CC BY
30
Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
УДК 616.728.2-089.28-06 001:10.22141/1608-1706.1.19.2018.126670
ФЫпенко В.А., Танькут В.О., Колеснiченко В.А., Мезенцев В.О., Овчиннiков О.М.
ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб'в iм. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра1ни», м. Харюв, Укра'на
Основы критери прогнозування вивиху головки ендопротеза у хворих ¡з переломами шийки стегновоТ кiстки пiсля однополюсного ендопротезування культового суглоба
Резюме. Мета. Визначення основних юльюсних критерИв прогнозування вивиху головки ендопротеза куль-шового суглоба у пац1ент1в з переломами шийки стегновоI юстки при однополюсному ендопротезуванн на основ\ ретроспективного та проспективного анал1з1в результат лкування. Матерiали та методи. Проведено ретроспективний аналз протоколов шнко-рентгенологмного обстеження 20 хворих (5 чолов1юв, 15 ж1нок вком 55-86 роюв) ¡з переломами шийки стегновоI юстки п1сля первинного ендопротезування кульшового суглоба за загальноприйнятою методикою у 2000-2015 рр.; проспективне досыдження результат нового способу однополюсного ендопротезування кульшового суглоба з1 збереженням капсули суглоба (патент Укра1ни № 119611) в 11 пац1ент1в (4 чоловки, 7 ж1нок вком 66-92 роки) з переломами шийки стегновоI юстки, як проходили л1кування у 2013-2016 рр. Ва хвор/ спостергалися у Державнй установи Институт патологи хребта та суглобв ¡м. проф. М! Ситенка НАМН Укра1ни» (м. Харюв). Результати. Основн фактори ризику вивиху головки ендопротеза псля однополюсного ендопротезування кульшового суглоба з приводу переломов шийки стегновоI юстки — похилий вк (90,0 %), слабюсть м'яз1в, що оточують кульшовий суглоб (90,0 %), надм1рн1 рухи у суглоб! у пюляоперацйному перюд1 (80,0 %), попередн оперативна втручання на кульшо-вому суглоб! (70,0 %), надм1рна маса тла (60,0 %). У даноI категорИ хворих установлено чисельн значення прогностичних коеф1ц1ент1в та '¡х¡нформативност'! для в'ропдних пац1енто-, ¡мпланто- та х1рурпчно залежних фактор1в ризику вивиху головки ендопротеза. Висновки. Запропонований авторами спосб профлактики та ликування вивиху головки ендопротеза через збереження капсули кульшового суглоба при первинному однополюсному ендопротезуванн хворих ¡з переломами шийки стегновоI' юстки забезпечуе сприятливий результат х!рурпчного л!кування, незважаючи на наявнсть фактор1в ризику вивиху головки ендопротеза у псляоперацйному пер1од1.
Ключовi слова: перелом шийки стегновоI' юстки; однополюсне ендопротезування; вивих головки ендо-протеза; фактори ризику; прогнозування
Травма
Вступ
Л^вання хворих лггаього вшу з переломами шийки стегново! истки е гострою медичною та сощальною проблемою.
Щорiчно близько 1,6 млн людей по всьому свпу за-знають переломiв шийки стегново! истки [1—3]. Бть-шють iз них (до 90 %) — це пащенти лггаього вку з супутшми захворюваннями, зокрема хрошчною сер-цевою недостатнютю, iшемiчною хворобою серця, цу-кровим дiабетом, ожиршням тощо, що суттево шдви-щуе ризик летальность
Сучасш рекомендаций (Нацюнального шституту охорони здоров'я Великобритани та ш.) передбачають, що основним методом лшування хворих iз переломами шийки стегна е тотальне або однополюсне ендопротезування кульшового суглоба (КС) [1, 2, 4].
Однополюсне ендопротезування КС у пащентав по-хилого вшу мае сво! показання та деяи переваги по-рiвняно з тотальним, а саме: зменшуе травматичнють i тривалють операци, дозволяе проводит бтьш ранню мобшзацш та вщновлення [2, 5, 6]. Поряд iз цим частота ревiзiйних операцш тсля однополюсного ендо-
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Колесшченко В1ра Анатоливна, доктор медичних наук, ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб1в iMeHi професора М.1. Ситенка НацюнальноТ академГ! медичних наук УкраТни», вул. Пушкшська, 80, м. Харк1в, 61024, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Vira Kolesnichenko, MD, PhD, State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the Academy of Medical Science of Ukraine'; Pushkinskaya st., 80, Kharkiv, 61024, Ukraine; e-mail: [email protected]
протезування, за даними сучасних дослiджень, також менша [6, 7].
На стабтьшсть однополюсного ендопротезування КС у цшому впливають: ретельне передоперацшне пла-нування, правильний вибiр i встановлення компонен-тiв ендопротеза, довжина нижнiх кiнцiвок пацieнта, тонус навколосуглобових м'язiв, у пiсляоперацiйному перiодi — дотримання пащентом правил реабштацш-ного перюду [8—11].
У той же час ендопротезування КС пов'язане з ри-зиком виникнення ускладнень, таких як вивих головки ендопротеза кульшового суглоба, частота його тсля переломiв шийки стегново! кустки може досягати 10 % [12—14], а тому виявлення фактс^в, що призводять до вивихiв головки ендопротеза у хворих пiсля однополюсного ендопротезування з приводу переломiв шийки стегново! истки, залишаеться актуальною та до ын-ця не вирiшеною проблемою.
Мета дослщження: визначити основнi ыльысш критери прогнозування вивиху головки ендопротеза КС у пащенпв iз переломами шийки стегново! ыстки при однополюсному ендопротезуванш на основi ретроспективного та проспективного аналiзiв результатiв лшування.
Матер1али та методи
З метою визначення кiлькiсних критерив прогнозування ризику виникнення вивиху головки ендопротеза КС проведено ретроспективний аналiз протоколiв кшшко-рентгенолопчного обстеження 20 хворих iз переломами шийки стегново! ыстки шсля ендопротезування КС за загальноприйнятою методикою. Серед них у 10 пащенпв шсляоперацш-ний перiод минав без ускладнень; у решти 10 хворих виникли вивихи головки ендопротеза КС. Вш пащ-енти спостер^алися у Державнiй установi «1нститут патологи хребта та суглобiв iм. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра!ни» (м. Харыв) у 2000-2015 рр. Слщ вiдзначити, що за цей перюд частота вивихiв головки ендопротеза КС вщ загально! кiлькостi опера-цiй з первинного ендопротезування КС, проведених у вщдшенш патологи великих суглобiв, становила 1,23 % [15].
Критери включення в дослiдження — ендопротезу-вання КС за загальноприйнятою методикою.
Критерп виключення з дослщження — наявнiсть великих резекцiй м'яких тканин дшянки КС, неста-бтьшсть (септична та асептична) компонентiв ендопротеза КС, хибне положення чашки та шжки ендо-протеза.
Визначення ыльысних критерив прогнозування, а саме прогностичних коефiцieнтiв (ПК) вiрогiдностi вивиху головки ендопротеза тсля операцш ендопротезування КС проводилось на основi послщовного (секвенцiйного) статистичного аналiзу, що дозволяе виявляти залежш один вiд одного ознаки [16], якими е клшко-рентгенолопчш характеристики КС до i тсля ендопротезування. При цьому використовувалась по-слщовна прогностична процедура [17].
Основна вибiрка включала 10 хворих без вивихiв головки ендопротеза i була зарахована до сприятливого результату л^вання. У контрольну вибiрку з неспри-ятливим результатом лiкування увшшли 10 пацieнтiв iз вивихами головки ендопротеза КС. Розподт хворих за вшом i статтю наведений в табл. 1.
Зпдно з табл. 1, у контрольнш групi частота вивиху головки ендопротеза у чоловшв i жiнок сшввщ-носиться як 1 : 4. У жшок половина вивихiв головки ендопротеза припадае на вшову групу 60-69 роыв, а в чоловiкiв обидва випадки спостерiгалися у вiковiй груш 70-79 роив. В основнш груш (без вивиху головки ендопротеза) гендерний розподт хворих чоловшв i жшок становив 1 : 2,3; найчастше переломiв шийки стегново! ыстки зазнавали пацieнти обох статей вшом 60-69 та 70-79 рок1в. Слд вiдзначити, що внаслiдок вiдносно невелико! вибiрки хворих отриманi данi мож-на розглядати як тенденци розподту за вiком i статтю у генеральнш сукупностi хворих iз переломами шийки стегново! ыстки.
ПК ознак, що свщчать на користь сприятливого результату лшування (гшотеза А), е позитивними числами, а на користь його несприятливого результату — не-гативними (гшотеза В). Для прийняття ршення були встановлеш пороговi значення кожно! з гшотез А i В. Порiг А (вщношення ймовiрностей, достатнiх для прийняття гшотези А) = +13; пори В (вiдношення ймовiр-ностей, достатшх для прийняття гiпотези В) = -11 при допустимому рiвнi помилок першого i другого роду: а = Р = 5 %. Для досягнення (перевищення) одного з поропв i вибору в!дпов1дно! йому гiпотези тдсумову-ються вс виявленi ПК, що включенi в обчислювальну таблицю. Якщо не досягнутий жоден пори, приймають «невизначену вщповщь», тобто рiшення про те, що на-явно! iнформацi! недостатньо для прийняття ршення з намiченим рiвнем помилок.
Проспективне дослiдження результатiв ендопротезування КС iз застосуванням запропонованого авторами нового способу однополюсного ендопротезування КС зi збереженням капсули суглоба (патент Укра!ни на корисну модель № 119611 вщ 25.09.2017 р.) [18] проведене в 11 хворих iз переломами шийки стегново! ыстки, яы проходили л^вання в ДУ«1ПХС iм. проф. М.1. Ситенка НАМН» у 2013-2016 рр. Середнш вш па-цieнтiв —72,3 ± 12,6 року (66-92 роки), iз них 4 (36,4 %) чоловша та 7 (63,6 %) жшок.
Критери включення в дослщження — первинне од-нополюсне ендопротезування КС через латеральний оперативний доступ при застосуванш нового способу операци зi збереженням капсули оперованого суглоба.
Критери виключення з дослщження — ендопротезування КС за загальноприйнятою методикою.
1з наших дослiджень (ретроспективному та проспективному) були також виключеш пащенти з онко-логiчними та запальними захворюваннями.
В усiх пащенпв хiрургiчне втручання iз застосуванням нового способу однополюсного цементного ендопротезування КС проводилось латеральним доступом. У шсляоперацшному перiодi використовували
загальноприйняту методику реабiлiтацii тсля ендо-протезування КС iз дотриманням обмеження рухiв в оперованому суглобi протягом 6 тижнiв. Усi пащен-ти перебували пiд динамiчним клшчним наглядом i контрольним рентгенологiчним обстеженням через 2—3 мюящ пiсля операци, у подальшому — 1 раз на рш За перiод спостереження вщ 1 до 4 роив пiсля операцii в жодного хворого не зареестровано вивиив головки ендопротеза КС.
Вщповщно до табл. 2, у цш групi пiд час розподшу хворих за вiком i статтю спiввiдношення чоловiкiв та жшок становило 2 : 1 iз практично однаковим ген-дерним розподшом по вiкових групах. Найчастiше переломи шийки стегновоi' кiстки у чоловтв i жiнок вiдзначенi у вщ 60—69 рокiв (близько 50 % спосте-режень).
Результати й обговорення
Пiд час ретроспективного дослiдження та оцiнки причин, яи потенцiюють вивихи головки ендопротеза КС використовували класифшацш [1], згiдно з якою видтено такi групи факторiв ризику: пащентозалеж-нi, iмплантозалежнi та хiрургiчно залежш. Слiд вщ-значити, що в кожного хворого спостериалася сукуп-нють деилькох ознак, яи призвели до вивиху головки ендопротеза. Частота встановлених факторiв ризику виникнення вивиху головки ендопротеза в основнш i контрольнш групах пацiентiв iз переломами шийки стегновоi' кiстки пiсля ендопротезування КС подана в табл. 3.
За результатами табл. 3, не тльки кшьысть, але й частота зустрiчальностi пацiентозалежних факторiв ризику iстотно превалюе над iмпланто- та хiрургiчно
Таблиця 1. Розпод'ш хворих за вком i статтю в основнй та контрольна виб1рках пац1ент1в тсля ендопротезування кульшового суглоба внаслщок перелом!в шийки стегново/ к!стки
Параметри Основна вибiрка (п = 10) Контрольна вибiрка (п = 10)
п % п %
Середнш вк (роюв) 65,3 ± 15,2 (55-84 роки) 67,4 ± 11,7 (56-86 роюв)
Стать
Чоловки 2 20,0 3 30,0
ЖЫки 8 80,0 7 70,0
Розподш за вком / статтю
55-59 роюв
Чоловки 0 0,00 0 0,00
ЖЫки 2 25,0 2 28,6
60-69 роюв
Чоловки 0 0,00 1 33,3
ЖЫки 4 50,0 3 42,8
70-79 роюв
Чоловки 2 100,0 2 66,7
ЖЫки 0 0,00 1 14,3
80-89 рокв
Чоловки 0 0,00 0 0,00
ЖЫки 2 25,0 1 14,3
Усього 10 - 10 -
Стать Вш (ромв)
60-69 70-79 80-89 90-95 Усього
п % п % п % п % п %
Чоловки 2 50,0 1 25,0 1 25,0 0 0,0 4 100,0
ЖЫки 4 57,1 1 14,3 1 14,3 1 14,3 7 100,0
Усього 6 - 2 - 2 - 1 - 11 -
Таблиця 2. Розподл за вком i статтю па^ен^в 1з переломами шийки стегново/ кстки тсля однополюсного ендопротезування кульшового суглоба з пластикою капсули суглоба
за методикою авторiв
залежними причинами вивихгв головки ендопроте-за. Найчаст1шими факторами ризику е похилий в1к (90,0 % спостережень), порушення хворими ортопе-дичного режиму з надм1рними рухами в КС у тсля-операц1йному перюд1 (80,0 %), слабисть м'яз1в — аб-дуктор1в стегна (90,0 %). Наш1 досл1дження показали, що сукупна частота виникнення такого фактора ризику, як недостатнють м'язового апарату, з урахуванням питомо! ваги нейром'язових захворювань (насл1дк1в 1нсульту), досягае 100 %.
Щодо 1мплантозалежних причин вивиху головки ендопротеза, однополюсний ендопротез 1з б1полярною головкою було встановлено у 2 (20,0 %) хворих. Звер-тае на себе увагу той факт, що у цих двох випадках при встановленш однополюсного ендопротеза в одного пащента застосовувався заднш оперативний доступ, який, зпдно з даними лггератури, за в1дсутност1 збере-ження капсули суглоба п1двищуе ризик вивиху головки ендопротеза у 8 раз1в [1]. У другому спостереженш ви-конували латеральний доступ, але також в1дзначався вивих головки ендопротеза. Цей факт також тдкрес-люе важлив1сть адекватного 1нтраоперац1йного вщнов-
лення капсули КС гад час ендопротезування хворих 1з переломами шийки стегново! к1стки [19].
Наш1 досл1дження свщчать, що повноц1нне в!д-новлення капсули кульшового суглоба у раз1 однополюсного ендопротезування е одшею з1 складових проф1лактики вивиху головки ендопротеза за рахунок зменшення ди хгрурпчно залежних причин.
Процедуру посл1довного статистичного анал1зу було виконано по вс1х 8 факторах ризику вивиху головки ендопротеза (нейром'язов1 захворювання (насл1дки шсульту) та слабк1сть м'яз1в — абдуктор1в стегна роз-глядалися як окрем1 прогностичн1 ознаки). Сл1д в!д-значити, що абсолютш величини прогностичних ко-еф1ц1ент1в (за винятком ознаки «заднш оперативний доступ») вщносно невелик!. Така ситуащя пов'язана з наявн1стю комплексу причин, що призводять до виви-ху головки ендопротеза.
У результат! встановлено чисельш значення най-б1льш 1нформативних фактор1в ризику вивиху головки ендопротеза (в порядку спадання шформацшно! м1ри Кульбака I) 1 в!дпов!дш 1м прогностичн1 коефщенти (табл. 4).
Таблиця 3. Фактори ризику вивих!в головки ендопротеза псля операций ендопротезування кульшового суглоба з приводу перелом/в шийки стегновоI кстки
Параметри Основна вибiрка (n = 10) Контрольна вибiрка (n = 10)
Пац1ентозалежн1 причини вивих'в головки ендопротеза КС, n (%)
Похилий BiK (> 61 року) 10 (100,0) 9 (90)
Зниження сили i тонусу м'язю, що оточують КС: а) нейром'язовi захворювання (наслщки Ысульту) б) слабкють M^3iB — абдукторiв стегна 1 (10,0) 8 (80,0) 1 (10,0) 9 (90)
Надмiрнi рухи в КС у тсляоперацмному nep^i 4 (40,0) 8 (80,0)
Надмipна маса тiпа (iндeкс Кетле > 31) 7 (70,0) 6 (60,0)
1мплантозалежн'1 причини вивих'в головки ендопротеза КС, n (%)
Однополюсний ендопротез i3 бiпопяpною головкою 4 (40,0) 2 (20,0)
Хiрургiчно залежн причини вивих'в головки ендопротеза КС, n (%)
Заднм оперативний доступ 2 (20,0) 4 (40,0)
Перенесем опepативнi втручання на КС 4 (40,0) 7 (70,0)
Фактори ризику Ознака е Ознаки немае 1
Зниження сили м'язiв — абдукторiв стегна -4 4 1,03
Вк > 61 року -4 -2 0,73
Нейром'язовi захворювання (наслщки Ысупьту) -2 4 0,72
Надмiрнi рухи в купьшовому сугпобi у тсляоперацшному перiодi -5 2 0,53
Заднiй оперативний доступ -2 9 0,30
Перенесем оперативнi втручання на купьшовому суглобi 3 1 0,19
Однополюсний ендопротез кульшового суглоба з бтолярною головкою -6 0 0,13
Таблиця 4. Прогнозування в1рогщност1 вивиху головки ендопротеза при однополюсному ендопротезуванн кульшового суглоба у хворих ¡з переломами шийки стегновоI кстки
Вщповщно до табл. 4, найбтьш iнформативними прогностичними ознаками е м'язова недостатнiсть внаслiдок зниження сили м'язiв — абдукторiв стегна (p < 0,001) i нейром'язових захворювань (наслiдкiв ш-сульту) (p < 0,01), а також bîk > 61 року (p < 0,01). Пев-ну прогностичну цiннiсть i шформатившсть мае така ознака, як порушення ортопедичного режиму хворими у шсляоперацшному перiодi (p < 0,05). Вщзначимо, що iнформативнiсть таких факторiв, як хiрургiчно залеж-ний (заднш оперативний доступ) та iмплантозалежний (однополюсний ендопротез i3 бiполярною головкою), була найменшою (p < 0,05), хоча абсолютш величини прогностичних коефiцiентiв — найбтьшими.
Як приклад пiдтвердження використання прогнос-тично! табл. 4 та застосування запропонованого авторами способу однополюсного ендопротезування КС iз пластикою суглобово! капсули в 11 хворих iз переломами шийки стегново! кустки наводимо клiнiчне спосте-реження.
Хворий Д., 78 роыв, надiйшов до 1нституту iм. проф. М.1. Ситенка 01.02.2017 р. з дiагнозом «субкашталь-ний перелом шийки лiвоï стегново! кустки зi змщен-ням фрагмент» (рис. 1а). Наслiдки перенесеного го-строго порушення мозкового кровообиу з лiвобiчним гемiпарезом. При клiнiчному обстеженш у пацiента встановлено наявнiсть надмiрноï маси тiла (90 кг при зрост 180 см, iндекс Кетле дорiвнював 28), зниження сили м'язiв — абдукторiв лiвого стегна до 2 балiв. 14.02.2017 р. виконано однополюсне безцементне ендопротезування лiвого КС за стандартною методикою. Використали безцементну нiжку типу Wagner з бшо-лярною головкою фiрми Beznoska (рис. 1б). У шсляоперацшному перiодi хворий Д. порушував ортопе-дичний режим, форсуючи навантаження на оперовану нижню кiнцiвку та здшснюючи надмiрнi рухи в КС, через 6 мюящв виник вивих головки ендопротеза КС (рис. 1в). Виконане закрите вправлення вивиху тд за-
гальним знеболюванням (рис. 1г). У подальшому виви-хiв головки ендопротеза КС не було.
Прогноз результапв ендопротезування лiвого КС iз використанням розроблено! обчислювально! табли-цi показав, що у пащента вiдзначалися практично вс пацieнтозалежнi фактори ризику вивиху головки ендопротеза: зниження сили i тонусу м'язiв, що оточують лiвий КС (р < 0,001), похилий вiк (р < 0,01), надмiрнi рухи в КС у шсляоперацшному перiодi (р < 0,01), над-мiрна маса тiла (шдекс Кетле дорiвнював 28; р < 0,05). Особливо несприятливим у даному клМчному спо-стереженнi було поеднане ослаблення навколосугло-бового м'язового апарату як за рахунок iнволютивних змш (поступова атрофiя м'язiв, починаючи з 50^ч-ного вiку, у 80 роив призводить до втрати половини м'язово! маси з прогресуючим зниженням м'язово! сили i витривалостi [20]), так i внаслiдок лiвобiчного шсульту. Крiм того, вiдмiчалася наявнiсть iмплантоза-лежного фактора ризику вивиху головки ендопротеза, а саме використання однополюсного ендопротеза з бь полярною головкою без пластики суглобово! капсули (Р < 0,05).
Отже, при обчислювальному прогнозуванш маемо: (-4) + (-4) + (-2) + (-5) + 9 + 1 + (-6) = (-11). Такий результат вказуе на досягнення порога В — несприятливого результату ендопротезування КС i може свщчити про шдвищення ризику вивиху головки ендопротеза у 2,3 раза. Подальше спостереження подтвердило результат прогнозування: через 6 мюяшв шсля операци у хворого трапився вивих головки ендопротеза КС внаслщок надмiрного приведення в КС (рис. 1в), вивих вправлено закрито шд загальним зне-болюванням (рис. 1г).
Наводимо ще один клМчний приклад використання кшьысного прогнозування при застосуванш запропонованого авторами способу однополюсного ендопротезування КС iз вщновленням суглобово!
Рисунок 1. ФотовДбитки рентгенограм хворого Д., 78 роюв. Л'вий кульшовий суглоб у передньозаднй проекцп: а) субкаттальний перелом шийки лiвоl стегновоi кстки; б) однополюсне безцементне ендопротезування лiвого кульшового суглоба ендопротезом ф!рми AK Medical Í3 бполярною головкою Beznoska; в) вивих головки ендопротеза через 6 м!сяц!в псля операци; г) псля закритого вправлення вивиху
Рисунок 2. Фотовдбитки рентгенограм правого кульшового суглоба у передньозаднй проекцп хворо/ Ф., 65 роюв: а) субкаттальний перелом шийки правоi стегновоi кстки; б) однополюсне цементне ендопротезування правого кульшового суглоба ендопротезом ф!рми Irene з бшолярною головкою; в) шсля операцИ зшивання сщничних м'яз1в
капсули. Хвора Ф., 65 роыв, надшшла до ДУ «1ПХС iM. проф. М.1. Ситенка НАМН» 11.10.2015 р. i3 дiагно-зом «субкапiтальний перелом шийки право! стегново! ыстки 3i змiщенням фрагментiв» (рис. 2а). Супутнш дiагноз «дитячий церебральний паралiч; спастичний тетрапарез; ептепшя». При клiнiчному обстеженш були виявленi такi фактори ризику, що потенцш-ють виникнення вивиху головки ендопротеза: похи-лий вш, зниження сили м'язiв — абдукторiв стегна внаслiдок iнволютивних змiн i травматизацi! пiд час перелому, наявшсть дитячого церебрального параль чу — нейром'язового захворювання, що змiнюe влас-тивостi навколосуглобових м'язiв i знижуе !х стабш-зуючу функцiю, а також сприяе неконтрольованим надмiрним рухам у КС у пiсляоперацiйному перюдь З урахуванням такого фактора ризику, як застосування однополюсного ендопротеза КС iз бiполярною головкою, кiлькiсне прогнозування вiрогiдностi вивиху головки ендопротеза КС виявило такий результат: (-4) + (-4) + (-2) + (-5) + (-6) = (-21), що вказуе на суттеве перевищення порога В — несприятливого результату ендопротезування КС iз шдвищенням ризику вивиху головки ендопротеза у 4,8 раза.
12.10.2015 р. пащентщ проведено однополюсне це-ментне ендопротезування правого КС ендопротезом фiрми Irene з бшолярною головкою (рис. 2б) запро-понованим авторами способом зi збереженням капсули КС. Через 10 дшв шсля операци у хворо! внаслщок неконтрольованих руив у КС вщбувся повний розрив середнього та малого сщничних м'язiв, виконане зшивання розiрваних м'язiв (рис. 2в), у подальшому тсля-операцiйний перiод минав без ускладнень, пацieнтка виписана 28.10.2015 р. У подальшому в перюди спо-
стережень через 3 мюящ, 1 рiк та 2 роки шсля операци вивихiв головки ендопротеза у пащентки не було.
Отже, незважаючи на високий ризик вивиху головки ендопротеза, розроблений авторами спошб однополюсного ендопротезування КС iз бшолярною головкою та вщновленням суглобово! капсули дозволив уникнути цього пiсляоперацiйного ускладнення ендо-протезування.
Висновки
1. На пiдставi ретроспективного аналiзу протоколiв клiнiко-рентгенологiчного обстеження хворих вияв-лено основнi фактори ризику вивиху головки ендопротеза шсля однополюсного ендопротезування КС iз приводу переломiв шийки стегново! ыстки: похилий вш (> 61 року) (90,0 %), слабысть м'язiв, яы оточують КС (90,0 %), надмiрнi рухи в КС у шсляоперацшно-му перiодi 80,0 %), попереднi оперативнi втручання на КС (70,0 %), надмiрна маса тiла (iндекс Кетле > 31) (60,0 %).
2. Встановлено чисельш значення прогностичних коефiцiентiв та !х iнформативностi для вiрогiдних па-цiенто-, iмпланто- та хiрургiчно залежних факторiв ризику вивиху головки ендопротеза шсля однополюсного ендопротезування КС у хворих iз переломами шийки стегново! ыстки. Найбтьш шформативними е зниження сили м'язiв — абдуктс^в стегна (I = 1,03), вш > 61 року (I = 0,73), нейром'язовi захворювання (на-слiдки iнсульту) (I = 0,73), надмiрнi рухи в КС у тсля-операцiйному перiодi (I = 0,53).
3. Запропонований нами спошб операци ендопротезування КС з метою профилактики та л^вання вивиху головки ендопротеза за рахунок збереження капсули
КС при первинному однополюсному ендопротезуван-ш хворих i3 переломами шийки стегново! истки забез-печуе сприятливий результат хiрургiчного лiкування, навпъ за наявностi факторiв ризику вивиху головки ендопротеза.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано! стат.
Список л1тератури
1. European Surgical Orthopaedics and Traumatology / The EFORT Textbook / Ed. By George Bentley. — Springer, 2014. — P. 2495-2511.
2. Griffin X.L. Recovery of health-related quality of life in a United Kingdom hip fracture population. The Warwick Hip Trauma Evaluation a prospective cohort study / X.L. Griffin, N. Parsons, J. Achten et al. //Bone&Joint J. 2015; 97-B: 372382.
3. Johnell O. An estimate of the world wide prevalence, mortality and disability associated with hip fracture / O. Johnell, J.A. Kanis//Osteoporos Int. 2004; 15: 897-902.
4. Merchant R..A. The relationship between postoperative complication sand outcomes after hip fracture surgery / R.A. Merchant, K.L. Lui, N.H. Ismail, et al. // Ann. Acad. Med. Singapore. 2005; 34:163-168.
5. Parker M.A. Comparison of presenting characteristics of patients with intracapsular and extracapsular proximal femoral fractures / M. Parker, G. Pryor, J. Anand et al. // J. R. Soc. Med. 1992; 856:152-155.
6. Tol M.C. Hemiarthroplasty or total hip arthroplasty for the treatment of a displaced intracapsular fracture in active elderly patients / M.C. Tol, M.P. van den Bekerom et al. // Bone Joint J. 2017; 99-B: 250-4.
7. Burgers P.T. Total hip arthroplasty versus hemiarthroplas-ty for displaced femoral neck fractures in the healthy elderly: a metaanalysis and systematic review of randomized trials / P.T. Burgers, A.R. Van Geene, M.P. Van den Bekerom et al. // Int. Orthop. 2012; 36:1549-1560.
8. Maxted M.J., Denham R..A. Failure of hemiarthroplasty for fractures of the neck of the femur / M.J. Maxted, R..A. Denham // Injury. 1984; 15: 224-226.
9. Bekerom M.P. The natural history of the hemiarthro-plasty for displaced intracapsular femoral neck fractures /
M.P. Bekerom, I.N. Sierevelt, H. Bonke, et al. //Acta Orthop. 2013; 84:555-560.
10. Sierra R..J. Dislocation of bipolar hemiarthroplasty: rate, contributing factors, and outcome / R..J. Sierra, C.D. Schleck, M.E. Cabanela//Clin. Orthop. Relat. Res. 2006; 442: 230-238.
11. Blewitt N. Outcome of dislocation after hemiarthroplasty for fractured neck of the femur / N. Blewitt, S. Mortimore // Injury. 1992; 23:320-322.
12. Pajarinen J. Factors predisposing to dislocation of the Thompson hemiarthroplasty: 22 dislocations in 338 patients / J. Pajarinen, V. Savolainen, I. Tulikoura, et al. //Acta Orthop. Scand. 2003; 74: 45-48.
13. Профыактика вивиху стегнового компонента ендопротеза тсля тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматогдний артрит / С.1. Герасименко, М.В. Полулях, 1.В. Рой, А.С. Герасименко, Ю.Г. Павлова, Т.В. Заморський, А.П. Кудрт // Травма. — 2015. — Т. 16, № 6. — С. 55-58.
14. Вывихи после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава / В.М. Вакуленко, А.В. Вакуленко,
A.А. Неделько// Травма. — 2014. — Т. 15, № 3. — С. 47-55.
15. Фшпенко В.А. Причини вивиху головки ендопротеза шсля первинного ендопротезування кульшового суглоба /
B.А. Фшпенко, В.О. Танькут, В.О. Мезенцев, О.М. Овчин-нжов // Травма. — 2017. — Т. 18, № 1.
16. Покровский В.И., Брико Н.И. Общая эпидемиология с основами доказательной медицины. Рук-во к практическим занятиям: Учебное пособие. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. — 497 с.
17. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. — М.: Медицина, 1978. — 296 с.
18. Библиография патента на описанный в статье способ.
19. Domb B.G. Arthroscopic capsulotomy, capsular repair, and capsular plication of the hip: relation to atraumatic instability / B.G. Domb, M.J. Philippon, B.D. Giordano // Arthroscopy. 2013; 29:162-173.
20. Faulkner J.A., Larkin L.M., Claflin D.R., Brooks S.V. Age-related changes in the structure and function of skeletal muscles // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. 2007; 34: 10911096.
Отримано 20.01.2018 ■
Филипенко В.А., ТанькутВ.О., Колесниченко В.А., Мезенцев В.О., Овчинников О.М. ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Основные критерии прогнозирования вывиха головки эндопротеза у больных с переломами шейки бедренной кости после однополюсного эндопротезирования тазобедренного сустава
Резюме. Цель. Определение основных количественных критериев прогнозирования вывиха головки ендопротеза тазобедренного сустава у пациентов с переломами шейки бедренной кости при однополюсном эндопротезировании на основе ретроспективного и проспективного анализа результатов лечения. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ протоколов клинико-рентгенологического обследования 20 больных (5 мужчин, 15 женщин в возрасте 55-86 лет)
с переломами шейки бедренной кости после эндопротезиро-вания тазобедренного сустава по общепринятой методике в 2000-2015 гг.; проспективное исследование результатов нового способа однополюсного эндопротезирования тазобедренного сустава с сохранением капсулы сустава (патент Украины № 119611) у 11 пациентов (4 мужчины, 7 женщин в возрасте 66-92 года) с переломами шейки бедренной кости, проходивших лечение в 2013-2016 гг. Все больные наблюдались в Го-
сударственном учреждении «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины» (г. Харьков). Результаты. Основные факторы риска вывиха головки эндопротеза после однополюсного эндопротезиро-вания тазобедренного сустава по поводу переломов шейки бедренной кости — преклонный возраст (90,0 %), слабость мышц, окружающих тазобедренный сустав (90,0 %), чрезмерные движения в суставе в послеоперационном периоде (80,0 %), предыдущие оперативные вмешательства на тазобедренном суставе (70,0 %), избыточный вес тела (60,0 %). Установлены численные значения прогностических коэффициентов и их информативности для значимых пациенто-,
импланто- и хирургически зависимых факторов риска вывиха головки эндопротеза у данной категории больных. Выводы. Предложенный авторами способ профилактики и лечения вывиха головки эндопротеза за счет сохранения капсулы тазобедренного сустава при первичном однополюсном эн-допротезировании больных с переломами шейки бедренной кости обеспечивает благоприятный исход хирургического лечения, несмотря на наличие факторов риска вывиха головки эндопротеза в послеоперационном периоде. Ключевые слова: перелом шейки бедренной кости; однополюсное эндопротезирование; вывих головки эндопротеза, факторы риска; прогнозирование
V.A. Filippenko, V.O. Tankut, V.A. Kolesnichenko, V.O. Mezentsev, O.M. Ovchynnikov
State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the Academy of Medical Science of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
The main criteria for predicting dislocation of the endoprosthesis head in patients with femoral neck fractures after unipolar hip arthroplasty
Abstract. Background. The purpose was to determine the main quantitative criteria for predicting dislocation of the implant head of the hip joint in patients with femoral neck fractures with unipolar arthroplasty on the basis of retrospective and prospective analyses of treatment outcomes. Materials and methods. A retrospective analysis of protocols of clinical and radiological examination in 20 patients (5 men, 15 women, aged 55—86 years) with femoral neck fractures after unipolar hip arthroplasty using standard technique was carried out in 2000—2015, as well as a prospective study of the results of applying a new method of unipolar hip arthroplasty with preservation of the joint capsule (Patent of Ukraine No. 119611) in 11 patients (4 men, 7 women, aged 66 to 92 years) with femoral neck fractures, who underwent treatment in 2013—2016. All patients were observed at the State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the Academy of Medical Science of Ukraine". Results. The main risk factors of endoprosthetic head
dislocation after unipolar hip arthroplasty for femoral neck fractures are: old age (90.0 %), weakness of the muscles surrounding the hip joint (90.0 %), excessive movement in the joint in the postoperative period (80.0 %), previous surgery on the hip joint (70.0 %), overweight (60.0 %). The numerical values of prognostic factors and their information value for possible patient-, implant- and surgery-related risk factors for dislocation of the implant head were determined in these patients. Conclusions. The proposed method for the prevention and treatment of dislocation of the implant head by preserving the capsule of the hip joint during primary unipolar hip arthroplasty in patients with femoral neck fractures provides a favorable outcome of surgical treatment, despite the presence of risk factors for dislocation of the implant head in the postoperative period.
Keywords: femoral neck fracture; unipolar hip arthroplasty; dislocation of the implant head; risk factors; prediction
