Спіруліна та Силікс у комплексному лікуванні хворих на псоріаз та атопічний дерматит Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК: 615-059:616.517:616.516.5

Сшрулша та Силжс у комплексному лжуванш хворих на ncopia3 та атошчний дерматит

Анфшова М.Р.+, Миронюк Т.М.+, Ляшенко I.H.f, Бондар C.A.f, Трунiнa T.I.*

t Вгнницький национальный медичний университет гм. М.1. Пирогова, Втниця * Нацгональний медичний университет гм. О. О. Богомольця, Кшв

СПИРУЛИНА И СИЛИКС В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ ПСОРИАЗОМ И АТОПИЧЕСКИМ ДЕРМАТИТОМ Анфилова М.Р., Миронюк Т.Н., Ляшенко И.Н., Бондарь С.А., Трунина Т.И.

У 202 больных псориазом и 160 больных атопиче-ским дерматитом были изучены информационно-индексные показатели синдрома эндогенной интоксикации в процессе лечения комплексным методом, включающим биопрепарат Спирулина и энтеросор-бент Силикс. Полученные данные позволяют рекомендовать эти препараты для лечения псориаза и атопического дерматита.

SPYRUL^ AND SYLIX IN THE COMPLEX TREATMENT OF PATIENTS WITH PSORIASIS AND ATOPIC DERMATITIS Anfilova M.R., Mironyuk T.M., Lyashenko I.N., Bondar S.A., Trunina T.I.

Informational-index parameters of the endogenic intoxication syndrome were investigated in 202 psoriatic patients and 160 ones with atopic dermatitis in the process of complex treatment, including biological preparation of Spyrulina and enterosorbent Sylix. The data received allow to recommend those preparations for curing psoriasis and atopic dermatitis.

В ступ. У CTpyKTypi дерматозiв ncopia3 та ато шчний дерматит займають одне з провщних мюць, зростае кшьюсть первинних звернень у лшувальш заклади [1, 9]. Вщзначаеться збшьшен-ня захворюваност на псорiаз серед дтей, дещо часпше зyстрiчаються розповсюджеш й атиповi його форми [3]; спостертаеться патоморфоз кль шчного переб^у атотчного дерматиту, що вира-жаеться в ранньому проявi перших ознак захво-рювання в 1-2-мюячному вщ^ бшьш тяжкою клшкою iз збiльшенням площi ураження шюри [9]. Усi зазначенi фактори визначають акту-альнiсть проблеми псорiазy та атотчного дерматиту незважаючи на численш !х дослiдження [1, 2, 4, 9]. Незважаючи на досягнув устхи у вивченнi патогенезу псорiазy, багато питань щодо його розвитку залишаеться не вивченими. Сер-йозно! уваги заслуговуе з'ясування ролi ендоген-но! штоксикацп в механiзмi патогенезу псорiазy та атопiчного дерматиту та li зв'язку з показни-

ками запалення, iмyноалергiйним станом i фер-ментативною активнiстю в клiтинах кровi [2, 9]. Не менш значущим е пошук сучасних медика-ментозних засобiв для ii корекцп [1, 7, 9].

Мета дослщження - вивчення впливу ком -плексного дезинтоксикацшного коригуючого лшу-вання з включенням Спiрyлiни та Силiксy на шформацшно-шдексш показники синдрому ендо-генно! штоксикаци у дiтей, хворих на псорiаз та атопiчний дерматит; визначенню тдлягали показники рiвня:

- електроседиментацшного потенцiалy;

- еритроцитарного iндексy ендогенно! штоксикацп;

- активностi ферменпв мiелопероксидази та сyкцинатдегiдрогенази.

Електроседиментацiйний потенщал (ЕСП) кровi визначали за методом Ншули Т.Д. i спiвавт. [10].

1-2 (9)' 2006

Анфлова М.Р. та спвав. СП1РУЛ1НА ТА СИЛ1КС У КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1ХВОРИХ НА ПСОР1АЗ.

Еритроцитарний iндекс ендогенно! ^оксикаци (Е1Е1) визначали за методом Тогайбаева А. А. [12].

Активнiсть ферменту мiелопероксидази (МПО) в клiтинах кровi оцiнювали за допомогою бензидин-сафранiнового методу [5].

Активнють сукцинатдегiдрогенази (СДГ) в клггинах кровi оцiнювали за методом Нахласа i спiвавт. у модифшаци Гвалгiна-Хейхо [5].

Для досягнення поставлено! мети було обсте-жено 202 хворих на псорiаз (серед них 126 чо-ловiкiв та 76 жшок) та 160 хворих на атотчний дерматит.

Хворi на псорiаз були розподшет на 7 вiкових груп:

- у вiцi до 10 роюв - 21 хворий (13 хлопщв та 8 дiвчат);

- у вщ 11-19 роив - 44 (33 хлопця та 11 дiвчат);

- 20-29 роюв - 26 (16 чоловiкiв та 10 жшок);

- 30-39 - 32 (19 та 13);

- 40-49 - 28 (17 та 11);

- 50-59 - 27 (14 та 13);

- у вщ понад 60 роюв - 24 (14 та 10).

Було дiагностовано:

- прогресуючу стадда псорiазу - у 146 хво-рих;

- стащонарну - у 52;

- стащонарно-регресуючу - у чотирьох хво-рих.

Обмежена форма псорiазу була у 24 хворих, розповсюджена - у 178.

Хворши на псорiаз:

- до 3 мюящв - 42 пащента;

- до 1 року - 244;

- до 10 роюв - 72;

- понад 10 роюв - 64 пащента.

Було вiдмiчено:

- звичайний псорiаз - у 158 хворих;

- псорiаз долонь та тдошов - у чотирьох;

- ексудативний - у трьох;

- артропатичний - у 28;

- еритродермда - у 9 хворих.

Зимову форму переб^у дiагностовано у 55 хворих, лггню - у 19, змшану - у 128.

Контроль склали 70 вщносно здорових людей, по 10 у кожнш вшовш груш; серед них 42 - чоло-вiчо! статi, 28 - жшочо!.

Для оцiнки терапевтично! ефективностi за-пропонованого нами комплексного лшування з включенням гшоглютеново! дiети, Силшсу та Спiрулiни, хворi на псорiаз були роздiленi на двi, рандомiзованi за всiма показниками, групи:

- хворi порiвняльно! групи (100 хворих) отри-мували традицiйне лiкування, до якого входили вггамши групи А, В, С, В, Е, адаптогени, iмуно-стимулятори, седативнi засоби, антипстамшш, бiологiчнi стимулятори, препарати кальцiю, шо-дi - гормональнi препарати, зовшшня терапiя та фiзiотерапевтичнi методи.

- хворi основно! групи (102 хворих) отримува-ли комплексну дезинтоксикацiйну коригуючу те-рапiю, до яко! входили запропоноваш нами ком-поненти: гшоглютенова дiета, Силiкс та Спiрулi-на.

Ппоглютенова дiета [6] полягае у вживанш таких продуктiв:

- картопля, буряк, морква, бшокачанна та ко -льорова капуста, гарбуз, кабачок, патисон, по-мщор, болгарський перець, баклажани, салат, цибуля, часник та iншi овочц

- яблука, грушi, сливи, банани, мандарини, апельсини, лимони та iншi фрукти, ягоди;

- кукурудза, рис, соя, горiхи;

- сир у натуральному виглядi та в стравах, молоко, кисломолочш вироби, сир твердий;

- нежирне м'ясо (яловичина, баранина, птиця, кролятина);

- прiсноводна риба;

- вершкове масло, олiя, маргарин;

- паровi омлети;

- кава, какао, чай - у залежносп вщ iндивiду-ально! сприйнятливостi цих продуктiв;

- аглютеновий хлiб (за кордоном); його мож-на замшити кукурудзяним хлiбом;

- ентеросорбент широкого дiапазону дil Силiкс, застосування якого при рiзноманiтних ендоген-них штоксикащях закономiрно супроводжуеться зниженням в кровi та сечi рiвня пептидiв серед-ньо! молекулярно! маси, олiгопептидiв та шших показникiв ендогенно! iнтоксикацi! у хворих з шюрними [ 1, 7] та шшими захворюваннями [8].

Силшс не мае токсичних, канцерогенних, му-тагенних, резорбтивних та кумулюючих власти-востей, мае виражену антисклеротичну та ппо-лiпiдемiчну дiю, яка суттево переважае таку у вугiльних сорбенлв При довготривалому введенн1 тваринам Силшс не впливае на функцiональний стан нервово!, серцево-судинно!, сечовидiльно! та ендокринно! систем, не викликае порушень об-мiну речовин, iмунного статусу, не змшюе мор-фометричнi параметри слизово! оболонки шлун-ково-кишкового тракту та активнють ферментiв слизово! оболонки кишечнику. Сорбент не всмок-туеться в кишечнику, не накопичуеться у внутршшх органах навпъ при тривалому введенн1

великих доз [11]. Добову дозу сорбенту Силшсу для внутршнього вживання призначають з роз-рахунку 100 мг/кг маси тша пащента; Силiкс змiшують з водою, i добову дозу роздiляють на 3-4 прийоми - за 30 хв. до 1ж1, або через 2 години пiсля !ж1. Дiтям Силшс призначався iз розрахун-ку 150-200 мг/кг маси тша.

Разом iз Силшсом хворим призначали бюпре-парат - синьо-зелену мшроводорють спiрулiну. Сшрулша надзвичайно збагачена бiлком: у 100 г мютиться 60-70 г бшка - у 3 рази бшьше, нiж у свининi, у 2 рази - шж в яловичиш. Бiлки сшрул-iни дуже легко засвоюються людиною - до 65-80 %, бо вони мютять 18 необхщних для лю-дини амшокислот, вiсiм з яких е незамшними. Окрiм того, спiрулiна мiстить:

- велику кшьюсть мiкро- та макроелеменпв: залiзо, кальцiй, мiдь, магнiй, марганець, цинк, фосфор, селен, натрш, калш, йод;

- велику кiлькiсть вгамшв, особливо групи В, бета-каротин, Е, РР;

- нуклеlновi кислоти (ДНК, РНК, яю викону-ють важливi функци по збереженню та передачi шформаци);

- гама-лiноленову кислоту, яка вщноситься до полiненасичених жирних кислот типу омега-6;

- холiнестеразу, хлорофш - джерело оргашч-ного залiза, а також засiб для детоксикаци орган-iзму - фiкоцiанiн, який стимулюе iмунну систему.

Отже сшрулша використовуеться для норма-лiзацil обмшних процесiв органiзму, вгтамшно-мшерально1 недостатносп, для виведення з органiзму ксенобютиюв, для корекци антиокси-дантно! системи та захисту мембран нянин, а також для стимуляцп роботи iмунноl системи [9].

Рекомендуеться приймати хворим сшрулшу 4 г на добу на протязi 14-21 дшв; препарат прий-

мають пiсля 1ж1, добову дозу роздiлено на 4 прийоми.

Також хворим призначались внамши В , В

6 12

в/м 1 раз на добу; седативний препарат рослин-ного походження Фносед - по 1 чайнш ложщ 3 рази на день.

Мшцево хворим на псорiаз призначають 2-вiдсоткову борну, 2-вiдсоткову салщилову мазi з додаванням кортикостероlдiв.

Одночасно хворi отримували зональне ульт-рафюлетове опромiнення за схемою, розробле-ною на кафедрi шкiрних та венеричних хвороб Вiнницького нацiонального медичного ушверси-тету iм. М.1. Пирогова.

Хворi на атопiчний дерматит (хворiли вщ трьох мiсяцiв до 17 роюв) були розподiленi на 5 вшових груп:

- у вiцi вщ 3 мiсяцiв до 3 роюв - 42 особи (29 дiвчат та 13 хлопцiв);

- вщ 4 до 6 рокiв - 28 (18 та 10);

- вщ 7 до 11 роюв - 24 (14 та 10);

- вщ 12 до 16 роюв - 48 (29 та 19);

- вщ 17 роюв i старше - 18 (12 жшок та 6 чо-ловшв).

Розподiл пацiентiв за клiнiчною формою та ступенем важкосп наведено у Табл. 1.

Для оцшки терапевтично1 ефективностi за-пропонованих нами компоненив Силiксу та Спiрулiни до комплексного лшування, хворi на атопiчний дерматит також були роздшеш на двi рандомiзованi за всiма показниками групи:

- 110 хворих склали основну групу;

- 50 хворих - порiвняльну.

Контрольною групою слугували 20 вщносно

здорових осiб (12 хлопщв, 8 дiвчат).

Хворим порiвняльноl групи було призначено

Таблиця 1 - Розподш хворих на атоп1чний дерматит за клшчною формою та ступенем важкосп

В1к (роки)

Ексудативна

Еритематозно-скамозна

Еритематозно-скамозна з л1хешф1кащею Ступ1нь важкост1

Л1хено;дна

Пруриго-под1бна

а б в а б в а б в а б в а б в

0,25-3 3 10 2 - 2 - - 1 - 1 1 - - - -

4-6 4 8 2 1 3 2 1 1 - 2 3 1 - - -

7-11 1 2 1 3 10 4 2 3 1 3 6 2 - 1 -

12-16 - - - 2 3 1 3 5 - 5 19 5 2 3 2

17 1 бшьше - - - 1 2 - 2 2 - 3 3 4 2 3 1

Прим1тки: а - легкий стутнь;

б - середн1й стутнь; в - важкий ступ1нь.

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

1-2 (9)' 2006

Анфлова М.Р. та сПвав. СП1РУЛ1НА ТА СИЛ1КС У КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1ХВОРИХ НА ПСОР1АЗ...

д1ету, а також:

- Лоратадин - по 1 табл. 1 раз на день;

- панкреатин - по 1 табл. 3 рази на день;

- метилурацил - по 1 табл. 3 рази на день;

- Аевгг - по 1 капс. 2 рази на день;

- 1мунал - по 20 крапель 2 рази на день;

- Персен - по 1др. 2 рази на день;

- зовшшньо - кортикостерощш мазь Хвор1 основно! групи отримували те саме з

доданням:

- Сил1ксу - ¡з розрахунку 150-200 мг/кг маси тша дитини в 3-4 прийоми на день;

Таблиця 2 - Динам1ка показнишв ендотоксикозу у хворих на псор1аз та атотчний дерматит в процес комплексного л1кування

- Струтну:

1) д1тям до 3 роюв - по 1/3 табл. 3 рази на день;

2) 4-6 роюв - по 1/2 табл. 3 рази на день;

3) з 6 роюв 1 старше - по 1 (0,05 г) табл. 3 рази на день.

Результати та !х обговорення. При вивченш шформацшно-шдексних показниюв у хворих на псор1аз та атотчний дерматит були виявлеш таю особливост (Табл. 2):

1нформацшно- шдексш показники Хвор1 на псор1аз Хвор1 на атоп1чний дерматит

До л1кування Шсля л1кування Контроль (здоров1 люди) До лшування Шсля л1кування Контроль (здоров1 люди)

Основна група Пор1вняль-на група Основна група Пор1вняль-на група

п = 202 п = 102 п = 100 п = 70 п = 160 п = 110 п = 50 п = 20

ЕСП (мм) 226,2 ± 3 115,5 ± 2,3 136,2 ± 2 83,5 ± 1,6 144,8 ± 8,3 100,9 ± 5,8 123,2 ± 6,8 91,8 ± 10,2

Е1Е1 (%) 81,5 ± 1,6 49,7 ± 0,8 60,2 ± 1,1 35,4 ± 0,7 52,1 ± 0,09 33,7 ± 1,2 38,2 ± 0,6 23,1 ± 0,03

МПО (од. абсорб) 1,51 ± 0,03 1,96±0,04 1,74 ± 0,03 2,51±0,04 1,89 ± 0,03 2,19 ± 0,04 2,06 ± 0,04 2,50±0,03

СДГ (од. абсорб) 0,9 ± 0,03 1,19±0,02 1,05 ± 0,03 1,77±0,04 0,88 ± 0,01 1,04 ± 0,02 0,96 ± 0,02 1,19±0,05

р < 0,01 1,2 р < 0,05 1,3 р < 0,01 1,4 р < 0,01 2,3 р < 0,01 1,2 р < 0,05 1,3 р < 0,01 1,4 р < 0,01 2,3

ПРИМ1ТКИ: р - достов1ршсть р1знищ мгж показниками до л1кування та показниками шсля л1кування

1,2

основно! групи;

р - достов1ршсть р1знищ м1ж показниками до л1кування та показниками шсля л1кування

1.3

пор1вняльно! групи;

р - достов1ршсть р1знищ м1ж показниками до л1кування та показниками контрольно! групи;

1.4

р - достов1ршсть р1знищ м1ж показниками основно! та пор1вняльно! груп.

2,3

а) у хворих на псорiаз:

- до лшування р1вень ЕСП виявився вищим за показник вщносно здорових людей в 2,7 разу (р < 0,01); шсля проведеного л1кування в основнш груш вш зменшився в 2 рази, а в пор1вняльнш -в 1,6 разу (р < 0,05);

- р1вень Е1Е1 був вищим за показник вщносно здорових людей в 2,3 разу (р < 0,01); шсля проведеного лшування в основнш груп1 в1н зменшився в 1,6 разу, а в пор!вняльнш - в 1,3 разу (р < 0,05);

- активнють МПО була нижчою за показник вщносно здорових людей в 1,7 разу (р < 0,01); п1сля проведеного л1кування в основн1й груп1 вона збшьшилась в 1,3 разу, а в пор!вняльнш - в 1,1 разу (р < 0,05 );

- активнють СДГ була нижчою за показник вщносно здорових людей в 2 рази (р < 0,01); шсля проведеного лшування в основнш груш вона збшьшилась в 1,3 разу, а в пор!вняльнш - в 1,1 разу (р < 0,05 ).

б) у хворих на атотчний дерматит:

- до лшування р1вень ЕСП виявився вищим за показник вщносно здорових людей у 1,6 разу (р < 0,01); шсля проведеного л1кування в основнш груш вш зменшився в 1,4 разу, а в пор!вняльнш -в 1,2 разу (р < 0,05 );

- р1вень Е1Е1 був вищим за показник вщносно здорових людей в 2,3 разу (р < 0,01); шсля проведеного лшування в основнш груш вш зменшився в 1,5 разу, а в пор!вняльнш - в 1,4 разу (р < 0,05 );

- активнють МПО була нижчою за показник вiдносно здорових людей в 1,3 разу (р < 0,01); пiсля проведеного л^вання в основнiй групi вона збшьшилась в 1,2 разу, а в порiвняльнiй - в 1,1 разу (р < 0,05 );

- активнiсть СДГ була нижчою за показник вщносно здорових людей в 1,4 разу (р < 0,01); шсля проведеного лiкування в основнш групi вона збiльшилась в 1,2 разу, а в порiвняльнiй - в 1,1 разу (р < 0,05 ).

Об'ективною оцшкою терапевтичних заходiв визначаеться й середня тривалють лiкування хворих у стацюнарних умовах:

- хворi на псорiаз основно1 групи лiкувались у стацiонарi в середньому 21,4 ± 0,3 лiжко-дня, а хворi порiвняльноl групи - 28,6 ± 0,4 лiжко-дня; таким чином наявне скорочення строку перебу-вання хворих на псорiаз у стацюнарних умовах у середньому на 7 дiб;

Л1ТЕРАТУРА

1. Бондар С.А., Ляшенко 1.Н., Скляров С.В. Комплексний метод лшування еритродерми з включенням ентеросорбцп // Вiсник Вшниць-кого державного медичного унiверситету. -2001. - № 5 (2). - С. 382-383.

2. Броше Е.А. Ендоеколопчна штоксикащя та И

корекщя в системi комплексного лшування хворих на генералiзований псорiаз // Дерматология и венерология.- 2005.- № 1 (27).- С.37-42.

3. Гришко Т.Н., Мазина Н.М. Мордовцев В.М. Особенности клинических проявлений и иммунных нарушений при псориазе у детей // Вестник дерматологии и венерологии. -1992.- № 3.- С. 33-36.

4. Ковальчук М.Т. Патогенез атотчного дерматиту // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2001.- № 2-3 (4).- С.132-137.

5. Кост Е.А. Справочник по клиническим лабораторным методам исследования. - М.: Медицина, 1975.

6. Ляшенко 1.Н., Бондар С.А., Луцюк М.Б. Фун-кцюнальний стан iмунноl системи у хворих на герпетиформний дерматит Дюринга та !х лшу-вання ентеросорбентом Силлардом П i аглю-теновою дiетою // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2003.- № 1-4 (6).

- С.111-113.

7. Ляшенко И.Н., Псюк С.К., Бондарь С.А., Трунина Т.И. Колебания среднемолекуляр-ных пептидов в крови при тяжёлых формах

- у хворих на атотчний дерматит середня тривалють лшування в стацюнарних умовах зменшилась на 5 дiб: хворi основно! групи лшу-вались у стацiонарi в середньому 14,7± 1,2 лiжко-дня, а хворi порiвняльноl групи - 19,2 ± 1,1 лiжко-дня.

Висновки. Включення Спiрулiни та Силшсу до комплексного лiкування хворих на псорiаз та атопiчний дерматит сприяе суттeвiй корекцп iнформацiйно-iндексних показникiв синдрому ендогенно! штоксикаци, а саме:

- вiрогiдному зниженню рiвня електроседи-ментацшного потенцiалу кровi, еритроцитарного iндексу ендогенно! штоксикаци;

- пiдвищенню активностi клгтинних ферментiв мieлопероксидази та сукцинатдегiдрогенази.

Комплексне дезинтоксикацшне коригуюче лiкування з включенням Ситксу та Спiрулiни сприяе також зменшенню строкiв лiкування хворих на псорiаз та атопiчний дерматит.

псориаза в процессе комплексного лечения с включением фитосборов и полисорба // Дерматология и венерология. - 1997. - № 1 (3). -С. 66-67.

8. Маленький В.П. Еферентш методи лшування

в сучаснш медичнш практищ / Матерiали на-уково-практично! конференцп. - Вшниця, 1996. - С. 89.

9. Миронюк Т.М., Ляшенко 1.Н., Бондар С.А. Коригуючий вплив сшрулши на показник сор-бцшно! здатностi еритроципв у хворих на атотчний дерматит дiтей // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2002. -№ 3-4 (5). - С. 98-100.

10. Никула Т.Д., Белицкая Г.А., Палиенко И.А., Терехова Г.Н., Бульда В .И., Лапчинская ИИ. А.с. СССР № 1394135. - 1988. - Способ дифференциальной диагностики патологического процесса в гепатобилиарной системе.

11. Пентюк А.А., Луцюк Н.Б. Токсикологические исследования силикса / Медицинская химия и клиническое применение диоксида кремния / Под. ред. А.А. Чуйко. - К.: Наук. думка, 2003.- С. 180-202.

12. Тогайбаев А.А., Кургузкин А.В., Рикун И.В., Карибжанова Р.М. Способ диагностики эндогенной интоксикации // Лабораторное дело.

- 1988. - № 9. - С.22-24.

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 (9)' 2006