CC BY
19
I
Орипнальы дозддження
Original Researches
Травма
УДК 616.718.4-001.5-089.843-036.8-053.9 DOI: 10.22141/1608-1706.3.20.2019.172092
Кальченко А.В.
Харк1вська медична академ/я п/слядипломно/ осв/ти, м. Харк/в, Укра!на
Наш AOOBiA застосування однополюсного
ендопротезування при переломах проксимального в^дшу стегновоТ юстки в оаб похилого та старечого BiKy
Резюме. Актуальнсть. Переломи проксимального в1дд1лу стегновоi к/стки безпосередньо пов'язан'/ з в/ком: найчаст'/ше вони виникають упохилому та старечому в'/ц/. До 2050р. к/льк/сть ос1бв1ком понад 65 рок/в у багатьох розвинених кра/нах подво/ться та становитиме 2 млрд. Тому л1кування переломов зазначеноi' локал'/зац'И продовжуе залишатись актуальною проблемою кл1н1чноi' медицини. Мета — покращити результати л1кування ос1б похилого та старечого в'/ку з переломами проксимального в1дд1лу стегновоi юстки шляхом застосування биполярно! гем1артропластики кульшового суглоба. Матер'юли та методи. Проведено х1рурпчне л1кування 43 хворих з переломами проксимального в1дд1лу стегновоi юстки. Серед хворих було 14 чолов1к1в i 29 ж1нок. Переважали хворi старечого в'/ку — 29 пац'/ент'/в, похилого в'/ку — 14 пац'/ент'/в. Оц'/нка больового синдрому, статико-динам'/чноi активност/хворих, деформацИта ампл'/тудирух'/в оперовано/нижньо/юнц'ткипроводилась звикори-станням шкали Харриса. Вiдкрита репозиц'/я перелому, металостеосинтез проксимального вiддiлу стегновоi юстки пластиною, виконана 23 хворим. Середня тривал'/сть перебування в стац'/онар'/ ста-новила 17-21 добу, дал хворих спостер'/гали амбулаторно, виконували контрольну рентгенограф'/ю через 2 м/с. п'/сля перелому та через 4-6 м/с. Однополюсне б'/полярне ендопротезування кульшового суглоба при переломах проксимального вiддiлу стегновоi юстки виконали 20 хворим. Уламки додатково ф'/ксували спицями IК/ршнера (патент Укра/ни «Спос'/б л'/кування уламкових перелом'т проксимального в'/дд'/лу стегновоi юстки № 101594 в'/д 25.09.2015»). Результати. П'/сля ендопротезування кульшового суглоба встановлено, що вiдмiннi та добр/ результати отримано в 95 % хворих. Незадов'/льн'/ результати отримано у 5 %. П'/сля нак/сткового остеосинтезу добрий результат вста-новлений в 1 випадку, незадов'/льний — у 7пац/ент/в. Причинами незадов'/льнихрезультат л'/кування нак'/стковою пластиною були: наявн/сть скарг хворих на б'/ль у зон перелому та в зон кульшового суглоба, наявн/сть кульгавост/ та укорочення нижньоi к/нц/вки до 1-1,5 см, використання милиць чи ходунк/в, наявн/ контрактури кульшового суглоба, вторинне змщення к/сткових уламк/в (25 %), асеп-тичний некроз головки стегновоi юстки (12,5 %). Висновки. У хворих старечого та похилого в'/ку з верт-люжними переломами 3-5-го тип/в за класиф/'кац/'ею Evans доц/льно проводити ендопротезування. Щоб зберегти довжину юнц'тки, пропонуемо збер'/гати м'/жвертлюжний фрагмент та ф'/ксувати його спицями на нiжцi ендопротеза. За результатами л'/кування встановлено, що при ендопротезуванн/ суглоба п'/сля перелом/в 3-5-го тип'т за класиф/'кац/'ею Evans у хворих через 1,5-2 мiсяцi i б'/льше була в'/дновлена функц/я пересування, яка наближалася до вих'/дного р/вня. П'/сля остеосинтезу довгий час в'/дзначалися порушення у виглядi больового синдрому, обмеження рух'/в у суглобi, що суттево впливало на функц/ю пересування.
Ключовi слова: переломи проксимального в'/дд/лу стегновоi к/стки; похилий та старечий в'/к; ендопротезування; нак/стковий остеосинтез; в'/ддален'/ результати оперативного л'/кування
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2019
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Кальченко Андрм В1кторович, асистент кафедри травматологи, анестезюлоги та вшськово''' х1рурги, Харшська медична академ1я тслядипломно! осв1ти, вул. Амосова, 58, м. Харш, 61176, Укра'на; e-mail: [email protected], контактний тел.: +38 (050) 927-46-54.
For correspondence: Andrii Kalchenko, Assistant at the Department of traumatology, anesthesiology and military surgery, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: [email protected], contact phone: +38 (050) 927-46-54.
Вступ
Переломи проксимального вiддiлу стегново1 истки (ПВСК) безпосередньо пов'язаш з вшом: найчастiше вони виникають у похилому та старечому вiку. Згiдно з прогнозом ООН, у 2025 р. кшьысть ошб, вiк яких пере-вищуе 60 роыв, збiльшиться до 600 млн, що становить понад 15 % населення планети. До 2050 р. кшьысть людей вшом понад 65 роив у багатьох розвинених крашах подвоггься та становитиме 2 млрд. Тому л^вання пе-реломiв зазначено! локалiзацii продовжуе залишатись актуальною проблемою клшчно1 медицини. Ефектив-нiсть оперативних методiв лшування через- i мiжверт-люжних переломiв (31А1, 31А2, 31А3 за класифшащею АО/ASIF) [5] за прогнозами виживання пацiентiв ще1 вшово1 групи значно перевершуе консервативнi мето-ди завдяки раннiй активiзацii хворих, що сприяе про-фiлактицi загострення супутнiх захворювань. Нинi активна хiрургiчна тактика лшування переломiв ПВСК е загальновизнаною [2].
При латеральних переломах ПВСК здебiльшого перевагу надають рiзним видам накiсткового або ш-трамедулярного остеосинтезу, що дае змогу стабшьно! фiксацii кiсткових уламыв i ранньо! мобiлiзацii пащен-та [1].
Частота незадовтьних результатiв та ускладнень, пов'язаних iз рiзними видами остеосинтезу при через-вертлюжних переломах, за даними рiзних авторiв, становить вщ 0,5 до 20 % [6].
На думку закордонних дослщниыв, ендопротезу-вання кульшового суглоба е альтернативною остеосинтезу при лшуванш черезвертлюжних переломiв в ошб похилого та старечого вiку [10]. Обговорюеться мож-ливiсть застосування рiзних методiв фiксацii кiсткових уламыв при л^ванш вертлюжних переломiв стегно-во! кiстки, а також конфiгурацiя самих iмплантатiв при первинному ендопротезуваннi кульшового суглоба [7].
Ендопротезування кульшового суглоба при черезвертлюжних переломах у пащентав похилого та старечого вшу повнютю виключае проблему, пов'язану з консолщащею перелому стегново1 ыстки [3].
За даними закордонних авторiв, причиною високо1 частоти пiсляоперацiйних ортопедичних ускладнень (при застосуванш ендопротеза) при нестабтьних черезвертлюжних переломах е вщсутшсть стегнового калькара (дуга Адамса) та незадовiльна фiксацiя ыст-кових уламыв навколо проксимально1 частини шжки ендопротеза [11].
Мета: покращити результати лшування осiб похилого та старечого вшу з переломами проксимального вщщлу стегново1 кiстки шляхом застосування бшоляр-но! гемiартропластики кульшового суглоба.
Матерiали та методи
Ми провели хiрургiчне лiкування 43 хворих з переломи проксимального вщдту стегново1 кустки. Це були пацiенти похилого та старечого вшу (похилий вш, за класифiкацiею Всесвггньо1 органiзацii охорони здоров'я, становить 60—75 роив, старечий — 75—90 роив).
Серед хворих було 14 чоловтв та 29 жшок. Пере-важали XBopi старечого вшу — 29 пащенпв, похилого вшу — 14 пащенпв. BiK хворих був у межах вщ 62 до 86 роив.
При вивченн анамнезу звертали особливу увагу на те, як пересувалися хворi до отримання травми, меха-нiзм травми та iншi скарги пащента з обов'язковою 1х деталiзацiею. При оглядi виявляли деформацiю в дтянщ кульшового суглоба, укорочення нижньо! кiнцiвки, зо-внiшне вiдхилення стопи, наявнють набряку, бть у мю-цi перелому, змiнy шырних покривiв, чyтливiсть нижнiх кiнцiвок, пyльсацiю в проекци магiстральних судин. До-слщження обсягу руив у кульшовому та колшному су-глобах проводили загальновщомими прийомами.
Пацiентам виконували рентгенографiю пошкодже-ного i непошкодженого (за необхщносп) кульшового суглоба у двох проекщях на касетi розмiром 15 х 20 см (з верхньо'1 третини стегново'1 кустки).
За отриманими зображеннями оцшювали характер площини перелому, кшьысть фрагменпв, 1х змiщення, наявнiсть артрозних змiн у суглобових поверхнях.
Переломи 2-го та 3-го типу за класифшащею Evans зусщчалися у 30 хворих, 4-го та 5-го типу — у 14 паць енпв (табл. 1).
Таблиця 1. Розподл переломВ проксимального в'1дд'1лу стегновоi к!стки за класиф!кац!ею Evans[8]
Групи Evans
2-й тип 3-й тип 4-й тип 5-й тип
Усього 13 17 11 3
Для прийняття ршення щодо проведення х^рурпч-ного л^вання ми оцшювали загальний функцюналь-ний стан пащенпв до травми. Для цього використову-вали так! критери:
— самостшно себе обслуговуе, може самостiйно ви-ходити з дому для придбання життево необхщних речей;
— самостшно себе обслуговуе в межах житла;
— потребуе стороннього догляду, знаходиться на лiжковому режим^ може ттьки сидiти.
Здатнiсть до пересування оцшювали за крш^ем корис-тування додатковими засобами опори: тростина, милиц1. Розподл пацiентiв за цими критериями подано в табл. 2.
Таблиця 2. Загальний функц'юнальний стан пац1ент1в до травми
Критермзагального функцюнального стану Ктькють пащенлв
Самостшно себе обслуговував, виходив за межi житла 41
Самостшно себе обслуговував, не виходив за межi житла 2
Пересувався без додатково!' опори 30
Користувався тростиною 12
Користувався милицями 1
Бтьшють пацieнтiв (41 особа) до отримання трав-ми не потребували сторонньо! допомоги, самостiйно пересувалися, виходили за межi власного житла, тому B^ip тактики лiкування був спрямований на вщнов-лення функцй' кiнцiвки.
Оцшка больового синдрому, статико-динамiчна ак-тивнють хворих, дефоpмацiя та амплiтуда руив оперо-вано! нижньо! кiнцiвки, проводилася з використанням шкали Харриса (Harris Evaluation System of the Hip) [9]. Кожна категоpiя оцiнювалася в балах, максимальна кшьысть яких доpiвнювала 100. Результат вважали вщ-мшним при сумi балiв понад 90, добрим — 80—89, задо-втьним — 70—79, незадовiльним — менше нiж 70 балiв.
Статистичну обробку даних проводили за допомо-гою програми Microsoft Office Excel 2003 з використанням методу середшх величин.
Результати та обговорення
Оперативне втручання включало вiдкpиту репо-зицш перелому, металостеосинтез проксимального вiддiлу стегново! кiстки пластиною: 17 пацieнтам — титанова пластина з кутовою стабтьшстю гвинтiв шо-земного виробництва «1нтерлок-ТТ» та 6 пацieнтам — титанова пластина фipми «Остеосинтез». Середня тривалють перебування в стацiонаpi становила 17—21 добу, далi хворих спостеpiгали амбулаторно, виконува-ли контрольну pентгеногpафiю через 2 мю. пiсля перелому та через 4—6 мiс.
Клтчний приклад. Хворий З., 77 роыв, iстоpiя хво-роби № 14963, на другу добу тсля побутово! травми доставлений машиною швидко! допомоги до травма-тологiчного вщдтення Харывсько! мiськоï клiнiчноï багатопpофiльноï лiкаpнi № 17. Шсля клшшэ-рент-
генологiчного обстеження дiагностований закритий перелом проксимального вщдшу стегново! кiстки 3i змiщенням (31А2, 3-й тип за Evans) (рис. 1). Шсля бло-кади мюця перелому змонтована система постшного скелетного витяжшня за бугристiсть великогомшково! ыстки, вантаж за вiссю — 5 кг.
Шсля передоперацшно! пiдготовки на 4-ту добу хворому було виконано оперативне втручання в такому обсязк вщкрита репозицiя перелому, металостеосинтез пластиною з блокуванням гвинтiв «1нтерлок-ТТ» (рис. 1б). Хворий на 5-ту добу пересувався за допомо-гою милиць, на 12-ту добу шсляоперацшного перiоду зняли шви.
На контрольному оглядi через 3 роки з моменту травми оцшка за шкалою Харриса становила 50 балiв у зв'язку з наявним помiрним больовим синдромом, помiрною кульгавютю, використанням одше! милицi, пересуванням у межах одного кварталу i рiзницею мiж довжиною кiнцiвок до 2 см, наявнютю контрактури в кульшовому суглобi.
Однополюсне бiполярне ендопротезування кульшо-вого суглоба при переломах проксимального вщдшу стегново! ыстки виконане 20 хворим. У 9 хворих був за-стосований бшолярний ендопротез виробництва фiр-ми Narang Bipolar hip prosthesis зi стандартною нiжкою та в 11 постраждалих — бiполярний ендопротез фiрми TIPSAN, Stainless Steel зi стандартною шжкою. У всiх випадках використовували кiстковий цемент фiрми EVOCEM 140 г. Уламки додатково фшсували спицями Кршнера. На методику установки цементного ендо-протеза отримано патент Укра!ни «Спосiб лiкування уламкових переломiв проксимального вщдшу стегново! кiстки № 101594 вщ 25.09.2015» [4].
Рисунок 1. Фотов'щбиток рентгенограм хворого З. Диагноз: закритий перелом проксимального в'щд'лу стегновоï^стки з!зм!щенням (31А2, 3-й тип за Evans): а — до травми; б — тсля 12 м!с.;
в — тсля видалення мегалоконсгрукц!/'
Рисунок2. Хвора К., 85 р.: а — до операцИ'; б — псля операцИ'; в I г — на 12-тудобу псля операцИ';
Г та д — у вддаленому перюд!
Таблиця 3. В1ддален! результати л!кування пац!ент!в обох груп за шкалою Харриса
Результат бально! оцшки Ктькють пацieнтiв
Ендопротезування Остеосинтез
Вщмшы (100-90 балiв) 10 -
Добрi (89-80 батв) 8 1
Задовтьы (79-70 балiв) 1 -
Незадовтьы (70 та менше балiв) 7
Шсля загоення рани та можливост пересування хворих переводили на амбулаторне спостереження. Контрольний огляд проводили через 2 та 6 мю. з моменту оперативного втручання.
Кл1тчний приклад. Хвора К., 85 роив, iсторiя хво-роби № 13941, на 11-ту добу шсля травми (до цьо-го хвора лшувалась амбулаторно) госштатзована до травматологiчного стацiонару з дiагнозом: закритий уламковий перелом проксимального вщдшу право! стегново! кiстки зi змщенням (Evans 4-й тип) (рис. 2а). Iшемiчна хвороба серця, атеросклеротичний тсля-iнфарктний кардiосклероз, фiбриляцiя передсердь (постшна форма, тахiсистолiчний варiант). Дисцир-куляторна синшьна енцефалопатiя 2-! ст., iз вестибуло-атактичним синдромом, астеноневротичний синдром, когнiтивне зниження. Виразкова хвороба, ерозивний гастрит. Передоперацшний перiод тривав 10 дiб у зв'язку з виразковою хворобою шлунка (проводилась противиразкова тератя, кардiотропна терапiя, якi призначили гастроентеролог i кардiолог). До операци хвору висаджували в лiжку, права нижня кiнцiвка !м-мобiлiзована деротацiйною пов'язкою, навчали ходити за допомогою ходуныв. Пiсля контрольно! ф!бродуо-деногастроскопи виконано оперативне втручання в такому обсязк однополюсне цементне ендопротезування правого кульшового суглоба (Narang), металостеосин-тез спицями Юршнера проксимального вiддiлу стегна (рис. 2б). Хвора пересувалася за допомогою ходуныв з 2-! доби (рис. 2в, г). На 11-ту добу шсля операци зняли шви, пацiентку виписали зi стацiонару. Оцшка за шкалою Харриса — 72 бали.
На контрольному оглядi через 2 мiс. та у в!ддаленому термiнi (2 роки) хвора користувалася тростиною тiльки при ходьбi на далек! вiдстанi, больовий синдром не в!д-значали, рухи в правому кульшовому суглоб! — в по-вному обсяз! (рис. 2г, д).
У перiод 2016—2017 рр. було в!дв!дано 27 хворих, !з них 19 — шсля ендопротезування та 8 — шсля остео-синтезу. Хворих оглянули, клМчно обстежили за по-казниками шкали Харриса. Контрольну рентгеногра-фш спецiально ми не використовували, у 4 пашенпв були рентгенологiчнi зшмки на руках, виконаш в ш-ших установах. Термш шсля операци становив 1—4 роки. У табл. 3 подано результати обстеження за шкалою Харриса.
Аналiзуючи вщдалеш результати лшування хворих (табл. 3) шсля ендопротезування кульшового суглоба з приводу перелому проксимального вщдшу стегново! ыстки, встановлено, що вщмшш та добр! результати
отримано в 95 % хворих. Незадовтьш результати отри-мано у 5 %. У двох пашенпв через 1 рш шсля операци вщзначалася мiграцiя спиц!, останнi видалеш шд мю-цевою анестез!ею, на загальнш результат це усклад-нення не вплинуло.
Причинами незадовтьних результапв л!кування наыстковою пластиною були: наявшсть скарг хворих на бть у зон! перелому та в зон! кульшового суглоба, наявшсть кульгавост та укорочення нижньо! ыншвки до 1—1,5 см, використання милиць чи ходуныв, наявш контрактури кульшового суглоба, вторинне змщення ысткових уламыв (25 %), асептичний некроз головки стегново! ыстки (12,5 %). У 2 пащенпв виникла ва-русна деформащя проксимального в!ддту стегново! ыстки через м!грацш металоконструкци, цим хворим виконано видалення !мплантапв через 1 рш шсля травми. Одна пащентка мала шфекцшне запалення, якш видалили металоконструкци та провели курс антибак-тер!ально! терапи, як насл!док — деформашя на укорочення нижньо! ынщвки до 3—4 см.
Висновки
1. У хворих старечого та похилого вшу з вертлюж-ними переломами 3-5-го тишв за класифшащею Evans доцшьно проводити ендопротезування. Можна вико-ристовувати цементш (стандартш) ендопротези з бь полярною сферою. Щоб зберегти довжину ынщвки, пропонуемо збериати м!жвертлюжний фрагмент та фшсувати його спицями на шжщ ендопротеза.
2. За результатами лшування встановлено, що при ендопротезуванш суглоба шсля перелом!в 3-5-го тишв у хворих через 1,5-2 мюящ i бтьше була в!дновлена функщя пересування, що наближалася до вих!дного р!вня. Шсля остеосинтезу довгий час залишалися по-рушення у вигляд! больового синдрому, обмеження рух!в у суглоб^ що суттево впливало на функцш пере-сування.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про в!дсут-нють конфлшту штерешв при шдготовщ дано! статл.
Список л^ератури
1. Азизов М.Ж. К вопросу о лечении вертельных переломов бедренной кости. Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. 2000. № 3. С. 56-59.
2. Голубев В.Т., Старостенков А.Н, Воронцов А.П. и др. Опыт по лечению пациентов старших возрастных групп с переломами проксимального отдела бедра в ЦКБ РАН. Проблемы диагностики и лечения повреждений и заболева-
ний тазобедренного сустава: тез. Всерос. науч.-практич. конф. с междунар. участием под ред. проф. И.Ф. Ахтямо-ва. Казань, 2013. С. 27-35.
3. Дулаев АК, Цед АН, Джусоев И.Г., Усубалиев К.Н. Остеосинтез переломов шейки бедренной кости: динамический бедренный винт (DHS) или мини-инвазивная система Tar-gon F.N. Травматология и ортопедия России. 2015. № 3. С. 12-22.
4. Споаб лкування уламкових переломiв проксимального вiддiлу стегновоИ шстки: пат. A61B 17/56 УкраИни. № 101594; Заявл. 10.03.2015; Опубл. 25.09.2015.
5. Травматология и ортопедия. Травмы и заболевания нижней конечности. Т. 3; под ред. Н.В. Корнилова, Э.Г. Грязнухина. СПб.:Гиппократ, 2006. 1053с.
6. Bottai V., Giannotti S, Dell'osso G. [et al.]. Atypical femoral fractures: retrospective radiological study of 319 femoral fractures and presentation of clinical cases. Osteoporosis International. 2014. Vol. 25(3). P. 993-997.
7. Bao N.R., Zhao J.N., Zhou L.W. [et al.]. Complications of bipolar hemiarthroplasty for the treatment of unstable intertrochanteric fractures in the elderly. Zhongguo Gu Shang. 2010. Vol. 23(5). P. 329-31.
8. Evans E.M. The treatment of trochanteric fractures of the femur. J. Bone Jt. Surg. 1949. Vol. 31-B. P. 190-203.
9. Harris W.H. Traumatic arthritis of the hip after dislocation and acetabular fractures: treatment of mold arthroplasty. J. Bone Jt. Surg. 1969. Vol. 54A. P. 61-76.
10. Mazen S. The effective ness of primary bipolar arthroplasty in treatment of unstable intertrochanteric fractures in elderly patients. N. Am. J. Med. Sci. 2010. Vol. 2(12). P. 561-8.
11. Thakkar C. Calcarfemoral grafting in the hemiarthroplasty of the hip for unstable intertrochanteric fractures. Indian J. Orthop. 2015. Vol. 49(6). P. 602-609.
OmpuMaHO 10.04.2019 ■
Кальченко А.В.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Наш опыт применения однополюсного эндопротезирования при переломах проксимального отдела бедренной кости у лиц пожилого и старческого возраста
Резюме. Актуальность. Переломы проксимального отдела бедренной кости непосредственно связаны с возрастом: чаще всего они возникают в пожилом и старческом возрасте. К 2050 г. количество лиц старше 65 лет во многих развитых странах удвоится и составит 2 млрд. Поэтому лечение переломов указанной локализации продолжает оставаться актуальной проблемой клинической медицины. Цель — улучшить результаты лечения лиц пожилого и старческого возраста с переломами проксимального отдела бедренной кости путем применения биполярной гемиартропластики тазобедренного сустава. Материалы и методы. Проведено хирургическое лечение 43 больных с переломами проксимального отдела бедренной кости. Среди больных было 14 мужчин и 29 женщин. Преобладали больные старческого возраста — 29 пациентов, пожилого возраста — 14 пациентов. Оценку болевого синдрома, статико-динамической активности больных, деформации и амплитуды движений оперированной нижней конечности проводили с использованием шкалы Харриса. Открытая репозиция перелома, металлостео-синтез проксимального отдела бедренной кости пластиной, выполнена 23 больным. Средняя продолжительность пребывания в стационаре составила 17—21 сутки, дальше больных наблюдали амбулаторно, выполняли контрольную рентгенографию через 2 мес. после перелома и через 4—6 мес. Однополюсное биполярное эндопротезирование тазобедренного сустава при переломах проксимального отдела бедренной кости выполнили 20 больным. Обломки дополнительно фиксировали спицами Киршнера (патент Украины «Способ лечения обломочных переломов проксимального отдела бедренной кости № 101594
от 25.09.2015»). Результаты. После эндопротезирования тазобедренного сустава установлено, что отличные и хорошие результаты получены у 95 % больных. Неудовлетворительные результаты получены у 5 %. После накостного остеосинтеза хороший результат установлен в 1 случае, неудовлетворительный — у 7 пациентов. Причинами неудовлетворительных результатов лечения накостный пластиной были: наличие жалоб больных на боли в зоне перелома и в зоне тазобедренного сустава, наличие хромоты и укорочение нижней конечности до 1—1,5 см, использование костылей или ходунков, имеющиеся контрактуры тазобедренного сустава, вторичное смещение костных отломков (25 %), асептический некроз головки бедренной кости (12,5 %). Выводы. У больных старческого и пожилого возраста с вертлюжными переломами 3—5 типов по классификации Evans целесообразно проводить эндопротезирование. Чтобы сохранить длину конечности, предлагаем сохранить межвертлюжный фрагмент и фиксировать его спицами на ножке эндопротеза. По результатам лечения установлено, что при эндопротезировании сустава после переломов 3—5 типов по классификации Evans у больных через 1,5—2 месяца и более была восстановлена функция передвижения, которая приближалась к исходному уровню. После остеосинтеза долгое время отмечались нарушения в виде болевого синдрома, ограничение движений в суставе, что существенно повлияло на функцию передвижения. Ключевые слова: переломы проксимального отдела бедренной кости; пожилой и старческий возраст; эндопротезирова-ние; накостный остеосинтез; отдаленные результаты оперативного лечения
AV. Kalchenko
Kharklv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Our experience of application of single-pole endoprosthesis in the proximal femur fractures
in the elderly and senile patients
Abstract. Background. Proximal femur fractures are closely de- for 2 billion. That is why the importance of treatment of proximal
pendent on patient's age. Most commonly, they are diagnosed in femur fractures will rise even more than nowadays. The purpose
elderly and senile patients. To 2050 the number of people beyond was to improve outcomes in elderly patients with proximal femur
65 years in the developed countries will increase twice and account fractures using bipolar hemiarthroplasty of hip joint. Materials
and methods. Forty-three patients with proximal femur fractures were undergone surgery. Among them there are 14 men and 29 women. Twenty-nine patients were of senile age and 14 patients of eldery age. Pain, stato-dynamic activity, deformity and movement amplitude assessed using Harris Hip Score. The open reduction and internal fixation of proximal femur fracture with plate was chosen for 23 patients. Average duration of stay in hospital was from 17 to 21 days. Following, the patients were observed on outpatient basis. Control radiographs were conducted in 2 and 4—6 months after the fracture. Unipolar bipolar endoprosthe-tics was used for 20 patients with proximal femur fracture. Bone fragments were additionally fixed with K-wires (patent, Ukraine, «Method of treatment of comminuted proximal femur fractures No 101594 dated 25.09.2015»). Results. After hip endoprosthetics excellent and good results were obtained in 95 % of cases. Unsatisfactory results were obtained in 5 % of cases. After bone plate osteosynthesis good result was obtained in 1 case and bad results
were obtained in 7 patients. The bad results in bone plate osteo-synthesis were associated with pain complains, lower limb shortening to 1 — 1.5 cm, lameness, use of walkers and crutches, bone fragments secondary bias (25 %), aseptic femoral neck necrosis (12.5 %). Conclusions. It is better to perform endoprosthetics for elderly and senile patients with proximal femur fractures type 3, 4 and 5 according to Evans classification. We offer a fixation of in-tertrochanteric fragment to endoprosthetics shaft using the wires to avoid the lower limb shortening. The results demonstrate that patients who had undergone hip endoprosthetics after proximal femoral fractures type 3, 4 and 5 according to Evans classification locomotive function was restored to the initial level after 1.5—2 months and more. After bone plate osteosynthesis, the long-term movement restrictions, pain and locomotive function impairment were observed.
Keywords: proximal femur fractures; elderly and senile age; bone plate osteosynthesis; long term postoperative results
