CC BY
7УДК 339.727.22
РОЗВИТОК ШВЕСТИЦШНИХ ПРОЦЕС1В В АПК УКРАШИ: СТАН, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ
Назарова Л.В., к.е.н., доцент, МДАУ, докторант, НДЩПР НАН Украши
Статтю присвячено визначенню мюця i рол1 шоземного швестування у розвитку агропромисло-вого комплексу Укра1ни, визначеш основнi проблеми. Розглянуто стан розвитку галузей АПК, ви-свiтленi основш показники зовшшньо! торгiвлi аграрною продукщею.
Ключов1 слова: агропромисловий комплекс, зовшшня торгiвля, експорт, iмпорт, iноземне ^естування
ВСТУП
Проблематика нацiонального регулювання шоземного iнвестування була й залишаеться ключо-вою з точки зору створення iнвестицiйного клiмату, а також забезпечення ефективностi функцюну-вання капiталу. В цьому контекст розробка практичних оцшок щодо перспектив удосконалення шве-стицшного режиму повинна бути методологiчно узгоджена iз загальними закономiрностями мiжна-родного руху капiталiв, пiдприемницькою iнвестицiйною лопкою i конкретними завданнями розвитку агропродовольчого сектора Украши. Необхщшсть i важливiсть цього процесу зумовлена також i процесами глобалiзацil, яка зумовила значне зростання обсягiв торгiвлi загалом i сшьськогос-подарськими товарами зокрема. Так, за останш 25 роюв минулого столiття обсяги торгiвлi агропро-довольчими товарами у свт зросли вiд 220 до 604 млрд. дол. США, або майже у три рази. Доля Украши в свтовому експорт продукцп АПК порiвняно з основними кра1нами-експортерами невелика i дорiвнювала у 2009 р. 0,6%.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою роботи е дослщження особливостей залучення iноземних iнвестицiй у економiку Украши, зокрема в агропромисловий та !х роль в OTCT^i економiчного розвитку.
РЕЗУЛЬТАТИ
Розглянемо основш показники дiяльностi галузей АПК в останш два роки. Вщ стану АПК безпо-середньо залежить рiвень продовольчо! безпеки кра!ни. Аналiз основних критерпв, яю характеризу-ють мiнiмальний рiвень продовольчо! безпеки свщчить, що Укра!на вщноситься до групи кра!н з середшм рiвнем розвитку: голоду в краши не мае, але е ютотне вщставання вiд европейських стандарт. Адже в Укра!ш у 2009 р. добовий душовий набiр продукпв харчування мiстив 2,9 тис. ккал (мшмальний рiвень 2,5 тис. ккал), а частка витрат на харчування у видатковш частиш сiмейних бюджеив становила 45,0% (граничний рiвень — 60%).
У сiчнi-листопадi 2010 р. обсяг експорту товарiв становив 1234,4 млн. дол. США i порiвняно з аналогiчним перiодом 2009 р. зменшився на 1,6%, водночас обсяг iмпорту зрiс на 19,7% i становив 481,6 млн. дол. США. Позитивне сальдо зовшшньо! торгiвлi товарами склало 752,8 млн. дол. США, а коефщент покриття експортом iмпорту — 2,6. За попереднiми розрахунками, в 2010 р. загальне виробництво продукцп сiльського господарства порiвняно з 2009 р. зросло на 1%, у т.ч. в аграрних тдприемствах — на 0,9%, в господарствах населення — на 1,1%. Обсяг виробництва продукцп рос-линництва був меншим на 0,2%, у т.ч. в сшьськогосподарських тдприемствах — на 2,1%, а в господарствах населення — бшьшим на 2,6%. Щд урожай 2010 р. сшьськогосподарсью культури, за попе-редшми даними, було пошяно на площi 1523,9 тис. га, у т.ч. аграрними тдприемствами — на 1043 тис. га (68,4%), господарствами населення — на 480,9 тис. га (31,6%). Порiвняно з 2009 р. загальна поавна площа збшьшилась на 39,7 тис. га (на 2,7%). У 2010 р. загальне виробництво зерна (22006,7 тис. ц) порiвняно з 2009 р. зменшилося на 10,7%, що зумовлено скороченням площ збирання (на 17,7 тис. га, або на 2%) та зниженням урожайносп зернових культур (на 2,5 ц з 1 га, або на 9,1%) [4].
Валовий збiр соняшнику на зерно становив 5860,7 тис. ц i порiвняно з 2009 р. збшьшився на 6% (за рахунок зростання врожайносп з 13,8 ц до 14,8 ц з 1 га). За рахунок збшьшення зiбраних площ (на 46%) та 1х продуктивностi (майже на третину) суттево зросло загальне виробництво ршаку (у 1,9 рази) i склало 1209,4 тис. ц. Валовий збiр со! в цiлому по обласп збiльшився в 1,9 рази i становив 272,4 тис. ц, що зумовлено розширенням площ збирання (у 2,1 рази), при зниженш (на 5,6%) серед-ньо! врожайносп цiеl культури.
У господарствах уах категорiй виробництво картоплi зросло проти 2009 р. на 1,7% i склало 1709,5 тис. ц, що досягнуто за рахунок розширення зiбраних площ на 1,6%. Овочiв, навт при зниженнi !х
71
врожайносп на 5,1% або на 10 ц з 1 га, з1брано на 6% бшьше (3541,4 тис. ц). Загальш обсяги вироб-ництва плодояпдно! продукци в 2010 р., за рахунок зростання врожайносп (з 52,3 ц з 1 га до 70,4 ц), збшьшились на 31,5%. Валовий зб1р винограду був меншим на 15% { становив 389,4 тис. ц. Середня врожайшсть ще! культури склала 73,2 ц з 1 га проти 84,7 ц у 2009р. Пщ урожай 2011 р. озим1 на зерно та зелений корм (включаючи ршак) господарствами ус1х категорш пос1яно на площ1 737 тис. га (на 5% менше, шж було поаяно тд урожай 2010 р.), у т.ч. зернов1 на зерно — на 642,1 тис. га (на 4,1% менше).
У 2010 р. обсяг виробництва продукци тваринництва пор1вняно з 2009 р., за попередшми розра-хунками, зрю на 4%, у т.ч. в сшьськогосподарських шдприемствах — на 20,1%, а в господарствах населення — зменшився на 0,7%.
У господарствах ус1х категорш за 2010 р. пор1вняно з попередшм збшьшилося виробництво м'яса (на 6 тис. т, або на 15%) та яець (на 98,8 млн. шт., на 20,8%), водночас зменшилося виробництво молока (на 3,8 тис. т, на 1%) та вовни (на 18 т, на 15%).
За розрахунками, в господарствах ус1х категорш на початок с1чня 2011 р. погол1в'я велико! рогато! худоби становило 149,7 тис. гол1в (на 3,6% бшьше пор1вняно з початком с1чня 2010 р.), у т.ч. кор1в — 91,3 тис. гол1в (на 2,4% менше), свиней — 142,6 тис. гол1в (на 3,5% менше), овець та юз — 49,6 тис. гол1в (на 6,8% менше), птищ вс1х вид1в — 4259,1 тис. гол1в (на 10,4% бшьше).
Як вщзначають фах1вщ, сучасний стан економши Укра!ни характеризуеться вичерпашстю мож-ливостей для екстенсивного розвитку. Зростання ВВП, яке вщбувалося протягом останшх роюв, означало динам1чний вихщ економши на свш потенщал, тобто належить до явищ стабшзацшних про-цес1в чи кейнс1анського регулювання для короткострокового перюду. Проте стадий довгостроковий економ1чний розвиток можна забезпечити тшьки за рахунок штенсивних фактор1в, тобто шляхом зростання ефективност використання залучених ресуршв.
Таблиця 1
Середш цши реал1заци сшьськогосподарсько! продукци у 2010 рощ
Зерновi та зерно- бобовi культури Овочi Худоба Молоко та моло-чт про-дукти Яйця, за тис. шт.
Насшня соняшнику Цукровi буряки Кар-топля усього у т.ч. овочi за-критого грунту та пти-ця (у живш вазО
Очень 971,4 2532,3 1932,8 3326,0 12637,6 9974,8 2952,3 518,8
Очень-
лютий 986,7 2565,3 — 2243,3 4665,9 15338,8 9967,8 3022,9 538,2
Очень-
березень 1004,4 2605,4 — 2305,6 6017,6 13035,0 9923,9 3044,3 566,1
Очень-
квiтень 1007,9 2641,1 — 2227,3 7176,9 12383,4 10178,7 2960,2 563,8
Очень-
травень 1011,0 2621,4 — 2180,9 7089,9 10539,6 10343,5 2832,7 517,6
Очень-
червень 1000,0 2586,2 — 2193,2 6463,2 9042,3 10418,3 2745,1 478,1
Очень-
липень 979,8 2561,1 — 2179,0 5679,1 8210,5 10424,0 2714,7 450,6
Очень-
серпень 1022,8 2559,8 307,6 2079,8 3216,1 7559,7 10475,0 2729,9 431,0
Очень-
вересень 1068,1 2659,3 426,5 2119,0 2551,1 7240,8 10592,2 2798,0 441,5
Очень-
жовтень 1109,8 2826,3 460,6 2096,8 2573,7 7065,9 10642,0 2857,7 448,8
Очень-
листопад 1108,8 2925,5 448,2 2100,3 2579,6 7276,2 10707,9 2894,8 455,0
Цши реал1заци сшьськогосподарсько! продукци у 2010 рощ на зернов1 та зернобобов1 культури зросла на 1,2%, на насшня соняшнику 1,3 %, на цукров1 буряки на 0,6%, на картоплю 1,8 %, на овоч1
72
2,5% та на товари тваринного походження цша зменшилась на 0,4%. Виробництво сшьськогоспо-дарсько! продукцп в ус1х категор1ях господарств у 2010 рощ скоротилось на 1,0% пор1вняно з 2009 роком, у тому числ1 у аграрних тдприемствах — на 0,8%, у господарствах населення — на 1,1%. Обсяги виробництва у рослинницга у 2010 р. пор1вняно з 2009 р. зменшились на 4,6%, у т.ч. в аграрних тдприемствах — на 6,7%, а в господарствах населення — на 2,9%. У тваринницга виробництво сшьськогосподарсько1 продукцп збшьшилось на 4,5%, у т.ч. в аграрних тдприемствах — на 8,8%, в господарствах населення — на 1,3%. У 2010 р. пор1вняно з 2009 р. в ус1х категор1ях господарств обсяги виробництва м'яса (реал1защя худоби та птищ на забш у живш ваз1) збшьшились на 6,7%, яець — на 6,6%, вовни — на 1,8%. Разом з тим, обсяги виробництва молока зменшились на 3,1%. Загальний обсяг реал1зацп сшьськогосподарсько1 продукцп, вироблено! аграрними тдприемствами, за шчень-листопад 2010 р. пор1вняно з аналопчним перюдом 2009 р. зменшився на 2%, у тому числ1 продукцп рослинництва — на 8%, а продукцп тваринництва збшьшився на 8%. Середш цши продажу аграрно! продукцп сшьгоспшдприемствами за шчень-листопад 2010 р. зросли на 30% пор1вняно з вщповщним перюдом 2009 року. Цши на продукщю рослинництва зросли на 41%, на продукщю тваринництва — на 14%.
У 2009 р. експорт продукцп АПК Украши складав 4,3 млрд. дол. США (12,6% вщ загального обсягу експорту), що у 3 рази бшьше вщ р1вня 2000 р. Кр1м того, протягом цього перюду спостер> гаеться значне перевищення обсяпв експорту продукцп АПК над ïï 1мпортом, наприклад, коефщент покриття експортом 1мпорту товар1в у 2002 р. дор1внював 214,5, у 2008 р. — 182,0, а у 2009 р. — 160,5. Це вщбувалось, у першу чергу, за рахунок експорту продукцп рослинного походження, а ос-новними чинниками зростання експорту були сприятлива св1това щнова кон'юнктура та довол1 висо-ка внутршня пропозищя.
Проте криза останшх роюв у сшьському господарств1 Украïни значно вплинула на щ процеси. Основними формами прояву аграрноï кризи е ютотне зниження обсягу виробництва валовоï про-дукцп с1льського господарства (протягом 1991-2000 рр. валова продукщя зменшилася у 1,9 рази), значне зниження урожайносп вс1х вид1в основних с1льськогосподарських культур (урожайшсть со-няшнику знизилася на 60%, зернових культур — на 55%) та 1'х пос1вних площ, низький р1вень рента-бельност1 виробництва аграрно1' продукцй'.
В сучасних умовах процес створення конкурентоспроможного експортоор1ентованого АПК вщбу-ваеться складно i нестаб1льно. Причиною цього е ряд фактор1в, що негативно впливають на розвиток АПК Украши: кризовий стан втизняного АПК; недостатнш рiвень iнвестицiйних ресурсiв; не-стабiльнiсть законодавчо1' бази; недостатнiй рiвень державно1' полiтики пiдтримки та формування експортоорiентованого АПК та iн. Украша повинна, з одного боку, збер^ати традицiйнi ринки збуту продукцй', з другого — цшеспрямовано залучати новi потенцiйнi та перспективнi ринки. Особливу увагу необхщно придiлити розвитку взаемовщносин в агропродовольчiй сферi з крашами, що е най-бiльшими iмпортерами продукцй' АПК у свiтi. До потенцшних споживачiв укра1'нського експорту продукцп АПК слщ вiднести кра1'ни, яю, по-перше, залежать вiд iмпорту продовольчих та сiльсько-господарських товарiв, а по-друге, мають тенденцiю до тдвищення попиту на дану продукцй' завдя-ки високим темпам економiчного розвитку [1].
Трансформацшний характер економiки Украши, що призвiв до скорочення обсяпв внутрiшнього iнвестування та обмеження власних фшансових ресурсiв, обумовлюе необхiднiсть залучення капiта-лу мiжнародних органiзацiй та транснацюнальних компанiй.
Залучення прямих шоземних iнвестицiй в АПК не лише виршуе ряд виробничих проблем тдприемств галузей, а й створюе кумулятивний ефект, оскшьки такi iнвестицiï сприяють пiдвищен-ню рiвня ефективностi й продуктивносп в iнших пiдгалузях агропродовольчо1' системи.
Iнвестицiйна дiяльнiсть в АПК Украши, сьогодш характеризуеться наявнiстю значних кризових явищ головними причинами яких е макроекономiчнi фактори. Перш за все, це скорочення власних швестицш товаровиробниюв внаслiдок рiзкого погiршення ix фiнансового стану та знецiнення iнве-стицiйниx ресурсiв в умовах шфляцп; зменшення обсягiв прямоï державноï швестицшно].' пiдтрим-ки, яке не було компенсовано за рахунок власних i залучених джерел фшансування; рiзке попршення умов отримування кредитiв, розмiри вщсотюв по яких перевищують рiвень беззбитковосп кредитiв; криза фiнансово-кредитноï банкiвськоï системи; зростання неплатежiв, порушення господарських зв'язюв, руйнування матерiально-теxнiчного постачання, поглиблення диспаритету тощо.
Серед галузей господарства найбiльшi iноземнi iнвестицiï поступають у внутршню торгiвлю, харчову промисловiсть, машинобудування i металообробку, фiнансовi послуги (вiдповiдно: 16,4; 20,6; 8,2 i 8,5%). Решта швестицш надходять в науку, охорону здоров'я, побутове обслуговування, зовшш-ню торгiвлю, будiвництво, xiмiчну промисловiсть.
73
Серед шоземних ф1рм-швестор1в АПК , яю усшшно займаються шдприемництвом в Укра!ш, це «Монсанто», «Каргшл», «Кейс» (США), «Даймлер-Бенц», Головний кооператив «Райффайзен», «Янке» (ФРН), «1лта Холдшг С.А. « (Швейцар1я) та багато шших. Слщ вщзначити, що загальний обсяг шоземних швестицш в АПК Укра!ни все ще недостатнш.
Найбшьш прюритетними { одночасно прибутковими сферами для шоземного швестування в АПК е: впровадження високопродуктивних технологш вирощування сшьськогосподарських культур та утримання худоби { птищ; оновлення { модершзащя на баз1 нових технологш шдприемств харчово! промисловосп, а також тих, що займаються загот1влею та збер1ганням зерна та шшо! сшьськогоспо-дарсько! продукци; створення потужностей та сировинно! бази для виробництва обладнання для олшножирово!, м'ясо-молочно!, борошномельно-круп'яно! та хл1бопекарсько! промисловосп; нала-годження випуску ефективних х1м1чних засоб1в захисту сшьськогосподарських рослин { тварин; на-дання виробничих послуг сшьськогосподарським та шшим агропромисловим шдприемствам.
Основними напрямками штегрування АПК Укра!ни у свггову економшу слщ вважати: створення спшьних шдприемств, формування вшьних екожмчних зон агропромислового типу. Створення спшьних шдприемств дае можливють бшьш штенсивно залучати шоземний каштал, валютш надходження вщ агропромислово! д1яльносп будуть значно змщнювати репональну економшу. Для шдвищення ефек-тивносп функщонування спшьних шдприемств необхщними е подальше вдосконалення принцишв зовтшньоекожмчно! д1яльносп, подолання процес1в шфляцп та забезпечення стабшьносп в економщъ Саме щ фактори здатш шдвищити защкавленють великих шоземних компанш у спшьнш шдприем-ницькш д1яльносп та сприяти входженню Укра!ни до м1жиародних оргашзацш [2].
1ншим напрямком залучення шоземних швестицш е формування ВЕЗ агропромислового типу. Такими можуть стати обмежеш територи, де встановлюються особлив! економ1ко-правов1, фшансо-во-кредитш, митш умови господарювання для в1тчизняних та заруб1жних юридичних ос1б. Це дало б значний поштовх для розвитку сощально! шфраструктури, забезпечило б приплив вшьноконверто-вано! валюти в мюцев! бюджети, збагатило б управлшський досвщ звичайно, прискорило б вихщ на м1жнародний ринок продовольчих товар1в. Под!бш зони повинш створюватись на територ1ях, агропродовольч1 ресурси яких користуються попитом на св1товому ринку.
Станом на 1 с1чня 2009 року шоземними швесторами було вкладено в аграрний сектор кра!ни близько 90 млн. дол. США, або приблизно 2 % вщ загального обсягу шоземних швестицш в еконо-м1ку кра!ни. Це — незначна сума 1 частка шоземних каштал!в. Для пор1вняння слщ зазначити, що частка сшьського населення становить 32%, сшьськогосподарських пращвниюв — 12%, основних фонд1в — 11, валово! додано! вартосп — 17% у вщповщних загальноеконом1чних показниках. Тшьки 173 тдприемства скористались можливостями залучення шоземних швестицш, або трохи бшьше 1% вщ загально! кшькосп великих шдприемств, що обробляють бшьше тисяч1 гектар1в сшьськогос-подарських угщь.
Вщмшною вщ загально! по економщ е 1 структура залучення шоземних швестицш в аграрний сектор за кра!нами походження. Загалом в економшу Укра!ни з 10 кра!н св1ту (США, Нщерланди, Кшр, Великобриташя, Росшська Федеращя, Шмеччина, В1ргшськ1 острови, Швейцар1я, Республша Корея, Австр1я) надшшло 76% прямих швестицш, в тому числ1 з США — 17%. В аграрний сектор майже третина шоземних швестицш надшшла з США, ще третина — з Великобритании Кшру, Кмеч-чини, Нщерлацщв, В!ргшських остров1в. Найвища частка аграрного спрямування шоземних швестицш характерна саме для американського кашталу — 4%. По шших кра!нах цей показник не пере-вищуе 1,5%.
Найбшьш усшшними регюнами у залученш шоземних швестицш в сшьське господарство е До-нецька (12,4%), Ки!вська (11%), Дншропетровська (9%) та Одеська (6,2%) облает!
Основним джерелом фшансування швестицш у харчову промисловють е власш кошти шдприемств (головним чином, амортизацшш вщрахування, оскшьки прибутковють галуз1 залишаеться низькою). При цьому слщ зауважити, що значна частина таких вщрахувань використовуеться на каштальний ремонт, який, як вщомо, е найменш ефективною формою вщтворення основного кашталу.
За 9 мюящв 2010 р. в економшу Укра!ни !ноземними !нвесторами вкладено 3423,2 млн. дол. США прямих швестицш. З кра!н €С надшшло 74,6% загального обсягу, з кра!н СНД — 14,4%. В той же час нерезидентами вилучено кашталу на 628,1 млн. дол. США.
Чистий прирют !ноземного кап1талу за шчень-вересень 2010 р. склав 2546,7 млн. дол. США., що на 14,3% менше приросту у шчш-вересш 2009 р. Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, внесених в Укра!ну з початку 2010 року зрю на 6,4% 1 склав на 01.10.2010р. 42511,9 млн. дол. США. На одного мешканця Укра!ни припадае 926,7 дол. США прямих шоземних швестицш. За 9 мюящв 2010 р. швес-
74
тицп надшшли з1 124 кра!н св1ту. До десятки основних кра!н-швестор1в, яю формують понад 82% загального обсягу прямих швестицш, входять Юпр (22,5% вщ загального обсягу швестування), Н1меч-чина (16,5%), Нщерланди (9,6%), Росшська Федеращя (7,0%), Австр1я (6,3%), Сполучене Корол1вство (5,4%), Франця (4,1%), Швеця (4,1%), В1рпнсью Британсью острови (3,4%), США (2,9%).
Розширення позицш агропромислового комплексу Укра!ни на св1тових ринках СНД, СС та шших кра!н безпосередньо залежить вщ швидкост { спрямованост структурно! перебудови експортно-!мпортного потенщалу. Стимулювання розвитку експортно-1мпортного потенщалу галуз1 можливе лише на засадах сучасних структурно-трансформацшних процес1в з акцентом на розвиток експорту. Пщвищуеться роль фшансових важел1в у диверсифшаци та перебудов1 зовшшньоеконом1чно! д1яль-носп. Здшснення зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 вимагае дотримуватись в першу чергу нащо-нальних штерес1в. Добитися широкого застосування протекщонютських заход1в щодо !мпорту та обмеження несправедливо! конкуренци з боку заруб1жних ф1рм та шших партнер1в на внутршньому ринку можливе лише за умови досконало! структури зовшшньоеконом1чно! д1яльносп. Всеб1чний захист штерес1в суб'екпв зовшшньоеконом1чно! д1яльносп на зовшшньому ринку вимагае доскона-лого мехашзму регулювання експортно-1мпортних процес1в, в тому числ1 зваженого шдходу щодо !мпорту товар1в, яю пропонуеться класифшувати наступним чином: товари критичного ¡мпорту, то-вари прюритетного !мпорту { товари квотового ¡мпорту. Сучасний стан розвитку зовшшньоеконом1ч-но! д1яльносп потребуе нових стратепчних шдход1в до формування експортночмпортно! пол1тики. Тут варто врахувати стушнь вщкритосп економши та АПК зокрема, що в цшому фокусуе все значшш1 зрушення в б1к вщкрито! економши [3].
В укра!нськш економщ попит на швестици значно перевищуе !х пропозищю, що в ринкових умовах призводить до !х високо! вартосп. Так, позичков1 швестици (банювський, комерцшний кре-дити, л1зинг) сьогодш переважно невипдш для сшьського господарства, оскшьки у бшьшосп ви-падюв вони короткостроков1 й надзвичайно дороп. Виходячи з обмеженосп внутршшх ресурс1в, найбшьш привабливим джерелом ресурсного забезпечення сшьського господарства можуть бути шо-земш швестици. Проте вщсутшсть життездатних виробничих мехашзм1в поряд з низьким р1внем лшвщносп бшьшо! частини шдприемств аграрного сектора створюють значш перешкоди для цього.
ВИСНОВКИ
Вщродження АПК Укра!ни та перетворення у експортера-лщера аграрно! продукци мае довго-строковий характер та вимагае концентраци великих фшансово-економ1чних ресуршв кра!ни. Вихщ !з ситуаци, що склалася, потр1бно шукати у глибоко опрацьованш експортоор1ентований пол1тищ. Прюритетною метою тако! пол1тики мае стати забезпечення продовольчо! безпеки кра!ни, перетворення АПК на високорозвинений та конкурентоспроможний на зовшшшх ринках сектор економши, що неможливо здшснити без шоземного швестування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Борисенко З. Конкурентна пол1тика як передумова ефективност ринку / З. Борисенко // Еконо-м1ка Укра!ни. — 2006. — С. 28-32.
2. Волынский Г. О конкурентных преимуществах в условиях глобализации / Г. Волынский // Экономика Украины. — 2006. — №12. — С. 68-72.
3. Зянько В. Глобал1защя та шновацшний процес: !хнш взаемовплив / В. Зянько // Економша Укра!ни. — 2006. — №2. — С. 84-89.
4. Електронний ресурс — http://www.ukrstat.gov.ua/
75
