CC BY
36
20. Чулков А. К. О профилактике микотоксикозов животных / А. К.Чулков, М. Я.Тремасов, А. В.Иванов // Ветеринария. - 2007. - №12. - С. 8-9.
21. Kim E.-K.; Shon D.-H.; Chung S.-H.; Kim Y.-B. Survey for fumonisin B1 in Korean corn-based food products. / E.-K. Kim, D.-H. Shon, S.-H. Chung, Y.-B. Kim // Food Additives Contaminants, 2002. - Vol. 19, № 5, - P. 459-464.
22. Meister U. Investigations on the change of fumonisin content of maize during hydrothermal treatment of maize. Analysis by means of HPLC methods and ELISA. / U. Meister // Europ. Food Res. Technol. - 2001. - Vol. 213, - № 3, - P. 187-193.
23. Munkvold G. P.; Hellmich R. L.; Rice L. G. Comparison of fumonisin concentrations in kernels of transgenic Bt maize hybrids and nontransgenic hybrids / G. P. Munkvold, R. L. Hellmich, L.G. Rice // Plant Dis. - 1999. - Vol.83, № 2, - P.130-138.
24. Whitaker T. B.; Trucksess M. W.; Johansson A. S. et al. Associated with testing shelled corn for fumonisin / T. B. Whitaker // J.AOAC intern., - 1998 - Vol. 81, № 6, -P.1162-1168.
25. Yaroshenko F., Dvorska J. and Surai P. Mycotoxins in poultry production; problems and solutions // Poutry International. _2003 - N. 3. - P. 12-16.
26. Yazar S. Fumonisins, trichothecenes and zearalenone in cereals / S. Yazar, G. Z. Omurtag // Int. J. Mol. Sci. - 2008. - Vol. 9. - P. 2062-2090.
Стаття надшшла до редакцИ 5.10.2015
УДК 636,09: 615,9: 636,2
Гутий Б. В., ® д. вет.н., професор кафедри фармакологи та токсикологи
Льб1еський нащональний утверситет ветеринарног медицины та б1отехнологт
гменг С. З. Т.Жицького
ВПЛИВ Г1ДРОВ1ТУ-Е, Е-СЕЛЕНУ ТА МЕВЕСЕЛУ НА АКТИВН1СТЬ
АМ1НОТРАНСФЕРАЗ СИРОВАТКИ КРОВ1 БУГАЙЦ1В ЗА ХРОН1ЧНОГО
КАДМ16ВОГО ТОКСИКОЗУ
У статтг наведено результати дослгджень еплиеу кадмт хлориду на активность амтотрасфераз у сироватц кроег молодняку великог рогатог худоби, а саме на активность алант- та аспартат-амтотрансфераз. Встаноелено, що згодоеуеання бугайцям даного токсиканту у дозг 0,05 мг/кг маси тыа протягом 30 д1б активность алант-амтотрансферази та аспартат-амтотрансферази у кровi дослгдних тварин упродовж усього до^ду зростала. Найвищою активтсть ензимiе була на 24-ту добу до^ду. Науково обхрунтовано доцтьтсть використання гiдроеiту-Е, Е-селену та мевеселу для корекцИ' актиеностi амтотрансфераз кроеi до^дних тварин. Встановлено, що застосування Пдровту-Е, Е-селену та Мевеселу за умов розвитку хротчного кадмieеого токсикозу бугайщв сприяли зниженню актиеностi амтотрансфераз у гх сироватц кроеi. Пюля кадмieеого навантаження бугайщв найкращу дт на функцюнальний стан печтки проявляло застосування тваринам препарату Мевесел.
Ключов'1 слова: фармакологiя, токсикологiя, бугайщ, кадмт, амтотрансферази, Пдровт-Е, Е-селен, Мевесел.
УДК 636,09: 615,9: 636,2
Гутый Б. В., д.вет.н., профессор кафедры фармакологии и токсикологии
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. З. Гжицкого
® Гутий Б. В., 2015
43
ВЛИЯНИЕ ГИДРОВИТА-Е, Е-СЕЛЕНА И МЕВЕСЕЛА НА АКТИВНОСТЬ АМИНОТРАНСФЕРАЗ СЫВОРОТКИ КРОВИ БЫЧКОВ ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ КАДМИЕВОМ ТОКСИКОЗЕ
В статье приведены результаты исследований влияния кадмия хлорида на активность аминотрасфераз в сыворотке крови молодняка крупного рогатого скота, а именно на активность аланин- и аспартат-аминотрансфераз. Установлено, что скармливание бычков данного токсиканта в дозе 0,05 мг / кг массы тела в течение 30 суток активность аланин-аминотрансферазы и аспартат-аминотрансферазы в крови подопытных животных в течение всего опыта росло. Самой высокой активность ферментов была на 24-е сутки опыта.
Научно обоснована целесообразность использования гидровита-Е, Е-селена и мевесела для коррекции активности аминотрансфераз крови подопытных животных. Установлено, что применение Гидровита-Е, Е-селена и Мевесела в условиях развития хронического кадмиевого токсикоза бычков способствовали снижению активности аминотрансфераз в их сыворотке крови. После кадмиевой нагрузки бычков наилучшее действие на функциональное состояние печени проявляло применения животным препарата Мевесел.
Ключевые слова: фармакология, токсикология, бычки, кадмий, аминотрансферазы, Гидровит-Е, Е-селен, Мевесел.
UDC 636,09: 615,9: 636,2
Gutiy B., Associate Professor
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
THE INFLUENCE OF HYDRAVITE-E, E-SELENIUM ON ACTIVITY OF AMINOTRANSFERASES IN BULLS BLOOD SERUM BY CHRONIC
CADMIUM TOXICOSIS
The article deals with the results of investigations of the cadmium chloride influence on aminotransferase activity in serum of young cattle namely on the activity of alanine and aspartate - aminotransferase. It was found out that calves feeding with such toxicant at a dose of 0.05mg/kg of body weight for 30 days alanine aminotransferase activity and aspartate aminotransferase in the blood of experimental animals throughout the experiment was growing. The highest enzyme activity was on the 24th day of experiment. It was scientifically proved the feasibility of using of hydrovite-E, E-selenium and mevesel on the correction of aminotransferase activity of the blood of experimental animals. It was established that the use of Hydrovite-E, selenium and Mevesel under the conditions of the development of chronic cadmium toxicity in bulls favor the reducing of aminotransferase activity in their serum. After bulls loading with cadmium, Mevesel had the best effect on the functional state of the liver.
Key words: pharmacology, toxicology, bull, cadmium, aminotransferases, Hydrovite-E, E-selenium, Mevesel.
Забрудненють навколишнього середовища кадмieм та його негативний вплив на оргашзм тварин, особливо молодняку велико! рогато! худоби, роблять проблему вивчення патогенезу кадмieвого токсикозу у сшьськогосподарських тварин особливо актуальною [4-6]. Необхщно зазначити, що надмiрне накопичення кадмда у кормах i водах становить реальну загрозу для здоров'я та продуктивност сшьськогосподарських тварин, яким використовують даш корми та воду [1-3].
Отже, актуальним у науковому аспект е з'ясування можливосп попередження й корекци зумовлених Cd2+ метаболiчних порушень в органiзмi сшьськогосподарських тварин. Зокрема, це стосуеться молодняку тварин, що поширене в малих фермерських господарствах, де трапляеться забруднення кормiв Кадмiем. Саме тому, перспективним у цьому напрямку е розробка нових
44
ветеринарних препарата та ефективних схем !х застосування для молодняку велико! рогато! худоби за виникнення хрошчного та гострого ураження Кадмieм. Проведення дослщжень, власне в згаданому вище аспект!, е актуальним. Згщно з даними шоземно! лiтератури, дане питання мало вивчене, а в Укра!ш саме в такому плаш вивчаеться вперше.
Саме тому метою наших дослщжень було вивчити вплив гщровггу-Е, Е-селену та мевеселу на активнють амiнотрансфераз у кровi бугайцiв за хронiчного кадмiевого токсикозу.
Матерiали i методи. Дослiди проводились на бугайцях шестимюячного вiку, яю були сформованi у 4 групи по 5 тварин у кожнш:
1 група - контрольна, бугайцям згодовували з кормом кадмда хлорид у дозi 0,05 мг/кг маси тша, один раз за добу, протягом мюяця;
2 група - дослщна 1, бугайцям згодовували з кормом кадмда хлорид у дозi 0,05 мг/кг маси тша, один раз за добу та задавали Гщровгг-Е у дозi 4 мл/тварину;
3 група - дослщна 2, бугайцям згодовували з кормом кадмда хлорид у дозi 0,05 мг/кг маси тша, один раз за добу та задавали Е-селен у дозi 0,05 мл/кг маси тварини;
4 група - дослщна 3, бугайцям згодовували з кормом хлорид кадмда у дозi 0,05 мг/кг маси тша, один раз за добу та задавали Мевесел у дозi 0,36 г/кг комбшорму
Кров для аналiзу брали з яремно! вени на 1, 8, 16, 24 i 30 добу тсля згодовування хлориду кадмда
У сироватщ кровi дослщжували: активнють аспартат-амшотрансферази (АсАТ) (К.Ф. 2.6.1.1.) i аланш-амшотрансферази (АлАТ) (К.Ф. 2.6.1.2.) - за методом Райтмана й Френкеля, в модифшацп К.Г. Капетанаю.
Результати дослщжень. Функщональний стан печшки дослщжували за визначенням у сироватщ кровi активносп ензимiв групи амшотрансфераз, зокрема, аспартат- i аланшамшотрансферази.
Як видно з даних, наведених у таблищ 1, активнiсть аспартат-амшотрансферази була в межах фiзiологiчних величин. Проте, на восьму i шютнадцяту доби дослiду пiсля згодовування бугайцям кадмда хлориду у дозi 0,05 мг/кг маси тварини, активнють АсАТ пщвищилась вщповщно на 7 i 9%, вiдносно величин контрольно! групи тварин. Найвища активнiсть даного ензиму у сироватщ кровi бугайщв, яким задавали кадмiю хлорид, була на двадцять четверту добу дослщу, де вщповщно становила 1,01±0,04 ммоль год/л. На тридцяту добу дослщу активнють АсАТ дещо знизилася, однак з початковими величинами, вона зросла на 6,5%.
Застосування препараив-антиоксиданив дослщним тваринам за умов кадмiевого навантаження та впливу !х на активнють АсАТ наведена на таблищ 1.
Пюля застосування тваринам Гщровггу-Е, активнють АсАТ у сироватщ кровi тварин дослщно! групи Д1 коливалася у межах величин 0,91±0,03 - 0,96±0,02 ммоль год/л. Найвищою активнють була на шютнадцяту добу дослщу, де вона порiвняно з початковими величинами зросла на 5,5%. На тридцяту добу дослщу активнють ензиму була нижчою на 4% вщносно показниюв контрольно! групи тварин.
Застосування Е-селену тваринам, яким здшснювали навантаження кадмда хлоридом, активнють АсАТ на восьму добу дослщу знизилася на 4%, на шютнадцяту добу - на 5% вщносно показниюв контрольно! групи тварин. На двадцять четверту та тридцяту доби дослщу активнють ензиму коливалася у межах величин 0,94±0,02 - 0,94±0,03 ммоль год/л.
45
Таблиця 1
Актившсть аспартат-амшотрансферази у сироватщ кров1 бугайцiв шсля задавання до рацiону Гiдровiту-Е, Е-селену та Мевеселу за хрошчного кадмieвого __токсикозу; (М±т, п = 5)_
Час дослщження кров1 (доби) Аспартат-амшотрансфераза (ммоль год/л)
Групи тварин
Контрольна (кадмш) Дослщна 1 (кадмш + Пдровгг-Е Дослщна 2 (кадмш + Е-селен) Дослщна 3 (кадмш + Мевесел)
Вих1дш величини 0,92±0,02 0,91±0,03 0,92±0,03 0,93±0,01
Перша доба 0,94±0,03 0,92±0,02 0,93±0,02 0,92±0,01
Восьма доба 0,98±0,02 0,93±0,02 0,94±0,01 0,93±0,02
Шютнадцята доба 1,00±0,02 0,96±0,02 0,95±0,01* 0,94±0,02*
Двадцять четверта доба 1,01±0,04 0,95±0,03 0,94±0,02 0,93±0,01*
Тридцята доба 0,98±0,04 0,94±0,02 0,94±0,03 0,93±0,03
Примтка: стутнь вгроггдностг поргвняно з даними контрольноI групи -р<0,05-*, р<0,001-**
Актившсть АсАТ у сироватщ кровi бугайцiв, яким згодовували Мевесел, упродовж усього дослщу коливалася у межах фiзiологiчних величин. Порiвняно з контрольною групою тварин актившсть ензиму знизилася на першу добу на 2%, на восьму добу - на 5%, на шютнадцяту добу - на 6%, на двадцять четверту добу - на 8%.
Як видно з даних, наведених у таблиц 2, актившсть аланш-амшотрансферази, була в межах фiзiологiчних величин.
Таблиця 2
Актившсть аланш-амшотрансферази у сироватщ кровi бугайщв шсля задавання до ращону Гщровггу-Е, Е-селену та Мевеселу за хрошчного
кадмieвого токсикозу; (М±т, п = 5)
Час дослщження кров1 (доби) Аланш-амшотрансфераза (ммоль год/л)
Групи тварин
Контрольна (кадмш) Дослщна 1 (кадмш + Пдровгг-Е Дослщна 2 (кадмш + Е-селен) Дослщна 3 (кадмш + Мевесел)
Вих1дш величини 0,42±0,01 0,41±0,01 0,43±0,01 0,42±0,01
Перша доба 0,45±0,02 0,43±0,02 0,44±0,02 0,42±0,02
Восьма доба 0,49±0,02 0,45±0,01 0,44±0,02 0,42±0,01*
Шютнадцята доба 0,51±0,02 0,46±0,01* 0,45±0,01* 0,41±0,01*
Двадцять четверта доба 0,52±0,03 0,47±0,01* 0,46±0,01* 0,43±0,02*
Тридцята доба 0,47±0,01 0,45±0,02 0,45±0,02 0,42±0,01
Примтка: стутнь вгроггдностг поргвняно з даними контрольноI групи -р<0,05-*, р<0,001-**
Проте, на восьму i шютнадцяту доби дослщу шсля згодовування бугайцям кадмш хлориду у дозi 0,05 мг/кг маси тварини, актившсть АлАТ пiдвищилась вiдповiдно на 17 i 21%, вiдносно величин контрольно! групи тварин. На двадцять четверту добу дослщу актившсть ензиму була у межах величин 0,52±0,03 ммоль год/л, де вщносно початкових величин вона зросла на 24%.
Задавання тваринам препарата Пдровггу-Е та Е-селену за умов кадмieвого навантаження, сприяло зниженню активносп АлАТ у !х сироватцi кровi, зокрема, на восьму добу дослiду активнiсть ензиму знизилася в обох дослщних групах тварин вщповщно на 8 i 10% вiдносно показникiв контрольно! групи тварин.
Однак, застосування вищевказаних препарата не сприяло зниженню активносп АлАТ до меж величин фiзiологiчно! норми, тому застосування Мевеселу сприяло кращому зниженню активносп даного ензиму у сироватщ кровi дослiдних
46
тварин за умов хрошчного кадмiевого токсикозу. Встановлено, що на восьму добу дослщу активнють АлАТ у сироватщ кровi групи тварин Д3 знизилася на 14% вщносно показникiв контрольно! групи тварин.
На шютнадцяту i двадцять четверту доби дослщу активнють ензиму знизилася вщповщно на 20 i 17%. На тридцяту добу дослщу активнють АлАТ коливалася у межах величин 0,42±0,01 ммоль год/л.
Отже, тсля дослщження впливу вказаних вище препаратiв на функщональний стан печiнки, встановлено, що за умов задавання Гщровгту-Е, Е-селену та нашого новоствореного препарату Мевеселу бугайцям, хворим на хрошчний кадмiевий токсикоз, активнiсть аланш- та аспартат-амiнотрансфераз у сироватцi кровi дослiдних бугайцiв вiрогiдно знижувалася починаючи з шiстнадцято! доби дослiду. На двадцять четверту та тридцяту доби дослщу активнють амшотрансфераз у сироватщ кровi дослщних тварин була найнижчо. Це повязано з тим, що даш препарати сприяли меншому всмоктуванш кадмiю у кров, i таким чином запобтали меншому токсичному впливу кадмда на печiнку.
Таким чином, поеднання трьох складниюв препарату «Мевесел» сприяло потрiйному захисту клiтини вщ дi! агресивних вiльних радикалiв, а саме подвшний захист мембрани клггани, як iз зовнiшньо!, так i з внутрiшньо! сторони та захист у серединi клiтини. Слiд вщзначити також, що Е-селен та Мевесел краще впливали на нормалiзацiю амшотрансфераз у сироватщ кровi дослiдних тварин, оскшьки до !х складу входить селен, а з даних лггератури вщомо, що селен е антагонютом кадмiю.
Висновки.
1. Застосування Гщровггу-Е, Е-селену та Мевеселу за умов розвитку хрошчного кадмiевого токсикозу бугайщв сприяли зниженню активностi амiнотрансфераз у сироватщ кров^ а саме аланш- i аспартат-амiнотрансферази.
2. На двадцять четверту та тридцяту доби дослщу активнють амшотрансфераз у кровi дослщних тварин була найнижчою;
3. Пюля кадмiевого навантаження бугайцiв найкращу дда на функцiональний стан печiнки проявляло застосування тваринам Мевеселу.
Лггература
1. Гильденскиольд Р. С., Новиков Ю. В., Хамидули Р. С. Тяжелые металлы в окружающей среде и их влияние на организм (обзор) // Гигиена и санитария. -1992. -№ 5-6. - С. 6-9.
2. Гонський Я. I., Ястремська С. О., Бойчук Б. Р. В1ков1 особливост порушення пероксидного окислення лшвдв [ активност енергозабезпечувальних ферментов при кадм1евш штоксикацп // Медична х1м1я - 2001. - Т. 3, № 1. - С. 16-19.
3. Гутий Б. В. Змша бюх1м1чних [ морфолопчних показнишв кров1 щур1в при хрошчному кадм1евому токсикоз!. - Проблеми зоо1нженерп та ветеринарно! медицини:Зб1рник наукових праць Харк1всько! державно! зооветеринарно! академ1! . -Х.:РВВ ХДЗВА., 2012. - Вип. 24, ч. 2 «Ветеринарш науки». - С.247-249.
4. Гутий Б. В. Вплив хлориду кадмто на 1нтенсивн1сть процес1в перекисного окиснення л1п1д1в та стан системи антиоксидантного захисту орган1зму щур1в. — Вюник Сумського НАУ. - Суми, 2012. випуск 7(31) - С. 31-34.
5. Декларацшний патент Укра!ни на корисну модель № 88600. Споаб корекц1! антиоксидантно! системи орган1зму бичшв при л1куванн1 хрон1чного кадм1евого токсикозу / Гутий Б .В. - № и2013 11504; Заявл. 30.09. 2013; Опубл. 25.03.2014, Бюл. № 6.
6. Bogdan Gutij. Wplyw dodatk6w paszowych Meweselu i Metifenu па poziom pгodukt6w peroksydaqji lipid6w w waгunkach pгzewleklego zatгucia kadmem / Pasze pгzemyslowe slowe NR4/2013. - st. 24-26.
Стаття надшшла до редакцИ 14.09.2015
47
