захворювань у тварин [Текст] / В. В Влiзло., О. I. Вщур, I. В. Кичун та 11м. // Вет. мед. Мiж ввд. Темат. Наук. 36ipH. 1нститут експерим. I клш. Вет. мед. УААН. - Харшв. -2004, № 9. - С. 169-173.
2. Лукащук Б.О. Поширенють та етюлопчна структура захворювань поросят незаразно! етюлогп в умовах промислового виробництва [Текст] / Лукащук Б. О., Слiвiнська Л. Г., Березовський Р. З // наук. Вюн. ЛНУВМБТ 11м.. С. З. Гжицького -Львiв. - 2013, №3 - С.178-181.
3. Пат. 88819 Украша, МОН B01D 11/02, A61K 35/00 Споаб переробки рослинно! сировини / Бородатов О. I.; Хмельницький Г. О. заявник i власник патенту Бородатов О. I. - № UA 88819 C2 ; заявл. 21.01.08 ; опубл. 25.11.09, Бюл. № 22.
4. Plasma metabolomic profiles and immune responses of piglets after weaning and challenge with E. Coli S. Sugiharto, Mette S Hedemann and Charlotte Lauridsen Journal of Animal Science and Biotechnology 2014, 5:17
5. Мартинишин I. М. Стан iмунноl системи поросят тсля вiдлучення ix вiд свиноматки / I. М. Мартинишин // Бюлопя тварин. - 2009. - Т. 11, № 1-2. - С. 292-293.
Стаття надшшла до редакцИ 24.09.2015
УДК 619:617.5 (075.8) Величко В. О., д.вет.н., Авдосьева I. К., к. вет.н., Щебентовська О. М., к.вет.н.,
Кушшр В. I., хПащенко А. Г. ©
Державный науково-досл1дний контрольный тститут ветеринарных npenapamie та
кормових добавок, Львiв 2Украгнський державний науково-до^дний тститут нaнобiотeхнологiй i
ресурсозбереження, м. Кигв
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ М1КРОЕЛЕМЕНТНО1 СУМ1Ш1 «ГЕРМАКАП» У ПТАХ1ВНИЦТВ1
У стaттi представлен результати клШчних випробувань мжроелементног сумiшi «Гермакап» на оргатзм птищ, яка мютить нанокарбоксилат герматю, що забезпечуе перенесення кисню в тканинах оргатзму, покращуе провiднiсть нервових iмпульсiв, сприяе тдвищенню продуктивностi тварин i птищ, стимулюе рют та розвиток оргатзму. Застосування мжроелементног сумiшi «Гермакап» тваринам i птиц до вакцинацИ' тдвищуе iмунну вiдповiдь оргатзму на введення вакцин, сприяе тдукцп гамма-ттерферотв, основним напрямками дИ' яких на рiвнi оргатзму е aнтивiрусний i протипухлинний захист.
За результатами клШчних випробувань встановлено, що застосування бройлерам препарату «Гермакап» в дозi 0,01 мкг/см3 по 5 дiб перед та 5 дiб тсля проведення вакцинацш проти вiрусних захворювань птиц призводить до тдвищення спeцифiчних антитт проти тфекцШног бурсальног хвороби (1БХ), тфекцшного бронхту курей (1БК) та групового iмунiтeту до хвороби Ньюкасла (НХ), а також тдвищення виробничих показниюв. Випоювання препарату «Гермакап» перетлкам покращуе гх фiзiологiчний стан, позитивно впливае на продуктивтсть та збережетсть молодки.
Ключов'1 слова: мжроелементна сумШ «Гермакап», кури-бройлери, перетлки, фiзiологiчний стан, продуктивтсть, збережетсть, iмунiтeт, 12 пала кишка, ворсинки, крипти.
УДК 619:617.5 (075.8)
Величко В. О., Авдосьева И. К., Щебентовская О. Н., Кушнир В. И.,
хПащенко А. Г.
© Величко В. О., Авдосьева I. К., Щебентовська О. М., Кушшр В. I., Пащенко А. Г., 2015
11
Государственный научно-исследовательский контрольный институт
ветеринарных препаратов и кормовых добавок, г. Львов Украинский государственный научно-исследовательский институт нанобиотехнологий и ресурсозбережения, г. Киев
ПЕРСПЕКТИВЫ ПРИМЕНЕНИЯ МИКРОЕЛЕМЕНТНОЙ СМЕСИ «ГЕРМАКАП» У ПТИЦЕВОДСТВЕ
В статье представлены результаты клинических испытаний микроэлементной добавки «Гермакап» на организм птицы. В состав препарата «Гермакап» входит нанокарбоксилат германия, который обеспечивает перенос кислорода в тканях организма, улучшает проводимость нервных импульсов, способствует повышению продуктивности животных и птицы, стимулирует рост и развитие организма, имеет иммуностимулирующие свойства при различных заболеваниях, повышает иммунный ответ организма животных на введение вакцин, способствует индукции гамма интерферонов.
Клиническими испытаниями было установлено, что применение бройлерами препарата «Гермакап» в дозе 0,01 мкг / см за 5 суток до и после вакцинаций против вирусных заболеваний птицы приводит к повышению специфических антител против инфекционной бурсальной болезни, инфекционного бронхита кур и группового иммунитета к болезни Ньюкасла. Кроме того, отмечали повышение основных производственных показателей. Выпойки препарата «Гермакап» перепелам способствовала улучшению их физиологическое состояние, положительно влияла на производительность и сохранность молодняка.
Ключевые слова: микроэлементная смесь «Гермакап», куры-бройлеры, перепела, физиологическое состояние, производительность, сохранность, иммунитет, 12 пала кишка, ворсинки, крипты.
UDC 619:617.5 (075.8)
Velychko V. I., Avdosieva I. K., Shchebentovs'ka О. M., Kushnir В. I., 1 Pashchenko А. H.
State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products and Feed
Additives, Lviv
1 Ukrainian State Scientific Research Institute of Nanobiotechnologies and Resource
Reservation, Kyiv
THE PERSPECTIVES OF THE APPLICATION OF MICROELEMENT MIXTURE HERMAKAP IN THE SPHERE OF POULTRY HUSBANDRY
The article presents the results of clinical trials of microelement mixture «Hermakap» containing nano carboxylate germanium on poultry organism that provides oxygen transportation in organism tissues, improves the conductivity of nervous impulses, facilitates the productivity increase of animals and poultry, stimulates the growth and the development of organism, possesses immune correlative peculiarities, increases immune response of animal organism to vaccine administration, facilitates the induction of gamma interferons that possess antiviral and antitumor protection.
The results of clinical trials demonstrated that the administration of the medicinal product Hermakap to broilers in the dose of 0,01 ¡.ikg/sm3 5 days before and 5 days after the vaccination against viral diseases of poultry caused the increase of specific antibodies against infectious bursal disease virus, avian infectious bronchitis and herd immunity to Newcastle disease and also the increase of manufacture indices. The administration of the medicinal product to sandgrouses improves their physiological state, positive;y influences the productivity and poultry survival.
Key words: trace element mixture «Hermakap» Broilers chickens, quail, physiological condition, productivity, survival, immunity, 12 fell intestine, villi, crypts.
12
Вступ. Щцвищення ефективносп галузi тваринництва значною мiрою, обумовлене удосконаленням iснуючих та розробкою нових техиологш виробництва продукцп. Серед них, важливе значення надаеться технологiчним прийомам виробництва кормових повнорацiонних сумiшей на основi рiдкiсних природних мiкроелементiв, вироблених за сучасною нанотехнологiею в якостi дешевого i доступного джерела мiкроелементiв i бiостимуляторiв [1, 2]. Саме таю повноращонш сумiшi дозволять ефективно проводити профiлактику вiрусних i бактерiальних шфекцш тварин i птицi, корегувати !х iмунний статус та пiдвищувати продуктивнють.
У 1886 роцi хiмiк Вiнклер у срiбнiй рудi вперше вiдкрив новий елемент таблицi Менделеева - германш. Для медичних потреб найбшьш широко германiй почали застосовувати в Японп. Випробування германiй оргашчних сполук у дослiдах на тваринах i в клiнiчних випробуваннях на людях показали, що вони по рiзному, але позитивно впливають на оргашзм як людини, так i тварин. Проривом був 1967 рш, коли доктор К. Аса! виявив, що органiчний германiй, спосiб синтезу якого був рашше розроблений у нашш краш, проявляв широкий спектр бюлопчно! дИ.
Серед бiологiчних властивостей оргашчного германiю були видiленi основш: забезпечення перенесення кисню в тканинах оргашзму, покращення провiдностi нервових iмпульсiв, пiдвищення iмунного статусу органiзму ^ що найважливiше, хороша протипухлинна активнють [6, 7].
Японськими вченими, тсля проведення серiй додаткових випробувань, був створений перший препарат з вмютом оргашчного германда «Германш-132», який застосовували для корекцп iмунного статусу при рiзних захворюваннях людини. Паралельно з дослщженнями японських учених, бiологiчну дда германiю вивчали також i в Роси, проте створення першого росiйського препарату «Гермавгг» стало можливим тшьки в 2000 роках, коли фшанси у розвиток науки i, зокрема, медицини стали вкладати бiзнесмени, яю зрозумiли, що здоров'я наци вимагае найпильшшо! уваги, а його змщнення е найважливiшим соцiальним завданням нашого часу.
В Укршш такi дослщження проводились значно пiзнiше, проте на основi композицп наномiкроелементiв було створено м^оелементну сумiш для тварин та птищ, пiд комерцiйною назвою «Гермакап» для перорального застосування. До складу препарату «Гермакап», який представлений у виглядi прозоро1 гомогенно1 рiдини з блщо-жовтуватим вiдтiнком, увiйшли: германiй у формi цитрату - 1000 мг/л; цинк у формi цитрату - 1000 мг/л i срiбло у формi цитрату - 10 мг/л [6].
За результатами багатьох наукових дослщжень, вмiст нанокарбоксилату германiю сприяе тдвищенню продуктивностi тварин i птищ, стимулюе рiст та розвиток оргашзму, тдвищуе iмунну вiдповiдь органiзму тварин на введення вакцин, сприяе iндукцil гамма-штерферошв, основним напрямками дil яких на рiвнi органiзму е антивiрусний i протипухлинний захист. Крiм того, може використовуватись для профшактики бактерiальних i вiрусних захворювань, захисту оргашзму вщ отруення свинцем, ртуттю, миш'яком та iншими важкими металами, проявляе високу антиоксидантну i адаптогенну дда на оргашзм сшьськогосподарських тварин та птищ [2, 3].
Метою нашо1 роботи було вивчити ефективнiсть м^оелементно1 сумiшi «Гермакап» та розробити схеми застосування його при вирощуванш курей-бройлерiв та перепелiв.
Матерiал i методи: Експериментальш дослiдження щодо ефективностi мшроелементно1 добавки «Гермакап» проводили на курях-бройлерах кросу КОББ-
13
500, а татож пeрeпiлкaх. «Гeрмaкaп» зacтocoвyвaли eнтeрaльнo, з вoдoю в дoзi 0,01 мкг/cм3, щo eквiвaлeнтнo 10,0 cм3/тoннy. При вирoщyвaннi кyрeй-брoйлeрiв прeпaрaт ввoдили двoмa кyрcaми no 5 дiб пocпiль з 5 no 9 дoбy та з 23 no 27 дoбy; на пeрeпiлкaх - 3 кyрcaми no 5 дiб пocпiль з 5 no 9 дoбy, 23 no 27 дoбy, а татож 40 no 45 дoби. При прoвeдeннi ceрoлoгiчнoгo мoнiтoрингy визнaчeння впливу мiкрoeлeмeнтнoï дoбaвки «Гeрмaкaп» на eфeктивнicть вaкцинaцiй викoриcтoвyвaли тecт-cиcтeми в 1ФА (фiрми Б1ОЧЕК) для визнaчeння cпeцифiчних aнтитiл прoти iнфeкцiйнoï бyрcaльнoï хвoрoби (1БХ), iнфeкцiйнoгo брoнхiтy кyрeй (1БК) та РЗГА -визнaчeння грyпoвoгo iмyнiтeтy прoти ньюкacлcькoï хвoрoби (НХ). Ефeктивнicть зacтocyвaння прeпaрaтy «Гeрмaкaп» oцiнювaли за вирoбничими пoкaзникaми, а п^ля зaбoю птицi вiдбирaли мaтeрiaл для гicтoлoгiчнoгo дocлiджeння. Шмaтoчки 12 -пaлoï кишки фiкcyвaли в 10% нeйтрaльнoмy рoзчинi фoрмaлiнy з нacтynнoю заливтою в пaрaфiн [5]. Фaрбyвaли пaрaфiнoвi зрiзи за зaгaльнoвизнaнoю мeтoдикoю гeмaтoкcилiнoм та eoзинoм. У гoтoвих гicтoлoгiчних прeпaрaтaх визначали: дoвжинy вoрcинoк, гли6ину крипт i ïx cпiввiднoшeння з дoпoмoгoю мoрфoмeтричнoï прoгрaми DP-SOFT. Mi^o^onira прoвoдили на мiкрocкoпi OLIMPUS СХ-41.
Результати дослiджень. Вирoбничi пoкaзники за вирoщyвaння брoйлeрiв, яким вигоювали мiкрoeлeмeнтнy дoбaвкy «Гeрмaкaп» y дoзi 10,0 cм3/т вoди двoмa кyрcaми no 5 дiб nocn№: з 5 no 9 дoбy та з 23 no 27 дoбy нaвeдeнi y тaблицi 1.
Таблиця 1
Даш виробничих показникчв при внрощуванн1 бройлер1в_
Пoкaзники Од. aoMW кoнтрoль
Kiлькicть пeрeпeлiв при пocaдцi ^л. 19800 21000
Жива мaca у 44-45 д1б г 2658 2581
Maca тушки г 1982,8 1915,1
Забшний вихвд % 74,6 74,2
Kiлькicть кyрeй, щo загинули % 3,8 5,0
Ceрeдньoдoбoвий прирicт г 59 58,6
Збeрeжeнicть пoгoлiв'я % 96,2 95
Koнвeрciя кoрмy Од. 1,8 1,87
Gврoпeйcький кoeфiцieнт eфeктивнocтi Од. 315,6 297,9
Ceрeдньoдoбoвий прирicт, ceрeдня жива мaca та збeрeжeння птицi в дocлiднiй ^ym 6ули вищими на 1,67 %, 3,3 % i 1,2 %, вiдпoвiднo, y пoрiвняннi з пти^ю кoнтрoльнoï груп. Koнвeрciя кoрмy знизила^ на 0,07 oд. - 3,9 %. €врoпeйcький кoeфiцieнт eфeктивнocтi у дocлiдi cтaнoвив 315,6 oд. та був вищим у дocлiднiй груш на 17,7 oд., пoрiвнянo з кoнтрoльнoю грyпoю.
Пicля визнaчeння eфeктивнocтi прoвeдeнoï вaкцинaцiï прoти вiрycниx захвдрювань птицi кiлькicть прoтeктивниx aнтитiл прс>ти 1БХ, 1БК та НХ у 45-дoбoвoмy вiцi збiльшилacь у 1,4; 1,2 раза та, вiдпoвiднo, трутовий iмyнiтeт дo НХ був вищe 1,2 раза.
При зacтocyвaннi мiкрoeлeмeнтнoï дoбaвки «Гeрмaкaп» пeрeпeлaм пeрoрaльнo з вoдoю 3 кyрcaми: з 5 no 9 дoбy, 23 no 27 i з 40 no 45 дoбy no 10,0 cм3/т вcтaнoвлeнo вирaжeний пoзитивний вплив на прoдyктивнicть, збeрeжeнicть i фiзioлoгiчний стан пeрeпeлiв-нecyчoк прaктичнo вcix вiкoвиx груп. Щцвищила^ нe тiльки вивoдимicть пeрeпeлят, aлe й вiдзнaчaли cприятливий вплив на caм прoцec iнкyбaцiï -cинxрoнiзaцiю швидкocтi рoзвиткy eмбрioнiв. Пoдoвжeння тeрмiнy iнкyбaцiï cприялo пocтyпoвoмy й прaвильнiшoмy iнтрaoвaрiaльнoмy рoзвиткy пeрeпeлиниx eмбрioнiв, щo в cвoю чeргy, приcкoрювaлo прoцec вилyплeння пeрeпeлят caмe в oCT^m гoдини iнкyбaцiï, вжe у вивщнш шaфi. За цих yмoв, вiдзнaчaли знaчнe змeншeння кiлькocтi нeжиттeздaтнoгo мoлoднякy i, вiдпoвiднo, пiдвищeння вiдcoткa збeрeжeння пoгoлiв'я
14
в перший мюяць життя.
Наступний етап росту i розвитку перепшок характеризувався iнтенсивним зростанням самщв (група вiдгодiвлi) i завершенням статевого дозрiвання самок. У результатi експерименту вiдзначали зниження вiку початку яйцекладки на 4-5 дiб, скорочення фази розносу i досягнення пiку несучосп всього поголiв'я на 4-9 дшв. Характерною ознакою адаптогенно1 антистресово1 дп мшроелементно1 сумiшi е факт зниження кiлькостi, а також вiдсутнiсть формування двожовткових яець. Завдяки цьому скоротилися випадки загибелi вiд клоацитiв, розкльову i непрохiдностi яйцеводiв у молодок.
Отже, застосування перорально з водою трьома курсами по 5 дiб поспшь препарату «Гермакап» в дозi 0,01 мкг/см3, що еквiвалентно 10,0 см3/тонну води, встановлено позитивний вплив на продуктивнють, збереженiсть i фiзiологiчний стан перепелiв-несучок практично всiх вшових груп.
Характеризуючи довжину ворсинок та глибину крипт дванадцятипало1 кишки перепшок як контрольно].', так i дослщно1 групи, яким випоювали мiкроелементну добавку «Гермакап», встановлено деяку корелящю цих показниюв. Данi морфометричних показникiв слизово1 оболонки дванадцятипало1 кишки наведенi на рис. 1.
Так, у перепшок дослщно1 групи довжина ворсинок 12-пало1 кишки дорiвнювала 800,87±18,98 мкм, тодi як у групi перепелiв, якi отримували «Гермакап», довжина ворсинок становила 880,91±11,01 мкм (р<0,01), що на 80,04 мкм бшьше нiж у перепiлок (контрольно1) групи. Глибина крипт дванадцятипало1 кишки контрольно1 групи перепiлок становила 70,34±3,43, що на 9,28 мкм менше, шж у дослщнш групi. Спiввiдношення довжини ворсинок до глибини крипт становила: у контрольнш груш - 1:0,08; дослщнш груш - 1:0,09.
г
а
1000 800 600 400 200 0
Контроль
■ Ворсинки 800,87 880,91
■ Крипти 70,34 79,62
Достд
Рис. 1. Морфометричш показники слизовоТ оболонки 12-палоТ кишки перепшок
Пюля мшроскотчного дослiдження 12 пало1 кишки перепшок дослщно1 групи, яким випоювали «Гермакап», виявили рiзнi за розмiрами та формою ворсинки з рiвномiрним епiтелiальним покриттям, якi варiювали як за висотою, так i за шириною. Пюля мшроскошчного дослiдження виявляли, що ворсинки 12-пало1 кишки перепiлок вкрит одношаровим високим цилiндричним епiтелiем з невеликою кшькютю келихоподiбних клiтин. У перепшок дослщно1 групи вiдзначали незначне потовщення власне м'язово1 пластинки 12-пало1 кишки, що може бути зумовлено активащею процесу травлення через тдвищену рухову активнiсть. У контрольнiй грут перепiлок ворсинки 12-пало1 кишки, а саме 1'х верхiвкова частина, була дещо деформована, де-не-де вщзначали практично повне
15
руйнування ештелюципв з формуванням детриту. Келихоподiбнi клгтини мютили значну кшьюсть муцину.
У тдслизовому шарi 12-пало! кишки перепiлок контрольно! групи виявляли формування виключно дифузно! лiмфо!дно! тканини, тодi як у дослщнш групi, якiй випоювали «Гермакап», вже чгтко проглядались поодинокi, округло! форми сформоваш скупчення лiмфо!дних вузликiв, яю е морфологiчними маркерами iмунокомпетентностi.
Висновки.
1. Застосування бройлерам кормово! мшроелементно! сумiшi «Гермакап» в дозi 0,01 мкг/см3, що еквiвалентно 10,0 см3/тонну води по 5 дiб перед та 5 дiб тсля проведення вакцинацiй проти вiрусних захворювань птицi призводить до пiдвищення специфiчних антитiл проти 1БХ та 1БК та групового iмунiтету до НХ, а також пiдвищення виробничих показниюв.
2. Пiсля застосування перепiлкам кормово! мшроелементно! сумiшi «Гермакап» перорально з водою трьома курсами по 5 дiб поспшь у дозi 0,01 мкг/см3, що е^валентно 10,0 см3/тонну води встановлено, що сумiш не токсична i проявляе виражений позитивний вплив на продуктивнють, збереженiсть i фiзiологiчний стан перепiлок-несучок практично вшх вiкових груп.
3. Морфометричними дослщженнями встановлено, що пiсля введення кормово! мшроелементно! добавки «Гермакап» збшьшувалося спiввiдношення довжини ворсинок до глибини крипт, що забезпечувало бшьшу площу всмоктування поживних речовин корму, а також тдвищення його бiологiчно! доступносп та кращого засвоення.
4. Введення сумшей кормових, якi виготовленi на основi сучасних нанотехнологiй, пiдвищуе бюлопчну доступнiсть мiкроелементiв в органiзмi тварин та птищ порiвняно з мшроелементами, якi виготовленi на основi сульфата чи хелапв.
Перспективи подальших дослщжень. Розробити схеми застосування мiкроелементно! сумiшi «Гермакап» для поросят у перюд перед вiдлученням.
Лiтература
1. European Nan OSH Conference - Nanotechnologies: A Critical Area in Occupational Safety and Health (Фiнляндiя, Хельсинки, 3-5 грудня 2007 року). - http://www.nanowerk.com.
2. Елесеев А. А. Фукциональные наноматериалы / А. А. Елесеев, А. В. Лукашин; под ред. Ю. Д. Третьякова. - М.: ФИЗМАТЛИТ, 2010. - 456 с.
3. Новинюк Л. В. Железосодержащие соли лимонной кислоты для обогащения продуктов ценными нутриентами / Л. В. Новинюк // Пищевые ингредиенты: сырье и добавки. - 2008. - № 2. - С. 64-66.
4. Евелева В. В. Молочная кислота и лактаты в пищевой промышленности / В. В. Евелева, Д. Х. Кулев, Т. М. Черпалина, И. Н. Филимонова // Пищевые ингредиенты: сырье и добавки. - 2009. - № 2. - С. 52-53.
5. Меркулов Г. А. Курс патологической техники / Г. А. Меркулов. — Л.: Медицина, 1969. — 423 с.
6. Патент на корисну модель 39392 Укра!на, МПК (2006): C07C 51/41, C07F 5/00, C07F 15/00, B82B 3/00. Споаб отримання карбоксилат^в харчових кислот з використанням нанотехнологп / Косшов М. В., Каплуненко В. Г. - №u2008 11394; Заявник та патентоволодар - Косшов М. В., Каплуненко В. Г.; Заявл. 22.09.2008; Опубл. 25.02.2009, Бюл. № 4.
7. Comparative analysis of nutrition policies in the WHO European Region. -Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 1998. http: // www. euro. who.int/ document/ EUR/ICP/LVNG 01 02 01.р^
Стаття надшшла до редакцИ 9.09.2015
16
УДК 591.555.3:591.57
Вороняк В. В., к. вет. н., доцент, Черевко М. В., к. б. н., професор ©
Льегеський нацгональний ушеерситет еетеринарног медицины та бготехнологШ гмеш С. З. Гжицького
ОЦ1НКА РИЗИКУ ЗАНЕСЕННЯ I ПОШИРЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ТРАНСКОРДОННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ТЕРИТОР1Ю ЛЬВ1ВЩИНИ
У статтг подаешься анал1з причин, що стеорюють загрозу занесення на територю Льегещини деяких транскордонних захеорюеань теарин, мониторинг i конкретно заходи для запобiгання гх поширенню, сеое бачення гх еирШення.
Льещина належить до зони еисокого ризику занесення й можлиеого поширення небезпечних тфекцшних транскордонних захеорюеань теарин та гх збудниюе.
Зменшення рiеня ризику можлиее насамперед за рахунок полтшення еетеринарно-саттарного контролю на митницях та пунктах пропуску через кордон.
Актуальним залишаеться покращення мотторингоеого контролю i профтактики за рахунок еияелення й дiагностуеання типу шфекцшного захеорюеання теарин.
У зе'язку з масштабтстю, складтстю, рiзнопланоеiстю проблем бiологiчног безпеки та бiологiчного захисту необхiдно розробити едину методологю стеорення нацюнальног системи бiологiчног безпеки та бiологiчного захисту, предстаелену на сьогодш рiзними устаноеами та оргатзащями.
Ключое1 слова: транскордонш захеорюеання, ризик, збудники шфекцш, бюбезпека, бюзахист, еетеринарний контроль.
УДК 591.555.3:591.57
Вороняк В. В., к. вет. н., доцент, Черевко М. В., к. б. н., профессор
Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого
ОЦЕНКА РИСКА ЗАНЕСЕНИЯ И РАСПРОСТРАЕНИЯ ОПАСНЫХ ТРАНСГРАНИЧНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ НА ТЕРРИТОРИЮ ЛЬВОВЩИНЫ
Предстаелен анализ факторое и причин риска занесения и распространения инфекционных трансграничных заболееаний жиеотных на территории Льеоеской области, предложены пути снижения опасности.
Льеоещина относится к зоне еысокого риска занесения и еозможного распространения опасных инфекционных трансграничных заболееаний жиеотных и их еозбудителей.
Уменьшение уроеня риска еозможно прежде есего за счет улучшения еетеринарно-санитарного контроля на таможнях и пунктах пропуска через границу.
Актуальным остается улучшение мониторингоеого контроля и профилактики за счет еыяеления и диагностироеания типа инфекционного заболееания жиеотных.
В сеязи с масштабностью, сложностью, разнопланоеостью проблем биологической безопасности и биологической защиты необходимо разработать единую методологию создания национальной системы биологической безопасности и биологической защиты, предстаеленную на сегодня различными учреждениями и организациями.
Ключевые слова: трансграничные заболееания, риск, еозбудители инфекций, биозащита, еетеринарный контроль.
UDC 591.555.3:591.57
Woroniak V., candidate of vet. D., associate Professor, Cherevko N., Professor
© Вороняк В. В., Черевко М. В., 2015
17