CC BY
12
ефективностi та розглядати li як штегральну ефективнiсть, то важко однозначно вщповюти на запитання, якi системи - кооперативы чи некооператив-ш, чист чи нечистi - ефективнiшi. Для правильно! вщповщ на це запитання потрiбно здiйснити спецiaльний науковий aнaлiз окремих складових штег-рального рiвня ефективностi та виявити !хт сшввщношення. Такий aнaлiз реaлiзувaти практично дуже важко, оскiльки соцiaльно-духовнa ефективнiсть не мае чггко! грошово! форми вираження, вона не обов'язково мaтерiaлi-зуеться в економiчних процесах i дуже часто мае позaекономiчну форму ре-ашзаци, зaфiксувaти яку дуже важко.
Лггература
1. Рехлецький G.A. Кооперативный каттал в умовах переходу до ринку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / С.А. Рехлецький. - Льв1в : Вид-во ЛНУ, 2002. -20 с.
2. Рехлецький С. А. Кооперативний каттал в умовах переходу до ринку : дис. ... канд. екон. наук / С.А. Рехлецький. - Льв1в : Вид-во ЛНУ, 2002. - 184 с.
3. Гелей С.Д. Теор1я та ютор1я кооперацп : пщручник / С.Д. Гелей, Р.Я. Пастушенко. -К. : Вид-во "Знання", 2006. - 513 с.
4. Бабенко С.Г. Основ1 кооперации : навч. поабн. / С.Г. Бабенко, С.Д. Гелей, Я. А. Гон-чарук, Р.Я. Пастушенко. - К. : Вид-во "Знання", 2004. - 470 с.
5. Бабенко С.Г. Трансформащя кооперативних систем в перехщнш економщ / С.Г. Бабенко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2003. - 332 с.
Драбовский А.Г. Теоретический анализ кооперативных систем по отраслевым типам
Выделены самые типичные функционально уровневые интерпретации кооперативных систем. Охарактеризованы основные тенденции и особенности развития ме-зо-экономической теории кооперативных систем. Выделены отраслевые типы кооперативных систем и осуществлен их теоретический анализ.
Ключевые слова: кооперативные системы, мезо-экономическая теория кооперативных систем, производственные, потребительские и коммерческие кооперативные системы, эффективная эластичность кооперативных систем.
Drabovskiy A.G. A theoretical analysis of the co-operative systems is after of a particular branch types
The most typical functionally level interpretations of the co-operative systems are selected. Basic tendencies and features of development of mezo-economic theory of the cooperative systems are described. The of a particular branch types of the co-operative systems are selected and they are carried out theoretical analysis.
Keywords: co-operative systems, mezo-economic theory of the co-operative systems, production, consumer and commercial co-operative systems, effective elasticity of the cooperative systems.
УДК330.322.3:338.43 Acnip. М.М. Ковальчук1 -Львiвська фтансова академш
ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У С1ЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВ1 ТА II ВПЛИВ НА РЕЗУЛЬТАТИ
Обгрунтовано розвиток швестицшно! дiяльностi у сшьському господарсга та l! вплив на результати у Ль^вськш область Проaнaлiзовaно основш даш гaлузi та виз-начено спрямування швестицш. !нвестицшш ресурси в тих обсягах, яю фактично ре-
1 Наук. кер1вник: проф. М.1. Яцшв, канд. екон. наук - Льв1вська фшансова академш
алiзуються, не забезпечують розширеного вiдтворення, а для бшьшосп вiтчизняних пiдприeмств основним джерелом швестицш е 1'хш власнi кошти. Як наслiдок, у важ-кому станi перебувае матерiально-технiчна база сшьського господарства.
Постановка проблеми. Сьогодш настав той р1вень дефщиту й дорож-неч1 продовольства, коли треба визнати, що стшке та збалансоване економ1ч-не зростання у сшьському господарств1 базуеться, насамперед, на потреб1 ю-тотного збшьшення обсягу швестицш. Зростання рол1 довготермшового кре-дитування др1бних i середшх фермер1в та залучення шоземних швестицш е визначальними чинниками забезпечення ефективного розвитку галузь В умо-вах економiчноi кризи щ питання набувають особливоi актуальностi. Вщ iхнього вирiшення на сучасному еташ значною мiрою залежить вiдновлення та зростання матерiально-ресурсного потенцiалу, пiдвищення рiвня вироб-ництва та конкурентоспроможностi сшьськогосподарсько' продукцп на внут-рiшньому i зовнiшньому ринках, вирiшення всього спектра сощально-еконо-мiчних проблем. Бюджетний дефщит, скорочення державноi пiдтримки сiльськогосподарських товаровиробниюв, фiнансова залежнiсть Украiни вiд шоземних держав посилюють актуальнiсть вирiшення проблеми рацiоналiза-цп i пiдвищення ефективност використання наявних i доступних швести-цiйних ресурсiв.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Розвиток iнвестицiйноi дь яльностi дискутуеться в лiтературi, тому з окремих проблем можна спиратись на авторитетну думку вщомих в^чизняних i зарубiжних вчених-економiстiв, таких як: В.1. Бiрман, 1.О. Бланк, А.А. Пересада, Г.М. Пщшсецький, В.В. Ко-вальов, П.Т. Саблук, М.1. Савлук, О.Ю. Стариков, Дж. М. Кейнс, О.Л. Смiр-нов та ш. Однак переважна бiльшiсть наукових дослщжень присвячена за-гальному механiзму iнвестицiйноi дiяльностi, розробленню теоретичних основ, тому невиршеш питання щодо розрахунюв ефективностi, привабливостi агропiдприемств.
Мета дослвдження полягае у визначеннi тенденцш розвитку швести-цiйноi дiяльностi у сшьському господарствi та аналiзi загального стану вщ-творюваних процесiв у ньому для розроблення висновюв на перспективу.
Виклад основного матерiалу. Сшьське господарство належить до провiдних галузей агропромислового та господарського комплексу Укра'ни, ефективнiсть функцiонування яко' визначае економiчну та продовольчу без-пеку кра'ни.
Недостатнi обсяги iнвестицiйних ресурсiв призвели до послаблення матерiально-виробничоi бази суб'еклв господарювання, зменшення його при-бутковост i рентабельностi, низького рiвня концентраци i спецiалiзацii ви-робництва, слабкого розвитку шфраструктури аграрного ринку. На наш пог-ляд, достатня кшьюсть фiнансових ресурсiв е запорукою оновлення та вдос-коналення матерiально-технiчноi бази сшьськогосподарського виробництва, пiдвищення його ефективност^ забезпечення конкурентоспроможностi аграрного сектору загалом. Матерiально-ресурсне забезпечення аграрного виробництва, його ефективний розвиток в умовах транзитивно' економжи прямо залежать вiд обсягу, структури та напряму швестицш - витрат на будiвниц-тво та ремонт виробничих примщень, придбання сiльськогосподарськоi тех-
шки та обладнання, впровадження нових технологш, забезпечення дос-татнього рiвня платоспроможностi, змщнення фiнансовоï стiйкостi та полш-шення виробничоï дiяльностi аграрних шдприемств.
Ниш ситуащя з можливостями доступу до отримання довготермшо-вих кредитiв для бшьшосп дрiбних i середнiх фермерських господарств проблемна. Основними перешкодами на шляху отримання кредиив е: невирь шене правове питання власностi на землю, низька рентабельшсть бiльшостi агрошдприемств, непрозорiсть ринку. Для пiдвищення ефективност мехашз-му кредитування сiльського господарства потрiбно на законодавчому рiвнi створити привабливi умови для вкладення кредитних ресурЫв комерцiйних банкiв у розвиток сфери АПК.
На думку Ф.О. Ярошенка, основу поличного принципу забезпечення швестицшними ресурсами сiльського господарства загалом повинно стано-вити створення сприятливих умов для поеднання сировинних, переробних i торгових галузей АПК в единому комплекс^ Проблема в тому, що кошти з бюджету видшяються здебiльшого переробним пiдприемствам АПК, а також на важливi технiчнi культури, таю як льонарство, хмелярство, а на розвиток шших галузей - зернове господарство, овочiвництво, продукщя вели^ рога-тоï худоби, свинарство - кош^в не вистачае [1].
Як справедливо зазначае М.Ю. Коденська, сшьськогосподарське ви-робництво мае екстенсивний характер, а стан розвитку аграрного виробниц-тва зумовлений низкою чинниюв i насамперед байдужiстю держави до стану розвитку сшьського господарства. Як наслщок - дефщит фiнансових i матерь ально-технiчних ресурсiв у шдприемствах аграрного сектора, високий фiзич-ний i моральний рiвень спрацьованостi основних засобiв - потребуе збшь-шення витрат на ïхнiй ремонт [2].
У сучасних умовах активiзацiя iнвестицiйноï дiяльностi е визначаль-ною - через свiтову кризу продовольства, котра спричинила стрiмке зростання щн на продукти харчування, i цим самим зумовила потребу щодо залучен-ня внутрiшнiх i зовтштх iнвестицiй. Певна робота у цьому напрямi ведеться, про що свщчать статистичнi показники. На початку 2008 р. свiтовi цiни на продовольчi товари пiднялися до найвищого рiвня за останнi 50 рокiв. Як нас-лiдок, середня рентабельнiсть вирощування соï в Украïнi досягла 220 %, пше-ницi - 151 %, кукурудзи - 164 %, ячменю - 119 %. На нашу думку, рют при-бутковост зумовив притж iноземних iнвестицiй. Так, зросли обсяги прямих шоземних швестици у сшьське господарство, мисливство, люове господарство Львiвськоï областi. У 2005 р. ця сума становила 188,4 тис дол. США, а у 2008 р. - 77623,2 тис дол. США. Безумовно, в останш роки активно швес-туеться сшьське господарство, адже воно мае великий потенщал i поступово перетворюеться у лщера нацiональноï економжи. Так, на розвиток сшьсько-господарських шдприемств у 2008 р. скеровано вдвiчi бшьше коштiв, нiж за 2007 р. та у 12 разiв - порiвняно з 2000 р. Фшансування переважно здшснюва-ли шоземт iнвестори, а кошти вкладали у придбання обладнання [3, с. 9, 87].
Таким чином, швестици це - найважливша частина фшансування розширеного вщтворення, яка забезпечить економiчне зростання в довготри-валш перспективi. Вони визначають темпи розвитку сiльськогосподарського
виробництва, а широке !х застосування забезпечить структурш змiни, техно-логiчне переоснащення та модершзащю, запровадження сучасних високопро-дуктивних i ресурсоощадних технологiй, вихiд на передовi позици розвитку й прюритетност галузi.
Зазначимо, що протягом тривалого перiоду iнвестицiйна активнiсть спадала, що пов'язано з шфлящею та зниженням стшкосл нацiональноl ва-люти, дефщитом бюджету, а здебiльшого - прорахунками та недосконалютю законодавства. Незначне фшансування галузi зумовили катастрофiчну спрацьованiсть устаткування, збшьшення навантаження на одиницю застарь ло! технiки, що iстотно знижуе ефективнiсть функцiонування аграрних шд-приемств; соцiальний занепад села, зменшення каштального будiвництва, зростання безробiття у сшьськш мiсцевостi. Подальший стан розвитку сшьсь-кого господарства залежатиме вiд полггики держави у розробленнi комплексу правових, оргашзацшних та економiчних заходiв, спрямованих на шдвищен-ня ефективностi та стимулювання iнвестицiйноl активностi.
На нашу думку, основними методами такого стимулювання е: зменшення податкового тиску на певш види сшьськогосподарсько! продукци; тд-вищення обсягу фiнансовоl тдтримки сiльськогосподарського виробництва; стимулювання iмпорту та експорту (звшьнення вiд експортного мита).
Оскшьки, iнвестицiйна дiяльнiсть - це соцiально-економiчний процес здiйснення iнвестицiйних вкладень з метою стабiльного розвитку та досяг-нення високих результатiв в економщ, вирiшальний чинник усiеI економiч-но! полiтики, необхiдно визначитись iз деякими напрямами II розвитку.
Одним iз основних стратегiчних напрямiв подальшоI активiзацiI iнвес-тицiйноI дiяльностi мае бути створення привабливого швестицшного кшма-ту. Для цього насамперед потрiбно створити вiдповiдну нормативно-правову базу, яка б регулювала iнвестицiйнi процеси у сшьському господарствi з метою шдвищення ефективностi та конкурентоспроможностi товаровиробниюв. В УкраIнi необхiдно прийняти комплексну програму залучення iнвестицiй, що передбачатиме: впровадження та розроблення механiзмiв залучення шо-земних iнвестицiй; пiдвищення рiвня гарантiй i прав iнвесторiв, налагоджен-ня автоматизованоI iнформацiйноI системи для забезпечення оперативного пошуку партнерiв у сферi iноземного iнвестування, належного режиму кон-сультацiйного обслуговування з питань права, фшансування та страхування; створення державного реестру шоземних iнвесторiв i банку даних про об'екти шоземного iнвестування [4].
Ураховуючи зазначене, в УкраНш надто повiльно утверджуеться розу-мiння вагомостi сiльського господарства в органах державноI законодавчоI i виконавчоI влади. Пiдтвердженням цього е вщсутшсть чiткоI i послiдовноI державноI полiтики в аграрнiй сферi: зволжання зi здiйсненням реформ, вiд-сутшсть права приватноI власностi на землю, яка не е повнощнним товаром; повшьш темпи приватизацiI, невiдповiднiсть iнвестицiйноI дiяльностi свiто-вим вимогам. Таким чином, постае питання про змшу аграрноI полiтики та уточнення II iнвестицiйноI стратегiI, розроблення нових перспективних про-ектiв розвитку.
Тому треба звернути увагу на те, як впливае швестицшна дiяльнiсть на функцюнування сiльського господарства у Львiвськiй обласп, про фактич-ний стан справ у розвитку якого свщчать дат за 2003-2008 рр. (табл. 1).
Табл. 1. Динамша обсягiв швестицш у стьське господарство та Их вплив на _ефектившсть у Львiвськiй областi*._
Роки 1нвестици в основний каттал, млн грн Вироблено валовой продукци в пор1внянних цшах, млн грн Вироблено з розрахунку на 100 га угщь, тис. грн Р1вень рента-бельнос- ■п, %
всього рослин-ництва тварин-ництва
2003 30,7 4070,5 1953,7 2116,8 370,2 18,1
2004 40,3 4126,4 2068,9 2057,5 379,9 12,5
2005 75,1 4057,7 1924,0 2133,7 382,2 7,9
2006 84,0 4264,7 2098,8 2165,9 404,5 22,6
2007 211,0 4292,7 2158,3 2134,4 407,7 34,0
2008 549,8 4300,5 2192,9 2107,6 412,0 24,0
2008 р. в % до: 2003 р., 17,9 п 105,6 112,2 99,6 111,3 +5,9
2007 р., 260,6 100,2 101,6 98,7 101,0 -10,0
*Джерело: [5, с.106, 109, 111].
З наведених даних випливае найперший висновок про те, що швестицшна дiяльнiсть в аграрному секторi економжи тривалий час перебувае в ста-ш стагнаци. Адже не можна вважати, що суми фшансових швестицш у межах 31-84 млн грн протягом 2003-2006 рр. були ютотними. Для 225 сшьськогоспо-дарських, не рахуючи фермерських господарств, таю суми, що в середньому становили 0,2-0,5 тис. грн на одне шдприемство, були мiзерними. Закономiр-но, що ютотного впливу на рiвень ефективност вони не здшснювали.
Пiдтвердженням цього е факти зниження рiвня рентабельностi за щ роки, незначними е темпи росту виробництва валово! продукци сшьського господарства, особливо у твариннищт Ця галузь була й залишаеться над-звичайно трудомiсткою, тому рiзко реагуе на обмежешсть або нестачу фшансових ресурЫв.
Певнi змiни в сумах швестицш були лише в два останш перюди - 20072008 рр. Тут !хня величина зросла в 2,6 раза, й досягла бшьше, тж швмшьярда гривень, або по 2,4 тис. грн на одне шдприемство у середньому. Як результат, рют на 11,3 % виробництва валово! продукци на 100 га сшьськогосподарських угщь, с^мкий скачок рентабельностi. Наприклад, у 2008 р. рiвень рентабель-ностi вше1 економiки Львiвськоl областi становив 1,3 %, вщ операцшно1 дiяль-ностi, а загалом було одержано збитюв на суму 2367,0 тис. грн [5, с. 50]. Нато-мють сiльське господарство отримало 79,1 тис. грн прибутку.
Безперечно, прогресивш тенденци змiн в аграрному секторi економiки Львiвськоl областi спричиненi дiею цiлого комплексу чинникiв, зокрема й природного походження. Однак фiнансовi швестици, на нашу думку, в умо-вах ринково! економiки повиннi вщшравати вирiшальну роль. Адже саме 1хш обсяги визначають можливостi функцiонування економiки ще1 галузi на умо-вах самофшансування.
Паралельно з цим, важливе значення, якщо не виршальне, мае обгрунтовашсть спрямування швестицш за напрямами використання. На нашу думку, орiентацiя повинна бути переважно на змщнення матерiально-тех-тчно! бази, зокрема в нарощування кшькоси основних засобiв виробництва сiльськогосподарськоI продукцй. Аграрнi пiдприемства, за даними В.С. Ше-банiна [6], забезпеченi основними сшьськогосподарськими машинами лише на 40-58 %, понад 90 % з яких вщпрацювали свш амортизацiйний строк. При цьому щорiчнi темпи вибуття технiчних засобiв у 5-10 разiв перевищують 1х придбання. Збiльшення завантаженост на технiку призводить до розтягуван-ня строкiв виконання технологiчних операцш. Тiльки через несвоечасне ви-конання робгг сiльське господарство краIни щороку недобирае майже трети-ну вирощеного врожаю, що становить 3-3,5, а втрати зерна ощнюються у 1,52 млрд дол. США.
Викладеш положення цiлковито пiдтверджують данi тдприемств ЛьвiвськоI областi (табл. 2). Аналiзуючи данi цiеI таблицi, можна зауважити немовби якусь меншовартють сiльського господарства, що тдтверджуеться тенденцiею питомо! ваги основних засобiв галузi в загальнш сумi. Не комен-туючи обсягу !хньо! питомо! ваги - в межах 3-4 % -зазначимо, що вона змен-шуеться, й за п'ять рокiв воно становило - 1,9 %. Такий самий висновок нап-рошуеться й зi зютавлення темпiв приросту - 86,9 % i 3,7 %.
Мiзернi темпи спричинеш деяким збiльшенням нововведених будь вель i споруд, до того ж невиробничого характеру або сфери перероблення продукцй. Засоби ж мехашзацй трудомютких процеЫв, придбаних ще за ра-дянських часiв, мало того, що застарш за технiко -економiчними характеристиками, перманентно зменшуються кшьюстю. Так, парк тракторiв змен-шився на 1857 одиниць, або на 32,1 %, зернозбиральних комбайшв - на 585 одиниць, або на 32,5 % за майже ^зм^но! плошд поЫву зернових та зер-нобобових культур (276,5 тис. га - у 2004 р. i 274,4 тис. га - у 2008 р).
Табл. 2. Наявшсть стьськогосподарськоХтехшки у стьськогосподарських
тдчрисмствах Львiвсько'i облает^ шт. на ктець року
Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2008 р. до 2004 р., %
Основт засоби -всього 51890,2 59232,3 68867,4 82016,9 96981,2 186,9
Сшьське господарство 2184,9 2405,0 2331,7 2275,8 2265,8 103,7
Иого питома вага, % 4,2 4,1 3,4 2,8 2,3 -1,9
Трактори (на кшець року, шт.) 5784 5308 4797 4270 3927 67,9
Зернозбиральт комбайни 1801 1701 1535 1346 1216 67,5
Установки та агрегати для до!ння кор1в 474 402 350 294 249 52,5
Бурякозбиральт машини 257 247 222 177 150 58,4
Посiви цукрових буряюв за цей перiод скоротились i3 25,7 тис га до 16,0, або на 37,3 %, вщповщно бурякозбиральних машин - на 41,6 %. Через це зупинили свою роботу Краснянський, Ходорiвський, i Самбiрський цукро-Bi заводи, а цша цукру на ринку зросла до 12000 грн за тонну проти 4100 у 2008 рощ [5, с. 68], або в 30 разiв. Таке становище вимагае не тшьки конста-таци негативiв, а й пошуку шляхiв виправлення.
Висновки. 1нвестицшш ресурси в тих обсягах, як фактично реалiзу-ються, не забезпечують розширеного вiдтворення, а для бшьшосл вiтчизняних пiдприемств основним джерелом швестицш е !хт власш кошти. Як наслiдок, у складному сташ перебувае матерiально-технiчна база сшьського господарства. Все це призвело до того, що бшьшють сшьськогосподарських шдприемств -збитковь Вони використовують застар^ технiку, а бiльшiсть обiгових кош^в спрямовуеться не на оновлення устаткування, а на його поточний i кашталь-ний ремонти. Таке становище потребуе пошуку шляхiв виправлення, таких, як доступшсть довготермiнового кредитування та залучення фiнансових ресурсiв з шших галузей, насамперед переробно! промисловостi АПК.
Лггература
1. Ярошенко Ф.О. Забезпечення сшьського господарства реальними джерелами фшансування / Ф.О. Ярошенко // Економка АПК. - 2003. - № 12. - С. 10-12.
2. Коденська М.Ю. Стан розвитку сшьськогосподарського виробництва та концепту-альш засади його швестування / М.Ю. Коденська // Економша АПК. - 2004. - № 5. - С. 71-76.
3. 1нвестицн у Льв1вськш област у 2008 рощ: статистичний зб. / Льв1в. обл гол. упр. статистики. - Льв1в, 2009. - 102 с.
4. Давиденко Н.М. Акгив1защя швестицшно'1 д1яльносп в аграрному секгор1 економши Украши / Н.М. Давиденко // Агро1нком. - 2007. - № 9-10. - С. 73-76.
5. Статистичний щор1чник Льв1всько'1 област1 за 2008 рш. - Ч. 1. - Льв1в, 2009. - 366 с.
6. Шебанш В.С. Стан та напрями оновлення i розвитку матер1ально-техшчно'1 бази с1льського господарства в Укра1'ш / В.С. Шебанiн // Економша АПК. - 2002. - № 8. - С. 16-23.
Ковальчук М.М. Тенденции развития инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве и ее влияние на результаты
Обосновано развитие инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве и ее влияние на результаты во Львовской области. Проанализированы основные данные отрасли и определены направления инвестиций. Инвестиционные ресурсы в тех объемах, которые фактически реализуются, не обеспечивают расширенного воссоздания, а для большинства отечественных предприятий основным источником инвестиций является их собственные средства. Как следствие, в тяжелом состоянии находится материально-техническая база сельского хозяйства.
Koval'chuk М.М. Progress of investment activity trends in agriculture of I its influence on results
The article is devoted to the development of the investment activity in the agricultural economy and its influence on result of in the Lviv area. The author analyses the basic figures of the brunch and defined direction investment. Investment resources in those volumes, which actually will be realized, do not provide the extended recreation, and for most domestic enterprises the basic source of investments is them the personal funds. As a result, there is a material and technical base of agriculture in a grave condition.
