CC BY
20
УДК 636.085.3:619:616.992.28
Лавршенко I.B., к.вет.н. ©
Полтавсъка державна аграрна академ1я
ВЕТЕРИНАРНО-САН1ТАРНА ОЦ1НКА CIHA ДЛЯ ГОД1ВЛ1ДР1БНИХ
ГРИЗУН1В
Наведено пор1внялъну органолептичну та мжологгчну ощнку ста eid pi3hux виробниюв. Встановлено, що cího, призначене для годгвлг dpiônux гризушв мае задовыъну органолептичну оцгнку. Мжолог1чними дослгдженнями встановлено наявшстъ ¿puôie з роду Aspergillus, Alternaria, Penicillium, а також Stahyobotrys alternans.
Ключов1 слова: cího, корми, мжроскотчтгриби, токсичтстъ
Утримання гризушв в якосп домашшх тварин набувае все бшьшого поширення. Популярными домашшми улюбленцями е хом'яки, морсью свинки, мишки, пацюки, кролики та шиншили. Вони не примхлив1 в год1вл1, для них досить просто обладнати мкце утримання.
Найважлившою складовою ращону гризушв е cího, яке тварини повинш отримувати щодня. У нього немае аналопв за кшьюстю грубих волокон, без яких неможливе нормальне функцюнування шлунково-кишкового тракту. Cího необхщне гризунам в якост1 пщстилки, а для морських свинок i кролиюв - це невщ'емна складова збалансованого ращону. Регулярне вживання сша дозволяе тваринам piBHOMipHO сточувати зуби, яю постшно вщростають. Для хом'ячюв i щур1в cího - найкращий буд1вельний матер1ал, з якого гризуни майструють co6i всередиш кл1ток гшзда i використовують ïx як прихисток або мкце вщпочинку.
Зоомагазини пропонують широкий виб1р р1зномаштних вид1в сша для морських свинок, хом'яюв, шиншил, кролик1в та шших гризушв. Дуже важливо купувати яккний продукт, оскшьки, корми рослинного походження можуть бути контамшоваш плкнявими грибами, що створюе небезпеку для здоров'я тварин [1].
Мета провести органолептичну та мшолопчну оцшку сша для гризушв, яке реал1зуеться в роздр1бнш мереж1 зоомагазишв.
Матер1али i методи.
Дослщжували зразки kopmíb, яю реал1зуються в роздр1бнш мереж1 зоомагазишв. Зокрема, cího пщ назвою «Сено луговое» (ПП Зима), «Кристель» (ПП Кобзев). Спочатку ощнювали органолептичш показники: запах, кол1р, однорщшсть, наявшсть неюивних домшок i забрудненостг
Мжолопчш дослщження kopmíb проводили згщно з методичними вказ1вками щодо саштарно-мжолопчно! ощнки та полшшення якост1 kopmíb [2]. Cího стерильними ножицями нар1зали шматочками довжиною близько 2 см у
© Лавршенко I.B., 2013
108
стерильну чашку Петрг Нар1заний матер1ал стерильним шнцетом переносили на поверхню агару Чапека. Чашки Петр1 з поЫвами, загортали в стерильний пергаментний пашр, помщали в термостат I витримували при температур! вщ 22 до 27 °С. Термш культивування був р1зним, у залежност1 вщ роду та виду гриб1в, до утворення характерного спороношення. Для видшення чисто! культури через 3-5 дшв проводили перес1в колонш на скошений агар Чапека й шкубували при температур! 22-27 °С.
Розглядали колони, враховуючи кол1р, форму, характер росту, р1вень розвитку пов1тряного мщелш. Для щентифжаци гриб1в проводили мжроскотчне дослщження з попередшм приготуванням препарату ¿з часточок мщелш з1 спороношенням, розмютивши матер1ал на предметне скло або в роздавленш краплг Визначали видову належшсть на основ! культурально-морфолопчних властивостей ¿з використанням визначальниюв гриб1в [3].
Токсичшсть сша визначали шляхом постановки бюпроби на кролях.
Результати дослщжень. Сшо, що пропонуе ПП «Зима» пщ назвою «Сено луговое» мае характерний приемний запах лучного сша, але з домшкою прчичного аромату. Сшо однорщне, складаеться в основному з1 злакових рослин. Дослщжуване сшо сухе, волопсть не бшьше 15-16 %. Кол1р неоднорщний - вщ св1тло-зеленого до св1тло-жовтого з коричневим вщтшком. Досить часто виявляли рослини, уражеш 81акуоЪо1ту& акетат (рис. 1).
Рис.1. Ркт 81аЬуоЪо1гу8 акегпаш на стебловш частиш рослин
109
Bmîct heïctîbhhx домшок становив близько 3 %, серед них виявляли незначну кшькють огрубших i зшсованих рослин та пил. Пилове забруднення при струшуванш було досить поманим.
CiHO, запропоноване ПП Кобзевим пщ назвою «Кристель» мае приемний типовий сшний запах, без супроводжуючих дом1шок. За боташчним складом -лугове р1знотрав'я. Кол1р неоднорщний: вщ св1тло-зеленого до свпло-коричневого. У склад1 ciHa виявляли стеблини бур'янистих рослин, яю школи досягали 1 см в д1аметрг TaKi стебла мали чорний нал1т, що свщчило про ураження грибами. Bmîct неюивних домшок становив близько 2 %. Виявляли значну кшьккть грубих стеблистих частин, а також незначний bmîct пилових часточок.
PicT гриб1в на поживних середовищах реестрували з третьо! доби дослщжень. В обох пробах picT гриб1в був пом1тний, але на crni марки «Сено луговое» кшьккть колонш була значно вищою. KpiM того, гриби розр1знялися за видовим складом. У cîhî марки «Кристель» переважали гриби з роду Alternaria (рис.2)
У ciHi пщ назвою «Сено луговое» щентифжували гриби род1в Aspergillus, Alternaria, Pénicillium (рис.3).
Починаючи з п'ято! доби мшолопчного дослщження при проведенш MiKpocKoniï були noMÎTHi численш органи спороношення гриб1в (рис.4).
Обидва дослщжуваш зразки не володши вираженою токсичшстю, при згодовуванш протягом семи дшв у пщдослщних крол1в не спостер1гали ознак отруення.
Рис.2. PicT гриб1в за мжолоНчного дослщження сша «Кристель»
110
Рис.3. PicT rpn6¡B за мжолоНчного дослвдження сша «Сено луговое»
Рис.4. Спороношення гриб1в роду Aspergillus Висновки.
1. Органолептичш показники дослщжуваних зразюв сша були задовшьними. При мколопчному дослщженш сша були видшеш MÍKpocKonÍ4HÍ гриби з роду Aspergillus, Alternaria, Pénicillium, а також Stahyobotrys alternans.
111
2. За органолептичними показниками та результатами мшолопчних дослщжень бшыл якюним виявилося ciHO запропоноване 111 1 Кобзевим пщ назвою «Кристель».
Л1тература
1. Петрович С. В. Микотические заболевания животных. - М.: Россельхозиздат, 1982. - 53 с.
2. Методичш вказ1вки по саштарно-мжолопчнш оцшщ i полшшенню якост! корм!в / Ображей А. В., Погр1бняк Л. I., Корзуненко О. Ф. [та ¿н.]. - К.: Вид-во 1нституту вет. медицини та Центрально! державно! лаборатори вет. медицини МЫстерства АПК Укра!ни. - 1998. - 107 с.
3. Саттон Д., Фотергил А., Ринальди М. Определитель патогенных и условно патогенных грибов. - М.: Мир, 2001.- 467 с.
Summary Lavrinenko I.V.
VETERINARY AND SANITARY ASSESSMENT OF HAY FOR FEEDING OF
SMALL RODENTS
The comparative organoleptic and mycological assessment of equipment from different manufacturers. Found that hay intended for feeding of small rodents is satisfactory organoleptic evaluation. Mycological studies have established the presence of fungi of the genus Aspergillus, Alternaria Penicillium, and Stahyobotrys alternans.
Key words: hay, feed, microscopic fungi, toxicity.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Козенко О.В.
112
