CC BY
12УДК 336.05
ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИДАТК1В М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В СОЦ1АЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ: ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ
Булавинець В.М., викладач, ТНЕУ
Узагальнено теоретичш шдходи до оцшювання ефекгавносп видатюв мюцевих бюджелв сощального призначення. Розглянуто юнукш оцшочш показники ефективносп сощальних видатюв мюцевих бюджелв та запропоновано розширення !х перетку.
Ключовi слова: ефектившсть, видатки мюцевих бюджепв сощального призначення, оцшочш показники, програмно-цшьовий метод.
ВСТУП
Характерною ознакою сучасно! бюджетно1 практики в Укра!ш е достатньо низька ефектившсть сощаль-них видатюв, яка виявляеться у розпорошуванш бюджетних кошпв м1ж р1зними програмами та в хрошчно-му недофшансуванш сощальних установ. Всупереч лопщ, швидке нарощування бюджетних асигнувань на сощальш цш супроводжуеться вщсутшстю реального прогресу у шдвищенш суспшьного добробуту i ви-ршенш соцiальних проблем. Вщтак, все бшьшо! актуальностi набувають дослщження, присвяченi розробцi теоретичних засад та методологи оцшювання ефективност бюджетних видатюв соцiального призначення, що можуть стати передумовою для коригування управлшських рiшень. Як зазначають науковцi А. Жалин-ський i М. Костицький: «Поняття ефективностi ... вiдноситься до уих сфер знання, але в кожнш з них воно наповнюеться конкретним значенням. Аналiз ефективностi елемента... нерщко передуе формулюванню теоретичного висновку про закономiрностi його функцiонування або методично! рекомендацп про шляхи його вдосконалення» [1, с. 8].
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Питання оцшювання ефективност державних витрат перебувають у полi зору дослiдникiв ще з 70-80-х рокiв ХХ ст. у зв'язку з кризою концепцп «сощально! держави», яка виявилася у неконтрольованому зрос-таннi бюджетних видатюв, розростанш бюрократа та iнших недолжах. Вказана проблематика знайшла свое вщображення у наукових працях зарубiжних та влчизняних вчених Ш. Бланкарта, К. Вайса, Ю. Немеца, Р. Хакета, С. Срмакова, М. Дуганова, А. Макеева, В. Гееця, О. Кириленко, де пропонуються рiзноманiтнi пiдходи до оцшювання економiчних та соцiальних результапв бюджетних асигнувань. Однак, незважаючи на суттевi напрацювання, единого пiдходу до розумшня сутностi та методики ощнки ефективностi видаткiв бюджету досi не вироблено. Причини цього криються як у семантичнш складносп поняття «ефектившсть», так i у вiдсутностi едносп в поглядах щодо того, що саме вважати корисним результатом бюджетних видатюв. Метою дано! статп е узагальнення теоретичних пiдходiв до оцшювання ефективносп бюджетних видатюв та розробка рекомендацш щодо удосконалення юнуючо! системи ощночних показникiв для визна-чення ефективностi видаткiв мiсцевих бюджепв соцiального призначення
РЕЗУЛЬТАТЫ
Термiн «ефектившсть» увшшов у науковий обiг ще з чаив домiнування класично! економiчноl науки, його вживали у сво!х працях В. Петтi, А. Смщ Ф. Кене, А. Маршалл, А. Шгу, Ф. Хайек та шшь У бiльшостi робiт цей термш використовувався для оцiнювання результативностi тих чи шших дiй економiчних агенпв. Д. Рiкардо визначав ефективнiсть як «вщношення результату до певного виду витрат» [2, с. 53] i спробував оцшити ефективнiсть капiталу Вш довiв залежнiсть мiж рiвнем довговiчностi капiталу та витратами працi на збереження його первюно! ефективностi.
У науковш лiтературi можна видiлити два основш пiдходи до трактування поняття «ефектившсть», а саме:
• вщповщно до першого пiдходу, пiд ефективнiстю (англ. effectiveness — результативнють, здатнiсть досягти бажано! мети будь-якою цiною) розумтть вiдповiднiсть результатiв, отриманих вiд певно! дiяль-ностi поставленим цiлям, стушнь наближення результату до мети. Так, Н. Самощенко, В. Никитинський i А. Венгеров характеризують !! як «сшввщношення мiж фактично досягнутим результатом i тiею цiллю, до-сягнення яко! передбачалося» [3, с. 70-71]. На думку А. Пашкова i Д. Чечота, ефектившсть — це <даевють, результатившсть, тобто здатнiсть впливати на суспшьш вiдносини у певному, корисному для суспiльства напрямку» [4, с. 3].
Узагальнюючи вищенаведеш формулювання ефективностi, зауважимо, що вона ототожнюеться з пра-вильнiстю та усшшшстю дiяльностi. Якщо адаптувати цей шдхщ до об'екта нашого наукового штересу, то ефективнiсть видаткiв бюджету сощального призначення можна було б визначити як цшьове та, у вщповщ-носп iз затвердженими показниками, використання кошпв бюджету на фiнансування сощальних заходiв. Саме такий пiдхiд до оцшювання ефективносп видаткiв бюджету був покладений в основу широко практи-кованого у перiод планово! економжи та пiсля здобуття незалежностi методу фшансування закладiв соцiаль-но! сфери за принципом «забезпечення дiяльностi установи». Звичайно, в умовах тотальносп нецшьового використання бюджетних коштiв уже сам факт !хнього витрачання на передбачеш цiлi окремi науковцi i
33
Науковий вгсник: Ф1мамси, банки, швестици - 2012 - №2
практики визнавали за ознаку ефективносп. Вважаемо, що в сучасних умовах такий шдхщ до розумшня ефективносп е економ1чно необгрунтованим, адже не пов'язуе обсяги фшансування з отриманими результатами, не сприяе зниженню марнотратства кошпв бюджету та розв'язанню сощальних проблем;
• вщповщно до другого тдходу, ефективтсть (англ. efficiency — оптимальне поеднання ресурив i ре-зультатiв) розумiють як стввщношення мiж отриманим результатом (ефектом) та прикладеними для цього зусиллями.
Однак, як зазначають окремi науковщ, ефект вщ дiяльностi може бути як позитивним (корисним), так i негативним (шюдливим) [5, с.18]. Отже, можна було б говорити про юнування «негативно! ефективносп», яка характеризуе ситуащю, коли витраченi зусилля погiршують стан об'екта i вiддаляють суб'екта вщ досягнення намiченоi цiлi. На наш погляд, така позицiя е необгрунтованою, адже в цьому випадку вщбуваеться ототожнення понять «ефект» i «результат». Ми вважаемо, що вщмшнють мiж цими термша-ми полягае у тому, що результат характеризуе будь-яку зм^ об'екта впливу, а ефект — лише змшу у бажаному для суб'екта напрямку.
Якщо застосувати другий тдхщ до оцiнки видатюв мiсцевих бюджетiв соцiального призначення, то ефек-тивнiсть, у цьому випадку, буде вимiрюватися порiвнянням обсягу асигнувань з бюджету та отриманого вщ них бажаного економiчного або сощального ефекту. Головною перевагою такого тдходу е становления четкого зв'язку мiж динамiкою фiнансування i змiною результуючих iндикаторiв, що створюе передумови для кори-гування бюджетно! полiтики у сощальнш сферi.
Зауважимо, що в Украш саме другий пiдхiд покладений в основу розумiння ефективностi видатюв бюджету у бюджетному законодавств^ Так, у Бюджетному кодекс Украти ефективнiсть розглядаеться з двох сторт: з однiеi, як досягнення запланованих щлей при залученнi мiнiмального обсягу бюджетних кошпв (економнiсть); з шшо! сторони — як досягнення максимального результату з використанням визначеного бюджетом обсягу кошпв (продуктившсть) [6]. При цьому, норми Бюджетного кодексу визначають, що ощ-нювання ефективносп використання бюджетних кошпв мае здiйснюватися на уих стадiях бюджетного про-цесу (ст. 19) шляхом проведення як внутршнього (ст. 22), так i зовтшнього (ст. 110, 113) контролю.
Дещо вщмшний пiдхiд до розумшня ефективностi закрiплений у Концепцii застосування програмно-цiльового методу у бюджетному процесь У роздiлi 4 цього документа визначено, що ефективтсть визна-чаеться як спiввiдношення кiлькостi вироблених товарiв (виконаних робiт, наданих послуг) до !х вартостi у грошовому або людському вимiрi (витрат ресуршв на одиницю показника продукту) [7]. Розраховаш таким чином показники характеризують не тiльки продуктивнiсть витрачених бюджетних кошпв, але й iнтенсивнiсть пращ оиб, зайнятих у виробництвi суспшьного блага.
Складнiсть оцiнювання ефективностi видатюв сощального призначення полягае у багатоаспектност ефекту, отриманого вщ !хнього здшснення. Вiдтак, у науковiй сферi збер^аеться дискусiя щодо виокрем-лення окремих рiзновидiв ефективностi, яка класифiкуеться за рiзними ознаками: характером здiйснюваних витрат, наслщками отриманих результатiв, умовами ощнювання, ступенем збiльшення ефекту, метою визна-чення та iн.
В економiчнiй теорii економiчну ефективнiсть асоцiюють з прибутком, рентабельнютю дiяльностi, тодi як сощальну ефективнiсть пов'язують з поняттям екстерналш (зовнiшнiх ефектiв), якi не мають грошового вимiру, не враховуються ринком, але «викликають вiдхилення приватних граничних продуктiв i витрат вщ соцiальних граничних продуктiв i витрат, порушуючи рiвновагу» [8, с.453-464]. При цьому розрiзняють як позитивнi (полшшення здоров'я, зростання освiтнього рiвня населення та ш.), так i негативш (забруднення довкiлля, скорочення перiоду активного довголтя людей) екстерналii [9, с. 239]. Виправити деструктивний вплив останшх покликаний уряд. Вiдтак, соцiально-ефективною вважатиметься така дiяльнiсть держави, яка сприятиме лжвщацп або мiнiмiзацii негативного впливу зовшшшх ефектiв або, навпаки, стимулювати-ме розширення позитивних для суспшьства екстерналiй.
У Методичних рекомендацiях щодо проведення ощнки економiчноi i соцiальноi ефективностi виконан-ня державних щльових програм [10] соцiальна ефективнiсть вимiрюеться кiлькiсними iндикаторами, якi характеризують сощальний ефект вiд !хньо! реалiзацii i розраховуються за статистичними даними. Б. Вайс-борд для оцiнювання соцiальноi ефективностi установ, дiяльнiсть яких спрямована на отримання сощального ефекту пропонуе визначати «сощальний шдекс» як стввщношення обсягiв бюджетних коштiв i добро-вiльних надходжень вiд юридичних i фiзичних осiб з отриманими коштами вiд надання платних послуг i господарських та фiнансових операцш [11, с. 106]. Разом з тим, об'ектившсть оцiнки ефективностi видатюв бюджету сощального призначення ускладнюеться також дiею низки обставин, а саме:
• проблемою ощнки результапв, яю не зводяться до единого вимiрника;
• наявнiстю часового лагу — в рядi випадкiв здiйсненi видатки бюджету дають ефект лише через певний промiжок часу;
• ефектом синергп — на зм^ результуючого iндикатора можуть справляти вплив iншi чинники, не лише динамiка бюджетних асигнувань.
Зважаючи на специф^ сощальних видатюв мюцевих бюджетiв, суспiльне призначення яких може бути сформульоване у широкому i вузькому розумшш (вщповщно, задоволення суспiльних потреб i тдвищення суспiльного добробуту), вважаемо за дощльне видiляти два аспекти !хньо! соцiальноi ефективностi — кiлькiсний та яюсний. Вiдповiдно до першого, ефективнiсть видатюв сощального призначення може бути
34
Науковий liicinik': Ф1мамси, банки, швестицп - 2012 - №2
виpaжeнa y фiнaнcовиx ^газни^х i xapaктepизye обсяг cycпiльниx блaг i послуг, нaдaниx зa paxyнок коштiв бюджeтy нa одного peципieнтa, a тaкож cпiввiдношeнням мiж змшою пeвниx cоцiaльниx iндикaтоpiв тa ^^о-стом бюджeтниx acигнyвaнь; якicний ameEr eфeктивноcтi вкaзye нa нeмaтepiaльний eфeкт вiд пpовeдeниx видaткiв i ощнк^ться динaмiкою нe фiнaнcовиx покaзникiв (нaпpиклaд, cпiввiдношeння динaмiки бюджeтниx видaткiв i caмооцiнки нaceлeнням влacного добpобyтy, доступност cycпiльниx блaг i послуг тa iн.).
Eкономiчнa eфeктивнicть видaткiв бюджeтy cоцiaльного пpизнaчeння можe бути визнaчeнa як гpошовa вapтicть eкономiчного eфeктy (пpиpоcтy виpобництвa, досягнутого зa paxyнок змeншeння кiлькоcтi днiв нeпpaцeздaтноcтi пpaцюючиx i пiдвищeння ïxньоï квaлiфiкaцiï; збiльшeння сукупного попиту зaвдяки сис-тeмi cоцiaльниx тpaнcфepтiв зa paxyнок бюджeтниx кошпв; eкономiï витpaт зa paxyнок змeншeння aвapiй у житлово-комyнaльномy гоcподapcтвi; пpиpоcтy доxодiв мicцeвого бюджeтy) у cпiввiдношeннi з пpовeдeни-ми видaткaми cоцiaльного xapaRrepy, зa тaкою фоpмyлою:
EESE aбо EESE = -^B^ , (1)
sElb ASELB sElb ASELBl_1
дe EEselb — eкономiчнa eфeктивнicть видaткiв мicцeвиx бюджeтiв cоцiaльного пpизнaчeння; AGRPLB — opHpicr вaлового peгiонaльного пpодyктy, зyмовлeний eфeктом вiд здiйcнeння видaткiв мicцeвиx бюджeтiв cоцiaльного пpизнaчeння; ABPLBi — npHpiCT доxодiв мicцeвиx бюджeтiв в i-му rapk^i, зyмовлeний eфeктом вiд здшстення видaткiв cоцiaльного пpизнaчeння у попepeдньомy п^юдц ASELB — пpиpicт видaткiв мгсда-вих бюджeтiв cоцiaльного пpизнaчeння.
У випaдкy оцiнювaння peзyльтaтiв peaлiзaцiï цiльовиx пpогpaм у гaлyзi кyльтypи чи житлово-комуталь-ного гоcподapcтвa доцшьно pозpaxовyвaти тaкож покaзник бюджeтноï eфeктивноcтi шляхом поpiвняння видaткiв, здiйcнeниx зa paxyнок коштiв бюджeтy i кошпв, зaлyчeниx нa peaлiзaцiю пpогpaми з шших джe-peл. Пpи цьому фоpмyли pозpaxyнкy бюджeтноï eфeктивноcтi будуть мaти тaкий вигляд:
BEELB = QQ^ x 100% aбо BEELB = QesQ~QlbEsp (2)
дe BEELB — бюджeтнa eфeктивнicть видaткiв cоцiaльного пpизнaчeння; QLBEsp — обсяг видaткiв мicцeвого бюджeтy нa cоцiaльний пpоeкт; QEsp — сукупний обсяг видaткiв з ycix джepeл та cоцiaльний пpоeкт.
Розpaxовaнi тaким чином погазники xapaктepизyвaтимyть, з одного боку, чacткy видaткiв мicцeвого бюд-жeтy у зaгaльниx обcягax фiнaнcyвaння cоцiaльного пpоeктy, a з iншого — обсяг pecypciв, зaлyчeниx нa peaлiзaцiю пpоeктy з позaбюджeтниx джepeл у pозpaxyнкy нa одиницю видaткiв мю^вого бюджeтy.
Вaжливим acпeктом оцiнювaння видaткiв мicцeвиx бюджeтiв cоцiaльного пpизнaчeння e вибip дieвиx мeтодiв оцiнки. Зayвaжимо, що донeдaвнa для цього викоpиcтовyвaлиcя окpeмi мaкpоeкономiчнi iндикaтоpи (нaпpиклaд, в оxоpонi здоpов'я — покaзники cмepтноcтi, очiкyвaноï тpивaлоcтi життя тощо, в освт — чиceльнicть yчнiв й cтyдeнтiв, piвeнь оxоплeння нaвчaнням тa iн.), a тaкож опepaтивно-ciтьовi погазники ycтaнов cоцiaльноï cфepи, що пpодyкyють cycпiльнi послуги зa paxyнок кошпв мicцeвиx бюджeтiв. Taкa пpaктикa пpизводилa до нeоб'eктивноcтi отpимaниx peзyльтaтiв монiтоpингy, a pозpaxовaнi покaзники нe дaвaли вiдповiдi пpо взaeмозв'язок мiж дингшкою бюджeтниx acигнyвaнь i piвнeм зaдоволeння cycпiльниx потpeб. Ha виpiшeння ^eï пpоблeми cпpямовaнe yдоcконaлeння зaконодaвcтвa в paмкax peaлiзaцiï ^ийня-тоï у 2GG7 pоцi Концeпцiï peфоpмyвaння мю^вих бюджeтiв [12], згiдно якоï до 2G14 pокy пepeдбaчeно повноцiннe впpовaджeння пpогpaмно-цiльового мeтодy плaнyвaння й викотання мicцeвиx бюджeтiв, одним iз зaвдaнь якого e пpовeдeння aнaлiзy eфeктивноcтi видaткiв зa бюджeтними пpогpaмaми, в тому чи^ й cоцiaльного cпpямyвaння.
Сьогоднi пpогpaмно-цiльовий мeтод cклaдaння i викошння бюджeтy e нaйбiльш пpогpecивним тa шиpоко визнaним у pозвинeниx кpaïнax cвiтy. Ha вiдмiнy вщ тpaдицiйноï пpaктики фоpмyвaння бюджeтiв, зa якоï yвa-гa, в основному, зоcepeджyeтьcя нa pecypcнiй чacтинi, пpогpaмно-цiльовий мeтод pобить aкцeнт нa peзyльтaти, яких нeобxiдно досягти в xодi виконaння пeвноï бюджeтноï пpогpaми. 3a допомогою нього можш оцiнювaти як piзнi вapiaнти витpaчaння бюджeтниx коштав, для визнaчeння нaйбiльш eфeктивниx бюджeтниx пpогpaм, тaк i поpiвнювaти фaктичнi peзyльтaти iз зaплaновaними. Oднaк, нeзвaжaючи нa yci позитивнi pиcи пpогpaм-но-цiльового мeтодy виконaння бюджeтiв, в cyчacниx yмовax вiн мae обмeжeнe зacтоcyвaння у вiтчизнянiй пpaктицi. Лишe чacтинa видaткiв мicцeвиx бюджeтiв виконyeтьcя вiдповiдно до бюджeтниx пpогpaм, що сут-тeво знижye коpиcний peзyльтaт бюджeтного фiнaнcyвaння. Цe пов'язaно з нecтaбiльнicтю полiтичноï cитyaцiï в ^arni, нeдотpимaнням тepмiнiв бюджeтного пpоцecy, низьким piвнeм caмоcтiйноcтi мicцeвиx бюджeтiв, пpогaлинaми бюджeтного зaконодaвcтвa в чacтинi cepeдньо- тa довгоcтpокового плaнyвaння тощо.
Вaжливою умовою ycпiшноcтi оцiнювaння eфeктивноcтi видaткiв мicцeвиx бюджeтiв cоцiaльного ^и-знaчeння e нaлeжнa оpгaнiзaцiя цього ^о^су. Oднaк, в Укpaïнi фоpмyвaння цiлicноï мeтодики його пpовe-дeння поки œ зaвepшeнe. До цього тpeбa пiдxодити звaжeно як з тауково^ тaк i з пpaктичноï точки зоpy тa з ypaxyвaнням пepeдового мiжнapодного досвщу. Звaжaючи нa тe, що оцiнювaння eфeктивноcтi видaткiв бюджeтy e piзновидом фiнaнcового контpолю, то лопчта cxeмa його пpовeдeння мae пepeдбaчaти peaлiзa-цiю тaкиx послщовних eтaпiв:
• пiдготовкa до пpовeдeння оцiнювaння (пepeдбaчae визнaчeння його мeти, зaвдaнь, пiдбоpy вiдповiдниx покaзникiв тa iн.);
зБ
Науковий в1смик': Ф1мамси, банки, швестици - 2GX2 - №2
• безпосередне проведення ощнювання (вщповщно до методики, а саме витрат, продукту, продуктивности якосп та im, або за напрямами ефективносп: економiчноï, соцiальноï тощо);
• завершения оцшювання i формулювання висновюв на пiдставi проведених розрахункiв. На цьому етат можливий розрахунок iнтегрального показника ефективносп видатюв сощального призначення шляхом зведення компонентних iндикаторiв (сощально^ економiчноï ефективностi, iн.).
Найважливiшим пiдготовчим етапом оцшювання ефективносп видатюв мюцевих бюджелв соцiального призначення е формування адекватноï системи оцiночних показникiв, здатних об'ективно вiдобразити ди-намiку запланованих та отриманих результапв. Ïï розробка мае здшснюватися вiдповiдно до принципу орь ентацiï на кiнцевi суспiльно-значимi результати (показники результапв), якi характеризують стутнь задово-лення потреб споживачiв суспшьними благами, наданими за рахунок бюджетних кошпв. На думку амери-канського науковця Р. Хакета, оцiночнi показники мають об'ективно характеризувати ефективтсть викори-стання бюджетних кошпв; вимiрювати ri ж самi результати через деякий час; порiвнювати результати про-грам бюджетних видаткiв у динамцi за роками та мiж головними розпорядниками бюджетних коштiв; вказу-вати на змши у групi споживачiв, змши у проблемах, на вирiшення яких спрямован видатки бюджету; вико-ристовувати зрозумшу та чiтку термiнологiю [13, с. 111-112]. Враховуючи це, для забезпечення об'ектив-носп результатiв ощнки система ощночних показникiв ефективностi, на наш погляд, мае вщповщати пев-ним вимогам, а саме:
• релевантносл — вона мае виконувати свое призначення — забезпечувати комплексну оцiнку резуль-татiв здшснення видаткiв, ïхнього впливу на стутнь задоволення сощальних потреб громадян;
• повноти — системи показниюв мае передбачати наявшсть характеристик для усестороннього вивчен-ня процесiв, пов'язаних iз здiйсненням видаткiв бюджетiв соцiального призначення. Показники мають характеризувати стутнь досягнення кожного стратепчного i тактичного завдання соцiальноï полпики;
• об'ективносл — процес ощнювання мае передбачати неупереджене вщображення результатiв здiйснения видатюв сощального призначення;
• сшвставносп — показники системи ощнювання ефективносп видатюв мають передбачати можливють ïхнього порiвияния у розрiзi рокiв. Спiвставнiсть забезпечуеться за рахунок коректного пiдбору ощночних iндикаторiв вiдповiдно до необхiдностi безперервного накопичення даних i забезпечення порiвиянностi да-них як у динамщ, так i з показниками ощнки сумiжних завдань;
• економiчностi — система ощночних показниюв мае будуватися таким чином, щоб пiдбiр звпних даних для вимiрювання ефективностi здшснювався з мiнiмальними витратами та з використанням уже наявних схем акумулювання шформацп.
Як зазначае Т. Федченко, у зарубiжних краïнах платформу для вимiру соцiально-економiчних результатiв дiяльностi суб'екпв державного сектору формують показники ефективносп та результативносп [11, с. 106]. В Украш вщповщно до норм Концепцiï застосування програмно-щльового методу в бюджетному процесi [7] та тдзаконних актiв, розроблених на ïï виконання [14], визначення показниюв ефективносп е одним з аспекпв ощнювання результапв бюджетних програм, шдикатори результативностi введенi до ïхнього складу. При цьому передбачено, що залежно вщ напрямiв, якi реалiзуються в ходi виконання бюджетноï програми розра-ховуються iндикатори, якi характеризують: витрати ресуршв на одиницю продукту (економшсть); макси-мальну кiлькiсть вироблених товарiв (виконаних робiт, наданих послуг) до визначеного обсягу бюджетних ресурив (продуктивнють); досягнення бажаного результату (результативнiсть).
Наведет шдикатори, на наш погляд, ощнюють виключно економiчний ефект вiд здшснення видатюв бюджету, тодi як сощальш наслiдки залишаються неврахованими. Натомiсть показники якосп, передбаченi нормами Концепцiï застосування програмно-щльового методу в бюджетному процеш [7] дають змогу ощ-нити рiвень досягнення встановленоï мети, вщповщнють мiж фактичними соцiальними результатами i по-ставленими завданнями. У зв'язку з цим, вважаемо рацiональною думку авторiв посiбника «Управлшня мiським бюджетом за програмно-щльовим методом», якi стверджують, що показник якостi е ключовим для програм бюджетних видаткiв, «своерщним звiтом про досягнутi соцiальнi результати вщ надання послуги, у ньому вщбиваеться соцiальна ефективнiсть програми» [15, с. 28]. Вщтак, будемо керуватися пею позицiею, що оцiнка ефективносп видатюв мюцевих бюджепв соцiального призначення мае передбачати формування комплексного уявлення про ïхнi результати, а тому мае об'еднувати як показники економiчноï, так i сощаль-ноï ефективносп.
Тому, наведет у Типових перелжах [16, 17, 18, 19]. шдикатори для розрахунку економiчноï i соцiальноï ефективносп видатюв мюцевих бюджепв сощального призначення, на наш погляд, е неповними та не дають змоги вщобразити багатогранний ефект вщ ïх здiйснення. Цiеï ж позицп дотримуеться О. Сукач, яка пропонуе доповнити передбаченi у законодавствi показники шдикаторами економiчностi та корисностi [20, с. 197]. При цьому, показник економп мае визначати можливють скорочення витрат за мюцевою програмою видатюв i отримання результату при найменших витратах. Вщносним показником економiï, на ïï думку, е показник економiчностi як вщношення передбаченоï програмою видатюв вартосп факторiв чи ресурсiв до ïï фактичноï величини, а його значення мае коливатись в межах 0,2-0,4. Водночас, показником корисносп О. Сукач пропонуе характеризувати суспшьну користь вщ виконання вiдповiдноï програми видатюв на мюце-вому рiвнi. Його значущють полягае не тiльки у проведенш аналiзу доцiльностi та ефективносп програми видатюв, а й у загальнш шформацп щодо ïï мюця та ролi по галузi ïï приналежносп.
36
Науковий в1смик: Фшанси, банки, iнвестицГi - 2012 - №2
В цшому визнаючи рацiональнiсть використання запропонованих показниюв, ми не можемо погодитись з позищею О. Сукач щодо завершеностi перелiку iндикаторiв ефективносп [20, с. 197]. Вважаемо, що ощн-ка ефективностi видаткiв мюцевих бюджетiв соцiального призначення на основi показникiв, закрiплених у чинному законодавств^ а також запропонованих науковцями, не дае змоги в повнш мiрi забезпечити об'ективнiсть результатiв оцiнювання. Тому ми переконаш, що iснуючий перелж доцiльно доповнити шди-каторами, яю вказують на ступiнь вiдповiдностi обсяпв видаткiв бюджету соцiального призначення i ре-зультатiв, отриманих вiд них, критерiям соцiального замовлення. Кiлькiсне вираження ще! вiдповiдностi можна встановити через розрахунок показникiв, якi характеризують рiвень задоволення громадян результатами, отриманими вщ проведених видаткiв. Зазначимо, що випадки використання таких показниюв у бюд-жетнш практицi уже е як в Укра!ш, так i за кордоном. На можливi аргументи щодо складностi отримання шформацп, необхщно! для проведення оцiнки ефективностi видатюв за пропонованим критерiем зауважи-мо, що подiбнi показники уже впродовж довгого перюду вiдслiдковуються Державною службою статистики Укра!ни. Однак, зважаючи на специф^ призначення видаткiв мiсцевих бюджелв соцiального характеру, iгнорування запропонованого нами критерт оцiнювання негативно позначатиметься на об'ективносп по-казникiв ефективностi видатюв.
Думка населення, на наш погляд, також е передумовою та одним з найважливших критерпв результатив-ност послуг, якi надаються за рахунок бюджетних коштiв. Однак, монiторинг суспшьно! думки, запитiв населення доцiльно проводити ще на еташ планування бюджету, формування потреби у наданш вщповщно! суспшьно! послуги i визначеннi вимог до не!. В шшому випадку, матиме мiсце «негативна ефективнiсть» використання бюджетних кошпв, коли здiйсненi видатки будуть негативно сприйнятi споживачами. Вщтак, вивчення суспiльних очiкувань мае бути покладене в основу формування прюритепв використання коштiв мiсцевого бюджету i прийняття рiшень про надання тих чи шших суспшьних послуг
ВИСНОВКИ
Шдсумовуючи результати дослiдження теоретичних i методологiчних засад оцiнювання ефективностi видатюв мюцевих бюджетiв соцiального призначення, можемо констатувати, що вони перебувають на еташ становлення. Наведеш у статт аргументи дають пiдстави стверджувати, що на сьогодшшнш день в Украш вiдсутня цiлiсна та завершена методика проведення об'ективно! оцiнки ефективностi видатюв, осюльки вона не враховуе ряду важливих моменлв. Разом з тим, слщ визнати, що цi недолжи значною мiрою викли-канi складнютю та багатоаспектнiстю результату здiйснення видатюв мюцевих бюджепв соцiального призначення. Тому, сподiваемось, що запропонованi нами напрямки розширення дж>чо! системи ощночних показникiв, в разi !х практичного застосування, дадуть змогу пiдвищити ефективнють використання обме-жених бюджетних кошпв та сприятимуть покращенню суспiльного добробуту.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Жалинский Ф.Э. Эффективность профилактики преступлений и криминологическая информация / Ф.Э. Жалинский, М.В. Костицкий. — Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1980. — 212 с.
2. Рикардо Д. Сочинения. Т.1. / Д. Рикардо. — М.: Госполитиздат, 1965. — 360 с.
3. Самощенко И.С. К методике изучения эффективности правовых норм / И.С. Самощенко, В.И. Никитинский, А.Б. Венгеров // Советское государство и право. — М.: Наука, 1971. — № 9. — С. 70-78.
4. Пашков А.С. Эффективность правового регулирования и методы ее выявления / А.С. Пашков, Д.М. Чечот // Советское государство и право. — М.: Наука, 1965. — № 8. — С. 3-11.
5. Головянко В.В. Эффективность правового воспитания: понятие, критерии, методика измерения / В.В. Головянко. — Киев: Вища школа, 1985. — 203 с.
6. Бюджетний кодекс: Закон Укра!ни вщ 08.07.2010 р. № 2456-VI — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2456-17
7. Про схвалення Концепцп застосування програмно-цшьового методу в бюджетному процесс Розпо-рядження Кабшету Мшю^в Укра!ни вщ 14 вересня 2002 р. №538-р — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=538-2002-%F0
8. КЫевич О. Мжроекономжа для аналiзу державно! полиики: Шдручник / О. КЫевич, О. Мертенс. — К.: Вид-во Соломп Павличко «Основи», 2005. — 655 с.
9. Ящишина 1.В. Проблема сощально! ефективносп в екожмчнш теорп / 1.В. Ящишина // 1нновацшна економжа. — 2010. — №5(19). — С. 238-242.
10. Методичш рекомендацп щодо проведення оцшки економiчноl i сощально! ефективносп виконання державних цшьових програм: Наказ Мiнiстерства економiки Укра!ни вiд 24.06.2010р. № 742 — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=148773&cat_id=77948
11. Федченко Т.В. Оцшка ефективносп виконання бюджетних програм у галузi охорони здоров'я / Т.В. Федченко // Вюник ЖДТУ — 2010. — №3(53). — С. 105-109.
12. Концепщя реформування мюцевих бюджетав: розпорядження Кабiнету Мшс^в Укра!ни вiд 23 травня 2007 р. № 308-р — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=308-2007-%F0
13. Hackett R. Program Budgeting Manual [Програмно-цшьовий метод] / R. Hackett. — К.: USAID, Barents Group, 1999. — 112 р.
37
Науковий iticinik': Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2012 - №2
14. Про деяк питання проведения експерименту i3 запровадження програмно-цшьового методу складан-ня та виконання мюцевих бюджетiв: Наказ Мiнiстерства фшаншв Украши вiд 09.09.2010 р. №679 — [Елек-тронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1 .rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0573-10
15. Управлшня мiським бюджетом за програмно-цiльовим методом: Пошбник для органiв мiсцевого самоврядування — К.: Проект «Реформа мюцевих бюджелв в Украш» USAID, RTI International. 2005. — 56 с.
16. Про затвердження Типового перетку бюджетних програм та результативних показниюв 1х виконання для мюцевих бюджелв у галузi «Освгга»: Наказ Мiнiстерства фiнансiв Укра1ни вiд 01.06.2010 р. №298/519 — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0413-10
17. Про затвердження Типового перел^ бюджетних програм та результативних показниюв 1х виконання для мюцевих бюджелв у галузi «Охорона здоров'я»: Наказ Мiнiстерства фiнансiв Укра1ни вiд 26.05.2010 р. №283/437 — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=z0403-10
18. Про затвердження Типового перетку бюджетних програм та результативних показниюв 1х виконання для мюцевих бюджелв у галузi «Культура»: Наказ Мшютерства фшаншв Укра1ни вiд 01.10.2010 р. №1150/41
— [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0952-10
19. Про затвердження Типового перел^ бюджетних програм та результативних показниюв 1х виконання для мюцевих бюджепв у галузi «Сощальний захист та сощальне забезпечення»: Наказ Мiнiстерства фiнансiв Укра1ни вiд 27.09.2010 р. №1097/290 — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0949-10
20. Сукач О. Система економiчних показниюв визначення результативносп бюджетних програм мюце-вого рiвня / О. Сукач // Збiрник наукових праць ЧДТУ Серiя: екожмчш науки. — 2009. — Вип. 22. — Ч.2.
— С. 195-197.
Стаття надшшла до редакцп 21 грудня 2011 року
38
Науковий itici iiik: Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №2
