CC BY
48
ilNJJ
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ
/ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 615.07:362.141:616.831-005.1 DOI: 10.22141/2224-0713.16.1.2020.197325
Мщенко Т,С,1, Чемер НМ.2, Московко С,П,3, ГукА,П,4, Шульга О,Д,5, Фломн Ю.В.6, Гуляева М.В.6, Муратова Т.М.7, Храмцов ДМ.7, ВадзюкЮ.С.8 1Харк1вський нац1ональний ун1верситет 1м, В.Н. Караз1на, м, Харк1в, Укра!на 2Ки!всы<а обласна 1<л1н1чна л1карня, м, Кив, Укра!на
3В1нницький нац!ональний медичний ун1верситет 1м, М,1, Пирогова, м, В1нниця, Укра!на 41нститут нейрох1рурп! 1м, академ!ка А,П, Ромоданова НАМН Украни, м, Ки!в, Укра!на 5Волинська обласна кл!н!чна л1карня, м, Луцьк, Укра!на 6Медичний центр «Оберг», м, Ки!в, Укра!на
7Одеський нац!ональний медичний унверситет, м, Одеса, Укра!на 8Консультант програми «Angels», м, Ки!в, Укра!на
Оцшка якост надання шсультно!' допомоги у стацюнарах за даними реестру RES-Q
Резюме. Реестр nKocmi лкування тсульту (REgistry of Stroke Care Quality, RES-Q) дозволяе оцтити якСть надання допомоги хворим з тсультом у стацюнарах i nopiemmu iiз якстю в тших кра'тах. Мета до^дження. Оцтити яксть надання стацонарног допомоги хворим is мозковим тсультом в УкраМ. Mamepimu та методи. З 2017року до реестру RES-Q внесено тформацт по 14 305 пащентах is 90 лжарень Укра'ти. Середтй вж хворих становив 68 ротв. 85,08 % хворих було з шемiчним шсультом, 10,53 % — 1з внутршньомозковими гемораггями, 1,98 % — 1з субарахногдальним крововиливом, 0,01 % — з венозним тромбозом, 0,27% — з криптогенним тсультом, 2,13 % — 1зтранзиторною шемiчною атакою. У 19,33 % пацiентiв мозковий тсульт був повторним. Результати. В тсультних вiддiленнях лжувалося 67,9 % хворих, решта — у вiддiленнях реашмаци, загальног неврологи, нейрохiрургii. КТ, МРТ проведено 92,1 % хворих. Тяжксть тсульту за шкалою NIHSS була оцтена у 88,5 % хворих (середтй бал — 9). Тест на дисфагж проведено 86,71 % хворих. Реканал1зацт зроблено 5,94 % пацiентiв з шемiчним мозковим тсультом (тромболтична тератя — 5,33 %, мехатчна тромбектомiя — 0,61 %). Гемжратектомж проведено у 0,29 % пацiентiв. Видалення ттракратальног гематоми виконано у 2,7 % пацiентiв i-з внутршньомозковими геморагiями. Реабштацтну допомогу отримали 71,98 % хворих. Висновок. Проведения анал1зу реестру RES-Q дозволило на невеликш кiлькостi пацiентiв (5 % вiд загального числа хворих на мозковий тсульт за 3роки в Украт1) оцтити яксть лжування i визнати, що вона вимагае значного по-лтшення i змт в оргатзащ допомоги хворим.
Ключовi слова: мозковий тсульт, реестр RES-Q, яксть лжування, нейров1зуал1защя, тромболтична тератя, тсультт вiддiления, вторинна профлактика.
1нсульт — одна з основних причин захворюва-носп, швалщизацп' та смертност в усьому свт. За даними Всесвггньо1 оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ), у свт щорiчно вщбуваеться понад 17 млн мозкових шсулклв (М1). Помирають внаслщок М1 6,7 млн хворих, що становить 11,9 % вщ загально!' смертност населення. Мозковий шсульт е другою
причиною смерт у свт шсля iшемiчноï хвороби серця [1—4].
Захворюванють на М1 значно варше в рiзних ре-понах планети. В бврош щорiчно хворшть на М1 по-над 1,2 млн людей [5, 6]. При цьому в крашах Сходно!' бвропи захворюванють у 2—3 рази вище, шж у крашах Захщно!' бвропи [1, 6].
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevralogiceskij zurnal»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденцн: Мщенко Тамара Сершвна, доктор медичних наук, професор, науковий ^вник вщдту судинно'1' патологи головного мозку, Державна установа «1нститут неврологи, потаатри та наркологи НацюнальноТ академи медичних наук УкраТни», вул. Академта Павлова, 46, м. Харш, 61068, Укра'ша; e-mail: mishchenko11@ukr.net For correspondence: Tamara Mishchenko, MD, PhD, Professor, Head of Department of Brain Vascular Pathology, State Institution "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Academician Pavlov st., 46, Kharkiv, 61068, Ukraine; e-mail: mishchenko11@ukr.net
У найближчi десятилiття експерти ВООЗ прогно-зують подальше зростання кiлькостi випадыв М1, що пов'язано 3i старшням населення планети i зна-чним поширенням у популящ! таких факторiв сер-цево-судинного ризику, як артерiальна гiпертензiя, атеросклероз, хвороби серця, цукровий дiабет, курш-ня, зловживання алкоголем, гiподинамiя, нездорове харчування, забруднення оточуючого середовища та iн. [5—8]. Експерти прогнозують, що до 2035 року кшьысть нових випадкiв М1 в крашах бвропи збшь-шиться на 34 %, а смертнють внаслшок цього зросте на 45 % [1].
1нсульт е провiдною причиною не тшьки смерт-ностi, але й iнвалiдизацiï населення планети. Близь-ко 25 % iнвалiдизацiï дорослого населення зумов-лено iнсультом. Щорiчно з'являеться понад 6 млн хворих зi стiйкими наслiдками мозкових катастроф [1, 2]. Така невпшна ситуащя спонукала ВООЗ ще в 2006 рощ визначити шсульт як глобальну ешдемш, що являе загрозу здоров'ю та якостi життя населен-ня планети.
Зростання ылькосп випадкiв мозкових iнсультiв у крашах бвропи спонукало у грудш 2007 року ство-рити бвропейську органiзацiю iнсульту (European Stroke Organisation, ESO), яка об'еднала дослiдникiв, лiкарiв, нацiональнi iнсультнi, неврологiчнi, нейрохь рурпчш товариства, непрофесiйнi органiзацiï. Мета ESO — знизити захворюванють, смертнiсть та шваль дизацiю внаслiдок iнсульту шляхом покращення до-помоги хворим.
Одшею з перших iнiцiатив ESO став проект ESO-EAST, започаткований 2015 року та спрямований на покращення якост надання допомоги хворим на шсульт у крашах Схщно! бвропи. Проведення цього проекту обумовлено тим, що тягар шсульту значно вищий у крашах Схшно! бвропи, шж у крашах За-хiдноï бвропи. Дослщники вважають, що основними причинами тако! ситуацй' е бiльш висока поширешсть факторiв серцево-судинного ризику та бшьш низька якiсть лiкування iнсульту в схшних крашах бвро-пейського регюну. Незважаючи на проведену велику кшьысть дослшжень iз доведеною ефективнiстю у ль куваннi iнсульту, впровадження ix результатiв у кль нiчну практику вщбуваеться бiльш повiльно у крашах Схшно! бвропи. Наприклад, частота використання тромболггачно! тераш! у лiкуваннi iшемiчниx шсуль-тiв у крашах Захшно! бвропи коливаеться вiд 5 до 25 %, тодi як у багатьох крашах Схшно! бвропи вона значно менша. Ще гiрша ситуащя в разi застосування ендоваскулярних втручань (меxанiчноï тромбектомй'). Однак навiть недорог процедури, такi як проведення скриншгу на дисфагiю, що сприяе зменшенню час-тоти ускладнень, недостатньо добре впроваджеш у клiнiчну практику в деяких крашах Схшно! бвропи. ESO вважае, що таы вiдмiнностi у лшуванш хворих на iнсульт повинш бути усуненi [1].
Вiдомо, що в Укра!ш протягом декiлькоx десятирiч спостерiгаються високi показники заxворюваностi та смертност вiд М1, якi значно перевищують аналопч-
ш в розвинутих крашах бвропи. Яысть надання допомоги хворим на М1 в нашш кра'1ш потребуе змiн на краще. Тому Украша долучилась до цього проекту. Був створений керiвний комгтет проекту ESO-EAST в УкраКш, до складу якого увiйшли провшш фахiвцi (неврологи, нейрохiрурги) в галузi шсультологп. Mi-сiя проекту ESO-EAST в Украшк сприяти розвитку шсультно! служби, знизити захворюванiсть та змен-шити наслiдки iнсульту в крашь
Першим кроком у проектi ESO-EAST стала роз-робка та впровадження Реестру якост лiкування ш-сульту (REgistry of Stroke Care Quality, RES-Q), спря-мованого на оцшку якостi лiкування хворих у кожнш крашь Спочатку RES-Q був орiентований на краши Центрально! та Схшно! бвропи. Проте в подальшому до нього залучились i iншi краши свiту. RES-Q мае на мет зiбрати воедино данi про яысть лiкування iнсульту з лiкарень по всш бвропi. Данi, занесенi в реестр, дають змогу визначити найважливiшi про-блеми, з якими стикаеться кожна краша, лiкарня, оцiнити яысть лшування, порiвняти ii з лшуванням в iнших крашах та розробити заходи щодо покращення надання допомоги хворим на Ml. У реестр вноситься шформащя, що дозволяе ощнити яысть лшуван-ня зпдно з критерiями, запропонованими проф. В. Norrving et al. та опублшованими в журналi «Stroke» (2015). Вони базуються на результатах багатьох досль джень, якi продемонстрували найважливiшi моменти в покращенш якостi стацiонарного лкування хворих на мозковий iнсульт. В American Stroke Association Get with the Guidelines Stroke Program, що проводилась з 2003 по 2007 рш, добровшьно взяли участь 790 клшш. Аналiз отриманих даних продемонстрував, що проведення програм, спрямованих на покращення якост стащонарного лкування, було пов'язано зi зменшен-ням швалшизаци та смертностi протягом 5 роыв пiсля перенесено! мозково! катастрофи [9]. Це покращення не залежало вш розмiру установи, географiчного роз-ташування. У подальшому було проведено ще багато дослшжень, якi подтвердили цi результати [10—12]. Специфiчними показниками, що ощнювались у цих дослшженнях та впливали на якiсть лкування, були: лiкування в iнсультних центрах, проведення нейровь зуалiзацiйних методiв (КТ, МРТ головного мозку), вь зуалiзацiя судин, дiагностика серцевих аритмiй (скри-нiнг дисфагп), застосування реканалiзацiйних методiв (тромболiтична терапiя, механiчна тромбектомiя) у хворих з iшемiчним iнсультом, призначення заходiв вторинно! профiлактики Ml (зниження артерiально-го тиску, статинотерапiя, антитромбоцитарна тера-пiя, антикоагулянтна терапiя хворих iз фiбриляцiею передсердь, каротидна хiрургiя, вiдмова вiд курiння та ш), проведення реабiлiтацiйних заходiв, наслiдки гострого перюду iнсульту [13—41]. Цi показники були взят до уваги при розробщ реестру RES-Q.
Реестр RES-Q почав виконуватись в Укра!ш з 2017 року i продовжуеться дотепер. До реестру RES-Q до-лучилось 90 лiкарень (14 обласних, 33 мюьких, 36 цен-тральних районних лшарень, 5 приватних медичних
центрiв, 1 науково-дослщний iнститут НАМН Укра!-ни, 1 госшталь для iнвалiдiв вшни). Перелiк лiкарень, якi подали даш до реестру RES-Q: Ки!вська обласна клшчна лiкарня, Центр реконструктивно! та виновно! медицини м. Одеса (Ушверситетська клiнiка, iнсультний блок у невролопчному вiддiленнi), Хар-кiвська залiзнична клiнiчна лiкарня № 1, медичний центр «Оберт>, Бiлоцеркiвська мiська лшарня № 2, Чернiвецька лiкарня швидко! допомоги, Бородянська центральна районна лшарня, Любешiвська центральна районна лшарня, Турiйська центральна районна лiкарня, Обухiвська центральна районна лiкарня, 1ваницька центральна районна лшарня, Маневицька центральна районна лшарня, Любомльська центральна районна лшарня, Луцька центральна районна ль карня, Торчинська районна лiкарня, Луцька мюька клiнiчна лiкарня, Локачiвська центральна районна лшарня, Горохiвська центральна районна лшарня, Кiверцiвська центральна обласна лшарня (невро-логiя), Нововолинська центральна мюька лiкарня, Ковельське територiальне мiжрайонне об'еднання, Ки!вська мiська клiнiчна лiкарня № 3, Володимир-Волинська центральна районна лшарня, Ржищевська центральна районна лшарня, Згурiвська центральна районна лiкарня, Ратненська центральна районна ль карня, Камшь-Каширська центральна районна лшар-ня, Госшталь для ветерашв-швалшв, ММ1 «Мiська клшчна лiкарня № 3», Старовижкiвська центральна районна лшарня, Володарська центральна районна лшарня, Iвано-Франкiвська обласна клiнiчна лшарня, Фастiвська центральна районна лiкарня, Рiвненська державна лiкарня, Дубенська обласна лшарня, Терно-пiльська обласна клiнiчна психоневролопчна лшар-ня, Вiнницька лiкарня швидко! допомоги, Рiвненська обласна клiнiчна лшарня, Ставищенська центральна районна лiкарня, Переяслав-Хмельницька центральна клшчна лiкарня, Кагарлицька центральна районна лшарня, Ки!вська мюька клiнiчна лiкарня № 5, Черш-гiвська мiська лiкарня № 1, Кшшчна лiкарня швидко! допомоги, Черкаська обласна лшарня (неврологiя), Чернiгiвська обласна лшарня, Чернiгiвська мiська клiнiчна лшарня № 2, Чернiгiвська центральна районна лшарня, Харкiвська мiська кшшчна лiкарня № 7, Прилуцька центральна районна лшарня, Харкiвська мiська лшарня швидко! допомоги, Одеська обласна кшшчна лiкарня, Ужгородська державна лiкарня, Бе-резанська мiська лiкарня, Коломийська центральна районна лшарня, Миронiвська центральна районна лшарня, Полтавська обласна клiнiчна лшарня iменi М.В. Склiфосовського, 1нститут нейрохiрургi! iме-нi акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра!ни, Ки!вська мiська Олександрiвська клiнiчна лiкарня, Калушська центральна районна лшарня (Iвано-Франкiвська область), Борисшльська центральна обласна лiкарня № 1, Терноптьська обласна клiнiчна психоневролопчна лiкарня, Хустська центральна районна лшарня, Броварська центральна районна лiкарня, Запорiзька мiська клiнiчна лiкарня № 2, Запорiзька мiська кль нiчна лшарня № 6, Центр ендоваскулярно! нейрора-
дюлогп, м. Ки!в, Mукачiвська центральна районна лiкарня, Черкаська мюька лшарня ШМД № 3, Жи-томирська центральна мiська лшарня № 1, Бердичiв-ська мюька центральна лшарня, Вiнницька обласна психоневролопчна лшарня, Запорiзька мiська кль шчна багатоспецiалiзована лiкарня № 9, Богуслав-ська районна центральна лiкарня, Ржищiвська мiська клiнiчна лiкарня, Коростенська мюька центральна кшшчна лiкарня, Рокитнянська центральна районна лшарня, Броварська центральна районна лшарня, Роздiльська мiська лшарня, одеський медичний центр «Into-Sana», Микола!вська центральна районна лшар-ня, Микола!вська мiська лiкарня № 4, Васильывська центральна районна лiкарня, Сумська мюька кшшч-на лiкарня № 1, Херсонська мюька кшшчна лiкарня iм. б.В. Карабелеша, Волинська обласна кшшчна ль карня, Харкiвська обласна кшшчна лiкарня (невро-логiя), Шацька центральна районна лшарня, ПП «Ре-гюнальна лiга реашмаци», Запорiзька мiська лшарня швидко! допомоги № 5 (нейрохiрургiя). Найбiльша кiлькiсть лiкарень представлена в реес^ з Кшвсько!, Волинсько! та Запорiзькоi областей.
У реестр внесено шформацш по 14 305 пащен-тах. Найбiльшу кiлькiсть пацiентiв внесли в реестр Запорiзька мiська кшшчна лiкарня № 6 (1706 хво-рих), Вiнницька обласна психоневрологiчна лшарня iм. О.1. Ющенка (1332 хворих), Чершвецька лiкарня швидко! допомоги (1233 хворих). По одному хворому занесли шформацш в реестр Микола!вська центральна районна лшарня, Чершпвська мюька кшшч-на лiкарня, Торчинська районна лшарня. Середнiй вiк хворих становив 68 рошв. Серед хворих було 51,48 % жшок та 48,52 % чоловшв.
За шдтипом Ml хворi були розподiленi так: бшьшють були з iшемiчним шсультом (85,08 %), iз внутрiшньомозковою геморапею — 10,53 %, iз суб-арахно!дальним крововиливом — 1,98 %, з крип-тогенним iнсультом — 0,27 %, з венозним тромбозом — 0,01 %, iз транзиторною iшемiчною атакою — 2,13 % хворих.
Основною причиною геморапчного шсульту була артерiальна гiпертензiя (53,73 % хворих). Значно рщше причинами стали аневризми, артерiовенознi мальформаци, амшощна ангiопатiя, використання антикоагулянтiв та шшь В реестр занесено даш по 19,33 % хворих iз повторним шсультом. Лшувалися у невролопчних вщдшеннях — 88,5 % пащенпв, у ней-рохiрургiчних — 2,67 %, у реашмацшних — 8,12 %, у терапевтичних — 0,34 %, в шших вщдшеннях — 0,37 %. Серед невролопчних: у шсультних вщдшен-нях лiкувалось 67,9 % хворих, у вщдшеннях загально! неврологи — 31,26 %, у вщдшеннях iз наявнiстю теле-медицини — 0,84 % хворих.
Нейровiзуалiзацiйнi методи обстеження (КТ, МРТ) були проведен у 92,1 % хворих; 7,34 % пащенпв ней-ровiзуалiзацiю не проведено. Не були занесеш данi щодо нейровiзуалiзацi'i по 0,56 % хворих. Бшьшосп пацiентiв (60,31 %) нейровiзуалiзацiя проводилась протягом години шсля надходження у стацiонар.
Тшьки понад 6,0 % хворих проводилась вiзуалiза-цiя судин. КТ-ангiографiя виконана 100 патентам (5,59 %), МР-ангiографiя — 13 пацiентам (0,73 %), КТ- i МР-ангiографiя — 25 пацiентам (1,4 %). Хворi розподшялись за рiвнем свiдомостi (за шкалою коми Глазго): 15-13 б^в — 61,38 %, 12-8 б^в — 25,93 %, менше 8 баив — 12,7 %.
Тяжкiсть шсульту за шкалою NIHSS була оцшена у 88,5 % хворих, не оцшена — у 10,5 %, не були занесет дат по 137 патентах (1 %). Середнш бал за шкалою NIHSS становив 9 балiв. Тест на дисфагш був проведений 86,71 % хворих, у значно! бшьшос-т — протягом доби; тест на дисфагш не проведений 13,29 % хворих.
Серед загально! кшькосп пащенпв з iшемiчним iнсультом реканалiзацiя проведена лише 5,94 % хворих, iз них тромболггична терапiя — 649 пащентам, що становить 5,33 %. Найбшьша кiлькiсть тромболь зиав зроблена у Вiнницькiй обласнiй психоневроло-гiчнiй лiкарнi iм. О.1. Ющенка (265 пацiентiв), мiськiй лiкарнi № 2 м. Бша Церква (92 пащенти), Полтавськiй обласнiй клiнiчнiй лшарт iм. М.В. Склiфосовського (59 пащенпв), Одеськiй обласнiй клiнiчнiй лiкарнi (40 пащенпв), одеському медичному центрi «1п1о^апа» (37 пацiентiв).
Ендоваскулярне лiкування проведено у 74 пащен-тiв (0,61 %), ендоваскулярне лшування разом iз тром-болiзисом — у 12 пащенпв (0,1 %). Гемiкранiектомiю застосовано в 42 пащенпв (8 хворих у Полтавськш обласнiй клiнiчнiй лшарт iм. М.В. Скшфосовсько-го, 6 хворих в Одеському центрi реконструктивно! та вiдновноi' медицини (Унiверситетська кштка), 4 хворих в Одеськiй обласнш клiнiчнiй лiкарнi). Хiрур-гiчне лшування (видалення iнтракранiальноi гемато-ми) геморапчного iнсульту проведено 40 пацiентам. Проведення штучно! вентиляцп легень знадобилось 119 хворим (3,96 %). 9899 пащентам, що становить 71,98 % вш загально! кшькосп хворих, були проведет реабшггацшш заходи, не здшснеш — 3853 пащентам (28,02 %).
Заходи щодо вторинно! профiлактики мозкового iнсульту включали призначення антигшертензивно!, антикоагулянтно!, антиагрегантно! терапп та стати-нотерапii, каротидно! ендартеректомii. Антигшер-тензивна терапiя була призначена 93,57 % хворих, не призначена — 840 пащентам, що становить 6,43 %. Статинотерапш отримували 10 352 пащенти, тобто 82,98 %. Статини не були призначеш 2123 хворим, що становить 17,02 %. Антитромботична терашя у виглядi антикоагулянпв та антиагреганпв була призначена 97,17 % хворих, не призначена, але рекомендована — 2,77 %, не призначена i не рекомендована — 0,06 %.
Фiбриляцiя передсердь (ФП) була виявлена у 30,51 % хворих. Серед ще! частки хворих тшьки половит були призначеш антикоагулянти: антагошсти вггамшу К — 14,24 %, дабтатран — 19,79 %, риварок-сабан — 13 %, ашксабан — 0,54 %. Не призначалась антитромботична терашя 2,77 % хворих на ФП. Ре-
шта хворих на ФП отримували антиагреганти. УЗД судин голови та ши! була проведена 6072 пащентам (49,69 %). Каротидний стеноз 50-70 % було виявлено у 2,53 % пащенпв, стеноз > 70 % — у 3,74 %.
1з числа хворих, яы занесет до реестру, не палили 2546 пащенпв (19,03 %), палили i кинули палити 8068 пащенпв (60,29 %), палили i не кинули палити 2768 пащенпв (20,68 %).
Серед пащенпв, яким була призначена консуль-тащя фахiвця з шсульту: рекомендовано i проведено консультацш у 875 пащенпв (27,15 %), рекомендовано i не проведено у 1103 (34,22 %), не неправлеш на консультацш 1245 (38,63 %). У середньому тривалють лшування у стацiонарi становила 10 дшв. Померло в стацiонарi 923 пацiенти (6,45 %). Були виписаш до-дому 11 170 пащенпв (78,09 %), переведенi в реабш-тацiйнi вщдшення 763 пащенти (5,33 %), переведеш в iншi стацiонари 1368 пацiентiв (9,56 %), в сощальш установи — 80 пащенпв (0,56 %),
Отже, проведення реестру RES-Q дало змогу на 14 305 пащентах, що становить близько 5 % вщ загально! ктькосп хворих на М1 (за 3 роки в Укра!ш), ощнити якiсь лiкування та визначити, що вона по-требуе значного покращення i змiн в оргашзацп до-помоги хворим.
1з числа внесених у реестр 85 % становили хворi на iшемiчний iнсульт, в яких середнш бал за шкалою NIHSS дорiвнював 9 балiв, що вщповщае середньому ступеню тяжкостi мозкового шсульту. В реестр було включено 10,5 % хворих iз внутршньомозковою ге-морагiею, 2 % — iз субарахно!дальним крововиливом,
2 % — з транзиторними iшемiчними атаками, 0,2 % —
3 криптогенним шсультом. Середнш вш хворих дорiв-нював 68 рокiв.
За зiбраними даними, в шсультних центрах лiкува-лось 67,9 % пащенпв. Виникае питання: чи вщповща-ють цi центри сучасним европейським вимогам та чи були вони сертифшоваш? Необхщно, щоб такi центри проходили сертифiкацiю або аудит. Зпдно з бвропей-ським планом боротьби з шсультом на 2018-2030 рр., 90 % пащенпв повинш лiкуватись в iнсультних центрах [4].
Нейровiзуалiзацiйнi дослiдження були проведе-нi 92 % хворих (потрiбно 100 %), при цьому тшьки 60 % хворих вони були проведет протягом години з моменту надходження у стащонар. Такий простий i недорогий тест, як скриншг на дисфагш, був проведений 86,7 % хворих, не проведений 13 % пашенпв.
Реканалiзацiйнi втручання як найефективнiшi ме-тоди лшування iшемiчного iнсульту проведено лише 5,94 % хворих, зокрема тромболпична терашя — 5,33 % пашенпв, ендоваскулярне лшування — 0,61 % хворих. Зпдно з бвропейським планом боротьби з ш-сультом на 2018-2030 рр., 15 % хворих повинш отри-мувати тромболггачну терапш i 5 % хворих — меха-нiчну тромбектомiю.
Реабiлiтацiйнi заходи були проведет 71,98 % хворих. На жаль, 28 % хворих не отримали такого лшуван-ня. Трохи краще проводились заходи щодо вторинно!
профiлактики iнсульту. Так, антигiпертензивна тера-пiя призначалась 93,57 % хворих, статинотерашя — 82,98 % хворих, антикоагулянтна терашя — 47,82 % хворих. ФП була виявлена у 30,5 % хворих, але тшьки половина цих пащенпв отримували антикоагулянтну терапiю (антагонюти вiтамiну K, ривароксабан, дабь гатран, ашксабан).
Вiдомо, що палiння е важливим фактором ризи-ку мозкового шсульту. Серед хворих, данi яких були занесет в реестр, палили 81 %, iз них кинули пали-ти 60,29 % пащенпв, продовжили палити 20,68 % пащенпв. УЗД судин голови та ши! була проведена 49,69 % пащенпв, при цьому каротидний стеноз вщ 50 до 70 % та >70 % виявлено у 6,27 % хворих.
Отже, аналiз даних щодо якост лшування хворих на Ml, занесених у реестр RES-Q, мае попереднш характер, бо заснований на незначнш кшькосп па-щенпв. Подальший збiр даних iз залученням бшьшо! кiлькостi лiкарень та пащенпв дозволить отримати повнiшу iнформацiю щодо якост лiкування в Укршш, порiвняти и з лiкуванням в шших крашах, визначити найважливiшi проблеми, з якими стикаються спеща-лiсти, та розробити заходи щодо покращення надання допомоги.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв та власно! фiнансовоi' защкав-леностi при шдготовщ дано! статтi.
Список лператури
1. Feigin V.L. Anthology of stroke epidemiology in the 20h and 21st centuries: Assessing the past, the present, and envisioning the future. International Journal ofStroke. 2019. № 14(3). P. 223-237.
2. Feigin V.L., Roth G.A., Naghavi M. et al. Global burden of stroke and risk factors in 188 countries, during 1990—2013: a systematic analysis for the Global burden of disease study 2013. Lancet Neurol. 2016. 15. 913-924.
3. Roth G.A., Johnson C, Abajobir A. et al. Global, Regional, and national burden of cardiovascular diseases for 10 causes, 1990 to 2015. J. Am. Coll. Cardiol. 2017. 70. 1-25.
4. Romero J.R., Wolf P.A. Epidemiology of Stroke: legacy of the Framingham Heart Study. Glob. Heart. 2013. 8. 67-75.
5. Johnson W, Onuma O., Owolabi M, Sachdev S. Stroke: a global response is needed. Bull. World Health Organ. 2016. 94. 634-634a.
6. Norrving B, Barrick J., Davalos A. et al. Action Plan for stroke in Europe 2018-2030. Eur. Stroke J. 2018. 3. 309-336.
7. Feigin V., Norrving B, Sudlow C.L.M., Sacco R.L. Updated criteria for population-based stroke and transient ischemic attack incidence studies for the 21s' century. Stroke. 2018. 49. 2248-2255.
8. Parke H.L., Epiphaniou E, Pearce G. et al. Self-management support interventions for stroke survivors: a systematic meta-review. PLoS One. 2015. 10. e0131448.
9. Schwamm L.H., Fonarow G.C., Reeves M.J., Pan W, Frankel M.R., Smith E.E., Ellrodt G, Cannon C.P., Liang L., Peterson E, Labresh K.A. Get with the Guidelines-Stroke is associated with sustained improvement in care for patients hospitalized with acute stroke or transient ischemic attack. Circulation. 2009. 119. 107-115.
10. Piepoli M.F., Hoes A.W., Agewall S. et al. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: the Sixth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of 10societies and by invited experts) developed with the special contribution of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation (EACPR). Eur. Heart J. 2016. 37. 2315-2381.
11. Hillmann S, Wiedmann S, Fraser A. et al. Temporal changes in the quality of acute stroke care in five national audits across Europe. Biomed. Res. Int. 2015. 2015. 432497.
12. Watkins C.L, Leathley M.J, Jones S.P. et al. Training emergency services' dispatchers to recognise stroke: an interrupted time-series analysis. BMC Health Serv. Res. 2013. 13. 318.
13. Fothergill R.T., Williams J., Edwards M.J. et al. Does use of the recognition of stroke in the emergency room stroke assessment tool enhance stroke recognition by ambulance clinicians?Stroke. 2013. 44. 3007-3012.
14. Ebinger M, Kunz A., Wendt M. et al. Effects of golden hour thrombolysis: a Prehospital Acute Neurological Treatment and Optimization of Medical Care in Stroke (PHANTOM-S) substudy. JAMA Neurol. 2015. 72. 25-30.
15. Lahr M.M, Luijckx G.J., Vroomen P.C. et al. Proportion of patients treated with thrombolysis in a centralized versus a decentralized acute stroke care setting. Stroke. 2012. 43. 1336-1340.
16. Bray B.D., Ayis S, Campbell J. et al. Associations between the organisation of stroke services, process of care, and mortality in England: prospective cohort study. BMJ. 2013. 346. f2827.
17. Stroke Unit Trialists' Collaboration. Organised inpatient (stroke unit) care for stroke. Cochrane Database Syst. Rev. 2013. 9. CD000197.
18. Wardlaw J.M, Seymour J., Cairns J. et al. Immediate CT scanning of acute stroke is cost effective and improves quality of life. Stroke. 2004. 35. 2477-2483.
19. Fearon P., Langhorne P. Early Supported Discharge Trialists. Services for reducing duration of hospital care for acute stroke patients. Cochrane Database Syst. Rev. 2012. 9. CD000443.
20. Langhorne P., Baylan S. Early Supported Discharge Trial-ists. Early supported discharge services for people with acute stroke. Cochrane Database Syst. Rev. 2017. 7. CD000443.
21. Audebert H.J., Schultes K, Tietz V. et al. Long-term effects of specialized stroke care with telemedicine support in community hospitals on behalf of the Telemedical Project for Integrative Stroke Care (TEMPiS). Stroke. 2009. 40. 902-908.
22. Urimubenshi G, Langhorne P., Cadilhac D.A. et al. Association between patient outcomes and key performance indicators of stroke care quality: a systematic review and meta-analysis. Eur. Stroke. J. 2017.2.. 287-307.
23. Bray B.D., Cloud G.C., James M.A. et al. Weekly variation in health-care quality by day and time of admission: a nationwide, registry-based, prospective cohort study of acute stroke care. Lancet. 2016. 388. 170-177.
24. Aguiar de Sousa D, von Martial R, Abilleira S. Access to and delivery of acute ischaemic stroke treatments: a survey of national scientific societies and stroke experts in 44 European countries. Eur. Stroke J. 2018. Epub. DOI: 10.1177/2396987318786023.
25. Lees K.R., Bluhmki E, von Kummer R. et al. Time to treatment with intravenous alteplase and outcome in stroke: an updated pooled analysis of ECASS, ATLANTIS, NINDS, and EPITHET trials. Lancet. 2010. 375. 1695-1703.
26. Emberson J., Lees K.R., Lyden P. et al. Effect of treatment delay, age, and stroke severity on the effects of intravenous thrombolysis with alteplase for acute ischaemic stroke: a meta-analysis of individual patient data from randomised trials. Lancet. 2014. 384. 1929-1935.
27. Saver J.L., Goyal M, van der Lugt A. et al. Time to treatment with endovascular thrombectomy and outcomes from ischemic stroke: a meta-analysis. JAMA. 2016. 316. 1279-1288.
28. Reinink H, de Jonge J.C., Bath P.M. et al. PRECIOUS: PREvention of Complications to Improve OUtcome in elderly patients with acute Stroke. Rationale and design of a randomised, open, phase III, clinical trial with blinded outcome assessment. Eur. Stroke J. 2018. 3. 291-298.
29. Johnston S.C., Easton J.D., Farrant M. et al. Clopidogrel and aspirin in acute ischemic stroke and high-risk TIA. N. Engl. J. Med. 2018. 379. 215-225.
30. Berkhemer O.A., Fransen P.S., Beumer D. et al. A randomized trial of intraarterial treatment for acute ischemic stroke. N. Engl. J. Med. 2015. 372. 11-20.
31. Goyal M, DemchukA.M., Menon B.K. et al. Randomized assessment of rapid endovascular treatment of ischemic stroke. N. Engl. J. Med. 2015. 372. 1019-1030.
32. Saver J.L., Goyal M, Bonafe A. et al. Stent-retriever thrombectomy after intravenous t-PA vs. t-PA alone in stroke. N. Engl. J. Med. 2015. 372. 2285-2295.
33. Campbell B.C., Mitchell P.J, Kleinig T.J. et al. Endovascular therapy for ischemic stroke with perfusion-imaging selection. N. Engl. J. Med. 2015. 372. 1009-1018.
34. Jovin T.G, Chamorro A., Cobo E. et al. Thrombectomy within 8 hours after symptom onset in ischemic stroke. N. Engl. J. Med. 2015. 372. 2296-2306.
35. Lawrence M, Pringle J., Kerr S. et al. Multimodal secondary prevention behavioral interventions for TIA and stroke: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2015. 10. e0120902.
36. Lopez-Lopez, J.A., Sterne J.A.C., Thom H.H.Z. et al. Oral anticoagulants for prevention of stroke in atrialfibrillation: systematic review, network meta-analysis, and costeffectiveness analysis. BMJ. 2017. 359. j5058.
37. Niu X., Ou-Yang G, Yan P.F. et al. Closure of patent foramen ovale for cryptogenic stroke patients: an updated systematic review and meta-analysis of randomized trials. J. Neurol. 2018. 265. 1259-1268.
38. World Health Organization. World Report on Disability 2011. Geneva: World Health Organization, 2011. Rehabilitation. www.ncbi. nlm.nih.gov/books/NBK304081/ (accessed 19 April 2018).
39. World Health Organization. Rehabilitation 2030: a callfor action, www.who.int/disabilities/care/rehab-2030/en/(2017, accessed 24 April 2018).
40. Forster A., Brown L., Smith J. et al. Information provision for stroke patients and their caregivers. Cochrane Database Syst. Rev. 2012. 11. CD001919.
41. Morris R. Meeting the psychological needs of community-living stroke patients and carers: a study of third sector provision. Disabil. Rehabil. 2016. 38. 52-61.
OTpuMaHo/Reeeived 02.01.2020 Pe^H30BaH0/Revised 13.01.2020 npuMHZTO go gpyKy/Accepted 14.01.2020 ■
Мищенко Т.С.1, Чемер Н.М.2, Московко С.П.3, Гук А.П.4, Шульга О.Д.5, Фломин Ю.В.6, Гуляева М.В.6, Муратова Т.Н.7, Храмцов Д.Н.7, ВадзюкЮ.С.8
1Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, г. Харьков, Украина 2Киевская областная клиническая больница, г. Киев, Украина
3Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина 4«Институтнейрохирургии им. академика А.П. Ромоданова НАМН Украины», г. Киев, Украина 5Волынская областная клиническая больница, г. Луцк, Украина 6Медицинский центр «Обериг», г. Киев, Украина
7Одесский национальный медицинский университет, г. Одесса, Украина 8Консультант программы «Angels», г. Киев, Украина
Оценка качества оказания инсультной помощи в стационарах по данным реестра RES-Q
Резюме. Реестр качества лечения инсульта (REgistry of Stroke Care Quality, RES-Q) позволяет оценить качество оказания помощи больным с инсультом в стационарах и сравнить ее с качеством в других странах. Цель исследования. Оценить качество оказания стационарной помощи больным с мозговым инсультом в Украине. Материалы и методы. С 2017 года в реестр RES-Q внесена информация по 14 305 пациентам из 90 больниц Украины. Средний возраст больных составил 68 лет. 85,08 % больных были с ише-мическим инсультом, 10,53 % — с внутримозговыми гемор-рагиями, 1,98 % — с субарахноидальным кровоизлиянием, 0,01 % — с венозным тромбозом, 0,27 % — с криптогенным инсультом, 2,13 % — с транзиторной ишемической атакой. У 19,33 % пациентов мозговой инсульт был повторным. Результаты. В инсультных отделениях лечилось 67,9 % больных, остальные — в отделениях реанимации, общей неврологии, нейрохирургии. КТ, МРТ проведены 92,1 % больных.
Тяжесть инсульта по шкале была оценена у 88,5 %
больных (средний балл — 9). Тест на дисфагию проведен 86,71 % больных. Реканализация проведена 5,94 % пациентов с ишемическим мозговым инсультом (тромболити-ческая терапия — 5,33 %, механическая тромбэктомия — 0,61 %). Гемикраниэктомия проведена у 0,29 % пациентов. Удаление интракраниальной гематомы выполнено у 2,7 % пациентов с внутримозговыми геморрагиями. Реабилитационную помощь получили 71,98 % больных. Выводы. Проведение анализа реестра RES-Q позволило на небольшом количестве пациентов (5 % общего числа больных с мозговым инсультом за 3 года в Украине) оценить качество лечения и признать, что оно требует значительного улучшения и изменений в организации помощи больным. Ключевые слова: мозговой инсульт, реестр RES-Q, качество лечения, нейровизуализация, тромболитическая терапия, инсультные отделения, вторичная профилактика.
T.S. Mishchenko1, N.M. Chemer2, S.P. Moskovko3, A.P. Huk4, O.D. Shulha5, Yu.V. Flomin6, M.V. Huliaieva6, T.M. Muratova7, D.M. Khramtsov7, Yu.S. Vadziuk8
1V.N. Karazin KharkivNational University, Kharkiv, Ukraine
2Kyiv Regional Clinical Hospital, Kyiv, Ukraine
3National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia, Ukraine
4State Institution "Romodanov Neurosurgery Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
5Volyn Regional Clinical Hospital, Lutsk, Ukraine
6Medical Center "Oberig", Kyiv, Ukraine
7Odessa National Medical University, Odesa, Ukraine
8Angels Program Consultant, Kyiv, Ukraine
Assessment of the quality of inpatient stroke care delivery according
to the data of RES-Q
Abstract. Background. The REgistry of Stroke Care Quality (RES-Q) enables to evaluate the quality of care provided to the stroke patients in hospitals and to compare it with the quality in other countries. Objective: to evaluate the quality of inpatient care for patients with stroke in Ukraine. Materials and methods. Since 2017, information about 14,305 patients from 90 hospitals in Ukraine has been entered in the RES-Q. Results. The average age of patients was 68 years. 85.08 % of persons had ischemic stroke, 10.53 % — intracerebral hemorrhage, 1.98 % — subarachnoid hemorrhage, 0.01 % — venous thrombosis, 0.27 % — cryptogenic stroke, 2.13 % — transient ischemic attack. In 19.33 % of patients, cerebral stroke was recurrent. Results. 67.9 % of patients were treated in stroke units, the rest — in intensive care units, wards of general neurology and neurosurgery. Computed tomography, magnetic resonance imaging were performed in 92.1 % of patients. National
Institutes of Health Stroke Scale was used to assess the severity of stroke in 88.5 % of individuals (mean score — 9). The dysphagia test was performed in 86.71 % of patients. Recanalization was carried out in 5.94 % of persons with ischemic stroke (thrombolytic therapy — 5.33 %, mechanical thrombectomy — 0.61 %). 0.29 % of patients underwent hemicraniectomy. Removal of intracranial hematoma was performed in 2.7 % of persons with intracerebral hemorrhages. 71.98 % of patients received rehabilitation care. Conclusions. Completing the RES-Q allowed us to assess the quality of treatment on a small number of patients (5 % of the total number of stroke patients for 3 years in Ukraine) and to admit that it required a significant improvement and changes in the care organization. Keywords: cerebral stroke; RES-Q; quality of treatment; neu-roimaging; thrombolytic therapy; stroke units; secondary prevention
