CC BY
19
■ Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.14-005.6-084:616.728.2-002:616.71-089 Ф1ЩЕНКО В.О., РУБЛЕНКО A.M., ПСЮК С.С.
Кафедра травматологи та ортопедИ В1нницького национального медичного унверситету ¡м. M.I. Пирогова
OUiHKA ЕФЕКТИВНОСП ПРОФ1ЛАКТИКИ ВЕНОЗНИХ
ТРОМБОЕМБОЛ1ЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ЕНДОПРОТЕЗУВАНН КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА
Резюме. Проведено оцнку ефективност застосування антикоагулянт при ендопротезуваннI кульшово-го суглоба. Застосування антикоагулянт при ендопротезуванн кульшового суглоба е ефективним, однак при !х використанн збергаються порушення в система зсдання кров. Таю змни большою м1рою виражен при ендопротезуванн кульшового суглоба з приводу перелому шийки стегново! юстки. При застосування антикоагулянт юнуе ризик геморапчних ускладнень, який зростае при збльшенн травматичност та тривалост оперативного втручання. 1снуе необх1дн1сть у досл1дженнях стосовно виявлення прогностичних факторов ризику тромбоембол1чних та геморапчних ускладнень при ендопротезуванн ккульшового суглоба. Ключов! слова: венозн1 тромбоембол1чн1 ускладнення, ендопротезування, кульшовий суглоб.
Потреба в ендопротезуванш кульшового суглоба в Укрш'ш постшно збшьшуеться i становить не мен-ше 45 тис. на рж, при реальних показниках 3,5—4 тис. [6]. Як i при бшьшосл оперативних втручань, пащенти при ендопротезуванш кульшового суглоба належать до групи високого ризику венозних тромбоемболiчних ускладнень (ВТЕУ) i потребують антикоагулянтно! профшактики, оскшьки за И вщсутност у 42—57 % випадюв може розвиватись тромбоз глибоких вен (ТГВ), тромбоемболiя легенево! артери (ТЕЛА) — у 0,9—28 % пащенпв, з рiвнем фатальних випадюв у межах 0,1—2 % [3]. Даш про частоту ВТЕУ у пащенпв, яю отримують профiлактику, коливаються в широких межах. Так, при застосуванш тромбопрофшактики частота ТГВ протя-гом трьох мiсяцiв пiсля ендопротезування кульшового суглоба становить вщ 0,8 до 9,0 %, емболи легенево! артери — вiд 1,4 до 6 % [14, 16].
О^м класичних факторiв трiади Вiрхова (венозний стаз, пошкодження стiнок ендотелiю, гшеркоагулящя) у пацiентiв при ендопротезуваннi кульшового суглоба юнують також специфiчнi фактори, що характернi саме для такого оперативного втручання. Це положения стегна на етапах оперативного втручання, що призво-дить до скручування вен, набряк м'яких тканин, вплив екзотермiчно! реакци при полiмеризацii юсткового цементу та вившьнення тканинних факторiв зсщання кровi при обробцi вертлюгово! западини i каналу стегново! юстки [11, 16]. Все це зумовлюе необхщшсть лабораторно-iнструментапьного контролю системи гемостазу та крово-носних судин i застосування засобiв тромбопрофшактики при ендопротезуванш кульшового суглоба.
На сьогодш в ортопеди методи тромбопрофiлактики потребують оптимiзацii та удосконалення. Так, лабора-
торно-шструментальний монiторинг ризикiв ВТЕУ вимагае використання бшьш об'ективних критерив гемостазiологiчного статусу пащенпв. У рядi су-часних рекомендацш для запобiгання ВТЕУ при ендопротезуванш великих суглобiв здебiльшого про-понуеться рутинна фармакологiчна профiлактика [3, 8, 14]. Вона полягае в застосуванш препаратав низь-комолекулярних гепаришв, синтетичних iнгiбiторiв Ха та 11а факторiв зсщання кровi чи антагошстав вiтамiну К. Однак застосування цих препаратiв вимагае постiйного балансування м1ж ризиками тромбоутворення та кро-вотечг
З огляду на вищезазначене метою роботи було ви-вчення ефективност застосування профшактичних за-ходiв щодо ВТЕУ при ендопротезуваннi кульшового суглоба.
Матер1ал та методи роботи
У дослщження включено 65 пaцiентiв, середнш вiк яких становив 64,8 ± 1,9 року. Пaцiентaм проводи-лося ендопротезування кульшового суглоба з приводу переломiв шийки стегново! юстки та щопатичного остеоартрозу кульшового суглоба. У всгх випадках вико-ристовувалась цементна фiксaцiя компонентiв ендопро-тезу. Пащенти розподшеш на двi групи. Першу групу становили 29 пащенпв, яким проведено тотальне це-ментне ендопротезування кульшового суглоба з приводу остеоартрозу. Друга група складалась iз 36 пaцiентiв, яким iз приводу переломiв шийки стегново! кiстки було проведено тотальне та однополюсне цементне ендопротезування кульшового суглоба.
Оперативне втручання у вах пащентав проводилось тд субдуральною aнестезiею iз застосуванням
бушвакашу. У Bcix пaцieнтiв використовувалась меха-шчна профiлактика ВТЕУ за допомогою еластично! компресй' нижн1х кiнцiвок. Шсля оперативного втру-чання пацieнти активiзувались на другу добу пiсля операцй i3 застосуванням допом1жних засобiв опори. Фармаколопчна профiлактика проводилась i3 застосуванням НМГ еноксапарину. Перша доза препарату 0,4 мл вводилась за 12 годин до оперативного втручан-ня, друга — через 10—12 годин тсля нього, з подальшим застосуванням еноксапарину по 0,4 мл/добу протягом 10—14 дiб до виписки пащента зi стащонару. Шсля ви-писки вим пацiентам рекомендували застосовувати ан-тикоагулянти до 35 дiб пiсля операцй'.
Аналiз стану системи зсщання кровi всiх пацiентiв проводився до операцй, на 1-шу, 3-тю, 7-му та 10—14-ту добу шсляоперацшного перiоду. Визначали вмiст фiбриногену, розчинних фiбрин-мономерних ком-плексiв (РФМК), D-димера за допомогою специфiчних моноклональних антитш та активнiсть протешу С (ПС) [5, 7, 9]. Гемостазюлопчш дослщження проводили в лабораторй' структури та функци бiлка 1нституту бiохiмii iм. Палладiна НАН Укра!ни.
Монiторинг ВТЕУ проводився за допомогою дуплексного ультразвукового сканування судин нижшх кшщвок ультразвуковим апаратом TOSHIBA XARIO XG з частотою датчиюв 5—12 МГц та 2,5—4 МГц на 10— 14-ту добу тсля операцй' тсля активiзацii хворих.
При ощнщ геморапчних ускладнень у шсляопе-рацiйному перiодi враховували випадки «великих» кровотеч — крововиливи в життево важливi орга-ни (внутрiшньочерепнi, ретроперитонеальнi, шт-расшнальш, внутрiшньоочнi), шлунково-кишковi та гiнекологiчнi, фатальш та такi, що потребували хiрургiчного втручання для зупинки кровотечi), а також «малих» геморагiчних ускладнень — гепа-ринiндукована тромбоцитопенiя, гематоми дшянки шсляоперацшно!' рани, якi потребували евакуацп, та необхiднiсть у дренуваннi рани понад 2 доби. Також
враховували кшьюсть пащенпв, яким вiдповiдно до показань проводилася трансфузiя компонентiв донорсько! кровi.
Результати досл1джень та Тх обговорення
Згiдно з сучасними принципами тромбопрофшактики всi пацieнти, яким проводиться ендопротезування куль-шового суглоба, належать до групи високого ризику ВТЕУ [3]. Однак кожен iз таких пащенпв може мати додатковi фактори ризику, якi було оцiнено в передоперацшному перiодi (табл. 1). Слщ зазначити, що в групi пащенпв з переломами шийки стегново! юстки частота зазначених факторiв ризику виявилася вищою порiвняно з групою хворих на остеоартроз кульшового суглоба, що зумовлено вiком та складнiстю супутньо! патолог!!.
За вiком наведенi групи пащенпв вiдрiзнялися в середньому на 20 роюв. Група пацieнтiв iз переломом шийки стегново'! кiстки у 88,9 % випадюв складалась iз пацieнтiв, вiк яких був понад 60 роюв. У той час як у груш пащенпв iз коксартрозом цей показник ста-новив лише 41,4 %. Збшьшення частоти ВТЕУ з вшзм може бути пов'язано з появою зрушень у системi гемостазу та з клтчними проявами ранiше асимптомних тромбофшш, що можуть проявитись лише з вжом [2].
Наявнiсть ожирiння збшьшуе ризик розвитку веноз-них тромбозiв утричi за рахунок збiльшення кшькост тромбоцитiв, активаци прокоагулянтно! ланки гемостазу, ютотного зниження активностi фiбринолiтично! системи та посилення агрегаци тромбоцнпв на фонi гiперлiпiдем!l'. У наведених групах хворих частота дано-го фактора ризику становила 10,3 та 11,1 % вщповщно.
Варикозне розширення вен нижшх кшщвок також зустрiчалося з однаковою частотою в дослщжуваних групах пацieнтiв — 27,6 та 27,8 % вщповщно. За наявност варикозного розширення вен нижшх кшщвок порушуеться гемодинамжа за рахунок сповшьнення току кровi, що сприяе тромбоутворенню.
Таблиця 1. Розподл та характеристика груп пац1ент1в
Остеоартроз кульшового суглоба Перелом шийки стегновоТ юстки
Ктькють па^енпв, n 29 36
BiK, роки 54,6 ± 2,7 73,06 ± 1,93
64,8 ± 1,9
Фактори ризику ВТЕУ
BiK > 60 poKiB, n (%) 12 (41,4) 32 (88,9)
Ожирiння (1МТ > 25), n (%) 3 (10,3) 4 (11,1)
BeH03Hi тромбоемболiчнi ускладнення в aHaMHe3i, n (%) 1 (3,4) 1 (2,8)
Варикозне розширення вен нижых кшщвок, n (%) 8 (27,6) 10 (27,8)
Застосування пероральних контрацептивiв та гормонозамiсна терапiя, n (%) 6 (20,7) 2 (5,6)
Передоперацiйна iммобiлiзацiя, n (%) - 34 (94,4)
Хроычы захворювання легень, n (%) 7 (24,1) 11(30,6)
Кардюваскулярна патологiя, n (%) 17 (58,6) 36 (100)
Надзвичайно загрозливим фактором ризику ВТЕУ е венознi тромбоемболiчнi ускладнення в анамнез^ що мають високий стушнь вiрогiдностi розвитку ВТЕУ у пащенпв при оперативному лiкуваннi, а це потребуе виявлення можливо'1 причини такого стану та вибору адекватного режиму тромбопрофшактики. У нашому дослщженш було лише по одному пащенту в кожнш iз груп, якi мали ВТЕУ в анамнезi. Це вимагало ретель-ного передоперацiйного обстеження та вибору способу профшактики ВТЕУ.
Застосування пероральних контрацептивiв та гормонозамiсноï терапй' в групi пацiентiв з остеоартро-зом становило 20,7 %. На противагу цьому у хворих iз переломами шийки стегново'1 кiстки цей фактор ризику вiдмiчено лише у 2 пащенток (5,6 %).
При переломах шийки стегново'1 кiстки одним з основних факторiв ризику, безумовно, слщ визнати передоперацшну iммобiлiзацiю пащенпв, що призво-дить до зменшення швидкостi кровотоку в венах нижшх кшщвок. Так, у наведеному дослщженш 94,4 % хворих мали iммобшзащю у передоперацшному перюдо, тодi як пащенти з остеоартрозом у дооперацшному перiодi зберiгали рухову активнiсть.
В обох групах пащентав вiдмiчалася значна частота супутньо'1 патологй' серцево-судинно'1 та дихально'1 системи. При цьому частота хрошчних захворювань легень мало рiзнилася в групах хворих — 24,1 та 30,6 % вщповщно. У той же час у першш груш патолопя серцево-судинно'1 системи мала мюце в дещо бшьше половини пацiентiв (58,6 %), тодi як у другiй — у вах хворих. При наявностi хрошчних захворювань легень ризик ВТЕУ зростае в 1,7 раза, що зумовлено активащею судинно-тромбоцитарно'1 ланки системи гемостазу. За хрошчно'1 серцево'1 недостатност у плазмi
кровi переважно пщвищуеться рiвень фiбриногену та циркулюючого D-димера. Поряд iз цим вiдбуваеться збшьшення активност iнгiбiтору тканинного активатора плазмшогену. При I—II ФК за NYHA ризик ВТЕУ збшьшуеться в 1,9 раза, а при III—IV ФК — у 5,1 раза [4].
Здебшьшого у клшчнш практицi використовують рутиннi методи дослщження стану системи гемостазу, що вказують лише на процес активацй' системи зсщання кровi та не завжди дозволяють прогнозувати ризики можливих тромбоемболiчних чи геморагiчних ускладнень. Лише останшм часом розгортаються дослщження щодо встановлення дiагностично-прогностичних критерй'в ВТЕУ за умови комплексного визначен-ня маркерiв тромбофiлiï — вмiсту РФМК, D-димера, тромбш-антитромбшового комплексу та активност проте'1'ну С за сучасними iмунохiмiчними методами [1, 10, 13].
У даному дослщженш встановлено, що напередодш операцй' вмют фiбриногену в плазмi кровi хворих обох груп перевищував норму в 60 % випадюв. До сьомо'1 доби шсляоперацшного перiоду в 77 % хворих гiперфiбриногенемiя збiльшувалася й залишалася на високому рiвнi до 14-ï доби, тобто на момент закшчення стащонарного лiкування. Поряд iз цим дослщженням маркерiв тромбофiлiï встановлено перевищення к умiсту в плазмi кровi пацiентiв обох груп на всiх ета-пах визначення стану системи гемостазу, що разом iз гiперфiбриногенемiею свщчить про ïï гiперактивацiю.
При порiвняннi цих показникiв у пацiентiв обох груп виявилося, що вiдсоток хворих iз пщвищеним умiстом РФМК у плазмi кровi пiсля ендопротезування з приводу перелому шийки стегново'1 юстки (рис. 1) значно перевищуе такий у хворих при ендопротезуванш з приводу остеоартрозу (рис. 2). В останшх пiдвищений вмгст
% пащенпв 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
I До операцй' П1сля операцй'
РФМК
D-димер ПротеТн С
% пащенпв 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
I До операцй П1сля операцй
РФМК
D-дим ер
ПротеТн С
Рисунок 1. Частота вдхилень вд норми показник!в маркер!в тромбофши при ендопротезуванн! пац1ент1в 1з переломом шийки стегново'1' кстки
Рисунок 2. Частота вдхилень вд норми показни^в маркер!в тромбофшИ' при ендопротезуванш па^ен^в з остеоартрозом кульшового суглоба
РФМК виявлено лише у 54 % випадюв, у той час як при операци з приводу перелому шийки стегново! кiстки практично у всгх хворих. У деяких випадках на 14-ту добу пiсля ендопротезування як у першiй, так i в другiй групi гiперкоагуляцiйнi зрушення характеризувалися одночасно високим умiстом РФМК та D-димера. Ще в передоперацшний перiод та протягом усього перюду лiкування хворих пiсля ендопротезування з приводу перелому шийки стегново! юстки вмют у плазмi кровi D-димера перевищував норму в 4—5 разiв (в окремих випадках у 10—12 разiв). У групi ж пащентш iз остео-артрозом його вмют збшьшувався лише в 1,5—2,5 раза. В обох групах пацieнтiв вщбувалися змiни активностi фiзiологiчного iнгiбiтору системи зсщання кровi — проте!ну С. Так, шсля ендопротезування спостерiгалося зниження активностi проте!ну С у 71 % хворих при переломi шийки стегново! кiстки i у 38 % — з остеоар-трозом.
Результати гемостазюлопчних дослщжень свщчать, що, незважаючи на застосування антикоагулянлв, у пацieнтiв пiсля ендопротезування кульшового суглоба вiдбуваються суттeвi зрушення в системi зсiдання кровi, що сприяють тромбоутворенню. Причому незалежно вiд нозолопчно! форми ураження кульшового суглоба в пащентш вiдмiчаeться пiдвищений рiвень у плазмi кровi маркерiв тромбоутворення, бшьш виражений у випадках перелому шийки стегново! кютки. Саме ендопротезування з приводу останшх зумовлюе бiльш виражену активацiю системи гемостазу в пюляоперацшний перiод, що, ймовiрно, пов'язане з наявнiстю у таких пащенлв бiльшо'! кiлькостi додаткових факторiв ризику ВТЕУ, таких як похилий вiк, передоперацiйна iммобiлiзацiя та кардюваскулярна патологiя. Отже, якою мiрою кожен iз зазначених факторiв ризику впливае на стутнь роз-витку коагулопати пiсля ендопротезування, потребуе подальших клшко-лабораторних та iнструментальних дослщжень. Поряд iз цим слiд зазначити, що високий умст маркерiв тромбофш! в обох групах пащенлв на момент закшчення стацiонарного лiкування зумовлю-ють продовження профшактики ВТЕУ в амбулаторному режимь
За результатами ультразвукового дуплексного ска-нування вен тромбоз глибоких вен нижшх кiнцiвок виявлено у 7 пащенлв, з них — проксимальш тромбо-зи у 2 пащенлв, пристiнковi пiдколiнно'! вени — у 2, оклюзшний тромбоз пiдколiнно! вени — в 1, тдгострий тромбоз пщколшно! вени та глибоких вен гомшки з ознаками реканалiзацi! — у 2 пащенлв. У вих цих випадках тромбоз мав неембологенний характер та ктшчно не проявлявся. Випадюв симптоматично! та фатально! ТЕЛА не зареестровано.
За даними ряду авторiв використання сучасних схем профшактики ВТЕУ мае ряд недолтв, що проявляють-ся у збшьшенш ризикiв геморагiчних ускладнень. Так, R.S. Burnett зi спiвавт. [12] свщчать, що ефектившсть протоколiв, що використовувались до 2004 року, була вищою, н1ж пiсля початку застосування НМГ, яке супроводжуеться збiльшенням кiлькостi зареестрованих геморапчних ускладнень. У зв'язку з цим у наведеному
Таблиця 2. Частота геморапчних ускладнень та гемотрансфузй при ендопротезуванн кульшового суглоба
Остеоартроз кульшового суглоба Перелом шийки стегновоТ кiстки
Геморапчний шсульт - 2
Шлунково-кишкова кровотеча - 2
ГiнеKOЛOГiЧHi KpOBOTe4i 1 -
Гематома дiлянки оперативного втручання 1 1
Кровотеча, що потребувала peBi3ii топяоперацмно! рани 1 -
Тривале дренування рани 4 3
Усього 7 (24,1 %) 8 (22,2 %)
15 (23,1 %)
Частота гемотрансфузм
Усього 17 (58,6 %) 7 (19,4 %)
24 (36,9 %)
дослщженш ефектившсть тромбопрофшактики також ощнювали за частотою геморапчних ускладнень з усього об'ему вибiрки дослщжуваних пащентав (п = 65). При цьому встановлено 15 (23,1 %) випадюв «великих» та «малих» геморагiчних ускладнень (табл. 2).
1з них 7 випадкiв геморагiчних ускладнень встановлено у груш пащенлв з остеоартрозом, що стано-вило 24,1 % вщ загалу прооперованих iз цього приводу. Найчастше геморагiчнi ускладнення (4 випадки) вимагали необхiдностi дренування пiсляоперацiйноi рани понад 48 годин, що було зумовлено значними геморапчними видiленнями по дренажах.
В одному випадку була виявлена гематома дшянки оперативного втручання, що потребувала евакуаци. Зареестрована маткова кровотеча потребувала переводу пащентки в проф1льне вiддiлення та подальше ендопротезування в плановому порядку. Також в одного пащента виникла необхщнють ревiзii пiсляоперацiйноi рани та зупинки кровотечi в ранньому пюляоперацшному перiодi.
У групi пащенлв iз переломами шийки стегново'! кютки частота геморагiчних ускладнень ендопротезування виявилася майже однаковою — 8 (22,2 %) випадюв, але дещо вiдрiзнялася за нозологiчними озна-ками. Зокрема, серед них було зареестровано 2 випадки геморапчних iнсультiв у ранньому пiсляоперацiйному перюд^ що потребувало вiдповiдного лiкування, та 2 випадки шлунково-кишкових кровотеч iз виразок шлунка та дванадцятипало!' кишки. Iншi геморагiчнi ускладнення були пов'язаш з тривалим дренуванням тсляоперацшно!' рани та формуванням гематом дшянки оперативного втручання — у 3 та 1 випадку вщповщно. Вс щ геморагiчнi ускладнення в груш виявилися нефатальними.
Водночас за частотою необхiдностi гемотрансфузiй групи ютотно вiдрiзнялися (табл. 2). Загалом було проведено гемотрансфуз!! у 24 пащенлв, що становило 36,9 % випадюв вiд ус1х проведених ендопротезувань. Однак при ендопротезуванш в груш остеоартрозу необхiднiсть !х проведення виявилася втричi бiльшою — 58,6 %. При однополюсному ендопротезуванш кульшового сугло-ба в пацiентiв iз переломом шийки стегново! кiстки гемотрансфузiя проводилась у 20 % (4) пащентав, а при тотальному ендопротезуванш в данш групi пацiентiв гемотрансфузiя виконана у 18,8 % (3) пащенлв. Така рiзниця в частота гемотрансфузш може пояснюватись тим, що ендопротезування при остеоартрозi проводи-лося в бшьш складних випадках i зумовлювало бiльшу травматичнiсть оперативного втручання i вiдповiдно бiльший об'ем крововтрати, яка потребувала корекц!! iз застосуванням препаратiв донорсько! кровi. Ще одним фактором меншо! крововтрати у груш пащенлв iз переломами шийки стегново! юстки було те, що майже в половини пацiентiв дано! групи проводилось одно-полюсне ендопротезування кульшового суглоба, яке е менш травматичним та тривалим оперативним втручан-ням. У той же час пащенти першо! групи мали менше додаткових факторiв ризику, а зрушення в системi гемостазу були вираженi у меншого вщсотка пацiентiв та були в меншому ступеш, тому схильнють до крововтрати п!д час оперативного втручання на фош застосуван-ня антикоагулянтiв потребувала корекц!! за допомогою препаратiв кров!.
Геморагiчнi ускладнення в пац!ент!в при ендопротезуванш кульшового суглоба пог!ршують резуль-тати л!кування та можуть бути причиною летальних насл!дк!в. Так, наприклад, кожна доба пролонгова-ного дренування шсляоперацшно! рани зб!льшуе ри-зик шфекц!! д!лянки х!рург!чного втручання на 29 % шсля ендопротезування кульшового суглоба [15, 17]. Продовжуеться дослщження з виявлення частоти ускладнень, що зумовлеш б!льш агресивними схемами фармаколопчно! проф!лактики. На сьогодн! ендопротезування проводиться в досить гетерогеннш популяц!! пац!ент!в як за в!ком, так ! за патолог!ею. З'являються нов! модел! ендопротез!в, що можуть за-стосовуватись у пац!ент!в молодого в!ку без супутн!х патолог!й, та методики ендопротезування, що передба-чають застосування мало!нвазивних технолог!й. Все це потребуе диференц!йованого п!дходу до вибору способу тромбопрофшактики з оц!нкою ризик!в тромбоембол!ч-них та гемораг!чних ускладнень.
Висновки
1. При ендопротезуванн! кульшового суглоба бшь-ш!сть пац!ент!в мають додатков! фактори ризику ВТЕУ, к!льк!сть яких збшьшуеться з в!ком.
2. Ефектившсть проф!лактичного застосування антикоагулянт!в за ендопротезування кульшового суглоба пщтверджено даними ультразвукового досл!дження.
3. На фон! антикоагулянтно! терап!! проявляються зм!ни в систем! зс!дання кров! з! схильшстю до тромбоутво-рення, що бшьш виражеш в пац!ент!в !з переломами ший-
ки стегново! юстки, але в частини пацieнтiв залишаються шсля закшчення стацiонарного лiкування, що потребуе застосування пролонгованих схем тромбопроф1лактики.
4. При використанш антикоагулянтiв iснуе ризик розвитку геморагiчних ускладнень, який збшьшуеться при травматичност та тривалостi оперативного втручання, що необидно враховувати при плануваннi оперативного втручання.
5. 1снуе потреба в подальших дослiдженнях щодо виявлення прогностичних факторiв ризику тромбо-емболiчних та геморагiчних ускладнень при проведенш тромбопрофiлактики у пацiентiв при ендопротезуванш кульшового суглоба.
Список л1тератури
1. Бернакевич А.И, Васильев С.А., Еськин Н.А. Состояние системы гемостаза у пациентов, подвергающихся эндопротезированию тазобедренного сустава / Бернакевич А.И, Васильев С.А, Еськин Н.А. // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. —
2009. — № 1. — С. 37-41.
2. Бокарев И.Н. Тромбозы и противотромботическая терапия в клинической практике / И.Н. Бокарев, Л.В. Попова, Т.В. Козлова. — М.: Медицинское информационное агентство, 2009. — 512 с.
3. Венозний тромбоемболйм: дiагностика, лкування, профыактика. Мiждисциплiнарнi клжчш рекомендацн. — Кшв, 2011. — 63 с.
4. Воронков Л.Г. Тромбоэмболические осложнения и их предупреждение у больных с хронической сердечной недостаточностью / Л.Г. Воронков // Здоров 'я Украти. — 2010. — № 20 (249). — С. 14-15.
5. Долгов В.В., Свирин П.В. Лабораторная диагностика нарушений гемостаза. — М.; Тверь: Издательство «Триада», 2005. — 227с.
6. Эндопротезирование тазобедренного сустава: Монография / Под ред. проф. А.Е. Лоскутова — Д.: Лира,
2010. — 344 с.
7. Луговской Э.В., Колесникова И.Н., Луговская Н.Э., Гриценко П.Г., Литвинова Л.М., Гоголинская Г.К., Ляшко Е.Д., Костюченко Е.П., Голота В.Я., Курочка В.В., Комисаренко С.В. Растворимый фибрин и D-димер при нормально протекающей беременности и при угрозе ее прерывания / Луговской Э.В., Колесникова И.Н., Луговская Н.Э., Гриценко П.Г., Литвинова Л.М., Гоголинская Г.К., Ляшко Е.Д., Костюченко Е.П., Голота В.Я., Курочка В.В., Комисаренко С. В. // Украшський бiохiмiчний журнал. — 2006. — 78, № 4. — С. 120-129.
8. Наказ МОЗ Украни вiд 15.06.2007 № 329 «Про за-твердження протоколiв надання медичноИ допо-моги з профыактики тромботичних ускладнень в хiрургii, ортопеда i травматологи, акушерствi та гшекологИ». — Кшв, 2007.
9. Платонова Т.Н., Горницкая О.В. Выделение и свойства активатора протеина С из яда щитомордника обыкновенного (Agkistrodon Halys Halys) // Украшський бiохiмiчний журнал. — 2004. — Т. 76, № 3. — С. 62-67.
j Орипнальн досл1дження / Original Researches
10. Рейно Е.В., Антропова И.П., Кузнецова Н.Л., Реутов А.И. Особенности изменений в системе гемоко-агуляции при эндопротезировании тазобедренного сустава // Функциональная, инструментальная и лаб. диагностика. — 2010. — № 2. — С. 47-51.
11. Binns M., Pho R. Femoral vein occlusion during hip arthroplasty/ Binns M., Pho R. // Clinical. Orthop. Relat. Res. — 1990. — 255. — 168-172.
12. Burnett R.S.,Clohisy J.C., Wright R.W, McDonald D.J, Shively R.A., Givens S.A., Barrack R.L. Failure of the American College of Chest Physicians IA protocol for Lovenoxin clinical out comes for thromboembolic prophylaxis / Burnett R.S., Clohisy J.C., Wright R.W., McDonald D.J., Shively R.A., Givens S.A., Barrack R.L. // J.Arthroplasty. — 2007. — № 22. — P. 317-324.
13. Eichinger S., Minar E., Bialonczyk C., et al. D-dimer levels and risk of recurrent venous thromboembolism / Eichinger S., Minar E., Bialonczyk C. et al. // JAMA. — 2003. — Vol. 290. — P. 1071-1074.
14. Geerts W.H., Bergqvist D., Pineo G.F., Heit J.A., Samama C.M., Lassen M.R., Colwell C.W. Prevention of Venous Thromboembolism: Evidence-Based Clinical Practice Guidelines American College of Chest Physicians (8h
Edition)/Geerts W.H., BergqvistD., Pineo G.F., Heit J.A., SamamaC.M., Lassen M.R., Colwell C.W. // Chest. — 2008. — 133. — P. 381S-453S.
15. Patel V.P., Walsh M, Sehgal B, Preston C, DeWal H, DiCesare P.E. Factors associated with prolonged wound drain age after primary total hip and kneearthroplasty / Patel V.P., Walsh M, Sehgal B, Preston C, DeWal H, DiCesare P.E. // J. Bone Joint Surg. Am. — 2007. — № 89. — P. 33-38.
16. Sculco T.P, Colwell C.W. Jr, Pellegrini V.D. Jr, Westrich G.H., Bottner F. Prophylaxis again stvenous thromboembolic disease in patients having a total hip or kneearthroplasty/Sculco T.P., Colwell C.W. Jr, Pellegrini V.D. Jr, Westrich G.H., Bottner F. // J. Bone Joint Surg. Am. — 2002. — № 84. — P. 466-477.
17. Yasunaga H., Tsuchiya K., Matsuyama Y., Ohe K. Highvolume surgeons in regard to reductions in operating time, blood loss, and postoperative complications for total hiparthroplasty / Yasunaga H., Tsuchiya K., Matsuyama Y., Ohe K. // J. Orthop. Sci. — 2009. — Vol. 14, № 1. — P. 3-9.
OmpuMaHO 25.01.12 □
Фищенко В.А., Рубленко А.М., Псюк С.С. Кафедра травматологии и ортопедии Винницкого национального медицинского университета им. Н.И. Пирогова
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОФИЛАКТИКИ ВЕНОЗНЫХ ТРОМБОЭМБОЛИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЙ ПРИ ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИИ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА
Резюме. Проведена оценка эффективности использования антикоагулянтов при эндопротезировании тазобедренного сустава. Использование антикоагулянтов при эндопротезировании тазобедренного сустава эффективно, однако при их применении сохраняются нарушения в системе свертывания крови. Эти изменения в большей степени выражены при эндо-протезировании тазобедренного сустава по поводу переломов шейки бедренной кости. При использовании антикоагулянтов существует риск геморрагических осложнений, который возрастает при увеличении травматичности и продолжительности оперативного вмешательства. Существует необходимость в исследованиях по выявлению прогностических факторов риска тромбоэмболических и геморрагических осложнений при эн-допротезировании тазобедренного сустава.
Ключевые слова: венозные тромбоэмболические осложнения, эндопротезирование, тазобедренный сустав.
Fishchenko V.O., Rublenko A.M., PsyukS.S. Vinnytsya National Medical University named after M.I. Pyrogov, Chair of Traumatology and Orthopedics, Vinnytsya, Ukraine
ASSESSMENT OF EFFICACY OF PREVENTION OF VENOUS THROMBOEMBOL^ COMPLICATIONS IN HIP REPLACEMENT
Summary. There was carried out the evaluation of efficacy of anticoagulants use in total hip replacement. The use ofanticoagulants after total hip replacement is effective, however disorders in coagulation system are still being detected. These changes are more expressed in hip replacement for subcapital fractures. There is a risk ofhemorrhagic complications associated with anticoagulant therapy, which elevates with enlargement of operative trauma and time of operation. There is necessity in studies on detection of prognostic risk factors of thromboembolic and hemorrhagic complications at total hip replacement.
Key words: venous thromboembolic complications, prosthesic replacement, hip joint.
