CC BY
17
11. Самойлова Н.О. pî3h™ ступшь зрiджувань i сортиментна структура деревостану / Н.О. самолова, Т. А. Панасюк // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2006. - Вип. 15.3. - С. 64-66.
Надшшла до редакцп 08.12.2016р.
Василевский О.Г., Нейко И.С., СмашнюкЛ.В., Елисавенко Ю.А. Регулирование породного состава и оценка продуктивности дубово-еловых дре-востоев Подолья
Исследовано применение рубок ухода в дубово-еловых древостоях Подолья. Проведено сравнение производительности чистых дубовых насаждений и дубовых насаждений с введением ели. Приведена характеристика дубово-еловых насаждений с разными сроками и интенсивностью рубки. Отражена динамика таксационных показателей и товарности древостоев. По проведенным исследованиям установлено преобладание общей производительности древостоев с введением ели в состав древостоев; определены наиболее оптимальные интенсивность и сроки проведения рубок; отмечен рост производительности дубовой части с ранней вырубкой ели и приближение производительности к оптимальным показателям.
Ключевые слова: дубово-еловые древостои, производительность, рубки ухода.
Vasylevskiy O.G., Neyko I.S., Smashnyuk L.V., Yelisavenko Yu.F. Regulation of Tree Species Composition and Assessment Productivity of Oak-spruce Stands in Podillya Region
Improvement thinning in oak-spruce stands in Podillya region is carried out. A comparison of the performance of pure oak forest and oak forest with the introduction of spruce is made. The characteristic of oak and spruce plantations with different improvement thinning and intensity of cutting is presented. The dynamic of taxation parameters of stands is investigated. According to the studies we determined the prevalence of overall performance with the introduction of spruce stands in the composition of the stands; the optimal intensity and timing of the cuts; marked increase in productivity of oak with early cutting of spruce and approach to optimal performance parameters of productivity.
Keywords: oak-spruce stands, productivity, improvement thinning.
УДК 630*234/53:631.484:582.28(477.51)
ВИДОВИЙ СКЛАД М1КОБЮТИ МОРТМАСИ БЕРЕЗИ ПОВИСЛО1
М.А. Голяка1,2
Унаслщок мшолопчного аналiзу i3 зразюв мортмаси берези повисло! iзольовано та щентифшовано 95 вищв грибш. Найбшьша юльюсть rprfiB (79 вищв) належала до вщ-дшу Ascomycota, а Zygomycota i Basidiomycota представлеш тшьки 8-ма видами кожен. Встановлено, що найбшьш рiзноманiтний склад мжобюти е у мортмас деревно! ламаш берези повисло! III класу деструкщ!. Для мортмаси березових лiсiв Укра!нського Полю-ся шдтверджено закономiрне шдвищення ступеня щдабносй мжобюти для сухостою, деревно! ламаш та опаду гшок мiж однаковими i сумiжними класами деструкщ!.
Ключовi слова: мжобюта, мортмаса, деревна ламань, сухостiй, Укра!нське Полiсся, клас деструкщ!, компонент, подiбнiсть, Betula pendula.
Вступ. У рослинному noKpMBi Землi лкам належить провщна роль як за зайнятою площею, так i за функщональним призначенням. Лiсовi екосистеми охоплюють нaйбiльшу юльюсть бiотопiв i переважну кiлькiсть наземних видiв
1 acnip. М.А. Голяка - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в;
2 наук. кер1вник: с. н. с. А.М. Бшоус, д-р с.-г. наук - НУ бiоpеcуpciв i природокористування Украши, м. Ки1в
рослин, а також фгготрофних i грунтових оргашзмш свиу, зокрема гриб1в. Вони утворюють, за виразом ВН. Сукачова, "найбшьш потужну плiвкy життя на зем-нiй поверхнi" [20]. У лкових фiтоценозах вiдбyваeться одночасно два основних процеси. З одного боку - утворення органiчних речовин, з iB^ro - вiдмирання та дестрyкцiя рослинних залишюв. За допомогою цих важливих процес1в органiчнi речовини, якi знаходяться пiд пологом лiсy у вигляд сухостшних дерев, пшв, по-рубних залишшв, представляють собою джерело енергл - основу життедаяльносп рiзних груп органiзмiв, iнтенсивний рух яко'' по ланцюгах живлення збагачуе М-сову екосистему i тдтримуе видове рiзноманiття, зокрема гриб1в.
Мета дослщження - дослщити видовий склад i подiбнiсть деструктивно!' мiкобiоти мортмаси Betula pendula Roth. - берези повисло!' в лках Укра'нського Полiсся.
Матер1али та методика дослвдження. Для дослiдження шкобюти зразки мортмаси B. pendula ввдбирали на 43 дшянках. Видшено 4 класи деструкцй' для сухостою берези [1]. Дослвджена деревина за сво'м фiзико-механiчним станом (передyсiм базисною щшьнктю) належала до III i IV класш деструкцй', оскiльки майже на кожнш пробнiй плошi спостерiгалися злами сухостшних дерев, якi знаходилися у вертикальному сташ завдяки мiцнiй корi iз незначною висотою (2-6 м). Деревну ламань подшено на 5 класш деструкцй', гiлки - на 3 класи [1].
Оцшювання параметрiв та закладання пробних площ здшснено згiдно з прийнятими у лковш таксацй' та лiсовпорядкyваннi теоретичними положениями, вимогами та правилами [19]. На зазначених вище пробних площах ввдбира-ли по 5 зразюв мортмаси сухостою, деревно'' ламанi та гшок за класами деструкцй', для подальших лабораторних дослiджень видового складу мжобюти. Мортмаса класифiковано за такими елементами:
• сухостшш дерева - MepTBi дерева, що перебувають у вертикальному cTaHi i вхо-дять до складу насадження та 1х зломи на рiвнi 1,3 м;
• деревна ламань - стовбури дерев та i'x частини, що розташоват у горизонтальному стат, та виею довжиною знаходяться на поверxнi грунту чи шдстилки, також до ще! групи вщносять пнi та деревнi залишки;
• опад гiлок - складаеться з гiлок мертвих i живих дерев, що опали i знаходяться поверх грунту або опаду.
Видшення мiкромiцетiв iз зразкш мортмаси берези повисло! проведено методом нагромадження у вологих камерах i на агаризованому середовишi Чапека. Посши культивували за температури 25±2°С упродовж 14 дiб [14].
Плодовi тала базидiомiцетiв вiдбирали разом iз зразками мортмаси. Досль дження морфологiчних структур iзольованих грибiв здшснено методом виго-товлення тимчасових мшроскошчних препаратiв, якi вивчали за допомогою свилового лабораторного мiкроскопа XS-3320. Для визначення таксономiчноí належностi мiкромiцетiв використано визначники вичизняних та iноземних ав-тор1в [3-5, 9-11, 13, 15,-18, 20, 22, 24].
Для характеристики видового складу грибiв у дослщжених зразках мортмаси B. pendula застосовано коефщент подiбностi Сьоренсена-Чекановського, розрахунок якого здшснювали з урахуванням частоти зyстрiчальностi видiв i який за своши властивостями е yнiверсальним параметром для встановлення
зв'язкiв представникДв грибДв-деструкторДв з екологiчними факторами - мортма-сою лiсу. Цей коефщент дорiвнюe 1 у разi повного 36iry видiв угруповань, i до-рДвнюе 0, якщо вибiрка повнДстю рiзна та не мае сшльних видiв. Розрахунок параметра здДйснено за формулою [14]
2 с min
ksc --—,
a + b
де: KSC - коефiцiент Сьоренсена-Чекановського; а - кДлькДсть видiв у першому угрупованш (вибiрцi), шт. ; b - кшьккть видiв у другому угрупованш, шт. ; c -кшьккть видiв, спiльних для першого i другого угруповань, шт. [14].
Для визначення тДсноти зв'язкДв мiж видовим складом мiкобiоти та компонентами i класами деструкцп мортмаси, а також таксацшними показниками ви-користано непараметричний ранговий коефiцiент Спiрмена для повторюваних рядiв рангiв [9]. Аналiз дослiдних даних виконано математично-статистичними методами за допомогою Microsoft Excel, пакету штегрованих програм Statistica 10 та R 3.2 [9].
Результата дослщження. Рiзноманiтнiсть мiкромiцетiв на мортмасД B. pendula е недостатньо вивченою, хоча вiдомостi про види грибiв, якi выявлено на ïï листi, стовбyрi та гiлках, надано в деяких узагальнених мДкофлористич-них пyблiкацiях та спецiальних статтях [4, 7, 8, 15, 16]. У цих вДдомостях основ-ну увагу придшяють базиддальним грибам, що спричиняють гниття деревини [4]. ïх подшяють на три групи: види, що спричиняють бшу (головним чином ба-зидiомiцети i деякi аскомiцети), буру (базидюмщети) i м'яку гниль (аскомщети) [10, 23, 25].
Приурочения грибДв до певно1 рослини або рослинного угруповання (ценозу) вважають одшею Дз форм чисельних зв'язкДв органiзмiв мДж собою i з умова-ми життя. У ценозД або лДсовому бДогеоценозД гриби перебувають у тДсному взаемозв'язку i взаемозалежностД з рослинами, грунтом, мДкробною флорою та шшими компонентами [19, 20].
Видовий склад грибДв на деревних рослинах мае свою специфДку, кожен гриб займае на рослинД власне вДдповДдне мДсце або окрему екологДчну нДшу. Органи рослини i 1х частини е екологДчними нДшами для пов'язаних з ними грибами [10, 11, 23]. За лДтературними даними, на гДлках деревних рослин трапля-ються переважно види сумчастих та анаморфних мДкромщетДв [11, 12, 13, 21], що узгоджуеться Дз даними наших дослДджень.
УнаслДдок мДкологДчного аналДзу Дз зразкДв мортмаси берези повисло! Дзольовано та ДдентифДковано 95 видДв грибДв Дз 62 родДв. НайбДльша кшьккть грибДв (79 видДв) належала до вДддшу Ascomycota, серед яких високою частотою трапляння характеризувались: Trichoderma harzianum Rifai, Aspergillus niger Ti-egh, Trichoderma viride Pers., T. koningii Oudem., Alternaria alternata (Fr.) Keissl., A. tenuissima (Kunze) Wiltshire, Fusarium sp., Brachysporium obovatum (Berk.) Sacc., Cladosporium herbarum (Pers.) Link, Thielavia basicola Zopf, Penicillium va-riabile Sopp., Дз частотою трапляння вДд 13,74 % до 2,56 %. Вони спостерДгались на мортмасД як на початку ïï розкладу, так i на завершальних етапах деструкцп деревини, сухостДй (I-IV класи), деревна ламань (I-V класи).
6P
oaxadBï/ouaoj aao.M(lBii-oaoi n3 m aaoaijf •[
HacTOTa bhíib.ichhíi bhjy 3a KjiacaMH accTpvKuiï
06 g
g
ft
a §
06 S
S'
S"
^
s S"
Co
a
§
a
I
s
I
I
s
Trichoderma harziamm Aspergillus niger Trichoderma viride Trichoderma koningii Alternaria alternata Alternaria temiissima Fusarium sp.
Brachysporium obovatum Cladosporiiim herbariim Thielavia basicola Pénicillium variabile Drechslern biseptata Verticillium lateritium Fusarium solani Fusarium gibbosum Cvlindrocarpon destructan Alternaria longipes Chaetomium globosum Bispora betulina Pénicillium notatum Tonda herbarum Aspergillus ficuum Rhizopus stolonifer Amauroascus aureus Pénicillium verucosum Triposporium elegans Aspergillus paraziticum Aspergillus tamarii Drechslern gramínea Alternaria dendritica Aspergillus flavus Aspergillus sulphureus Chaetomium dolichotrichu
Verticillium candelabrum Cladosporiiim macrocarpun Gliocladium virens Gurvularia lunata Pénicillium canescens Pénicillium spimdosum Phialophora sp. Mycelia sterilia Absidia ramosa Arachniotus aurcmtiaciu Aspergillus ustus Fusarium e quise ti Fusarium sambucinum Monodictvs paradoxa
u m m
<: 5 a
HacTOTa TpanjiaHHa, %
t- fi. B. Ê
B e.
Найменш представлении був вщдш Zygomycota (8 видiв): Absidia glauca Hagem, A. ramosa (Zopf) Lendn., Cunninghamella echinulata (Caretta & Piont.) R.Y. Zheng., Mucor hiemalis Wehmer, M. racemosus Fresen., Mucor sp., Rhizopus arrhizus A. Fisch., R. stolonifer (Ehrenb.) Vuill., i3 частотою трапляння вiд 0,07 % до 0,8 %. Вони видшялись i3 мортмаси берези повисло! на початку ii розкладу (I-III класи), що пiдтверджують данi щодо ix здатностi брати участь у руйнуван-нi рослинних решток саме на початкових стадиях, засвоюючи легкодоступш розчиннi вуглеводи [2, 8, 14].
Найменш часто траплялися серед Ascomycota i Zygomycota такi види: Alternaria chartarum Preuss, Arthroderma lenticularum Pore et al., Cunninghamella echinulata (Caretta & Piont.), Dictyochaeta fertilis (S. Hughes & W.B. Kendr.), Fusarium sporotrichioides Sherb., Humicola grisea Cooney & R. Emers., Lecanicillium psalliotae (Treschew) Zare & W. Gams, Monodictys putredinis (Wallr.) S. Hughes, Papulaspora irregularis Hotson, Periconia byssoides Pers., Scopulariopsis brevicau-lis (Sacc.) Bainier, Septonema secedens Corda, Taeniolella exilis (P. Karst.) S. Hughes, Trichothecium roseum (Pers.) Link, Cladosporium orchidis E.A. Ellis & M.B. Ellis. Вщдш Basidiomycota був представлений 8 видами грибiв, а саме: Ar-millariella mellea (Vahl) P. Kumm., Phellmus igniarius (L.) Quel., Piptoporus betu-linus (Bull.) P. Karst, Pseudomerulius aureus (Fr.) Jülich, Inonotus radiatus (So-werby) P. Karst, I. obliquus (Ach. ex Pers.) Pilat, Fomitopsis pinicola (Sw.) P. Karst., Fomes fomentarius (L.) Fr. Ц види характеризувалися низькою частотою трапляння - ввд 0,02 до 0,3 %. Вони зростали на сухостшних деревах I-IV клаав деструкцп, а на деревнш ламаш серед Basidiomycota найбшьш поширешшою була Armillariella mellea, ii ризоморфи траплялися на II-V класах розкладу деревини. Даш (рис. 1) демонструють, що найбшьш поширеними видами е Trichoderma harzianum, T. viride, T. koningii, Aspergillus niger, Alternaria alternata, з частотами трапляння 13,74 %, 8,26 %, 6,58 %, 13,08 % i 4,39 %, ввдповщно.
Переважну бiльшiсть видiв виявлено на рiзниx ступенях руйнування iз приуроченiстю до конкретних класiв деструкцп. Однак спостережено й вузь-коспецiалiзованi види навiть у межах одного роду: T. viride бере участь у роз-кладанш деревини на початковому еташ, а T. koningii - на завершальному.
Найбiльшу кшьккть видiв (44) iзольовано iз деревно! ламанi V класу, найменше - iз гiлок I класу 10 видiв (табл. 1). Однак отриманий розподш не дае пiдстав стверджувати про бшьше видове бiорiзноманiття у V клас деревно1 ламаш, оскшьки значна частина видiв у ньому траплялася одноразово. Тому в цьому випадку нами було використано сумарну кшьккть виявлення видiв по кожному зразку iз диференцiацiею на компоненти i класи деструкцп (рис. 2).
Табл. 1. Кмьюсть виявлених eudie на компонентах мортмаси та класах
деструкцп
Компонент Клас деструкцй' Разом видiв
I II III IV V
Кiлькiсть видiв
Деревна ламань 33 40 43 35 44 83
Сухостшш дерева 14 25 36 30 - 56
Опад гшок 10 22 25 - - 31
Зпдно з даними рис. 2 встановлено, що насправдi вища частота трапляння ввддв на окремому зразку наявна у деревнш ламанi III класу розкладання, найменша - у гiлках I класу деструкцп. Цiлком закономiрним е зменшення можливостi появи видiв у рядг деревна ламань - сухостш - гiлки. За класами деструкцп найбшьше видiв пiд час дослщжень зразкiв зафiксовано у III клаа деструкцií, а далi у порядку зменшення: П-ЫУ-У; а за компонентами: для гшок: П-Ш-I; для сухостою: Ш-П-ГУ-!; для деревно' ламанi: 111-11-1-1У-У.
I клас II клас III клас IV клас V клас деструкцп деструкцп деструкцп деструкцп деструкцп
Рис. 2. Частота трапляння eudie грибiв, i30Mb0eaHux i3 pi3Hux KOMnoHeHmie
мортмаси B. pendula
Подiбнiсть видового складу визначено мiж компонентами мортмаси (табл. 2), класами деструкцп (табл. 3) та за компонентами i класами деструкцп деревини (табл. 4).
Компонент мортмаси Сухостш Деревна ламань Гшки
Сухостш - 0,68 0,41
Деревна ламань 0,68 - 0,49
Гшки 0,41 0,49 -
Даш табл. 2 свщчать, що мiж компонентами мортмаси найбшьша подiб-шсть видового складу наявна мiж сухостоем i деревною ламанню (KSC = 0,68), найменша - мiж сухостоем i гiлками (KSC = 0,41). Найбшьшу подiбнiсть мiж класами деструкцп визначено у III-II, а найменшу - мiж I-V (див. табл. 3).
Табл. 3. Пoдiбнiсmь за класами деструкцп
Клас деструкцп I II III IV V
I - 0,72 0,67 0,62 0,43
II 0,72 - 0,78 0,62 0,51
III 0,67 0,78 - 0,69 0,53
IV 0,62 0,62 0,69 - 0,51
V 0,43 0,51 0,53 0,51 -
Коефiцieнт подiбностi мiж стадиями розкладання деревини без урахування компоненпв мортмаси (див. табл. 4) та з ними характеризуемся бшьшою величиною мiж близькими i прилеглими класами деструкци та його зменшенням i3 наближенням до протилежних, що е цiлком закономiрним явищем.
Табл. 4. nodiônicmb у po3pi3i компонента i клаав деструкци
Компонент мортмаси Сухостш Деревна ламань Опад гшок
I II III IV I II III IV V I II III
Сухостш I
II 0,41
III 0,28 0,62
IV 0,18 0,47 0,61
Деревна ламань I 0,26 0,55 0,64 0,60
II 0,37 0,46 0,61 0,51 0,68
III 0,32 0,53 0,58 0,55 0,66 0,67
IV 0,20 0,53 0,56 0,58 0,62 0,61 0,69 - - - - -
V 0,14 0,32 0,43 0,43 0,44 0,48 0,48 0,51 - - - -
Опад гшок I 0,33 0,34 0,26 0,15 0,28 0,28 0,34 0,18 0,04 - - -
II 0,28 0,38 0,31 0,23 0,40 0,39 0,40 0,35 0,27 0,56 - -
III 0,31 0,52 0,49 0,47 0,55 0,52 0,53 0,43 0,32 0,51 0,68 -
Використовуючи коефщент рангово!' кореляцл Стрмена, оцшено ймовiр-нiсть наявностi статистично значущих зв'язкiв мiж видовим складом грибiв (присутнiстю певного виду i його траплянням) та елементами мортмаси i такса-цiйними показниками. Непараметричний кореляцiйний аналiз виявив тальки слабю за тiснотою зв'язки мiж видовим складом зразюв та перелiченими вище показниками, а статистично значущим за p = 0,95 % е тальки корелящя iз компонентами мортмаси (rs = -0,14, за m (rs) =0,027 та г/рит< 0,062 за df = n-1 = 1366). Yd iншi дослiдженi зв'язки з такими показниками як: вш насадження (0,04), середня висота (0,03), вдаосна повнота (-0,01), бонiтет (0,02), не вияви-ли статистично значущих залежностей мiж видовим складом грибiв та класом деструкци, статистично значущого зв'язку не встановлено.
Висновки. Рiзноманiтнiсть видового складу мiкобiоти у певнш еколопч-нiй нiшi визначаеться вiдмiнностями у швидкостi 1х росту, засвоенш поживного субстрату та лабiльностi ферментав.
Встановлено наявнiсть закономiрностi приуроченостi переважно!' бшьшос-тi дослiджуваних видiв мкобюти до компонентiв i класш деструкци. Окремi ви-ди, яш належали до певних компонентiв мортмаси i траплялися поодиноко, а саме: Pénicillium canescens Sopp, Arachniotus aurantiacus (Kamyschko) Arx., Cla-dosporium macrocarpum Preuss, Scopulariopsis brevicaulis (Sacc.) Bainier, Papu-laspora irregularis Hotson.
Мiж компонентами мортмаси найбшьшу подiбнiсть видового складу вияв-лено мiж сухостоем i деревною ламанню, найменшу - мiж сухостоем i гiлками.
Лiтература
1. Бшоус А.М. Методичн особливост дослщження мортмаси березових лвдв Полюся Украши / А.М. Бшоус, Я.В. Ковбаса // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лвдвництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2004. - № 72. - С. 50-56.
2. Головлева Л. А., Биодеградация лигнина / Л. А. Головлева, А.А. Леонтыевский // Успехи микробиологии : сб. науч. тр. - 1990. - Вып. 24. - С. 128-155.
3. Дудка 1.О. Мжолопчний мошторинг як заиб оцшки прогнозування фгтосаштарного стану люовнх екосистем / 1.О. Дудка, Т.О. Мережко, В.П. Гайова // Украшський ботатчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 1994. - Т. 51, № 6. - С. 53-59.
4. Зерова М.Я. Паразитна мжрофлора люонасаджень правобережжя Украшсько! РСР / М.Я. Зерова // Боташчний журнал АН УРСР. - 1953. - Т. 10, № 4. - С. 66-74.
5. Ивантер Э.В. Введение в количественную биологию : учеб. пособ. / Э.В. Ивантер, А.В. Корсов. - Петрозаводск : Изд-во ПетрГУ, 2011. - 302 с.
6. Исиков В.П. Экологические ниши грибов на древесных растениях / В.П. Исиков // Ми-кол. и фитопатол : сб. науч. тр. - 1993. - Т. 27. - Вып. 4. - С. 17-23.
7. Ыков В.П. Законом1рност1 розподшу гриб1в у кронах деревних рослин / В.П. 1сжов // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 1993. - Т. 50, № 5. - С. 55-61.
8. Ыков В.П. Оцшка життевоста деревних рослин за мжолопчними ознаками / В.П. Ыков // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 1999. - Т. 56, № 3. - С. 276-281.
9. Кузуб В В. Ксилотрофные аскомицеты буковых лесов Крымского полуострова / В.В. Ку-зубов // Проблемы лесной фитопатологии и микологии : мат. Междунар. конф. - 2002. - С. 139-141.
10. Лебедева Н.В. Биоразнообразие и методы его оценки : учеб. пособ. / Н.В. Лебедева, Н.Н. Дроздов, Д.А. Криволуцкий. - М. : Изд-во Московского университета, 1999. - 95 с.
11. Мельник В. А. Определитель грибов России. Класс Hyphomycetes. Сем. Dematiaceae / В А. Мельник. - СПб. : Изд-во "Наука". - 2000. - Вып. 1. - 317 с.
12. Морочковський С.Ф. Визначник гриб1в Украши. II / С.Ф. Морочковський, М.Я. Зерова, З.Г. Лавгтська, М.Ф. Смщька. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1969. - 515 с.
13. Озерская С.М. Смена видов грибов-микромицетов по мере разложения березового опа-да / С.М. Озерская, Т.Г. Мирчинк // Микология и фитопатология : сб. науч. тр. - 1981. - Вып. 15, № 2. - С. 97-101.
14. Солдатова И.М. Сукцессия грибов при разложении древесины в сосняках лишайниковых / И.М. Солдатова // Изучение грибов в биогеоценозах : тез. докл. IV Всесоюз. конф. - Свердловск, 1988. - С. 32.
15. СОУ 02.02-37-476 : 2006. Площ1 пробш люовпорядш. Метод закладання. - Введ. 26.12.2006. - К. : Изд-во Мшагропол1тики Украши, 2006. - 32 с.
16. Степанова Н.Т. Основы экологии дереворазрушающих грибов / Н.Т. Степанова, В А. Мухин. - М. : Изд-во "Наука", 1979. - 100 с.
17. Томилин Б.А. Факторы внешней среды, влияющие на распределение грибов в растительных сообществах / Б. А. Томилин // Ботанический журнал : науч. период. журнал. - 1964. - Т. 49, № 2. - С. 230-239.
18. Харченко С.М. Мжромщети, ¡зольоваш з деревини гшок твердолистяних порщ (Acer platanoides L., A. tataricum L. та Quercus robur L.) / С.М. Харченко, Н.М. Волощук // Украшський ботатчний журнал. - 2003. - Вип. 69, № 6. - С. 625-632.
19. Andrews J.H. The ecology and biogeography of microorganisms on plant surfaces / J.H. Andrews, R.F. Harris // AR Phytopathol. - 2000. - Vol. 38, № 1. - 145 p.
20. Harmon M.E. Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems / M.E. Harmon, J.F. Franklin // Advances in ecological research / Eds A. MacFadyen, E.D. Ford. - New York : Academic Press, 1986. - Pp. 133-302.
21. Zabel R.A. Wood Microbiology: Decay and Its Prevention / R.A. Zabel, J.J. Morrell. - New York : Academic Press, 1992. - 115 p.
Надтшла до редакцп 22.12.2016р.
Голяка М.А. Видовой состав микобиоты мортмасы березы повислой
В результате микологического анализа с образцов мортмасы Betula pendula изолированы и идентифицированы 95 видов грибов. Наибольшее количество грибов (79 видов) принадлежало отделу Ascomycota, а Zygomycota и Basidiomycota представлены лишь 8-мя видами каждый. Установлено, что наиболее разнообразный состав микобиоты наблюдается в мортмасе валежа Betula pendula III класса деструкции. Для мортмасы березовых лесов Украинского Полесья подтверждено закономерное повышение степени сходства микобиоты для сухостоя, валежа и опада ветвей между одинаковыми и смежными классами деструкции.
Ключевые слова: микобиота, мортмаса, валеж, сухостой, Украинское Полесье, класс деструкции, компонент, сходство, Betula pendula.
Golaka MA. Species Composition of Mortmass Micobiota of Betula Pendula
In samples coarse woody birch debris 95 species of fungi were isolated and identified as a result of mycological analysis. The largest number of fungi species (79 pcs.) belonged to As-comycota division, to Zygomycota division - 8 species and Basidiomycota division - 8 species. The most diverse composition of destruction of micobiota observed in mortmass of birch dead fallen wood of the third class destruction had determined. According to the research, detritus of birch forest of Ukrainian Polissya has confirmed by resemblance microbiota for the same and adjacent classes of degradation of different components of mortmass: snags, dead fallen wood and broken branches.
Keywords: mycobiota, coarse woody debris, snags, dead trees, Ukrainian Polissya, class of destruction, component, similarity, Betula Pendula.
УДК 630 *[524.4+174.752](477.87)
ОСОБЛИВОСТ1 Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНО1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ЯЛИЧНИК1В ЗАКАРПАТТЯ З УРАХУВАННЯМ ОРОГРАФ1ЧНИХ УМОВ М.П. Горошко1, Б.З. НагорняК2
Здшснено анал1з лгавничо-таксацшно! структуры ялицевих деревосташв на територи Закарпатсько! обл. на основ1 повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект", зокрема: розподш площ i запаив за типами люорослинних умов, вщносними повнотами та класа-ми боштейв. Використано закладеш контрольш ^yroBi площадки. Дослщжено особли-вост залежност ладвничо-таксацшних показниюв вщ висоти над рiвнем моря (н.р.м.), експозицй' та стрiмкостi схилу. Встановлено кращi умови росту для ялицевих деревосташв з урахуванням люорослинних умов та орографiчних особливостей рельефу.
Ключовi слова: ялиця бша, Закарпаття, експозицiя схилу, стрiмкiсть схилу, висота н.р.м.
Вступ. Площа лк1в Державного лiсового фонду на територи Закарпаття за участю ялищ бшо! (Abies alba Mill.) становить 94902,4 га, або близько 14 % ввд загально! площi лiсового фонду Закарпатсько! обл. Загалом деревостани з перевагою ялищ становлять 11736,1 га iз запасом 4300,55 тис. м3, що може слугува-ти об'ектом лiсотаксацiйних дослiджень. У багатьох роботах [1-8] достатньо Грунтовно висвгглено результати дослiджень ялицевих лiсостанiв в умовах Карпат. У них, проте, недостатньо окреслено використання вибiркових методiв, зокрема малих вибiрок.
Мета роботи - дослщити лiсiвничо-таксацiйнi особливосп ялицевих деревосташв Закарпаття, а також порiвняти продуктивнiсть цих насаджень залежно вiд особливостей рельефу мкцевосп i тишв лiсорослинних умов.
Об'ект дослщження - ялицевi деревостани Закарпатського обласного уп-равлiння лiсового та мисливського господарства, об'ектiв природно-заповiдного фонду та спецiалiзованих лiсових агропiддриемств. Для аналiзу лiсового фонду було ввдбрано з повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлкпроект" дшянки з до-мшуванням ялицi бшо! Здiйснено групування площ (запасш) залежно вiд груп
1 проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 асист. Б.З. Нагорняк - НЛТУ Украши, м. Льв1в
вiку та тдприемств, а також за люорослинними умовами, класами бонiтету та повнотами загалом. У межах типiв люорослинних умов та орографiчних характеристик мюцевосп (висота н.р.м., експозиц1я, стрiмкiсть схилу) визначено се-редню повноту та продуктивтсть цих насаджень. Використано також кон-трольнi круговi площадки.
Результати дослщження. Характеризуючи розподт площ ялицевих люос-танiв у межах тдприемств Закарпаття, можна стверджувати, що вкова структура ялицевих деревостатв нерiвномiрна. Молодняки I та II клаав загалом займа-ють 4058,5 га (34,58 % вщ загально' площi ялицевих деревостанiв), тобто найбтьшу площу в розрiзi груп вжу, а найменшу площу становлять перестшт насадження - 1227 га (10,45 %). Залежно вiд пiдприемств найбшьше ялицевих насаджень на територií обласного управлшня лiсового та мисливського госпо-дарства, зокрема, ДП "Великоберезнянське ЛГ" - 5091,1 га, ДП "Мiжирське ЛГ" - 914,4 га та ДП "Воловецьке ЛГ" - 1339 га, що, своею чергою, становлять вщповщно - 43,38, 16,31 та 11,41 % вщ загально' площi ялицевих деревостанiв. Розподiл площ ялицевих насаджень Закарпаття за типами люорослинних умов i класами бонiтету за площею та запасом наведено на рис. 1 i 2.
Рис. 1. Розподт площ ялицевих насаджень за типами л1сорослинних умов та
класами боштету
Рис. 2. Розподт запас1в ялицевих насаджень за типами л1сорослинних умов та
класами боттету
