CC BY
55
Sokolyuk, V. M. (2014). Pokazateli biologicheskoy bezoapasnosti pitevoy vodyi na zabolevaemost
zhivotnyih. Mezhdunarodnyiy vestnik veterinarii. 2, 41-44. (In Russian). Zasiekin, D. A. Solomon, V. V., Kucheruk, M. D. (2009). Vplyv nanochastynok sribla na mikrobne
zabrudnennia vody. Zdorovia tvaryn i liky. 21, 15. (in Ukrainian) Dezinfektsiia, dezinsektsiia, deratyzatsiia: dovidnyk likaria veterynarnoi medytsyny. Kyiv:
Urozhai. - 2004. - S. 1072-116. Birman, B. Ya., Bogush, A. A., Kamenskaya, T. N., Ivapnov, V. E., Nasonov, I. V., Padareva, N. I., Chernik, M. I. (2005). Farmako-toksikologicheskie svoystvo novogo dezinfitsiruyuschego sredstva «Vetoksid». Veterinarnaya nauka-proizvodstvu: nauchnyie trudyi / Natsionalnaya akademiya nauk Belarusi, RNIUP «Institut eksperimentalnoy veterinarii im. S. N. Vyishelosskogo NAN Belarusi». Minsk. 38, 83-90. (In Russian). Kotsiumbas I. Ya. (2006). Doklinichni doslidzhennia veterynarnykh likarskykh zasobiv / I. Ya. Kotsiumbas, O. H. Malyk, I. P. Patereha ta in. // Lviv: Triada plius. 360 s. (in Ukrainian).
Sidorov, K. K. (1967). O nekotoryih metodah kolichestvennoy otsenki kumulyativnogo effekta / Toksikologiya novyih promyishlennyih himicheskih veschestv. L.: Meditsina. 9, 19-27. (In Russian).
Mandyhra, M. S., Stepaniak, I. V., Lysytsia, A. V., Mandyhra, Yu. M. (2008). Vykorystannia poliheksametylenhuanidynu dlia dezinfektsii / M. S. Mandyhra, // Ahrarnyi visnyk Prychornomoria. Zbirnyk naukovykh prats. - Vyp.42. - Odesa:SMYL. - 2008. - Ch. 2. — S.69-73. (in Ukrainian).
Vointseva, I. I., Gembitskiy, P. A. (2009). Poliguanidinyi - dezinfektsionnyie sredstva i polifunktsionalnyie dobavki v kompozitsionnyie materialyi. - M.: LKM-press, 304 s. (In Russian).
Saczewski, F., Balewski, L. (2009). Biological activites of guanidine compounds / Expert opinion
on therapeutic patents. - Vol. 19, № 10.- P. 1417-1448. Kotsiumbas I. Ya., Tishyn, O. L., Khomiak, R. V. (2012). Bakteriolohichni vlastyvosti dezinfikuiuchoho zasobu Aerosan / Nauk.-tekhn. biul. DNDKI vetpreparativ ta kormovykh dobavok. — Lviv, 2012. — Vyp. 13. — № 3, 4. — S. 211-214. (in Ukrainian) Perih, Zh. M., Yurynets, T. V., Martynyk, S. Ya. (2014). Vyznachennia toksychnosti novoho dezinfikuiuchoho zasobu «Aerosan» / Nauk.-tekhn. biul. i-tu biol. t-n i DNDKI vetpreparativ ta kormovykh dobavok. - 15. 1, 170-174. (in Ukrainian). Levchenko, V. I., Holovakha, V. I., Kondrakhin, I. P. (2010). Metody laboratornoi klinichnoi diahnostyky khvorob tvaryn / za red. V. I. Levchenka. — K: Ahrarna osvita, 437. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакцй 23.03.2016
УДК 636.09:612.014.43:598.2 с
Колтун G. М., д. с.-г. н., професор, Русин В. I., к. вет. н., доцент ®
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украта
ДЕЯК1 АСПЕКТИ ТЕРМОРЕГУЛЯЦП У ПТАХ1В ЗА ВПЛИВУ ПIДВИЩЕНОÏ ТА ЗНИЖЕНОÏ ТЕМПЕРАТУРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Представлено огляд науковог лтератури, в якому вiдображено деят аспекти терморегулящХ у птахiв за впливу тдвищеноХ та зниженоХ температури навколишнього середовища.
Лтературш джерела свiдчать, що при короткочаснш дп температури повтря в межах 25-28 °С, у курей знижуеться споживання корму, тдвищуеться споживання води i рiвень газообмту. За температури навколишнього середовища в межах 35-40 °С встановлено тдвищення температури тта птахiв на 0,5-1 °С, зниження активностi травних ферментiв та споживання корму, а також зростання газообмту. При тривалш дп високоХ температури розвиваеться адаптащя оргатзму до цього чинника навколишнього середовища, яка супроводжуеться зниженням швидкостi споживання кисню та корму.
® Колтун е. М., Русин В. I., 2016
61
Зггдно даних лтератури встановлено, що зниження температуры навколишнього середовища у птахгв призводить до збтьшення споживання кисню, зниження коеф1ц1енту фосфорилювання та зростанням тканинного дихання.
Аналгз науковог лтератури свгдчить про недостаттсть даних щодо впливу високих i низьких температур навколишнього середовища на продуктивность свшських птахгв та вимагае проведення подальших наукових до^джень.
Ключов1 слова: птахи, терморегулящя, енергетичний обмт, газообмт, кисень, корм, коефщент фосфорилювання, теплопродукщя, температура, навколишне середовище.
УДК 636.09:612.014.43:598.2
Колтун Е. М., д. с.-х. н., профессор, Русин В. И., к. вет. н, доцент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина
НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ТЕРМОРЕГУЛЯЦИИ У ПТИЦ ЗА ВЛИЯНИЯ ПОВЫШЕННОЙ И ПОНИЖЕННОЙ ТЕМПЕРАТУРЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ
СРЕДЫ
Представлен обзор научной литературы, в котором отражены некоторые аспекты терморегуляции у птиц по воздействию повышенной и пониженной температуры окружающей среды.
Литературные источники свидетельствуют, что при кратковременном воздействии температуры воздуха в пределах 25-28 °С, у кур снижается потребление корма, повышается потребление воды и уровень газообмена. При температуре окружающей среды в пределах 35-40 °С установлено повышение температуры тела птиц на 0,5-1 °С, снижение активности пищеварительных ферментов и потребления корма, а также рост газообмена. При длительном воздействии высокой температуры развивается адаптация организма к этому фактору окружающей среды, которая сопровождается снижением скорости потребления кислорода и корма.
Согласно данным литературы установлено, что снижение температуры окружающей среды у птиц приводит к увеличению потребления кислорода, снижение коэффициента фосфорилирования и ростом тканевого дыхания.
Анализ научной литературы свидетельствует о недостаточности данных по воздействию высоких и низких температур окружающей среды на производительность домашних птиц и требует проведения дальнейших научных исследований.
Ключевые слова: птицы, терморегуляция, энергетический обмен, газообмен, кислород, корм, коэффициент фосфорилирования, теплопродукция, температура, окружающая среда.
UDC 636.09:612.014.43:598.2
E. M. Koltun, V. I. Rusyn
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
SOME ASPECTS OF THERMOREGULATION IN BIRDS ON THE EFFECT OF HIGH AND LOW TEMPERATURE ENVIRONMENT
The review of the scientific literature, which reflected some aspects of thermoregulation in birds under the influence of high and low ambient temperatures.
Literary sources indicate that in short-term action temperature within 25-28 °C, the furnace is reduced feed intake, increased water consumption and the level of gas exchange. For ambient temperature within 35-40 °C fever found in birds 0,5-1 °C, reducing the activity of digestive enzymes and feed intake and growth in gas exchange. With prolonged exposure to
62
heat developing adaptation to this environmental factor, which is accompanied by a decrease in oxygen consumption rate and feed.
According to the literature found that lowering the temperature of the environment in birds leads to increased oxygen consumption, lower the phosphorylating and the growth of tissue respiration.
The analysis of scientific literature shows the lack of data on the impact of high and low ambient temperatures on the performance of poultry and requires further research.
Key words: birds, thermoregulation, energy metabolism, interchange of gases, oxygen, feed, coefficient ofphosphorylating, heat production, temperature, environment.
До температурного чинника птахи пристосовуються внаслвдок 3Mi™ теплоутворення, тобто хiмiчноl терморегуляцл та за рахунок тепловтрат, або фiзичноl терморегуляцл [12, 17]. Як ввдомо, гомойотермiя - це один i3 найбшьш важливих прикладiв загально незалежност високооргашзованих ютот ввд впливу змш навколишнього середовища. Така незалежнють зводиться до забезпечення сталого внутршнього середовища. Стала температура тканин оргашзму забезпечуеться динамiчною рiвновагою теплопродукцл та тепловiддачi [6, 7].
У зв'язку з тим, що одним iз найважливiших чинникiв, якi визначають рiвень температури тша гомойотермного органiзму е енергетичний обмiн, або теплопродукцiя, то змши рiвня енергетичного обмiну е важливою терморегуляторною реакцiею для тдтримки температурного гомеостазу органiзму [10].
У лiтературi е багато даних щодо iнтенсивностi енергетичного обмiну у птахав залежно вiд температури навколишнього середовища [16, 24].Особливе мiсце належить терморегуляцл в умовах високих зовнiшнiх температур у зв'язку з ввдносно низькою стшшстю тваринного органiзму до тепла. Гомойотермному органiзму властива висока iнтенсивнiсть метаболiчних реакцiй, тому для нього важливо ефективне вiдведення «внутршнього» тепла в навколишне середовище. При дл на органiзм високо! температури розвиваеться складний комплекс вiдповiдних реакцiй на вах рiвнях структурно-функцюнальнох оргашзацл живо! системи [21].
При вивченш гострого теплового впливу отриманi суперечливi дат. Встановлено [5], що при гшертермл, яка виникае внаслiдок короткочасно1 дл високо1 зовшшньо1 температури, спостерiгаеться зниження споживання кисню тваринами. С дат [1], як вказують на те, що при експозицл тварин протягом двох годин при температурi 40 °С суттево змiнюеться функцiя терморегуляцл: загальний рiвень газообмiну i теплопродукцл знижуеться. Споживання кисню зменшуеться на 14,3 %, видшення вуглекислоти - на 14,9 %, теплопродукщя - на 15,6 % порiвняно з контролем.
В. М. Селянський та М. С. Найденський [18] вiдмiчають, що з тдвищенням температури повгтря вiд 25 до 28 °С у курей знижуеться споживання корму на 3-5 %, тдвищуеться споживання води i рiвень газообмiну. В iнтервалi температур повiтря вiд 35 до 40 °С температура тша птаха пiдвищуеться на 0,5-1,0 °С, знижуеться активнiсть травних ферментiв та споживання кому i тдвищуеться смертнють птахiв.
При перегрiваннi в курей судинн реакцп з'являються на обмеженш частинi т^ла i слабо виражеш. Як наслiдок цього, температура тша птаха значно п1двищуеться навiть при помiрному перегрiваннi й незважаючи на реакцп полiпное. При температурi пов^я близьк1й до температури тiла птаха термiчний гомеостаз п1дтримуеться функцiонуванням реакцп полшное. Споживання кисню при полiпное збiльшуеться [15].
Згiдно iснуючоl схеми змш газообмiну (хiмiчноl терморегуляцil) при рiзноманiтних температурах середовища, низький рiвень його характерний для температури критично1 точки або для зони термiчноl нейтральностi. З тдвищенням температури середовища вище критично1 точки вiдмiчаеться подальше короткочасне зниження швидкосп споживання кисню - це зона «друго1 хiмiчноl терморегуляцil», пiсля чого газообмiн починае збiльшуватись [11].
63
Встановлено [22], що на перших стадiях ди высоко! температуры вiдбуваeться деяке гальмування загально! теплопродукцп, а надалi - з тдвищенням температуры тша - прогресивний рiст газообмiну.
Тому, можливо, у вiдповiдностi з умовами експерименту або особливостями використання методу одш автори [1, 5] уловили момент зниження, iншi ж [18] спостер^али лише тдвищення швидкосп споживання кисню при дп на органiзм високих температур.
Таким чином, одноразова дiя на оргатзм екстремально високих температур призводить до розвитку складного ланцюга метаболiчних реакцш, який впливае на всi види обмiну речовин.
Але в природних умовах життя органiзм переважно тдлягае впливу помiрно високих температур протягом тривалого часу. При багаторазовiй або тривалш дп високо! температури поступово розвиваеться адаптацiя органiзму до цього чинника середовища. Процес адаптацл до високо! температури супроводжуеться зниженням швидкосп споживання кисню [11].
Вiдзначено [27], що в iндичок при утриманш в середовищi з високою температурою знижуеться темп росту, головним чином, за рахунок меншого споживання корму. Завдяки цьому в них знижуеться теплопродукцiя. З точки зору енергетичних витрат, можливо процес актматизацл обумовлений переважно зниженням швидкостi основного обмiну.
Отже, послаблення iнтенсивностi метаболiчних процесiв з адаптивною реакцiею, як наслвдок призводить до включення друго! хiмiчно! терморегуляцi!. Вона направлена на зменшення загально! теплопродукцi! органiзму за умов утруднення тепловiддачi при високш температурi зовнiшнього середовища.
Останнiм часом проводяться численнi дослiдження по вивченню реакцi! тварин на вплив холоду. Основну увагу придiляють визначенню механiзмiв холодового стресу, профiлактицi зниження продуктивносп, захворювань, адаптацi! до холоду молодняку сшьськогосподарських тварин тощо [3, 8, 20].
Шдтримувати температурний гомеостаз в органiзмi при тривалiй дi! низько! температури можна лише двома шляхами: тдвищенням теплопродукцп або зниженням тепловiддачi [25]. Пiд час тривалого утримання тварин у холодних камерах загальна теплопродукцiя органiзму суттево змiнюеться: у першi години експозицi! вона швидко зростае, а потгм - трохи знижуеться. До шнця перiоду актматизацл пiдвищуеться рiвень максимально можливого метаболiзму, який у дрiбних тварин збшьшуеться рiвень максимально можливого метаболiзму, який у дрiбних тварин збiлыпуеться в шють разiв по вiдношенню до основного обмiну [26]. Зниження зовтшньо! температури в межах 2-3 °С викликае у новонароджених щуренят змiни iнтенсивностi окиснювальних процесiв. Так, щуренята через чотири години пiсля народження при температурi середовища 36 °С споживають кисню 2,1 мг/100 г хв., а при знижент температури середовища до 33 °С iнтенсивнiсть обмiну в них збiльшуеться до 2,9 мл/100 г хв. Деяк дослвдники [2] пов'язують прояв хiмiчно! терморегуляцi! в iндивiдуальному розвитку оргатзму з м'язовою системою. З удосконаленням електрофiзiологiчних методiв реестрацi! скорочувально! активности м'язiв i вiдкриттям !хнього терморегуляторного статусу, який настае при слабкому ступенi охолодження, встановлено, що фактично будь-яке пiдвищення теплопродукцп на холодi у тварин i людини ствпадае з посиленням скорочувально! активности м'язiв. У птахiв, як i у ссавщв, скелетну мускулатуру слiд визнати найважлившою системою в енергетичному забезпеченш гомойотермi! п1д час спокою при термшових терморегуляцiйних реакцiях i в сезоннш температурнiй адаптацi! [6].
С дат [9], що при раптовому знижент температури вiдбуваються змiни у дихальнш, серцево-судиннiй, м'язовiй, ендокриннiй та шших системах.
Деяк1 дослiдники [14] спостер^али постiйне споживання кисню при температурi середовища 20-30 °С. У цих умовах iнтактнi птахи споживали в середньому 87,4 мл/кг^хв. кисню. Зниження температури середовища ввд 20 до 15 °С збiльшували
64
споживання кисню на кожний 1 °С на 1,26 мл/кг^хв., а при зниженн температури вiд 15 до 10 °С - 2,74 мл/кг^хв.
До^джуючи вплив перiодичного зниження температури шкубаци наприкшщ ембрiогенезу качок на окиснювальне фосфорилювання в печiнцi, яке ввдграе важливу роль у термогенезi встановлено, що дихання переходить на вшьне окиснення i цим, можливо, забезпечуеться стiйкiсть оргашзму ембрiона до охолодження [4].
У молодих тварин рiзноманiтнi стресовi чинники викликають однакову реакщю. Так, у семидобових гусенят температурне навантаження викликае значне пiдвищення споживання кисню тканинами як при охолодженм, так i при нагрiваннi. Наприклад, м'язова тканина споживае кисню удвiчi бiльше, а печiнкова мдвищуе окиснювальн процеси у три рази i бiльше. Коефщент фосфорилювання (надалi коефщент Р/О), який характеризуе роз'еднання процеав окиснення i фосфорилювання, зменшуеться, але завжди вiн бiльший при охолодженм. У дорослих птахiв на охолодження майже всi тканини реагують роз'еднанням окиснювального фосфорилювання i збiльшенням тканинного дихання. По-iншому реагуе органiзм гусей на тдвищену температуру (44 °С), споживання кисню тканинами в них знижуеться, що обумовлено спiвпряженiстю процеив окиснення з фосфорилюванням, про це свiдчить коефщент Р/О, який збшьшуеться у всiх тканинах за виключенням серцевого м'язу [23].
Роз'еднання окиснення i фосфорилювання чiтко виявлено у голубiв при холодовому стресi. При першому охолодженм птахи, яких утримували при шмнатнш температурi, швидко упадають у гiпотермiю, при цьому величина Р/О в м'язах незначно знижуеться. При повторному охолодженм голуби споживають значно бшьше кисню, а в мiтохондрiях м'язiв коефiцiент Р/О знижуеться у декшька разiв. При тривалш холодовiй адаптацд величина Р/О знижуеться у декшька разiв. При тривалш холодовiй адаптацп величина Р/О в м'язах трохи збшьшуеться, а в печшщ - знижуеться [19].
Як теплокровна тварина, птах здатний мдтримувати температуру тша, контролюючи утворення тепла хiмiчним, а його втрату - фiзичним методом. Але це можливо лише в певних межах - для курей при температурi 14,5-25,5 °С [13].
Висновки. Пiдвищення чи зниження температури навколишнього середовища за межi термонейтрально! зони призводить до рiзних фiзiологiчних зрушень в оргамзмг
Процес адаптацд оргамзму птахiв до високо! температури навколишнього середовища полягае в послабленм метаболiчних процесiв та зменшення теплопродукцп оргамзму за умов утруднення тепловiддачi.
Пiдтримання температурного гомеостазу в органiзмi птахiв при тривалш ди низько! температури здiйснюеться лише двома шляхами: мдвищенням теплопродукцil або зниженням тепловiддачi.
Адаптацiя до рiзноманiтних чинникiв навколишнього середовища вiдбуваеться завдяки наявност^ фiзiологiчних механiзмiв регуляцil на рiвнi органiзму загалом та бiохiмiчних - на тканинному, субклiтинному i молекулярному рiвнях.
Перспективи подальших дослвджень. У зв'язку з недостатн1стю лгтературних даних щодо впливу високих i низьких температур навколишнього середовища на продуктивнють свiйських птахiв, дана проблематика (тема) вимагае подальших наукових до^джень.
Л1тература
1. Ахмедов Р. Н. Изменение энергетических ресурсов в печени и скелетных мышцах у крыс при кратковременных тепловых воздействиях / Р. Н. Ахмедов, В. А. Каримов // Узбекский биологический журнал. - 1980. - №1. - С. 17-19.
2. Аршавский И. А. Физиологические механизмы и закономерности индивидуального развития: Основы негэнтропийного онтогенеза / И. А. Аршавский - М.: Наука, 1982. - 270 с.
3. Белоусова Г. П. Периферический двигательный аппарат гомойотермов при хроническом воздействии низких температур среды / Г. П. Белоусова, А. Д. Пшедецкая // Актуальные проблемы физиологических и структурно-функциональных основ жизнедеятельности: Труды конф. - Новосибирск, 1987. - С. 24.
65
4. Волощенко М. В. Влияние факторов охлаждения в эмбриогенезе на окислительное фосфорилирование в печени суточных утят / М. В. Волощенко, В. Н. Щегольков // Науч.-техн. бюл. Укр. НИИ птицеводства. -1984. - № 17. - С. 36-38.
5. Гурин В. Н. Обмен липидов в организме животных при гипо- и гипертермии /
B. Н. Гурин, Л. И. Белорыбкина, Ю. И. Богрицевич [и др.] // Важнейшие теоритические и практические проблемы терморегуляции: Тезисы докл. науч. конф. - Новосибирск, 1982. -
C. 138-139.
6. Давыдов А. Ф. Энергетическое обеспечение гомойотермии: (эколого-физиологические аспекты): Дис.... д-ра биол. наук: 03.00.13. - Л., 1986. - 450 с.
7. Давыдов А. Ф. Онтогенез терморегуляции у птиц / А. Ф. Давыдов, Ю. Э. Кескпайк // РАН ин-т физиологии им. И. П. Павлова. - СПб: Наука, 1992. - 173 с.
8. Заболотько Л. А. Сосудисто-тканевые изменения ряда эндокринных органов при адаптации к низким температурам / Л. А. Заболотько, М. С. Хакимов // Актуальные проблемы физиологических и структурно-функциональных основ жизнедеятельности: Труды конф. - Новосибирск, 1987. - С. 24.
9. Зельнер В. Р. Дейсвие холода на физиологические показатели и продуктивность с.-х. животных / В. Р. Зельнер, А. Г. Соловых // Сельское хозяйство за рубежом. - 1974. - № 1. - С. 22-26.
10. Иванов К. П. Гомойотермия и энергетика гомойотермного организма: физиология терморегуляции / К. П. Иванов. - Л.: Наука, 1984. - С. 7-53.
11. Карлыев К. М. Влияние высокой внешней температуры на потребление кислорода организмом человека и животных / К. М. Карлыев // Успехи физиологических наук. - 1985. - Т. 16, №3. - С. 109-121.
12. Костин А. П. Исследование физиологических и биохимических механизмов адаптации сельскохозяйственных животных / А. П. Костин, К. Г. Сухомлин // Использование биологических закономерностей в повышении продуктивности с.-х. животных: Материалы конф. зоотех. ф-та Кубанского СХИ. - Краснодар, 1971. - С. 127131.
13. Костин А. П. Температура тела и мышц взрослых кур при температурных нагрузках / А. П. Костин, Ю. С. Семенихин // Использование биологических закономерностей и биохимических механизмов адаптации с.-х. животных: Материалы конф. зоотех. ф-та Кубанского СХИ. - Краснодар, 1971. - С. 131-134.
14. Лупандин Ю. В. Энергетический обмен, терморегуляция и температурная адаптация / Ю. В. Лупандин, Г. И. Кузьмина. - Петрозаводск, 1990. - 56 с.
15. Найденский М. С. Особенности терморегуляции у кур в зависимости от возраста и условий содержания: Зоогигиенические мероприятия в обеспеченности здоровья и продуктивности с.-х. животных и птиц / М. С. Найденский. - М., 1989. - С. 71-75.
16. Селянский В. М. Влияние скорости движения воздуха на организм кур при повышенной температуре / В. М. Селянский, В. С. Ладыгин // Промышленное птицеводство на научной основе: Сб. науч. тр. / ВНИТИП. - Загорск, 1978. - Т. 45. - С. 82-89.
17. Селянский В. М. Газообмен и общая теплопродукция у кур и индеек / В. М. Селянский, А. С. Токарев, Г. П. Орешина // Энергетическое питание с.-х. животных: Науч. тр. / ВАСХНИЛ. - М.: Колос, 1982. - С. 171-178.
18. Селянский В. М. Физиологические основы оптимального микроклимата в птичниках / В. М. Селянский, М. С. Найденский // Физиолого-биохимические основы повышения продуктивности с.-х. птицы: сб. науч. тр. ВНИИ физиологии, биохимии и питания с.-х. животных. - Боровск, 1985. - Т. 31. - С. 149-155.
19. Скулачев В. П. Энергетические механизмы внутриклеточного дыхания / В. П. Скулачев. - М.: Наука, 1971. - 22 с.
20. Соболева И. Н. Активность глюкозо-6-фосфат-дегидрогеназы эритроцитов крыс при различных режимах действия низкой температуры организма / И. Н. Соболева // Важнейшие теоритические и практические проблемы терморегуляции: Тезисы докл. науч. конф. - Новосибирск, 1982. - С. 76-77.
21. Султанов Ф. Ф. Гипертермия / Ф. Ф. Султанов. - Ашхабад: Ылым, 1978. - 224 с.
22. Султанов Ф. Ф. Очерки по патогенезу перегревания организма / Ф. Ф. Султанов. -Ашхабад: Ылым, 1970. - 192 с.
23. Сухомлин К. Г. Взаимосвязь между энергетическим и минеральным обменами в организме кур при стрессах / К. Г. Сухомлин, С. Н. дмитриенко, А. А. Калинина // Сборник науч. тр. Кубанского ГАИ. - Краснодар, 2000. - Вып. 379 (407). - С. 137-147.
66
24. Халевина Т. Н. Особенности терморегуляции и энергетические затраты на развитие птенцов обыкновенной чечетки / Т. Н. Халевина // Важнейшие теоретические и практические проблемы терморегуляции: Тезисы докл. науч. конф. - Новосибирск, 1982. -С. 46.
25. Якименко М. А. Длительная адаптация организма человека и животных к холоду: Физиология терморегуляции / М. А. Якименко. - Л.: Наука, 1984. - С. 223-236.
26. Heroux O. Physiological adjustments responsible for metabolic cold adaptation and possible deterious consequence / O. Heroux // Rev. Can. Biol. - 1974. - Vol. 33. - P. 209-222.
27. Macleod M. G. Energy metabolism and turkey / M. G. Macleod // Biology of Reproduc. - 1980. - Vol. 23, №2. - Р. 26-31.
References
Ahmedov, R. N., Karimov, V. A. (1980). Izmenenie energeticheskih resursov v pecheni i skeletnyh myshcah u krys pri kratkovremennyh teplovyh vozdeystviyah / Uzbekskiy biologicheskiy zhurnal. - № 1. - S. 17-19. (in Russian) Arshavskiy, I. A. (1982). Fiziologicheskie mehanizmy i zakonomernosti individualnogo razvitiya:
Osnovy negentropiynogo ontogeneza. - M.: Nauka, 270. (in Russian) Belousova, G. P., Pshedeckaya, A. D. (1987). Perifericheskiy dvigatelnyy apparat gomoyotermov pri hronicheskom vozdeystvii nizkih temperatur sredy / Aktualnye problemy fiziologicheskih i strukturno-funkcionalnyh osnov zhiznedeyatelnosti: Trudy konf. -Novosibirsk, 24. (in Russian). Voloschenko, M. V., Schegolkov V. N. (1984). Vliyanie faktorov ohlazhdeniya v embriogeneze na okislitelnoe fosforilirovanie v pecheni sutochnyh utyat / Nauch.-tehn. byul. Ukr. NII pticevodstva. - № 17. - S. 36-38. (in Russian). Gurin, V. N., Belorybkina, L. I., Bogricevich, Yu. I. (1982). Obmen lipidov v organizme zhivotnyh pri gipo- i gipertermii / Vazhneyshie teoriticheskie i prakticheskie problemy termoregulyacii: Tezisy dokl. nauch. konf. - Novosibirsk, 138-139. (in Russian). Davydov, A. F. (1986). Energeticheskoe obespechenie gomoyotermii: (ekologo-fiziologicheskie
aspekty): Dis.... d-ra biol. nauk: 03.00.13. - L., 450. (in Russian). Davydov, A. F., Keskpayk, Yu. E. (1992). Ontogenez termoregulyacii u ptic / RAN in-t fiziologii
im. I. P. Pavlova. - SPb: Nauka, 173. (in Russian). Zabolotko, L. A., Hakimov, M. S. (1987). Sosudisto-tkanevye izmeneniya ryada endokrinnyh organov pri adaptacii k nizkim temperaturam / Aktualnye problemy fiziologicheskih i strukturno-funkcionalnyh osnov zhiznedeyatelnosti: Trudy konf. - Novosibirsk, 24. (in Russian).
Zelner, V. R., Solovyh, A. G. (1974). Deysvie holoda na fiziologicheskie pokazateli i produktivnost s.-h. zhivotnyh / Selskoe hozyaystvo za rubezhom. № 1. - S. 22-26. (in Russian).
Ivanov, K. P. (1984). Gomoyotermiya i energetika gomoyotermnogo organizma: fiziologiya
termoregulyacii. - L.: Nauka, 7-53. (in Russian). Karlyev, K. M. (1985). Vliyanie vysokoy vneshney temperatury na potreblenie kisloroda organizmom cheloveka i zhivotnyh / Uspehi fiziologicheskih nauk. - T. 16, № 3. - S. 109121. (in Russian).
Kostin, A. P., Suhomlin K. G. (1971). Issledovanie fiziologicheskih i biohimicheskih mehanizmov adaptacii selskohozyaystvennyh zhivotnyh / Ispolzovanie biologicheskih zakonomernostey v povyshenii produktivnosti s.-h. zhivotnyh: Materialy konf. zooteh. f-ta Kubanskogo SHI. - Krasnodar, 127-131. (in Russian). Kostin, A. P., Semenihin, Yu. S. (1971). Temperatura tela i myshc vzroslyh kur pri temperaturnyh nagruzkah / Ispolzovanie biologicheskih zakonomernostey i biohimicheskih mehanizmov adaptacii s.-h. zhivotnyh: Materialy konf. zooteh. f-ta Kubanskogo SHI. - Krasnodar, 131134. (in Russian).
Lupandin, Yu. V., Kuzmina, G. I. (1990). Energeticheskiy obmen, termoregulyaciya i
temperaturnaya adaptaciya. - Petrozavodsk, 56. (in Russian). Naydenskiy, M. S. (1989). Osobennosti termoregulyacii u kur v zavisimosti ot vozrasta i usloviy soderzhaniya: Zoogigienicheskie meropriyatiya v obespechennosti zdorovya i produktivnosti s.-h. zhivotnyh i ptic. - M., 71-75. (in Russian). Selyanskiy, V. M., Ladygin, V. S. (1978). Vliyanie skorosti dvizheniya vozduha na organizm kur pri povyshennoy temperature / Promyshlennoe pticevodstvo na nauchnoy osnove: Sb. nauch. tr. / VNITIP. - Zagorsk, T. 45. - S. 82-89. (in Russian).
67
Selyanskiy, V. M., Tokarev A. S., Oreshina, G. P. (1982). Gazoobmen i obschaya teploprodukciya u kur i indeek / Energeticheskoe pitanie s.-h. zhivotnyh: Nauch. tr. / vashnil. - M.: Kolos, 171-178. (in Russian). Selyanskiy, V. M., Naydenskiy, M. S. (1985). Fiziologicheskie osnovy optimalnogo mikroklimata v ptichnikah / Fiziologo-biohimicheskie osnovy povysheniya produktivnosti s.-h. pticy: sb. nauch. tr. VNII fiziologii, biohimii i pitaniya s.-h. zhivotnyh. - Borovsk, T. 31. - S. 149155. (in Russian)
Skulachev, V. P. (1971). Energeticheskie mehanizmy vnutrikletochnogo dyhaniya.- M.: Nauka, 22. (in Russian).
Soboleva, I. N. (1982). Aktivnost glyukozo-6-fosfat-degidrogenazy eritrocitov krys pri razlichnyh rezhimah deystviya nizkoy temperatury organizma / Vazhneyshie teoriticheskie i prakticheskie problemy termoregulyacii: Tezisy dokl. nauch. konf. - Novosibirsk, 76-77. (in Russian).
Sultanov, F. F. (1978). Gipertermiya. - Ashhabad: Ylym, 224. (in Russian) Sultanov, F. F. (1970). Ocherki po patogenezu peregrevaniya organizma. - Ashhabad: Ylym, 192. (in Russian).
Suhomlin, K. G. Dmitrienko, S. N., Kalinina A. A. (2000). Vzaimosvyaz mezhdu energeticheskim i mineralnym obmenami v organizme kur pri stressah / Sbornik nauch. tr. Kubanskogo GAI. - Krasnodar, 379 (407), 137-147. (in Russian). Halevina, T. N. (1982). Osobennosti termoregulyacii i energeticheskie zatraty na razvitie ptencov obyknovennoy chechetki / Vazhneyshie teoreticheskie i prakticheskie problemy termoregulyacii: Tezisy dokl. nauch. konf. - Novosibirsk, 46. (in Russian). Yakimenko, M. A. (1984). Dlitelnaya adaptaciya organizma cheloveka i zhivotnyh k holodu: Fiziologiya termoregulyacii. - L.: Nauka, 223-236. (in Russian).
Стаття надтшла доредакцп 4.04.2016
УДК 619:615-614.9
Коцюмбас I. Я., д. вет. н., Брезвин О. М., д.вет.н.
Державный науково-дослгдний контрольный тститут ветеринарных препарат1в та
кормовых добавок, м. Льв1в Гута З. А., астрант © Львгвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iмет С. З. Гжицького
ВПЛИВ ХАМЕКОТОКСУ I ЦЕОЛ1ТУ НА ОРГАН1ЗМ ЩУР1В ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ФУМОН1ЗИНОТОКСИКОЗУ
У статтi наведено вплив ХамекоТоксу i Цеолту на оргатзм щурiв за умов експериментального фумотзинотоксикозу. Пюля введення фумотзину щурам, вже з перших дiб морфо-функцюнальний стан тварин поступово змтювався. Клiнiчна картина фумотзинотоксикозу у щурiв до^дних груп на 14 добу проявлялася дермонекротичною дieю, спостерiгали почервонтня та утворення трочок на видимих слизових оболонок, носа, виявляли набряки та почервонтня передтх лапок. Шсля застосуванн ХамекоТоксу i Цеолту щурам за умов експериментального фумотзинотоксикозу, вiдзначено активнiшi процеси нормалiзацiг клШчного стану до^дних щурiв при застосуванн ХематоТоксу, що обумовлено комплексним впливом засобу на оргатзм тварин.
Враховуючи до^джуваЫ показники кровi можна стверджувати, що застосовуван кормовi добавки не проявляли iмуносупресивного впливу на оргатзм щурiв. У цтому спостерiгалася помiрна активащя клтинног ланки iмунiтету тварин, що загалом позитивно впливало на перебiг фумотзинотоксикозу та покращувало клШчний стан щурiв. Порiвняльнi доклШчЫ випробування показали, що за ефективтстю кормова добавка Цеолт дещо поступаеться препарату ХамекоТоксу. Ключов1 слова: токсикологiя, щурi, фуматзин, ХамекоТокс, Цеолт
© Коцюмбас I. Я., Брезвин О. М., Гута З. А., 2016
68
