CC BY
71
2. Довгш Ю. Ю. Паразитози шлунково-кишкового тракту коней (етзоотолопя, патогенез, дiагностика та лшування) / Ю. Ю. Довгш, I. П. Лггомша, С. В. Фурман, I. В. Чала, Д.В. Фещенко, О.А. Згозшська // Науковi читання - 2013: наук.-теорет. зб. / ЖНАЕУ. - Житомир: ЖНАЕУ, 2013. - Т. 2. - С. 55-56.
3. Згозшська О. А. Нематодози шлунково-кишкового тракту коней (поширення, патогенез, дiагностика та лшування): автореф. дис ... к. вет. н. / - Ки1в, 2014. - 21 с.
4. Лук'янова Г. О. Асощативш швазп коней: iмунологiчнi та патогенетичш змiни: автореф. дис... д-ра вет. наук: 16.00.11 /; Нац. ун-т бюресурав i природокористування Укра1ни. - К., 2011. - 36 с.
5. Ткаченко А. В. Влияние стронгилоидозной инвазии на морфологические, биохимические и иммунобиологические показатели крови и разработка методов их коррекции при терапии лошадей: автореф. дис. на соиск. уч. степени к. биол. наук: спец. 03.00.19 «Паразитология»Всерос. науч.-иссл. ин-т вет. энтомологии и арахнологии. -Тюмень, 2009. - 18 с.
6. Шендрик Л. I. Етзоотолопя, дiагностика та лiкування коней за стронгшо1дозу у зош степового Придншров'я / Л. I. Шендрик, Ю. А. Гугосьян, А. М. Громихша // Науковий вюник Нацiонального ушверситету бiоресурсiв i природокористування Укра1ни. Серiя: Ветеринарна медицина, яшсть i безпека продукцл тваринництва. — 2013. - Вип. 188 (4). — С. 87—92.
Стаття надшшла до редакцИ 14.09.2015
УДК 636.598
Гута З. А., астрант©
Льегеський нацгональний ушеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт 1мен1 С. З. Гжицького
ДО МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ФУМОШЗИНШ НА ОРГАН1ЗМ
ТВАРИН ТА ПТИЦ1
У статтг еиечено еплие фумотзите на оргатзм теарин I птищ. Проаналгзоеано лтературн дат зарубгжних I етчизняних наукоецге стосоено етгологИ та патогенезу мгкотоксикозге у сыьськогосподарських теарин I птищ. Наеедено класифжацт мгкотоксите. Встаноелено, що тсля спожиеання кормоеого продукту сыьськогосподарськими теаринами мгкотоксини чинять негатиений еплие на показники продуктиеностг I фгзгологгчний стан теарин. Здшснено детальний аналгз фумотзите. Окремо розкрито питання патогенезу фумотзите на оргатзм сеиней, жуйних, коней та птищ. Фуматзини залежно егд гхньог природи, концентрацИ' у рацгонг, еиду теарини, ежу, умое год1ел1 та стану Iмунтету прояеляються: зниженням продуктиених параметрге сыьськогосподарських теарин I птищ; зниженням ефектиеностг еикористання кормге на еиробництео продукцП; порушенням репродуктиено-егдтеорюеальних функцш; ослабленням Iмунног системи оргатзму; тдеищенням сприйнятлиеостг до захеорюеань ргзног етгологИ; збыьшенням матергальних еитрат на лжуеання та проф1лактичн1 заходи.
Ключов'1 слова: фармакология, токсикология, мжотоксикози, мгкотоксини, фумотзини, корми, сеит, кот, птиця.
УДК 636.598
Гута З. А., аспирант
Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого
© Науковий кер1вник - д.вет.н., професор, член-кореспондент НААН Коцюмбас I. Я. Гута З.А., 2015
37
К МЕТОДИКЕ ИЗУЧЕНИЯ ВЛИЯНИЯ ФУМОНИЗИНОВ НА ОРГАНИЗМ
ЖИВОТНЫХ И ПТИЦЫ
Статья посвящена изучению влияния фумонизинов на организм животных и птицы. Проанализированы литературные источники зарубежных и отечественных ученых по этиологии и патогенеза микотоксикозов у сельскохозяйственных животных и птицы. Приведена классификация микотоксинов. Установлено, что при потреблении кормового продукта сельскохозяйственными животными микотоксины оказывают отрицательное влияние на показатели производительности и физиологическое состояние животных. Осуществлен анализ фумонизинов. Отдельно раскрыто патогенез фумонизинов на организм свиней, жвачных, лошадей и птицы. Фуманизины в зависимости от их природы, концентрации в рационе, вида животного, возраста, условий кормления и состояния иммунитета проявляются: снижением производительных параметров сельскохозяйственных животных и птицы; снижением эффективности использования кормов на производство продукции; нарушением репродуктивно-воспроизводственных функций; ослаблением иммунной системы организма; повышением восприимчивости к заболеваниям различной этиологии; увеличением материальных затрат на лечение и профилактические мероприятия.
Ключевые слова: фармакология, токсикология, микотоксикозы, микотоксины, фумонизинов, корма, свиньи, лошади, птица.
UDC 636.598
Guta Z. A., graduate student
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
TO THE METHOD OF SEARCH DUE TO THE INFLUENCE OF FUMONIZINES ON ORGANISM OF ANIMALS AND POULTRY
The article deals with the search on the influence of fumonizines on animals and poultry organism. It was analyzed literary data of foreign and native scientists concerning the etiology and pathogenesis of mycotoxicoses in farm animals and poultry. The classification of mycotoxins was shown. It was established that after the consumption of feed production of farm animals, mycotoxins have a negative influence on productivity indices and physiological state of animals. Separately, it was solved the issue offumonisine pathogenesis of on the body ofpigs, ruminants, horses and poultry. Fumonisines depending on their nature, concentration in the diet, animal species, age, feeding conditions and the state of immunity are demonstrated: reduction ofproductive options offarm animals and poultry; reduction of feed efficiency on production; violation of reproductive and reproductive functions; weakening of the immune system; increasing of susceptibility to the diseases of various etiologies; increase in material costs for treatment and preventive measures.
Key words: pharmacology, toxicology, mycotoxicoses, mycotoxins, fumonizines, feed, pigs, horses, poultry.
У даний час в зарубiжнiй i вггчизнянш науковш лiтературi значна увага придшяеться забрудненню зерна i K0M6iK0pMiB мшотоксинами [2, 4, 7, 12, 14, 18, 19, 25]. За проблему мшотоксишв вщомо бшьше 40 роюв. Але вже багато господарств переконалися на практищ, що мшотоксини в кормах далеко не рщюсть i про цю проблему вже не сперечаються, а приймають рiзнi заходи для профшактики захворювань, яю викликаються згаданими вище токсикантами i зниження економiчних втрат. Встановлено, що ураження фуражного зерна мшроскотчними грибами зростае у зв'язку з широким поширенням безорно! обробки грунту, а також з нестабшьнютю погодних умов. Крiм того, вс застосування фунгiцидiв, знижуючи ураження сшьськогосподарських рослин
38
грибами, одночасно сприяе тдвищенню утворення мшотоксишв за рахунок стресу вщ впливу фунгщищв на них [1, 3, 13]. Актуальнють проблеми забруднення зернових кормiв i комбiкормiв мiкотоксинами, а також захворювання тварин i птицi микотоксикозами на сьогодшшнш день загальновiдома.
Одним з основних факторiв, якi суттево впливають на посилене защкавлення щодо дослiджень у галузi вивчення мiкотоксинiв, е тдвищена чутливiсть до них високопродуктивних сшьськогосподарських тварин i птицi сучасних порщ i кросiв. Крiм того, вимоги до еколопчно! безпеки продукцп ршьництва та тваринництва, зокрема зерна, молока i м'яса, постiйно посилюються, що призводить до посилення контролю мшотоксишв у сировинi та продуктах харчування [5, 14, 19].
Мшотоксини - продукти метаболiзму грибiв, що уражають зерновi та iншi кормовi культури [6, 16, 18].. Термiн походить вщ двох грецьких слiв - «гриб» та «отрута». Токсини - низькомолекулярш вториннi метаболiти, якi продуковаш мiкроскопiчними плiснявими грибами та виробляються як пiсля зберiгання, так i у процесi вирощування культур. Мшотоксини - це велике i постшно зростаюче сiмейство речовин, що продукуються рiзними видами грибiв. До тепершнього часу за допомогою лабораторних методiв було видiлено понад 1000 рiзних мiкотоксинiв. Встановлено, що близько 300 метаболтв грибiв потенцiйно токсичнi для людини i тварин. Мiкотоксини широко поширеш в природi, i 25-30% врожаю зернових уражаються грибами [1, 8]. За несприятливих умов, а особливо, при високш вологосп та температура токсигеннi гриби можуть вражати рiзнi харчовi, кормовi, продовольчi субстрати та наносити значну шкоду народному господарству. Висока токсичнють, частота виявлення, можливють переходу в продукти тваринництва в молоко, м'ясо, яйця - визначають гостру потребу оргашзацп регулярного контролю за вмютом цих сполук у кормах i кормовш сировиш [20].
Плiсеневi гриби, що продукують мшотоксини, подiляють на класи [4, 6].
• Aspergillus: афлатоксини (В1, В2, М1, М2, G1, G2), охратоксини, патулш, цiклопiазоновая кислота, стер^матоцистин.
• Fusarium: фумошзини (В1, В2, В3), Трiхотецени типу А [Т-2, НТ-2, дiацетоксiскiрпенол (ДАС)]; трiхотецини типу В [Дезоксинiваленол (ДОН), шваленол, фузаренон-Х, трихотецин], Трiхотецени типу С (кротокол, кротоцин), Трiхотецени типу D, зеараленон, моншформш, фузарохроманон, аурофузарюн.
• Penicillium: охратоксини (А, В, С), цитринш, циклопiазонова кислота, патулш.
• Claviceps: алкало!ди рiжкiв-клавiнiв, лiзергiнова кислота, амiди лiзергiновоl кислоти.
Види та кшьюсть мiкотоксинiв, якi синтезуються мшромщетами конкретного роду гриба, залежить вiд багатьох факторiв: типу субстрату, на якому ростуть цвiлевi гриби, вмюту вологи, доступностi поживних речовин, температури, зрiлостi грибково! колон^', конкуренци з iншими мiкроорганiзмами, стрес-чинникiв, фiзичного пошкодження субстратiв. Продукування мiкотоксинiв плюнявими грибами може посилюватися у вщповщь на застосування хiмiчних засобiв захисту рослин i хiмiчних консервантiв для кормiв [3, 9, 19].
Останшм часом доведено, що гранично допустимих, безпечних рiвнiв мiкотоксинiв немае, навггь найменшi 1'х кiлькостi в кормах володдать негативним ефектом i здатш поступово накопичуватися в органiзмi тварин i птицi [4].
Поява мшотоксишв в готовому кормi може вщбуватися на рiзних технологiчних стащях кормовиробництва [2]: у полi, за транспортування, збертання або навiть тсля кiнцевоl обробки готового корму. Крiм того, токсичний
39
комбшорм може бути проведений на комбшормовому заводi з яюсно! сировини. Це обумовлено тим, що токсичш продукти можуть накопичуватися в технолопчному обладнанш виробничих лiнiй, оскшьки чистка i санацiя цього обладнання, як правило, проводиться рщко. Властиво таким чином, можливостей появи токсишв у кормах предостатньо. Згодовування кормiв, забруднених мшотоксинами, завдае тваринництву великих економiчних збиткiв - гинуть тварини, знижуеться продуктивнiсть, не доодержуеться приплщ. Потенцiйна i реальна загроза мшотоксишв обумовлюеться стабiльним виживанням за умов високих температур, обробки мшеральними кислотами, лугами та шшими реагентами. Мехашзм дп мiкотоксинiв залежить вiд 1х хiмiчноl будови. Бiльшiсть iз них вщносять до сполук першого класу токсичносп, що проявляють дермонекротичну, мутагенну, тератогенну, ембрютоксичну та канцерогенну дда [7, 10].
За штоксикацп оргашзму тварин мiкотоксинами, посилюються процеси катаболiзму, вiдбуваеться альтерацiя тканин, виникае недостатнють функци печiнки та нирок, розлади мшроциркуляцп, а також порушення обмшу речовин. Вплив мiкотоксинiв на клггину призводить до змiни властивостей li мембрани, порушення внутрiшньоклiтинного гомеостазу та метаболiзму [3, 12]. У результат таких патологiчних процесiв мiкотоксини проникають у мiжклiтинний простiр i кров. Незалежно вщ шляху надходження, вони проходячи фази бютрансформацп в нативному або трансформованому виглядi через секрети слизових оболонок, печшки, пщшлунково1 залози, розподшяються в тканинах, звiдки знову можуть всмоктуватися в кров [2, 5].
Внаслщок широкого поширення фузарiозiв зернових культур в останнi десятирiччя встановлена тенденцiя до збiльшення забруднення зерна i зернопродуктiв фузарiотоксинами [1]. Гриби роду Fusarium продукують цший спектр мiкотоксинiв (трихотецени типiв А i В, фумонiзини, монiлiформiн, фузарохроманон, фузарiеву кислоту, еннiатини, нафтохiнони); представникам цих груп властива певна специфша дп на тваринний органiзм. Крiм того було встановлено, що метаболгги Fusarium graminearum викликають у курей синдром погiршення якостi яець i що етiологiчним чинником цього синдрому е аурофузарин, природний контамiнант зерна, який продукують фггопатогенш гриби F. Acuminatum, F. avenaceum, F. crokwellens, F. culmorum, F. graminearum, F. poae, F. sambucinum, F. Tricinctum [10]. Фумошзини - група мшотоксишв, що видшяються плюеневими грибами роду Fusarium, головним чином F. verticil i F. Proliferatum [4, 26]. Ц цвш поширенi вщ помiрного клiматичного поясу до субтроптв i вражають в основному кукурудзу i продукти з не!. Фумошзини не руйнуються пiсля запiкання i консервування продуктiв, однак менш стшю за смаження. Вiдомо досить багато видiв фумонiзинiв, але найчастiше в кормах для тварин i в харчових продуктах трапляються фумонiзини B1, В2 i В3, трохи рiзнi за хiмiчною будовою [22, 24]. Найбшьш токсичний фумонiзини B1. Його DL50 не визначена, проте вщомо, наприклад, що доза 18 мг/кг, дворазово введена у травний тракт вагггним самкам сиршських хом'якiв, не шкодить !м, але викликае фатальш порушення розвитку плода [21].
Фумошзини - це група мшотоксишв, яю володiють нефротоксичною дiею, що викликае енцефаломалящю i змiни в лейкоцитарному складу кров^ Фумонiзини руйнують клггинш мембрани, що в першу чергу призводить до ураження печiнки i нирок сiльськогосподарських тварин. У птахiв фумонiзини часто призводять до розвитку так званого синдрому токсичного корму, що включае руховi порушення i уповшьнення росту [15]. До того ж фумошзини мютився в кормах у великих
40
кшькостях. Останшм часом вщомо, що наявнють фумонiзинiв в кормах здатне викликати прояв рахiтоподiбного захворювання у птицi (Javed T. et al., 2005; Verma, 2006). Випадки рахiтоподiбних захворювання бройлерiв, пов'язанi з наявнютю фумонiзинiв в кормах, вже були описаш в лiтературi. Так, Gedek et al (1978) i Kohler H. et al. (1978) описали захворювання бройлерiв, яке характеризувалось проявом синдрому рахгту, зменшенням живо! маси i пiдвищенням смертностi. У кормах був виявлений F. moniliforme, продуцент фумошзишв. Дослщники припустили, що цей гриб не тшьки виробляе мiкотоксини, але i викликае змши в структурi вiтамiну D, що позначаеться на його бюлопчно! активносп [15, 17].
У коней i спорiднених !м видiв тварин фумошзини викликають лейкоенцефаломаляцiю. Ця хвороба розвиваеться дуже швидко навiть при отриманш невеликих доз токсинiв i уражае в основному бiлу речовину головного мозку. I! першi клiнiчнi симптоми включають зниження споживання корму i пiдвищення внутрiшньочерепного тиску. Тварина може впасти в летарпчний стан, тсля чого наступають конвульси, а через кшька дiб i загибель [6].
Свиш е менш чутливi до впливу фумонiзинiв нiж кош, однак у них отруення цими токсинами викликае нагромадження рщини в плевральнш порожниш i набряку легень [7, 12].
Зпдно з деякими даними [4, 8, 15, 23], фумошзини можуть пригшчувати iмунiтет тварин i птицi та негативно впливати на ембрюни. Крiм того, щ мiкотоксинивизнанi потенцiйно канцерогенними для людини. Встановлено зв'язок мiж раком стравоходу i фумонiзiновим забрудненням кукурудзи в тих регюнах, де вона становить основу рацюну [4, 9].
Вважають, що основним у механiзмi токсично! ди фумонiзинiв е блокування процесу синтезу лшщв у бюлопчних мембранах клiтин. Вони е специфiчними iнгiбiторами церамiдсинтетази - основного ензиму в ланцюгу утворення церамдав i складнiших сфiнголiпiдiв - основно! групи лшщв, що входять до складу клгтинно! мембрани. Токсичнiсть фумонiзинiв заснована на структурнш подiбностi з сфшгоосновами, сфiнгозином i сфiнганiном [21]. Сфшголшщи дуже важливi для мембран, лшопроте!ново! структури, а також для клггинно! регуляцi!' i комушкацп. Фумонiзини, впливають на синтез лшгщв через нервовГ клгтини. Вони також ддать на печшку, викликають жовтяницю i жовто-оранжеве забарвлення, що виявляеться на патолопчному розтинг Наявнiсть можна легко визначити за сшввщношенням сфiнганiну до сфшгозину в печiнцi, пГдшлунковГй залозi i наднирникових залозах [4, 21]. Це використовують, як бюмаркер для тдтвердження отруення ФумонГзинГв.
Синдром раптово! смери (синдром токсичного корму) у ш^хГв часто бувае, пов'язаний Гз наявнютю в кормах високого рГвня фумошзишв. У курчат-бройлерiв, якГ отримують високий рГвень микотоксину FB1 з кормом, прояв гостро! токсичностГ включае низьку продуктивнють, збГльшення маси внутрГшнГх оргашв i множиннГ осередки некрозу печшки. У виробничих умовах 20 мг / кг корму фумошзишв В1 призводить до шдвищено! смертностГ курчат-бройлерГв у вГцГ вГд 10 до 30 дГб [15].
Отже, фуманГзини залежно вГд !хньо! природи, концентрацп у рацГонГ, виду тварини, вшу, умов годГвлГ та стану Гмунгтету проявляються:
• зниженням продуктивних параметрГв сГльськогосподарських тварин i птицГ;
• зниженням ефективносп використання кормГв на виробництво продукци;
• порушенням репродуктивно-вщтворювальних функцГй;
• ослабленням Гмунно! системи оргашзму;
• пГдвищенням сприйнятливостГ до захворювань рГзно! етГологГ!;
• збшьшенням матерГальних витрат на лГкування та профшактичш заходи.
41
Лггература
1. Анализ зараженности зернового сырья микотоксинами / И. Н. Хмара,
A. Г. Кощаев, А. В. Лунева, О. В. Кощаева // Сборник научных трудов Ставропольского научно-исследовательского института животноводства и кормопроизводства. - 2013. -Т. 3. - № 6. - С. 290-293.
2. Антипов В. А. Микотоксикозы - важная проблема животноводства /
B. А. Антипов, В. Ф. Васильев, Т. Г. Кутищева // Ветеринария. - 2007. -№ 11. - С. 7-9.
3. Брезвин О. Контроль мшотоксишв у кормах i !х знешкодження / О. Брезвин, В. Отчич, I. Коцюмбас // Вюник Львiвського ушверситету. Сер.: Бюлопчна. - 2013. -Вип. 62. - С. 242-249.
4. Духницький В. Б. Ветеринарна мшотоксиколопя: навчальний посiбник / В. Б. Духницький, Хмельницький Г. О., Бойко Г.В., 1щенко В. Д. // К. - 2010 - 203 с.
5. Европейская информационная сеть по микотоксикологии. - http: // www. mycotoxins. org
6. Иванов А. В., Тремасов М. Я., Папуниди К. Х., Чулков А. К. Микотоксикозы животных. М.: «Колос», 2008. - 133 с.
7. Иванов А. В., Фисинин В. И., Тремасов М. Я., Папуниди К. Х. Микотоксикозы (биологические и ветеринарные аспекты). М.: «Колос», 2010. - 392 с.
8. Иванов А. В., Фисинин В. И., Тремасов М. Я., Папуниди К. Х. Микотоксины (в пищевой цепи). М.: ФГБНУ «Росинформагротех», 2012. - 136 с.
9. Карин Грислер. Фумонизины. Реальная опасность для с.-х. животных и способы борьбы с ней. / Карин Грислер, Максим Засекин // Ефективн корми та годiвля - 2008 -№ 1 (25) - С. 39-42.
10. Котик А. Н. Микотоксикозы птиц / Котик А. Н. - Борки: АО «Издательство «Донеччина», - 1999. - 267 с.
11. Коцюмбас I. Я. Вивчення дезштоксикуючих властивостей альфасорбу при експериментальному гострому Т-2 токсикозi у щурiв / I. Я. Коцюмбас, О. М. Брезвин, Р. О. Кушшр // Ветеринарна медицина. - 2010. - Вип. 93. - С. 230-236 .
12. Коцюмбас Г. I. Патоморфолопчш змши в печшщ i нирках свиней за експериментального Т-2 токсикозу[Електронний ресурс] / Г. I. Коцюмбас, Р. С. Данкович // Науковий вюник Львiвського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iм. Гжицького
13. Кощаев А. Г. Естественная контаминация зернофуража и комбикормов для птицеводства микотоксинами / А. Г. Кощаев, И. Н. Хмара, И. В. Хмара // Труды Кубанского государственного аграрного университета. - 2013. - Т. 1. - № 42. - С. 87-92.
14. Кощаев А. Г. Особенности сезонной контаминации микотоксинами зернового сырья и комбикормов в Краснодарском крае / А. Г. Кощаев, И. В. Хмара // Ветеринария Кубани. - 2013. - № 2. - С. 20-22.
15. Мшотоксикози птищ: етюлопя, дiагностика, профшактичш засоби i методи (результата 33^чних до^джень) / Пiд редакшею А. М.Котика i В. О. Труфаново! -Харшв, 2005. - 124 с.
16. Рубленко М. В. Стан гемостазу та рiвень генерацл оксиду азоту у корiв за хрошчного мiкотоксикозу / М. В. Рубленко, О. Т. Куцан, А. Й. Краевський, М. М. Кургуз // Ветеринарна медицина. - 2011. - Вип. 95. - С. 401-403
17. Смирнов В. В. Микотоксины : фундаментальные й прикладные аспекты / В. В. Смирнов, А. М. Зайченко, Г. Рибежнел // Современные проблемы токсикологии. -2000. № 1. - С. 5-12.
18. Хмельницький Г. О. Прогнозування ефективност ентеросорбенпв при мшотоксикозах тварин методами бютестування / Г. О. Хмельницький, В. Д. Корзуненко, Л. Г. Хмельницький // Ветеринарна медицина. - 2011. - Вип. 95. - С. 416-417.
19. Цвшховський В. I. Стан i безпека кормiв та кормово! сировини за показниками забрудненоспмшотоксинами в тваринницьких господарствах Укра!ни [Електронний ресурс] / В. I. Цвшховський, О. А. Лапоша, А. В. Белоцька // Бюлопя тварин. - 2010. -Т. 12, № 1. - С. 174-179.
42
20. Чулков А. К. О профилактике микотоксикозов животных / А. К.Чулков, М. Я.Тремасов, А. В.Иванов // Ветеринария. - 2007. - №12. - С. 8-9.
21. Kim E.-K.; Shon D.-H.; Chung S.-H.; Kim Y.-B. Survey for fumonisin B1 in Korean corn-based food products. / E.-K. Kim, D.-H. Shon, S.-H. Chung, Y.-B. Kim // Food Additives Contaminants, 2002. - Vol. 19, № 5, - P. 459-464.
22. Meister U. Investigations on the change of fumonisin content of maize during hydrothermal treatment of maize. Analysis by means of HPLC methods and ELISA. / U. Meister // Europ. Food Res. Technol. - 2001. - Vol. 213, - № 3, - P. 187-193.
23. Munkvold G. P.; Hellmich R. L.; Rice L. G. Comparison of fumonisin concentrations in kernels of transgenic Bt maize hybrids and nontransgenic hybrids / G. P. Munkvold, R. L. Hellmich, L.G. Rice // Plant Dis. - 1999. - Vol.83, № 2, - P.130-138.
24. Whitaker T. B.; Trucksess M. W.; Johansson A. S. et al. Associated with testing shelled corn for fumonisin / T. B. Whitaker // J.AOAC intern., - 1998 - Vol. 81, № 6, -P.1162-1168.
25. Yaroshenko F., Dvorska J. and Surai P. Mycotoxins in poultry production; problems and solutions // Poutry International. _2003 - N. 3. - P. 12-16.
26. Yazar S. Fumonisins, trichothecenes and zearalenone in cereals / S. Yazar, G. Z. Omurtag // Int. J. Mol. Sci. - 2008. - Vol. 9. - P. 2062-2090.
Стаття надшшла до редакцИ 5.10.2015
УДК 636,09: 615,9: 636,2
Гутий Б. В., ® д. вет.н., професор кафедри фармакологи та токсикологи
Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицини та б1отехнологт
iменi С. З. Гжицького
ВПЛИВ Г1ДРОВ1ТУ-Е, Е-СЕЛЕНУ ТА МЕВЕСЕЛУ НА АКТИВН1СТЬ
АМ1НОТРАНСФЕРАЗ СИРОВАТКИ КРОВ1 БУГАЙЦ1В ЗА ХРОН1ЧНОГО
КАДМ16ВОГО ТОКСИКОЗУ
У статтi наведено результати до^джень впливу кадмт хлориду на активтсть амтотрасфераз у сироватц кровi молодняку великог рогатог худоби, а саме на активтсть алант- та аспартат-амтотрансфераз. Встановлено, що згодовування бугайцям даного токсиканту у дозi 0,05 мг/кг маси тта протягом 30 дiб активтсть алант-амтотрансферази та аспартат-амтотрансферази у кровi до^дних тварин упродовж усього до^ду зростала. Найвищою активтсть ензимiв була на 24-ту добу до^ду. Науково обхрунтовано доцтьтсть використання гiдровiту-Е, Е-селену та мевеселу для корекцИ активностi амтотрансфераз кровi до^дних тварин. Встановлено, що застосування Пдровту-Е, Е-селену та Мевеселу за умов розвитку хротчного кадмieвого токсикозу бугайщв сприяли зниженню активностi амтотрансфераз у гх сироватц кровi. Пюля кадмieвого навантаження бугайщв найкращу дт на функцюнальний стан печтки проявляло застосування тваринам препарату Мевесел.
Ключов1 слова: фармакологiя, токсикологiя, бугайщ, кадмт, амтотрансферази, Пдровт-Е, Е-селен, Мевесел.
УДК 636,09: 615,9: 636,2
Гутый Б. В., д.вет.н., профессор кафедры фармакологии и токсикологии
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. З. Гжицкого
® Гутий Б. В., 2015
43
