CC BY
431
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
УДК 341.215
СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК М1ЖНАРОДНО1 БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ
I. Б. КУДАС,
канд. юрид. наук, доцент кафедри мiжнародного права, Нащональний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Хартв
Стаття присвячена анал1зу iсторично-правових аспектгв виникнення та розвитку м1жнародних баншв i створення мiжнародно'i банк1вськог системи. Розглянуто питання виникнення перших банк1в, розвиток банювськоi справи в рiзнi перюди розвитку торговельно-економiчних вiдносин в рамках окремих регютв та окремих держав, створення мiжнародних (ушверсальних, регюнальних, субрегюнальних) банюв та багатостороннього мiжнародно-правового регулювання мiжнародноi банювськог системи.
Ключов1 слова: мiжнародна банювська система, виникнення та розвиток мiжнародних банюв, БМР, група Свггового банку, репональш та субрепональш мiжнароднi банки, мiжнароднi фонди розвитку, валютш фонди, швестицшш фонди, недержавш актори м1жнародно'1' банювсько'1 системи.
Об'ективним результатом глобал1заци свггових сощальних та економ1чних процеЫв стала взаемод1я нацюнальних ринюв, рух каштал1в, товар1в i послуг. Найбшьш розповсюдженими фшансовими послугами е ri, що надаються мiжнародними банками. Транснацiональний рух фшансових коштiв здiйснюеться в межах розрахункових, валютних, кредитних операцiй. I мiжнароднi розрахунки, й мiжнароднi валютш операцп у формi кушвль продажу валюти, цiнних паперiв, i кредитш операцii - це основнi функцп мiжнародних банкiв. Поряд з цими операщями мiжнароднi банки надають займи та гаранти, здiйснюють прийом депозиив, випускають чеки, платiжнi картки, надають швестицшш послуги. На тепершнш час ми можемо констатувати наявшсть мiжнародноi банкiвськоi системи. Вона мае власну юторда. Мiжнародна банкiвська система не е штучно створеною, а вщображае об'ективний хщ розвитку мiжнародноi системи в цшому.
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
Метою даного досл1дження е анал.з .сторично-правових acneKTiB виникнення та розвитку мiжнaродних банк.в i створення мiжнaродноï бaнкiвcькоï системи.
У в.тчизнянш та зaкордоннiй нaуцi мiжнaродного права питання виникнення та розвитку мiжнaродноï бaнкiвcькоï системи на тепер.шнш час системно не доcлiджуетьcя. Проте .снуе низка наукових робiт, в яких розглядаються питання виникнення перших банк.в, розвиток бaнкiвcькоï
справи в рiзнi пeрiоди розвитку торговeльно-eкономiчних в.дносин в рамках • • О • ...
окремих регютв та окремих держав. Окрем. питання д.яльност. м.жнародних банк.в зокрема розглядаються в працях Н. Ю. врпильово1", В. I. Л.совського, О. О. Мо.сеева, В. М. Шум.лова.
Серед дослщниюв банк.всько1' справи не .снуе едност. щодо походження термша «банк». Одн. стверджують, що воно походить в.д .талшського слова
/ /V-/ 1 II / |\ '
«Ьапко» - ст.л, лавка, на яких мшяльники розкладали монети для обмшу. 1нш. вважають, що воно бере свш початок в.д старофранцузького «banque», що теж означае стш [2, с. 54; 4, с. 184; 13, с. 522]. Також досить складно визначити, як i коли виникли перш. банки. Найдавшшими вважаються операцп з. збереження грошей. В.домо, що ще в найдавшших державах здшснювалися операци з приймання вклад.в. Займалися цим або приватн. особи, або церковн. установи. Недоторкан.сть храм.в гарантувала безпеку збереження щнностей. Лихвар., що надавали грош. у борг п.д в.дсотки, з'явились у далекому минулому. Банювська справа .снувала ще у Вавшони у VIII ст. до н.е. Вавилонським купцям був
\ Jt"T? If а ш g1 7 1 ■ g 1 s 11 1
нав.ть в.домий банк.вський квиток. У Древнш Греци трапез.ти (в.д слова «трапеза» - ст.л) брали на збер.гання вклади для здшснення платеж.в за рахунок вкладник.в. ïм давали на збер.гання також щнт документи, договори, сшрш суми . У Стародавньому Рим. банк.ри називалися менсар.ями (mensarii) й аргентар.ями (argentarii). Mensarii - це буквальний переклад грецького слова «трапезгги». Аргентари брали внески, давали кредити, через них можна було перевести грош. в шше м.сто [2, с. 523]. Даний пер.од у свгговш фшансовш ютори визначаеться як початок банк.всько1' д.яльност.. Що стосуеться ступеня
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
розвитку банювсько! справи, то вш завжди залежав вщ зростання piBM товарно-грошових зв'язкiв в економщ.
Початком формування сучасно! банювсько! дiяльностi прийнято вважати епоху середньовiччя Ггали, яка була в той час центром торговельних шляхiв, що пов'язували краши Свропи та Сходу. За даними з юторичних джерел вщомо, що першi банки сучасного виду виникли на початку XV ст. у Гену! (банк Св. Георпя), а також у Венеци та Флоренци. Сенат Венещансько! республши в 1584 р. видав декрет про заснування громадського банку тд назвою Banco della Piaza de Rial to. Банювська справа була оголошена монополiею республiки й приватним особам заборонялося займатися нею, але незабаром ця заборона була знята [13, с. 66-70]. Приблизно в цей же час сформувалася система двоюто! запису бухгалтерского облiку. На початку XVII ст. за принципом i подобою iталiйських банкiв були створенш банки в Амстердамi (1609) та Гамбурзi (1618), у1694 р. був створений у формi акцюнерного товариства банк
С/ В5йг/й1
Англи. Таким чином, уже до початку Нового часу виникають банки як особливий вид тдприемницько! дiяльностi, що здiйснюють мобiлiзацiю i розподiл позикових капiталiв. Вони виступають як фiнансовi посередники, iнститути, що поеднували iнтереси кредиторiв i позичальниюв. Bиконуючi спочатку чотири основнi функци (посередництво в кредитi, посередництво в платежах, мобшзащя заощаджень i грошових доходiв з 1х подальшим перетворенням на каштал, випуск банкнотiв, чеюв, що полегшують оборот i скорочують витрати обiгу), банки з впливом часу започаткували утворення
\ Jt"T? || а ш g1 7 1 ■ g 1 I 11 I ■■
фшансово-кредитно! системи.
З утворенням свггового товарного ринку в ходi великих географiчних вiдкриттiв, посилення нащональних iнтересiв окремих кра1н банювська справа неминуче мала з'еднатися iз загальним процесом глобалiзацil економiчних вщносин. Надходження срiбла i золота з Америки в XVI ст. падрвало монополш окремих локальних банкiв (Ггали та Голланди), якiсно змiнило масштаби банювсько! дiяльностi. Функци банкiв отримали розвиток у рамках регулювання грошового обиу. На змiну металевим грошам прийшли паперовь
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
Зайвий випуск паперових грошей nproBiB до появи кредитних грошей, як замшили повнощнш грош^ Якщо в обпу металевих грошей були защкавлеш церкви i держави, то в об^у кредитних грошей - спещальш кредитнi iнститути, якими i стали банки, банкiвськi дома (Банювський дiм Ротшильда, Банкiвський дiм Моргана тощо).
У XVII ст. в Сврош починаеться спецiалiзацiя банюв за окремими видами послуг. Так з'явилися: британський банк для торгiвлi полотном; прусський банк для морсько! торпвлц паризька облiкова каса; шотечш, народнi, емiсiйнi банки; ломбарди; жиробанки, що займалися розрахунковими операцiями; депозитш банки, якi спецiалiзувалися на прийомi та видачi вкладiв [13, с. 75 ].
Наступний етап - це вихщ банювського капiталу за нащональш межi, що
являло собою об'ективний процес, неминучий наслщок змш в економiцi,
процесiв конкуренци, штернащонаизаци виробництва. У Х1Х ст. банювсью ...
операцil розширяють коло застосування i виходять за межi окремо1 держави. Дослщники банювсько! справи видiляють три основш напрямки банювсько! дiяльностi в цей час: тдтримка промисловостi за кордоном (створення перших закордонних фшаив), кредитування зовшшньо! торгiвлi, емiсiя державних позик шоземних держав [14, с. 40]. Фiнансовi (валютнi, кредитнi) вiдносини спочатку регулюються двостороннiми договорами. Але з часом держави для виршення сво!х економiчних проблем почали укладати багатосторонш угоди. З початку ХХ ст. виникае необхщшсть створення багатостороннього мiжнародно-правового регулювання мiжнародних економiчних вiдносин. Це
я я g i 7 1 I g ■ м и Ш 1 /
питання були предметом обговорювання в рамках Брюссельсько! 1921 р. та Генуезько! 1922 р. конференцш з економiчних питань. Але на той час держави ще були не готовi до створення мiжнародного органу для спiльного регулювання валютних i кредитних питань i переговори про створення мiжнародного консорцiуму не мали успiху [5, с. 192 ]. Але окремi питання потрапляють у коло мiжнародного регулювання та обговорення. Наприклад, у 1923 р. в Парижi вщбувся перший мiжнародний конгрес, присвячений народному кредитуванню [3, с. 86 ].
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
Першим досвщом 3i створення мiжнародного органу для спшьного регулювання мiжнародноl банювсько1 справи можна вважати Банк мiжнародних розрахункiв (БМР), який е найстарiшою мiжнародною кредитною шститущею. Вiн став яскравим прикладом об'ективного процесу створення мiжнародноl банювсько! системи й результатом спроби розв'язання питання здшснення багатостороннiх мiжнародних розрахунюв. Банк було засновано 20 Ычня 1930 р. у ходi реаизаци плану Юнга пiсля Першо! св^ово! вiйни вiдповiдно до мiжурядових угод з метою врегулювання проблем платежiв Нiмеччини. Засновниками БМР стали група i3 шести центральних банкiв (Бельги, Великобритании Нiмеччини, 1талй, Франци та Япони) i група банкiв США на чолi з Банюрським домом Моргана. За згодою сторiн Банк був розташований у Швейцарй, яка надала йому Установчу хартда, але його дiяльнiсть регулювалася мiжнародним правом. Нова мiжнародна шститущя
7 111 /1\ I \ II
повинна була сприяти сшвробггництву центральних банкiв краш-учасниць i
J J| \\ j) J) И V
надавати додатковi можливостi щодо здiйснення мiжнародних фiнансових операцiй (ст. 3 першого Статуту) [14, с. 194 ]. БМР розпочав свою дiяльнiсть 17 травня 1930 р. у Базел^ До 1932 р. його учасниками стали ще 19 краш Свропи.
Банк мiжнародних розрахунюв незмшно залишаеться центральною банкiвською установою на свiтовiй аренi. Одна з основних цшей мiжнародноl дiяльностi Банку полягае у змщненш мiжнародноl фшансово1 стабiльностi. Особливо1 актуальностi така дiяльнiсть набувае в сучасних умовах штеграци
■-» Jtlf if я И Ш1 /1 11 1 к 11 I ^к/
свiтових фiнансових ринкiв. Як об'еднання центральних банюв БМР виконуе важливу функцiю координатора !х дiяльностi. Водночас не лише центральнi банки-акцiонери, а й iншi центральнi банки (близько 120), а також рiзноманiтнi мiжнароднi фiнансовi установи використовують БМР як банк. Сьогодш БМР -це своерiдний форум, що сприяе мiжнародному спiвробiтництву банюв. Вiн регулярно органiзовуе у себе зустрiчi (Базельськi зустрiчi) представникiв центральних банюв краш-члешв та iнших центральних банюв, спiвпрацюе з Групою десяти.
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Утеерситету
Отримавши перший досвщ в оргашзаци багатостороншх розрахункiв, мiжнародна фiнансова система ще не мала сптьного свiтового механiзму регулювання фшансових, валютних, кредитних вiдносин. Це завдання було виршено у другiй половит ХХ ст.
У першш половин 30-х рр. свiтова валютна система пережила найсильнiшi потрясiння, викликанi свгтовою економiчною кризою, яка охопила й грошово-кредитну сферу. Велика депресiя 30-х рр. призвела до краху системи золотого стандарту й тдштовхнула краши до зведення торговельних бар'ерiв, як значною мiрою стримували мiжнародну торпвлю. Знадобилося створення мiжнародноl валютно! системи, що вiдповiдала сформованiй економiчнiй та полгтичнш обстановцi. З метою розробки основ свгтово! валютно! системи з 1 по 22 липня 1944 р. у Бреттон-Вудс (США) було скликано мiжнародну
конференщю союзницьких кра!н. Поряд iз закрiпленням у новому валютному
/ /у /11 / \ I / \ /II \ \д \
..... ... проектi принципiв вiльноl торгiвлi й руху капiталiв, рiвноваги платiжних
■ 1 ■ 1л1к/.
балансiв, стабiльностi валютних курсiв i свгтово1 валютно! системи в цшому,
було поставлено мету створення мiжнародноl оргашзаци для спостереження за
функщонуванням свгтово1 валютно! системи, взаемного ствробгтництва i
покриття дефiциту платiжного балансу. Було прийнято ршення про створення
двох ушверсальних мiжнародних органiзацiй - М1жнародного валютного фонду
(МВФ) i Мiжнародного банку реконструкци та розвитку (МБРР), покликаних
надавати кредити крашам-членам у разi виникнення серйозного дефщиту
платiжного балансу, втрати стабiльностi нащонально1 валюти, а також
ЩИ я я /1 71 ■ I 1 1 в 1 I
здiйснювати контроль за дотриманням крашами-членами взятих ними зобов'язань. Мiжнародний валютний фонд, створений 27 грудня 1945 р. на пiдставi угоди (Харти МВФ), був покликаний зробити нову валютну систему реальною i дiездатною. У 1945 р. Хар^я була пiдписана 29 державами. МВФ розпочав свою дiяльнiсть 1 березня 1947 р. як частина Бреттон-Вудсько1 системи. Сьогодш МВФ - мiжнародна валютно-кредитна органiзацiя, що мае статус спецiалiзованоl установи ООН. МВФ сприяе мiжнародному валютному спiвробiтництву та стабшзаци валют, пiдвищенню ступеня !х конвертованосл,
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
шдтримуе piBHOBary пла^жних баланЫв краïн-членiв Фонду, надае KOPOTKOCTPOKOBÏ кредити кpaïнaм-членaм Фонду для покриття тимчасового дефщиту ïхнiх плaтiжних баланЫв, оpгaнiзовyе консультативну допомогу з фшансових i валютних питань [16, с. 188].
Свгговий банк або група Свггового банку (дaлi - СБ) - це мiжypядовa фiнaнсово-кpедитнa оргашзащя, нaйпотyжнiший свiтовий iнвестицiйний iнститyт, який об'еднуе 188 краш Згiдно 3i ст. 1 Статей угоди 1945 р. основними цшями СБ е: сприяння крашам-членам в розвитку економши шляхом надання ïм довгострокових позик i кpедитiв; заохочення шоземного iнвестyвaння через надання гapaнтiй або участь в позиках та шших швестищях приватних кpедитоpiв; стимулювання тривалого збалансованого зростання мiжнapодноï тоpгiвлi, шдтримка збaлaнсовaностi плaтiжних бaлaнсiв краш-члешв [9]. Сьогоднi СБ - це багатостороння кредитна установа, що складаеться
Г • / IV ' X III v\ V» \
з п'яти тiсно пов'язаних мiж собою шститупв: Мiжнapодного банку
Ш\\ С/ S;\
pеконстpyкцiï та розвитку (МБРР); Мiжнapодноï aсоцiaцiï розвитку (МАР), яка заснована 1960 р., метою яко1' е надання пшьгових кредш!в нaйбiднiшим крашам, що розвиваються, якi не в змозi брати кредити у СБ [7]; Мтнародно1" фшансово1' коpпоpaцiï (МФК), засновано1' 1956 р., метою яко1' е сприяння економiчномy зростанню в крашах, що розвиваються, шляхом надання шдтримки приватному сектору [8]; Мiжнapодного агентства з швестицшних гapaнтiй (МА1Г), заснованого 1988 р., мета якого - заохочення шоземних швестицш в крашах, що розвиваються, шляхом надання гарантш шоземним
ш я g à 7 1 I g 1 I I 1 1 /
iнвестоpaм вiд втрат, викликаних некомеpцiйними ризикам [1]; Мiжнapодного центра з врегулювання швестицшних споpiв (МЦУ1С) заснованого 1966 р. Вш сприяе збiльшенню потокiв мiжнapодних iнвестицiй шляхом надання послуг з арб^ажного розгляду i врегулювання суперечок мiж урядами та iноземними швесторами. Його цiлями е консультування, нayковi дослiдження, надання iнфоpмaцiï про швестицшне законодавство [10]. Вкaзaнi iнститyцiï, з одного боку, виконують piзнi функцп i вважаються сaмостiйними мiжнapодними оргашзащями. З iншого - ïx оргашзацшш структури пiдпоpядковaнi единому
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
президентовi (президентовi СБ) та е складовими едино! адмшютративно! системи управлiння [9].
Наступним кроком у розвитку мiжнародноl банювсько! системи стало створення мiжнародних регiональних банюв. Регiональнi мiжнароднi кредитно-фiнансовi установи створюються поступово, вiдповiдно до певних еташв розвитку мiжнародних економiчних зв'язюв та iнтенсивностi iнтеграцiйних процесiв.
Першим серед мiжнародних регiональних банкiв можна вважати Свропейський iнвестицiйний банк (С1Б), який було засновано 1958 р. крашами-членами GC. Згщно з його Статутом, метою створення С1Б е розвиток спiльного ринку шляхом швестування грошових коштiв на розвиток економши держав-членiв [6, с. 150]. Структура С1Б значною мiрою схожа зi структурою МБРР. СГБ може залучати кошти на европейському та мiжнародному ринках каппаив за рахунок емюи облiгацiй. Основш напрями вкладення коштiв - розвиток
fiWi О , .С/
енергетики, транспорту та телекомунiкацiй.
Поряд з С1Б у межах европейського економiчного спiвробiтництва у другiй половит ХХ ст. було створено низку регюнальних мiжнародних валютно-кредитних установ. У 1964 р. почав дiяти Мiжнародний банк економiчноl спiвпрацi (МБЕС), заснований вщповщно до «Угоди про багатостороншх розрахунках в перекладних рублях i оргашзаци МБЕС» вiд 22 жовтня 1963 р. Членами банку стали Болгарiя, Угорщина, НДР, Монголiя, Польща, Румунiя, СРСР, Чехословаччина та Куба.
я я g i 7 1 I g ■ м и Ш 1
До початку 90-х рр. МБЕС здшснював мiждержавнi розрахунки за зовшшньоторговельними операцiями мiж крашами-членами. Пiсля припинення функцiонування РЕВ банк продовжив роботу в ринкових умовах. Прюритетним напрямком дiяльностi МБЕС залишаеться фiнансування зовшшньо! торгiвлi та обслуговування контрагент, у першу чергу краш-члешв банку. Мiжнародний iнвестицiйний банк (М1Б) був створений 1970 р. з метою сприяння розвитку та поглиблення взаемного економiчного ствробггництва, спочатку -сощалютичних краш.
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
М1Б - вщкрита оргашзащя. Його членами можуть бути кра!ни, що подiляють цiлi та принципи його дiяльностi, а також roTOBi взяти на себе зобов'язання, що випливають з Угоди про утворення банку та його статуту. Участь у М1Б не перешкоджае здшсненню i розвитку фiнансових i дiлових зв'язкiв кра!н-члешв мiж собою та з шшими кра!нами й мiжнародними валютно-фiнансовими органiзацiями.
Для сприяння кра!нам Центрально! та Схщно! Свропи у становленнi ринково! економiки европейськими кра!нами було створено 1991 р. Свропейський банк реконструкци та розвитку (СБРР). Особливiстю СБРР е шдтримка приватного пiдприемницького сектора. Фшансування СБРР залежить вiд конкретних проекив, кредити надаються як прямо, так i опосередковано на змiцнення фшансових iнституцiй, структурну реорганiзацiю великим та дрiбним компанiям [11, с. 220-221].
/fiCs 111 /1\ II
Кра!нами Чорноморського басейну (Азербайджан, Албашя, Болгарiя, Вiрменiя, Грещя, Молдова, Росiя, Румунiя, Туреччина та Укра!на) засновано Чорноморський банк торгiвлi та розвитку (ЧБТР) - регюнальний багатонацiональний банк. Угода про його створення була подписана цими крашами 30 червня 1994 р. у м. Тбiлiсi (Грузiя). ЧБТР створено з метою поглиблення штеграци та змщнення зв'язкiв мiж кра!нами Чорноморського економiчного спiвробiтництва (ЧЕС). Прiоритетними для банку повинш стати питання, що стосуються транспортних сполучень (морських i сухопутних), енергетики, сшьського господарства, торгiвлi тощо.
Ny ш t j Г~71 ■ 1 и |1 1 ^щ/
Розпад колошально! системи i поява велико! групи незалежних держав утворили нову ситуащю на свiтовому валютно-кредитному ринку, що призвело до змш у структурi мiжнародного регулювання кредитно-фiнансових вщносин. Молодi незалежнi держави поставили собi за найважливiшу мету проведення iндустрiалiзацi!. 1дея прискорення iндустрiалiзацi! захопила й т держави, якi вже були незалежними до середини XX ст., але затримались на аграрнiй стадп розвитку, наприклад, латиноамериканськi кра!ни. Для проведення iндустрiалiзацi! необхiднi були кошти, якi навiть МВФ i МБРР надати не могли
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
в достатньому обсязь Для виршення проблеми було створено регюнальш банки, призначеш для формування сприятливих умов економiчного зростання краш, що розвиваються. Причинами утворення регюнальних банкiв розвитку, якi видiляють дослщники розвитку мiжнародних кредитно-фiнансових вiдносин, е: необхiднiсть вирiшення специфiчних регiональних проблем, що не завжди враховуються МБРР; проведення промислово розвиненими крашами репонально! полiтики, яка вiдображае 1хне прагнення сприяти об'еднанню краш, що розвиваються, i знаходяться у сферi 1хнього впливу; розпад
\UV /JU
колошально1 системи; пiдвищення ролi кра1н, що розвиваються, у свгговому розвитку; боротьба краш, що розвиваються, за новий економiчний порядок; розвиток регiонального сшвробггництва та економiчноl шгеграци краш, що розвиваються, з метою колективного виршення проблем нащонально!
економiки; перемiщення основних потоюв iноземних приватних iнвестицiй у
/ W /11 / \ / \ 11 \ vK . ^ \
... .. . промислово розвинеш кра1ни, що викликае замщення 1х у кра1нах, якi
I ^ МШт\\ .О 1ШЙЖ
розвиваються, державними iноземними iнвестицiями, а останшх -мiжнародними [6, с. 161, 163; 11, с. 104, 116].
Таю регюнальш банки створюються на початку 60-х рр. ХХ ст. Це М!жамериканський банк розвитку (МАБР), створений 1959 р. з метою надання допомоги в прискоренш економiчного i сощального розвитку в Латинськш Америщ та Карибському басейш; Африканський банк розвитку(АфБР), створений 1963 р. на пiдставi рекомендаци ЕКА; Азiатський банк розвитку (АЗБР), створений 1965 р. шд егiдою Економiчноl комюи для Ази i Далекого
\ Jt"T? || а ш g1 7 1 ■ g 1 I 11 I ...••'
Сходу з метою сприяння економiчному зростанню i спiвпрацi в регiонi Ази та Далекого Сходу.
Регiональнi банки дiють у вщповщних економiчних регiонах i переслщують цiлi, якi випливають з потреб краш, що розвиваються. Розходження мiж ними обумовленi в основному рiвнем економiчного розвитку краш, що вщносяться до рiзних континентiв: Ази, Африки i Латинсько! Америки. Вони мають схожi цiлi - розвиток економши, економiчного спiвробiтництва та шгеграци у регюш. У них однотипний порядок формування
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
пасивiв, однакова форма правлшня (Президент, Рада директорiв, Рада керiвникiв-АзБР, Рада керiвникiв i Комггет Ради керiвникiв, Рада директорiв-виконавщв-МАБР, Президент, Рада керуючих, Адмiнiстративна рада-АфБР) [19-21], iдентичнi об'екти кредитування - переважно шфраструктура, сiльське господарство, добувна промисловють. Характерною рисою регiональних банюв розвитку е участь у них не лише краш, що розвиваються, а й розвинених краш. Приблизно одна третина членiв банкiв розвитку - саме промислово розвинеш краши. Оскiльки розподiл голосiв у радах директорiв банкiв вiдповiдае внеску учасника, промислово розвиненi краши, що виконують функци донорiв, мають великий вплив на регюнальш банки розвитку.
Наступним кроком у розвитку мiжнародноl банювсько1 системи стала подальша спецiалiзацiя мiжнародних банкiв, серед яких видiляються мiжрегiональнi (субрегiональнi) банки розвитку, якi порiвняно з регiональними
/^Д7.11 Л] Ху\ \
мають низку специфiчних рис. Вони, як правило, функцюнують у межах
/ Ач \ \ ~jj —j) j I jfjk^ \
вщповщних iнтеграцiйних угруповань, займаються поглибленням спiвпрацi мiж крашами рiзних регiонiв, тобто бiльшою мiрою придшяють увагу проектам субрегiонального значення, шж нацiонального. Мiжрегiональнi банки розвитку сшвпрацюють з регiональними i нерiдко виконують роль 1хшх позичальникiв, а iнодi проводять операци зi спiльного фшансування. До !х числа можна вщнести Арабо-Африканський мiжнародний банк, Арабо-Латиноамериканський банк тощо. Сьогоднi кiлькiсть регiональних та субрегюнальних банкiв постiйно збiльшуеться. Найвiдомiшi з них: Центрально-американський банк економiчноl
J~"]w § § я И g1 7 1 ■ I 1 I в 1 I ■■
штеграци, Карибський банк розвитку, Андська корпоращя розвитку, 1сламський банк розвитку, Арабський банк економiчного розвитку Африки, Арабський фонд економiчного i соцiального розвитку та ш.
Для регiональних банюв загальним явищем стало утворення спещальних фондiв, за допомогою яких вони прагнуть розширити пiльгове кредитування недостатньо рентабельних, але необхiдних для комплексного розвитку об'егав економiчноl i сощально1 iнфраструктури, особливо в найменш розвинутих крашах. Регiональнi банки розвитку займають промiжне положення мiж
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
нащональними банками i групою Всесвггнього банку в наданш сприяння крашам, що розвиваються, у розвитку нащонально! економiки, економiчного сшвроб^ництву i регюнально! штеграци. У межах Свропейського економiчного спiвробiтництва дiють Свропейський фонд валютного спiвробiтництва (СФВС) та ш.
Поряд з мiжнародними банками банювсью функци також виконують мiжнароднi фонди розвитку, мiжнароднi регiональнi та мiжрегiональнi валютнi фонди, iнвестицiйнi фонди, серед яких Арабський валютний фонд, Африканський фонд розвитку, Фонд ОПЕК.
Сучасш мiжнародна банкiвська система включае в себе не лише виключно мiжнароднi банкiвськi установи. Недержавнi мiжнароднi оргашзаци та так званi параоргашзаци, якi не маючi статусу суб'екпв мiжнародного права, здiйснюють значний вплив на дiяльнiсть мiжнародних банкiв розробляють i поступово вводять в дiяльнiсть банкiв новi стандарти, технологи, вимоги. Це i «Товариство
, J. . ¡¡ш ЩЖ&Л
мiждержавних мiжбанкiвських фiнансових телекомушкацш» (SWIFT), Паризький та Лондонський клуби кредиторiв, «Група семи», ФАТФ. Таким чином, на тепершнш час, як слушно вщм^ив В. М. Шумiлов, мiжнародне банк1вське спiвтовариство розбудовуе свою шфраструктуру [17, с. 316 ].
Украша, розвиваючи спiвробiтництво з багатьма з них, намагаеться штегруватися у свггову економiчну систему. Процеси iнтернацiоналiзацil банювського капiталу посилилися. Цьому сприяли глобалiзацiя фiнансових ринкiв, революцiйнi змiни шформацшних технологiй, що привело до
Jtlf if я И Ш1 /1 11 1 к 11 I ^к/ /
формування глобальних iнформацiйно-фiнансових мереж, тощо.
Належачи до мiжнародних фiнансових установ, банки займають свое особливе мюце в мiжнароднiй фiнансовiй системi. Biд успiшноl дiяльностi банкiв завжди залежав стан як фшансово! системи, так i мiжнародноl економiки в цiлому. Але в останш десятирiччя вплив банкiвськоl сфери на матерiальне виробництво i вЫ господарськi процеси вiдчутно посилився. Змши в цiй сферi настiльки масштабш й стрiмкi, що 1х часто характеризують як «банювську революцiю». На тепершнш час не тiльки збшьшуеться число акторiв
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
мiжнародно! банювсько! системи, а й поширюеться сфера !х дiяльностi. Сьогодш мiжнародна банкiвська система виконуючи традицiйно притаманнi !й функци вносить свiй вклад в таю напрямки мiжнародного спiвробiтництва як боротьба з мiжнародною злочиннiстю та забезпечення мiжнародно! безпеки. Прикладом цього може служити боротьба з легашзащею (вщмивання) доходiв, отриманих злочинним шляхом та застосування мiжнародно-правових санкцiй.
Таким чином, на сьогодш сформувалася розгалужена i багатофункцiональна мiжнародна банкiвська система, що забезпечуе основш потреби транснацiонального кашталу i служить iнституцiйною базою функщонування свiтових фiнансових ринкiв i яка знаходиться в проце^ постiйного розвитку.
Список лггератури:
1. Багатосторонне агентство по гарантуванню iнвестицiй (БАГ1) [Електрон. ресурс]. -Режим доступу : http://www.miga.org/
2. Большая энциклопедия. - Т. 2 / [сост. С. Н. Южаков, П. Н. Тилгонов]. - Спб : Тип. ТОВ «Просвещение», 1902. - 795 с.
3. Бородаевский С. В. Международный конгресс по народному кредиту в Париже / С. В. Бородаевский. - Спб. : Тип. И. И. Скороходова, 1908. - С. 86.
4. Дмитриев-Крымский Г. Н. Современные банки и кредит в С.С.С.Р. и за границей / Г. Н. Дмитриев-Крымский. - Ленинград-Москва : Книгоиздательство «Новелла», 1924. - 184 с.
5. Документы внешей политики СССР. - Т. 5. - М., 1961. - С. 255.
6. Лисовский В. И. Международное торговое и финансовое право / В. И. Лисовский. -М. : Высшая шк., 1974. - 215 с.
7. Мiжнародна асощащя розвитку (МАР) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://www.worldbank.org/ida/
8. Мiжнародна фшансова корпоращя (МФК) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http ://www. ifc. org/
9. Мiжнародний банк реконструкци та розвитку (МБРР) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://web.worldbank.org.
10. Мiжнародний центр по врегулюванню швестицшних спорiв (МЦВ1С) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://icsid.worldbank.org/ICSID/Index.jsp.
11. Моисеев А. А. Международные кредитно-финансовые организации /
A. А. Моисеев. - М. : Изд-во «МНИМП»,1999. - 271 с.
12. Никифоров Д. И. Денежное обращение / Д. И. Никифоров. - Спб. : Тип.
B. О. Киршбаума, 1903. - 34 с.
13. Новый энциклопедический словарь. - Т. 5 / Ф. А. Брокгаузъ, И. Л. Эфрон. - Спб. : Тип. АО «Брокгаузъ - Эфрон», 1911. - 662 с
14. Озеров И. Х. Основы финансовой науки / И. Х. Озеров. - Вып. 2. М., 1903. - 354 с.
15. План Юнга и Гаагская конференщя 1929-1930 гг. Документы и материалы. - М. : Гос. социальное экономическое изд-во, 1931. - 240 с.
16. Статьи соглашения о Международном валютном фонде. Сборник нормативных актов. - Т. 1. - М., 1996. - 478 с.
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) / 2014
До 210^ччя Ушверситету
17. Шумилов В. М. Международное право : учеб. / В. М. Шумилов. - М. : ВЕЛБИ, 2010. - 485 с.
18. Шумилов В. М. Международное экономическое право : учеб. пособие / В. М. Шумилов. - М. : НИМП, 2001. - 286 с.
19. Agreement Establishing the Inter-American Development Bank [Електрон. ресурс]. -Режим доступа : http://www.jus.uio.no/
20. Agreement Establishing the Asian Development Bank (ADB Charter) [Електрон. ресурс]. - Режим доступа : http://www.adb.org/ http://www.afdb.org/fi.
21. The african development bank [Електрон. ресурс]. - Режим доступа : www.afdb.org.
Кудас И. Б. Создание и развитие международной банковской системы.
Статья посвящена анализу историко-правових аспектов возникновения и развития международных банков и создания международной банковской системы. Рассматриваются вопросы возникновения первых банков, развитие банковского дела в разные периоды развития торгово-экономических отношений в рамках отдельных регионов и отдельных государств, создание международных (универсальных, региональных, субрегиональных) банков и многостороннего международно-правового регулирования международной банковской системы.
Ключевые слова: международная банковская система, возникновение и развитие международных банков, БМР, группа Всемирового банка, региональные и субрегиональные международные банки, международные фонды развития, валютные фонды, инвестиционные фонды, негосударственные акторы международной банковской системы.
/ А/J Г / \\ \ 111 \Na tL \
Kudas I. B. Creation and development of the international banking system.
The article is sanctified to the analysis of historical-legal aspects of origin and development of internationa banks and creation of the international banking system. The questions of origin of the first banks are examined, development of banking in different periods of development of trade and economic relations within the framework of separate regions and separate states, creation of international (universal, regional, subregional) banks and creation of the international legal adjusting of the international banking system became the objective consequence of that.
Key words: international banking system, origin and development of international banks, BIC, group of the World bank, regional and subregional international banks, international growth funds, international regional and interregional currency funds, investin funds, non-state actors of internationalbanking system.
Po3mnpeHa aHOTa^H CTaTTi Kygac I. E. «CTBopeHHH Ta po3bhtok MmHapogHoi' SaHKiBCbKoi'
CHCTeMH»
Kudas I. B., Candidate of Law, Associate Professor, Assistant Professor of Department of International Law, Yaroslav the Wise National Law University,
Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: CREATION AND DEVELOPMENT OF THE INTERNATIONAL BANKING
SYSTEM
The article presents the analysis of historical and legal aspects of the establishment and development of international banks and the international banking system. Today there is no uniformity among banking researchers as for the origin of the word "bank". It is also difficult to determine when and in what way the first banks appeared. As for the degree of the development of the banking business, it has always depended on the growth of the level of commodity-money relations in economy.
The formation of the banking activities of the modern type is considered to have started in Italy in the Middle Ages, as it was the center of trade routes from Europe to the East at that time. Already before the beginning of the New time banks began to appear as a special kind of entrepreneurial activity engaged in the mobilization and allocation of debt capital. In the 19th century banking operations extended the sphere of application and went out beyond the frames of a separate state. The financial (currency and credit) relations were first regulated by bilateral agreements. But gradually the states began to use multilateral agreements in order to solve their economic problems. Since the beginning of the twentieth century the question about the necessity of creation of multilateral international legal regulation of international economic relations has been raised. The first experience in the creation of the international body for the joint regulation of the international banking is to be considered the establishment of the Bank for international payment. Having
received the first experience in organizing multilateral payments, the international financial system created the universal joint global mechanism of regulation of financial, currency and credit relations within the framework of the International Monetary Fund (IMF) and International Bank for Reconstruction and Development (IBRD) in the second half of the 20th century.
The next step in the development of the international banking system was the establishment of international regional banks and sub-regional banks for development which have a number of specific features if compared to the regional ones. Alongside with international banks banking functions are also performed by international development funds, international, regional and inter-regional currency (monetary) funds and investing funds. Nowadays besides international banking institutions the modern international banking system includes non-governmental international organizations and the so-called paraorganisations which have a significant impact on the activities of international banks even without possessing the status of subjects of the international law. In their development they gradually introduce new standards, technologies and requirements into the bank activities.
Thus, the diversified and multifunctional international banking system has been formed nowadays. Being in the process of the constant development it supports the basic needs of the transnational capital and serves as the institutional basis for the functioning of the global financial markets.
Key words: international banking system, origin and development of international banks, BIC, group of the World bank, regional and subregional international banks, international growth funds, international regional and interregional currency funds, investin funds, non-state actors of internationalbanking system.
