CC BY
41
УДК 591.555.3:591.57
Вороняк В. В., к. вет. н., доцент, Черевко М. В., к. б. н., професор ©
Льегеський нацгональний ушеерситет еетеринарног медицины та бготехнологШ гмеш С. З. Гжицького
ОЦ1НКА РИЗИКУ ЗАНЕСЕННЯ I ПОШИРЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ТРАНСКОРДОННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ТЕРИТОР1Ю ЛЬВ1ВЩИНИ
У статтг подаешься анал1з причин, що стеорюють загрозу занесення на територю Льегещини деяких транскордонних захеорюеань теарин, мониторинг i конкретно заходи для запобiгання гх поширенню, сеое бачення гх еирШення.
Льещина належить до зони еисокого ризику занесення й можлиеого поширення небезпечних тфекцшних транскордонних захеорюеань теарин та гх збудниюе.
Зменшення рiеня ризику можлиее насамперед за рахунок полтшення еетеринарно-саттарного контролю на митницях та пунктах пропуску через кордон.
Актуальним залишаеться покращення мотторингоеого контролю i профтактики за рахунок еияелення й дiагностуеання типу шфекцшного захеорюеання теарин.
У зе'язку з масштабтстю, складтстю, рiзнопланоеiстю проблем бiологiчног безпеки та бiологiчного захисту необхiдно розробити едину методологю стеорення нацюнальног системи бiологiчног безпеки та бiологiчного захисту, предстаелену на сьогодш рiзними устаноеами та оргатзащями.
Ключое1 слова: транскордонш захеорюеання, ризик, збудники шфекцш, бюбезпека, бюзахист, еетеринарний контроль.
УДК 591.555.3:591.57
Вороняк В. В., к. вет. н., доцент, Черевко М. В., к. б. н., профессор
Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого
ОЦЕНКА РИСКА ЗАНЕСЕНИЯ И РАСПРОСТРАЕНИЯ ОПАСНЫХ ТРАНСГРАНИЧНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ НА ТЕРРИТОРИЮ ЛЬВОВЩИНЫ
Предстаелен анализ факторое и причин риска занесения и распространения инфекционных трансграничных заболееаний жиеотных на территории Льеоеской области, предложены пути снижения опасности.
Льеоещина относится к зоне еысокого риска занесения и еозможного распространения опасных инфекционных трансграничных заболееаний жиеотных и их еозбудителей.
Уменьшение уроеня риска еозможно прежде есего за счет улучшения еетеринарно-санитарного контроля на таможнях и пунктах пропуска через границу.
Актуальным остается улучшение мониторингоеого контроля и профилактики за счет еыяеления и диагностироеания типа инфекционного заболееания жиеотных.
В сеязи с масштабностью, сложностью, разнопланоеостью проблем биологической безопасности и биологической защиты необходимо разработать единую методологию создания национальной системы биологической безопасности и биологической защиты, предстаеленную на сегодня различными учреждениями и организациями.
Ключевые слова: трансграничные заболееания, риск, еозбудители инфекций, биозащита, еетеринарный контроль.
UDC 591.555.3:591.57
Woroniak V., candidate of vet. D., associate Professor, Cherevko N., Professor
© Вороняк В. В., Черевко М. В., 2015
17
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
RISK ASSESSMENT OF INTRODUCTION AND SPREAD OF TRANSBOUNDARY DISEASES ON THE TERRITORY OF LVIV REGION
The analysis of factors and causes risk of introduction and spread of transboundary animal diseases on the territory of Lviv oblast, ways to reduce risk.
Region belongs to the zone of high risk entry and possible spread of infectious transboundary animal diseases and their pathogens.
Reducing the risk of possible primarily by improving veterinary controls at customs and border crossings.
Remains topical improving monitoring Control and Prevention through the detection and diagnosis of infectious diseases such animals.
Due to the scale, complexity, its diversity issues biosafety and biological protection must develop a single methodology of the national system of biosafety and biological protection provided today by various institutions and organizations.
Key words: transboundary disease risks, infectious agents, biosecurity, and veterinary control.
Вступ. Науково-техшчний прогрес неможливо зупинити, тому що вш визначае соцiально-економiчний розвиток суспшьства й piBeHb життя, у зв'язку з чим виникла нагальна потреба в жорсткому мониторингу ушх вищв дiяльностi людини, що привело до створення концепци бюнебезпеки, бюбезпеки та бюзахисту.
Бюлопчна небезпека - негативний вплив бюлопчних патогешв будь-якого рiвня й походження, що становлять потенцшну небезпеку для людини, тварини або рослини за допомогою прямого впливу: зараження або шляхом непрямого впливу екопатогешв, що ушкоджують навколишне середовище, й приводять до несприятливих наслщюв у медико-сощальнш, технолопчнш, сшьськогосподарськш та комунальних сферах.
Бюлопчний захист - це комплекс заходiв для забезпечення збереження шфекцшних патогешв та токсишв з метою запоб^ання !х впливу на стан здоровя людей, тварин та навколишне середовище, економшу кра!н за рахунок контролю за епiдемiчними спалахами шфекцшних хвороб; захистом вщ ризиюв, що обумовлеш завезенням в крашу екзотичних шфекцш та захворювань, нозокомiальних шфекцш; лшвщацп скотомогильниюв; збереження шфекцшних патогешв в мшробюлопчних лабораторiях та недопущення !х несакцюнованого виносу, автоматизащя небезпечних процедур при робой в мшробюлопчних лабораторiях.
В Укра!ш розроблено концепщю Державно! цшьово! програми бiобезпеки та бiологiчного захисту на 2012-2015 роки, в якш визначено прюритети державно! полiтики у сферi здiйснення заходiв по створенню та функцiонуванню нацiонально! системи, яка направлена на контроль занесення та розвиток спалахiв шфекцшних хвороб, протидда проявiв бiотероризму, захисту населення вщ безконтрольного та протиправного розповсюдження генетично модифшованих органiзмiв, збереженню здорового та безпечного навколишнього середовища, пiдвищення матерiально-технiчного забезпечення лабораторiй, науково-дослiдних установ.
Зростання темшв розвитку сiльськогосподарського виробництва, бюпромисловосп, транспортних i зовнiшнiх торгових зв'язюв у сучасному свiтi зумовлюють численнi проблеми у ветеринарнiй та гуманнш медицинi, пов'язанi з ризиками виникнення та розповсюдження шфекцшних захворювань. В умовах
18
сьогодення отримали розвиток i поширення таю надзвичайно негативш явища, як бютероризм та бюдиверси.
Президiя НААН вiдзначаe, що сучасний рiвень науково-методичного забезпечення протиди бiологiчним загрозам та протиешзоотичш заходи в Укра!ш загалом е достатнiми стосовно вщомих i найпоширенiших на И територи iнфекцiйних захворювань тварин. Проте реалiзацiя завдань Програми зменшення бюлопчно! загрози виносять на порядок денний питання протиди цим явищам, сутнiсть яких полягае у розробщ, впровадженнi, верифшаци та пiдтримцi норм бiобезпеки та бюзахисту, ефективних засобiв i заходiв охорони здоров'я тварин i людей, якосп та безпечностi сшьськогосподарсько! продукци [1, 2].
Забруднене токсичними вщходами навколишне середовище, неякiснi корми, недотримання саштарно-гшешчних вимог i норм при утриманш тварин, переробцi сировини та виготовленш продукци, послаблення i навггь вiдсутнiсть ветеринарного контролю у технолопчних процесах (особливо у приватних господарствах) - це далеко не вс причини, що створюють складну ешзоотичну й епiдемiологiчну ситуацiю [6, 8].
У свт, в тому чи^ на кордонах Укра!ни, через суттеве поширення емерджентних iнфекцiй, що створюють основу бюлопчних загроз, склалась досить напружена ешзоотична ситуацiя. Зокрема, в европейських кра!нах за останш роки зареестровано ряд захворювань, що належать до категори емерджентних шфекцш: катаральна лихоманка овець (блутанг) у 14 крашах Свропи, ( в т. ч. у Чехи, Угорщиш, Польщу Румуни, Роси), африканська чума свиней у 9 крашах (в т.ч. Роси, Грузи, Укра!ш), високопатогенний грип птахiв у 13 крашах (в т. ч. Роси, Румуни, Чехи); сказ - у 110 крашах свггу, лихоманка Захiдного Нiлу тощо. З'являються новi захворювання, такi як хвороби Шмалленберг та Бунгавалло, проти яких не розроблеш засоби профшактики та лiкування, що становить значш ризики для галузi тваринництва i людства в цiлому[1].
Транскордоннi захворювання спричинюють соцiальнi й економiчнi збитки через втрату конкурентоздатносп тваринницько! сировини й шшо! продукцil, або й повну заборону И реалiзацil.
Зпдно з класифiкацiею ФАО, транскордоннi шфекцшш захворювання тварин об'еднують у три групи [1, 10]. До першо! групи вщносять захворювання надзвичайно високого ризику: африканську й класичну чуму, ящур, контагюзну плевропневмошю жуйних, нюкаслську хворобу, губчастоподiбну енцефалопатiю, грип птищ тощо. До друго! та третьо! груп включенi захворювання, що не вщзначаються здатнiстю до панзоотiй , й менш небезпечнi, оскiльки розроблеш методи ранньо! дiагностики та специфiчноl профiлактики. Однак про виникнення будь-яко! з них треба повiдомляти у Мiжнародне Емерджентне Бюро (МЕБ).
Емерджентш транскордоннi захворювання створюють глобальнi проблеми у сферi бiозахисту тварин i бiобезпеки людей, зважаючи на !хню небезпеку i вплив на стан тваринницько! галузi [2, 13]. Тому таким важливим i необхiдним е виявлення джерел шфекци, носi!в !х збудникiв та запровадження системи профшактичних заходiв.
Матерiал i методи дослщжень. Матерiалом для публiкацi! була шформащя, почерпнута iз лiтературних наукових праць, аналiзованих на основi комплексного шдходу та врахування регiональних особливостей щодо загрози транскордонних захворювань тварин.
Результати дослщжень. Як уже наголошувалось, стан тваринницько! галузi Львiвщини можна оцiнити як патогенно небезпечний i сприйнятливий до
19
поширення окремих шфекцшних захворювань тварин. Про це свщчать деяю статистичш данi за останнi роки (табл. 1).
Таблиця 1.
Динамжа поширення сказу серед тварин на територн Львiвщини
Види тварин 2013р1к 2014 р1к 2015 рш (9м1с.)
Корови 1 - -
Собаки 3 5 2
Коти 1 - 1
Лисищ 17 10 11
Кунищ 3 - -
Тхори - 1 -
Всього 25 16 14
Для оцiнки ризику виникнення i поширення транскордонних захворювань, ^м загального стану тваринництва, мае цший комплекс iнших факторiв i причин. 1х можна об'еднати в групи глобальних, географiчних, екологiчних, економiчних, медичних [1, 2, 9]. До них належать:
-ктматичш умови, що сприяють поширенню шфекцп;
-географiчнi особливосп мiсцевостi, в тому числi близьюсть до кордону й ефективнiсть руху мiжнародного транспорту;
-система технологи ведення тваринництва;
-видова сприйнятливють тварин до шфекцшних хвороб, у тому чи^ й iмуногенна резистентнiсть до нових захворювань;
-наявнють потенцiйного джерела шфекцп, переносникiв i носив патогенних збудниюв ( iнфiкованих тварин i продукци );
-забезпечення ветеринарно! i медично! служби методами дiагностування i контролю захворювань, системи бюзахисту i профшактики.
Це далеко не всi причини, що створюють небезпечну ризикову патогенну ситуащю. 1х з переконливою достовiрнiстю можна вважати дiючими на територи Львiвщини.
Загроза виникнення вогнища транскордонних захворювань i епiзоотичного спалаху найбшьша у прикордонних регiонах, якi безпосередньо контрактують з державою, де виявлеш випадки таких захворювань тварин. Не менш загрозливими вони е i для тих регiонiв, що наближеш до кордонiв з активним рухом транспорту через мiжнароднi магiстралi.
На Львiвщинi загроза зумовлюеться поеднанням цих двох мiжнародних впливiв. Вона мае безпосередш кордони i транспортнi зв'язки з багатьма европейськими крашами: Польщею, Угорщиною, Чехiею, Румунiею. Враховуючи це, важливе значення мае виявлення основних джерел шфекцп та шляхiв передачi транскордонних захворювань.
Встановлено, що джерелами шфекцп можуть бути хворi та iнфiкованi дик тварини, домашнi, iмпортованi iз загрозливих регюшв, носи збудникiв шфекцп. Найбшьш небезпечними шляхами передачi транскордонних шфекцш е транспортнi засоби, iмпортована сировина тваринного походження та продукти И переробки. Звщси випливае особлива вщповщальнють ветеринарно-саштарно1 служби в пунктах пропуску через кордон. Для Украши, в тому чи^ й Львiвщини, особливо И прикордонних територш, iснуе ризик занесення й поширення: з Росшсько1 Федерацп-бруцельозу, африкансько1 й класично1 чуми; з Румунп - бруцельозу свиней; з Польщу Угорщини, Словаччини - лихоманки Захщного Нiлу. Це лише
20
деяю факти, що тдтверджують транскордонш шляхи занесення небезпечних захворювань тварин, не вичерпуючи загрози занесення багатьох шших [1, 13].
Важливим для визначення небезпечносп й потенцшного рiвня ризику щодо занесення, поширення й небезпеки для здоров'я тварин е ощнка патогенносп й стшкосп збудниюв iнфекцiйних захворювань. Для ощнки рiвня ризику необхiдно врахувати також стшюсть збудникiв захворювань до несприятливих факторiв i (що дуже важливо) до лшарських препаратiв i деззасобiв та контагiознiсть зумовлюваних ними хвороб.
ВООЗ видiляе 4 типи факторiв iнфекцi!, вiдповiдно до груп ризиюв [1, 10].
1 група - мшрооргашзми, що потенцшно не е збудниками хвороб людини та тварин, становлять низьку небезпеку або вона вщсутня.
2 група - патогенш мшрооргашзми, здатнi викликати захворювання у людини або тварин, схильш до швидкого поширення та легко вилшовуються або профiлактуються; вони помiрно або низько небезпечнi.
3 група - включае патогенш агенти, що зумовлюють серйозш захворювання, але для них юнують ефективш профшактичш та лiкувальнi засоби.
4 група - включае патогенш агенти, що зумовлюють масовi серйозш захворювання, ефективних лшувальних та профшактичних заходiв для них не юнуе.
Така класифшащя лежить в основi розробки системи прогнозування розвитку i небезпечностi, а також системи профшактики та бюзахисту. У цьому аспектi не втрачае актуальносп виявлення збудникiв iнфекцi! транскордонних захворювань тварин серед видiв дико! фауни. Це особливо небезпечне джерело з огляду на його неконтрольованють i лшвщащю.
Створення системи контролю i запобiгання занесенню й поширенню трансгенних захворювань треба вважати найбшьш ефективним i обов'яз-ковим для впровадження в медико-бюлопчну практику.
Система мошторингу i контролю емерджентних iнфекцiй базуеться на наявносп спецiальних дiагностичних теспв, дiагностичних референт-лабораторiй з певних видiв iнфекцi! мiжнародного рiвня, а також власш засоби iдентифiкацi! i типування захворювань.
В Сврош iснуе спецiальна монiторингова програма та система нормативно-правових документа, яю регулюють дослiдження у сферi профiлактики, занесення, прогнозування i лшвщацп спалахiв небезпечних транскордонних захворювань. До них належать директиви Евросоюзу з контролю транскордонних захворювань (сибiрки, бруцельозу, блутангу, паратуберкульозу тощо ), шструктивш матерiали керiвництва МЕБ, Санiтарний кодекс та шш^
В Укра!нi дiе система контролю сказу, сибiрки, ящуру, лептосшрозу, бруцельозу, сальмонельозу, лiстерiозу, емкару та шших захворювань.
Нормативно-шструктивш та правовi документи, що стосуються ветеринарно-санiтарного контролю й попередження ризиюв щодо виникнення епiзоотiй, бiобезпеки й бюзахисту викладеш у спецiальних законах [3, 4, 5] та шших шформативних документах. Даш питання повинш бути прюритетними в нацiональнiй еколопчнш полiтицi та дiяльностi урядових установ. Та, на жаль, перевага надаеться бiзнесовим й комерцшним питанням.
В такш ситуацi! невiдкладним й ушверсальним засобом вирiшення проблем щодо зниження ризику занесення й поширення на територи обласп небезпечних iнфекцiйних захворювань тварин, з якими пов'язане й здоров'я людини, мае бути ветеринарно-саштарна служба, дiяльнiсть яко! повинна охоплювати контроль у вшх
21
об'ектах ветеринарно-саштарного та фгтосаштарного контролю. Та особливо треба наголосити на вщновленш об'ективного ветеринарного контролю на кордош -пропускних пунктах, митнищ та активнш дiяльностi карантинно1 служби.
Адже запобiгти, попередити захворювання тварин це те, що вщповщае принципу «ветеринарна медицина лiкуe людство».
Зважаючи на вище сказане, науковим установам ветеринарно1 медицини НААН спшьно з Державною ветеринарною i фгтосаштарною службою Украши необхiдно спрямувати зусилля на розробку програмних заходiв для контролю та зменшення бiологiчних загроз та ризиюв, монiторингу, прогнозування, виключивши можливiсть подвiйного використання патогенiв та реагування щодо iнфекцiйних емерджентних та економiчно значимих хвороб для забезпечення прогнозованого ветеринарного та санiтарно-епiдемiчного благополуччя в Украïнi.
Висновки.
1. Львщина належить до зони високого ризику занесення й можливого поширення небезпечних шфекцшних транскордонних захворювань тварин та 1'х збудникiв.
2. Зменшення рiвня ризику можливо насамперед за рахунок полшшення ветеринарно-санiтарного контролю на митницях та пунктах пропуску через кордон.
3. Актуальним залишасться покращення мошторингового контролю i профiлактики за рахунок виявлення й дiагностування типу шфекцшного захворювання тварин.
4. У зв'язку з масштабшстю, складнiстю, рiзноплановiстю проблем бiологiчноï безпеки та бюлопчного захисту необхiдно розробити едину методологiю створення нацiональноï системи бiологiчноï безпеки та бiологiчного захисту, представлену на сьогодш рiзними установами та оргашзащями.
Лiтуратура
1. Безуглий М. Д. Актуальш проблеми бюбезпеки та бiозахисту щодо розробки виробництва iмунобiологiчних препаратов для ветеринарно1 медицин / М. Д. Безуглий, Б. Т. Стегнш, I. Ю. Бююк, М. В. Рубленко // Ж. Ветеринарна медицина. - 2012 . - Вип. 96. - С.5-11.
2. Бююк I. Ю.Сучасний стан i проблеми контролю транскордонних емерджентних шфекцш тварин в Украш та свт /I.Ю.Бiсюк // Ж. Ветеринарна медицина.- 2012.- Вип. 96.- С.11-14.
3. Закон Украши «Про якють та безпеку харчових продуктов i сировини» //Вiдомостi ВРУ-1998.-№19. - С.98.
4.Закон Украши «Про забезпечення саштарного та епiдемiологiчиого благополуччя населенна» ввд 24.02.1994 (з внесеними змiиами).
5. Закон Украши «Про ветеринарну медицину» ввд 25 червня 1992 року № 2498 -XII iз змшами та доповненнями.
6.Качинський А. Б. Еколопчна безпека Украши: системний аналiз перспектив покращення.-К.: НIСД, 2001. - 312 с.
7.Скрипчук П. М. Еколопчна сертифшащя як шструмент виробництва i споживання екологiчно чисто продукцiï // Економiка Украши. - 2006.-№3.- С.55-63.
8. Черевко М. В. Фактори небезпечносп та еколопчний контроль якост харчовоï продукцiï i сировини // Наук. вюн. ЛНУВМ та БТ iм.. С.З. Гжицького.-2013.-Т.15.-№1(55). - Ч.4. - С.212-217.
9.Animal diseases situation //GIE, Paris. - 2010. - P.1018.
10.Intemational aassification of Diseases // 3rd Edition (ICD-0-3). - WH0.-2000.-
67 p.
22
11.Beato M. S. Transboudaty spread of highly phatogenetic avian influenza through poultry commodities and wild birds areview / M. S. Beats, I. A. Capua // Rev.Sci.Tech. -2011.- Apr. - Vol. 30(1). - P. 51-61.
12.Bisafety, Biosecurity and Prevention/Diseases [el.sourse]. 2006. - title from the screen [http://www.oie.int/eng/edito/en_edito_jun 03.htm.
13. Global Biosafety and Biosecurity: Taking Action // Math. IFBA building meeting Bangkok,Thailand, 15-17 February 2011. -117p.
Стаття надшшла до редакцИ 9.09.2015
УДК 619:616.391-071/085-039.71:636.2
Головаха В. I., д.вет.н., професор, Бодяко О. I., здобувач © Ылоцеркгеський нацгональний аграрный утеерситет
МАКРОЕЛЕМЕНТНИЙ СТАТУС КОБИЛ УКРА1НСЬКО1 ВЕРХОВО1 ПОРОДИ
У статтг представленi результати фгзгологгчних колиеань загального i iотзоеаного кальцт, кальцитонту, фосфору i магнт у кобил украгнськог еерхоеог породи (е динамЦ) е остант мюящ до еижеребки i першi три мюящ тсля нег. Встаноелено, що у кобил украгнськог еерхоеог породи емют загального кальцт е сироеатц кроеi е останш мюящ (9-11-й) жеребностi мае станоеити 2,543,02 ммоль/л, а е першi 90 дте тсля еижеребки 2,47-2,93 ммоль/л; емкт ютзоеаного кальцт 0,95-1,05 i 0,99-1,05 ммоль/л еiдпоеiдно. Умют кальцитонту у сироеатц кроеi конематок е останн три мюящ жеребностi та перед нею мае бути е межах 3,986,82 пг/мл, е першi деадцять дте тсля еижеребки 3,52-5,68 i через 30-90 дте - 4,636,17 пг/мл. Рiеень фосфору у кобил украгнськог еерхоеог породи за три мкящ до родiе i перед еижеребкою поеинен станоеити 1,23-1,37ммоль/л, а тсляродiе (е першi 90 дте) - 1,27-1,37 ммоль/л. Шльтсть магнт е кобил украгнськог еерхоеог породи е останн три мюящ жеребностi (9-11-й) мае бути 0,97-1,17 ммоль/л, а е першi три мкящ тсля еижеребки - 1,05-1,15 ммоль/л.
Ключое1 слова: кобили, жеребтсть, еижеребка, загальний, ютзоеаний кальцт, кальцитонт, фосфор, магнт.
УДК 619:616.391-071/085-039.71:636.2
Головаха В. И., д.вет.н., профессор, Бодяко А. И., соискатель
Белоцеркоеский национальный аграрный униеерситет
МАКРОЭЛЕМЕНТНЫЙ СТАТУС КОБЫЛ УКРАИНСКОЙ ВЕРХОВОЙ ПОРОДЫ
В статье предстаелены результаты физиологических колебаний общего и ионизироеанного кальция, кальцитонина, фосфора и магния у кобыл украинской еерхоеой породы (е динамике) е последние три месяца до еыжеребки и переые три месяца после нее. Устаноелено, что содержание общего кальция е сыеоротке кроеи кобыл украинской еерхоеой породы е последние месяцы жеребности (9-11-й) должно состаелять 2,54-3,02 ммоль/л, а е переые 90 дней после родое 2,47-2,93 ммоль/л; содержание ионизироеанного кальция 0,95-1,05 i 0,99-1,05 ммоль/л соотеетстеенно. Концентрация кальцитонина е сыеоротке кроеи конематок е последние три месяца жеребости должна состаелять 3,98-6,82 пг/мл, е переые деадцать дней после родое 3,52-5,68 пг/мл и через 30-90 дней после родое 4,63-6,17 пг/мл. Содержание фосфора у кобыл украинской еерхоеой породы за три месяца до родое и перед родами должно состаелять 1,23-1,37 ммоль/л, а е переые 90 дней после родое - 1,27-1,37 ммоль/л.
© Головаха В. I., Бодяко О. I., 2015
23
