CC BY
64
УДК: 611.8:616- 091
Данкович Р.С., кандидат ветеринарних наук Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iм. С.З. Гжицького
ТОКСИЧН1 МЕТАБОЛ1ТИ ПЛ1СЕНЕВИХ ГРИБ1В, ОСОБЛИВОСТ1 БЮЛОГ1ЧНО1 ДП ТА АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ Д1АГНОСТИКИ
У статтi узагальнет сучаст погляди на проблему мiкотоксикозiе теарин. Висетлет осноеш закономiрностi еплиеу мжотоксите на оргашзм та особлиеостi гх токсичног дп. Окреслеш проблемы питання дiагностики мiкотоксикозiе.
Ключовi слова: m^rnei гриби, мжотоксини, бiологiчна дiя, патоморфологiчна дiагностика.
Серед негативних факторiв зовшшнього середовища, яю впливають на оргашзм людей та тварин значну небезпеку становлять мжотоксини - вторинш низькомолекулярш метаболии мжроскошчних плкневих грибiв, якi володiють вираженим токсичним впливом. На сьогоднi вщомо бiля 250 видiв мiкроскопiчних грибiв, що здатнi синтезувати понад 400 токсичних метаболiтiв [2; 4; 17; 23].
Слiд зазначити, що мжотоксини негативно впливають не тшьки на оргашзм людей та тварин. 1х дiя також поширюеться на рослини, комахи, найпростш^ бактери, вiруси тощо. Поняття мiкотоксини iнтерферуе з поняттям антибютики. Проте протимiкробна дiя бшьшосп мiкотоксинiв вивчена надостатньо i безперечно потребуе подальшого дослiдження. Головною перешкодою використання бшьшосп мiкотоксинiв у якост антибiотикiв е !х висока токсичшсть [15; 17; 25; 27].
Проблема мiкотоксикозiв на сьогоднiшнiй день набувае глобальних масштабiв [2; 4; 7; 15; 25; 27]. Це насамперед пов'язано з широким розповсюдженням токсигенних грибiв у природ^ якi за сприятливих умов (пiдвищення вологостi та температури) контамшують корми, продукти харчування, промислову сировину та продукують мжотоксини, яю потрапивши в органiзм людей та тварин можуть спричинити розвиток важких захворювань -мiкотоксикозiв, що нерщко закiнчуються летально [7; 11; 17].
У зв'язку з цим, одшею з найбшьш актуальних i складних проблем сучасно! ветеринарно! медицини е дiагностика, лiкування та профилактика мiкотоксикозiв, якi завдають тваринництву та птахiвництву значних економiчних втрат [1; 3; 6; 8-9; 13-14; 20].
Особливостями мiкотоксикозiв е раптова поява, значне охоплення поголiв'я, вщсутшсть заразносл, припинення хвороби пiсля змiни кормiв. Виникають мiкотоксикози переважно в осшньо-зимовий перiод та у роки з значною кшькктю опадiв та високою волопстю. Досить часто мiкотоксикози розвиваються тсля випасання тварин на пасовищах, з незiбраними та
66
перезимувалими злаками, годiвлi тварин промерзлими кормами та кормами, яю тривалий час збер^алися у вологих умовах [5; 10; 12; 18; 21; 29]. Клмчний прояв, виражешсть морфолопчних змш та важюсть мiкотоксикозу залежить вiд кiлькостi прониклого в органiзм мiкотоксину, кратностi та тривалост його ди, видових та вжових особливостей макроорганiзму [19; 24; 26; 28]. Проникають мiкотоксини в оргашзм тварин та людей найчастше з кормом. Можливим е шгаляцшним та резорбтивний (за контакту з шюрою або слизовими оболонками) шляхи проникнення [17; 22]. Мжотоксини володшть вираженою токсичною дiею. Бiльшiсть з них також мають тератогенний, мутагенний та канцерогенний вплив [2; 4; 17; 23].
На сьогодшшнш день кнують рiзнi класифiкацiï мiкотоксикозiв, яю базуються на: родовiй належностi токсикогенного гриба, хiмiчнiй природi мiкотоксину або характерi токсичноï дiï останнього. Перший критерш (родова належнiсть гриба) е недосконалим, оскiльки один i той же мжотоксин може видiлятися грибами, яю належать до рiзних родiв (напр., охратоксин А продукують гриби як з роду Aspergillus, так i з роду Pénicillium). О^м цього, деяю штами грибiв, залежно вiд чинникiв зовнiшнього середовища, можуть видiляти рiзнi мiкотоксини i по сут спричиняти рiзнi хвороби. На сьогодш найбiльш поширеним таксономiчним критерiем мiкотоксикозiв е хiмiчна природа мюкотоксину. Мiкотоксикологiчний пiдхiд е досить актуальним у випадках загибелi токсикогенного гриба у кормах, але при збереженш в них мiкотоксину [17; 27]. Досить щкавим та перспективним е пщхщ, за якого в основi класифiкацiï лежить механiзм ураження та особливост патоморфологiчних змiн, що виникають за дiï мiкотоксинiв. Такi таксономiчнi критери е досить об'ективними. ïх детальний аналiз потребуе проведення патоморфолопчних дослiджень, встановлення патогенетичних взаемозв'язкiв ураження рiзних органiв та систем.
Слщ зазначити, що досить часто мжотоксикози залишаються нерозпiзнаними, особливо за умов хрошчного перебiгу. Окрiм цього, унаслщок зниження резистентностi (усi мiкотоксини мають iмунодепресивну дiю), за тривалого перебку мiкотоксикозiв, як правило, розвиваються шфекцшш захворювання. Патологоанатомiчнi змiни, якi розвиваються за умов агреси iнфекцiйних агенив, нерiдко маскують структурнi змiни, що виникли унаслiдок дiï мiкотоксинiв. У таких випадках дiагноз слiд встановлювати комплексно: з детальним вивченням анамнезу, аналiзом клiнiчних ознак та патологоанатомiчних змiн, правильно проведеним мiкробiологiчним та токсиколопчним дослiдженням.
За таких умов, правильно проведене патологоанатомiчне дослiдження стае мщною основою для об'ективноï дiагностики, вибору методiв лiкування, лiквiдацiï та профилактики хвороби. Полегшуе патологоанатомiчну дiагностику мiкотоксикозiв те, що для багатьох мжотоксишв е характерним ураження певних оргашв (наприклад зеареленон уражае органи статевоï системи, охратоксини - сечовидшьну систему). Проте патологоанатомiчну дiагностика мiкотоксикозiв ускладнюе те, що на оргашзм тварин дiе не лише один певний
67
мжотоксин (можливий вплив багатьох мжотоксишв одночасно та дiя безпосередньо самого гриба тощо), але й iншi шкiдливi фактори зовшшнього середовища. У зв'язку з цим, патологоанатомiчнi критерн дiагностики бiльшостi мiкотоксикозiв потребують удосконалення та глибокого вивчення.
Попри те, що на сьогодш встановлена структура, вивченi деякi властивоси, бiотрансформацiя та розробленi методи видшення, щентифшацп, кiлькiсного визначення багатьох мжотоксишв, проте не з'ясованими е цший ряд важливих фундаментальних питань впливу мжотоксишв на органiзм [3; 6; 9; 19-20; 28]. Зокрема, не вивчеш умови, яю сприяють виникненню та механiзм розвитку деяких мiкотоксикозiв, не розробленi високоефективнi методи специфiчноl та неспецифiчноl терапн. Потребують подальшо! науково-обгрунтовано! констатацн максимально допустимi рiвнi токсинiв в кормах для рiзних видiв тварин. Недостатньо вивченим е довготривалий вплив на оргашзм тварин мiкотоксинiв у мiнiмальних дозах, накопичення та шляхи видшення мжотоксишв з оргашзму. Фундаментальнi дослiдження впливу мжотоксишв на органiзм тварин допоможуть розкрити нез'ясованi питання патогенезу, причини розвитку клмчних симптомiв та внесуть доповнення в дiагностику i схеми лжування мiкотоксикозiв.
Л1тература
1. Андршчук А. В. Мiкобiота зерна ячменю, бюсинтез i бiологiчна дiя охратоксину А : Автореферат дис. кандидата ветеринарних наук: спец. 16.00.03 "Ветеринарна мiкробiологiя та вiрусолоriя" / Анршчук А.В. - Одеса, 2008. - 18 с.
2. Билай В.И., Пидопличко Н.М . Токсинобразующие микроскопические грибы. —К.: Наук. думка. - 1970. - 287 с.
3. Гевкан И.И. Патоморфология нового вюцерального мокоза крупного рогатого скота: автореферат дис. кандидата вет. наук. - Львов. - 1964. - 19 с.
4. Гигиенические критерии состояния окружающей среды. Т. 11. -Микотоксины. - ВОЗ, Женева, 1982. - 146 с.
5. Дорофеева С. Микотоксикозы // Птицеводство. - 2003. - № 6. - С. 24-26.
6.Духницький В. Б. Т-2 токсикоз тварин тварин (патогенез, дiагностика, лкування, профшактика). Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук: спец. 16.00.04 - "ветеринарна фармаколопя та токсиколопя" / Духницький В.Б. - Харюв. - 2006. - 40 с.
7.Иванов А.В., Тремасов М.Я., Семёнов Э.И. Проблема микотоксикозов животных // Труды ВИЭВ им. Я. Р. Коваленко. - 2009. - т.75. - С. 287-290.
8.Котик А.М., Труфанова О.В., Труфанов О.В. Частота обнаружения Т-2 токсина, НТ-2 токсина, дезоксиниваленона, зеараленона и фумонизинов в различных кормових субстратах // Птахiвництво: Мiжвiд. темат. наук. зб. 1П УААН. - Харюв, 2006. - Вип. 58. - С.556-562.
9.Коцюмбас Г.1. Морфо-функцюнальш змши у головному мозку щурiв, поросят i курей за експериментального Т-2 токсикозу та впливу розчишв натрш гшохлориту: Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня
68
доктора ветеринарних наук: спец. 16.00.02 "Патолопя, онколопя та морфолопя тварин" / Коцюмбас Г.1. - Бша Церква, 2008. - 40 с.
10. Лохов В., Труфанов О., Родригес И., Вегляйтнер Широкомасштабное изучение проблемы микотоксинов компанией "Биомин" // Ветеринарна медицина Украши. - 2009. - №6. - С. 42-43.
11. Микотоксикозы животных (этиология, диагностика, лечение, профилактика) // Под ред. проф. Иванова А. В. - М: Колос, 2008. - 131 с.
12. Пчелкина A. Лечение и профилактика микотоксикозов животных // Ветеринария с.-х. животных. - 2009. - № 10. - С. 15-17.
13. Родригес И., Нехер Ф., Лохов В. Микотоксины: простое объснение сложного вопроса // Ветеринарна медицина Украши. - 2009. - № 1. - С. 40 42.
14. Рухляда В.В. Микотоксикозы овец и их диференцилальная дiагностика: Дис...канд. вет. наук. - М., 1969. - 265 с.
15. Смирнов В.В., Зайченко А.М., Рубежняк И.Г. Микотоксины: фундаментальные и прикладные аспекты Современные проблемы токсикологии. - 2000. - №1. - С. 2- 12.
16. Труфанов О. НТ-2 токсикоз курчат. // Ветеринарна медицина Украши. - 2008. - №8. - С. 32 -35
17. Тутельян В.А., Кравченко Л.В. Микотоксины. - М., Медицина, 1985.
- 320 с.
18. Папченко 1.В., Андршчук А.В., Бшан А.В. Хрошчний аспергшотоксикоз свиней // Ветеринарна медицина Украши. - 2009. - №4. - С. 18-19.
19. Саркисов А.Х. Микотоксикозы. —М.: Сельхозгиз, 1954. —263 с.
20. Щебентовська О. М. Морфофункцюнальний стан оргашв iмунноl системи щурiв i курей при застосуванш розчину натрш гшохлориту на rai Т-2 токсикозу: автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук: спец. 16.00.02-патолопя, онколопя i морфолопя тварин / Щебентовська О. М. - Бша Церква : БНАУ, 2008. - 23 с.
21. Bamburg J.R., Strong F.M. 12, 13-Epoxy-trichothecenes: in "Microbiol. toxins" (Eds. by S. Kadis, A. Ciegler, S.J. Ajl); New-York, London: Acad. Press. -1971. - P. 207 - 292.
22. Brake J., Hamilton P.B., Kittrell R.S. Effects of the tricothecene mycotoxin diacetoxyscirpenol on egg production of broiler breeders // Poultry Sc. -2002. - Vol. 81, № 12. - P. 1807-1810.
23. D'Mello J.P.F., Macdonald A.M.C. Mycotoxins // Anim. Feed Sc. Technol. - 1997. - Vol. 69, № 1/3. - P. 155-166.
24. Fusarium toxins in wheat from an area in Henan Province, PR China, with a previous human red mould intoxication episode / F.Q. Li, Y.W. Li., X.Y. Luo, T. Yoshizawa // Food Additives Contaminants. - 2002. - Vol. 19, № 2. - P. 163-167.
25. Gottschalk C., Barthel J., Enhelhardt G. et al. Occurrence of type A trichothecenes in conventionally and organically produced oats and prodacts // Mol. Nutr. Food. Res. - 2007. - V. 51, №12. - Р. 1547-1553.
69
HayKoeuü eicnuK flHYBMET iMeni C.3. f^uцbкого
Tom 12 № 2(44) Hacmuna 1, 2010
26. Labuda R., Parich A., Berrthiller F. et al. Incidense of trichothecenes and zearalenone in poultry feed mixtures from Slovakia // Int. J. Food. Microbiol. -2005. - V. 105, №1. - P. 19-25.
27. Mycotoxins (Production, Isolation, Separation and Purification) // Ed. by Betina V. —Amsterdam u.a.: Elsevier. - 1984. - 525 p.
28. Ortatatli M., Oguz H. Ameliorative effects of dietary clinoptilolite on pathological changes in broiler chickens during aflatoxicosis // Res. in Veter. Sc. -2001. - Vol. 71, № 1. - P. 59-66.
29. Zinc, thymic endocrine activity and mitogen responsiveness (PHA) in piglets exposed to maternal aflatoxicosis B1 and G1 / E. Mocchegiani, A. Corradi, L. Santarelli et al. // Veter. Immunol. Immunopathol. - 1998. - Vol. 62, № 3. - P. 245260.
Summary Dankovych R.
TOXIC METABOLITES MICROMYCETS, ESPECIALLY THE BIOLOGICAL ACTIONS AND CURRENT PROBLEMS OF DIAGNOSIS
The article summarizes current views on the issue mikotoxykozis animals. Highlight the major regularities of mycotoxins on the body and features of their toxic effects. Outlined issues diagnosis of the mikotoksykozis.
Cmammx nadiümna do peda^ii 1.04.2010
70
