CC BY
19
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК630*231.1 Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук; здобувач В.М. Гончар;
асист. СЛ. Котй, канд. с.-г. наук; доц. В.П. Олiферчук, канд. бюл. наук;
acnip. МЛ. Котй - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ СКЛАДУ ДЕРЕВОСТАНУ НА М1КОЛОГ1ЧНУ СТРУКТУРУ ГРУНТУ
Проан^зовано вплив складу деревосташв на формування структури мшроорга-шзмш у верхньому прошарку Грунту. Для вивчення еколопчно! ролi деяких деревних порiд у створеннi мiкологiчних цежетв в умовах свiжого дубового субору Захщного Полiсся дослiджено мiкологiчну структуру Грунтш у чистому сосновому, березово-сос-новому з незначною (до 10 %) домiшкою берези та у березово-сосновому з домшкою берези (до 20 %) деревостанах. Зазначено, що найменшою чисельнiстю видiв мжрош-дейв характеризуемся дiлянка з чистим сосновим деревостаном, де видшено 17 видiв грибш. У верхньому прошарку Грунту на секдп 2 було визначено 20 видiв мiкромiцетiв, а на секдп 3 облжовано 26 видш грибiв. Найбiльшу подiбнiсть видово! структури грибш зафiксовано мiж екотопом 2 (секця 2) та 3 (секця 3), а найбiльшу вщмшшсть - мiж екотопом 1 (секцш 1) та 3 (секдш 3). Зазначено зростання коефiдiента Шенона i змен-шення iндексу Сiмпсона видового рiзноманiття грибiв на дiлянках iз збiльшенням у складi соснових деревосташв листяних порiд.
Ключовi слова: деревостан, склад деревостану, сосна, береза, тип лкорослинних умов, стадiонар, мiкромiдети, Грунт.
Вступ. Вiдповiдно до вчення про лiсовi бiогеоценози, мiкроорганiзми е одними з основних компонентов, якi перебувають у постiйнiй взаемодп з iнши-ми складовими лiсових екосистем. Найменш вивченими е питания про те, яким чином постiйнi змiни в лкових ценозах спричиняють змiни у лковому Грунта -середовищi кнування мiкроорганiзмiв, а вiддовiдно - й у !х функцiонуваннi. Bi-домо, що при перемщенш з пiвночi на пiвдень збiльшуеться кiлькiсть енерги, яка потрапляе на одиницю плошд, посилюеться прогрiвання грунту, змiнюються рослиннкть, типи Грунпв i ix мжрофлора. Ч1тко простежуеться вплив типу лку на склад мiкроорганiзмiв у тдстилщ та Грунп. Виявлено, що основна маса лко-во! (70-80 %) пiдстилки може розкладатися грибами [4]. Лкова пiдстилка також е середовищем кнування та джерелом живлення великого комплексу оргашз-мiв - безхребетних, Protozoa, грибiв. У мшер^зацп шдстилки беруть активну участь безxребетнi, ят ii меxанiчно подрiбнюють, сапрофiтнi гриби, якi здiйснюють мiнералiзацiю лiгнiну, пектину, клггковини, а також мшрооргашз-ми, що розкладають органiчну речовину шдстилки до найпростших елементш [11]. Мжроскошчш гриби, як однi iз основних компоненпв Грунтового бюцено-зу, чутливi до змiн властивостей Грунту, i тому використовуються як тест-об'екти для вивчення змшених Грунпв.
Вщомо, що мiкроскопiчнi гриби забезпечують трансформацда оргашч-них речовин i за видовим складом xарактернi для сформовано! лково! шдстил-ки. Бiологiчна активнкть Грунту дае бiльше шформацл про його властивосп,
нiж xiMi4Ha чи фiзична характеристика. Ключовими показниками бiологiчноï ак-тивностi Грунту е кiлькiснi характеристики еколого-трофiчних груп мжроорга-шзмгв. Вивчаючи мiкологiчну структуру Грунту в тиш лiсу, що характеризуемся рiзноманiтним складом деревостанiв доволi складно виявити вплив конкретно' деревно' породи на структуру видового складу грибгв. Вплив типу тсу е ком-плексним впливом рослинного угруповання. Для вивчення екологiчноï ролi пев-них деревних порiд на формування мжолопчних ценозгв в умовах свiжого дубового субору Зандного Полiсся проведено дослщження мiкологiчноï структури Грунтiв у чистому сосновому, березово-сосновому з незначною (до 10 %) домт-кою берези та у березово-сосновому з домшкою берези (до 20 %) деревостанах.
Методика дослщження. Дослiдження проведено на трьохсекцшному дослiдному стацiонарi в умовах свiжого дубового субору "Кургани" кв. 73, вид. 15 Березшвського лiсництва ДП "Березшвське лiсове господарство" на дшянках з рiзною участю в складi сосни звичайно' та берези повисло!'.
Зразки Грунту аналiзували, починаючи з вересня 2012 р. зпдно з кну-ючими методами [8] та чинними ДСТУ [12]. Проби Грунту вщбирали у повер-хневому шарi на глибинi 5-8 см. Зразки розводили перед постом у 10 разiв i ви-сгвали на ввдповвдш середовища. ГрунтовГ суспензп висiвали на живильне ага-ризоване середовище: сусло-агар (СА) Гз додаванням пол1мксину (50 мг на 0,5 л середовища) для гальмування розвитку бактерГально' мжрофлори. Пов-торнкть кожного поаву була трикратною. Кшьккний i яккний склад грибгв визначили за кнуючим методом [3]. Тривалкть культивування грибГв 4-14 дГб за температури 28 °С. Ki мжромщепв виражали в одиницях КУО (колошеутво-рювальш одинищ) на 1 г Грунту чи маси сиро' речовини. 1дентифжащю видше-них Гзолятш грибгв проводили за мГкроморфолопчними та фГзюлого-культу-ральними ознаками, користуючись визначниками [5, 7, 10, 14-16].
Систематичну належнкть мГкромщепв визначали зпдно з опублжова-ним 9-м виданням "Ainsworth and Bisby's Dictionary of the fungi"[13], а в окре-мих випадках - за шшими сучасними лггературними джерелами. Латинсью наз-ви грибгв подаш за книгою [5]. Оскшьки для бшьшосп грибГв родГв Aspergillus, Penicillium, Trichoderma та Fusarium, ще не встановлеш зв'язки з телеоморфа-ми, то в нашш робоп розглядаемо 'х у складГ Anamorphic fungi. Еколого-систе-матичний аналГз стану мшобюти Грунтов визначали з використанням вГдповвд-них еколопчних показнитв: частоти трапляння мжромщетав, коефщкнта по-дГбносп Соренсена-Чекановського, коефщента рГзномашття Шенона, шдексу домшування Омпсона, а також Гндексу мехашзацц мгкобюти, mi е основними ушверсальними показниками реакцй' бюти на рГзш фактори впливу [9]. КолГр колонш, який необхщний для опису Гзолятш, визначали двома способами. За допомогою шкали Бондарцева [1] i за допомогою адитивно' моделГ RGB. Adobe Photoshop CS5. Статистичну обробку одержаних результапв здшснювали з використанням загальноприйнятих методш [15] за допомогою програм Microsoft Exel та Statistica 9.0.
Результати дослщження та ïx анал1з. Отриманий результат загально' чисельносп мжромщетш у Грунтах кожно' з секцш стацюнару, де в умовах свь жого дубового субору на дерново-отдзолених Грунтах були сформоваш рГзш за
складом (секщя 1-10С, секция 2-9С1Б, секция 3-8С2Б) деревостани, дали змогу ввдзначити низку закономiрностей 1х видового рiзноманiття. Як свдаать нашi дослiдження, найменшою кшькктю видiв мiкромiцетiв характеризуеться дшян-ка з чистим (10С) складом деревостану. З аналiзованого екотопу видiлено 17 видгв грибiв (табл. 1).
Табл. 1. Мiкологiчна характеристика екототв на досндних секщях
Назва класiв, родiв, видiв Секц1я 1 Секщя 2 Секщя 3
Вщдш Zygomyceta Клас Zygomycetes РодинаMucoraceae
Mortierella isabellina Oudem. + + +
Rhizopus nigricans - + +
R. oryzae var. oryzae Went and Prins.Geerl. + + +
Вщдш Ascomyceta Клас Leotiomycetes Родина Sclerotiniaceae
Monilia sp. - + +
Анаморфш гриби Клас Hyphomycetes (Deuteromycetes) Родина Moniliaceae
Penicillium lilacinum Thom + + +
P. ochro-hloron Biourge + + +
P. citrinum Thom + +
P. lanosum Westl + + +
P. tardum Thom + + +
P. rubrum Stoll - + +
P. cyclopium Westl + + +
P. digitatum Sacc. + - +
P. notatum Westl. - - +
P. stoloniferum Thom - + +
P. lividum Thom + + +
Aspergillus flavus Lk. ex Fr. - + +
A. oryzae (Ahlb.) Cohn + + +
A. niger v. Tiegh + + +
A. fumigatus Fres. + - +
Trichoderma viride Pers.: Fr. + + +
T. lignorum (Tode) Harz. - + +
Родина ТыЬегси1апасеае
Fuzarium moniliforme var. lactis Wr.et Rg + + +
Родина БетаНасеае
Aureobasidium pullulans (de Bary) G. Arnaud - + +
Cladosporium cladosporioides (Fresen.) G.A. de Vries - + +
C. atrosperum Pidopl. et Deniak
Gliocladium catenulatum (Link.) Bain +
Майже в 1,5 раза бшьшим, шж у 1 екотош встановлено видовий склад грибiв на секцц 3, де сформований мшаний деревостан з майже 20- ввдсотко-вою участю листяних (береза повисла, дуб звичайний) деревних порвд, та в 1,2 раза бшьшим, нiж на секцií 2, на якш росте дубово-березово-сосновий лкос-тан з 10-вiдсотковою участю листяних (береза повисла, дуб звичайний, гороби-на) деревних порвд у складi деревостану. Водночас почали розвиватися групи мiкроорганiзмiв, якi беруть участь у створенш родючого шару грунту та тран-сформацл пiдстилки. Загалом у верхньому прошарку грунту на секцп 2 було визначено 20 видгв мiкромiцетiв, а на секцií 3 облшовано 26 видiв грибiв. Серед
представленого спектра rp^iB iдентифiковано 26 видгв мшроскотчних грибiв i3 11 родгв, ят належать до 3 класiв: Zigomycetes, Leotiomycetes, Hyphomycetes.
Pi3HOMaHiTHi водно-pозчиннi оргашчш речовини, зольнi елементи, якi вимиваються з опаду та сформовано! шдстилки на секцiях експерименту, ство-рюють вiдповiдний тpофiчний фон для розвитку мшрофлори. Внaслiдок цього виявлено певш вiдмiнностi у склaдi мiкpофлоpи, що зумовленi складом дере-восташв на дослвдних об'ектах. Анaлiз мiкpофлоpи на секщях з piзним складом деревних поpiд дав змогу визначити видовий склад гpибiв, якi беруть участь у мiнеpaлiзaцii пiдстилки та встановити комплекс мiкpооpгaнiзмiв, що rумiфiку-ють Грунт пiд певним типом деревно!' рослини або сукупностi деревних рослин.
До^дження особливостей формування мiкpофлоpи в дубових, ясенових та осикових деревостанах свщчать, що кожна деревна порода сприяе створенню вiдповiдних ценозгв Грунтових мiкpооpraнiзмiв у пiдстилцi, Гpунтi i pизосфеpi i може бути за однакових Грунтових умов, одним з визначальних фaктоpiв в еко-системi Гpунт-pослинa-мiкpооpraнiзми [4]. Вiдповiдно, сформоваш ценози Грунтових мiкpооpraнiзмiв на секщях експерименту шдтверджують важливу роль домшки листяних деревних поpiд у шдвищенш pодючостi дерново-ошдзоле-них Грунпв у суборових умовах. Зокрема зазначено, що на секцп 3 ввдбулися к-тотнi змiни видового складу шкобюти Гpунтiв, при якому збшьшилась частка мелaнiнвмiсних видгв, якi вщповвдають за утворення родючого шару Грунту.
Найчисленшшим за видовим складом виявився piд Penicillium - 11 видав (табл. 2). Його представники становили 38,7 % усiх видшених гpибiв. Чотири види було iдентифiковaно з роду Aspergillus, по 2 види з pодiв Rhizopus, Tricho-derma та Cladosporium. Iншi роди були представлеш одним видом.
Табл. 2. Частота трапляння eudie мтроскотчних грибiв на aHmi3oeanux секщях
Назва клаив, родiв, видiв Секцш 1 Секцш 2 Секцш 3
Вiддiл Zygomyceta Клас Zygomycetes Родина Mucoraceae
Mortierella isabellina Oudem. 20 11 11
Rhizopus nigricans - 14 17
R. oryzae var. oryzae Went and Prins.Geerl. 11 7 12
Вщдш Ascomyceta Клас Leotiomycetes Родина Sclerotiniaceae
Monilia sp. - 11 14
Анаморфт гриби Клас Hyphomycetes (Deuteromycetes) РодинаMoniliaceae
Penicillium lilacinum Thom 11 16 21
P. ochro-hloron Biourge 52 14 12
P. citrinum Thom 4 - 12
P. lanosum Westl 54 52 57
P. tardum Thom 4 7 11
P. rubrum Stoll - 11 4
P. cyclopium Westl 7 14 7
P. digitatum Sacc. 52 - 4
P. notatum Westl. - 54 52
P. stoloniferum Thom - 24 21
P. lividum Thom 14 20 20
Aspergillus flavus Lk. ex Fr. - 14 11
A. oryzae (Ahlb.) Cohn - 7 7
A. niger v. Tiegh 12 12 11
А. fumigatus Fres. 14 - 7
Trichoderma viride Pers.: Fr. 11 - 11
T. lignorum (Tode) Harz. - 17 54
Родина Tuberculariaceae
Fuzarium moniliforme var. lactis Wr.et Rg 11 - 12
Родина Dematiaceae
Aureobasidium pullulans (de Bary) G. Arnaud - 51 52
Cladosporium cladosporioides (Fresen.) G.A. de Vries - 54 52
C. atrosperum Pidopl. et Deniak
Gliocladium catenulatum (Link.) Bain 20 - -
Зазначено штенсивне проростання чорних колонiй: R=0 G=0 B=0 (C=73 % M=65 % Y=67 % K=90 %), на стацiонарi 1 темнi колонiï не зафшсова-ш, а на стацiонарi 2 - тiльки один вид. Для найтемшших колонiй RGB стано-вить R=23, G=51, B=16 (C=71 %, M=49 %, Y=89 %, K=61 %). Наявнiсть у Грунта значно! кiлькостi меланiнвмiсних вид1в сприяе ефективнiй трансформацiï опаду та вiдновленню гумусу. За шкалою домiнантностi видiв Роботнова [7], абсолют-нi домшанти (частота трапляння виду понад 50 %) виявлено на секцiï 1 - Pénicillium ochro-chloron, P.digitatum, P.lanosum, на секцп 2 - P. notatum, P. lanosum, Aureobasidium pullulans, Cladosporium cladosporioides, а на секцц 3, окрш видав, яю траплялись на попереднш секцiï, виявлено ще вид Trichoderma lignorum.
Аналiз подiбностi видового складу мiкобiоти свдаить, що найбшьшу подiбнiсть видово!' структури грибiв зафiксовано мiж екотопом 2 (секщя 2) та 3 (секщя 3) (S= 0,39; p=0,63). Найбшьшу вiдмiннiсть за видовим складом мжобь оти виявлено мiж екотопом 1 (секщя 1) та 3 (секщя 3) (S=0,11 ; p=0,87). У цьому випадку сформувались рiзноманiтнi мiкоасоцiацiï (табл. 3).
Табл. 3. 1ндекси рiзноманiття мтроскотчних грибiв у вивчених екотопах
Вар1анти дослвду__p__S_
_L-Ш__0,87__0,11_
_L-II__0,751__0,29_
III-II 0,63 0,39
Внаслiдок нашого дослщження встановлено, що коефiцieнти подiбностi Соренсена-Чекановського для всх зразкiв е доволi низькими (5=0,5). 1ндекси видово!' рiзноманiтностi мiкромiцетiв пiдтверджують, що найрiзноманiтнiший видовий склад мжобюти характерний для екотопу 3 (Н=3,27), а найбшьш спро-щеним був видовий склад екотопу 1 (Р=1,56). Коефiцiент Шенона також ви-явився досить низьким у вах варiантах, окрiм екотопу 3, що свдаить про про-цес вщновлення збагачення мiкромiцетного складу грунтав на секцií 3 (табл. 4).
Табл. 4. Пор 1вняння видового складу м/ксом/цепив, видтених на секцгях дослгду
Секцц дослвду
Коефщ1ент Шенона
1ндекс С1мпсона (С)
1
1,56
0,279
2,30
0,229
3,27
0,178
2
3
Результати аналiзу особливостей формування мжолопчно1 структури в Грунтах на секциях експерименту з рiзною участю листяних деревних порiд у
складi соснових деревосташв свдаить про зростання коефщента Шенона i зменшення iндексу Омпсона на дiлянках 3i збiльшенням у складi соснових де-ревостанiв листяних порiд.
На пiдставi проведеного дослщження можна зробити TaKi висновки:
1. Структура мшрофлори на д1лянках з рiзним складом деревостанiв характе-ризуеться особливим видовим складом грибiв, яы беруть участь у мшераль зацп' пiдстилки та гумiфiкацiï Грунту шд певним видом деревно'1 рослини, або сукупност деревних рослин.
2. Встановлено, що сформованi ценози Грунтових мiкроорганiзмiв на рiзних секцiях експерименту сввдчать про важливу роль домiшки листяних деревних порщ у шдвищенш родючостi дерново-опiдзолених Грунтiв суборових умов. Досладжено, що на секцп' 3 ввдбулися iстотнi змiни видового складу мжобюти Грунтiв, при якому збшьшилась частка меланiнвмiсних видiв, як1 вщповщають за утворення родючого шару Грунту.
3. Абсолютш домiнанти (частота трапляння виду понад 50 %) на секци 1 ста-новлять - Penicillium ochro-chloron, P. digitatum, P. lanosum, на секцй 2 - P. notatum, P. lanosum, Aureobasidium pullulans, Cladosporium cladosporioides, а на секцй 3 - P. notatum, P. lanosum, Aureobasidium pullulans, Cladosporium cladosporioides, Trichoderma lignorum.
4. Найбтьшу подiбнiсть видово'1 структури грибiв зафшсовано мiж екотопом 2 (секщя 2) та 3 (секщя 3) (S= 0,39; p=0,63). Найбшьшу вiдмiннiсть за видовим складом мжобюти виявлено мiж екотопом 1 (секцiя 1) та 3 (секщя 3) (S=0,11; p=0,87).
5. Аналiз особливостей формування мжолопчно!' структури в Грунтах на сек-цiях експерименту з рiзною участю деревних порiд дав змогу виявити зростання коефiцiента Шенона i зменшення шдексу Сiмпсона на дтянках iз збiльшенням у складi соснових деревостанiв листяних порiд.
Лггература
1. Бондарцев А.С. Шкали цветов / А.С. Бондарцев. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1954. - 28 с.
2. Буш К.К. Береза в сосняках / К.К. Буш, П.П. Залитис, Я.П. Бисениекс, М.А. Крастиньш, Х.К. Буш. - Рига : Изд-во "Зинатне", 1989. - 59 с.
3. Веюрчак К.М. Практикум з мжробюлоги : навч. пойбн. [для студ. ВНЗ] / К.М. Веюрчак. - К. : Вид-во "Либщь", 2001. - 189 с.
4. Егорова С.В. Экология почвенных микроорганизмов в дубравах Лесостепи / С.В. Егорова. - М. : Изд-во "Наука", 1982. - 136 с.
5. Кириленко Т.С. Определитель почвенных сумчатых грибов / Т.С. Кириленко. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
6. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 352 с.
7. Милько А.А. Определитель мукоральных грибов / А.А. Милько. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1974. - 304 с.
8. Мирчинк Т.Г. Почвенная микология / Т.Г. Мирчинк. - М. : Изд-во МГУ, 1988. - 220 с.
9. Одум Ю. Экология : пер. с англ. / Ю. Одум. - М. : Изд-во "Мир", 1986. - 376 с.
10. Пидопличко Н.М. Пенициллии / Н.М. Пидопличко. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1972. - 150 с.
11. Роде А.А. Почвоведение / А.А. Роде, В.Н. Смирнов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1972. - 480 с.
12. Яюсть грунту. В^^р проб: ДСТУ ISO 10381-6-2001. - К. : Вид-во Держспоживстан-дарт Украши, 2006. - 18 с.
13. Ainsworth & Bisby's Dictionery of the Fungi. 9thed / P.M. Kirk, P.F. Cannon, J.C. David, JA. Stalpers. Wallingford (UK): CAB International, 2001. - 237 p.
14. Booth C. The Genus Fuzarium. Kew: Common. Mycol. Inst., 1971. - 237 p.
15. Domsch K.N., Gams W., Anderson T.H. Compendium of Soil Fungi. (2nd ed.) Lubrecht & Cramer Ltd., 2007. - 322 p.
16. Modern concept in Penicillum and Aspergillus / Ed. By R.A. Samson, J.I. Pitt. - New York : Plenum Press, 1990. - 460 p.
Копий Л.И., Гончар В.М., Копий С.Л., Олиферчук В.П., Копий М.Л. Влияние состава древостоя на микологическую структуру почвы
Проанализировано влияние состава древостоев на формирование структуры микроорганизмов в верхнем слое почвы. Для изучения экологической роли некоторых древесных пород в формировании микологических ценозов в условиях свежей дубовой су-бори Западного Полесья исследован видовой состава грибов почвы в чистом сосновом, березово-сосновом с незначительной (до 10 %) примесью березы и в березово-сосновом с примесью березы (до 20 %) древостоях. Отмечено, что минимальным количеством видов микромицетов характеризуется участок с чистым сосновым древостоем, где выделено 17 видов грибов. В верхнем шаре почвы на секции 2 определено 20 видов микро-мицетов, а на секции 3-26 видов грибов. Высшее сходство видовой структуры грибов зафиксировано между экотопом 2 (секция 2) и 3 (секция 3), а большую разницу между экотопами 1 и 3. Отмечено увеличение коэффициента Шенона и уменьшение индекса Симпсона видового разнообразия грибов на участках с увеличением участия в составе сосновых древостоев лиственных пород.
Ключевые слова: древостой, состав древостоя, сосна, береза, тип лесораститель-ных условий, стационар, микромицеты, почва.
Kopiy L.I., Gonchar V.M., Kopiy S.L., Oliferchuk V.P., Kopiy M.L. The Impact of Stands Composition on Mycological Soil Structure
The analysis of the impact of stands composition on the structure of microorganisms in the top layer of soil is conducted. To study the ecological role of individual trees in creation of mycological communities of fresh oak pine forests of Western Polissya, mycological soil structure in pure pine, birch and pine with a slight (10 %) admixture of birch and pine-birch mixed with birch (20 %) stands is investigated. It is noted that the lowest number of Mic-romycetes species characterized the area with a clean pine stands, where 17 fungi species were identified. In the top layer of soil on the section number 2, 20 Micromycetes species were identified and the section number 3 26 fungi species were counted. The greatest similarity of fungi species patterns recorded between ecotypes 2 (section 2) and 3 (Section 3), and the largest difference between ecotypes 1 (section 1) and 3 (Section 3). The growth of Shannon coefficient and Simpson index reduction of fungi species diversity is noticed in areas with increasing in the pine composition of hardwood stands.
Key words: stands, stand composition, pine, birch, type of forest site conditions, research area, micromyceta, soil.
УДК630*284:578.087 Проф. Л.С. Осадчук, д-р с.-г. наук;
доц. Ю.А. Мельник, канд. с.-г. наук; асист. Л.М. Кондратюк -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ФЕНОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СЕЗОННОГО РОЗВИТКУ ТА СМОЛОВИД1ЛЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 (PINUS SYLVESTRIS L.) В УМОВАХ УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Визначено вщповщшсть штенсивност бюлопчно! смолопродуктивност сосни до й фенолопчного розвитку i перюдизацп розвитку природи. З'ясовано, що настання початку та завершення, а також певних перiодiв смоловидшення можна визначати за фе-нолопчним розвитком природи за допомогою явищ-шдикаторш. Встановлено, що для прогнозування оптимальних строюв початку i закшчення смоловидшення та визначен-ня перкдав смоловидшення у дерев сосни можна користуватись сумами активних та ефективних температур пов^я.
Ключовi слова: фенолопчний розвиток, смоловидшення, сосна звичайна.
