CC BY
17
Ковтун Т.И. Особенности экологии совкообразных (Lepidoptera: Noctuoidea) в условиях полуприродных экосистем пригородной зоны города Житомир
Проанализированы изменения следующих параметров экологической структуры популяций совкообразных (Noctuoidea) полуприродных экосистем пригородной зоны Житомира: видовой состав, структура доминирования, представленность видов-вредителей сельского и лесного хозяйства. Показано, что в условиях полуприродных биотопов наблюдается снижение количества видов приблизительно на 9 % на фоне увеличения численности исследуемого энтомокомплекса приблизительно на 24 %. Выявлено, что структура доминирования является достаточно сбалансированной. Установлено, что в полуприродных экосистемах образуются благоприятные экологические ниши для концентрации многих видов-вредителей.
Ключевые слова: совкообразные, экологическая структура, полуприродные биотопы, структура доминирования, доминирующие виды, энтомоценоз.
Kovtun T.I. The Peculiarities of the Ecologу of Noctuid Moths (Noctuoidea) of Semi-Natural Ecosystems оf Zhytomyr Suburban Area
The parameters of the ecological structure of noctuid moth (Noctuoidea) populations of semi-natural ecosystems of Zhytomyr suburban area, such as species composition, structure of domination, the representation of species of agriculture and forestry pests were anafyzed. It is shown that in a semi-natural biotops the number of species decreases by about 9 % while the number of investigated entomofauna is increasing by about 24 %. The study has revealed that the structure of domination is quite balanced. It is established to be creating favourable ecological niches for the concentration of many species of pests in semi-natural ecosystems.
Keywords: noctuid moth, ecological structure, semi-natural biotope, the structure of domination, dominant species, entomocenosis.
УДК 630*232:631.466.1
ВИДОВЕ Р13НОМАН1ТТЯ М1КРОМ1ЦЕТ1В ГРУНТУ ТЕРИТОР11 НОВОРОЗДЫЬСЬКОГО С1РЧАНОГО КАР'СРУ М.Л. Копш1, В.П. Олiферчук2, Л.1. Котй
Проаналiзовано роль мiкроорганiзмiв у трансформацп оргашчного опаду в рiзних умовах середовища. Вщзначено позитивний вплив мшоризоутворювальних грибiв у вщтворенш порушених Грунпв, внаслщок позитивного симбюзу iз вищими рослинами. Дослщжено мжолопчну структуру Груштв на дослщних дшянках в умовах сформова-них екотошв на територи Новороздшьського арчаного кар'еру. Встановлено макси-мальне переважання видового рiзноманiття грибiв у Грунтах на дшянках iз сформова-ним мшаним насадженням (16 вцщв) та мiнiмальною 1х участю у Грунтi на вершиш штучно вiдсипаного пагорба (3 види). У Грунтових зразках дослiдних секцш на терито-рií дослiджуваного об'екта визначено 49 видiв грибiв, що належать до 7 родiв, 6 родин та 2 клаав. Дослщжеш екотопи вiдзначаються широким грибним рiзноманiттям та рiв-номiрним (за частотою стрiчання) видовим навантаженням. Виявлено тенденщю нагро-мадження небезпечних для людини (потенцiйно патогенних, алергенних, мжотоксич-них) видiв мiкроскопiчних грибiв.
Ключовi слова: рослинш асощаци, мiкологiчна структура Грунту, види грибiв мж-ромiцетiв.
1 acnip. М.Л. Котй - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 доц. В.П. Олiфеpчук, канд. бiол. наук - НЛТУ Украши, м. Львш;
3 проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львш
Вступ. Життед1яльшсть м1крооргашзм1в у Грунта зумовлена комплексом ф1зичних, х1м1чних, бюлопчних фактор1в, яю формують певт едаф1чт умови. М1крооргашзми чутливо реагують на змши еколопчних фактор1в, основними з яких е: температура, волопсть, солошсть 1 рН Грунтового розчину, окисно-в1д-новт умови, склад Грунтового повггря. Р1зт групи мжрооргашзм1в мають сво! особливоста пристосування до певних еколопчних умов. Позитивна взаемод1я Грунтових м1крооргашзм1в 1 рослин проявляеться у трансформаци оргашчних решток, синтез1 гумусу, постачант рослинам бюлопчно активних сполук, що стимулюють !х рют 1 розвиток. Вмют м1крооргашзм1в у Грунта у прошарку 025 см може сягати ввд 2-3 до 5-7 т/га. У р1зних Грунтах склад 1 юльюсть оргашз-м1в 1стотно в1др1зняеться. З'ясовано, що !х юльюсть на 1 г гумусу або 1 мг шт-рогену зростае з швноч1 на твдень [5-7,12]. В1дома також сезонна змша юль-коста мжрооргашзм1в у Грунта. Встановлено, що весною переважають гриби, ль том бактери, восени знову гриби. Кшьюсть 1 склад м1крооргашзм1в в1др1з-няеться навиь в межах одного Грунтового прошарку. Найбшьша !х юльюсть зо-середжена у верхшх органогенних горизонтах, особливо в люовш шдстилщ та в межах ризосфери.
Велике значення для розвитку м1крооргашзм1в мае реакщя Грунтового середовища. Бiльшiсть бактерiй надають перевагу середовищу з нейтральною реакщею. Найчасташе трапляються в Грунта плюнев1 гриби та актиномщети. За-гальна маса гриб1в в Грунтах бувае меншою, шж маса бактерш, проте в люових Грунтах часто спостер1гаеться зворотне сшвввдношення. Кшьюсне сшвввдно-шення гриб1в 1 бактерш залежить в1д складу опаду, кислотноста Грунту та шших умов [9, 11]. Опад за участю хвойних деревних порщ розкладаеться переважно грибами, яю характеризуються найвищою руйшвною здатшстю важкодоступ-них оргашчних сполук. У мшаних та листяних деревостанах, опад яких швид-ше розкладаеться, переважають бактери. Найбшьш сприятливе середовище для розвитку гриб1в формуеться за рН вод. = 4,0 (кисла реакщя), а для актиномщетав за рН вод. = 7,0-7,5 (нейтральна або слаболужна) [2, 12, 14].
Окр1м цього, мшрооргашзми виконують роль "саштар1в" у детоксикаци оргашчних 1 неоргашчних забруднень, що е дуже актуальним у мюцях техно-генних забруднень сркою. У бютичних засобах оптим1заци навколишнього середовища Ю.П. Бяллович виокремлюе групу протомелюрантав, до яких належать гетеротрофи, здебшьшого редуценти - бшьшють бактерш, актиномщети, гриби та найпросташ1 [3, 15].
Важливу функщю ввдновлення порушених Грунтав виконують гриби-мь коризоутворювач1, завдяки позитивному симбюзу 1з вищими рослинами. Мжо-риза позитивно впливае на рослину завдяки розвиненому мщелта, коли збшь-шуеться поглинальна поверхня коршня 1 посилюеться надходження у рослину води 1 поживних речовин. Гриби-мiкоризоутворювачi здатнi розкладати недос-тупнi рослинi органiчнi та неоргашчт сполуки Грунту, виробляючи вгеамши та активатори росту. Гриб використовуе вуглеводи, яю отримуе з коршня рослин. Мжориза формуеться на коршш практично у вих судинних рослин: квиткових, голонасшних, хвощ1в, плаушв [1, 12]. Завдяки мжориз1 1стотно покращуеться р1ст рослин на Грунтах, бвдних фосфором. При цьому збшьшуеться надходжен-
ня м^оелеменив, наприклад цинку та мiдi [10]. Виявлено, що концентрац1я гормошв росту в рослинах з мшоризою бувае вищою, нiж за ii ввдсутностг Ут-ворення мшоризи, яке ввдбуваеться у пpисутнoстi штамiв Rhizobium у бобових, посилюе азoтoфiксацiю [9, 10].
Доцшьно зосередити значно бiльшу увагу на вивченш позитивно! взаемоди мшоризоутворювальних гpибiв та вищих рослин у покращенш та ста-бiлiзацii середовища, пошкодженого внаслiдoк вiдкpитoгo видобування ирки пiд час формування рослинних асощацш piзнoманiтнoгo видового складу.
Актуальнiсть. Сучасний антропогенний вплив на бioсфеpу дуже бага-топлановий i включае безлiч piзнoманiтних форм [9]. Приступаючи до анатзу piзнoманiтних антропогенних впливiв на велику групу Грунтово'1 бюти, немож-ливо в одиничному дoслiдженнi однаковою мipoю зупинитися на всiх формах антропогенних фактopiв. Тому дoслiджували приклад одного з основних титв антропогенних впливiв на теpитopii' Украши, а саме вплив видобування корис-них копалин на змiни у видовому складi мiкpoмiцетiв Грунту та процеси ввднов-лення Грунтово! бioти. Змша кoмплексiв мiкpoскoпiчних гpибiв в антропогенних умовах приваблюе увагу багатьох дослвдниюв [6, 13]. Наше дослвдження доповнюе пеpелiк poбiт у цьому напрямку та розширюе спектр знань щодо встановлення закoнoмipнoстей змiни комплекив мiкpoмiцетiв Грунту на девас-тованих Грунтах, внаслщок формування рослинних асощацш piзнoгo складу за участю трав'яних, чагарникових i деревних видiв.
Об'екти та методики. Об'екти наших дослвджень - дiлянки на територи Новороздшьського сipчанoгo кар'еру iз сформованими рослинними угрупован-нями piзних видiв тсля проведення рекультиваци та без ii проведення. Для мь кoлoгiчнoгo аналiзу територи кар'еру закладено 7 дослвдних дiлянoк, з яких вщ-бирали Гpунтoвi зразки: дiлянка ДН 1.1 - у дубовому насадженш; Т 1.1 - у тополевому насадженш; М 1.1 - у мшаному насадженш; НР 1.1 - у чагарниковому угрупованш; НР 2.1 - на лущ; НР 3.1 - у мшаному насадженш на схвдному схилi пагорба; НР 4.1 - на вершиш пагорба. Гpунтoвi зразки вiдбиpали протя-гом червня 2015 р. (лггнш спектр). Гpунтoвi проби вiдбиpали у поверхневому шаpi на глибинi 0-5 см. 1дентифжацш Грунтових мiкpoмiцетiв здiйснювали на oснoвi !х мopфoлoгo-фiзioлoгiчних особливостей [3, 5, 8, 11, 13]. Ус однофак-тopнi експерименти проводили у триразовш пoвтopнoстi.
Пoсiв здiйснювали таким чином: по 1 г з кожно! проби Грунту розводили у 9 мл стерильно! дистильовано'г' води, отриману суспензш пасажували 3 рази. Пoсiв здшснювали з четверто'г' пpoбipки на картопляно-глюкозний агар з анти-бioтикoм. Зразки вирощували в теpмoстатi 20-30 дiб за температури 25-27 °С. Надалi проводили обрахунок кoлoнiй гpибiв i видiляли !х в чисту культуру. Культури збеpiгали за температури 4°С. Iдентифiкацiю iзoлятiв виконували на стандартних живильних середовищах. Математичне та статистичне опрацюван-ня результатав виконували за допомогою програмних пакетiв Microsoft Exel [4].
Пopiвняння видового складу мiкpoмiцетiв здшснювали за допомогою коефщента схoжoстi Соренсена-Чекановського, який е зручним показником ступеня флористично1 пoдiбнoстi пopiвняльних екoтoпiв [6,7]. Дoстoвipнoю piз-ницею за пopiвняння мiкoфлopи вважали ту, за яко! значення кoефiцiента мен-
ше 50 %. Кшьюсть грибних пропагул на 1 грам сухого Грунту розраховували за формулою:
б х в х г
а =-,
д
де: а - кшьюсть грибних зародив (пропагул) в 1 г сухого Грунту; б - середня кшьюсть колонш у чашщ; в - розведення, з якого зроблено помв; г - кшьюсть мл суспензи, виияно! в чашку; д - вага сухого Грунту, взятого для анатзу [7]. Завдання дослвдження:
1. Проанатзувати динамжу видово! структури Грунтових мiкроскопiчних гри-бiв на дшянках Новороздiльського кар'еру залежно вщ сформованих рос-линних асоцiацiй.
2. Встановити еколопчно небезпечнi наслщки антропогенних змш середови-ща на комплекси мжроскошчних грибiв у Грунтах.
3. Дослщити вплив рекультивацiйних робiт (залiсення територш, природного вщтворення рослинностi) на формування Грунтово! мiкобiоти в межах сформованих екотошв.
Результата дослiдження. За час дослвджень, на 7 дослiдних дшянках вь дiбрано зразки Грунту, з яких в культуру видшено близько 4187 iзолятiв грибiв (табл. 1).
Табл. 1. Тaксономiчнa структура мiкромiцетiв Грунту на до^дних дтянках
Новороздтьського арчаного кар'еру
Таксон Секцiя дослiду s о S3 Рч
ДН 1.1 Т 1.1 М 1.1 НР 1.1 НР 2.1 НР 3.1 НР 4.1.
Клас Ascomycota Zygomycota Ascomycota Zygomycota Ascomycota Zygomycota Ascomycota Zygomycota Ascomycota Zygomycota Ascomycota Zygomycota Ascomycota Zygomycota
Родина 3 1 2 0 4 2 2 1 2 2 2 0 1 2 6
Рад 3 3 3 0 4 2 2 2 2 2 2 0 1 2 7
Вид 8 3 5 0 11 3 6 2 2 3 3 0 1 2 49
У межах дослвджуваних екотошв встановлено, що видове pi3HOMarnTra м^омщетав представлене 49 видами, яю належать до 6 родин, 7 родiв та двох клаив: Ascomycetes, Zygomycetes. Найбшьше видове рiзноманiття виявлено на дшянщ i3 змiшаними деревними насадженнями. У табл. 2 представлено видове рiзноманiття грибiв мiкромiцетiв на дiлянках у межах Новороздшьського ирча-ного кар'еру. На mдставi iдентифiкацii грибiв, у межах 7 дослвдних дiлянок за-галом iдентифiковано 49 видiв грибiв та 2 види бактерiй: Pseudomonas denitrifi-cans, що бере участь у фшсаци азоту, та Bacillus subtilis.
Найбшьшим видовим рiзноманiттям характеризуеться дшянка 3i змша-ним насадженням - 16 видiв грибiв, на дшянщ i3 дубовим насадженням виявлено 14 видiв грибiв, у тополевому насадженш та на лущ - по 10 видiв, у чагарни-ковому угрупованнi - 8 видiв. Найменшим видовим рiзноманiттям характеризуются Грунти дiлянки на схщному схилi та на вершинi пагорба. О^м цього, усi види бактерш було iдентифiковано у Грунтi на лущ.
Табл. 2. Видовий склад MiupoM^emie Грунту на до^дних секцiях НовороздЫьського арчаного кар'еру
№ з/п Секщя дослщу
Ha3Ba виду да Т M HP HP HP HP
1.1 1.1 1.1 1.1 2.1 3.1 4.1
1 2 3 4 5 б 7 8 9
1 Alternaria alternate (Fr.) Keissler + - - + - - -
2 Aspergillus candidus Lk - - - - + - -
3 Aspergillus clavatus (Desm) + - - - - + -
4 Aspergillus fumigatus Fresenius - - + - - - -
5 Aspergillus nidulans Wint + - - - + - -
б Aspergillus ochraceus Wilhelm - - - - + - -
7 Aspergillus repens (Cda.) Sacc + +
8 Aspergillus sulphureus Thom + +
9 Aspergillus sydowii Thom et Church - - - - + - -
10 Aspergillus ustus Bainier - +
11 Aureobasidium pullulans (de Bary) G. Arnaud + + - + - - -
12 Fusarium avenaceum (Fr.) Sacc. + - - - + + -
13 Fusaruim culmorum ( Wm. G. Sm. ) Sacc. - +
14 Fusarium gibbosum App. et Wr. - - - + - - -
15 Fusarium lateritium Ness. - +
1б Fusarium merismoides Corda - - + - - - -
17 Fusarium oxysporum Bilai + - - - + - -
18 Monilia species +
19 Mortierella alpine Peyronel - - + - - - -
20 Mortierella elongata Linnemman - - - - + - +
21 Mortierella isabelina Oudem - - + - - - -
22 Mucor corticola Hagem +
23 Mucor globosus Fischer +
24 Mucor hiemalis Wehmer - - - - + - +
25 Penicillium chrizogenum Thom + +
2б Penicillium citreo-viride Biourge - - - + - - -
27 Penicillium claviforme Bainier - +
28 Penicillium commune Thom - - - + - - -
29 Penicillium cremeogriseum Chalabuda - - + - - - -
30 Penicillium decumbens Thom - - - + - - -
31 Penicillium expansum Lk. - - - - + - -
32 Penicillium globosum - - + - - - -
33 Penicillium granulatum Bainier - - + - - - -
34 Penicillium lanosum Westl - + - - - + -
35 Penicillium oxalicum Thom - - - + - - -
Зб Penicillium restrictum Gilman et Abbot - - + - - - -
37 Penicillium simplicissimum Thom, C. - - + - - - -
38 Penicillium spinulozum Thom +
39 Penicillium steckii Zaleski - - + - - - -
40 Penicillium vinaceum Gilman et Abbott + +
41 Penicillium viridicyclopium S. Abe - - + - - - -
42 Rhizopus nigricans Fhrenb. - - - + - - -
43 Rhizopus species - - + - - - -
44 Phomapomorum Thüm. - - + - - - -
1 2 3 4 5 6 7 8 9
45 Trichoderma koningi Oudem - +
46 Trichoderma lignorum (Tode) Harz - - + - - - -
47 Trichoderma viride Pers. - - - - + + -
48 Verticillium rubrum - - + - - - -
49 Verticillium species - - + - - - -
Бактерп
50 Bacillus subtilis - - - - + - -
51 Pseudomonas species + - - - + + -
Разом 14 10 16 8 10 4 3
З метою виявлення еколопчних умов, використовують специфiчний на-бiр видiв мiкромiцетiв, для характеристики якого використовують певш кшьюс-нi показники. Одним з таких показниюв е частота стрiчання виду. Частота стрь чання виду - це ввдношення числа зразкiв, в яких вид виявлено, до загального числа дослiджених зразкiв [13]. За допомогою такого показника можна розчле-нувати комплекс мiкромiцетiв на типовi i випадковi види. Вид можна вважати типовим, якщо частота с^чання вища нiж 30 % (з видшених), i випадковим, якщо вона нижча тж 10 %. Отже, комплекс мiкромiцетiв можна використову-вати для характеристики Грунтав, оскiльки юнуе пряма залежнiсть мiж видовим рiзноманiттям грибiв мiкромiцетiв та певними показниками характеристики стану Грунту [10]. У табл. 3 представлено результати обрахунку частоти стрь чання для вих видiв грибiв мiкромiцетiв, виявлених у вивчених екотопах.
Табл. 3. Еколого-таксонолйчпа характеристика лйкролйиет'ш Грунту
№ з/п Назва виду Частота ст рiчання виду, %
ДН 1.1 Т 1.1 М 1.1 НР 1.1 НР 2.1 НР 3.1 НР 4.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Alternaria alternate (Fr.) Keissler 9,7 - - 12,3 - - -
2 Aspergillus candidus Lk - - - - 11,7 - -
3 Aspergillus clavatus (Desm) 3,5 - - - - 15,6 -
4 Aspergillus fumigatus Fresenius - - 1,5 - - - -
5 Aspergillus nidulans Wint 1,7 - - - 8,9 - -
6 Aspergillus ochraceus Wilhelm - - - - 14,8 - -
7 Aspergillus repens (Cda.) Sacc 13,6 7,9
8 Aspergillus sulphureus Thom 3,7 12,3
9 Aspergillus sydowii Thom et Church - - - - 25,4 - -
10 Aspergillus ustus Bainier - 4,1
11 Aureobasidium pullulans (de Bary) G. Arnaud 23,1 27,2 - 25,1 - - -
12 Fusarium avenaceum (Fr.) Sacc. 4,5 - - - 1,7 12,8 -
13 Fusaruim culmorum (Wm.G. Sm.) Sacc. - 11,2
14 Fusarium gibbosum App. et Wr. - - - 11,8 - - -
15 Fusarium lateritium Ness. - 14,1
16 Fusarium merismoides Corda - - 10,0 - - - -
17 Fusarium oxysporum Bilai 13,7 - - - 3,5 - -
18 Monilia species 2,3
1 2 3 4 5 6 7 8 9
19 Mortierella alpine Peyronel - - 2,3 - - - -
20 Mortierella elongata Linnemman - - - - 11,2 - 23,8
21 Mortierella isabelina Oudem - - 1,7 - - - -
22 Mucor corticola Hagem 1,7
23 Mucor globosus Fischer 12,3
24 Mucor hiemalis Wehmer - - - - 4,6 - 43,2
25 Penicillium chrizogenum Thom 4,5 7,8
26 Penicillium citreo-viride Biourge - - - 15,0 - - -
27 Penicillium claviforme Bainier - 4,5
28 Penicillium commune Thom - - - 4,8 - - -
29 Penicillium cremeogriseum Chalabuda - - 6,9 - - - -
30 Penicillium decumbens Thom - - - 11,2 - - -
31 Penicillium expansum Lk. - - - - 1,2 - -
32 Penicillium globosum - - 7,4 - - - -
33 Penicillium granulatum Bainier - - 7,8 - - - -
34 Penicillium lanosum Westl - 1,5 - - - 21,2 -
35 Penicillium oxalicum Thom - - - 8,6 - - -
36 Penicillium restrictum Gilman et Abbot - - 6,3 - - - -
37 Penicillium simplicissimum Thom, C. - - 7,2 - - - -
38 Penicillium spinulozum Thom 2,1
39 Penicillium steckii Zaleski - - 11.6 - - - -
40 Penicillium vinaceum Gilman et Abbott 3,1 33,0
41 Penicillium viridicyclopium S. Abe - - 6,3 - - - -
42 Rhizopus nigricans Fhrenb. - - - 11,2 - - -
43 Rhizopus species - - 12,4 - - - -
44 Phoma pomorum Thüm. - - 5,2 - - - -
45 Trichoderma koningi Oudem - 13,0
46 Trichoderma lignorum (Tode) Harz - - 12,5 - - - -
47 Trichoderma viride Pers. - - - - 18,2 50,4 -
48 Verticillium rubrum - - 0,4 - - - -
49 Verticillium species - - 0,5 - - - -
Визначено, що найбiльш типовими видами для визначених екототв е та-Ki: для пробно'1 площi ДН 1.1 - Aureobasidium pullulans (de Bary) G. Arnaud (23,1 %), для Т 1.1 - Aureobasidium pullulans (de Bary) G. Arnaud (27,2 %), для М 1.1 - Trichoderma lignorum (Tode) Harz (12,5 %), для НР 1.1 - Aureobasidium pullulans (de Bary) G. Arnaud (25,1 %), для НР 2.1 - Aspergillus sydowii Thom et Church (25,4 %), для НР 3.1 - Trichoderma viride Pers. (50,4 %), для НР 4.1 - Mu-cor hiemalis Wehmer (43,2 %). Результата дослвджень представлено на рис.
Варто зазначити, що вщповвдно до наших дослвджень, найбшьш поши-реш види мшромщетав, вдентифшоваш у Грунтах мшаного насадження, на схщ-нш експозици насипного пагорба та на його вершиш, не характерш для екото-пiв з дубовим, тополевим та мшаним насадженням. Поза тим видовий склад мшромщетав аналiзованих екотопiв значно бiднiший, порiвняно з вiдповiдним складом дiлянок, де сформоваш рослиннi асоцiацiï за участю дуба звичайного, тополi, мiшаного насадження, чагарниюв та лучно'г рослинностi.
Рис. HaumunoeimieuduMrnpoM^miey межах достджуваних екототв Висновки:
1. Внаслщок анал1зу мжолопчно! структури Грунт1в у межах сформованих рослинних асощацш на рекультивованих та не рекультивованих Грунтах Новороздшьського с1рчаного кар'еру щентифшовано 49 вид1в гриб1в мшро-мщетав, як1 належать до 6 родин, 7 род1в та 2 кламв: Ascomycetes, Zygomycetes.
2. Встановлено, що найб1льшою р1зноман1тн1стю характеризуеться мжобюта Грунт1в на д1лянц1 в межах мшаних насаджень, де було визначено 16 вид1в гриб1в.
3. Шд впливом видобування корисних копалин вщбуваеться трансформац1я зональних комплекс1в Грунтових мжроскотчних гриб1в i формування спе-циф1чно! мiкобiоти, що володiе змiненими властивостями та виражаеться у рiзноплановому спрощенш видово! структури, втрати ряду особливостей просторово-часово! органiзацii грибних комплексiв, змш видового складу та розвитку видiв, не властивих зональним умовам.
4. Дослщжеш екотопи вщзначаються широким грибним рiзноманiттям та рiв-номiрним (за частотою стрiчання) видовим навантаженням.
5. В антропогенно змшених Грунтах на територп дослi1цжуваного об'екта простежено тенденцто до нагромадження небезпечних для людини (потен-цiйно патогенних, алергенних, мжотоксичних) видiв мiкроскопiчних гри-бiв, розвиток яких може порушувати трофiчнi ланцюги живлення i негативно позначатися на життедiяльностi ряду Грунтових безхребетних тварин.
6. Регуляторними мехатзмами антропогенних перебудов популяцiй мшрос-копiчних грибiв е змiна термiнiв i рiвнiв проростання спор окремих видiв грибiв, зниження швидкостi росту мiцелiю i змiна його морфометричних показникiв, змша процесiв диференщацп мiкроколонiй, термiнiв i рiвня спороутворення, змiни тривалостi окремих стадш життевого циклу.
7. Вивчення особливостей мшолопчно! структури Грунтiв у межах сформованих рослинних асоцiацiях дасть змогу розробити систему заходiв щодо
створення рослинних угруповань, якi сприятимуть швидшому вщтворенню
зональних комплексiв мiкобiоти та Грунтав.
Лiтература
1. Благовещенская Е.Ю. Динамика заражённости эндофитным грибом Neotyphodium uncina-tum отдельных растений овсяницы луговой (Festuca pratensis) / Е.Ю. Благовещенская, Н.Ю. Костен-ко, Н.В. Разгуляева // Микология и фитопатология : сб. науч. тр. - 2008. - Т. 42, вып. 3. - С. 278-286.
2. Бровко Ф.М. Маслинка вузьколиста у культурфггоценозах вщвальних ландшафтав УкраГни / Ф.М. Бровко // Люове i садово-паркове господарство : зб. наук. праць. - 2012. - № 2. - С. 66-71.
3. Веселкин Д.В. Участие растений разного микотрофного статуса в техногенно-обуслов-ленных сукцессиях в степной зоне Урала / Д.В. Веселкин, А.А. Бетехтина // Вестник ОГУ : сб. науч. тр. - 2011. - № 12, т. 131. - С. 44-47.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1979. - 416 с.
5. Дьяков Ю.Т. Популяционная биология фитопатогенных грибов / Ю.Т. Дьяков. - М. : Изд. дом "Муравей". - 1998. - 382 с.
6. Жданова Н.Н. Меланинсодержащие грибы в экстремальных условиях / Н.Н. Жданова, А.П. Василевская. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1988. - 196 с.
7. 1утинська Г.О. Грунтова мжробюлопя : навч. noci6. / Г.О. 1утинська. - К. : Вид-во "Apic-тей", 2006. - 284 с.
8. Кириленко Т.С. Атлас родов почвенных грибов / Т.С. Кириленко. - К. : Изд-во "Наук. думка". - 1977. - 128 с.
9. Марфенина О.Е. Антропогенная экология почвенных грибов / О.Е. Марфенина. - М. : Изд-во "Медицина для всех". - 2005. - 196. - С. 160.
10. Методы почвенной микробиологии и биохимии / под ред. Д.Г. Звягинцева. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1991. - 303 с.
11. МирчинкТ.Г. Почвенная микология / Т.Г. Мирчинк. - М. : Изд-во МГУ. - 1988. -
220 с.
12. Роде A.A. Почвоведение / A.A. Роде, В.Н. Смирнов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1972. -
480 с.
13. Свистова И.Д. Накопление токсичных видов микроскопических грибов в городских почвах / И.Д. Свистова, A.n. Щербаков, И.И. Корецкая // Гигиена и санитария : сб. науч. тр. -2003. - № 5. - С. 22-25.
14. Спурр С.Г. Лесная экология / С.Г. Спурр, В.Б. Барнес. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 480 с.
15. Tresner H.D. Soil microfungi in relation to the hardwood forest continuum in southern Wisconsin / H.D. Tresner, M.P. Bacus, J.T. Curtis // Mycologia. - 1954. - № 3. - Vol. 46. - Pp. 314 -332.
Надшшла до редакци 01.03.2016 р.
Копий М.Л., Олиферчук В.П., Копий Л.И. Видовое разнообразие мик-ромицетов почвы территории Новороздольського серного карьера
Проведен анализ роли микроорганизмов в трансформации органического опада в разных условиях среды. Отмечено позитивное влияние микоризных грибов в возобновлении поврежденных почв вследствие позитивного симбиоза с высшими растениями. Исследована микологическая структура почв в условиях сформированных экотопов на территории Новороздольского серного карьера. Установлено максимальное доминирование видового разнообразия грибов на участках из сформированными смешанными насаждениями (16 видов) и минимальным их участием в почве на вершине штучно отсыпанного холма (3 вида) В почвенных образцах экспериментальных секций на территории исследованного объекта определено 49 видов грибов, которые относятся к 7 родам, 6 семействам и 2 классам. Исследованные экотопы отличаются широким разнообразием грибов и равномерным (по частоте участия) видовым населением. Отмечена тенденция накопления вредных для человека (потенциально патогенных, аллергенных, микотоксичных) видов микроскопичных грибов.
Ключевые слова: растительные ассоциации, микологическая структура почвы, виды грибов микромицетов.
Kopiy M.L., Oliferchuk V.P., Kopiy L.I. Species Diversity of Micromycetes in the Soil of Novyj Rozdil Sulfuric Quarry Territory
The analysis of the role of microorganisms in the transformation of organic litter in various environmental conditions is conducted. The positive impact of mycorrhizal fungi in the reconstruction of disturbed soils, due to positive symbiosis with higher plants is noted. The mycological structure of soils on experimental plots in the current ecotypes within the territory of Novyj Rozdil sulfuric quarry is studied. Maximum predominance of fungi species diversity in soils formed in areas of mixed stands (16 species) and their minimal participation in soils on top of artificial hill (3 types) are defined. In soil samples of research sections within the studied object 49 species of fungi, which belong to 7 genera, 6 families and 2 classes are identified. Researched ecotypes observed a wide fungi variety and even (frequency of spreading) species load. The tendency of accumulation a dangerous for humans (potentially pathogenic, allergenic, mycotoxic) species of microscopic fungi is observed.
Keywords: plant associations, mycological structure of the soil, micromycetes species of fungi.
УДК 628.3
ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ В РАЙОН1 БОЙОВИХ СТАРТОВИХ ПОЗИЦ1Й БАЛ1СТИЧНИХ РАКЕТ НА ЗДОРОВ Я ЛЮДИНИ ТА ДОВК1ЛЛЯ
С.М. Орел1, О.В. 1ващенко2, М.С. Мальований
Використовуючи концепщю еколопчного ризику, дослщжено вплив на здоров'я людини та довкшля забруднень, що залишилися у Грунт на територи колишньо'' ракет-но'1 бази. Проведено оцшювання впливу як канцерогенних так i неканцерогенних спо-лук важких металiв. Аналiз отриманих результата дае змогу стверджувати, що рiвень забруднень незначний i не несе загрози для довюлля та людини, всупереч юнуючим ствердженням, що Грунтуються на застосуванш гранично допустимо'' концентрацп як порогово' величини, що визначае небезпеку.
Ключов1 слова: забруднення Грунту, ракетна база, оцшювання еколопчного ризику.
Вступ. Вшськова дiяльнiсть здшснюе значний вплив на навколишне се-редовище. Забруднення i пошкодження довкшля i потреба прийняття ввдповвд-них ртень для 1х зменшення зумовлюють потребу у створеннi механiзму оць нювання стану довкглля, за допомогою якого можна було б приймати оптималь-нi рiшення, як1 забезпечували б його захист з мшмальними затратами. У роботах [1, 2] проведено анатз i систематизацiю iснуючих методiв оцiнювання сту-пеня еколопчно! небезпеки, з яких можна зробити висновок, що анатз еколо-гiчного ризику е одним з ефективних шструментав, який об'еднуе еколопчш да-нi з управлшськими рiшеннями [3].
Мета роботи - на конкретному прикладi показати важливють i корис-нiсть застосування методу оцшювання ризику для здоров'я населення та стану навколишнього природного середовища у рай забруднення довкглля внаслщок вшськово! дiяльностi.
1 доц. С.М. Орел, канд. техн. наук - Нацюнальна академ1я сухопутних вшськ iM. гетьмана П. Сагайдачного;
2 ст. викл. О.В. 1ващенко - Нацюнальна академiя сухопутних вiйськ iM. гетьмана П. Сагайдачного;
3 проф. М.С. Мальований, д-р техн. наук - НУ "Львшська полгтехтка"
