CC BY
23
УДК 616.521 : 616.517
Ощнка шдивщуального стану здоров'я у хворих на поширеш дерматози на пiдставi штегральних показниюв
Солошенко Е. М., Чжша Н. О.
ДУ «1нститут дерматологИ та венерологи НАМН Украгни»
Представлено результати дослщжень у 124 хворих на алергодерматози, 155 хворих на розповсюджений псорiаз та 33 хворих на артропатичний псорiаз. Для оцшки порушень iмунiтету використовували iнтегральний коефщь ент гуморального iмунiтетy що розраховували за формулою на пщст^ даних вмюту iмуноглобулiнiв А, М, в, як визначали за допомогою iмуноферментних тест-систем виробництва ТОВ НВЛ «Гранум» (УкраТна). При аналiзi проведених дослщжень встановлено залежнють мiж ступенем тяжкост перебiгу процесу i iнтегральним коефь цieнтом гуморального iмунiтетy
Ключовi слова: поширеш дерматози, штегральний коефiцieнт гуморального iмунiтетy
Biдомо бiльше ста рiзних пiдходiв до визна-чення поняття «здоров'я» [1-4]. Загальним для рiзних пiдходiв е те, що поняття «здоров'я» протиставляеться, як протилежне, поняттю «нездоров'я». Вiдправною точкою для медико-сощально1 штерпретацп поняття «здоров'я» е визначення, прийняте Всесвiтньою оргашзащ-ею охорони здоров'я (ВООЗ): «Здоров'я е станом повного фiзичного, духовного й сощально-го благополуччя, а не тшьки вiдсутнiстю хвороб i фiзичних дефектов» [5].
Фактично здоров'я розглядаеться як стан, що дозволяе вести активну дiяльнiсть у сощ-альному та економiчному планi життя. Перехiд вiд здоров'я до хвороби можна розглядати як процес поступового зниження здатносто орга-нiзму пристосовуватися до змiн соцiального й виробничого середовища, що у пiдсумку веде до зниження суспшьних, соцiальних i трудових функцiй. За даними ВООЗ, спошб життя люди-ни ощнюеться не тiльки з бiологiчних, але й з медико-соцiальних позицiй. Сощальш фактори обумовленi соцiально-економiчною структурою сустльства, рiвнем культури, виробничими вщ-носинами мiж людьми, традицiями, звичаями, сощальними установками в родинi й особис-тiсними характеристиками. Бiльша частина цих факторiв, разом iз гiгiенiчними характеристиками життедiяльностi, входить до узагальненого поняття «спошб життя», частка впливу якого на здоров'я становить бшьше 50 % серед ушх факторiв [5]. Бiологiчнi характеристики люди-ни (вш, спадковiсть, конституцiя, темперамент, адаптацшш можливостi та iн.) становлять у за-
гальнш частцi впливу факторiв на здоров'я не бiльше 20 %. Оскшьки соцiальнi i бюлопчш фактори впливають на людину в певних умовах навколишнього середовища, то частка впли-ву умов навколишнього середовища становить вщ 18 до 22 % [6]. Незначна частина (8-10 %) показниюв здоров'я визначаеться рiвнем дiяль-ностi медичних установ i зусиллями медичних працiвникiв [7, 8]. Фактично здоров'я людини -це гармоншна еднiсть бiологiчних i соцiальних якостей, зумовлених уродженими й набутими бюлопчними й соцiальними властивостями, а хвороба - порушення ще1 гармони.
Дотепер поняття «суспшьне здоров'я» та «здоров'я вдивща» залишаються досить роз-пливчастими, не юнуе й загальноприйнято! методологи оцшки як суспшьного, так i шди-вiдуального здоров'я. При ощнщ здоров'я, як правило, видiляють три рiвнi [9, 10]:
- здоров'я окремо! людини (iндивiдуальне здоров'я);
- групове здоров'я (здоров'я сощальних, ет-нiчних груп, населення адмiнiстративних тери-торiй);
- суспiльне здоров'я (здоров'я сустльства, субпопуляцп у цiлому).
Кожний рiвень вимагае сво!х пiдходiв, критерий, методик. Iндивiдуальне здоров'я ощнюеться за персональним самопочуттям, наявтстю або вiдсутнiстю захворювань, працездатнiстю, фiзичним станом i розвитком тощо. При ощнщ групового здоров'я звертаються до спещальних критерив. Стан суспiльного здоров'я кожно1 кра1ни оцiнюеться на основi аналiзу ешдемю-
лопчних даних [8]:
- демографiчнi показники;
- показники захворюваносп та швалщностц
- показники фiзичного розвитку.
Бiльша частина показникiв сустльного здоров'я квалiфiкуeться наявнiстю i поширеню-тю [9, 10]:
- захворювань;
- нещасних випадкiв;
- випадкiв смертi;
- випадюв стшко! втрати працездатностi;
- дефекпв i вiдставання у псж!чному й фi-зичному розвитку.
Характеристики групового й сустльного здоров'я у статищ та у динамщ прийнято роз-глядати як штегральне поняття iндивiдуального здоров'я. Без вимiрювання здоров'я було б не-можливо оцiнити, чи досягае система охорони здоров'я первинних цшей, пов'язаних iз полш-шенням рiвня здоров'я [11]. Один з найбшьш об'ективних способiв оцiнки стану здоров'я - вимiрювання смертностi на основi загальних або вiкових коефiцiентiв смертность 1снують показники дитячо! й материнсько! смертностi, смертностi вiд того чи шшого захворювання та iн. [12]. Показники здоров'я й захворюваносп використовуються стосовно до конкретних груп здорових i хворих людей. Зазначенi показники необхщш не тiльки для зручного порiвняння стану здоров'я населення рiзних регiонiв, але й для вживання належних заходiв з охорони й змщнення здоров'я [13].
Серед розповсюджених методiв кшькюно! оцiнки iндивiдуального здоров'я найбшьш зна-чимий кореляцiйний зв'язок мають методи, за-пропонованi:
- Р. М. Баевським ^вень адаптацшного по-тенцiалу) [2];
- Г. Л. Апанасенком (ршень ф1зичного стану) [1];
- К. Купером (максимальне споживання кис-ню) [14].
Ц методи, що рекомендованi для кшькюно! оцiнки здоров'я, мають досить високу специ-фiчнiсть (91,7-100 %), але вщносно низку чут-ливiсть (0-39,7 %) вщносно втрати здоров'я у вшгщщ манiфестованого захворювання, що зни-жуе !хню дiагностичну ефективнiсть. Бшьшють сучасних методiв кшькюно! оцiнки здоров'я характеризуются високою залежнiстю величи-ни штегрального показника вiд стану серцево-судинно! системи. Так, фiзiологiчнi показники, що використовуються для кшькюно! ощнки здоров'я, найбiльшою мiрою реагують на част-кову втрату здоров'я при патологи серцево-
судинно! системи (гшертошчна хвороба). У той же час фiзичний розвиток розглядаеться як один з основних показникiв стану здоров'я окремо! людини й населення в цшому.
Пiд фiзичним розвитком розумдать комплекс морфологiчних i функцiональних властивостей оргашзму, що характеризують масу, щшьнють, форму тiла та iн. Фiзичний розвиток характеризують [15- 17]:
- антропометричш параметри (маса тша, до-вжина тiла й ш.);
- фiзiометричнi параметри (частота пульсу, подиху, життевий об'ем легенiв);
- соматоскошчш параметри (статура, тургор, форма нщ грудно! клiтки та ш.).
Антропометричнi вимiрювання у практицi охорони здоров'я внаслщок 1хньо1 шформатив-носп, простоти й доступностi е обов'язковими вщ народження до дорослого стану [18]. Даш антропометричних дослiджень тдлягають ста-тистичнiй обробцi зi складанням варiацiйних рядiв i рiвнянь регресп та iн. Проводиться ана-лiз отриманих даних методом сигмально! ощнки, за спещальними таблицями фiзичного розвитку (шкала регреси) та за приростом показни-кiв у рiзнi вiковi перiоди [10].
1снуе цiла низка iндивiдуальних штеграль-них гематологiчних показникiв [19-23], якi до-зволяють оцiнити стан рiзних ланок iмунно! системи, не звертаючись до спещальних мето-дiв дослiдження. Деяю iз цих показникiв змшю-ються на раншх етапах розвитку захворювання, що дае можливють !х використовувати при оцiнцi ризику розвитку захворювання [21]. Так, лейкоцитарний вдекс (I ) вiдбивае взаемовщ-ношення гуморально! та кттинно! ланок iмун-но! системи й обчислюеться за формулою:
1АД = Лф / НС,
де Лф - вмют лiмфоцитiв, %;
НС - вмют сегментоядерних нейтрофшв у лейкоцитарнiй формулi кровi, %.
За змшою iндексу спiввiдношення лейкоци-тiв i ШОЕ (1ЛШОЕ) можна судити про наяв-нiсть штоксикаци, пов'язано! з iнфекцiйним або аутоiмунним процесом. 1ЛШОЕ обчислюеться за формулою:
1ЛШОЕ = Л / ШОЕ,
де Л - вмют лейкоципв у кров^ кттин/л;
ШОЕ - швидкiсть осадження еритроцитiв, мм/год.
1ндекс спiввiдношення нейтрофилiв i лiмфо-цитiв (1СНЛ) вщбивае спiввiдношення клiток
неспецифiчного й специфiчного захисту й об-числюсться за формулою:
1СНЛ = Н / Лф,
де Н - вмют нейтрофитв у лейкоцитарнш формул кров^ %.
1ндекс сшввщношення лiмфоцитiв i еозино-фiлiв (1СЛЕ) орieнтовно вiдбиваe сшввщношен-ня процешв гiперчутливостi негайного й упо-вшьненого типiв i обчислюеться за формулою:
1СЛЕ = Лф / Е,
де Е - вмют еозинофшв, %.
Серед штегральних i^^^iB ощнки здоров'я вiдомi [23]:
- iмунорегуляторний iндекс супресн -CD4+/ CD8+;
- iндекси допомоги ß-клггинам (CD4+/CD16+; CD8+/CD16+);
- активацшний iндекс CD95+/ CD25+;
- iндекс апоптозу CD95+/ CD3+;
- iнтегральний коефiцiент гуморального iму-нiтету (1КГ1).
Мета дослщження - оцiнка здоров'я хворих на поширеш дерматози за допомогою штеграль-ного коефiцiента гуморального iмунiтету (1КГ1) у залежностi вiд тяжкостi переб^у.
Матерiали та методи дослiдження. Щц на-
глядом знаходилось:
- 124 хворих на алергодерматози, серед них:
1) 93 хворих з ютинною i мшробною ек-
земою (58 чоловiкiв та 35 жшок, середнiй вiк
- 46,7 ± 6,9 року);
2) 31 хворий на атотчний дерматит (АД)
(14 чоловшв та 17 жшок у вщ 15 -56 роюв,
середнiй вiк - 44,8 ± 7,1 року);
- 155 хворих на розповсюджений псорiаз;
- 33 хворих на артропатичний псорiаз (АП).
Серед 124 хворих на алергодерматози були:
1) 45 хворих на ютинну екзему;
2) 48 хворих на мшробну екзему;
Групу контролю на екзему складали 19, на
атотчний дерматит -20, на псорiаз - 22 практично здорових ошб.
Упм хворим у динамщ (до i пiсля л^ван-ня) дослiджували у сироватцi кровi вмiст iмуно-глобулiнiв (Ig) A, M, G за допомогою iмунофер-ментних тест-систем виробництва ТОВ НВЛ «Гранум» (Укра1на).
Для оцiнки порушень iмунiтету використову-вали iнтегральний коефщент гуморального iмунi-тету (1КГ1), який розраховували за формулою:
1КГ1 = IgA• IgG / IgM.
З використанням отриманих значень 1КГ1 дiагностували [23]:
- при значеннях 1КГ1 вiд 1 до 14 - зниження iнтенсивностi iмунiтету;
- при значеннях 1КГ1 вiд 15 до 30 - нормаль-ний стан гуморального iмунiтету;
- при значеннях 1КГ1 вiд 30 до 50 - штенси-фiкацiю гуморального iмунiтету.
Обчислювальна i статистична обробка отриманих результапв виконана за допомогою стандартного пакета прикладних програм "Office Professional 97" фiрми Microsoft Corporation на ПК типу "Pentium". Обчислювали значення середньо! арифметично! (М), середнього квадратичного вщхилення (s), похибки визначен-ня середньо! арифметично! (m). За допомогою ^критерда Стьюдента-Фiшера визначали до-стовiрнiсть розходжень (р) порiвнюваних гру-пових середнiх величин.
Результати дослщження та ïx обговорен-
ня. Серед 45 хворих на ютинну екзему перева-жали чоловiки (26 ошб) у вiцi вiд 13 до 76 роюв; зареестровано:
- легкий стутнь процесу - у 10 хворих;
- середнш ступiнь - у 24 хворих;
- тяжкий стутнь - у 11 хворих.
Достовiрно пщвищеним, у порiвняннi з
контрольною групою, виявляли 1КГ1 у хворих з тяжким перебтем ютинно1 екземи. У той же час, незважаючи на вищевказане, з урахуванням даних, що показник 1КГ1 у цих хворих не пере-вищуе значення 30, можна лише констатувати тенденцiю до його iнтенсифiкацiï (табл.1). 1КГ1 у хворих з легким i середшм перебiгом процесу реестрували у межах нормальних показникiв, що св^ило, що у бiльшостi хворих на ютинну екзему стан гуморального iмунiтету знаходився у межах нормальних показниюв. Пюля лiкування, 1КГ1 у хворих з тяжким перебтем iстинноï екземи мав тенденщю до зниження i приблизно досягав показниюв осiб контрольноï групи (табл. 1).
Серед 48 хворих на мшробну екзему, як i при ютиннш екземi, переважали чоловши (32 хворих) у вiцi вщ 11 до 81 року. У хворих на мшробну екзему з середньою i тяжкою ступенями переб^у виявляли пiдвищення 1КГ1, але на тенденщю до iнтенсифiкацiï гуморального iмунiтету вказували тiльки показники 1КГ1 у хворих з тяжкою ступеню перебiгу (табл. 1.). У хворих з легким ступенем переб^у, 1КГ1 був у межах нормальних показниюв, що свiдчило про перебування хворих на мшробну екзему з щею
Таблиця 1 - Динамта показнишв iнтегрального коефiцieнта гуморального iMyHrreTy
Нозолопя Термш дослщження IgA, г/л IgM, г/л IgG, г/л 1КГ1
Хворi на ютинну екзему
Легкий перебщ N = 10 хворих До лшування 1,55 ± 0,086 1,1 ± 0,12 5 7 10,5 ± 0,775 18,1 ± 2,95
Шсля лшування 1,5 ± 0,065 6, 7 0,85 ± 0,05', 4 6 10,8 ± 0,084 5 7 17,2 ± 1,75
Середнш перебн-N = 24 хворих До лшування 1,61 ± 0,1 0,93 ± 0,09 10,9 ± 0,574 5 7 21,4 ± 3,5
Шсля лшування 1,64 ± 0,08 0,98 ± 0,072 9,1 ± 1,22, 3 5 6 19,4 ± 1,55
Тяжкий перебн; N = 11 хворих До лшування 1,72 ± 0,122 0,9 ± 0,081 12,8 ± 0,81 2 3 4 7 25,5 ± 4,01 2, 4 7
Шсля лшування 1,74 ± 0,11, 2 1,0 ± 0,092 12,0 ± 1,34 7 20,1 ± 3,5
Контрольна група, N = 19 оаб 1,68 ± 0,072 0,95 ± 0,051 9,89 ± 0,412 3 5 6 18,3 ± 3,25
Хворi на мшробну екзему
Легкий перебiг, N = 11 хворих До л^вання 1,59 ± 0,096 0,9 ± 0,085 10,5 ± 0,772 5 6 18,1 ± 2,13 5 6
Шсля лшування 1,53 ± 0,065 6 7 0,9 ± 0,034 5 9,4 ± 0,11, 3 4, 5 6 16,8 ± 1,83 5 6
Середнш перебн-N = 25 хворих До л^вання 1,65 ± 0,07 0,98 ± 0,085 11,6 ± 0,782 5 7 23,9 ± 2,41 2 4 5 7
Шсля лшування 1,66 ± 0,07 1,0 ± 0,052 5 10,5 ± 0,852 5 6 17,4 ± 2,23 5 6
Тяжкий перебн-, N = 12 хворих До л^вання 1,75 ± 0,12 1,2 ± 0,11, 2; 3; 4; 6; 7 15,8 ± 0,151, 2 3 4 6 7 30,0 ± 2,61 2 3, 4 7
Шсля лшування 1,75 ± 0,051, 2 0,93 ± 0,055 13,4 ± 1,21 2 4, 5 7 25,2 ± 3,21, 2 4 7
Контрольна група, N = 19 оаб 1,68 ± 0,072 0,95 ± 0,055 9,89 ± 0,413 5 6 18,3 ± 3,23 5 6
Хворi на атотчний дерматит
Легкий перебщ N = 11 хворих До л^вання 1,53 ± 0,07 1,11 ± 0,12 11,43 ± 0,94 16,8 ± 2,2
Шсля лшування 1,58 ± 0,06 1,10 ± 0,09 10,8 ± 0,82 16,5 ± 1,8
Середнш перебн N = 10 хворих До л^вання 1,64 ± 0,08 1,13 ± 0,11 11,0 ± 0,64 17,0 ± 1,5
Шсля лшування 1,62 ± 0,07 1,00 ± 0,10 10,9 ± 0,42 17,6 ± 1,6
Тяжкий перебн-, N = 10 хворих До л^вання 2,08 ±0,12 1,05 ± 0,1 14,51 ± 1,277 28,7 ± 2,37
Шсля лшування 1,95 ± 0,11 1,03 ± 0,08 12,8 ± 1,1 25,2 ± 2,57
Контрольна група, N = 20 оаб 1,68 ± 0,07 0,95 ± 0,05 9,89 ± 0,41 18,3 ± 3,2
з показниками у хворих з легким перебтзм вiдповiдного з показниками у хворих з легким перебтэм вщповвдного з показниками у хворих iз середнiм перебiгом вiдповiдного з показниками у хворих iз середшм перебiгом вiдповiдного з показниками у хворих з тяжким перебиом вщповвдного з показниками у хворих з тяжким перебиом вiдповiдного з показниками контрольно! групи.
ПРИМ1ТКИ:
1 - вщмшносп достовiрнi (p < 0,05) порiвняно захворювання до лiкyвання;
2 - вщмшносп достовiрнi (p < 0,05) порiвняно захворювання пiсля л^вання;
3 - вiдмiнностi достовiрнi (p < 0,05) порiвняно захворювання до лшування;
4 - вiдмiнностi достовiрнi (p < 0,05) порiвняно захворювання шсля лiкyвання;
5 - вщмшносп достовiрнi (p < 0,05) порiвняно захворювання до лiкyвання;
6 - вщмшносп достовiрнi (p < 0,05) порiвняно захворювання пiсля лiкyвання;
7 - вщмшносп достовiрнi (p < 0,05) порiвняно
ступеню процесу, як i хворих на ютинну екзему, у нормальному сташ гуморального ¡муштету.
У стади клш1чно1 ремюи, у хворих на мшро-бну екзему з тяжким перебтом вщм1чали зниження 1КГ1, незважаючи на його достов1рне пе-ревищення вщповщного показника практично здорових ос1б. У хворих на мшробну екзему з середшм ступенем переб1гу шсля терапи 1КГ1 не вщр1знявся вщ 1КГ1 ос1б контрольно! групи.
Серед 31 хворого на атотчний дерматит д1а-гностовано:
- легкий стутнь перебту захворювання - у 11 хворих;
- середнш стутнь - у 10 хворих;
- тяжкий стутнь - у 10 хворих.
Р1вень 1КГ1 у хворих на атотчний дерматит з легким i середшм ступенем перебту реестру-
вано таким же, як i у практично здорових ос1б. У хворих на атотчний дерматит з тяжким ступенем перебту захворювання, 1КГ1 виявляли достов1рно вищим, шж у груш контролю. Пюля терапи у хворих на атотчний дерматит з легким i середшм ступенем перебту 1КГ1 практично не змшився i залишався на р1вш показника здорових ос1б. Щодо ж хворих на атотчний дерматит з тяжким ступенем переб1гу, то 1КГ1 мав тен-денщю до зниження, але залишався достов1рно тдвищеним вщносно вщповщного показника ос1б контрольно! групи; це могло свщчити про хрошчну антигенну стимулящю в оргашзм1 i необхщшсть подальшого мошторингу (табл. 1).
Результати обстеження хворих на розповсю-джений псор1аз та артропатичний псор1аз представлен у табл. 2.
Таблиця 2 - Динам1ка показнишв гуморального 1мунггету у хворих на розповсюджений псор1аз 1 артропатич-
ний псор1аз в залежносп вщ тяжкосп перебну
Нозолопя Термш дослщження ^Л, г/л ^М, г/л 1^, г/л 1КГ1
Псор1аз, легкий перебщ N = 55 хворих До л1кування 1,7 ± 0,0082, 7 0,92 ± 0,057, 8 13,7 ± 0,112, 3, 5, 8, 9 25,3 ± 2,62, 4, 5, 9
Шсля лшування 1,62 ± 0,061, 7 0,9 ± 0,057, 8 8,4 ± 1,21, 3, 5, 6, 7, 8 16,2±1,51, 3, 5, 6 7, 8
Псорiаз, се-реднiй перебщ N = 50 хворих До л1кування 1,83 ± 1,1 1,0 ± 0,9 15,0 ± 0,9", 2, 5, 8, 9 27,4 ± 3,22, 4, 5, 9
Шсля лшування 1,71 ± 0,057 0,85 ± 0,067, 8 12,5 ± 4,5 17,4±1,91, 3, 5, 6 7, 8
Псор1аз, тяжкий перебщ N = 50 хворих До л1кування 1,95 ± 1,2 0,98 ± 0,07 18,3 ± 1,41, 2, 3, 6, 7, 8, 9 36,4±3,31, 2, 3, 4, 6 7, 8, 9
Шсля лшування 1,9 ± 1,1 0,96 ± 0,077 14,9 ± 1,92, 5, 8, 9 29,4 ± 3,22, 4, 5, 9
Артропатичний псор1аз, тяжкий перебщ N = 33 хворих До л1кування 2,05 ± 0,08', 2, 4, 9 1,07 ± 0,041, 2, 4, 6, 9 13,9 ± 0,662, 5, 8, 9 28,9 ± 3,42, 4, 5, 9
Шсля лшування 1,82 ± 0,66 1,05 ± 0,03!, 2, 4, 9 11,7± 0,48^ 2, 3, 5, 6, 7, 9 24,0 ± 2,52, 4, 5, 9
Контрольна група, N = 22 особи 1,68 ± 0,077 0,95 ± 0,057, 8 9,89 ± 0,411, 3, 5, 6 7, 8 18,3 ± 3,21, 3, 5, 6 7, 8
ПРИМ1ТКИ:
1 - вщмшносп достов1рш (р < 0,05) пор1вняно з показниками у хворих на розповсюджений псор1аз 1з легким перебном до л1кування;
2 - вщмшносп достов1рш (р < 0,05) пор1вняно з показниками у хворих на розповсюджений псор1аз 1з легким перебном шсля л1кування;
3 - вщмшносп достов1рш (р < 0,05) пор1вняно з показниками у хворих на розповсюджений псор1аз 1з середшм перебшом до л1кування;
4 - вщмшносп достов1рш (р < 0,05) пор1вняно з показниками у хворих на розповсюджений псор1аз 1з середшм перебшом шсля лшування;
5 - вщмшносп достов1рш (р < 0,05) пор1вняно з показниками у хворих на розповсюджений псор1аз 1з тяжким перебном до л1кування;
6 - вщмшносп достов1рш (р < 0,05) пор1вняно з показниками у хворих на розповсюджений псор1аз 1з тяжким перебном шсля л1кування;
7 - вщмшносп достов1рш (р < 0,05) пор1вняно з показниками у хворих на артропатичний псор1аз 1з тяжким перебном до лшування;
8 - вщмшносп достов1рш (р < 0,05) пор1вняно з показниками у хворих на артропатичний псор1аз 1з тяжким перебном шсля л1кування;
9 - вщмшносп достов1рш (р < 0,05) пор1вняно з показниками контрольно! групи.
Як свщчить аналiз табл. 2, штегральний ко-ефiцiент гуморального iмунiтету рееструвався достовiрно пiдвищеним у хворих на розповсюджений псорiаз з легким, середшм i тяжким ступенем перебиу, а також у хворих на артропа-
тичний псорiаз. Пiсля проведення терапй, у пе-рiод клшчно! ремiсii, iнтегральний коефiцiент гуморального iмунiтету залишався пiдвищеним при тяжкому перебиу захворювання, а також у хворих на артропатичний псорiаз.
Висновки
1. Серед 124 обстежених хворих на алергодерматози (ютинна i мшробна екзема, ато-пiчний дерматит) встановлено залежнють мiж тяжкiстю перебiгу процесу i iнтегральним ко-ефiцiентом гуморального iмунiтету. Вiдмiчено достовiрне пiдвищення штегрального коефшд-ента гуморального iмунiтету переважно у хворих на ютинну i мшробну екзему з середшм i тяжким ступенями перебiгу захворювання, а також у хворих на атотчний дерматит з тяжким ступенем перебиу, що вказуе на тенденщю до
активiзацii i штенсифшацн гуморальних фак-торiв. Тенденцiя до нормалiзацii iнтегрального коефiцiента гуморального iмунiтету шсля проведення терапii вказуе на необхщнють диспансерного нагляду за хворими на алергодерматози та доцiльнiсть проведення !м перiодичних про-тирецидивних куршв.
2. У всiх хворих на розповсюджений псорiаз та артропатичний псорiаз встановлено залеж-нiсть мiж тяжкютю стану i iнтегральним коеф> щентом гуморального iмунiтету. Вiдмiчено до-
CTOBipHe пiдвищення iнтегрального коефiцieнта гуморального iMymTeTy у хворих на розповсю-джений nrapia3 з середнiм i тяжким ступенями nepe6iry захворювання, а також у хворих на псо-piaTm^ артропатiю. У перiод клшчно! ремюи у хворих на розповсюджений псорiаз виявлено
Л1ТЕРАТУРА
1. Апанасенко Г. Л. Методика оценки уровня физического здоровья по прямым показателям /Г. Л. Апанасенко // Соц. гигиена. - 1988.
- Вып. 19. - С. 18-23.
2. Баевский Р. М. Прогнозирование состояний на гране нормы и патологии / Р. М. Баевский.
- М.: Медицина. - 1979. - 289 с.
3. Гаркави Л. Х. Понятие здоровья с позиции теории неспецифических адаптационных реакций организма / Л. Х. Гаркави, Е Б. Ква-кина // Валеология. - 1996. - № 2. - С. 15-20.
4. Количественная оценка уровня здоровья / О. П. Минцер, Л. Н. Бутенко, М. Е. Салюта и др. // От Алма-Аты к 2000 году - взгляд с половины пути. - Алма-Ата, 1988.- С. 275-278.
5. ВОЗ. Всемирная организация здравоохранения [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.who.int/ru- Дата доступа: 10.11.2010. - Загл. с экрана.
6. Бушгуева К. А. Методы и критерии оценки состояния здоровья в связи с загрязнением окружающей среды / К. А. Бушгуева, И. О. Случанко. - М.: Медицина, 1979. - 160 с.
7. Минцер О. П. Здоровье индивида и популяции, определение и подходы к оценке / О. П. Минцер, И. И. Ермакова, Е. Г. Лябах // Кибернетика и системный анализ. - 1992. -№ 6. - С. 175-178.
8. Лисицын Ю. П. Общественное здоровье и здравоохранение / Ю. П. Лисицын. - М., 2002. - 517 с.
9. Ильин Б. Н. О понятии «здоровье человека» /
Б. Н. Ильин // Вестн. АМН СССР. - М., 1988.
- № 4. - С. 15-18.
10. Казначеев В. П. Донозологическая диагностика в практике массовых обследований населения / В. П. Казначеев, Р. М. Баевский, А. П. Берсенева. - Л.: Медицина, 1980. - 205 с.
11. Murray C. J. L. A framework for assessing the performance of health systems / C. J. L. Murray, J. Frenk // Bulletin of the World Health Organization. - 2000. - No. 78 (6). - P. 717-731.
12. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе, 2005 г. Действия общественного здравоохранения в целях улучшения здоровья де-
достов1рне тдвищення штегрального коефщ1-ента гуморального 1мунгтету лише при тяжкому ступеню перебну захворювання, а у хворих на псор1атичну артропапю - тенденщю до зниження штегрального коефщ1ента гуморального 1муштету без повно1 його нормал1заци.
тей и всего населения // Главный врач (Днепропетровск). - 2006. - № 2. - С. 19-35.
13. Системы здравоохранения: улучшение деятельности: Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2000 г. / Всемирная Организация Здравоохранения. - Женева, 2000. - 232 с.
14. Купер К. Аэробика для здоровья: [Пер. с англ.] / Кеннет Купер - Рига: Зинатне, 1990. - 233 с.
15. Горбань А. Н. Метод корреляционной адап-тометрии /А. Н. Горбань, Е. В. Смирнова // Метод корреляционной адаптометрии в оценке антропоэкологического напряжения популяций. - Красноярск, 1996. - С. 3-11.
16. Разжевайкин В. Н. Модельное обоснование корреляционной адаптометрии с применением мето-дов эволюционной оптимальности /В. Н. Разжевайкин, М. И. Шпитонков // Журнал вычислительной математики и математической физики. - 2003. - Т. 43, № 2. -С. 308-320.
17. Разжевайкин В. Н. Модельные оценки в многомерной диффузионной модели корреляционной адаптометрии /В. Н. Разжевайкин, М. И. Шпитонков // Исследование операций. - М.: ВЦ РАН им. А. А. Дородницына, 2006. - С. 3-13.
18. Разжевайкин В. Н. Применение метода корреляционной адаптометрии в медико-биологических задачах / В. Н. Разжевайкин, М. И. Шпитонков, А. Н. Герасимов // Исследование операций. - М.: ВЦ РАН им. А. А. Дородницына, 2003. - С. 51-55.
19. Возможности использования новых интегральных показателей периферической крови человека / В. С. Тихончук, И. Б. Ушаков, В. Н. Карпов, В. Г. Зуев // Военно-медицинский журнал. - 1992. - № 3. - С. 27-31.
20. Мустафина Ж. Г. Интегральные гематологические показатели в оценке иммунологической реактивности организма у больных с офтальмопатологией / Ж. Г. Мустафина, Ю. С. Крамаренко, В. Ю. Кобцева // Клиническая лабораторная диагностика. -1999. -№ 5. - С. 47-48.
21. Жилина Н. М. Прогностический индекс эндогенной интоксикации / Н. М. Жилина // Вестник новых медицинских технологий. -1998. -Т. 5, № 3-4. - С. 81-83.
22. Применение индивидуального интегрального показателя здоровья пациентов с заболеванием щитовидной железы / Л. И. Константинова, В. В. Марченко, Н. Г. Абдулкина, Н. П. Степаненко // Известия Томского политехнического университета. - 2009. - Т. 314,
№ 5. - С. 185-189.
23. ДекларацШний патент № 33036А UA, МПК7 G01N33/53, C07K16/00. Cnoci6 дю-гностики порушень iMymTeTy по показниках iMyHorao6ynimB сироватки кровi /С. I. Ткач, О. М. Чернишова, Н. I. Прилшська, А. I. Лисенко, В. С. Трух, О. В. ^ренко, I. В. Завго-роднш. - Заява № 98105476; Заявл. 20.10.98; Опубл. 15.02.2001, Бюл. № 1.
ОЦЕНКА ИНДИВИДУАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ У БОЛЬНЫХ РАСПРОСТРАНЁННЫМИ ДЕРМАТОЗАМИ НА ОСНОВЕ ИНТЕГРАЛЬНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ Солошенко Э. Н., Чикина Н. А. ГУ« Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины»
Представлены результаты исследований у 124 больных аллергодерматозами, 155 больных распространенным псориазом и 33 больных с артропатией. Для оценки нарушений иммунитета использовали интегральный коэффициент гуморального иммунитета, который рассчитывали по формуле на основе данных содержания иммуноглобулинов А, М, в, которые определяли с помощью иммуноферментных тест-систем производства ООО «Гранум» (Украина). При анализе проведенных исследований установлена зависимость между степенью тяжести течения процесса и интегральным коэффициентом гуморального иммунитета.
Ключевые слова: распространенные дерматозы, интегральный коэффициент гуморального иммунитета.
INDIVIDUAL HEALTH CONDITION EVALUATION IN PATIENTS WITH DIFFUSE DERMATOSES BASED ON THE INTEGRAL INDICES DATA
Soloshenko E. M., Chikina N. O.
«Institute of Dermatology and Venerology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine» SE
The research results in 124 patients with allergic dermatoses, 155 patients with diffuse psoriasis and 33 patients with arthropathy are presented. The humoral immunity integral coefficient calculated according to Ig A, M, G serum content formula was used for immunity disorders evaluation. Ig A, M, G content was determined by ELISA test systems produced by "Granum Ltd." (Ukraine). The research analysis revealed the correlation between the degree of disease gravity and humoral immunity integral coefficient.
Keywords: diffuse dermatoses, integral coefficient of humoral immunity
Солошенко Эльвира Николаевна - доктор медицинских наук, профессор, заведующая лабораторией аллергологии ГУ «Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины». Чикина Наталья Александровна - кандидат технических наук, профессор. elvirasolo@mail.ru
