CC BY
13
8. Бублик M.I. Техногенш збитки у национальному господарствi: eKOHOMÍ4He оцшювання та засади державного регулювання : монографiя / M.I. Бублик. - ^bíb : Вид-во НУ "Львiвська поль технжа", 2015. - 420 с.
9. Hashimoto S. A Junkan-Gata Society: Concept and Progress in Material Flow Analysis in Japan / Seiji Hashimoto // Journal of Industrial Ecology. - 2009. - Vol. 13, No. 5. - Pp. 655-657.
10. Hashimoto S. Framework for estimating potential wastes and secondary resources accumulated within an economy - A case study of construction minerals in Japan / S. Hashimoto, H. Tanika-wa, Y. Moriguchi // Waste Management. - 2009. - Vol. 29 (11). - Pp. 2859-2866.
11. Lowe E.A. Eco-industrial Park Handbook for Asian Developing Countries. A Report to Asian Development Bank, Environment Department, Indigo Development / E.A. Lowe. - Oakland, Ca. -2011. - 122 р.
Надюлано до редакцй' 29.01.2016 р..
Бублык М.И., Зварич Р.И. Формирование техносолитонов - осуществление безотходного производства
Исследован современный процесс формирования рыночных отношений, сопровождаемый мощной техногенной нагрузкой на окружающую среду. Предложено успешное решение данных проблем путем повышения эффективности существующих природоохранных механизмов и формирования модели техносолитона. Данная модель также сочетает зеленую логистику и зеленый маркетинг. Предприятия, благодаря модели техносолитонов, способны достичь безотходного производства или минимизировать отходы. Первоочередным является применение данных моделей для экологически загрязненных зон и предприятий с крупными частицами отходов в производстве.
Ключевые слова: безотходное производство, техносолитон, механизмы природопользования, экономический ущерб, техногенная нагрузка.
Bublyk M.I., Zvarych R.I. The Formation of Techno Solitons as Accomplishment of Recycling
The modern process of market relations which is accompanied by powerful human impacts on the environment has been investigated. A successful solution of these problems of increasing the effectiveness of existing environmental mechanisms and formation techno soliton model has been proposed. This model also consists of green logistics and green marketing. Companies that use techno soliton models are able to achieve cleaner production or minimize waste. The priority is to use these models for environmental pollution of areas and enterprises with large particles of waste in production.
Keywords: waste-free production, techno soliton, environmental mechanism, economic losses, human impacts.
УДК 631.466.1:630*232
М1КОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА ГРУНТУ В МЕЖАХ СФОРМОВАНИХ
ЕКОТОП1В ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТ1В ЯВОР1ВСЬКОГО С1РЧАНОГО КАР'бРУ
МЛ. Копт1, ОлiферчуK2
Проведено аналiз мшолопчно'! структури грунту на дщянках з рiзними стадшми розвитку рослинних асощацш та еколопчних умов на порушених землях Яворшського срчаного кар'еру. Вщзначено, що бк^зномашття (кшьюсть видiв, частота стрiчання) грунтових грибiв е значно вищим на дослщних дщянках у межах шдземно'! видобутки I, щ^вняно з шшими дшянками. У грунтових зразках, на дослщиих секщях, у межах дос-лщжуваиого об'екта визначено 55 видiв грибiв, як належать до 8 родiв, 6 родин та 2 клаив. Встановлено, що найбiльша кiлькiсть грибiв мiкромiдетiв характерна для дос-лщних секдiй iз сформованою лучною та люовою рослиннiстю.
Ключовi слова: мшолопчна структура, види грибш мжромщетш, рослинш асощадд'!.
1 acnip. М.Л. Копш - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 доц. В.П. Олiфеpчук, канд. бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Вступ. Мшрооргашзми виконують надзвичайно важливу роль не тшьки в rрунтоутвореннi та шдтриманш родючостi Грунлв, але й дають змогу росли-нам засвоювати недоступш !м елементи з Грунтового шару, покращуючи цим самим !хне функцюнування та подальший розвиток. Мiкроорганiзми здатш трансформувати рослиннi рештки, беруть участь у формуванш структури Грунту, утворенш гумусу та його мшер^зацп.
Бактерii i гриби е найбшьш поширеними та екологiчно важливими фгго-симбiонтами. 1хня чисельнiсть (показник бюгенносп Грунту) змiнюеться не тiльки протягом року, але й впродовж незначних промiжкiв часу, залежно вiд температури, вологостi Грунту, стану рослинного покриву та будь-яких змiн у навколишньому середовищi [6].
Наявнiсть у Грунтових екосистемах найрiзноманiтнiших груп мжроорга-нiзмiв, якi вiдрiзняються за бюлопчною та бiохiмiчною специфiчнiстю, зумов-люе величезне iх значення у Грунтотворних процесах. Кiлькiсний склад i сшв-вiдношення окремих представниюв у мжробному ценозi Грунту значно зале-жить ввд способу обробiтку Грунту, надходження рослинних решток, якi насам-перед трансформуються пiд впливом неспорових бактерш i мiкроскопiчних грибiв, а на шзшших стад1ях цього процесу - бацил та актиномiцетiв. Тому вра-ховуючи велике базове значення грибш мiкромiцетiв для подальшого розвитку рослинних угруповань на девастованих територ1ях, це дасть змогу впродовж короткого термшу сформувати стшю екосистеми на порушених дiлянках.
Об'екти та методики. Об'ектами наших дослiджень були дiлянки на порушених територ1ях Яворшського арчаного кар'еру з рiзними умовами та стадь ями розвитку рослинних асощацш. Для мiкологiчного аналiзу територii кар'еру було закладено 11 дослвдних дiлянок, з яких вiдбирали Грунтовi зразки. П'ять перших стацiонарних об'ектш було закладено в межах шдземного видобування сiрки: на дiлянках, де проведено часткову рекультивацию з появою окремих ви-дш рослинностi, у мкцях з появою пiдросту берези повисло!; з появою берези повисло! разом iз сосною звичайною; на межi штучно вiдтвореного соснового насадження та у сосновому лiсостанi. Наступш три дiлянки було закладено у межах шшого осередку пiдземного видобування срки: на нерекультивованiй дiлянцi з мЫмальною кiлькiстю рослин; на лущ та у штучно створеному сосновому насадженш. Ще одним осередком стащонарних дослiджень було визначе-но дшянку бiля дамби Яворшського озера: у березовому насадженш; на дшянщ з фрагментами соснового насадження та у заростях очерету.
fрунтовi зразки ввдбирали протягом червня 2015 р. (л^нш спектр). Грун-товi проби вiдбирали у поверхневому шарi на глибиш 0-5 см. Iдентифiкацiю Грунтових мгкромщеттв здiйснювали на основi !х морфолого-фiзiологiчних особливостей [1, 3, 5, 8, 9]. Ус однофакторнi експерименти проводили у трира-зовiй повторност!
Перед внесенням проби Грунту на живильне середовище, пробу прось ювали. Посiв вiдбувався так: по 1 г з кожно! проби Грунту розводили у 9 мл стерильно! дистильовано! води, отриману суспензда просаджували в чотири про-бiрки поетапно. Далi чашки Петрi заливали живильним середовищем та робили посiв отримано! Грунтово! суспензi! i витримували щ зразки у термостатi 20-
30 дiб за температури 25-27 °С. Для живильного середовища використовували пiдкислений сусло-агар з антибютиком. Пiд час цього обраховували колонii грибiв i видшяли ix в чисту культуру. Культури зберкали за температури 4 °С. Iдентифiкацiю iзолятiв виконували на стандартних живильних середови-щах. Математичне та статистичне опрацювання результатiв виконували за до-помогою програмних пакетiв Microsoft Exel [2].
Пор1вняння видового складу мгкромщеттв здiйснено за допомогою ко-ефiцieнта сxожостi Соренсена-Чекановського, який е зручним показником сту-пеня флористично! подiбностi порiвняльниx екотошв [4]. Достовiрною рiзни-цею при поршнянш мiкофлори вважали ту, за яко! значения коефiцiента менше 50 %. Кiлькiсть грибних пропагул на 1 грам сухого грунту розраховували за формулою
б х в х г
a =-,
д
де: а - юльккть грибних зародкгв (пропагул) в 1 г сухого грунту; б - середня кшьккть колонш у чашцi; в - розведення, з якого зроблено поав; г - кiлькiсть мл суспензп, висшно! в чашку; д - вага сухого грунту, взятого для аналiзу [4].
Мета дослщження - визначити видовий склад грибiв ткромщеттв у сформованих екотопах з рiзною стадiею вiдновлення порушених земель, провести таксономiчний аналiз та визначити коефщкнт сxожостi Соренсена-Чека-новського.
Результати дослвдження. За час дослiджень було вдабрано 11 зразкiв грунту, з яких в культуру видшено близько 5 391 iзолят грибiв. У табл. 1 подано таксономiчну структуру грибiв мiкромiцетiв, поширених на дослвдних секщях у межах Яворiвського сiрчаного кар'еру.
Табл. 1. TaKC0H0Mi4Ha структура MrnpoMii^emiB Грунту на doaiidHux секцях
Таксон Шдземна видобутка I Шщземна видобутка II Дамба Всього
Клас Ascomycota Zygomycota Ascomycota Zygomycota Ascomycota Zygomycota Ascomycota Zygomycota Разом
Родина 3 2 3 2 3 2 3 3 6
Рщ 4 2 5 3 4 2 5 3 8
Вид 31 3 20 5 14 3 50 5 55
Отримаш даш свiдчать про те, що бiорiзноманiття грунтових грибгв на дiлянках у межах шдземно! видобутки I е значно вищим (кiлькiсть видiв, частота стрiчання) i становить 43 види, порiвняно iз дiлянками в межах шдземно! видобутки II (28 видiв), та на дiлянках в межах дамби (20 видгв).
Усi типовi види грунтових мiкромiцетiв подiляють на групи. До першо! групи входять види, чутливi до антропогенного навантаження (зникають на техноземах i ембрюземах, домiнують у кращих грунтових умовах), до друго!' -види, шдикаторш для техноземiв i ембрiоземiв (ранг домiнування рiзко вияв-ляеться в техноземах i ембрiоземах). До першо! групи належать гриби - ешфгги,
фтопатогени або види, що розвиваються на розкладених у rpyHTi рослинних за-лишках. Ймовiрно, зниження частоти вiдтворення цих видiв пов'язане з пригш-ченням росту i розвитку рослин на забруднених сiркою територ1ях. Найбiльше защкавлення з метою бiоiцдикацii представляе друга група видiв грибiв. Цi види, нетиповi або рiдко зyстрiчаються на контроле активно синтезують токсини з антибютичною, фунгщидною, фiто- та зоотоксичною дiею. Ймовiрно, ця здат-нiсть метаболiзмy дае 1м змогу перемагати в умовах антропогенного пресингу в конкурентшй боротьбi з iншими видами грибiв. Крiм цього, багато з цих видш мiстять темш шгменти, якi мають антиоксидантнi властивосп, що забезпечуе захист вiд висушування i шдвищено! шсоляцп [10].
На пiдставi щентифшацц грибш, у грунтових зразках, було визначено 55 видш грибiв та один вид бактерш Pseudomonas denitrificans Bergey, що бе-руть участь у фшсацп азоту. Вс види грибiв вiдносять до 8 родш, 6 родин та 2 клаав. Найбагатший за видовим складом е пiдвiддiл Deuteromycotina, до яко-го вiднесено 2 класи (Caelomycetes i Hyphomycetes). Серед представниюв порядку Moniliales переважали види родини Moniliaceae. Серед них домiнyють види роду Penicillium (23 види).
Найвищою бюлопчною рiзноманiтнiстю характеризуемся мiкобiота грyнтiв на дiлянках тдземно! видобутки I, де видовий склад грунтових грибiв становить 34 види. Дшянки на територц тдземно! видобутки II характеризуются наявнiстю 25 видiв. Найменша видова рiзноманiтнiсть мжобюти сформува-лась на територiях у межах дамби з наявшстю 18 видш, включаючи бактерц Pseudomonas denitrificans, що беруть участь у грунтотворенш. У табл. 2-4 представлено видовий склад грибш мжромщепв на дiлянках першого пiдземного видобування, дiлянках другого пiдземного видобування та на дiлянках бiля дамби.
Табл. 2. Видовий склад MmpoMiu^emiB Грунту на до^дних секщях тдземного
видобування cipKu № I
Назва виду Пробна площа
П1.1 П2.1 П3.1 П4.1 П5.1
Acremonium kiliense Gruts - - - - +
Aspergillus fumigatus Fresenius - - - - +
Aspergillus myrotecium - - - +
Aureobasidium pullulans (de Bary) G. Arnaud - + - + +
Cladosporium cladosporioides (Fresen.) G.A. de Vries - - + - +
Fusarium avenaceum (Fr.) Sacc. - - + - -
Fusarium culmorum (Wm.G. Sm.) Sacc. - - + - -
Fusarium heterosporum Nees: Fries - - + - -
Fusarium merismoides Corda - - + - -
Gliocladium viride Mart - - + - -
Monilia species - + - - -
Mortierella alpine Peyronel + + - - -
Mortierella isabelina Oudem - + - - -
Penicillium arabicum Baghd + - + - -
Penicillium chrizogenum Thom - + - - +
Penicillium citrinum Thom, C. - - + - +
Penicillium cremeogriseum Chalabuda + + - -
Pénicillium digitatum (Pers.) Sacc. - + - - +
Pénicillium globosum - - - - +
Pénicillium granulatum Bainier - - - + -
Pénicillium lanosum Westl - + - - -
Pénicillium multicolor Grigorieva-Manoilova & Poradielova - - + - -
Pénicillium réstrictum Gilman et Abbot + - - - -
Pénicillium simplicissimum Thom, C. - - - + -
Pénicillium stéckii Zaleski - + - - -
Pénicillium viridicyclopium S. Abe - - - + -
Rhizopus spéciés - - + - -
Phoma glomérata (Corda) Wollenw. & Hochapfel - - - - +
Phoma pomorum Thüm. - - + - -
Trichodérma koningi Oudem - + - - -
Trichodérma lignorum (Tode) Harz - + - - -
Trichodérma viridé Pers. - - - - +
Vérticillium rubrum - - + - -
Vérticillium spéciés - - - - +
Разом 4 11 12 5 11
Табл. 3. Видовий склад MmpoMÏUeemiB Грунту на до^дних секщях тдземного
видобування арки № II
Назва виду Пробна площа
ПЗ21.1 ПЗ22.1 пз2з.1
Aspergillus fumigatus Fresenius - + -
Aspergillus niger van Tieghem + - -
Aspergillus species + - -
Aspergillus ustus Thom et Church - + +
Aureobasidium pullulans (de Bary) G. Arnaud + - -
Fusarium argillaceum (Fr.) Sacc. + - -
Fusarium culmorum (Wm.G. Sm.) Sacc. - + -
Fusarium larvarum (nivalle, var. majus) Dierckx + - -
Monilia humicola Oudem. + - -
Monilia species - - +
Penicillium aculeatum Raper & Fennell - + -
Penicillium claviforme Bainier - + -
Penicillium flexuosum Dale - - +
Penicillium funiculosum Thom - + -
Penicillium granulatum Bainier - + -
Penicillium hordei Stolk, A.C - - +
Penicillium purpurogenum Stoll - + -
Penicillium rubicundum J.H. Mill., Giddens & A.A. Foster - + -
Rhizopus nigricans Ehrenb. - - +
Rhizopus oryzae Went & Prins. Geerl - + -
Rhizopus stolonifer (Ehrenb.: Fr.) Vuill. - - +
Phoma pomorum Thüm. + - -
Trichoderma lignorum (Tode) Harz - + -
Trichoderma viride Pers. + + +
Trichotecium species - - +
Разом 8 12 8
Табл. 4. Видовий склад м1кром1цет1в фунту на досл1дних секщях бтя дамби _Яворiвського озера_
Назва виду Пробна площа
Д 1.1 С 2.1 О 3.1
Aspergillus species + - -
Aureobasidium pullulans (de Bary) G. Arnaud + - +
Cladosporium cladosporioides (Fresen.) G.A. de Vries - - +
Fusarium merismoides Corda - + -
Fusarium oxysporum Schlecht. emend. Snyder & Hansen + - -
Monilia species + - -
Penicillium citrinum Thom, C. + - -
Penicillium funiculosum Thom + + -
Penicillium lanosum Westl + - -
Penicillium multicolor Grigorieva-Manoilova & Poradielova - + -
Penicillium ochrochloron Biourge, P. + - -
Penicillium roseopurpureum Dierckx, R.P. + - -
Penicillium simplicissimum Thom, C. - + -
Penicillium tardum Thom - + -
Rhizopus oryzae Went & Prins. Geerl + - -
Rhizopus stolonifer (Ehrenb.: Fr.) Vuill. + - -
Phoma glomerata (Corda) Wollenw. & Hochapfel + - +
Бактери
Pseudomonas denitrificans Bergey - - +
Разом 12 5 3
На рисунку представлено кшьюсний склад грибiв мшромщепв на дос-лщних секцшх в межах Яворiвського сiрчаного кар'еру, де простежено ч^ке до-мiнування видiв у межах пiдземноí видобутки сiрки № I на дiлянцi iз проведе-ною рекультивацieю, де з'являеться пiдрiст сосни звичайно! та берези повисло!", разом iз сформованим рослинним покривом, в якому переважають рослини iз родини бобових. У межах тдземно! видобутки сiрки № II максимальна кть-кiсть видiв грибiв вiдзначена на луцi, де переважають бобовi та осоковi види рослин. У межах дамби, найбтьший видовий спектр грибiв вiдзначено на дь лянцi зi сформованим березовим насадженням. Поряд з цим, найменша кть-кiсть видiв грибiв мiкромiцетiв характерна на дшянщ в межах тдземного видо-бування сiрки № I з мшмальною рослиннiстю - 4 види; з фрагментом сосново! бiогрупи - 5 видiв; та на дослiдних дтянках бiля дамби у штучно створеному сосновому насадженнi - 5 видiв; у заростях очерету - 3 види.
Гйдземний видобуток I I ГЪдземний видобуток II I Дамба
Рис. Шльтсний склад грибЬв мтромщетЬв на дослЬдних секщях у межах Яворгвського Ырчаного кар'еру
Надiйним показником еколопчних умов може слугувати специфiчний набiр видш мгкромщеттв, для характеристики якого по^бним е використання кшьккних критерiiв. Одним iз критерiiв може виступати частота трапляння виду. Шд частотою трапляння виду мгкромщеттв розумiють вiдношення числа зразюв, в яких вид виявлений, до загального числа дослiджених зразкш [11]. За допомогою такого показника можна розчленувати комплекс мiкромiцетiв на ти-повi i випадковi види. Вид можна вважати типовим, якщо частота трапляння вище 30 % (з видшених), i випадковим, якщо вона нижче 10 %. Формування комплексу типових видiв мiкромiцетiв пiдпорядковуеться закономiрностям, ям узгоджуються iз загальними закономiрностями походження i властивостей rрунтiв. Це шдтверджуе можливiсть використання комплексу мiкромiцетiв для характеристики грунтш через зниження iх видового рiзноманiття [7].
Було проведено обрахунок частоти трапляння для вах видш грибiв мш-ромщепв, але в табл. 5 представлено тшьки п, якi найбiльш часто зустрiчались у вивчених екотопах.
Табл. 5. Еколого-maKcoHOMÏHHa характеристика визначених BudiB
№ з/п Назва виду Частота трапляння, %
тдземна видобуткаI тдземна видобутка II дамба
1 Trichoderma viride Pers. ex Gray 9,8 11,5 -
2 Cladosporium cladosporioides (Fresen.) de Vries 9,4 - 10,3
3 Aureobasidium pullulans (De Bary) Arnaud 18,5 9,3 11,7
4 Pénicillium funiculosum Thom - 13,2 9,3
5 Pénicillium lanosum Westl 15,4 - 11,5
6 Pénicillium citrinum Thom, C. 10,7 - 9,8
7 Pénicillium digitatum (Pers.) Sacc. 31,5 - -
8 Rhizopus oryzae Went & Prins. Geerl - 28,9 18,5
9 Rhizopus stolonifer (Ehrenb.: Fr.) Vuill. - 15,4 10,5
10 Phoma glomerata (Corda) Wollenw. & Hochapfel 11,7 - 10,5
11 Phoma pomorum Thum. 10,7 14,6 -
12 Trichoderma lignorum (Tode) Harz 10,2 11,9 -
13 Trichoderma viride Pers. ex Gray 9,8 11,5
14 Cladosporium cladosporioides (Fresen.) de Vries 9,4 - -
Визначено, що найчасгше трапляються на дiлянцi в межах тдземши! видобут-ки1 так! види, як Pénicillium digitatum (31,5 %), Aureobasidium pullulons (18,5 %). У межах пвдземно!' видобутки II - Rhizopus oryzae (28,9 %) та Rhizopus stolonifer (15,4 %). На дшянках у межах дамби найчастше трапляеться Rhizopus oryzae (18,5 %). Висновки:
1. У грунтових зразках на дослiдних секщях у межах Яворiвського cip4aHoro кар'еру видiлено близько 5 391 iзолят грибiв.
2. Iдентифiковано 55 ввд^в грибiв мiкромiцетiв, що вiдносять до 8 родiв, 6 родин та 2 клашв.
3. Встановлено, що найбшьшою рiзноманiтнiстю характеризуеться мжобюта грунтав на дiлянках у межах шдземно'1 видобутки I, де було визначено 34 види грибiв.
4. Найменшим видовим спектром грибiв мжромщеив вiдзначена дiлянка iз заростями очерету та дшянка iз мiнiмальною рослиншстю, в межах шдзем-но'1 видобутки № I.
5. Найбшьш типовим видом гриб1в на дослщному об'ект1 можна вважати Penicillium digitatum (31,5 %) у межах тдаемно! видобутки I та Rhizopus
oryzae (28,9 %) - у межах шдземно'1 видобутки II.
Лггература
1. ВеселкинД.В. Участие растений разного микотрофного статуса в техногенно обусловленных сукцессиях в степной зоне Урала / Д.В. Веселкин, А.А. Бетехтина // Вестник ОГУ : сб. науч. тр. - 2011. - № 12, т. 131. - С. 44-47.
2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1979. - 416 с.
3. Дьяков Ю.Т. Популяционная биология фитопатогенных грибов / Ю.Т. Дьяков. - М. : Изд. дом "Муравей", 1998. - 382 с.
4. Жданова Н.Н. Меланинсодержащие грибы в экстремальных условиях / Н.Н. Жданова, А.П. Василевская. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1988. - 196 с.
5. Кириленко Т.С. Атлас родов почвенных грибов / Т.С. Кириленко. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1977. - 128 с.
6. Курдиш 1.К. Роль мшрооргашзмш у вщтворенш родючост Грунтш / 1.К. Курдиш // Сшьськогосподарськамжробюлогш : М1жыд. темат. наук. зб. - Чершгш, 2009. - Вип. 9. - С. 7-32.
7. Марфенина О.Е. Антропогенная экология почвенных грибов / О.Е. Марфенина. - М. : Изд-во "Медицина для всех", 2005. - 196 с.
8. Методы почвенной микробиологии и биохимии / под ред. Д.Г. Звягинцева. - М. : Изд-во МГУ. - 1991. - 303 с.
9. Мирчинк Т.Г. Почвенная микология / Т.Г. Мирчинк. - М. : Изд-во МГУ. - 1988. - 220 с.
10. СвистоваИ.Д. Накопление токсичных видов микроскопических грибов в городских почвах / И.Д. Свистова, А.П. Щербаков, И.И. Корецкая // Гигиена и санитария : сб. науч. тр. -2003. - № 5. - С. 22-25.
11. Tresner H.D. Soil microfungi in relation to the hardwood forest continium in southern Wisconsin / H.D. Tresner, M.P. Bacus, J.T. Curtis // Mycologia. - 1954. - № 3. - Vol. 46. - Pp. 314-332.
Надклано до редакдй 24.02.2016 р.
Копий М.Л., Олиферчук В.П. Микологическая структура почвы в пределах сложившихся экотопов нарушенных ландшафтов Яворивского серного карьера
Проведен анализ микологической структуры почвы на участках с различными стадиями развития растительных ассоциаций и экологических условий на нарушенных землях Яворивского серного карьера. Отмечено, что биоразнообразие (количество видов, частота встречаемости) грунтовых грибов значительно выше на опытных секциях в пределах подземной добычи I, по сравнению с другими участками. В грунтовых образцах, на опытных секциях, в пределах исследуемого объекта определено 55 видов грибов, относящихся к 8 родам, 6 семейств и 2 классов. Установлено, что наибольшее количество грибов микромицетов характерно на опытных секциях из сложившейся луговой и лесной растительностью.
Ключевые слова: микологическая структура, виды грибов микромицетов, растительные ассоциации.
Kopiy M.L., Oliferchuk V.P. Mycological Structure of the Soil within the Limits of Formed Ecotypes of Degraded Landscapes in Yavoriv Sulphuric Quarry
Mycological structure of the soil in areas with different stages of plant associations and environmental conditions on degraded lands of Yavoriv sulfuric quarry is analyzed. It is noted that biodiversity (number of species, frequency of spreading) of soil fungi is much higher on experimental sections within the underground mining I, in comparison with other regions. In soil samples of research sections within the studied object is identified 55 species of fungi, which belong to 8 genera, 6 families and 2 classes. It is established that most of the Mic-romycetes fungi are typical for research sections formed of meadow and forest vegetation.
Keywords: mycological structure, Micromycetes species of fungi, plant associations.
