CC BY
18
УДК: 611.8:616- 091
Данкович P.C., к.вет.н., доцент © Лъе1есъкый нацюналъныйутеерсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологт
ш. С.З. Гжицъкого Андршчук А.В., к.вет.н., доцент Бглоцеркгвсъкый нацюналъный аграрныйутеерсытет
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ В ОРГАНАХ СЕЧОВИДШЕННЯ ЩУР1В ЗА ГОСТРОГО ОХРАТОКСИКОЗУ
У cmammi опысаш структуры змты, як1 розвиваютъся в органах сечовыдыення щур1в за експерименталъного гострого охратоксикозу. Выявленi ураження (серозный гломерулт, дыстроф1чт та некротычт змты нефротелт) тдтверджуютъ выражену нефротоксычтстъ охратоксышв та детально ыюструютъ патологоанатом1чну картыну, яка розвываетъся за гострого охратоксыкозу
Ключое1 слова: miceneei грыбы, охратоксыны, ныркы, серозный гломерулт, г1алтово-крапелъна дыстрофгя, некротычный нефроз
Серед негативних фактор1в зовшшнього середовища, яю впливають на оргашзм тварин, значну небезпеку становлять mîkotokchhh - вторинш низькомолекулярш метаболии мшроскотчних плкневих гриб1в, яю володшть вираженим токсичним впливом. На сьогодшшнш день проблема м1котоксикоз1в набувае глобальних масштаб1в. Це насамперед пов'язано з широким розповсюдженням токсигенних гриб1в у природ^ яю за сприятливих умов контамшують корми, продукта харчування, обладнання, промислову сировину тощо [1-3; 5; 7] .
Проникають mîkotokchhh в оргашзм тварин та людей найчастше з кормом. Можливим е шгаляцшний та резорбтивний (за контакту з шюрою або слизовими оболонками) шляхи надходження. Важкого ураження за м!котоксикоз!в зазнають органи травления, 1мунно1 та нервово! системи. Деяю mîkotokchhh можуть нагромаджуватись в окремих органах i системах, спричиняючи ÏX виб1ркове i бшьш важке пошкодження [2-3; 7].
Досить часто, природшм забруднювачем корм1в е охратоксин А (5-хлор1зокумарин, зв'язаний пептидним зв'язком з L-феншалашном), основними продуцентами якого е Aspergillus ochraceus i Pénicillium viridicatum. У ириродшх умовах охратоксикоз найчастше трапляеться у свиней, курей, шдиюв, качок та велико! рогато! худоби. За даними [1; 4; 6; 8-12], найбшьш виражеш змши за охратоксикозу рееструються в органах сечовидшення. У зв'язку з цим вивчення структурних змш, яю розвиваються в нирках та сечовивщних шляхах, е актуальним питаниям сучасно! ветеринарно! медицини та мае науково-практичне значения.
© Данкович P.C., Андршчук А.В., 2012
89
Матер1ал 1 методи. 3 метою вивчення патоморфологи гострого охратоксикозу статевозршим самцям щур1в лшп Вктар (п=7) щодня, за допомогою зонда, у шлунок вводили 1/5 ЬО50 охратоксину А, який розчиняли в 1,2 % КаИСО3. Евтаназш дослщних тварин проводили на 5 добу експерименту за допомогою глибокого еф1рного наркозу. Для контролю використали тварин, за принципом аналопв (п=5), яким перорально вводили 1,2% розчин питно! соди. Розтин тварин проводили за методом Шора. Шматочки оргашв фксували у 10% нейтральному формалЫ, розчиш Карнуа, рщиш Буена. Гютозр1зи виготовляли за допомогою санного та заморожуючого мжротом1в, фарбували гематоксилш-еозином, бромфеноловим сишм за Мгкель-Кальво, азаном за Гейденгайном, суданом-Ш.
Результати дослщжень. Клш1чно у хворих тварин, починаючи з третьо! доби, спостер1гали пригшчення, незначне попршення апетиту та полщипсш.
Пщ час розтину встановили, що нирки у дослщних тварин були дещо збшьшеш, волокниста капсула зшмалась легко. Юркова речовина дещо розширена, межа м1ж юрковою та мозковою речовиною незначно згладжена. Слизова оболонка сечового м1хура мкцями дещо почервошвша, набухла, тьмяна, сеча мутна.
Пщ час пстолопчного дослщження виявили, що деяк1 нирков1 клубочки субкапсулярно! зони юрково! речовини збшьшеш, в просвт капсули Шумлянського-Боумена нагромаджуеться слабобазофшьна бшкова маса, у якш подекуди трапляються подиною нейтрофши, рщше еритроцити, десквамоваш подоцити. Капшярш петл1 таких ниркових тшець дещо здавлюються \ вщтискаються до базального полюса. В бшьшост1 ниркових тшець штракортикальних нефрошв капшярш петл1 здебшьшого розширеш, переповнеш еритроцитами. В окремих ниркових тшьцях спостер1гаеться розширення мезанпального матриксу, гшерцелюляршсть (унаслщок збшьшення кшькост1 мезанпальних кл1тин). Просв1т капсули Шумлянського-Боумена таких ниркових тшець дещо звужений. В окремих ниркових тшьцях юкстамедулярно! зони в просвт капсули Шумлянського-Боумена нагромаджуеться бшкова маса, десквамоваш подоцити, поодиною нейтрофши.
Виражеш змши виявили в канальцевому сегмент! нефрону. Ештелюцити частини проксимальних звивистих канальщв набухл1, цитоплазма 1х мштить еозинофшьш зерна. Шдточкова облям1вка багатьох ештелюциив проксимальних канальщв фрагментована, а подекуди повшстю зруйнована. Окрем1 канальщ заповнеш цил1ндрами, як1 нерщко м1стять десквамоваш нефроцити. В деяких канальцях у цитоплазм! ештелюциив з'являються ацидофшьш палшопод1бш краплг В субкапсулярнш та штракортикальнш зош юрково! речовини зустр1чаються проксимальш звивист1 канальщ, ядра ештелюциив яких е зменшеш в об'ем1, штенсивно базофшьш (шкнотичш) або кл1тини, ядра яких л1зоваш (карюл1зис), а також десквамоваш у просв1т канальця нефроцити, що свщчить про розвиток некротичних змш ештелш
90
частини проксимальних звивистих канальщв. Проте бшьшють ештел1альних кл1тин проксимальних канальщв збережена.
В тонкому сегмент! nerai Генле структурш змши були менш виражеш шж в проксимальних канальцях. Зазначений сегмент нефрону вистелений ущшьненими витягнутими кл1тинами 3i св1тлою цитоплазмою, переважна бшьшкть нефроцшгв збережена, цитоплазма деяких кл1тин набухла, подекули др1бнозерниста. В окремих еттелюцитах дистальних канальщв з'являються вакуол1, заповнеш нашвпрозорою рщиною. Нейтральних жир1в у цитоплазм! ештелюцшгв дистальних канальщв пщ час фарбування суданом-III не виявили.
Цитоплазма частини ештел1альних кл1тин зб1рних ниркових канальщв просв1тлена, в окремих кл1тинах формуються натвпрозор1 вакуол1, як1 розмщеш поблизу ядра. У мющ переходу сосочкових протоюв у ниркову чашку, окрем1 еттел1альш кл1тини зазнають некротичних змш та десквамуються у просвп" сосочкових протоюв.
Виражеш змши спостер1гаються в судинах штерсицш. Зокрема дугов1 та променев1 вени юрково! речовини розширеш, переповнеш еритроцитами, пом1ж якими трапляються нейтрофши. Нерщко спостер1гаеться крайове стояния нейтрофшв. Дугов1 та променев1 apTepii' юрково! речовини також дещо розширеш та переповнеш кров'ю, проте менше шж вени такого ж кал1бру. Навколо судин штерстицш набряклий, шфшьтрований кл1тинними елементами: нейтрофшами, макрофагами, л1мфоцитами. Судини мозково! речовини, в бшьшш Mipi вени, розширеш, переповнеш еритроцитами, м1ж якими трапляються нейтрофши. Строма мозково! речовини вогнищево шфшьтрована макрофагами, подекуди л1мфоцитами.
Пщ час пстолопчного дослщження сечового Mixypa виявили дистроф1чш, а подекуди некробютичш змши уротелш, розширення та переповнення судин пщслизово! основи кров'ю.
Висновки. У процес1 експериментального дослщження гострого охратоксикозу щур1в в органах сечовидшення виявлено комплекс запальних та дистроф1чно-некротичних змш. Зокрема, характерним е розвиток серозного гломерул1ту, палшово-крапельно! дистрофи ештелш проксимальних звивистих канальщв, фокальних некротичних змш нефротелш та ештел1ю сосочкових протоюв.
Л1тература
1. Андршчук А. В. М1коб1ота зерна ячменю, бюсинтез i бюлопчна д1я охратоксину А: Автореферат дис. кандидата ветеринарних наук: спец. 16.00.03 "Ветеринарна мжробюлопя та в1русолопя" / Анршчук A.B. - Одеса. - 2008. -18 с.
2. Гигиенические критерии состояния окружающей среды. Т. 11. -Микотоксины. - ВОЗ, Женева, 1982. - 146 с.
3. Блинов Н.П. Токсигенные грибы в патологии человека. - Проблемы медицинской микологии. - 2002. - №4. - С. 3-7.
91
4. Ерошкин А.А. Токсикокинетика охратоксина А у животных (в модельных опытах): Автореф. дне...канд. вет. наук / Всерос. НИИ вет. санитарии, гигиены и экологии. - М., 2001. - 24 с
5. Коцюмбас Г.1. Морфо-функцюнальш змши у головному мозку щур1в, поросят i курей за експериментального Т-2 токсикозу та впливу розчишв натрш ветеринарних наук: спец. 16.00.02 "Патолопя, онколопя та морфолопя тварин" / Коцюмбас Г.1. - Бша Церква, 2008. - 40 с.
6. Серых Н. И. Охратоксины и их действие на организм кур (цыплят-бройлеров): Дисертация на соискание кандидата ветеринарных наук: спец. 16.00.06 "Ветеринарная санитария". - М., 1984. - 179 с.
7. Тутельян В.А., Кравченко Л.В. Микотоксины.- М., Медицина, 1985. -
320 с.
8. Amezquetaa S., Gonzalez-Penasa E., Murillo-Arbizub M. et all. Ochratoxin A decontamination: A review // Food Control. - 2009. - Volume 20, Issue 4, April. - P.326-333.
9. Cabanes F. J., Bragulat M. R. Castella G. Ochratoxin A Producing Species in the Genus Penicillium // Toxins. - 2010. - 2(5). - P. 1111-1120.
10. Galtieri P., Alvineriea M., Charpenteaub L. The pharmacokinetic profiles of ochratoxin A in pigs, rabbits and chickens // Food and Cosmetics Toxicology. -1981. - 19. - P. 735 - 738.
11. Huff, W. E., J. A. Doerr, and P. B. Hamilton, Decreased glycogen mobilization during ochratoxicosis in broiler chickens // Appl. Environ. icrobiol. -1979. - 37. - P. 122-126.
12. Soltysiak Z.; Rouibah K. Neuropathological changes in the central nervous system of broilers after poisoning by ochratoxin A // Med.weter. - 2005. -Vol.61, №5. - P. 558-561.
Summary Dankovych R., Andriychuk A.V.
PATHOMORPHOLOGICAL CHANGES IN THE ORGANS OF URINARY
SYSTEMS OF RATS, DURING THE EXPERIMENTAL ACUTE
OCHRATOXICOSIS
The article describes the pathomorphological changes in organs of urinary systems of the rats with experimental ochratoxicosis. Determined that there is a result of ochratoxin glomeluritis serosa, dystrophic and necrotic changes of the proximal convuled tubule and epithelium of the kidneys papille
Key words: ochratoxin, mildew fungi, kidney, glomerulonephritis serous, distrophical and necrotic changes in ephitelial of the proximal convuled tubule.
Рецензент - д.вет.н., професор Гуфрш Д.Ф.
92
