсязь Починаючи з 2000 р. - зi зрос-танням експорту, зниженням шфляцп й дефщиту бюджету - необхщшсть у кредитах фонду зникла. Останнш кредит було запропоновано Украт кшька роюв тому, однак Уряд вщмовився вщ ф^н^во! допомоги. Зараз Украша фiнансово не залежить вiд МВФ. Борг краши перед фондом налiчуе тiльки $3 млрд. - менш нiж 3 % рiчного ВВП. Тому мiсiею МВФ в Укра!ш, по сутi, е тiльки продовження консультативно! дiяльностi, уже не висуваючи ультима-тивних вимог середини 90-х роюв - негайно приватизувати велию тд-приемства, закрити нерентабельне виробництво, вщмовитися вiд держрегу-лювання в банювському секторi.
Як бачимо з табл. 2 [2], Свгговий банк е бшьш актившший у шдтримщ Укра!ни. Загальна сума позик Свггового банку, видiлених Укра!нi за останш 13 рокiв, - $4,7 млрд. Однак реально держбюджет отримав $3,2 млрд. - заз-вичай, у виглядi структурних кредипв Уряду для фшансування дефщиту бю-
джету. Проте за останш шiсть роюв укра1нська влада використовувала вик-лючно структурнi (простiше кажучи, нецiльовi) кредити. Реалiзацiя цiльових проектiв у сферi розвитку експорту, сiльського господарства, охорони здо-ров'я, захисту екологи затнулася. Вщповщно до Стратеги допомоги Укршт у 2001-03 рр. органiзацiя збиралася за три роки реалiзувати дев'ять програм. СБ мав намiр видшити $60 млн. на боротьбу зi СН1Дом i туберкульозом, $50 млн. - на створення фонду сощального захисту населення, $40 млн. - на модершзащю податково!" служби. Шдсумок - бiльшiсть проектiв заморожено або зовЫм скасовано.
Табл. 2. Найб1льш1 проекти МФО в Укрш'ш
Орга-тза-щя Р1к затвер-дження кредиту Мета кредитування Сума кредиту, $ млн.
МВФ 1995 Фшансування дефщиту бюджету i плапжного балансу 1800
1996 Проведення економ1чних реформ (зниження шфляцп, стабшзащя гривт, реструктуризащя енергетичного сектора), фшансування дефщиту держбюджету 867
Св1товий банк 1996, 1998 Програма розвитку приватного сектора (у два етапи) 610
1997 Проведення реформ 1997-98 рр. 542
1994 реабштацшний кредит на розвиток економши 500
1996 розвиток сшьського господарства 300
1996 розвиток вугшьно!" промисловост 300
1998 розвиток фшансового сектора 300
2001 Програмна позика на фшансування дефщиту бюджету 250
2003 Друга програмна позика на фшансування дефщиту бюджету 250
еврр 1994, 1998 Програма мшрокредитування (чотири етапи) 250
2003, 2005
МВФ еврр 2006 Кредит компанп Mittal Steel для модертзаци виробництва на Кривор1жстал1 200
1999 Фшансування дефщиту плапжного балансу 184
2005 Буд1вництво дороги Кшв-Чоп 125
МФК 2004, 2005 розширення виробничих потужностей компанп "Миротвський хл1бопродукт" 110
2006 Кредит корпораци "1ндустр1альний союз Донбасу" 100
еврр 2005 Кредит компанп Alfred C. Toepfer (Ukraine) на розвиток лопстично!" мережi 120
Украша проявляе бiльшу самостiйнiсть у виршенш як економiчних, так i сощальних проблем, що дае пiдстави сподiватися на стабiлiзацiю еконо-мiчноl ситуацй.
Л1тература
1. www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/3920067905.htm
2. www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/4620068148.html
3. www.rbc.ua
4. Бей О. В обшми вiльного ринку// Политика i час. - 1996, № 2.
5. Луцишин З.О. Мiжнароднi валютно-фiнансовi вiдносини. - Тернопiль: Збруч, 1997.
