CC BY
39
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.718.42-001.5-089.227.2-77 DOI: 10.22141/1608-1706.3.17.2016.75788
МАЛИК В.Д., КАЛАШНИКОВ А.В.
Полтавська обласна лiкарня iM. М.В. С^фосовського, м. Полтава, Украна ДУ «1нститут травматологи та ортопедИ НАМН Украни», м. Кив, Украна
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕФЕКТИВНОСП ОПЕРАТИВНОГО ЛкУВАННЯ ХВОРИХ ¡3 ЧЕРЕЗВЕРТЛЮЖНИМИ ПЕРЕЛОМАМИ СТЕГНОВО1 ЮСТКИ 3 ВИКОРИСТАННЯМ ¡НТРАМЕДУЛЯРНИХ БЛОКОВАНИХ СТРИЖНЕЙ i ТОТАЛЬНОГО ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА
Резюме. 3 метою визначення оптимально! тактики оперативного втручання у хворих '¡з черезвертлюжними переломамивиконано комплексне кл'н'чнедосл'дження. Матераломдосл'дження став анал'а¡сторйхвороб, рентгенограм I кл'н'чне обстеження 100 хворих ¡з черезвертлюжними переломами стегново! кстки. Вахвор1 були розпод1ленI на двI групи залежно вд використаного методу оперативного втручання. Першу групу становили хвор'!, яким проводилось тотальне ендопротезування культового суглоба. До друго!групи увйшли хвор!, яким проводили блокований ¡нтрамедулярний остеосинтез. Переважно м1н1мально Iнвазивне оперативне втручання у груп хворих, яким виконувався ¡нтрамедулярний блокований остеосинтез, дозволило знизити пор'вняно з групою, де хворим виконувалось тотальне ендопротезування культового суглоба, у 4рази кльксть п'юляоперацмних гнйних ускладнень, у 5раз'в — летальнсть Iв 5,5раза зменшити к'льюсть негативних результатов оперативного втручання. Виконання ендопротезування у хворих ¡з черезвертлюжними переломами стегново! кстки повинно виконуватись за чткими абсолютними показаннями, до яких на-лежить супутня IVстадя коксартрозу у травмованих осб. Iнтрамедулярний блокований остеосинтез може бути рекомендований як основний метод оперативного лкування хворих ¡з черезвертлюжними переломами стегново! кстки.
Ключовiслова: черезвертлюжн! переломи, ¡нтрамедулярн! блокован стрижн'!, тотальне ендопротезування, результат оперативного лкування.
Вступ
У бшьшост випадыв переломи проксимального вщдту стегново! ыстки пов'язаш з наявнютю остео-порозу. Системний остеопороз, за даними Всесвггаьо! оргашзац!! охорони здоров'я (ВООЗ), спостертаеться у 96—100 % мюьких жителiв втэм 60—70 роыв i бтьше [9, 10]. Величезне не ттьки медичне, але й сощальне значення переломiв проксимального вщдту стегново! ыстки пов'язано з прогресуючим збтьшенням чисель-ност лигах людей: на 20 % за останш 10 роыв у бть-шост розвинених кра!н свпу. У хворих втэм понад 65 роыв переломи проксимального вщдту стегново! ыстки становлять 38 % ушх переломiв i 24 % у загальнш груш переломiв стегна, з них вертлюжш — 35—40 %, шдвертлюжш — 5—10 % [2, 12, 14].
У свгтовш практищ давно визнано перевагу i висо-ку ефективнють оперативного методу лiкування через-вертлюжних переломiв стегново! кiстки перед консер-вативним. Хiрургiчне втручання, що показано бiльш
нiж у 80 % випадыв, полягае у вщкритш чи закритiй репозицй' кiсткових фрагменпв i !х фiксацii рiзними конструкциями. Але iнодi досить складно визначити час i обсяг xipypri4Horo лшування (застосування проксимального стегнового стрижня, пластини DHS чи ендопротеза), що мае, безумовно, вш переваги для ран-ньо! активiзацii пацiента [4, 6, 14].
Первинне ендопротезування кульшового суглоба отримало свiй розвиток внаслщок велико! кiлькостi незадовiльних результатiв первинного остеосинтезу. Вщдалеш результати тотального ендопротезування
Адреса для листування з авторами: Малик В.Д.
E-mail: kalashnikov26@ukr.net
© Малик В.Д., Калашшков А.В., 2016 © «Травма», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
дозволяють оптимiзувати розвиток цього методу ль кування у хворих похилого i старечого вшу з неспри-ятливим для репаративного остеогенезу прогнозом i дефiцитом мiнерaльно'! щiльностi ыстково! ткани-ни. Позитивнi результати протягом 3—5 роыв пiсля операцп досягають 89—95 % [13]. Проте залишаеться певний вщсоток невдач у виглядi шфекцп та неста-бiльностi компонентiв ендопротеза, що вимагають ревiзiйного ендопротезування. Кшьысть раннiх тс-ляоперацiйних ускладнень, а саме: глибокий веноз-ний тромбоз, легенева емболiя, розлади кишечника i сечового мiхyра, залишаеться досить високою, що виявляеться в 45—70 % випадыв. Тромбоемболiя ле-генево! артерп, що закiнчyеться летальними наслщ-ками у пащенпв пiсля ендопротезування, констату-еться в 2,4 % випадыв [3, 11].
Сьогодш в розвинутих крашах свiтy при лiкyваннi черезвертлюжних переломiв стегново! кустки широко впроваджуються малоiнвазивнi, малотравматичнi технологй' застосування проксимального стегнового стрижня (Tra^antenc gamma nail G3 — Stryker, PFN A — Synthes, ChFN — ChM). Ця методика оперативного л^вання переломiв довгих к1сток застосовуеться у 60—70 % хворих [1, 4] i дозволяе на вщмшу вщ ендопротезування в бшьшосл випадкiв зберегти фyнкцiю травмованого кульшового суглоба.
У вiтчизнянiй лiтератyрi знайдено невелику кшьысть джерел, у яких придтяеться увага розробцi кль нiко-дiагностичного пiдходy до диференцiйованого застосування внутршньо! фшсаци черезвертлюжних переломiв, а також мало публшацш, що висвплюють шляхи вирiшення цiеl проблеми. З останшх даних, що стосуються дослщження цiеl проблеми, е робота, ви-конана в ДУ «1ТО НАМНУ» (кандидатська дисертащя Л.М. Юрiйчyка) [15].
Тому цшавим у науковому та практичному плаш вважаемо проведення аналiзy ефективностi резуль-татiв лiкyвання черезвертлюжних переломiв стегно-во! кiстки з використанням штрамедулярного бло-кованого стрижня та тотального ендопротезування кульшового суглоба з метою визначення оптимально! тактики оперативного лiкyвання у ще1 тяжко! категорий хворих.
Мета роботи: на пiдставi аналiзy ефективност ре-зyльтатiв лiкyвання визначити оптимальну тактику оперативного втручання у хворих iз черезвертлюжни-ми переломами стегново1 к1стки.
Матер1али та методи
Мaтерiaлом дослiдження став аналiз iсторiй хвороб, рентгенограм i клiнiчне обстеження 100 хворих iз черезвертлюжними переломами стегново1 кiстки, якi перебували на оперативному лшуванш у трав-матолопчному вщдтенш Полтавсько1 обласно1 ль карш та ДУ «1нститут травматологи та ортопеди» в перiод 2006—2015 рр. Були складен розробчi таблицу де враховувались тaкi клiнiко-aнaмнестичнi та рентгенолопчш ознаки: прiзвище, iм'я, по батьыга, номер ютори хвороби, домашня адреса, мешкання,
стать, вш, тривалють оперативного втручання, ш-траоперацiйна крововтрата, тип перелому за кла-сифшашею АО [14], стадiя деформуючого артрозу кульшового суглоба за класифшашею J.H. Kellgren та J.S. Lawrence [16].
Вш хворi були розподiленi на двi групи залежно вiд використаного методу оперативного втручання. Першу (контрольну) групу становили 50 хворих iз черезвертлюжними переломами стегново!' ыстки, яким проводилось тотальне ендопротезування кульшового суглоба. До друго! (дослано!') групи увiйшли 50 хворих iз черезвертлюжними переломами стегново!' кiстки, яким проводили переважно малоiнвазивний остеосин-тез iз використанням блокованого iнтрамедулярного остеосинтезу та використовували блокований PFNA чи гама-стрижень. Виконання блокування стрижня проводили зпдно з власними рацiоналiзаторськими пропозищями, на що подано патент Украши на корис-ну модель.
Розподт у групах хворих за вшом та статтю подано в табл. 1 i 2.
Аналiзуючи даш табл. 1 i 2, слщ вiдзначити, що групи обстеження були статистично однорщш за вшом та статтю. В обох групах статистично вiрогiдно (р < 0,01) переважали особи жшочо! статi та хворi похилого i старечого вшу за класифiкацiею ВООЗ [5].
Також статистично однорщними були групи спосте-реження за типом перелому зпдно з класифшащею АО [14]. Розподт хворих за класифшащею АО наведено в табл. 3.
Визначали шсляоперацшш ускладнення, до яких зараховували гнiйнi ускладнення та летальнiсть для контрольно! i дослано! груп, звихи головки ендопротеза, що потребували повторного оперативного втручання у контрольнш груш спостереження.
Ефективнють проведеного оперативного лшування оцiнювали через рш пiсля оперативного втручання. Результати лшування хворих iз черезвертлюжними переломами стегново! ыстки можуть бути оцiненi як позитивш лише в тому випадку, якщо пацiент зали-шився живий протягом року тсля травми, не потребуе сторонньо! допомоги, йому не виконувалось повторне оперативне втручання i вш повернувся до колишнього рiвня життево! активностi.
Для проведення розрахуныв користувалися базою даних обстеження хворих iз черезвертлюжними переломами, що були введет в таблицю Microsoft Exœl 2003, а також статистичним пакетом дано! програми та програмою Statistica 6.0 [7, 8].
Результати та обговорення
При aнaлiзi даних шсляоперацшних протоколiв оцiнювaли iнтрaоперaцiйну крововтрату та тривaлiсть оперативного втручання у контрольнш (рис. 1 i 3) i дослщнш (рис. 2 i 4) групах спостереження.
Визначено, що у хворих контрольно! групи (рис. 1), де виконувалось тотальне ендопротезування кульшового суглоба, частше за все шграоперацшна крововтрата становила 400—800 мл (56 %) i понад 800 мл — у
36 %. Крововтрата до 400 мл у цш групi хворих стано-вила лише 8 %. Випадыв iз мiнiмальною крововтратою (до 200 мл) не спостеркалося. Цi даш е статистично вiрогiдними (р < 0,01).
У хворих дослщно! групи (рис. 2), де виконувалось переважно мiнiмально iнвазивне оперативне втру-чання з фксащею вiдламкiв блокованим стрижнем, статистично вiрогiдно (р < 0,01) переважали хворi з мМмальною крововтратою до 200 мл (72 %).
Анал1зуючи тривалють оперативного втручання, ав-тори визначили, що у хворих контрольно! групи (рис. 3) статистично вiрогiдно (р < 0,01) переважали порiвняно з випадками iз мМмальною тривалiстю оперативного втручання (до 1 години) випадки вiд 1 до 2 годин — 62 % та понад 2 годин — 36 %.
На вщмшу вщ контрольно! групи у хворих дослано! групи (рис. 4), де оперативне втручання проводилось переважно малошвазивно, статистично вiрогiдно (р < 0,01) переважали випадки з мМмальною тривалю-тю оперативного втручання — 66 %.
За даними джерел лггератури [3, 11, 15] вщомо, що абсолютним показанням до виконання тотального ендопротезування у хворих iз черезвертлюжними переломами стегново! истки е наявнють супутнього деформуючого коксартрозу IV ст. за J.H. Ке%геп та J.S. Lawrence [16]. Наявнють та стадiя супутнього де-формуючого коксартрозу у хворих груп спостереження подана в табл. 4.
Анал1зуючи данi, наведенi в табл. 4, автори визначили статистично вiрогiдне (р < 0,01) переважання як у контрольнш, так i дослщшй групi III ст. коксатрозу, що клшчно супроводжувалось перiодичними болями, помiрною контрактурою в кульшовому суглобi i не було показанням до оперативного втручання; хворi iз II ст. коксатрозу становили 20 % серед хворих контрольно! групи, i тiльки в 16 % випадкiв спостеркались випадки абсолютних показань до виконання тотального ендопротезування кульшового суглоба.
Вищезазначене не могло не вщбитися на виникненнi пiсляоперацiйних ускладнень (рис. 5) та результатах
Таблиця 1. Розподл хворих контрольноI групи з черезвертлюжними переломами стегновоI к!стки за в!ком i статтю
Вiковi групи, роки Всього
Стать 21- -44 45 -59 60- -74 Понад 75
Абс., п % Абс., п % Абс., п % Абс., п % Абс., п %
Чоповки 1 5,6 2 11,1 5 27,8* 10 55,5* 18 36,0
ЖЫки 1 3,2 5 15,6 9 28,1* 17 53,1* 32 64,0**
Всього 2 4,0 7 14,0 14 28,0* 27 54,0* 50 100,0
Таблиця 2. Розподл хворих дослщноI групи з черезвертлюжними переломами за в!ком i статтю
Стать Вiковi групи, роки Всього
21-44 45-59 60-74 Понад 75
Абс., п % Абс., п % Абс., п % Абс., п % Абс., п %
Чоповки 1 5,0 3 15,0 6 30,0* 10 50,0* 20 40,0
ЖЫки 1 3,3 5 16,7 8 26,7* 16 53,3* 30 60,0**
Всього 2 4,0 8 16,0 14 28,0* 26 52,0* 50 100,0
Примтки: * — дан статистично вiрогiдно (р < 0,01) вiдмiннi вд даних групи хворих вiком 45-59 рок/вв; ** — дан статистично вiрогiдно (р < 0,01) вiдмiннi вд даних групи хворих чоловiчоí ста
Таблиця 3. Розподл хворих контрольно!' та досл'щно'1 груп 1з черезвертлюжними переломами за класифка^ею АО
Групи дослщження Тип перелому за АО Всього
А1 А2 А3
Абс., п % Абс., п % Абс., п % Абс., п %
Контрольна 17 34,0 18 36,0 15 30,0 50 50,0
Доопщна 17 34,0 17 34,0 16 32,0 50 50,0
Всього 34 34,0 35 35,0 31 31,0 100 100,0
Примтки: * — дан! статистично вiрогiдно (р < 0,01) вiдмiннi в!д даних групи хворих вiком 45-59 ро-кв; ** — дан статистично вiрогiдно (р < 0,01) вiдмiннi в!д даних групи хворих чоловiчоí ста
Хвор1 контрольно'!' групи
36% 17
^я АХ ■ Крововтрата до 400 мл
' / \ □ Крововтрата 400-800 мл
/ | □ Крововтрата понад 800 мл
I 56%*
Рисунок 1.1нтраоперац!йна крововтрата хво-рих контрольноI групи: * — дан статистично в!рог!дно (р < 0,01) вiдмiннiвд данихгрупихво-рих ¡з крововтратою до 400 мл
Рисунок 2.1нтраоперацйна крововтрата хворих дослдноI групи: * — дан статистично вiрогiдно (р < 0,01) вiдмiннi в!д даних групи хворих iз крововтратою до 200 мл
Хвор1 контрольно! групи
2%
36
/ / Тривалкть оперативного
втручання
\ □ До 1 години
\ □ Вщ 1 до 2 годин
I \ Я Понад 2 години
62 %*
Хвор1 ДОСЛЩНО! групи
2 %* п
32 \ \
/ 1 \ Тривалють оперативного
/ \ втручання
/ \ □ До 1 години
\ 1 | □ Вщ 1 до 2 годин
I ■ Понад 2 години
-^66 %
Рисунок 3. Тривалсть оперативного втручання хворих контрольноI групи: * — дан статистично вiрогiдно (р < 0,01) вiдмiннi в!д даних групи хворих iз тривал1стю оперативного втручання до 1 години
Рисунок 4. Тривалсть оперативного втручання хворих дослдно/ групи: * — дан! статистично вiрогщно (р < 0,01) вiдмiннi в!д даних групи хворих iз тривалстю оперативного втручання до 1 години
Таблиця 4. Розпод'ш даних груп спостереження за ступенем коксартрозу за и.Н. Ке11дгеп та и.Б. Lawrence [16]
Групи дослщження Стадiя коксартрозу Всього
II III IV
Абс., п % Абс., п % Абс., п % Абс., п %
Контрольна 10* 20,0 32 64,0 8* 16,0 50 50,0
Дослiдна 12* 24,0 38 76,0 - - 50 50,0
Всього 22* 22,0 70 70,0 8* 8,0 100 100,0
Примтка: * — показники статистично вiрогiднi (р < 0,01) пор'вняно з показниками групи з III ст. коксартрозу.
Гнмы Звихи головки Летапьысть
ускпаднення ендопротеза
I Xeopi контрольно!' групи □ Xeopi дослщноТ групи
100
Xeopi контрольно'1 групи
Xeopi доспщно!' групи
I Позитивний результат □ Негативный результат
Рисунок 5. Розподл п!сляоперац!йних усклад-нень хворих контрольноI та дослдно/ груп спо-стереження
оперативного втручання у хворих iз черезвертлюжни-ми переломами стегново! истки (рис. 6).
Ан^зуючи рис. 5, слщ зазначити вiрогiдне знижен-ня порiвняно з контрольною групою пiсляоперацiйних ускладнень у хворих, яким виконувалось переваж-но малоiнвазивне оперативне втручання iз застосу-ванням блокованих iнтрамедулярних стрижней. Так, гнiйнi ускладнення та летальнють становили лише 2 % порiвняно з хворими контрольно! групи — 8 та 10 % вщповщно. Виконання тотального ендопротезування при сколкових черезвертлюжних переломах з ушкод-женням малого та великого вертлюга в ошб переважно старечого вiку зi зниженням м'язового тонусу спричи-нило виникнення спонтанних пiсляоперацiйних звих1в головки стегново! истки, що потребувало проведення в 4 % випадив повторного оперативного втручання.
Все це дозволило зменшити до 4 % кшьисть нега-тивних результат оперативного лшування у хворих дослiдно! групи на вщмшу вiд хворих контрольно! групи, де ильисть негативних результат становила 22 % загально! кшькосл хворих контрольно! групи (рис. 6).
Висновки
1. Проведеними комплексними достижениями ви-значено статистично вiрогiдне (р < 0,01) зменшення крововтрати та тривалост оперативного втручання у хворих, яким виконувався остеометалосинтез блокова-ними штрамедулярними стрижнями.
2. Переважно мМмально iнвазивне оперативне втручання у груш хворих, яким фшсащя фрагментiв черезвертлюжних переломiв виконувалась за допомо-гою iнтрамедулярних блокованих стрижней, дозволило знизити порiвняно з групою, де хворим виконувалось тотальне ендопротезування кульшового суглоба, у 4 рази кшьисть шсляоперацшних гнiйних ускладнень, у 5 разiв — летальнiсть i в 5,5 раза зменшити кшьисть негативних результапв оперативного втручання.
Рисунок 6. Ефективн!сть оперативного л '!кування хворих контрольноi та дослщно! груп спостереження
3. Тотальне ендопротезування кульшового суглоба у хворих i3 черезвертлюжними переломами стегново! истки повинно виконуватись за чггкими абсолютними показаннями, до яких належить супутня IV ст. коксартрозу у травмованих ошб.
4. 1нтрамедулярний блокований остеосинтез може бути рекомендований як основний метод оперативного л^вання хворих iз черезвертлюжними переломами стегново! истки.
Список л1тератури
1. Абдулхабиров М.А. Блокирующий интрамедуллярный
остеосинтез /М.А. Абдулхабиров. — Мат-лы между-народн. конгресса «Травматология и ортопедия: современность и будущее». — М., 2003. — С. 193-194.
2. Аналiз стану травматологiчно-ортопедичноi допо-
моги населенню Украти в 2006—2007 рр. Довiдник / Гайко Г.В., Корж М.О., Калашшков А.В., Герасименко С.1., Полшко В.П. — К.: Видавнича компашя «Воля», 2008. — 134 с.
3. Ахтямов И.Ф. Эндопротезирование в России/И.Ф. Ах-
тямов, Р.М. Тихилов. — М.: Медицинская книга, 2009. — 258 с.
4. Гиршин С.Г. Клинические лекции по неотложной трав-
матологии / С.Г. Гиршин. — М.: Издательский дом «Азбука», 2004. — 543 с.
5. Дупленко Ю.К. Старение. Очерки развития проблемы /
Ю.К. Дупленко. — Л.: Наука, 1985. — 192с.
6. Лазарев А.Ф. Новые подходы к лечению переломов прок-
симального отдела бедренной кости / А.Ф. Лазарев // Вестник травматологии и ортопедии. — 2004. — № 1. — С. 27-31.
7. Лапач С.Н. Статистические методы в биологических
исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. — К.:Морион, 2000. — 320с.
8. Мтцер О.П. 1нформацшш технологи в охорош здоров'я i
практичнш медициш: [у 10 кн.]: Оброблення клнчних
i експериментальних даних у медициш: навч. noci6., кн. 5 / О.П. Мтцер, Ю.В. Вороненко, В.В. Власов. — К.: Вища школа, 2003. — 350с.
9. Поворознюк В.В. Захворювання кютково-м'язовог систе-
ми в людей рiзного вшу (вибраш лекцй, огляди, статт^: У 4т. /В.В. Поворознюк. — 2014. — Т. 4. — 672с.
10. Поворознюк В.В. Остеопороз у населення Украни: фактори ризику, клтка, дiагностика, профыактика i лжування: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.21, Кигвськ. НД1 ортопеда. — К., 1998. — 48с.
11. Прохоренко В.М. Первичное и ревизионное эндопротези-рование тазобедренного сустава / Прохоренко В.М. — Новосибирск: АНО «Клиника НИИТО», 2007. — 348 с.
12. Распространенность переломов костей и результаты их лечения в Украине (клинико-эпидемиологиче-ское исследование) / Н.А. Корж, С.И. Герасименко, В.Г. Климовицкий и др. // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2010. — № 3. — С. 5-14.
13. Рибачук 0.1. Тотальне ендопротезування кульшового суглоба протезом конструкци УкрНД1Т0 (методичш рекомендаци)/0.1. Рибачук, Л.П. Кукуруза, В.П. Тор-чинський. — К., 1999. — 20 с.
14. Руководство по внутреннему остеосинтезу / М.Е. Мюллер, М. Алльговер, Р. Шнайдер, Х.М. Виллен-гер. — Спрингер-Верлаг, 1996. — 750 с.
15. Юршчук Л.М. Ендопротезування кульшового суглоба у хворих похилого та старечого вшу з через- та мiжвертлюговими переломами стегново'1 шстки: Автореф. дис... канд. мед. наук, спец.: 14.01.21 — травматологiя та ортопедья / Л.М. Юршчук. — К.: ДУ «1н-т травматологП та ортопеды АМН Украти», 2009. — 24 с.
16. Kellgren J. Radiological assessment of osteoarthritis / J. Kellgren, J. Lawrence // Ann. Rheum. Dis. — 1957. — Vol. 16. — P. 494-501.
Отримано 22.05.16 ■
Малик В.Д., Калашников А.В.
Полтавская областная больница им. Н.В. Склифосовского, г. Полтава, Украина ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ОПЕРАТИВНОГО ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ЧРЕЗВЕРТЕЛЬНЫМИ ПЕРЕЛОМАМИ БЕДРЕННОЙ КОСТИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНЫХ БЛОКИРОВАННЫХ СТЕРЖНЕЙ И ТОТАЛЬНОГО ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИЯ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА
Резюме. С целью определения оптимальной тактики оперативного вмешательства у больных с чрезвертельными переломами выполнено комплексное клиническое исследование. Материалом исследования стал анализ историй болезни, рентгенограмм и клиническое обследование 100 больных с чрезвертельными переломами бедренной кости. Все больные были распределены на две группы в зависимости от использованного метода оперативного вмешательства. Первую группу составили больные, которым проводилось тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава. Во вторую группу вошли больные, которым проводили блокированный интрамедуллярный остеосинтез. Преимущественно минимально инвазивное оперативное вмешательство в группе больных, которым выполнялся интрамедуллярный блокированный остеосинтез, позволило снизить по сравнению с
группой, где больным выполнялось тотальное эндопротези-рование тазобедренного сустава, в 4 раза количество послеоперационных гнойных осложнений, в 5 раз — летальность и в 5,5 раза уменьшить количество отрицательных результатов оперативного вмешательства. Эндопротезирование у больных с чрезвертельными переломами бедренной кости должно выполняться по определенным абсолютным показаниям, к которым относится сопутствующая IV стадия коксартроза у травмированных. Интрамедуллярный блокированный остео-синтез может быть рекомендован как основной метод оперативного лечения больных с чрезвертельными переломами бедренной кости.
Ключевые слова: чрезвертельные переломы, интрамедул-лярные блокированные стержни, тотальное эндопротезирова-ние, результаты оперативного лечения.
Malyk V.D., KalashnikovA.V.
Poltava Redional Hospital named after M.V. Sklifosovskyi, Poltava, Ukraine SI «Institute of Traumatology and Orthopaedy of NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF THE EFFECTIVENESS OF SURGICAL TREATMENT OF PATIENTS WITH PERTROCHANTERIC FEMUR FRACTURES USING A LOCKED INTRAMEDULLARY RODS AND TOTAL HIP REPLACEMENT
Summary. To determine the optimal tactics of surgical intervention in patients with pertrochanteric fractures a comprehensive clinical study was performed. The material of the research was the analysis of medical records, radiograms, and clinical examination of 100 patients with pertrochanteric femural fractures. All patients were divided into two groups, depending on the intervention procedure. The first group consisted of the patients who were undergone a total hip arthroplasty. The second group consisted of the patients who were undergone a locked intramedullary osteosynthesis. Mainly minimally invasive surgery in patients after locked intramedullary osteosynthesis allowed
reduce 4-fold the number of postoperative septic complications and 5-fold the fatality and 5.5-fold the number of negative results of surgery in comparison with the group of a total hip arthroplasty. Performing arthroplasty in patients with pertrochanteric fractures of the femur should be performed according to certain absolute condition, which include an accompanying 4-stage coxarthrosis in a patient with trauma. Locked intramedullary fixation can be recommended as the main method of surgical treatment of patients with pertrochanteric fractures of the femur.
Key words: pertrochanteric fractures, intramedullar lock rods, total prosthetics, results of the surgical treatment.
