CC BY
50
6. Колотницький В. А. 1мунобюлопчний стан оргашзму птищ у рiзнi вiковi перiоди та при застосуванш iмуномодуляторiв // Автореф. дис. на здоб. наук. ст. канд. вет. наук. - Львiв, 2009. - 20 с.
7. Ратич I. Б. Фiзiолого-бiохiмiчнi основи живлення птищ / I. Б. Ратич, А. В. Гунчак, Г. М. Стояновська, Л. В. Андреева, Б. Я. Киритв, Я. М. Орко // Львiв. -2007. - С. 233.
8. Семен I. С. Перспективи застосування пробютишв у тжлвництм / I. С. Семен, I. Я. Коцюмбас, I. М. Кушшр // Наук. вiсник ЛНУВМБТ iм. С. З. Гжицького. - 2007. - Т. 9, №3 (34). - Ч.2. - С.24-30.
9. Стояновський В. Г. Пробютики та iмунна система шлунково-кишкового тракту птищ / В. Г. Стояновський, I. А. Коломiець // Сучасне тжлвництво. - К: Свiт, 2011. - № 4. - С.21-25.
10. Ижбулатова Д. А. Влияние пробиотиков на морфофункциональное состояние органов циплят / Д. А. Ижбулатова, А. Г. Маликова // Ветеринария. - 2008. — № 3. -С. 52—54.
11. Калачнюк Г. I. Прбютики у твариннищи // Тваринництво Украши, 1996. — № 5. - С.16—18.
12. Темираев Р. Пробиотики и ферментние препарати в рацiонах циплят / Р.Темираев, В.Гаппоева // Птицеводство. — № 4. - 2009. - С.20—21.
13. Хвороби птищ (навчальний поабник) / А. В. Березовський, В. В. Герман, Т. I. Фотша, Г. А.Фотша. - Кив: ДIА, 2012. - 328 с.
Стаття надшшла до редакцИ 30.09.2015
УДК 619.615.5
Кушшр В. I.,1 здобувач © Державный науково-досл1дний контрольный тститут ветеринарных препарат1в
та кормових добавок, м. Льв1в КУМУЛЯТИВН1 ВЛАСТИВОСТ1 ПРЕПАРАТУ Б1ОВ1Р
У статтг наведет дат щодо визначення кумулятивних властивостей бгологгчно активного засобу Бюв1р, створеного на основг пептидоглгкангв молочнокислих бактергй. У результатг проведених дослгджень було встановлено, що гндекс кумуляцгг препарату становив 8,31 одиниць, що вказуе на його слабо виражену кумулятивну активность. Ыов1р стимулююче впливав на гемопоез та посилював бглоксинтезувальну функцию печгнки, що проявлялося збгльшенням кглькостг еритроцит1в, гемоглобгну та збыьшення концентрацгг загального быка.
Застосування препарату призводило до збыьшення кглькостг еритроцит1в, концентрацИ гемоглобгну та загального быка, вгдповгдно, на 4,1, 5,5 та 5,5%, що вказувало на стимуляцгю гемопоезу та посилення бглоксинтезувальног функцгг печтки.
Ключов'1 слова: кумулятивн властивостг, коефгцгснт кумуляцгг, лабораторнг щури, пептидоглгкан, препарат Ыов1р.
УДК 619.615.5
Кушнир В. И.
Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормовых добавок, г. Львов КУМУЛЯТИВНЫЕ СВОЙСТВА ПРЕПАРАТА БИОВИР
В статье приведены данные по определению кумулятивных свойств биологически активного средства Биовир, созданного на основе пептидогликанов молочнокислых бактерий. В результате проведенных исследований было установлено, что индекс кумуляции препарата составил 8,31 единиц, что указывает на слабо
1 Науковий кер1вник — д. вер. н., професор, членкор НААН Коцюмбас I. Я. в Кушшр В. I., 2015
103
выраженную кумулятивную активность. Биовир стимулюече влиял на гемопоэз и усиливал билоксинтезувальну функцию печени, что проявлялось увеличением количества эритроцитов, гемоглобина и увеличение концентрации общего белка.
Применение препарата приводит к увеличению количества эритроцитов, концентрации гемоглобина и общего белка, соответственно, на 4,1, 5,5 и 5,5%, что указывало на стимуляцию.
Ключевые слова: кумулятивные свойства, коэффициент кумуляции, лабораторные крысы, пептидогликан препарат Биовир
UDC 619.615.5
Kushnir V. I.
State Research Control Institute of veterinary drugs and feed additives, с. Lviv
CUMULATIVE PROPERTIES OF BIOVIR
The article presents the results of determination of the cumulative properties of biologically active agent Biovir, that was created based on peptidoglycans of lactic acid bacteria. We found out that the index of cumulation was 8.31 units, which indicates on mild cumulative activity. Biovir has stimulated affect on hematopoiesis and caused the increase of the protein synthesis function of liver, that manifested by increase in the number of red blood cells, hemoglobin and an increase in the concentration of total protein.
Key words: cumulative properties, coefficient of cumulation, laboratory rats, peptidoglycan, the drug Biovir.
Вступ. Важливим етапом доклшчних дослщжень нових ветеринарних лшарських 3aco6iB е визначення ступеня !х кумулятивно! активности Здатнють препарату нагромаджуватись в органах i тканинах оргашзму може призвести до виникнення гострих чи хрошчних отруень, що в свою чергу спричинюе штоксикащю оргашзму [1, 2]. Саме тому даш про кумулятивш властивосп препарата та умови, за яких розвиваеться кумулящя, е особливо важливими для розумшня патогенезу штоксикацп макрооргашзму. Визначення кумулятивних властивостей дае змогу за короткий промiжок часу встановити потенцшну можливють лшарських засобiв викликати хрошчне отруення та правильно пщбрати коефщент запасу при визначенш гранично допустимих доз дослщжуваних препарата [1, 2].
На сьогодшшнш день е значна кшьюсть ветеринарних препарата, як застосовуються для корекцп iмунодефiцитних сташв, л^вання та профшактики порушень дiяльностi травного тракту й шших патолопчних сташв. При цьому все бшьшого застосування у практищ ветеринарно! медицини набувають пробютичш препарати та лiзати мiкроорганiзмiв. З огляду на це, особливо! уваги заслуговують препарати, виготовлеш на основi живих молочнокислих бактерш чи компонента !х клггинно! стшки, зокрема пептидоглiканiв (ПГ). Перспективнють використання таких препаратiв пов'язана не тшьки з основним фiзiологiчним ефектом — механiчним захистом слизово! оболонки та пригшченням патогенних i умовно-патогенних мiкроорганiзмiв [3], але й з високими iмуномодулюючими властивостями та здатнютю впливати на рiзноманiтнi бiохiмiчнi процеси макроорганiзму.
Iмуномодулюючi властивостi лактобактерш пов'язанi iз наявнiстю пептидоглiканiв — полiмеру, що складаеться з цу^в та амiнокислот, якi [4], проникаючи в кров, спричиняють рiзнi нейро- та iмунорегулюючi ефекти [5].
104
Властиво це i стало основним аргументом використання бюлопчно активних препарата на основi ПГ у практищ гуманно! та ветеринарно! медицини. Проте, дос ведомостей щодо здатносп таких препаратiв накопичуватися в органiзмi тварин е недостатньо, тому метою роботи було визначення кумулятивних властивостей препарату. Препарат Бiовiр, розроблений науковцями НВП «Арiадна», м. Одеса, i являе собою ушкальне поеднання ПГ рiзних штамiв молочнокислих бактерiй.
Матерiали i методи. Визначення кумулятивних властивостей проводили на бших щурах, 2-3-мюячного вiку, масою тiла 170—185 г, тест-методом «субхрошчно! токсичностi» за К. S. Lim iз спiвавторами, у модифшаци К. К. Сидорова [1, 6, 7]. З щею метою було сформовано дослщну i контрольну групи по 6 тварин у кожнш. Бiовiр вводили щоденно, внутршньошлунково за допомогою металевого зонда. Тваринам дослщно! групи введення препарату починали з дози 1000 мг/кг, що становило 1/10 частину вщ максимально введено! дози. Через кожш чотири доби дозу Бiовiру збiльшували у 1,5 раза. Тваринам контрольно! групи вводили iзотонiчний розчин натрда хлориду.
Упродовж усього перюду експерименту за тваринами вели спостереження, враховуючи при цьому загальний стан, характер i стутнь активностi, координацiю рухiв, наявнють тремору, судом, парезiв, паралiчiв, видшень з очей, носа, змiну кольору шюрних покривiв, змiну маси тша та апетиту.
Коефiцiент кумуляцi! вираховували за формулою Ю. Г. Кагана i В. В. Станкевич [1, 6, 7]:
Ккум = DL50 n : DL50 1 де: Ккум - коефщент кумуляцi!,
DL50 n - середнi летальнi дози при n - разовому введенш DL50 i - середнi летальш дози при одноразовому введеннi Середню сумарну введену дозу препарату на одну дослщну тварину визначали за К. К. Сидоровим [6, 7].
Для визначення масових коефщента внутршшх оргашв i проведення гематологiчних та бiохiмiчних дослiджень на 24 добу експерименту, за умови легкого ефiрного наркозу, проводили декапiтацiю тварин [1]. Отримаш результати обробляли статистично iз визначенням середнiх величин, достовiрного штервалу при наявному рiвнi значимостi р>0,05 з урахуванням критерiю Стьюдента.
Результати дослщжень. При визначеннi кумулятивних властивостей дослщжуваного засобу тест-методом «субхронiчно! токсичносп» упродовж усього перiоду дослiду загибелi тварин дослiдно! групи не було. Слщ вiдмiтити, що тварини дослщно! групи були активними, добре по!дали корми, шерсть була густою, блискучою, добре прилягала до тiла. При цьому шюра була еластична, блщо-рожевого кольору, запах - властивий даному виду тварин. Слизова оболонка ротово! та носово! порожнин блискуча, блщо-рожевого кольору, секрещя збережена. Будь-яких змш у поведiнцi та зовнiшньому виглядi не виявляли.
Сумарна середня введена доза (DL50n) на одного щура протягом усього експерименту становила:
DL50n = (1000 • 4) + (1500 • 4) + (2250 • 4) + (3375 • 4) + (5062,5 • 4) + (7593,75 • 4) = 83125 мг/кг.
Згщно з формулою, коефщент кумуляци (Ккум) становить:
Ккум = 83125:10000 = 8,31 одиниць Отже, коефщент кумуляци Бiовiру становив бiльше 8,31 одинищ, що вказувало на його слабо виражену кумулятивну дiю [1].
Для виявлення здатносп препарату нагромаджуватись в органах та тканинах
105
проводили визначення масових коефшденпв внутршшх оргашв. Результати дослщжень наведено у таблиц 1.
Таблиця 1
Вщносш масов1 коефiцieнти внутрiшнiх органiв бiлих щурiв (М±т, п=6)
Органи Групи тварин
Контрольна Доапдна
Печшка 35,7±1,27 35,3±1,16
Селезшка 4,25±0,13 4,44±0,11
Серце 3,57±0,32 3,63±0,28
Тимус 2,52±0,19 2,65±0,21
Нирка права 3,24±0,13 3,29±0,12
Нирка л1ва 3,27±0,12 3,36±0,14
Як видно з даних таблиц 1, при визначенш масових коефщеипв внутршшх
оргашв у тварин дослщно!' групи встановлено тенденщю до збшьшення коефщеипв маси тимуса та селезшки, вщповщно на 5,2 та 4,5 %. Масов! коефщенти печшки, серця, легень, нирок тварин дослано! групи не вщр!знялися вщ величин контрольно! групи.
При визначенш гематолопчних показниюв отримали даш, що наведен в таблищ 2.
Таблиця 2
ГематолоНчш показники кров1 щурiв на 24 добу введення (М±т, п=6)
Показники Групи тварин
Контрольна Доапдна
Гемоглобш, г/л 126,3±2,19 133,2±2,53
Еритроцити, Т/л 5,9±0,31 6,14±0,27
Лейкоцити, г/л 11,7±2,95 10,5±0,54
Еозинофши, % 2,16±0,16 0,83±0,307**
Нейтрофши, % 25,1+1,95 25,83±1,42
Л1мфоцити, % 69,8±2,056 71,6±1,64
Моноцити, % 2,83±0,307 1,66±0,218*
Примтка: стутнь в1рог1дност1 - *р<0,05, ** р<00,1
Як видно з даних таблищ 2, застосування препарату Бюв!р стимулювало роботу юсткового мозку, що проявлялося у зростанш кшькосп еритроципв та р1вня гемоглобшу у тварин дослщно!' групи, вщповщно, на 4,1 та 5,5% поршняно з тваринами контрольно! групи. При цьому кшьюсть лейкоципв знаходилась у межах ф!зюлопчно! норми, що вказувало на вщсутшсть запальних та патолопчних процеав в оргашзм! щур1в дослщно!' групи. Проте, при шдрахунку лейкоформули встановлено збшьшення кшькосп л!мфоципв та нейтрофшв, вщповщно, на 2,6 та 2,8%, пор1вняно з тваринами контрольно! групи. Кшьюсть моноципв та еозинофшв знаходилась у межах ф!зюлопчно! норми для даного виду тварин.
Наступним етапом дослщжень було вивчення впливу препарату на бюх!м!чш показники кров!. Результати бюх!м!чних дослщжень наведен! у таблиц! 3.
Таблиця 3
Бiохiмiчнi показники кровi щурiв на 24добу введення (М±т, п=6)
Показники Групи тварин
Контрольна Доапдна
Загальний бшок г/л 68,48±1,77 72,3±2,32
АлАТ, Од/л 83,1±3,56 79,4±3,48
АсАТ, Од/л 161,1±5,66 158,9±5,58
ЛФ, Од/л 159,3±27,3 156,6±31,7
Креатинш, мкмоль/л 77,3±1,19 73,8±1,83
Сечовина, ммоль/л 6,57±0,41 6,15±0,27
Заг. бЫрубш, мкмоль/л 3,79±0,56 2,73±0,42
Як видно з даних таблиц! 3, у сироватщ кров! щур!в, яким вводили препарат у
наростаючих дозах упродовж всього перюду експерименту, встановлено
106
тдвищення концентрацп загального бшка на 5,5%, тсд як iншi дослщжуваш показники були дещо нижними вщ величин контрольно! групи, проте залишалися у межах фiзiологiчно!' норми.
Висновки. Ветеринарний лшарський засiб Бiовiр володiе слабо вираженою кумулятивною активнютю, коефiцiент кумуляцi! становить 8,31 одинищ. Застосування препарату призводило до збшьшення кiлькостi еритроцитiв, концентрацi! гемоглобiну та загального бшка, вщповщно, на 4,1, 5,5 та 5,5%, що вказувало на стимулящю гемопоезу та посилення бшоксинтезувально! функцi! печiнки.
Перспективи подальших дослiджень. Подальшi дослiдження будуть спрямованi на визначення впливу препарату на оргашзм тварин в субхронiчному дослад.
Лiтература
1. Доклiнiчнi дослiджень ветеринарних лiкарських засобiв / I. Я. Коцюмбас, О. Г. Малик, I. П. Патерега та in.; За ред. I. Я. Коцюмбаса. - Л^в: Трiада плюс, 2006. -360 с.
2. Токсиколопчний контроль нових засобiв захисту тварин: Методичш рекомендацi! / М. В. Косенко, О. Г. Малик, I. Я. Коцюмбас та ш. - К., 1997 - 34с.
3. Хавкин А. И. Микробиоценоз кишечника и иммунитет // РМЖ. - 2003. - т. 11, №3. - С.122-126.
4. Hye Jim Kim. Lipoteichoic acid and muramyl dipeptide synergistically induce maturation of human dendritic cells and concurrent expression of proinflammatory cytokines / Hye Jim Kim, Jae Seung Yang, Sang Su Woo et al. // J. Leukoc. Biol. - 2007. - Vol. 81. -P. 983-989.
5. Adam A., Lederer E. Muramyl peptides: Immunomodulators, sleep factors, and vitamins. // Stevens D.G., ed. Medical research reviews. - Vol. 4. - N.Y.: Wiley and Sons. -1984. - P. 111-152.
6. Сидоров К. К. О некоторых методах количественнной оценки кумулятивного еффекта / К. К. Сидоров // Токсикология нових промышленных химических веществ. -1967. - Вып. 9. - Л.: Медицина. - С. 19-27.
7. Lim K. S. A method for the evaluation of cumulation and tolerance by the determination of acute and subchronic median effective doses / K. S. Lim, K. G. Rink, H. G. Glass // Arch. Intern. Pharmacodyn. Ther. - 1961. - Vol. 130. - P. 336-353.
Стаття надгйшла до редакцП 8.10.2015
УДК 619:615.5:636.5
Кушшр I. М., д. вет. н. ([email protected]) ©
Державний науково-дослгдний контрольний тститут ветеринарних препаратгв
та кормових добавок, м. Львгв
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СПОРОУТВОРЮЮЧИХ М1КРОРГАН1ЗМ1В НА НОРМОФЛОРУ КИШЕЧНИКА КУРЕЙ— ВАЖЛИВИЙ ЕТАП КОНСТРУЮВАННЯ ПРОБЮТИЧНОГО ПРЕПАРАТУ
У статтг наведено результати дослгджень впливу спороутворюючих штамгв мгкрооргангзмгв, як1 були видгленг з кишок здорових курей, на мгкрофлору травного тракту птицг. Встановлено, що на 10 добу тсля застосування дослгдних штамгв змгнювався як якгсний, так i кглькгсний склад мгкрофлори. Зокрема, до початку дослгдження культури Bifidobacterium, Lactobacillus, якг вгдгграють надзвичайно важливу роль у процесг травлення, були наявнг в мтмальнгй кглькостг, а тсля застосування дослгджуваних штамгв мгкрооргангзмгв, гх кглькгсть значно збгльшилась.
© Кушшр I. М., 2015
107
