CC BY
41
ЕКОНОМ1КА ТА УПРАВЛ1ННЯ НАЦ1ОНАЛЬНИМ
ГОСПОДАРСТВОМ
УДК 65.050.12
OUiHKA ПРОДОВОЛЬНОТ БЕЗПЕКИ ЯК ОКЛАДОВОТ ЕК0Н0М1ЧН01 БЕЗПЕКИ КРА1ИИ
® 2014 ЛУЧИК С. Д., ЛУЧИК м. В.
УДК 65.050.12
Лучик С. Д., Лучик М. В. Оцшка продовольчоТ безпеки як складовоТ eK0H0Mi4H0i безпеки краТни
Мета cmammi полягае у дотдженш продовольчоi безпеки як складово:' економ1чно1 безпеки крани. З урахуванням норм чинного законодавства i матерiалiв статистики сльського господарства було здйснено розрахунок основних iндикаторiв продовольчоi безпеки та проведено :х аналiз. У результатi досл'дження було виокремлено напрями розвитку основних галузей сльського господарства. Об(рунтовано, що iнновацiйний сценарй розвитку аграрноi галуз сприятиме шдвищенню рiвня самозабезпечення населення кра'ти за основними видами продукцП i в тдсумку дозволить забезпечити продовольчу безпеку крани. Перспективою подальших досл'джень у даному напрямi е прогнозування перспективних статв агропро-довольчого ринку в умовах реал'вацИтого чи 'тшого сценарю розвитку ситуацИ. Одержат прогнозы! значення дозволять запропонувати комплекс стратегчнихзаход'в для забезпечення економiчноiбезпеки аграрноiгалуз економ'жи крани. Ключов'! слова: економiчна безпека, продовольча безпека, аграрна галузь, iнновацiйний розвиток Табл.: 1. Ббл.: 11.
Лучик Свтлана Дмитрiвна - доктор економiчниx наук, професор, зав'дувач кафедри, кафедра сощально: економки i iнформацiйниx технологш, Под'шьський державний аграрно-техн'тий ушверситет (вул. Шевченка, 13, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подльський, 32300, Украна) Email: [email protected]
Лучик Маргарита Васил'юна - асшрант, Под'шьський державний аграрно-техн'тий ушверситет (вул. Шевченка, 13, Хмельницька обл., м. Кам 'янець-Под'шьський, 32300, Украна) Email: [email protected]
УДК 65.050.12
Лучик С. Д., Лучик М. В. Оценка продовольственной безопасности как составляющей экономической безопасности страны
Цель статьи заключается в исследовании продовольственной безопасности как составляющей экономической безопасности страны. С учетом норм действующего законодательства Украины и материалов статистики сельского хозяйства были рассчитаны основные индикаторы продовольственной безопасности и проведен их анализ. В результате исследования определены направления развития основных отраслей сельского хозяйства. Обосновано, что инновационный сценарий развития аграрной отрасли будет способствовать повышению уровня самообеспечения населения страны основными видами продукции, что в итоге позволит обеспечить продовольственную безопасность страны. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является прогнозирование перспективных состояний агропродовольственного рынка в условиях реализации того или иного сценария развития ситуации. Полученные прогнозные значения позволят предложить комплекс стратегических мер для обеспечения экономической безопасности аграрной отрасли экономики страны.
Ключевые слова: экономическая безопасность, продовольственная безопасность, аграрная отрасль, инновационное развитие Табл.: 1. Библ.: 11.
Лучик Светлана Дмитриевна - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой, кафедра социальной экономики и информационных технологий, Подольский государственный аграрно-технический университет (ул. Шевченко, 13, Хмельницкая обл., г. Каменец-Подольский, 32300, Украина) Email: [email protected]
Лучик Маргарита Васильевна - аспирант, Подольский государственный аграрно-технический университет (ул. Шевченко, 13, Хмельницкая обл., г. Каменец-Подольский, 32300, Украина)
Email: [email protected]
UDC 65.050.12
Luchyk S. D., Luchyk M. V. Food Security Assessment as Part of the Economic Security of the Country
The purpose of the article is to study food security as part of the economic security of the country Given the current legislation of Ukraine and materials of agriculture statistics, the key indicators of food security were calculated and analyzed. The study identified the main directions of development of branches of agriculture. It was proven that the innovative scenario of agricultural sector development will increase the level of self-sufficiency of the country's population with main products, which ultimately will ensure food security of the state. The prospect of further research in this direction is to predict future state of agricultural market conditions during the implementation of a scenario situation. Predicted values obtained will allow to suggest a set of strategic measures to ensure the economic security of the agricultural sector of the economy.
Key words: economic security, food security, agricultural industry, innovative
development
Tabl.: 1. Bibl.: 11.
Luchyk Svitlana D. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department, Department of Social Economics and Information Technology, Podillya State Agrarian and Engineering University (vul. Shevchenka, 13, Khmelnytska obl., m. Kam'yanets-Podilskyi, 32300, Ukraine) Email: [email protected]
Luchyk Marharyta V. - Postgraduate Student, Podillya State Agrarian and Engineering University (vul. Shevchenka, 13, Khmelnytska obl., m. Kam'yanets-Podilskyi, 32300, Ukraine) Email: [email protected]
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими науковими та практичними за-вданнями. Сьогодн одним iз видiв загроз економiчнiй безпецi держави е деградацiя найб!льш передових галузей нащонально! економiки, що супроводжуеться обвальним проривом на украшсью внутрiшнi ринки !мпортовано! продукц!'. Аграрний сектор в силу свое! специфши не може в умовах ринку на рiвних брати участь у мiжгалузевiй кон-куренцп.
Економiчна безпека аграрно'1 галузi як системи еко-номiчних iнтересiв, стверджуе Кулагiна Н. О., полягае в пошуку мехашзмш компромiсу мiж забезпеченням на-щональних iнтересiв кра'ни, продовольчою безпекою та ризиками, в результат яких забезпечуеться стшке функ-цiонування АПК [1, с. 15]. Забезпечити продовольчу без-пеку кра'ни може лише ефективно функщонуюче с!льське господарство, яке мае потужну матерiально-технiчну базу, використовуе ресурсозберiгаючi технолог!' i виробляе кон-курентоспроможну продукцш.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй показав, що питання оцшювання економ!чно! безпеки кра'ни i, зо-крема, продовольчо'1 безпеки постшно перебувають у центр! уваги науковщв. Питанням економ!чно! безпеки аграрно'1 галузi та агропромислового комплексу в щлому при-свячено пращ таких вггчизняних учених, як О. Грививська, В. Жмуденко, О. Кириченко, М. Малж, В. Ткаченко та шшь
Проблему забезпечення продовольчо'1 безпеки кра'1-ни досл!джували В. Андршчук, Ю. БЬлик, О. Гойчук, В. Жу-равков, П. Саблук, В. Ткаченко, В. Трегобчук, В. Юрчишин та шшь В сучасних умовах реформування вггчизняно! еко-номжи та забезпечення и стаб!льного розвитку системне досл!дження продовольчо'1 безпеки кра'1ни набувае прюри-тетного значення.
Не виршена рашше частина загально! проблеми полягае у тому, що недостатньо уваги придляеться мето-дичним ! практичним розробкам забезпечення економ!ч-
но'1 безпеки аграрно'1 галуз!, а саме: продовольча безпека кра'ни не може бути забезпеченою, якщо сльськогоспо-дарськ виробники та переробш тдприемства не виробили единий ефективний мехашзм оргашзацшно-економ!чних взаемозв'язкш, а р!вень державно'' тдтримки не приводить до тдвищення самозабезпечення в основних видах продуктов харчування.
Формулювання цiлей статтi. Метою статт е оцш-ка продовольчо'' безпеки як складово'' економ!чно! безпеки кра'ни.
Виклад основного матерiалу. Продовольча безпека е оргатчною складовою економ!чно! безпеки, яка в узагаль-ненш форм! визначаеться спроможшстю чи неспроможшс-тю краши самостшно протистояти загрозам нащональним економ!чним штересам [2]. Осккьки продовольча безпека е одшею з головних складових економ!чно! безпеки, то !хнш взаемно-дво'стий зв'язок ц!лком очевидний.
Зйдно з наказом Мшстерства економ!чного розвитку ! торгшл1 Укра'ни в!д 29 жовтня 2013 р. № 1277 «Про затвердження Методичних рекомендацш щодо розрахунку ршня економ!чно! безпеки Укра'ни» визначено, що продовольча безпека - це стан виробництва продукпв харчування в кра'ш, що здатний повною м!рою забезпечити потреби кожного члена сусп!льства в продовольств! належно'' якос-та за умови його збалансованост та доступност для кожного члена сусп!льства [3].
В цьому ж документ! визначено, що критичне значення шдикатора продовольчо'' безпеки характеризуеться як критичний ршень економ1чно! безпеки, за якого р!вень економ!чно! безпеки доршнюе 0,2 або 20 % оптимального значення, а оптимальне - це значення шдикатора, яке характеризуеться як оптимальний р!вень економ1чно! безпеки, за якого р!вень економ!чно! безпеки дор!внюе 1, тобто дор!внюе оптимальному значенню [3].
Розрахунок шдикатор!в продовольчо'' безпеки Укра''-ни за 2008 - 2012 рр. наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Найменування шдикатора Критичне значення Оптимальне значення 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р.
1 2 3 4 5 5 7 8
Добова калоршшсть харчування людини, ккал 2250 3100 2988 2946 2933 2951 2954
Стввщношення обсяпв виробництва та споживання м'яса та м'ясних продуктiв на одну особу, % 80 105 81,2 83,7 86,1 91,4 89,1
Стввщношення обсяпв виробництва та споживання молока та молочних продукпв на одну особу, % 80 105 118,6 118,6 118,5 118,1 116,1
Стввщношення обсяпв виробництва та споживання явць на одну особу, % 80 105 124,0 126,9 127,8 131,6 136,5
Стввщношення обсяпв виробництва та споживання олп на одну особу, % 80 105 103,6 165,9 181,7 185,3 237,2
Розрахунок iндикаторiв продовольчоТ безпеки УкраТни за 2008 - 2012 рр.*
Закiнчення табл. 1
1 2 3 4 5 5 7 8
Стввщношення обсяпв виробництва та споживання цукру на одну особу, % 80 105 82,8 73,0 105,8 146,7 125,0
Стввщношення обсяпв виробництва та споживання картоплi на одну особу, % 80 105 319,6 377,5 315,5 380,1 363,7
Стввщношення обсяпв виробництва та споживання овочiв та продовольчих баштанних культур на одну особу, % 80 105 141,6 142,0 134,4 141,7 145,1
Виробництво зерна на одну особу на рт, тонн 0,6 1 1,1 1,0 0,9 1,2 1,0
Piвень запаав зернових культур на кшець перюду, вщсотив до споживання 5 50 2,0 1,8 1,4 1,9 1,6
*Розраховано авторами за даними Державно! служби статистики Укра!ни [4, 5].
Як свiдчать даш табл. 1, добова калорiйнiсть харчу-вання украшцш за роки досл^ження знаходилась на за-довiльному рiвнi - в межах 2933 - 2988 ккал. Проте оптимального ршня калорiйностi харчування ще не досягнуто, осильки в 1990 р. в Украш споживалося за добу продо-вольства калорiйнiстю 3445 ккал на душу населення. На сучасному етат розвитку суспiльства середньодобове спо-живання продовольства в кра!нах бвросоюзу становить 3390 ккал, США - 3650, Латинсько! Америки - 2790, АзГ1 -2650, Росп - 2700 ккал.
Виключне значення для харчування та здоров'я населення мае споживання окремих груп продукт. М'ясо та м'ясш продукти належать до найважливших продукпв харчування. За методичними рекомендащями щодо роз-рахунку ршня економiчно! безпеки Укра!ни показник спш-вiдношення обсягш виробництва та споживання м'яса та м'ясних продукт на одну особу не повинен падати нижче визначеного критичного рiвня 80 %. Результати досл^жен-ня св^чать, що в 2008 - 2012 рр. у краМ показник коли-вався вiд 81,2 % (2008 р.) до 91,4 % (2011 р.). Оптимального значення показника ствв^ношення виробництва i споживання м'яса та м'ясних продукт - 105 % не досягнуто, у 2012 р. знову спостерталось зниження даного показника на 2,3 в. п.
Анамз динамки вирощування худоби та птиц в Укра!ш за 2008 - 2012 рр. засв^чив, що найбiльшi темпи росту вирощування худоби i птищ спостер^галися в 2009 р. (106,5 %). Повкьнше зростало виробництво худоби i пти-цi у 2012 i 2010 рр., а, саме: на 105,8 i 105,4 % в^пов^но. Проведена оцiнка структури вирощування худоби i птицi виявила постiйний спад виробництва м'яса велико! рогато! худоби. Якщо в 2008 р. у структурi вирощування худоби та птищ виробництво м'яса велико! рогато! худоби становило 27,0 %, свинини - 29,5 %, птищ - 40,3 %, то в 2012 р. - 21,3 %, 31,0 % та 44,9 % в^пов^но. Ринок яловичини в Украш е досить перспективним, однак його активному розвитку перешкоджае щна продукщ! - споживачi частше купують бкьш дешеве м'ясо птищ. Украшщ споживають на душу на-
селення 25 кг м'яса птищ щорiчно - це рiвень розвинутих кра!н бвропи [6].
Позитивна динамка вирощування птищ в краш сприяла перевищенню оптимального значення (105 %) показника ствв^ношення обсягiв виробництва та споживання яець на одну особу за весь досл^жуваний перь од. Якщо його значення у 2008 р. складало 124,0 %, то вже у 2012 р. досягнуто значення 136,5 %. Отже, держава може забезпечити щею продукщею не ткьки свое населення, але й збувати частину продукци на експорт.
Проте, не можна не зазначити, що при вiдгодiвлi птищ активно використовують корми з антибютиками (для попередження розвитку шфекцшних хвороб, осккьки птахiв утримують великими групами в тiсних примщен-нях). Масове використання антибiотикiв у вiдгодiвлi птицi мае небажанi насл^ки. У примiщеннях починають роз-множуватися новi мiкроорганiзми, стiйкi до антибютикш. Антибiотики, якi також використовуються у медицин для людей, бкьше не можуть протидiяти цим мiкробам, i лiки стають неефективними.
Отже, на державному ршш потрiбно приймати рь шення про здшснення належного жорсткого контролю за яистю м'яса птицi для забезпечення захисту прав вггчиз-няних споживачiв i здоров'я населення, яке е головною щн-нiстю суспкьства. Також повинно активно стимулюватися створення нових, високопродуктивних свинокомплексш i комплексш з вирощування велико! рогато! худоби. Розви-ток ринку м'ясного i молочного скотарства допоможе част-кового виршити проблему сiльського безробiття.
Ршень продовольчо! безпеки кра!ни безпосередньо залежить в^ споживання населенням молока i молочних продуктш. Молоко i молокопродукти необх^ш для тд-тримання життедiяльностi людини, вони е важливим дже-релом бкку, вiтамiнiв i мiнералiв, зокрема кальщю, що е обов'язковим для здоров'я населення. В середньому, одна людина протягом року повинна вжити близько 390 кг мо-лочних виробш: знежиреного молока - 12 кг 300 г; сиру -8 кг 800 г; морозива - 8 кг; сметани - 6 кг 500 г; вершкового
масла - 6 кг 100 г ; сиру - 6 кг 100 г; молочних консервiв -3 кг [7].
Протягом дослкжуваного перюду значення шдика-тора сшввкношення обсягiв виробництва та споживання молока та молочних продуктов на одну особу в краМ зна-чно перевищувало навiть його оптимальне значення (105 %) i становило понад 118 %, i ткьки в 2012 р. - 116,1 %.
В УкраШ бкьше 70 % молока виробляеться в госпо-дарствах населення. Однак за перюд дослкження частка виробленого молока у скьськогосподарських тдприем-ствах збiльшилась на 7,1 в. п. i в 2012 р. становила 28,7 % вк загального обсягу виробництва. Пiдвищення продуктивной корш в усiх категорiях господарств стало одним iз найвагомших позитивних явищ за останнi роки. Лише за 2010 - 2012 рр. середньорiчний надш молока на корову в господарствах Укра!ни зрк на 6,8 %, зокрема у скьськогосподарських тдприемствах - на 17,6 %, а у господарствах населення - на 4,0 %.
Проте, не можна не зазначити, що на 1423 вггчиз-няних скьськогосподарських тдприемствах (44,3 % вк загально! наявно! ккькосп) дiйне стадо корiв характеризу-валося вкрай низькою продуктивнiстю - до 3000 кг молока за рж. Це прямий наслкок неповноцшно! годiвлi i хвороб тварин, недолшв в оргатзацп виробництва та ведення селекцшно-племшно! справи [8].
Забезпечетсть населення Укра!ни олiею протягом всього перюду дослкження була оптимальною, виняток становив 2008 р. з показником стввкношення обсягiв виробництва та споживання оли на одну особу 103,6 %. Таке тдвищене споживання населенням рослинно! оли е пози-тивним навiть iз гшетчних позицiй, оскiльки в рослинних жирах мктиться значно бiльше ненасичених жирних кислот, атж у тваринних.
У структурi рослинних олiй в УкраШ соняшникова займае бкя 90 % обсягу виробництва. Укра!на iмпортувала пальмову та кокосову олiю, а експортувала соняшникову та соеву. За 2008 - 2012 рр. спостериалося зменшення iмпорту i, навпаки, збкьшення експорту оли. Якщо вiдношення експор-ту оли до iмпорту у 2008 р. становило 3,3, то вже у 2012 р. цей показник становив 16,2. Все це е свкченням позитивних змш у вирощувант культур, з яких виробляють рослинш олп.
Однак, як запевняють фахiвцi, Укра!на не зможе по-внiстю вiдмовитись вiд пальмово! олп, i навiть соняшникова олiя не в змозi замiнити цього виду рослинного жиру, який з 90-х роив активно використовуеться у вггчизнянш харчовш промисловостi, а також слугуе для виробництва гiгiенiчних, косметичних i господарських товарiв. Укра!на щорiчно експортуе 160 тис. т пальмово! оли. Отже, вихо-дить, що кожен укра!нець на рiк вживае майже 3,5 кг пальмово! оли у рiзних продуктах.
Проте, пальмова олiя суттево здешевлюе продукцш, однак тiльки для виробника, а не для кшцевого споживача. Вважаемо, що осккьки основними споживачами конди-терсько! i молочно! продукци е дiти i вплив пальмово! оли на дитячий органiзм буде вкомим тiльки через деякий час, то держава повинна забезпечувати безпечшсть та яюсть харчових продуктiв, у тому чи^ шляхом установлення обов'язкових параметров безпечностi для харчових про-дукпв. Захист життя та здоров'я людини е прiоритетним завданням органiв влади.
1ндикатор спiввiдношення обсягiв виробництва та споживання цукру на одну особу в УкраМ протягом 2008 -2012 рр. зазнав значних коливань: вк 73 % 2009 р. до 146,7 % у 2011 р. У 2012 р. цей показник складав 125 %, що значно перевищувало його оптимальне значення (105 %).
В УкраШ цукор вироблявся переважно з буряково-го цукру-сирцю. Експорт цукру з кра!ни весь перюд дослкження переважав iмпорт. Однак, цукор, який виробляеться в УкраШ, характеризуеться невисокою яистю та мае бкьшу собiвартiсть порiвняно з цукром тростинним i бу-ряковим, яи вироблено за кордоном.
Одтею з основних причин низько! якостi вггчизня-ного цукру е низька технолопчна якiсть цукрових бурякш -зазначаеться низький вмiст цукру, низька доброяисшсть клiтинного соку, СР, калш, пiдвищений вмiст загального та а-амшного азоту, вуглекисло! золи, натрш. При юнуючо-му оснащеннi цукрових заводш (фiзичний знос основного обладнання цукрових заводш складае бкьше 80 %, деяке обладнання для фкьтраци, випарно! станци, продуктового вкдкення морально застарiло i необхiдна його замша. Рiвень автоматизаци виробничих дкьниць бкя 70 % [9]) навггь iз сировини хорошо! технологiчно! якост отримати конкурентоспроможну продукцiю важко.
Для формування стратеги розвитку галузi бурякш-ництва в Укра!нi необхiдно враховувати ткну залежшсть доходностi цукрового бурякшництва вiд врожайностi, загально! суми витрат на гектар пос1ву. Якщо порiвнювати з кра!нами бвросоюзу, то врожайшсть цукрових буряк1в в УкраШ нижча вк показникш в 1спанп, ФранцЦ у 2,1 -2,2 рази, у Великобритани, Чехй, Шдерландах - у 1,7 -1,9 рази, у Дани - у 1,5 рази, у Польщi - у 1,3 рази. В серед-ньому по кра!нах бвросоюзу врожайшсть цукрових бурякш у 2012 р. склала 660,0 ц / га. Поршняно з Республшою Бко-русь урожайнiсть цукрових бурякш в УкраШ в середньому нижча на 30,5 %.
Отже, Укра!на не використовуе повшстю весь по-тенцiал цукрово! галузь Використання сучасних техноло-гiй вирощування цукрових бурякiв сприятиме значному тдвищенню !хньо! врожайностi, а це надасть можливють наростити валовий випуск цукру. Для того, щоб цукровi заводи Укра!ни виробляли цукор високо! якостi та безпечний для вживання, а також мали змогу продавати його за межi Укра!ни, необхкно впроваджувати мiжнароднi системи управлiння безпекою та якiстю харчових продуктiв.
Значення шдикатора спiввiдношення обсягiв виробництва та споживання картоплi на одну особу в Укра-!нi у 2008 - 2012 рр. перевищувало оптимальне значення (105 %) практично втричь За дослкженнями фахiвцiв, рiвень споживання картоплi на одну людину становить 138 кг у рж, а в деяких регiонах е значно вищим, примiром, на Волиш - 168 кг, на Рiвненщинi - 185 кг [10].
У структурi витрат картоплi споживання населенням у 2012 р. становило 27,0 %, використання на корм - 31,5 %, насшнева картопля складала 24,8 %, втрати та переробка на нехарчовi цш - 16,7 %. Слк зазначити, що виробництво картоплi в кра'Ш за 2011 - 2012 рр. збкьшилось на 19 - 20 % поршняно з 2008 р., при цьому вирк i iмпорт продукцй.
У 2011 р. iмпорт картоплi зрю у 4,1 рази порiвняно з 2008 р. У 2012 р. обсяг iмпортованоl картоплi знизився до 23 тис. т, проте поршняно з 2008 р. це у 2,3 рази бкьше. Екс-
порт картоплi незначний i коливався в^ 3 тис. т (2008 р.) до 13 тис. т (2011 р.). Головною проблемою експорту е не-конкурентоспроможшсть картоплi, 11 низью сортовi якостi, вiдсутнiсть ефективно'1 маркетингово'1 дiяльностi, потрiб-но'1 для просування продукци на зовнiшнiй ринок.
В^так, картопля е продуктом повсякденного хар-чування людини. Крiм картоплi, бкьше за норму украшщ вживали пльки ол!1 та хлiбопродуктiв. Продукцiя перероб-ки картоплi користуеться досить високим попитом. Тому впровадження нових сучасних технологш переробки, роз-ширення асортименту продукци стимулюватиме зростан-ня попиту на сиру картоплю i сприятиме переведенню 11 виробництва на промислову основу.
1ндикатор спiввiдношення обсягiв виробництва та споживання овочш i продовольчих баштанних культур на одну особу становив у 2008 - 2012 рр. у середньому 141,0 %, що св^чить про досить хороший стан у виробництвi цих культур в Украшь У 2011 р. частка виробництва овочiв i баштанних культур у свиовому виробництвi склала 1,0 %. Обсяг виробництва овочiв i фруктiв в УкраМ у 2012 р. становив 10 млн т, з яких 8,5 млн т становить внутршне споживання, а шший обсяг може бути експортованим.
За ва роки досл^ження, ^м 2008 р., експорт овочiв i баштанних культур переважав за iмпорт. Крiм цього, по-стiйно, за винятком 2010 р., тдвищувалось i виробництво цих культур в Украшь За даними експертш, Украша е одним iз головних постачальникш овочш i фруктш до Росп. Так, за останнi п'ять роив обсяги експорту овочево'1 продукци до Роси з Укра'1ни збкьшилися у 17 разш. Основною статтею експорту до Роси з Украши е тепличнi овочi.
Укра'1на експортуе зазвичай овочi так звано'1 «бор-щово'1» групи - цибулю, моркву, капусту. Експорт овочiв з Украши активiзувався наприкiнцi 2012 р. Ткьки обсяг експорту украшсько! цибулi у 2012 р. зрю до 20 млн дол. проти 0,5 млн дол. у 2010 р.
Обсяг iмпорту плодiв i овочiв в Украшу за роки до-сл^ження зменшився загалом на 40,2 %. Проте, протягом останшх рокiв поступово збкьшуються обсяги iмпорту бананiв i цитрусових в Украшу. У 2012 р. було iмпортовано 625,4 тис. т, що всього на 2,7 тис. т бкьше, шж у 2008 р., хоча у варткному значенш обсяги зросли на 322,1 дол. США. Основним постачальником плодiв i горiхiв, а також яблук i груш в Украшу е Польща - вiдповiдно 70 % та 87 % загального iмпорту. Абрикоси, вишнi та черешнi надхо-дять переважно з 1спанГ1 (39 %), Греци (35 %) та Туреччини (13 %) [11].
Отже, Украша цкком задовольняе потребу населен-ня в плодоовочевiй продукци та мае значний потенщал для розвитку потужного, ефективного ринку овочш i плодiв, який не лише буде забезпечувати високоякiсною продук-цiею украшцш, але й експортуватись. Головним резервом насичення внутршнього ринку продуктами садiвництва та розширення 1х експорту е полшшення використання на-явних виробничих ресурсш садшничих пiдприемств i бю-клiматичного потенцiалу Украши за рахунок упровадження штенсивних ресурсозбериаючих технологiй, поглиблення спещамзаци виробництва плодш i япд, удосконалення роз-мiщення плодових i ягiдних культур, полiпшення породно-сортового складу насаджень, розширення переробки та збериання продукци в мiсцях 11 виробництва.
Стосовно шдикатора виробництва зерна на одну особу, критичне i оптимальне значення яких становить 0,6 т i 1 т в^пов^но, то й тут картина е оптимктичною. За винятком 2010 р. (0,9 т на особу) за весь перюд цей показ-ник перевищував або дорiвнював оптимальному значенню цього шдикатора.
Висновки. Слд констатувати, що аграрна галузь Украши не повною мiрою забезпечуе продовольчу i еко-номiчну безпеку. Потенцiал галузi реалiзований досить слабко. Зберiгаеться висока iмпортна залежнiсть краши по окремим видам скьськогосподарсько! продукци, особливо по галузi тваринництва, що веде до загрози порушення еко-номiчноl безпеки держави в щлому.
Забезпечити продовольчу безпеку краши може ткь-ки ефективно функщонуючий аграрний сектор економiки краши, що використовуе ресурсозберiгаючi технологи, ш-новацп у виробничих процесах, мае потужну матерiально-технiчну базу та продукуе конкурентоспроможну продук-цiю. Тому необх^но чiтко визначити прiоритетнi напрями розвитку галузi скьського господарства i забезпечити джерела його iнвестування. Чггко налагоджений механiзм функцiонування виробничо-економiчних в^носин в аграр-нiй галузi сприятиме тдвищенню рiвня самозабезпечення за видами продукци i в пiдсумку дозволить забезпечити продовольчу безпеку краши, розбудувати шфраструктуру скьських територiй i зберегти трудовий потенщал села.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кулагина Н. А. Теория и методология экономической безопасности агропромышленного комплекса : автореф. дис. ... докт. экон. наук : 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (экономическая безопасность)» / Кулагина Н. А. -М., 2012. - 45с.
2. Журавков В. В. Продовольча безпека в надзвичайних ситуа^ях: iсторичний досвщ та концептуальн пщходи до и за-безпечення в УкраТн / В. В. Журавков. - К. : Видавництво УАЗТ, 2002. - 95 с.
3. Про затвердження Методичних рекомендацш щодо розрахунку рiвня економiчноТ безпеки УкраТни. Наказ Мастерства економiчного розвитку i торгiвлi УкраТни вiд 29.10.2013 р. № 1277 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cct.com. иа/2013/29.10.2013_1277.^т
4. Стьське господарство УкраТни за 2008 рт : [стат. зб.] / Держкомстат УкраТни. - К. : 1ВЦ Держкомстату УкраТни, 2008. -361 с.
5. Стьське господарство УкраТни за 2012 рт : [стат. зб.] / Держкомстат УкраТни. - К. : Державна служба статистики УкраТни, 2013. - 392 с.
6. Петренко I. Фабрика експортноТ курятини / I. Петренко // Агробiзнес сьогодш. - 2013. - Грудень (№ 24). - С. 14 - 17.
7. Вольська О. М. Сучасний стан та перспективи розвитку ринку молока та молокопродукпв в УкраТн / О. М. Вольська [Електронний ресурс]. - Режим доступу : 1пН:р://шшш.сог^сог^ас1 сотШВ-касЬ^уо-есопотпсЬтодо-гоотМи^уо^ка.^т
8. Керсанюк Ю. Кон'юнктура змш на ринку молока : прогноз / Ю. Керсанюк // Агробiзнес сьогодш. - 2013. - № 17 (64) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.agro-Ьи$1пе$Б.сот.иа/2010-06-11-12-52-32/1797-2013-09-27-12-06-02.html
9. Галацан Л. А. Нормативно-техшчна документа^я в цу-кровш галузь ягасть цукру, виробленого цукровими заводами
УкраТни / Л. А. Галацан // Бурякова галузь в умовах нацюнально-го та свiтового ринку : Mатерiали науково-техшчноТ конферен-цп цукровигав УкраТни (м. КиТв, 22 - 23 березня 2011 р.) [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.sugarconf.com/ custom/files/ua_2011_03/8.pdf
10. Юзепчук О. Поживна цiннiсть бiлка картоплi прирiв-нюсться до курячого м'яса / О. Юзепчук // ВщомостША [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://vidomosti-ua.com/ news/47376
11. УкраТна: АгроЗЕД-пiдсумки-2013 // УкраТнська аграр-на конфедерацiя [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://agroconf.org/content/ukrayina-agrozed-pidsumki-2013
REFERENCES
Halatsan, L. A. "Normatyvno-tekhnichna dokumentatsiia v tsukrovii haluzi, iakist tsukru, vyroblenoho tsukrovymy zavodamy Ukrainy" [Normative and technical documents in the sugar industry, the quality of sugar produced by sugar factories Ukraine]. http://www.sugarconf.com/custom/files/ua_2011_03/8.pdf
Kersaniuk, Yu. "Kon'iunktura zmin na rynku moloka : prohnoz" [Conditions change in the milk market: the forecast]. http://www.agro-business.com.ua/2010-06-11-12-52-32/1797-2013-09-27-12-06-02.html
Kulagina, N. A. "Teoriia i metodologiia ekonomicheskoy bezopasnosti agropromyshlennogo kompleksa" [Theory and Methodology of economic security agribusiness]. avtoref. dis. ... dokt. ekon. nauk : 08.00. 05, 2012.
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://cct.com. ua/2013/29.10.2013_1277.htm
Petrenko, I. "Fabryka eksportnoi kuriatyny" [Factory poultry exports]. Ahrobiznes syohodni, no. 24 (2013): 14-17.
Silske hospodarstvo Ukrainy za 2012 rik [Farming Ukraine 2012]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2013.
Silske hospodarstvo Ukrainy za 2008 rik [Farming Ukraine 2008]. Kyiv: IVTs Derzhkomstatu Ukrainy, 2008.
"Ukraina: AhroZED-pidsumky-2013" [Ukraine: AhroZED-results-2013]. http://agroconf.org/content/ukrayina-agrozed-pid-sumki-201
Volska, O. M. "Suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku rynku moloka ta molokoproduktiv v Ukraini" [Current status and prospects of the market in milk and milk products in Ukraine]. http://www.confcontact.com/2013-kachestvo-economichnogo-rozvitku/5_volska.htm
Yuzepchuk, O."Pozhyvna tsinnist bilka kartopli pryrivniuietsia do kuriachoho m'iasa" [Nutritive value of potato protein equivalent to chicken meat]. Vidomosti. UA. http://vidomosti-ua.com/ news/47376
Zhuravkov, V. V. Prodovolcha bezpeka v nadzvychainykh sytuatsiiakh: istorychnyi dosvid ta kontseptualni pidkhody do ii zabezpechennia v Ukraini [Food security in emergencies: historical experience and conceptual approaches to its support in Ukraine]. Kyiv: UAZT, 2002.
