CC BY
25
Д1АГНОСТИКА, Л1КУВАННЯ ТА ПРОФ1ЛАКТИКА
ХВОРОБ ТВАРИН
DIAGNOSTICS, TREATMENT AND PROPHYLACTICS
OF ANIMAL DISEASES
УДК 619.615.5
Брезвин О.М., д. вет. н., Кушшр В. I., здобувач, Патерега I. П., к. вет. н., ст. н. с.,
Кушшр Г. В., к. вет. н., ст. н. с., Юринець Т. В., н. с., Смук В. А., м. н. с., Фаршн О. В., м. н. с., Мартиник С. Я., м. н. с., Юшко А. С., м. н. с. ©
Державный науково-дослгдний контрольный тститут ветеринарных npenapamie та
кормових добавок, м. Mbeie
ПОВЕД1НКОВ1 РЕАКЦП ЛАБОРАТОРИЯХ ТВАРИН ЗА ДП Б1ОВ1РУ
У сmammi представлен результати до^дження i3 визначення впливу бiологiчно активного засобу бiовiр на повeдiнковi реакцИ' лабораторних тварин. Застосування бiовiру у дозi 12,5 мг/кг маси тта спричинювало позитивы змти у поведтц тварин. Зокрема, упродовж усього перюду експерименту у тварин, яким вводили вище згадану дозу спосmeрiгaли збтьшення горизонmaльноï aкmивноmi, aкmiв грумтгу, до^дницькоХ aкmивносmi порiвняно до показниюв контрольног групи. При цьому вiрогiднe збтьшення поведткових реакцш спосmeрiгaли на 14 добу застосування препарату, а на 28 добу до^ду встановили збтьшення на 40,7 % м'язовог прaцeздamносmi щурiв.
Ключов1 слова: вiдкриme поле, центральна нервова система, повeдiнковi реакцИ, лабораторш щури, бiовiр
УДК 619.615.5
Брезвын О. М., д. вет. н., Кушнир В. И., соискатель, Патерега И. П., к. вет. н., ст. н. с., Кушнир Г. В., к. вет. н., ст. н. с., Юринец Т. В., н. с., Смук В. А., м. н. с., Фарион О. В., м. н. с., Мартиник С. Я., м. н. с., Кишко А. С., м. н. с.,
Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормовых добавок, г. Львов
ПОВЕДЕНЧЕСКИЕ РЕАКЦИИ ЛАБОРАТОРНЫХ ЖИВОТНЫХ ПОД ДЕЙСТВИЕМ БИОВИРА
В статье представлены результаты исследования по определению влияния биологически активного средства биовир на поведенческие реакции лабораторных животных. Применение биовира в дозе 12,5 мг/кг массы тела вызвало положительные изменения в поведении животных. В частности, на протяжении всего периода эксперимента у животных которым вводили вышеупомянутую дозу наблюдали увеличение горизонтальной активности, актов груминга, исследовательской активности животных по сравнению с показателями контрольной группы. При этом достоверное увеличение поведенческих реакций наблюдали на 14 сутки приема препарата, а на 28 сутки опыта установили увеличение на 40,7 % мышечной работоспособности крыс.
Ключевые слова: открытое поле, центральная нервная система, поведенческие реакции, лабораторные крысы, биовир
© Брезвин О. М., Кушшр В. I., Патерега I. П., Кушшр Г. В., Юринець Т. В. Смук В. А., Фарюн О. В., Мартиник С. Я., Кшко А. С., 2016
3
UDC 619.615.5
Brezvin O. M., Kushnir V. I., Patereha I. P., Kushnir G V., Yurynets T. V., Smuk V. A., Faryon О. V., Martynyk S. Ya., Kishko A. S.
State Research Control Institute of veterinary drugs andfeed additives,
Lviv, Ukraine
BEHAVIORAL REACTIONS OF LABORATORY ANIMALS BY THE ADMINISTRATION OF BIOVIR
The article present the results of the study of the determination of the influence of a biologically active agent biovir on behavioral responses of laboratory animals. The introduction of biovir in a dose of 12,5 mg/kg body weight caused the positive changes in behavior of animals. In particular, we found out that the introduction of biovir in the aforementioned dose, during the all period of the experiment, caused the increase of horizontal activity, acts of grooming, research activity compared to the control group. Herewith established likely increase, compared with the control group, the number of the behavioral reaction on the 14 day of the introduction of biovir, and on the 28 day of the experiment was set an increase on 40.7 % of the efficiency muscle of rats.
Key words: open field, central nervous system, behavioral reactions, laboratory rats,
biovir
Вступ. В останш роки, зпдно з даними лггератури, найбшыпу защкавленюты у дослвднишв викликаюты препарати мшробного походження, розроблен на 0CH0Bi гiдролiзатiв мiкроорганiзмiв нормально! мшрофлори кишечнику чи пептидоглшашв лактобактерш. Так засоби позитивно впливаюты на фiзiолоriчнi функцп i бiохiмiчнi реакци макрооргашзму, або опосередковано дтоты на метаболгтичну активнюты клгтин ввдповвдних оргашв [1-4].
При проведенн доклшчних до^джены нових ветеринарних препаратов надзвичайно важливим е визначення гостро! та тдгостро! токсичностi, кумулятивних властивостей, побiчно! ди лiкарсыких засобiв на органiзм лабораторних тварин [5]. При цыому, разом iз вивченням токсикологiчних параметрiв, надзвичайно важливим е встановлення впливу препарату на функцюналыний стан нервово! системи та м'язову працездатнюты органiзму. Оскшыки змiна поведiнки тварин за застосування дослiджуваних лiкарсыких засобiв може вказувати на порушення вищих регуляторних функцш органiзму. Поряд з цим, за допомогою змiн поведiнки визначаюты мюце нейротоксичних ефекпв у формуваннi та розвитку токсичного процесу [6-8].
Для вивчення функцiоналыного стану нервово! системи використовуюты рiзноманiтнi методи тестування поведшки тварин. Одним з найпопулярнiших та об'ективних е тест «ввдкрите поле», що дозволяе, у значнiй мiрi, оцiнити вплив токсичних чинникiв на оргашзм [9].
Проте, досi не було ведомостей про вплив бюлопчно активних препаратiв, виготовлених на основi пептидоглiканiв молочнокислих бактерiй на нервову систему, в залежносп вiд тривалосп !х застосування. Тому метою роботи було вивчити вплив бiовiру на функцюналыний стан централыно! нервово! системи та м'язову працездатнюты бших щурiв в умовах субхронiчного дослiду. Препарат розроблений науковцями НВП «Арiадна» (м. Одеса) i представляе собою ушкалыне поеднання пептидоглiканiв рiзних штамiв молочнокислих бактерш.
Мaтерiaли i методи. Вивчення впливу препарату на функцюналыний стан централыно! нервово! системи проводили за тестом «ведкрите поле». Цей тест дозволяе визначити тип дп лшарсыко! речовини на централыну нервову систему, а також з'ясувати характер !х впливу на орiентовно-дослiдницыку та емощйну активнiсты тварин. З цiею метою, за принципом аналопв, було сформовано контролыну та двi дослiднi групи бiлих щурiв, масою т^ла 160-180 г по 6 тварин у кожнш. Тваринам контролыно! групи задавали iзотонiчний розчин натрiю хлориду, а дослвдним групам -бiовiр у дозах, ввдповвдно, 12,5 та 25 мг/кг маси тша. Препарат вводили
4
внyтpiшньошлyнково у^одовж 28 дiб, щодeнно вpанцi до годiвлi тваpин. Упpодовж усього TOpw^ дослiдy за тваpинами вeли спостepeжeнnя для виявлeнnя можливих симптомiв iнтоксикацiï та нeвpологiчниx поpyшeнь (зокpeма, аномально1' повeдiнки, поpyшeння пози, кооpдинацiï pyxiв, м'язового тонусу).
Пpи вивчeннi впливу бiовipy на повeдiнковi peакцiï, тваpин помiщали у вiдкpитий пpостip, обмeжeний стiнками. Повeдiнковi peакцiï тваpин вивчали на 7, 14, 21, 28 доби e^TOpM^^^ за такими кpитepiями: гоpизонтальна pyxова актившсть (кiлькiсть квадpатiв, якi пepeтнyла тваpина); вepтикальна pyxова актившсть (число пiдйомiв на задн к1нц1вки); дослiдницька активнiсть (кiлькiсть заглядань тваpин у mpR^); гpyмiнг (кшьшсть eпiзодiв вилизування шepстi, вмивання моpди або почiсyвання); eмоцiйна актившсть (iнтeнсивнiсть акт^в дeфeкацiï та ypинацiï).
Вплив пpeпаpатy на фiзичний стан оpганiзмy, зокpeма, м'язову пpацeздатнiсть пpоводили на модeлi пpимyсового плавання з навантажeнням 10 % вiд маси тша [2].
Усi дослiджeння пpоводили зпдно з ^тацитами «€вpопeйськоï Конвeндiï ^о захист xpeбeтниx тваpин, як викоpистовyються для eкспepимeнтальниx та наукових цiлeй» (Стpасбypг, 1986) [10] та ухвали Пepшого нацiонального конгpeсy з бутики (Кив, 2007) [11].
Pезyльтати дослщження. Застосування бiовipy позитивно впливало на динам^ та piвeнь eмоцiйно-повeдiнковоï peактивностi, стpатeгiю дослiдницькоï та захисно1' повeдiнки тваpин, а також на ïx здатнiсть до запам'ятовування.
Рeзyльтати дослiджeнь повeдiнковиx peакцiй у тeстi «вiдкpитe полe» на 7, 14, 21 та 28 доби навeдeно у таблиц 1.
Таблыця 1
_Поведiнковi реакцп тварин за заcтоcyвання 6ioBÍpy (М±м, n=6) ^
Показники
Гpyпи тваpин
Контpольна I I дослiдна
II до^дна
Кiлькiсть пepeсiчeнь
Кiлькiсть стшок
Кiлькiсть заглядань в nipEH
Юльюсть умивань (гpyмiнг)
Кiлькiсть дeфeкацiй
Юльюсть ypинацiй
7 доба
11,5±1,38
1,67±0,22
4,17±0,95
2,00±0,37
2,16±0,31
1,33±0,42
Кiлькiсть пepeсiчeнь
Кiлькiсть стшок
Кiлькiсть заглядань в nipEH
Юльюсть умивань (гpyмiнг)
Кiлькiсть дeфeкацiй
Кiлькiсть ypиnацiй
14 доба
12,8±1,66
1,83±0,31
4,83±0,83
2,33±0,61
1,83±0,48
1,17±0,31
13,2±1,42
1,83±0,17
5,00±1,32
2,16±0,31
2,00±0,37
1,00±0,26
12,3±0,49
1,50±0,34
3,50±0,22
1,83±0,54
2,5±0,43
1,17±0,31
14,5±0,76*
1,67±0,33
4,33±0,21*
2,17±0,48
2,17±0,48
1,00±0,37
14,3±0,76
1,33±0,33
4,17±0,70
2,00±0,52
2,33±0,49
0,83±0,40
Кшькють пepeсiчenь
Кiлькiсть стшок
Кiлькiсть заглядань в nipкн
Кiлькiсть умивань (грумшг)
Кiлькiсть дeфeкацiй
Кiлькiсть ypинацiй
21 доба
12,17±0,95
1,33±0,42
3,83±0,31
2,33±0,33
2,00±0,45
1,00±0,37
15,00±0,82*
1,50±0,56
5,00±0,37*
3,00±0,26
1,50±0,34
0,83±0,31
13,67±0,!
1,17±0,31
4,33±0,67
2,50±0,56
1,83±0,54
0,67±0,21
Кiлькiсть пepeсiчeнь
Юльюсть стшок
Кiлькiсть заглядань в нipкн
Кiлькiсть умивань (гpyмiнг)
Кiлькiсть дeфeкацiй
Кiлькiсть ypинацiй
28 доба
12,8±0,83
1,83±0,31
4,00±0,37
2,50±0,34
2,33±0,21
1,50±0,22
16,3±0,76*
2,16±0,54
5,33±0,33*
3,33±0,42
1,83±0,31
1,33±0,21
14,3±0,84
1,67±0,42
4,50±0,76
2,67±0,33
1,67±0,42
1,17±0,0,307
Прымтка: ступшь вipогiдностi до кошролю: * - p<0,05 Як видно з даних, навeдeннx у таблищ 1, на сьому добу eкспepимenтy гоpизоnтальна pyxова актившсть у тваpин I та II дослiдннx збшьшувалася, вiдповiдно, на - 11,3 та 14,8 %. Пpотe, вipогiднe збiльшeння цього показника спостepiгали,
5
починаючи з 14 доби застосування бiовipy. Зокрема, встановили збшьшення кiлькостi пеpесiчеииx квадратов тваринами I та II дослiдниx груп, вiдповiдно, на 17,9 (р<0,05) та 16,3 %, поpiвияно до величин контрольно!' групи. У подальшому, на 21 та 28 доби застосування препарату, горизонтальна pyxовa активнють бiлиx щypiв I дослiдноï групи зростала, вiдповiдно, на - 23,3 та 27,3 % (р<0,05), поpiвняно до величин контpольноï групи. У тварин II дослiдноï групи, яким задавали бiовip у концентраци 25 мг/кг маси тша, спостеpiгaли зниження pyxовоï активности. Зокрема, шльшсть переиченж квадратов на 21 та 28 добу становила 13,7 та 14,3 paзiв, що було на 3,9 та 4,6 % менше, поpiвняно до показнишв 14 добового застосування. Отже, зростання кiлькостi пеpесiчениx квадратов тваринами I дослiдноï групи вкaзye на процеси звикання тварин дослвднж груп до умов вiдкpитого поля.
Вертикальну pyxовy aктивнiсть (ВРА) в yмовax тдгострого експерименту ощнювали за кшьшстю вставань, як зробила тварина при опиранн та без опирання на станки вiдкpитого поля. Застосування препарату упродовж 14 дiб викликало незначне збiльшеиня кiлькостi вставань у тварин досл^нж груп. Зокрема, на 7 добу до^ду ВРА у тварин I дослвдно" групи збшьшувалась, на - 9,6 %, а на 14 добу, на - 11,3 %, поpiвняно до показнишв коитpольноï групи. Кpiм того, необxiдно вiдмiтити, що ВРА на 21 та 28 доби експерименту у тварин I дослiдноï групи також була вищою, вiдповiдно, на - 12,8 та 18,0 % поpiвняно до величин коитpольноï групи. Однак, починаючи з 14 доби експерименту у тварин II дослiдноï групи спостер^али незначне зниження шлькостт вставань га^вняно до покaзникiв коитpольноï групи та до показнишв семи добового застосування.
При визначенш дослiдницькоï активност на сьому добу встановили зростання цього показника у тварин I та II дослвднж груп, ввдповвдно, на - 15,8 та 19,9 % поpiвняно до показнишв коитpольноï групи. Проте, вipогiдне збiльшения дослiдницькоï активности щypiв встановили лише у тварин I дослiдноï групи. Зокрема, на 14 добу цей показник у щй грут зростав на - 23,7 % (р<0,05), га^вняно до величин контpольноï групи. У подальшому, на 21 добу експерименту, дослвдницька активнють у тварин I дослiдноï групи збшьшувалась на - 30,5 % (р<0,05), а на 28 добу на - 33,3 % (р<0,05), поpiвияно до величин коитpольноï групи. Кiлькiсть обстежениx шрок на 21 та 28 доби до^ду, у тварин II дослiдноï групи зменшувалась i становила, ввдповвдно 4,3 та 4,5 paзiв, що було на 5,7 та 6,3 % менше щодо показнишв 14 добового застосування. Отже, застосування бiовipy сприяло збшьшенню шлькосто обстежеииx отвоpiв, що, в свою чергу, тдвищувало тзнавальну aктивнiсть щypiв.
Одним iз покaзиикiв поведiнковиx pеaкцiй тварин e ïx косметична поведiнкa (гpyмiиг), який у гризушв, разом з купанням, позixaниям та потягуванням, вiдноситься до категорн комфортного стану. В yмовax експерименту встановлено зростання цього показника, зокрема, на сьому добу до^ду у тварин I та II груп шльшсть умивань зростала, ввдповвдно, на - 16,5 та 8 %, а на 14 добу спостер^али збшьшення цього показника, вiдповiдно, на - 18,6 та 9,3 %, поpiвняно до величин коитpольноï групи. На 21 та 28 доби до^ду цей показник у тварин I дослiдноï групи зростав, ввдповвдно, на -28,7 та 33,2 %, поpiвняно до показнишв коитpольноï групи. У тварин II дослiдноï групи шльшсть актов гpyмiигy на 21 та 28 доби експерименту була дещо нижчою, нiж у тварин I дослiдноï групи, проте вищою шж тварин коитpольноï групи. Збшьшення актов гpyмiигy у тварин I дослiдноï групи вказувало на те, що тварини почували себе комфортно.
Необxiдно вiдмiтити, що важливими показниками емоцiйного стану, piвия тривоги e шльшсть дефекацш та сечовидiлеиня. У результат пpоведениx дослiджеиы встановлено, що застосування бiовipy упродовж 28 дiб у тварин дослiдниx груп не викликало появи ознак тривоги, на що вказувало незначне зниження шлькосто уринацш та дефекацш.
Зниження або тдвищення працездатносп оргашзму вiдобpaжae функщональний стан серцевого м'яза, диxaльного апарату, стану печiики, ефективност пpоцесiв енергетичного обмiиy та швидкостi накопичення макроерпчнж сполук. Змiнa
6
працездатност макрооргашзму е показником його функщоналыного стану. З огляду на це, у токсиколопчному експеримент для виявлення токсично! ди лiкарсыких засобiв необхiдно визначати змiну м'язово! працездатност тварин. Тому нами було досл!джено фiзичний стан бших щурiв на моделi примусового плавання з навантаженням 10% ввд маси тша. М'язову активнiсты бших щурiв за введення бiовiру наведено у таблиц 2.
Таблиця 2
Групи тварин Триватстъ плавання, с
Контролы 163,3±7,65
I досл!дна 229,8±27,8*
II дослщна 152,5±9,66
Примтка: ступшъ вiрогiдностi до контролю: * - р<0,05
Як видно з даних, наведених у таблищ 2, застосування бiовiру у дозi 12,5 мг/кг маси тша упродовж 28 дiб сприяло збiлышенню м'язово! активности бiлих щурiв. Зокрема, у щурiв I дослiдно! групи тривалюты плавання становила 229,8 с, а у тварин II дослвдно! групи - 152,5 с. Отже, збшыпення на 40,7 % тривалостт плавання щурiв I дослiдно! групи, яким застосовували препарат у доз! 12,5 мг/кг маси тша, вказувало на тдвищення !х м'язово! працездатносп, пор!вняно до показнишв контролыно! групи. Кр!м того, встановили, що застосування бюв1ру у доз! 25 мг/кг маси тша спричиняло незначне зниження м'язово! активности бших щур!в, пор!вняно до величин контролыно! групи.
Висновки. Застосування бюв1ру за умови субхрошчного досл!ду у доз! 12,5 мг/кг маси тша сприяло тдвищенню горизонталыно! активносп, акпв грум!нгу, тзнавалыно! та м'язово! активности, що вказувало на звикання тварин до умов навколишныого середовища, перебування !х у комфортних умовах, а також тдвшцення тзнавалыно! активности та ф!зичного стану бших щур!в.
Перспективи подальших дослiджень. Досл!дження ефективност застосування бюв1ру для сшысыкогосподарсыко! птиц!.
Лтратура
1. Урсова Н. И. Материалы конференции педиатров России «Фармакотерапия и фармакогенетика в педиатрии» / Н. И. Урсова, Г. В. Римарчук // М., 2000. - 168 с.
2. Глушанова Н. А. Биологические свойства лактобацилл / Н. А. Глушанова // Бюллетены сибирской медицины. - 2003. - № 4. - С. 50-58.
3. Зайков С. В. Лиастен: новый оригиналыный иммуномодулятор / С. В. Зайков // Аптека. - 2006. - № 41. - С. 562.
4. Жел!ба М. Д. КлшкоЧмунолопчш критерп ефекгавносп мюцевого застосування комбшацп препарапв л!астен та левомеколы при експершментальнiй гншнш ран! / М. Д. Жел!ба, М. I. Бурковсыкий, Р. М. Чорнопищук // Вюник Вшницыкого нацюналыного медичного унiверсшгегу. - 2014. № 1. - Ч. 1, Т. 18. - С. 168-172.
5. Доклшчш досл!джены ветеринарних лшарсыких засоб!в / I. Я. Коцюмбас, О. Г. Малик, I. П. Патерега [та ш.]; За ред. I. Я. Коцюмбаса. - Лыв!в: Тр!ада плюс, 2006. -360 с.
6. Избирателыное влияние нейролептиков на дофамшнзавшсшмое нарушение поведения крыс в тесте экстраполяционного избавления / Н. А. Бондаренко, И. И. Мирошниченко, В. С. Кудрин [и др.] // Бюлл. эксперим. биол. и медицины. - 1990. -№ 11. - С. 506-508.
7. Deacon R. M. J. Appetitive position discrimination in the T-maze / R. M. J. Deacon // Nat. Protocols. - 2006. - V. 1. - P. 13-15.
8. Whishaw I. Q. Of mice and mazes: Similarities between mice and rats on dry land but not water mazes / I. Q. Whishaw, J.-A. Tomie // Physiol. Behav. - 1997. - V. 60. - P. 1191-1197.
9. Буреш Я. Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения: Пер. с англ. Е. Н. Живописцевой / Я. Буреш, О. Бурешова, Д. П. Хыюстон; Под ред. Батуева А. С. - М.: Высш. шк., 1991. - 399 с.
10. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes // Council of European. - Strasbourg, 1986. - № 123. - 51 р.
7
11. Сучасш проблеми бюетики / вщп. ред. Ю. I. Кувдieв. - К.: Академперюдика, 2009. - 278 с.
References
Ursova, N. I., Rimarchuk, G. V. (2000). Materialyi konferentsii pediatrov Rossii
«Farmakoterapiya i farmakogenetika v pediatrii». M., 168. (in Russian). Glushanova, N. A. (2003) Biologicheskie svoystva laktobatsill. Byulleten sibirskoy meditsinyi. 4, 50-58. (in Russian).
Zaykov, S. V. (2006). Liasten: novyiy originalnyiy immunomodulyator. Apteka. 41, 562. (in Russian).
Zheliba, M. D., Zheliba, M. I., Burkovskyi, R. M. (2014). Chornopyshchuk Kliniko-imunolohichni kryterii efektyvnosti mistsevoho zastosuvannia kombinatsii preparativ liasten ta levomekol pry eksperymentalnii hniinii rani. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu. № 1. (1), T. 18, 168-172. (in Ukrainian). Kotsiumbas, I. Ya. (2006). Doklinichni doslidzhen veterynarnykh likarskykh zasobiv / I. Ya. Kotsiumbas, O. H. Malyk, I. P. Patereha [ta in.]; Za red. I. Ya. Kotsiumbasa. - Lviv: Triada plius, 360. (in Ukrainian). Bondarenko, N. A., Miroshnichenko, I. I., Kudrin, V. S. (1990). Izbiratelnoe vliyanie neyroleptikov na dofaminzavisimoe narushenie povedeniya krvis v teste ekstrapolyatsionnogo izbavleniya. Byull. eksperim. biol. i meditsinyi. 11, 506-508. (in Russian).
Deacon, R. M. J. (2006). Appetitive position discrimination in the T-maze. Nat. Protocols. 1, 1315.
Whishaw, I. Q., Tomie, J.-A. (1997). Of mice and mazes: Similarities between mice and rats on
dry land but not water mazes. Physiol. Behav. 60, 1191-1197. Buresh Ya. (1991). Metodiki i osnovnyie eksperimentyi po izucheniyu mozga i povedeniya: Per. s angl. E. N. Zhivopistsevoy / Ya. Buresh, O. Bureshova, D. P. Hyuston; Pod red. Batueva A. S. - M.: Vyissh. shk., 399. (in Russian). European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other
scientific purposes // Council of European. - Strasbourg, 1986. - № 123. - 51 р. Kundiiev, Yu. I. (2009). Suchasni problemy bioetyky. K.: Akademperiodyka, 278. (in Ukrainian).
Стаття надтшла до редакцп 4.03.2016
УДК 636.082.4:57.086.8 *
Васецька А. I., астрант факультету ветеринарно! медицини *© (anastasiyavas90@gmail.com)
Луганський нащональний аграрный утверситет, м. Харюв, Украгна
НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ПРОГЕСТАГЕННИХ ПРЕПАРАТ1В НА СТАТЕВУ СИСТЕМУ К1ШОК
У статтг представленi результати стосовно негативного впливу прогестатених гормональних контрацептивних препаратiв на статеву систему miтчно здорових кШок, i виникнення в них патологИ' при рiзних методах застосування.
Доведено, що оптимальним способом використання прогестагенних препаратiв для кШок е перюд приблизно за 7-15 дiб до еструсу один сезон, при цьому змти яю вiдбувалися в статевш системi тварин носять зворотнш характер.
При призначент контрацептивiв в момент проеструсу збтьшуеться вiрогiднiсть появи патологИ' статевог системи у юшок.
При використанш препаратiв для безпосереднього переривання тiчки у кШок, особливо в перевищетй дозi, приводить до незвороттх порушень в статевш системi бiльшостi тварин.
Ключов1 слова: тшка, контрацептивы препарати, мегестрол ацетат, захворювання, гiперплазiя матки, тометра, полтстоз яечниюв, еструс, статева система
* Науковий керiвник - к.б.н., доцент Масс А.О. © Васецька A.I., 2016
8
