CC BY
18
УДК: 619:616.091:619:615.9:619:616.9
Данкович P.C., к.вет.н., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
iM. С.З. Гжицъкого Андршчук A.B., к.вет.н., доцент Бглоцерювсъкий нацюналъний аграрный ушверситет
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 3MIHH У ВНУТР1ШН1Х ОРГАНАХ СВИНЕЙ ЗА АСОЦ1ЙОВАНОГО М1КОТОКСИКОЗУ, УСКЛАДНЕНОГО
ПСЕВДОМОНОЗОМ
У cmammi описат структурт змти, якг розвиваютъся в оргашзм1 свиней за спонтанного асоцшованого мтотоксикозу (аспергыо- та фумотзинотоксикозу), ускладненого псевдомонозом. Выявленi
патологоанатом1чш змти вказуютъ на виражену гепато-, нефро- та нейротоксичну дт мжотокситв, а також ыюструютъ iмуносупресивний ефект остантх. Слгд зазначити, що на тл1 зниженог резистентност1, гндукованог мтотоксинами, штенсиено розмножуютъся умовно-патогент мтрооргатзми Pseudomonas aeruginosa, спричиняючи виражет запалъш змти в органах iмунног та статевог системи, сечовив1дних шляхах тощо.
Ключовг слова: мтромщети, мтотоксини, фумотзини, аспергшотоксини, афлатоксини, псевдомоноз, синъогтйна паличка
На сьогодш актуальною еколопчною проблемою агропромислового комплексу е ураження корм1в рослинного походження, а також продукци тваринництва мжотоксинами - вторинними метабол1тами мжромщеив [1; 4; 6]. Досить поширеними, проте маловивченими мжотоксинами, е фумошзини, основними продуцентами яких е Fusarium moniliforme, F. verticillioides та F. proliferatum. Встановлено, що фумошзини володшть гепато- та нефротоксичною д1ею, негативно впливають на центральну нервову систему, мають канцерогенний та ¿муносупресивний ефекти [4; 6-7; 8]. Варто й врахувати те, що у природних умовах мжотоксикози частше переб1гають у вигляд1 асоцшованих форм, коли на оргашзм одночасно д1е декшька мжотоксишв. Окр1м цього, унаслщок негативного впливу вторинних метаболтв плюеневих гриб1в на органи ¿мунно! системи зростае ймов1ршсть ураження макрооргашзму патогенними та умовнопатогенними мжрооргашзмами. У таких випадках на фош мжотокикозу, нерщко, розвиваються шфекцшш захворювання р1зномаштного генезу.
Усе частше у в1тчизнянш та закордоннш л1тератур1 з'являються повщомлення щодо рол1 синьогншно! палички (Pseudomonas aeruginosa) у патогенез! ураження багатьох внутршшх оргашв сшьськогосподарських тварин, яка, будучи умовно-патогенним мжрооргашзмом, штенсивно розмножуеться на rai знижено! резистентност1 [2; 3]. На сьогодш в л1тератур1 практично вщсутш даш, як1 присвячеш асоцшованому впливу мжотоксишв та
© Данкович P.C., Андршчук A.B., 2013
302
умовно-патогенних м1крооргашзм1в на оргашзм тварин. У зв'язку з цим, вивчення ще! проблеми е досить актуальним питаниям та мае науково-практичне значения.
Матер1ал i методи. 3 метою встановлення причин загибел1 свиней, в одному з господарств Льв1всько! област1 було проведено патологоанатом1чне дослщження трутв свиноматок, в1ком 8-16 мюящв (n=5), бактерюлопчне дослщження ввдбраного вщ них патматер1алу, а також мжолопчне та мжотоксиколопчне дослщження корм1в. Розтин тварин проводили за методом Шора. Шматочки оргашв фксували у 10% нейтральному формалЫ. Пстозр1зи виготовляли за допомогою санного та заморожуючого мжротом1в, фарбували гематоксилш-еозином, ткрофуксином за Ван-Пзоном, а також суданом-Ш. Мжолопчно та мжотоксиколопчно дослщжували зерно пшенищ, ячменю, кукурудзи, в1вса та соеву макуху. Видшення гриб1в i3 зерна здшснювали методом волого! камери. Етф1тну мжрофлору i3 зерна виявляли шляхом розкладання нативних зерен у чашки Петр1 по поверхш середовища Чапека. Для видшення ендоф1тно! мжрофлори зерно перед nociBOM обробляли 3%-ним розчином формалшу протягом трьох хвилин. Шсля заюнчення експозици матер1ал промивали стерильною водою, до яко! додавали 5%-ний розчин ам1аку. Культивування виконували в термостатах при 24 та 37 °С. 1дентиф1кацш видшених гриб1в проводили з використанням мжолопчних визначниюв [5]. Мгкотоксини визначали методом тонкошарово! хроматографп (ТШХ), a i'x кшькють - методом ELISA. Також проводили бактерюлопчне дослщження, для чого готувались препарата вщбитки i3 внутршшх оргашв тварин та виконувались пос1ви на МПА, МПБ та ЦПХ-агар.
Результати дослщжень. Мжолопчно було встановлено штенсивне ураження зерна в1вса грибом F. moniliforme Sheld. та Aspergillusf flavus, також Mucor spp. (рис 1). У зерш пшенищ, ячменю та кукурудзи було щентифковано Alternaria alternata, Aspergillus flavus та Mucor spp. Мкотоксиколопчно було виявлено в зерш в1вса фумошзин В1 у кшькост1 110 мкг/кг. Така кшькють мкотоксину не могла безпосередньо спричинити nepeöir мшотоксикозу, однак порушення балансу нормально! м1крофлори та ¿муносупресивна д1я могли бути проявлен!. 1нтенсивне ураження корму грибом A. flavus також вказуе на можливкть забруднення афлатоксинами, оскшьки згаданий мжромщет е активним продуцентом останшх. Окр1м того, бшьшкть штам1в A. flavus е продуцентами коево! кислота, яка волод1е токсичними властивостями та активна щодо м1крооргашзм1в. У комплекс! згадаш метаболии проявляли токсичну дш на оргашзм тварин та порушували стан м1крофлори шлунково-кишкового тракту. 3 патматер1алу, вщ1браного вщ трушв свиней, видшили Pseudomonas aeruginosa, picT яко! на МПБ характеризувався утворенням cipyBaTOi поверхнево! пл1вки, помутншням та видшенням синьо-зеленого тгменту. На МПА виявляли picT нашвпрозорих колонш зеленуватого кольору.
Клмчно у хворих тварин вщзначали гарячку (40,5- 40,9 °С), виражене пригшчення, вщсутшсть апетиту, спрагу, пом1рно виражений пронос, нервов1 явища, а в термшальних перюдах - диспное. Xeopi тварини гинули на 2-5 добу захворювання.
303
Пщ час патологоанатом1чного дослщження встановили виражеш ураження оргашв травления, ¿мунно!, нервово!, сечовидшьно! та статево! систем. Зокрема, у шлунку та тонкому кишечнику розвиваеться гостре катаральне запалення, в окремих д1лянках тонких кишок з геморапчним акцентом. Печшка була збшьшена, дещо в'яло! консистенци, нер1вном1рно зафарбована у коричнево-червоний кол1р, подекуди з с1ро-жовтими дшянками. 3 поверхш розр1зу печшки сткала венозна кров. За пстолопчного дослщження печшки окр1м гостро! застшно! гшеремп виявили зернисту, подекуди жирову дистрофш гепатоциив, поодиною некрози зазначених кл1тин, пом1рну шфшьтрацш строми л1мфоцитами та пстюцитами. У м1жчасточковш сполучнш тканиш подекуди спостеркаеться збшьшення кшькостс ф1бробласт1в та л1мфоцш!в, розростання та потовщення колагенових волокон, що свщчить про розвиток процеав перипортарльного ф1брозу. Виражеш змши також спостеркали у м1жчасточкових жовчних протоках: зокрема, виявили набухания ештелш жовчних ход1в, а подекуди прол1ферацш останнього, що е характерним для дп афлатоксишв.
Брижов1 л1мфатичш вузли були збшьшеш, гшеремшоваш, на розр1з1 волоп, подекуди з крововиливами. Слщ зазначити, що у нижньощелепових, передлопаткових та поверхневих пахових л1мфатичних вузлах також спостеркали запальну реакцш, шод1 з вираженим геморапчним акцентом (синуси цих л1мфатичних вузл1в були переповненш кров'ю). Унаслщок розвитку некротичних змш л1мфоцит1в спостеркали збщнення юрково! речовини л1мфатичних вузл1в кл1тинними елементами, що е морфолопчною ознакою ¿муносупресивного стану, який, на нашу думку, розвиваеться унаслщок мкотоксишв.
Селезшка була дещо збшьшена в об'ем1, пружно! консистенци, на темно-червоному фош проглядались с1рого кольору л1мфатичш вузлики бшо! пульпи. У процеЫ пстолопчного дослщження також встановили незначш гшерпластичш процеси бшо! пульпи, проте на окремих дшянках спостеркали збщнення периферичних зон л1мфатичних фол1кул1в л1мфоцитами.
Нирки були збшьшеш, поверхня юрково! речовини нер1вном1рно зафарбована: на св1тло-с1ро-коричневому фош в1зуал1зувалась др1бна темно-червона, а подекуди аро-бша строкаткть (рис. 2). Волокниста капсула зшмалась легко, межа м1ж юрковою I мозковою речовинами була нечптсою. На розр1з1 юркова речовина нер1вном1рно зафарбована, також мктила аро-бшого кольору строкам дшянки неправильно! форми та невеликого розм1ру. Зовшшнш шар мозково! речовини нер1вном1рно забарвлений у червоно-коричневий кол1р, а внутршнш шар - свпло-рожевий. У воротах нирки наявна пом1рна кшьккть жирово! тканини.
У процеЫ пстолопчного дослщження виражеш структурш змши рееструвались у ниркових клубочках та проксимальних звивистих канальцях, а також у сполучнш тканиш штерстицш. Зокрема, м1жкапшярш пром1жки судинного сплетшня багатьох ниркових тшець розширеш, з нагромадженнях у них штенсивно-еозинофшьно!, оптично щшьно! маси пал1ну (рис. 3). Кшьюсть кл1тинних елеменгав у таких ниркових тшьцях дещо зменшена. У сечовому простор! окремих ниркових тшець нагромаджуються значна кшьюсть
304
палшових мае, яю також вщкладались у стшщ приносноТ та виносноТ артерюл. Досить часто спостер1гали нер1вном1рне потовщення гломерулярноТ базальноТ мембрани, злиття окремих капшярних петель, а також адгезто судинного сплетшня до зовшшнього листка капсули Шумлянського-Боумена. Подекуди спостер1гали розширення кашляр1в окремих ниркових тшець, переповнення Ух еритроцитами. Навколо уражених ниркових тшець нагромаджувались л1мфоцити та гютюцити. Ештелш проксимальних звивистих канальщв набухлий, у цитоплазм! виявляли палшопод1бш, об'емш ацидофшьш крапл1, що вказуе на розвиток палново-крапельноТ дистрофГ1 (рис. 4). Просв1т окремих канальщв заповнений палшовими цилшдрами. Подекуди спостер1гали некротичш змши епггелто проксимальних звивистих канальщв. Сполучна тканина штерстищю в окремих дшянках набухла, у нш збшьшуеться кшькють л1мфоцит1в та ф1бробласт1в. Дугов1 та м1жчасточков1 артерГ1 та вени розширеш, переповнеш еритроцитами, м\ж якими школи зустр1чаються лейкоцити. Подекуди спостер1гали розширення та переповнення еритроцитами кашляр1в перитубулярноТ кашлярноТ с1тки. Слщ вказати, що строкатють забарвлення нирок, яку ми виявили пщ час макроскошчного дослщження була зумовлена чергуванням св1тло-с1рих дшянок палшозу ниркових тшець, палшово-крапельноТ дистрофГ1 та вогнищевоТ шфшьтращТ строми з дшянками гшерем1'1 дугових та м1часточкових судин та розширеними капшярами перитубулярноТ кашлярноТ с ¡тки.
Рис. 1. Ркт гриб1в Е. шош^огше Рис. 2. Нирка свиней за 8ЬеЫ., Aspergillusf Пауи8 та Мисог асоцшованого мжотоксикозу,
8рр на середовищ1 Чапека (7 доба) ускладненого псевдомонозом
Виражеш патологоанатом1чш змши також виявили у сечовивщних шляхах та органах статевоТ системи. Слизова оболонка сечового м1хура тьмяна, запально гшеремшована, подекуди з крововиливами. На слизовш оболонщ матки наявна надм1рна кшьюстю слизу (шод1 з домшками кров1). Пщ шаром ексудату слизова оболонка гшеремшована, з крапковими крововиливами, що вказуе на розвиток гострого катарального ендометриту. У легенях розвиваеться гостра застшна гшерем1я та набряк. Слизова оболонка верхшх дихальних шлях1в, особливо носовоТ порожнини, також застшно гшеремшована.
305
Досить виражеш змши виявили в головному мозку. Макроскошчно
спостер1гали гшеремто твердоТ мозковоТ оболонки та речовини головного
мозку. У мозочку та у Kopi великих швкуль, OKpiM дисциркуляторних розлад1в,
розвиваеться вакуольна дистроф1я нейрошв, а подекуди некротичш змши
останшх. Нейтральних жир iß у цитоплазм! нервових кл1тин не виявили. У
окремих дшянках наявш поодиною л1мфоцити._
нц»ц гу • rrm« » * ; .
г Г. % ^ П #f# - \% v
M Г- . & _ • J MtWY'lflleJE
Рис. 3. Палшоз судин ниркового Рис. 4. Г1алшово-крапельна клубочка. Гематоксилш-еозин х 400. дистроф1я епггел1ю проксимальних
звивистих канальщв. Гематоксилш-еозин х 400
Анал1зуючи виявлений комплекс патологоанатом1чних змш, варто звернути увагу на те, що дистроф1чш та некробютичш змши гепатоци™, на нашу думку, виникають унаслщок впливу фумошзишв та метаболтв A. flavus, що домшував серед мжобюти зерна ßißca. Процеси перипортального ф1брозу та прол1ферац1я ештелто жовчних ход1в виникають унаслщок ди аспергшотоксишв (зокрема, афлатоксишв). Ураження нирок (палшово-крапельна дистроф1я та некроз еттелто проксимальних звивистих канальщв, палшоз ниркових клубочюв), головного мозку (вакуольна дистроф1я та некробютичш змши нейрошв) та збщнення оргашв шунноТ системи демонструють виражену нефро- i нейротоксичну дто фуном1зишв та аспергшотоксишв, а також Тх 1мунодепресивний ефект. Виражена реакц1я оргашв шунноТ системи (серозний л1мфадешт, нерщко з геморапчним акцентом, гшерплаз1я селезшки), запальш змши оргашв статевоТ системи та сечовивщних шлях1в виникають унаслщок впливу синьогншноТ палички, токсини якоТ, в поеднанш з вираженою ендогенною штоксикащею, значно попршують стан оргашзму, ускладнюють та прискорюють розвиток хвороби.
Висновки. У процес1 патологоанатом1чного дослщження свиней, яю загинули унаслщок спонтанного асоцшованого мжотоксикозу, ускладненого псевдомонозом виявили складний комплекс змш, яю демонструють гепато-, нефро- та нейротоксичну дто фумошзишв, а також токсичних метаболтв A. flavus, Тх 1муносупресивний вплив, на фош якого посилюе свою життед1яльнють та спричиняе патогенну дто синьогншна паличка. Варто звернути увагу на те, що морфолопчш змши, яю виникають за бактер1альних шфекцш, нерщко маскують ураження, що розвиваються за мжотоксикоз1в, утруднюють Тх
306
д1агностику, провокують встановлення хибного д1агнозу i у таких випадках унеможливлюють виб1р ефективних метод1в л1кування та профшактики зазначених хвороб.
Л1тература
1.Андршчук А. В. М1коб1ота зерна ячменю, бюсинтез i бюлопчна Д1я охратоксину А: Автореферат дис. кандидата ветеринарних наук: спец. 16.00.03 "Ветеринарна мжробюлопя та в1русолопя" / Анршчук А.В. - Одеса. - 2008. -18 с.
2.Болоцкий И.А., Семенцов В.И.; Пруцаков С.В. Псевдомоноз свиней. Вопросы этиологии и терапии / Болоцкий И.А., Семенцов В.И.; Пруцаков С.В. // Актуал. проблемы соврем. Ветеринари.- Краснодар. - 2011; Ч. 2. - С. 33-36.
3. Васильев А.К. Псевдомоноз свиней в Краснодарском крае: дис. ... кандидатавет. наук: 16.00.03 // Васильев Александр Клеметьевич - 2003. - 150 с.
4.Тутельян В.А., Кравченко Л.В. Микотоксины.- М., Медицина, 1985. -
320 с.
5.Саттон Д., Фотергил А., Ринальди М. Определитель патогенных и условно патогенных грибов.- М., 2001.- 468.
6. Седова И.Б. Изучение загрязнения продуктов детского питания фумонизинами В1 и В2 / Седова И.Б. // Вопр.питания. - 2006. - Т.75, N 6. - С. 67-71.
7.Fodor J.; Meyer K. ; Riedlberger M. Distribution and elimination of fumonisin analogues in weaned piglets after oral administration of Fusarium verticillioides fungal culture / Fodor J.; Meyer K. ; Riedlberger M. // Food Additives & Contaminants. - 2006. - Vol.23,N 5. - P. 492-501.
8.Wit M.; Waskiewicz A.; Golinski P. Occurrence of fumonisin FB1 in kernels and rachis of maize cobs infected by Fusarium verticillioides / Wit M.; Waskiewicz A.; Golinski P. // Progress in plant protection / Inst. of plant protection. -Poznan. - 2010. - P. 1832-1836.
Summary Dankovych R., Andriychuk A.
PATHOMORPHOLOGICAL CHANGES IN INTERNAL ORGANS PIGS OF ASSOCIATED MYCOTOXICOSIS, COMPLICATIONS OF THE
PSEUDOMONOSIS
This article describes the structural changes that develop of the body of pigs by spontaneous association mycotoxicosis (aspergillo- and fumonisinotoxicosis) and for complications of the Pseudomonas aeruginosa.
Key words: mildew fungi, mycotoxins, fumonisins, aflatoxins, pseudomonosis, Pseudomonas aeruginosa
Рецензент - д.вет.н., професор Урбанович П.П.
307
