CC BY
27
УДК 636.598.15:619:616:615.
Брезвин О. М.4', к.вет.н., старший науковий ствроб1тник ([email protected]) Державный науково-дослгдный контрольный тстытут ветеринарных npenapamie та кормовых добавок, м. Лъвгв
МОН1ТОРИНГ KOPMOBOI СИРОВИНИ ЗАХЩНОГО РЕПОНУ
УКРА1НИ
В cmammi охарактерызовано стан забруднення м1кром1цетамы кормовог сыровыны захгдного регюну Украгны. ПопуляцИ мгкроскопгчных грыб1в зерновог сыровыны тварынныцъкых господарств захгдного регюну Украшы представлена, в основному, Helminthosporium, Nigrospora, Diplodia, Ascochita, Botritis, Sclerotinia тощо. Анал1з резулътат1в мтотоксыколог1чных дослгдженъ за 5 poKie (2006-2010) показав, що 35-40% зерновых KopMie булыуражеш потенц1йно небезпечнымы мтроскотчнымы грыбамы podie Fusarium, Alternaria, Rhizopus, Mucor, Aspergillus ma Penicillium. Серед велыкого асортыменту кормовог сыровыны варто в1дзначыты npiopimemm об'екты мгкотоксыкологгчного контролю це 3epnoei культуры та продукты гх переробкы.
Ключое1 слова: мгкотоксыкологгчнг дослгдження, мгкроскопгчнг грыбы, мжотоксыны, кормова сыровына.
Вступ. Значна штенсифжащя тваринництва та збшьшення виробництва продукци е одночасно причиною i наслщком зростання поЫвних площ зернових культур. Зерно е вщмшним джерелом поживних речовин для росту i розвитку плкневих гриб1в, яю дуже складно контролювати, оскшьки, неможливо передбачити кл1матичш умови пщчас критичних фаз розвитку злакових культур. Шсля збору врожаю бшьша частина його збер1гаеться в господарствах до моменту використання. Несприятлив1 умови пщчас збирання та збер1гання призводять до ураження зерна i контамшацп його мшотоксинами, останш в свою чергу вщбиваються безпосередньо на здоров'1 тварин.
Гриби це група нижчих рослин, у яких вщсутнш хлорофш i вони можуть розвиватись без природнього св1тла. На сьогодшшнш день вщомо бшьш шж 300 р1зновид1в мжроскотчних гриб1в, яю е продуцентами мжотоксишв, оскшьки, географ1чне розташування та кл1матичш умови Украши сприяють ураженню зернових корм1в токсигенними грибами то проблема залишаеться актуальною. За даними ООН у CBiTi бшя 70% Bcix корм1в рослинного походження пошкоджеш грибами, серед них 25% - зернов1 культури.
У визначеш етюлоги i ступеня шкщливост1 мшотоксишв для тварин важливу роль ввдграють дослщження видового складу мжобюти корм1в та кормово! сировини. Стушнь колошзаци зерново! сировини мжромщетами при збер1ганш залежить вщ умов навколишнього середовища температури,
4Науковий консультант: док. вет. наук, професор, член-кореспондент НААН Украши Коцюмбас 1.Я. Брезвин О. М., 2012
182
вологосп та концентрацп кисню й вуглекислого газу. Окрем! види й популяцп мжроскотчних гриб1в при одночасному ураженш зерна злакових культур можуть змшювати характер вегетативного розвитку та р1вень бюсинтезу мжотоксишв. Особливо! уваги потребуе щентифшацш ф1топатогенних гриб1в, яю можуть трансформуватися в урожай через насшня, у форм! ешфтв та ендофтв, продукуючи бюлопчно активш речовини - антибютики \ мжотоксини. Тшьки володшчи шформащею про розповсюдження тих чи шших мжромщеив в кормовш сировиш певно! географ1чно! зони та знания умов !х токсиноутворюючо! здатност! можна правильно спланувати профшактику м1котоксикоз1в.
Протягом 2006-2010рр. лаборатор1я контролю кормових добавок 1 премжЫв ДНДК1 ветеринарних препараив та кормових добавок проводила мошторинг з метою виявлення розповсюдження мжромщеив в кормовш сировиш тваринницьких господарств захщного регюну Укра!ни.
Об'ектом наших дослщжень стали зернов! куль тури, оскшьки, вони складають основу рацюну тварин I птищ та може бути основним джерелом мжотоксишв.
Метою нашо! роботи було вивчити популяцп мжроскошчних гриб1в захщного регюну Укра!ни, встановити видову належшсть. Особливу увагу було зконцентровано на взаемозв'язку м1ж мжогенною контамшащею корм1в I випадками штоксикацп тварин.
Матер1али 1 методи. У робот! використовували ввдбраш зразки корм1в (комбжорм, кукурудза, ячмшь, пшениця, тритикале, шрот соевий I соняшниковий, макуха соева I соняшникова, виЫвки, кукурудзяний глютен), що надходили з р1зних господарств Льв1всько!, Р1вненсько!, Волинсько!, Тернопшьсько!, Чершвецько!, 1вано-Франк1всько! областей. Вщбор зразюв корм1в здшснювали згщно дшчо! нормативно! документаци ДСТУ 6497:2005.
Мжолопчш дослщження корм1в проводили згщно з методичними вказ1вками щодо саштарно-мжолопчно! оцшки та полшшення якост! корм1в, затвердженими Державним департаментом ветеринарно! медицини МЫстерства АПК Укра!ни № 15-14/73 вщ 06 березня 1998 року; ДСТУ 3570-97 [1]. Первинш видшення гриб1в ¿з корму проводили шляшом поЫву на поживне середовище. Видшення гриб1в ¿з концентрованих корм1в та комб1корм1в здшснювали шляхом поаву !х суспензи. До 10 г розмеленого корму додавали 100 мл бщистильовано! води, струшували 15-20 хв, одержали основне розведення 1:10, з якого готували розведення 1:100, 1:1000, 1:10000. Для поаву використовували суспензш в розведенш 1:1000 (корм ¿з нормальними органолептичними показниками) та розведення 1:10000 (пошкоджений корм), не даючи !й вщстоятися. До того ж 1 см3 р1вном1рно розпод1ляли по всш поверхш поживного середовища. Чашки Петр! з поавами, завернут! в стерильний пергаментний пап!р, пом!щали в термостат ! витримували за температури в!д 22 до 27°С. Час культивування - 10 д1б, дослщження проводили на 3, 5 та 10 доби. 1з метою видшення чисто! культури через 3-5 дшв робили перес!в колон!й гриб!в на скошений агар Чапека, й шкубували при t 22-
183
27 °С. Для щентифжаци гриб1в проводили мжроскошчне дослщження з попередшм приготуванням препарата i3 частинок мщелш 3i спороношенням, розм1стивши матер1ал на предметне шкло у крапл1 10 % розчину щкого натру або в роздавленш крапл1 [1, 2, 3]. Для виявлення рол1 гриб1в в етюлоги м1котоксикоз1в визначали токсичшсть культури гриб1в прискореним методом з використанням Paramecium caudatum а також методом проби на micipi кроля. Для цього колони гриб1в зшмали з поверхш агару подр1бнювали i заливали дистильованолю водою (1:1). Скляною палечкою наносили на попередньо пщготовлену шк1ру кроля. При використанш найпростших суспензш витримували в термостат! протягом 24 год. На предметне шкло пастер1вською пшеткою наносили дв1 крапл1 cycnemii' i одну краплю середовища з найпростшими. Визначення наявност1 мжотоксишв проводили методами тонкошарово! хроматографи згщно MB - 15-14/73 та1ФА.
Результати дослщження. У процес1 мошторингу протягом 2006-2010рр було дослщжено 1730 зразюв корм1в (табл. 1), виявлено, що стан контамшаци кормово! сировини мае стшкий, р1зномаштний i дуже виражений характер. Мкофлора представлена родами Fusarium, Alternaria, Mucor, Rhizopus Helminthosporium, Nigrospora, Diplodia, Ascochita, Botritis, Sclerotinia F. moniliforme, F. graminearum, F. oxysporum, F. culmorum, F. avenaceum, F. sambucinum, F. eguiseti тощо, щор1чш показники варшвали в д1апазош 45,264%.
Таблиця 1
Мжотоксиколопчш дослщженнь корм ¡в протягом 2006-2010 рр
Корми Роки
2006 2007 2008 2009 2010
Всього KOpMiB 241 265 293 312 378
Виявлено токсини 62 103 91 84 78
Комбжорм 58 78 83 75 60
Виавки 18 21 31 36 28
Кукурудза 24 40 38 53 44
Пшениця 42 38 58 47 86
Ячмшь 28 41 34 39 53
Тритикале - 3 - - 3
Глютен кукурудзяний 2 5 - 2 6
Шрот соевий 32 28 41 36 56
Макуха соняшникова 37 14 18 24 42
Основну небезпеку для тваринництва представляють гриби, яю е продуцентами мшотоксишв. М1коб1ота дослщжуваних корм1в, в основному, була представлена мкромщетами таких родин: Alternaria - 13,2 %; Rhizopus -18,8 %; Mucor - 16,6 %; Aspergillus - 14,5 %; Penicillium - 4,2 %; Fusarium -32,7 % (рис. 1.).
184
13,20
18,8
□ Alternaria
□ Penicillium
□ Aspergillus
□ Fusarium
□ Mucor
□ Rhizopus
□ iHrni
32,7
Рис. 1. Ochobhî представники мжофлори дослщжуваних зразк1в корм1в.
Зернова група корм1в значною м1рою контамшоваш фузар1ями, а в першу чергу F. moniliforme або його пщвидами. У 134 дослщжуваних зразках виявили колонп гриб1в род1в Fusarium, 53 з них були токсичними. 1з 271 зразюв фуражного зерна 84 були уражеш грибами роду Aspergillus: A. fumigatus - (42 -слаботоксичш, 22 - з поверхневим ураженням зерна), A. flavus - (26 - токсичш). Потенцшно небезпечними е зерновщходи, як1 складаються i3 щуплого, битого та травмованого шкщниками зерна.
Комбжорми е легкодоступш для м1крооргашзм1в та швидше шж зерно пщдаються токсичному впливу гриб1в. Мткромщети в дослщжуваних зразках комб1корм1в були представлен! родами Fusarium, Aspergillus, Penicillium та представниками родини Mucor. 3 дослщжених 365 зразюв комбшорм1в виявлеш у 72 - Fusarium, 25 - Penicillium та 13 - Aspergillus.
Таким чином, дослщжуваш корми були уражеш мшроскошчними грибами Fusarium, Aspergillus, Penicillium. При збер1ганш таких корм1в за певних умов (температура, волопсть) вщбуваеться розвиток та розмноження р1зних вид1в м1кромщет1в, серед яких значна кшьккть мае здатшсть продукувати мшотоксини.
В комплекс саштарно-мжолопчний контроль корм1в кр1м мжолопчних дослщжень входятять i ф1зико-х1м1чш дослщження. H,i дослщження дають можливкть виявити продукта життед1яльност1 плюневих гриб1в - мжотоксишв.
У склад1 контамшант!в найчастше були виявлеш фузарютоксши Т-2, ДОН, зеараленон, фумошзини, а також охратоксини i афлатоксини. (табл. 2).
Таблица 2
Частота виявлення mîkotokchhîb у вЫбраннх зразках корм1в
Mîkotokchh Роки
2006 2007 2008 2009 2010
ДОН 6 26 27 14 23
Т-2 токсин 25 28 14 15 8
Фумошзини 13 26 27 34 28
Зеараленон 14 13 17 14 15
Афлатоксин 0 5 0 2 0
Охратокснн 4 5 6 5 4
Протягом перюду дослщження mîkotokchh ДОН був виявлений 75 % у зразках комбшорм1в та в зерш кукурудзи i пшенищ, вщповщно, 43 та 38 %.
185
8
Середня частота виявлення зеараленону склала 51 %. Протягом 5 роюв мошторингу середньор1чна концентращя варшвала в межах 34-88 %, проте шяких законом1рностей за даний перюд часу у змм цього показника встановити не вдалося. Середня концентрация зеараленону в кормах склала 14,6 мкг/кг.
Р1вень забруднення дослщжуваних зразюв, що мктили фумошзини де концентраци ix була вищою шж решти мжотоксишв був значним. Частота виявлення фумошзишв в 2006, 2007 i 2010 рокаху середньому становила 91,8%. Понад 25 % зразюв мштили понад 700 ± 131 мкг/кг. Максимальна концентращя фумошзишв була зареестрована в 2007 рощ у кукурудз1 830 мкг/кг, у комбшорм понад 600 мкг/кг, середня концентращя в зерш пшенищ, ячмеш, виЫвках, соняшниковш i соевому шрот1 склала вщ 33 до 131 мкг/кг в rnmi роки щ показники були приблизно на порядок нижче.
Протягом перюду дослщження bmIct Т-2 токсину у 34 зразках перевищував максимально допустимий р1вень, але що стосуеться останн1х рок1в спостережень то вщзначена виражена тенденц1я до зниження як середшх значень концентрацй', так i частоти виявлення цього токсину в зерш та кормах.
За весь перюд дослщження виявлення охратоксину i афлатоксину склало лише 6,4 %. Забруднешсть цими токсинами була менше виражена, а середн1 piBHi контамшаци по виб1ркам складали, в1дпов1дно, 7,9 i 6,4 мкг/кг.
Висновки. Проведен! дослщження пщтвердили необх1дн1сть мон1торингу корм!в у промисловому тваринництв1. Систематизац1я та анал1з результат1в м1котоксиколог1чних досл1джень за 5 роюв (2006-2010) показав, що 35-40% зернових корм1в були уражеш потенц1йно небезпечними м1кроскоп1чними грибами. Серед великого асортименту кормово! сировини варто в1дзначити npiopiTeTHi об'екти м1котоксиколог1чного контролю це зернов1 культури та продукта i'x переробки. Aнaлiзyючи OTpnMaHi результата можна зробити ВИСНОВОК, ЩО популяцп MiKpOCKOni4HHX rpnöiß зерново! сировини тваринницьких господарств 3axiflHoro perioHy Укра1ни представлена, в основному, грибами pofliß Fusarium, Alternaria, Rhizopus, Mucor, Aspergillus та Penicillium. Зрозумшо, що щеальних умов збер^ання для таких KopMiB не створити i, якась частина i'x виявиться BiflMiHHHM субстратом для проростання спор та утворення MiKOTOKCHHiB. Ситуащя у perioHi стосовно розповсюдження мжотоксишв е складною, ocкiльки, корми уражеш токсичним видами rpnöiß та контамшоваш MiKOTOKCHHaMH, а саме зераленоном, ДОН, фумошзинами та Т-2 токсином, в окремих випадках i'x кiлькocтi перевищують максимально flonycTHMi piBHi. Проведений нами aHani3 охопив незначну частку вщ Bciei' кiлькocтi кормово! сировини, але вказав на aктyaльнicть uiei' проблеми. Вся кормова сировина i корми повинш контролюватись cпeцiaлicтaми i використовуватись в pauioH тварин тiльки з врахуванням мiкoтoкcикoлoгiчнoгo aнaлiзy.
186
Л1тература
1. Методичш вказ1вки по саштарно-мжолопчнш оцшщ i полшшенню якост1 корм!в / Ображей А. В., Погр1бняк Л. I., Корзуненко О. Ф. - К.: Вид-во 1нституту вет. медицини та Центрально! державно! лабораторп вет. медицини МЫстерства АПК Укра!ни. - 1998. - 107 с.
2. Бнлай В.И. Токсннобразующне микроскопические грибы / В. И. Билай, Н.М. Пидопличко. - К.: Наук, думка, 1970. - 287 с.
3. Методы анализа чужеродных веществ в пищевых продуктах (Сборник нормативных материалов) / Российский республиканский информационно-аналитический центр; Сост. Брагина И.В., Орехова НА.; Ред. Подунова Л.Г. -М., 1994. — 159 с.
4. Рухляда В.В. Виды Fusarium Lk. ex Fr. На кормах и их токсикологическая характеристика / Рухляда В.В., Элланская И.А., Шайда Д.А. // Микробиологический журнал. — 1981. — Т. 43. — №4. — С. 468-474.
5. Гогин А.Е. Микотоксины: постоянный контроль- гарантия рентабельности и безопасности. // Ветеринария и кормление, - 2005. - № 1. С.24-25.
6. Рухляда В.В. Розповсюдження м1кромщет1в на зерш в1вса у р1зних perioHax Украши / В.В. Рухляда, А.В. Бшан, А.В. Соколова // Вкник Бшоцерювського ДАУ. - Бша Церква, 2007. - Вип. 44. - С. 146-150.
7. Хмельницький Г.О. Система контролю якост1 корм1в i продукц11 тваринництва за показниками вм1сту м1котоксин1в / Г.О. Хмельницький, Г.В. Бойко, В.Б. Духницький // Науковий в1сник НАУ, 2007. - Вип. 108. -С.122-126.
Summary Brezvyn O.M., senior research fellow State Scientific-Research Institute for the Control of veterinary drugs and feed
additives, Lviv
MONITORING OF FEED MATERIAL IN THE WEST PART OF UKRAINE
The results of studying the state pollution offeed materials by micromycets in western part of Ukraine. Populations of microscopic fungi feed raw materials of livestock farms are presented, basically, by Helminthosporium, Nigrospora, Diplodia, Ascochita, Botritis, Sclerotinia. Analysis of the results of mycotoxicology studies for 5 years (2006-2010) showed that 35-40% of feed grains have been affected by potentially harmful microfungi of genera Fusarium, Alternaria, Rhizopus, Mucor, Aspergillus and Penicillium. In physico-chemical studies of feed were found mycotoxins, namely zeralenon, DON, fumonizins and T-2 toxin, in some cases their number exceeded the maximum allowable levels.
Рецензент - д.с.-г.н., професор, член-кор НААНУ Кирил1в Я.1.
187
