CC BY
41
Selyanskiy, V. M., Tokarev A. S., Oreshina, G. P. (1982). Gazoobmen i obschaya teploprodukciya u kur i indeek / Energeticheskoe pitanie s.-h. zhivotnyh: Nauch. tr. / vashnil. - M.: Kolos, 171-178. (in Russian). Selyanskiy, V. M., Naydenskiy, M. S. (1985). Fiziologicheskie osnovy optimalnogo mikroklimata v ptichnikah / Fiziologo-biohimicheskie osnovy povysheniya produktivnosti s.-h. pticy: sb. nauch. tr. VNII fiziologii, biohimii i pitaniya s.-h. zhivotnyh. - Borovsk, T. 31. - S. 149155. (in Russian)
Skulachev, V. P. (1971). Energeticheskie mehanizmy vnutrikletochnogo dyhaniya.- M.: Nauka, 22. (in Russian).
Soboleva, I. N. (1982). Aktivnost glyukozo-6-fosfat-degidrogenazy eritrocitov krys pri razlichnyh rezhimah deystviya nizkoy temperatury organizma / Vazhneyshie teoriticheskie i prakticheskie problemy termoregulyacii: Tezisy dokl. nauch. konf. - Novosibirsk, 76-77. (in Russian).
Sultanov, F. F. (1978). Gipertermiya. - Ashhabad: Ylym, 224. (in Russian) Sultanov, F. F. (1970). Ocherki po patogenezu peregrevaniya organizma. - Ashhabad: Ylym, 192. (in Russian).
Suhomlin, K. G. Dmitrienko, S. N., Kalinina A. A. (2000). Vzaimosvyaz mezhdu energeticheskim i mineralnym obmenami v organizme kur pri stressah / Sbornik nauch. tr. Kubanskogo GAI. - Krasnodar, 379 (407), 137-147. (in Russian). Halevina, T. N. (1982). Osobennosti termoregulyacii i energeticheskie zatraty na razvitie ptencov obyknovennoy chechetki / Vazhneyshie teoreticheskie i prakticheskie problemy termoregulyacii: Tezisy dokl. nauch. konf. - Novosibirsk, 46. (in Russian). Yakimenko, M. A. (1984). Dlitelnaya adaptaciya organizma cheloveka i zhivotnyh k holodu: Fiziologiya termoregulyacii. - L.: Nauka, 223-236. (in Russian).
Стаття надтшла доредакцп 4.04.2016
УДК 619:615-614.9
Коцюмбас I. Я., д. вет. н., Брезвин О. М., д.вет.н.
Державный науково-дослгдний контрольный тститут ветеринарных препарат1в та
кормових добавок, м. Льв1в Гута З. А., астрант © Львгвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iмет С. З. Гжицького
ВПЛИВ ХАМЕКОТОКСУ I ЦЕОЛ1ТУ НА ОРГАН1ЗМ ЩУР1В ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ФУМОН1ЗИНОТОКСИКОЗУ
У статтi наведено вплив ХамекоТоксу i Цеолту на оргатзм щурiв за умов експериментального фумотзинотоксикозу. Пюля введення фумотзину щурам, вже з перших дiб морфо-функцюнальний стан тварин поступово змтювався. Клiнiчна картина фумотзинотоксикозу у щурiв до^дних груп на 14 добу проявлялася дермонекротичною дieю, спостерiгали почервонтня та утворення трочок на видимих слизових оболонок, носа, виявляли набряки та почервонтня передтх лапок. Шсля застосуванн ХамекоТоксу i Цеолту щурам за умов експериментального фумотзинотоксикозу, вiдзначено активнiшi процеси нормалiзацiг клШчного стану до^дних щурiв при застосуванн ХематоТоксу, що обумовлено комплексним впливом засобу на оргатзм тварин.
Враховуючи до^джуваЫ показники кровi можна стверджувати, що застосовуван кормовi добавки не проявляли iмуносупресивного впливу на оргатзм щурiв. У цтому спостерiгалася помiрна активащя клтинног ланки iмунiтету тварин, що загалом позитивно впливало на перебiг фумотзинотоксикозу та покращувало клШчний стан щурiв. Порiвняльнi доклШчЫ випробування показали, що за ефективтстю кормова добавка Цеолт дещо поступаеться препарату ХамекоТоксу. Ключов1 слова: токсикологiя, щурi, фуматзин, ХамекоТокс, Цеолт
© Коцюмбас I. Я., Брезвин О. М., Гута З. А., 2016
68
УДК 619: 615-614.9
Коцюмбас И. Я., д. вет. н., Брезвин О. М., д.вет.н.
Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормовых добавок, г. Львов Гута З. А., аспирант Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицького
ВЛИЯНИЕ ХАМЕКОТОКСА И ЦЕОЛИТА НА ОРГАНИЗМ КРЫС В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ФУМОНИЗИНОТОКСИКОЗУ
В статье приведены влияние ХамекоТокса и цеолита на организм крыс в условиях экспериментального фумонизинотоксикоза. При введении фумонизинов крысам, уже с первых дней морфо-функциональное состояние животных постепенно изменялось. клиническая картина фумонизинотоксикоза у крыс исследовательских групп на 14 сутки проявлялась дермонекротическим действием, наблюдали покраснение и образование корочек на видимых слизистых оболочек носа, проявляли отеки и покраснения передних лапок. При применении ХамекоТокса и цеолита крысам в условиях экспериментального фумонизинотоксикоза, отмечено более активные процессы нормализации клинического состояния исследовательских крыс при применении ХематоТоксу, что обусловлено комплексным воздействием средства на организм животных.
Учитывая исследуемые показатели крови можно утверждать, что применяемые кормовые добавки не проявляли иммуносупрессивного влияния на организм крыс. В целом наблюдалась умеренная активация клеточного звена иммунитета животных, положительно влияло на течение фумонизинотоксикозу и улучшало клиническое состояние крыс.
Сравнительные доклинические испытания показали, что по эффективности кормовая добавка Цеолит несколько уступает ХамекоТоксу.
Ключевые слова: токсикология, крысы, фуманизин, ХамекоТокс, Цеолит.
UDC 619: 615-614.9
I. Kotsyumbas, O. Brezvyn, Z. Huta
State research control institute of veterinary preparation andfeed additives Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
INFLUENCE OF HAMECOTOX AND ZEOLITE ON THE RATS UNDER THE EXPERIMENTAL FUMONISINETOXICOSIS
The article deals with the detoxifying options HamekoTox and Zeolite under the exconditions of experimental fumonizineototoxicosis. With the introduction of fumonisine to rats, from the first days the morpho-functional state of animals was gradually changed. Clinical picture of fumonisine toxicity in rats from research groups was manifested as dermo necrotic action on the 14th day, it was observed redness and formation of crusts on the visible mucous membranes, congestion, membrane of nose, swelling and redness of the front legs were appeared. The characteristic feature of all experimental rats in our experiment, were swelling in the hip joint, followed by the formation of abscesses.
When analyzing the results of hematologic research at the 14th day in rats of group II it was observed a significant increase in the number of leukocytes, tendency to increase the number of eosinophils, segmented neutrophiles, and also reducing the number of lymphocytes, monocytes, compared to the control group. When analyzing orthocytosis it was noted a tendency to shift core left. These results indicated the presence of inflammation and reduce immune protection of animals in general.
When using HamekoTox and zeolite with fodder of feed additives under conditions fumonizine toxicosis, especially it should be noted stabilization of hematological parameters,
69
content, hematocrite, leukocytes, increased content of eosinophils and lymphocytes, reflecting the intensification of hemopoesis in the body of experimental animals and its protective factors. In particular, the tendency to increase the number of erythrocyte, lymphocytes and hematocrite was observed compared with animals form group II, which indicated at stimulating the immune system. Specifically, content increase in hemoglobin was positive, due to the intensification of the processes of oxygen supply of major systems of the organismvital functions.
When analyzing leukocyte formula in the above mentioned groups, morphological indices of blood did not go outside and were close to the control animals.
Their normalization testifies the inhibition of inflammation, enhancing the activity of immune defense of animals organism and improve of clinical status.
Obviously, stimulating effect on investigated indices of hemopoesis due to a high biological elements action, comprising the mineral fodder additions, which have favorable affect on the strengthening of respiratory function, facilitate the flow of oxygen and intensify oxidative and regenerative processes, as a result - activation of metabolism and energy.
Comparative preclinical trials have shown that the efficiency of fodder additions Zeolite is slightly inferior to HamekoTox.
Key words: toxicology, rats, fumonisine, HamekoTox, Zeolite
Вступ. Фумошзини - це група мшотоксишв, як володдать нефротоксичною д1ею, що викликае енцефаломалящю i зм1ни в лейкоцитарному складу кров1 [1]. Фумошзини руйнують клггинш мембрани, що в першу чергу призводить до ураження печiнки i нирок сшьськогосподарських тварин. У тшов фумошзини часто призводять до розвитку так званого синдрому токсичного корму, що включае руховi порушення i уповшьнення росту [2, 4].
Найпрактичнiшi методи дезштоксикаци мшотоксишв у твариннищи та тжовнищга засноваш на використанш з ушкодженим кормом препаратов-сорбентов [6]. Останш знижують бюлопчну активнють мшотоксишв, зменшують всмоктування токсишв у травному тракт! тварин, захищають продукщю ввд забруднення [7]. Слвд зазначити, що на даний час створено велику шлькють лiкувальних та профшактичних препаратов. Видшяемо, що розробка методiв профшактики i лiкування за допомогою ентеросорбентов також вимагае постойного вдосконалення. Хоча ва сорбенти, так чи шакше, е пасивними поглиначами мiкотоксинiв, але ефективнiсть !х дИ досi залишаеться предметом гострих дискусiй учених. На сторшках рiзних видань постiйно наголошуеться про здатшсть сорбентiв зв'язувати i виводити з оргашзму тварин мшотоксини, але жоден iз цих сорбентов повшстю не вирiшуе проблеми, а тваринам, як i ранiше, згодовують поражеш корми мiкотоксинами та за наявною клшчною картиною проводять курс лiкування антибiотиками, як наслiдок, отримують на додаток до iснуючих проблем iншi небажанi побiчнi ефекти.
Саме вищевикладене дозволило нам визначити наступш напрямки дослiджень кормових добавок - сорбентов мшерального походження. Метою наших до^джень було дослiдити вплив ХамекоТоксу i Цеолiту на органiзм щурiв за умов експериментального фумошзинотоксикозу.
Матерiал i методи дослiдження. Дослвдження проводили в умовах вiварiю ДНДК1 ветеринарних препаратов та кормових добавок. В експерименто використано 40 щурiв масою тола 165-170 г. Було сформовано 4 групи. I - група тварин служила контрольною, у дослвдних II, III, IV групах тварин ввдтворювали хрошчний фумон1зинотоксикоз. Щурам щоденно вводили внутрiшньошлунково 90 мг фумошзину на одну тварину. Пiсля прояву клiнiчних ознак фумон1зинотоксикозу на 21 добу тваринам III-IV груп почали згодовувати кормовi добавки, вiдповiдно, щурам III групи - ХамекоТокс, IV - Цеолгг (рис. 1.).
70
Рис. 1. Щурь Введення токсину у II, III, IV - rpyni. Приготування та згодовування кормових добавок Хамеко Токс та Цеолгг.
Упродовж дослвду проводили спостереження за поведiнкою тварин, выявляли 1'х клшчний стан i загибель. На 14 та 21 доби до^ду щурiв зважували та ввдбирали кров для гематологiчниx, iмунологiчниx та бiоxiмiчниx дослiджень, шляхом декаттацп, пiд легким ефiрним наркозом, дотримуючись положення Свропейсько! конвенцп i3 захисту хребетних тварин, як використовуються в експериментах та iншиx наукових щлях (Страсбург, 1986).
Пiсля вiдбору проб кровi дотримувалися усix правил асептики та антисептики. Проводили патологоанатомiчний розтин вiдбирали внутрiшнi органи для подальших дослiджень.
У стабiлiзованiй кровi до^джували морфологiчнi показники: кшьшсть еритроцитiв, лейкоципв, виводили лейкограму, рiвень гематокриту, вмют гемоглобiну в кровi визначали нефелометрично гемоглобiнцiанiдним методом. Загальну кшьшсть лейкоципв та еритроципв у кровi дослвджували на сiтцi Горяева лiчильноl камери, лейкограму виводили на основi мшроскопл мазков кровi iз диференцiальним тдрахунком рiзниx форм лейкоцитiв. Для ощнки функцюнально! активностi нейтрофiльниx гранулоципв використали показники, якi визначали традицiйними методами: фагоцитарну активнiсть, фагоцитарний iндекс (штенсивнють фагоцитозу). Ощнку фагоцитозу in vitro проводили через 30 хв. тсля початку iнкубацil з культурою мiкроорганiзмiв E. coli. Про iнтенсивнiсть фагоцитозу судили за показником фагоцитарного шдексу [3, 5].
Бiоxiмiчнi показники: загальний вмiст бiлка, креатинiну, сечовини, активнють АсАТ, АлАТ, лужно! фосфатази (ЛФ), ГГТ, амшази в сироватц кровi визначали за допомогою напiвавтоматичного аналiзатора (HumaLyzer 3000) [3].
Статистичне опрацювання отриманих результатiв експериментальних дослiджень проводили за програмою статистичного пакету аналiзу даних у Microsoft Exel-97. Для визначення вiрогiдностi вiдмiнностей мiж середшми величинами використовували t-критерiй Стьюдента.
Результати дослщжень. Уже з перших дiб введення фумонiзину морфо-функцюнальний стан тварин поступово змiнювався. Клiнiчна картина фумошзинотоксикозу у щурiв дослiдниx груп на 14 добу. проявлялася дермонекротичною дiею, спостерiгали почервонiння та утворення кiрочок на видимих слизових оболонок, носа, виявляли набряки та почервоншня переднix лапок (рис. 2.).
71
Рис. 2. KnirnHrn прояви фумошзинотоксикозу у щурiв II, III, IV групи, утворення Kip040K та гiперемiя видимих слизових оболонок.
Характерною ознакою у Bcix дослвдних щурiв, у нашому експерименп, були припухлости в дiлянцi кульшових суглобiв з подальшим утворенням абсцеив. (Рис. 3.).
Пiсля патолого-анатомiчного розтину загиблих тварин виявляли крововиливи грудних м'язiв. Отриман результати спостереження протягом дослiдного перiоду наведеш в табл. 1.
Рис. 3. Прояви токсикозу у щуpiв, набряки в дщянках суглобiв у тварин II, III, IV груп.
На 21-шу добу дослiду щурi III i IV груп за загально клiнiчними показниками, поведiнкою, ввдиошенням до корму, води, станом зовшшшх слизових оболонок, а також за функщею травного тракту, сечовидшьно! системи не вiдрiзнялися вiд тварин контрольно! групи.
Таблиця 1
Клтчт спостереження за щурами в першд дослщу (M±m, n=40)_
Показники Групи тварин
1контроль II токсин III токсин+Х IVтоксин+Ц
Початкова маса тiла, г 121,9 ± 2,7 123,1 ± 3,7 122,3±7,1 120,9±2,4
Маса тша на прикiнцi, г 122,0 ± 2,7 106,1 ± 1,7 120,4±5,7 119,9±3,3
Температура тша, °С 37,9 ± 0,1 36,5 ± 0,5 37,3 ± 0,3 37,5 ± 0,4
Частота дихання, рухiв/хв. 127 ± 4 143 ± 9 130 ± 7 132 ± 2
Розлади травного тракту вшсутш дiарея вшсутш вшсутш
Пулс, рух1в/хв. 57 ± 4 69 ± 9 58 ± 7 59 ± 2
Неадикватнi реакцй' вiдсутнi пригнiченi вшсутш вшсутш
Загибель тварин вшсутня вшсутня вiдсутня вiдсутня
72
Aнaлiзyючи динaмiкy ваговж показншав внyтpiшнix оpгaнiв 6уло вcтaновлeно, що y II rpym пpи знижeннi мacи тша твapин, збiльшyвaлacь i мaca внyтpiшнix оpгaнiв щypiв. Рeзyльтaти з визнaчeння коeфiцieнтiв мacи внyтpiшнix оpгaнiв на 14 добу зacтоcyвaння cоpбeнтiв XaмeкоТокcy (X) та ^ол^ (Ц) нaвeдeно y табл. 2.
Таблиця 2
Коефвденти маси внутршшх органiв щурiв за умов фумошзинотоксикозу на 14
добу використання ХамекоТоксу (Х) та Цеол^у (Ц), (M±m, n=10)
Opгaни Гpyпи твapин
I контроль II токcин III токcин+X IVтокcин+Ц
Пeчiнкa ЗЗ,9 ± 0,2 З9,7 ± 1,З* З6,5 ± 1,5 З7,5 ± 1,2
Лeгeнi 5,З ± 0,З 9,З ± 2,1* 8,0 ± 0,7* 8,4 ± 0,4*
Cepue 4,1 ± 1,З З,5 ± 0,1* 2,9 ± 0,2** З,6 ± 0,З
Ниpкa лiвa 2,7 ± 0,1 З,З ± 0,2* 2,8 ± 0,1 З,1 ± 0,1
Ниpкa npaba 2,5 ± 0,0 З,2 ± 0,З* 2,7 ± 0,1 2,9 ± 0,1
Ниpки 2,6 ± 0,1 З,2 ±0,2* 2,7 ± 0,1 З,0 ± 0,1
Ceлeзiнкa 4,2 ± 0,4 5,2 ± 0,5** 4,5 ± 0,5 З,4 ± 0,4
*Пpимiткa: тут i надалг * — p < 0,05; ** — p < 0,01 y поpiвняннi до кошролю Як видно з отpимaниx peзyльтaтiв табл. 4 y щypiв II доcлiдноï гpyпи за фyмонiзинотокcикозy вipогiдно вищими були коeфiцieнти маот пeчiнки, лeгeнь, ниpок та ceлeзiнки в поpiвняннi до контpольноï ^упи. Цi цифpовi дaнi тaблицi пiдтвepджyютьcя вiзyaльними доcлiджeннями внyтpiшнix оpгaнiв, зокpeмa, ceлeзiнки (рис. 4).
Рис. 4. 1) Селезшка тварин II групи за фумошзинотоксикозу. 2) Селезшка тварин IV групи за використання Цеол^у (Ц).
За цж умов, внyтpiшнi оpгaни пeчiнкa, ниpки, ceлeзiнкa були ж типово1' фоpми, дpяблоï конcиcтeнцiï, зicкpiб пульпи нaдмipний. На pозpiзi пapeнxiмa виxодить за контypи, що вказуе на збiльшeння оpгaнy в цшому. В той жe ча^ y щypiв III та IV ^уп, пicля вiдповiдного зacтоcyвaння до^джуванж коpмовиx добавок XaмeкоТокcy (X) та ^олпу (Ц), cпоcтepiгaли вipогiднe змeншeння коeфiцieнтiв мacи cepця, що вказуе на компeнcaтоpнi пpоцecи, як вiдбyвaютьcя в оpгaнiзмi, за умов токоткозу на тлi впливу cоpбeнтiв.
У поpiвняльномy acпeктi, за умов фумотзинотокоткозу, пpовeдeно доcлiджeння впливу XaмeкоТокcy (X) та ^ол^ (Ц), на вaжливi пapaмeтpи гомeоcтaзy оpгaнiзмy щypiв. Рeзyльтaти гeмaтологiчниx доcлiджeнь пpивeдeнi y табл. З. Пюля пpовeдeнного aнaлiзy отpимaниx peзyльтaтiв гeмaтологiчниx доcлiджeнь на 14—ту добу y щypiв II гpyпи (табл. З) виявили вipогiднe зpоcтaння кiлькоcтi лeйкоцитiв, вcтaновили тeндeнцiю до зpоcтaння, кiлькоcтi eозинофiлiв, ceгмeнтоядepниx нeйтpофiлiв, а також знижeння кiлькоcтi лiмфоцитiв, моноцитов, поpiвняно до контpольноï ^упи. Пpи
7З
аналiзi лейкограми ввдзначали тенденцто до зсуву ядра влiво. Ц результати вказували на наявшсть запальних процесiв i зниження iмунного захисту органiзму тварин в цшому.
Таблиця 3
Моpфологiчнi показники кров1 щуpiв за умов фумонiзинотоксикозу на 14 добу
використання ХамекоТоксу (Х) та Цеол^у (Ц), (M±m, n=10)
Показники Групи тварин
Iконтроль II токсин III токсин+Х ^токсин+Ц
Гемоглобш, г/л 131,2 ± 10,9 115,4 ± 5,0 133,0 ± 9,4 139,9 ± 0
Еритроцити, Т/л 7,7 ± 0,1 9,4 ± 0,6 9,0 ± 1,2 7,9 ± 0,1
Гематокрит, % 31,6 ± 1,2 28,0 ± 0,6 35,6 ± 0,3 37,0 ± 1,5
Лейкоцити, Г/л 8,0 ± 1,7 18,9 ± 1,5** 7,9 ± 0,4 9,0 ± 0,3
Лiмфоцити, % 68,0 ± 1,1 56,0 ± 2,0 69,3 ± 0,7 71,3 ± 1,7
Паличкоядерш, % — 2,0 ± 0,0 — 1,3 ± 1,3
Сегментоядернi,% 21,5 ± 7,2 30,7 ± 2,4 20,7 ± 0,7 24,0 ± 1,1
Моноцити, % 1,3 ± 0,7 0,7 ± 0,7 1,3 ± 0,7 2,0 ± 1,1
Еозинофши, % 2,0 ± 1,1 6,7 ± 0,7* 2,6 ± 1,3 1,3 ± 0,7
У той же час, у щурiв III i IV груп, пiсля задавання ХамекоТоксу (Х) та Цеолiту (Ц), цi ж до^джуваш показники, вiдповiдно були наближен до контрольно! групи. Зокрема, виявляли тенденцто до збiльшення кшькостг еритроципв, лiмфоцитiв i рiвня гематокриту в порiвняннi до тварин II групи, що вказувало на стимулювання iмунно! системи. Зокрема, пiдвищення вмiсту гемоглобiну мало позитивне значення, з огляду на iнтенсифiкацiю процесiв забезпечення киснем основних систем житдаяльносп оргашзму. Пюля аналiзу лейкокограми у вище вказаних групах морфологiчнi показники кровi не виходили за межi фiзiологiчних величин i були наближеними до контрольних тварин. Нормалiзацiя !х вказуе про стан пригшчення запального процесу, тдсилення активности iмунного захисту органiзму тварин та покращення клiнiчного стану. Очевидно, стимулювальний ефект на дослiджуванi показники гемопоезу обумовлений високою бiологiчною дieю елеменпв, що входять до складу мшерально! кормово! добавки, якi сприятливо впливають на тдсилення дихально! функщ!, сприяють надходженню кисню i iнтенсифiкують окиснювально-вiдновлювальнi процеси, як наслiдок — активащя обмiнних процесiв та енергп.
Реакщ!, як виникають на rai токсикозу, зумовлен селективним тротзмом на рiзнi тканин оргашзму, внаслiдок чого виникають нейро-, гепато- та нефротоксичш реакци. Дiагнозувати так змiни можна тсля всебiчного вивчення з урахуванням бiохiмiчних змiн. Результати бiохiмiчних дослвджень кровi щурiв наведенi у табл. 4.
Таблиця 4
Бiохiмiчнi показники сироватки кров1 щуpiв 14 добу на ™ токсикозу та за умов
використання ХамекоТоксу (Х) та Цеол^у (Ц), (M±m, n=10)
Показники Групи тварин
I контроль II токсин III токсин+Х IVтоксин+Ц
Бшок загальний,г/л 79,6 ± 1,4 63,3 ± 1,5* 81,8 ± 2,7 78,7 ± 4,7
АлАт, Од/л 74,03±4,2 66,2 ± 6,5 70,1 ± 2,22 69,0 ± 8,4
АсАт, Од/л 226,9 ± 24,8 439,4 ± 31,2* 235,4 ± 38,1 337,9 ± 34,5
ЛФ, Од/л 290,8 ± 21,9 275,1 ± 19,5 291,7 ± 9,1 253,9 ± 70,8
ГГТ, Од/л 2,0 ± 1,0 3,0 ± 0,2* 1,9 ± 0,3 2,3 ± 1,0
ФАН, % 26,6 ± 1,1 22,3 ± 4,3 32,7 ± 5,1 35,2 ± 5,8
Ф! м.т./нейтр. 12,6 ± 1,1 9,9 ± 1,0 13,5 ± 0,6 13,4 ± 0,5
Сечовина, Ммоль/л 5,6 ± 0,6 7,1 ± 0,5 4,9 ± 0,7 5,3 ± 0,7
Креатинш, мкмоль/л 93,9 ± 2,6 111,4 ± 0,8* 85,0 ± 0,0 86,9 ± 3,2
Амiлаза, Од/л 1715 ± 80,7 2038 ± 44,8 1807,7±81 1769,7±31,8
Як вказують даш тсля проведеного експерименту (табл. 4), в органiзмi щурiв дослiдних груп, яким упродовж 14 дiб разом iз кормом згодовували кормовi добавки, процеси трансамiнування з аланшово! та аспарагiново! кислот проходили з рiзною
74
iнтeнcивнicтю. Зокpeмa, y cиpовaтцi кpовi щypiв III ^упи показники ноpмaлiзyвaлиcя i наблизилдоя до контpольноï гpyпи, a y щypiв IV гpyпи виявлeнa вipогiдно вища aктивнicть AcAT, поpiвняно з твapинaми контpольноï гpyпи.
Вpaxовyючи тe, що aктивнicть aмiнотpaнcфepaз y кpовi пов'язана з ïx yчacтю y пpоцecax cинтeзy бiлкiв, викоpиcтaнням вшьнж aмiнокиcлот y eнepгeтичниx i пластична пpоцecax y ткaнинax оpгaнiзмy, який iнтeнcивно pоcтe, виявлeнi змiни активност! eнзимiв пiдтвepджyють активуючий вплив коpмовиx добавок на пpоцecи iнтeнcифiкaцiï пepeaмiнyвaння вiльниx aмiнокиcлот, а, отжe на piCT i pозвиток твapин.
^и оцiндi показнишв aктивноcтi AcAT, AnAT та ЛФ вiдзнaчaли знижeння активности тpaнcaмiнaз y обидвоx доcлiдниx ^yrax, тодi як показники aктивноcтi ЛФ cy'iT^Hx змiн нe зазнавали. Cпоcтepiгaли тeндeндiю до зpоcтaння AcAT y щypiв IV y поpiвняннi з кошрольною гpyпою, пpотe, вpaxовyючи допустим коливання показнишв доcлiджyвaниx eнзимiв, можна вважати, що вони ш вжодять за вeличини фiзiологiчниx мeж.
Вcтaновлeно вищу aктивнicть AcAT та AлAT y щypiв II гpyпи, вд можe вказувати на пiдвищeнy пpоникнicть клiтин пiд впливом фумошзину, що впливав бeзпоcepeдньо на мeмбpaни, можливо, поpyшyючи ïx cтpyктypнi cклaдовi.
Вcтaновлeнa динaмiкa aктивноcтi доcлiджyвaниx eнзимiв y щypiв III i IV ^уп вказуе на cтaбiльнicть мeмбpaнниx cтpyктyp гeпaтоцитiв та вказуе пpо позитивш фyнкцiонaльнi можливоcтi пeчiнки за умов зacтоcyвaння вкaзaниx зacобiв, вiдновлeння cтpyктypи мeмбpaн гeпaтоцитiв та вiдcyтнicть ïx гeпaтотокcичного впливу на оpгaнiзм. A^ramcra eнзимiв вказуе пpо збepeжeння бiлокcинтeзyвaльноï фyнкцiï пeчiнки та вiдcyтноcтi дecтpyкцiï мeмбpaн гeпaтоцитiв.
Щодо покaзникiв вмюту ceчовини i кpeaтинiнy y cиpовaтцi кpовi щypiв III та IV ^уп, cyттевиx вiдмiнноcтeй мiж до^дними i контpольною гpyпaми нe виявляли.
Кондeнтpaцiя кpeaтинiнy та ceчовини y твapин II гpyпи пepeвищyвaлa фiзiологiчнi вeличини, що було клiнiчною ознакою pозвиткy запального пpоцecy в оpгaнiзмi щypiв на тлi токcикозy. Бiоxiмiчнa кapтинa cиpовaтки кpовi пiдтвepджyвaлacь пaтолого-aнaтомiчними змiнaми, зокpeмa, на pозтинi видно, що н^ки тeмно-вишнeвого кольоpy, гpaниця мiж кipковою та мозковою зоною ст^та. Bci змiни в ™prax вказують на поpyшeння функци фiльтpaцiï i aбcоpбцiï', пeчiнки, яка була тeмно-вишнeвого кольоpy з множинними вогнищами запалення (рис. 5
а також зi cтоpони кpововиливaми, та
J
Пeчiнкa, множинн кpaпковi ^ововиливи Ниpки, гiпepeмiйовaнi, cтepтa гpaниця
мiж коpковим та мозковим шapом Рис. 5. Внутршш органи щурiв II групи на 14—ту добу фумошзинотоксикозу.
Щодо показнишв, як xapaктepизyють iмyнофiзiологiчний cтaтyc, то на 14 добу зacтоcyвaння XaмeкоTокcy (X) та ^олпу (Ц), в ycix доcлiдниx ^уп виявлeно позитивну тeндeнцiю до зpоcтaння кiлькоcтi загального бiлкa cиpовaтки кpовi та його aльбyмiновоï фpaкцiï, що вказуе ^о iнтeнcивнicть бiлкового обмiнy в оpгaнiзмi щypiв (табл. 5).
75
Таблиця 5
Показники iмунофiзiологiчного статусу щурiв за умов токсикозу на 14 добу при використання кормових добавок (М±т, п=10)
Показники Групи тварин
I контроль II токсин III токсин+Х IVтоксин+Ц
Альбумш, % 52,03 ± 1,8 38,9 ± 2,4* 48,3 ± 2,1 49,0 ± 1,5
о^-глобулш, % 3,9 ± 0,5 5,6 ± 0,7* 8,1 ± 0,2* 8,1 ± 0,2*
а2-глобулш, % 7,1 ± 0,8 7,1 ± 0,1 12,4 ± 1,4* 12,4 ± 1,4*
Р-глобулш, % 17,9 ± 1,3 18,8 ± 0,3 27,4 ± 2,5* 27,4 ± 2,4*
Y-глобулiн, % 19,1 ± 2,3 19,6 ± 1,7 16,3 ± 2,1 16,3 ± 2,0
Аналiз показнишв клгтинно! ланки неспецифiчноl резистентности показав, що у тварин за умов токсикозу та тсля застосування кормових добавок на 14 добу фагоцитарна активнють нейтрофшв та фагоцитарний iндекс зростали, що вказувало на наявнiсть змiн в iмуннiй системi тварин. Коли у щурiв II групи вiдзначали синдром <тнивих фагоцитов», що вказуе на пригшчення iмунноl системи. Враховуючи до^джуваш показники кровi можна стверджувати, що застосовуван кормовi добавки не проявляли iмуносупресивного впливу на органiзм щурiв. У цiлому спостерiгалася помiрна активащя клгтинно! ланки iмунiтету тварин, що загалом позитивно впливало на переб^ фумонiзинотоксикозу та покращувало клiнiчний стан щурiв.
У бiлковому спектрi сироватки кровi щурiв встановлено незначне зменшення альбумiново! фракци у всiх дослвдних групах. За умов застосування ХамекоТоксу i Цеолiту у сироватцi кровi дослiджуваних тварин вiдзначено поступове тдвищення вмiсту альбумiну, що мало позитивне прогностичне значення та свiдчило про покращення клiнiчного стану тварин. Зростання глобулiнових фракцш у тварин цих гру вказуе на стимулювання функцш iмунного захисту.
Зниження вмiсту загального бiлка при фумонiзинотоксикозi вказуе про розвиток порушень бiлкового обмiну в органiзмi тварин. Низький вмiст альбумшв у дослiдних групах, а також низьке стввщношення фракцш альбумiни/глобулiни вказуе на клшчт ознаки порушень функцюнування системи травлення дослiдних тварин, що також тдтверджено на розтинi. Очевидно, в цьому процесi вiдбувалися i функдiональнi змiни в печiнцi до^джуваних тварин. Зокрема, пiдвищення активност ензиму АсАТ вказуе на порушення цшсносп клiтин печiнки. Особливо, це тдтверджуеться у тварин II дослвдно! групи, про що вказуе тдвищення активносп ГГТ, яке ввдображае стан печiнки та гепатобiарного тракту.
Висновок. Шсля застосування з кормом кормових добавок Хамеко Токсу i Цеолiту за умов фумошзинотоксикозу, особливо слiд ввдзначити стабiлiзацiю гематологiчних показнишв, вмiсту гематокриту, кшькостг лейкоцитiв, тдвищення вмiсту еозинофшв та лiмфоцитiв, що вiдображае активащю гемопоезу в органiзмi дослiдних тварин та и захисних факторiв. Зростанням вмiсту сечовини у цих групах вказуе на ввдновлення сечовино-синтезувально! та сечовино-видшьно! функцп печiнки.
Загалом, за перюд проведених дослiджень, встановлено ефективнють обох кормових добавок за умов експериментального фумонiзинотоксикозу, та вiдзначено активнiшi процеси нормалiзацi! клiнiчного стану дослвдних щурiв пiсля застосування Хемато Токсу, що обумовлено комплексним впливом засобу на оргашзм тварин.
Порiвняльнi доклшчш випробування показали, що за ефективнютю кормова добавка Цеолiт дещо поступаеться Хамеко Токсу.
Л1тература
1. Антипов В. А. Микотоксикозы - важная проблема животноводства / В. А. Антипов, В. Ф. Васильев, Т. Г. Кутищева // Ветеринария. - 2007. - № 11. - с. 7-9.
2. Брезвин О. Контроль мжотоксишв у кормах i !х знешкодження / О. Брезвин, В. Отчич, I. Коцюмбас // Вюник Львiвського ушверситету. Сер.: Бюлопчна. - 2013. -Вип. 62. - С. 242-249.
76
3. Влiзло В. В. Лабораторш методи дослщжень у бюлогп, тваринницта та ветеринарнш медициш: довiдник / В. В. Влiзло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич та iH.; за ред. В. В. Влiзла. Львiв: Сполом, 2012. - 764 с.
4. Духницький В. Б. Ветеринарна мшотоксиколопя: навчальний посiбник / В. Б. Духницький, Хмельницький Г. О., Бойко Г. В., 1щенко В. Д. - К. - 2010 - 203 с.
5. Коцюмбас I. Я., Малик О. Г., Патерега I. П. та ш. за ред. Коцюмбаса I. Я. Доклшчш дослщження ветеринарних лшарських засобiв. - Львiв: Трiада плюс, 2006. -365 с.
6. Використання та оцшка кормових добавок, сорбентiв при мжотоксикозах: методичнi рекомендацп / I. Я. Коцюмбас, А. Ф. Ображей, О. М. Брезвин, О. М. Васянович та iншi - Львiв, 2011 - 29 с.
7. Коцюмбас I. Я., Брезвин О. М., Кушшр Р. О. Використання сорбенпв у практищ ветеринарно! медецини // Науково-техшчний бюлетень Iнституту бюлогп тварин i ДНДЮ ветпрепаратiв та корм. добав. - 2009. - Вип. 10. - № 4. - С. 584-588.
References
Antipov, V. A., Vasilev, V. F., Kutischeva, T. G. (2007). Mikotoksikozyi - vazhnaya problema
zhivotnovodstva. Veterinariya. 11, 7-9. (in Russian). Brezvyn, O., Otchych, V., Kotsiumbas, I. (2013). Kontrol mikotoksyniv u kormakh i yikh zneshkodzhennia / Visnyk Lvivskoho universytetu. Ser.: Biolohichna. 62, 242-249. (in Ukrainian).
Vlizlo, V. V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni: dovidnyk / V. V. Vlizlo, R. S. Fedoruk, I. B. Ratych ta in.; za red. V. V. Vlizla. Lviv: Spolom, 764. (in Ukrainian). Dukhnytskyi, V. B., Khmelnytskyi, H. O., Boiko, H. V., Ishchenko, V. D. (2010). Veterynarna
mikotoksykolohiia: navchalnyi posibnyk. - K., 203. (in Ukrainian). Kotsiumbas, I. Ya., Malyk, O. H., Patereha, I. P. ta in. za red. Kotsiumbasa I. Ya. (2006). Doklinichni doslidzhennia veterynarnykh likarskykh zasobiv. - Lviv: Triada plius, 365. (in Ukrainian).
Kotsiumbas, I. Ya. (2011). Vykorystannia ta otsinka kormovykh dobavok, sorbentiv pry mikotoksykozakh: metodychni rekomendatsii / I. Ya. Kotsiumbas, A. F. Obrazhei, O. M. Brezvyn, O. M. Vasianovych ta inshi - Lviv, 29. (in Ukrainian). Kotsiumbas, I. Ya., Brezvyn, O. M., Kushnir, R. O. (2009). Vykorystannia sorbentiv u praktytsi veterynarnoi medetsyny // Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn i DNDKI vetpreparativ ta korm. dobav. - Vyp. 10. - № 4. - S. 584-588. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакцп 29.04.2016
УДК 612. 419: 576. 54
Куртяк Б. М., д.вет.н., Романович М. С., к.вет.н., Вантух А. С., к.с-г.н., Романович М. М., астрант ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького
СТОВБУРОВ1 КЛ1ТИНИ КРОВОТВОРНИХ ОРГАН1В IX РОЛЬ I ЗНАЧЕННЯ В ОРГАН1ЗМ1
Стовбуровi клтини (СК) устшно використовують в тератг багатьох захворювань, зокрема лейкозiв i тших вiрусних патологш. СК е похiдними мезенхiми, яка служить первинним матерiалом для багатьох тканин оргатзму - кровотворног, кютковог, сполучног та ендотелт. Кожний вид клтин мае свою родоначальну клтину. Роль стовбурових клтин iмунноi системи полягае у тдтримц необхiдног клтинног маси iмунокомпетентних оргатв i тканин.
1муногенез - це постшне утворення клтинних клотв, яке залежить вiд мiкрооточення кровотворних i iмунокомпетентних клтин. 1муногенез i гемопоез, як похiднi мезенхiми генетично i функ^онально складають одне цте, визначаючи регенеращю клтин кровотворног системи. Вiд клтин мжрооточення залежить реалiзацiя диференщальних i пролiферативних можливостей клтин - попередниюв
© Куртяк Б. М., Романович М. С., Вантух А. е., Романович М. М., 2016
77
