CC BY
29
Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
УДК 617.57/-001-089.843
ГЕРАСИМЕНКО С.1., ПОЛУЛЯХМ.В., РОЙ 1.В., ГЕРАСИМЕНКО А.С., ПАВЛОВА Ю.Г., ЗАМОРСЬКИЙ Т.В., КУДРН А.П. ДУ «Нститут травматологи та ортопеда НАМНУ», м. Кив
ПРОФ1ЛАКТИКА ВИВИХУ СТЕГНОВОГО КОМПОНЕНТА ЕНДОПРОТЕЗА ПЮЛЯ ТОТАЛЬНОГО ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА У ХВОРИХ НА РЕВМАТО1ДНИЙ АРТРИТ
Резюме. Ревмато/дний артрит розглядаеться як aBToiMyHHe захворювання opraHi3My, в ocHOBi якого лежить системне прогресуюче ураження сполучно/ тканини з переважанням ураження cуглoбiв, що призводить до ix руйнування. У хворих на ревмато/дний артрит частота ураження кульшових cуглoбiв становить вд 29 до 50 % випадюв, при цьому часто спостергаеться двoбiчна патолопя. Ендопротезування кульшового сугло-ба е ефективним, а на ^з^х сталях захворювання единим способом повноцнного вдновлення втрачено/ функцИ юн^вки у хворих на ревмато/дний артрит. За даними рiзниx автoрiв, частота вивихв стегнового компонента ендопротеза псля тотального ендопротезування кульшового суглоба становить вд 0,11 до 10 %. После первинного вивиху та закритого вправлення у 16-59 % патент можливий рецидив вивиху. Мета ро-боти: полпшити результати ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревмато'/дний артрит шляхом зменшення пюляопера^йних ускладнень. Матерали та методи. В основу роботи покладений аналiз результат ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревмато'/дний артрит, ускладнений вивихом стегнового компонента ендопротеза у 23 хворих, як лiкувалиcь у Ки/вському нстиr/ri травматологи та орто-педи впродовж 2005-2014 роюв. Жнок було 18, чоловМв 5. Вк хворих коливався вд 46 до 92 роюв. Результати. Аналiз анамнезу показав, що основною причиною ускладнень була ненформовансть хворих або пору-шення рухового режиму. iз 2013 р. з уама хворими на ревмато/дний артрит, яким планувалось ендопротезування кульшового суглоба, проводились лекцiйнi заняття, метою яких було нформування патент про мoжливi ускладнення та передопера^йну пдготовку, псля чого зменшився перелк причин вивиху ендопротеза кульшового суглоба. Юльюсть вивих'в зменшилась на 61 % (Р < 0,05) пoрiвнянo з 2005-2013 роками. Ключом слова: ревмато/дний артрит, кульшовий суглоб, ендопротез, вивих.
Травма
Ревмато'1дний артрит (РА) розглядаеться як авто-iмунне захворювання оргашзму, в основi якого лежить системне прогресуюче ураження сполучно'1 тканини з переважною защкавленютю суглобiв, що призводить до 1х руйнування та втрати функци останшх.
У структурi ревматоидного ураження суглобiв на частку кульшових суглобiв припадае вщ 29 до 50 % випадюв, при цьому патолопя, як правило, двобiчна [3, 5]. Ревмато'1дне ураження суглобiв мае швидкий та агресивний перебщ що спричиняе не ттьки об'емну деструкцш суглобових юнщв, але i параартикулярних тканин внаслщок автоiмунноl агреси та запалення. Через 5—8 роыв понад 50 % хворих втрачають працездат-нють, а 10—12 % прикуп до лiжка та мають потребу в сторонньому дотвд [3].
Сьогодш ендопротезування суглобiв е найбтьш прогресивним методом хiрургiчного л^вання ураження суглобiв рiзноl локатзаци та етюлоги, який швидко розвиваеться i знаходить все бтьше застосування в ор-топедичнш практищ. Ендопротезування кульшового
суглоба е ефективним i часто (на шзшх стадiях захворювання) единим способом повноцшного вщновлен-ня втрачено! функцй' кшщвки у хворих на ревматощ-ний артрит [2, 5].
Кульшовий суглоб пошдае особливе мюце в бю-мехашчному ланцюз нижньо! кшщвки i хребта. Вш мае три ступеш свободи i три ос рухiв. Маючи широы, функщональш можливосп, кульшовий суглоб бере на себе значш статичш та динамiчнi навантаження, забез-печуючи гармонiю рухiв людини [3, 4, 6].
За даними рiзних вггчизняних i зарубiжних авторiв, частота вивихiв головки ендопротеза пiсля тотального ендопротезування кульшового суглоба становить вщ 0,11 до 10 % [1, 5]. Шсля первинного вивиху та закритого вправлення вщ 16 до 59 % пащенпв мають рецидив вивиху головки тотального ендопротеза [7].
© Герасименко С.1., Полулях М.В., Рой 1.В., Герасименко А.С.,
Павлова Ю.Г., Заморський Т.В., Кудрш А.П., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Мета роботи: покращити результата ендопротезу-вання кульшового суглоба у хворих на ревмато!дний артрит шляхом зменшення пiсляоперацiйних усклад-нень.
Матер1али та методи
В основу роботи покладено аналiз результатiв ендо-протезування кульшового суглоба у хворих на ревмато-!дний артрит, ускладнений вивихом стегнового компонента ендопротеза у 23 хворих, яи лiкувались у ДУ «1ТО НАМН Укра!ни», протягом 2005—2014 роив. Жшок було 18 i чоловiкiв 5. Вiк хворих коливався вщ 46 до 92 роив.
Основш причини вивиху наведеш у табл 1.
Аналiз анамнезу виявив, що основною причиною ускладнень була нешформовашсть хворих або пору-шення режиму.
1з 2013 року в ДУ «1ТО НАМН Укра!ни» всiм хво-рим на РА, яким планувалося операцiйне втручання з приводу тотального ендопротезування кульшового суглоба, проводилися шформацшно-лекцшш занят-тя, метою яких було донесення до пащента основних направлень передоперацшно! пiдготовки та и важли-востi, пiсля чого зменшився перелiк причин вивиху ендопротеза кульшового суглоба. Кльисть вивихiв зменшилась на 61 % (Р < 0,05) порiвняно з 2005—2013 роками. Через те, що 80 % випадыв вивиху припадае на падшня, дощльно було включити до дооперацш-но! пiдготовки вправи, що спрямоваш на збереження та подальше полшшення координацшно! здатностi, та покращення психолопчного стану внаслiдок психолого -педагопчно! пiдготовки. Насамперед передопера-цшна пiдготовка хворого спрямована:
— на полшшення психоемоцшного стану хворого;
— змщнення м'язiв кiнцiвки, яку буде прооперова-но, особливо сiдничних;
— змщнення м'язiв спини, нижнiх i верхнiх кшщ-вок за допомогою фiзичних вправ, масажу, фiзiотера-певтичних процедур;
— навчання використання засобiв додатково! опори (милиць, ходункiв);
— розучування вправ раннього пiсляоперацiйного перiоду;
Таблиця 1. Причини вивиху кульшового суглоба без ¡нформування хворого та п!сля нього
Причини вивиху тотального ендопротезування До шформу-вання,% Пюля iH- формуван-ня, %
Низьке лiжко 17 -
Низький уытаз 20 -
Слизька пдлога 21 18
Порушення рухового режиму 27 -
При статевих контактах 7 2
ПадЫня 8 80
Всього 100 100
— навчання самообслуговування в умовах лiжково-го режиму;
— навчання техшки шдання, вставання та пересу-вання за допомогою милиць;
— навчання збереження вертикального положення тта та збтьшення амплпуди рухiв у шийному, попе-рековому вщдтах хребта. Також важливим етапом шд-готовки е корекщя психоемоцiйного та психолопчного стану хворого.
Хворий повинен усвщомлювати всi складнощ^ що можуть його очiкувати в шсляоперацшному перiодi, i повинен бути готовим до !х вирiшення.
Також хворi були ознайомленi з комплексом вправ, завдання якого полягае в змщненш основних груп м'язiв i пiдвищеннi рухливостi у великих суглобах, по-кращеннi роботи кардюресшраторно! системи.
Основна перевага комплексу полягае в тому, що хворий виконуе вправи сидячи, стоячи з опорою або лежачи, що дозволяе зняти навантаження з кульшового суглоба та полегшити виконання вправ.
Комплекс вправ, рекомендований хворим у перший мюяць тсля операци:
1. Рухи стопи. Повтьш рухи стопами вгору i вниз. Починаючи з першо! доби виконувати по 10—15 разiв кожну годину.
2. Iзометрiчне напруження м'язiв бедра 3—7 с по 10—15 разiв на годину.
3. Iзометрiчне напруження сiдничних м'язiв 3—7 с по 10—15 разiв на годину.
4. Згинання колша. Ковзайте вашою п'ятою в на-прямку до сщнищ, згинаючи колiно i тримаючи п'яту на лiжку, по 10—15 разiв кожну годину.
5. Шдйоми прямо! ноги. Напружте м'яз стегна, по-внiстю випрямивши колiно на лiжку, а потiм пiднiмiть ногу на кшька сантиметрiв над лiжком, виконувати по 10—15 разiв кожну годину.
6. Вщведення прямо! оперовано! ноги назовнi, виконувати по 10—15 разiв кожну годину.
7. З 5-! доби з положення лежачи на спиш прогнутися та пщняти таз, спираючись при цьому на п'яти та
8. У положенш стоячи. Пiдйом прямо! оперовано! ноги з подальшим згинанням у колшному суглобi.
9. У положенш стоячи. Вщведення ноги. Тримаючи тулуб прямо, вщведггь ногу вбш, не згинаючи при цьому колшо. Потiм повiльно опустiть ногу так, щоб ступня торкнулася тдлоги.
10. У положеннi стоячи. Вщведення ноги назад. По-вiльно вщводити оперовану ногу назад, намагаючись тримати при цьому спину прямою. Затримати ногу в такому положенш.
11. У положенш стоячи. Згинання колш до 45°, спираючись на поручень (10—15 разiв).
12. Ходшня на 2-й день декшька кроив, поступо-во збтьшувати на 10—20 метрiв, наприкшщ першого тижня — 400 метрiв, другого — 800 метрiв, наприкiнцi першого мiсяця — до 1200 метрiв за добу.
Особлива увага зверталася на заходи, яы повиннi бути у побуп, що значно полегшить перебування вдо-ма на етапi вiдновлення тсля операци.
56
Травма, ISSN 1608-1706
Том 16, №6 • 2015
Проводилися навчально-тренувальнi заняття щодо запропонованого комплексу, а також навчання пересу-вання на милицях.
Кожному хворому видавалась пам'ятка з основними правилами, якт потрiбно було виконувати в шсляопера-цiйному перiодi, зокрема, так! правила i обмеження:
— Правило прямого кута: кут мiж тулубом i стегном не менший нiж 90°, не пiднiмайте колшо вище вiд стегнового суглоба.
— Осьове навантаження на оперовану ногу — 3050 % вщ маси тта (залежно вщ типу фiксацiï суглоба) у першi 1—2 мiсяцi.
— Ноги не перехрещувати, уникати рiзких поворо-пв тулуба щодо нiг.
— Прооперована нога в положенш сидячи та лежачи повинна бути выведена на 15°, що найпростше досягти за допомогою ортопедично!' трапецieподiбноï подушки. В положенш стоячи допускаеться, щоб вiсь, яка проходить через плечовий, кульшовий та гомшко-востопний суглоби, була пряма.
— Не слщ розвертати ногу назовнi як у положенш лежачи, так i в русь Ставити ногу так, щоб стопа оперо-вано1 ноги була розвернута за напрямком руху.
— Забороняеться обертатися на опорнш оперованш нозi.
— Першi 4 тижш сидiти слiд не бiльше шж швгоди-ни без перерви (тобто потрiбно мiняти положення: лежачи, сидячи, ходьба). На 2-3-му мюящ сидiти можно 1 годину без перерви.
— Весь час реабштацй' не слщ виконувати вправи через бть.
— Не слiд тдкладати постiйно пiд колiно подушку або валик, тому що невелике згинання в колЩ змен-шуе бть, але якщо тримати колiно весь час зйнутим, то потiм буде дуже важко вiдновити розгiбання у стег-новому суглобi та втновити бiомеханiчно правильну ходу.
— Лежати дозволяеться на спиш, здоровому боцi (з подушкою мiж нiг), на живот з 7-9-ï доби (стопи р!в-но, з валиком пiд гомтковим суглобом або звисають з лiжка).
— Пiсля ендопротезування слiд уникати шдйому предметiв вагою бiльше шж 10 кг.
— Обмежити вправи з пришданням та бiг.
— Керування автомобтем дозволяеться пiсля вщ-новлення сили м'язiв стегна та стниць, але не ранiше шж через 1 мiсяць. З автоматичною коробкою передач рекомендацй' можуть змшюватись залежно вiд сторони ураження.
— Бажано контролювати свою масу тiла, уникаючи рiзкого набирання ваги.
— Вш внутрiшньом'язовi iн'eкцiï виконуються у стницю зi здорово!' сторони.
— Через 1 мюяць пiсля операцй' дозволено i навггь корисно плавати, але уникаючи стилю брас.
— Сексуальш контакти (бтьше стосуеться жшок). У першi 4 тижнi пiсля операцй' не рекомендуеться мати сексуальш контакти. В подальшi деилька мiсяцiв слщ обирати так! пози, щоб уникнути вивиху ендопротеза.
Результати
Протягом 2013-2014 рр., коли були введенi в практику шформацшш заняття, ми спостер^али рiзке зменшення (у 2,5 раза) вивих!в у пацieнтiв шсля тотального ендопротезування. Так, нами було зафшсо-вано 9 звернень протягом 2 роив. 1з них 5 чоловшв i 4 жшки. Основною причиною вивиху було порушення рухового режиму та падiння (табл. 1).
Отже, проаналiзувавши результати дослщження, ми переконанi в доцшьносл передоперацшно1 та пiсляоперацiйноï реабiлiтацiйних програм, що до-зволяють отримати опороздатну кшшвку, активiзу-вати хворого в ранньому шсляоперацшному перiодi, створити умови для самообслуговування, полшшити результати лiкування та уникнути можливих усклад-нень.
Висновки
1. Завдяки розробленим програмам в!ропдно змен-шилась ктьысть вивих^в на 61 % (Р < 0,05).
2. Рекомендуеться розширити комплекс методо-лопчних заходiв, спрямованих на запобiгання падш-ням.
3. Передоперацiйна та шсляоперацшна програми реабiлiтацiï хворих на ревмато'тний артрит шсля ендопротезування кульшового суглоба через доведену доцшьшсть рекомендуються до широкого впрова-дження.
Список л1тератури
1. Ахтямов И.Ф., Кузьмин И.И. Ошибки и осложнения эндопротезирования тазобедренного сустава: Рук-во для врачей. — Казань: Центр оперативной печати, 2006. — 328 с.
2. Заморський Т.В. Вiдновлення шсля ендопротезування кульшового суглоба / Т.В. Заморський. — К., 2008.— 100 с.
3. Лоскутов А.Е. Двустороннее эндопротезирование тазобедренных суставов: Монография / А.Е. Лоскутов, Д.А. Синегубов. — Днепропетровск: Пороги, 2008. — 292 с.
4. Профыактика ускладнень i помилок при ендопротезу-ванш кульшового суглоба /М.О. Корж, В.А. Фытенко,
B. О. Танькут, О.В. Танькут // Травма. — 2006. — Т. 7, № 3. — С. 390-393.
5. Тотальне ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревмато1дний артрит з вторинною протру-зшною западиною / С.1. Герасименко, В.В. Тимочук, М.В. Полулях, 1.В. Гужевський // Всник ортопеди, травматологИ та протезування. — 2007. — № 4. —
C. 4-17.
6. Шершер Я.И. Тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава: автореф. дис... д-ра мед. наук (14.00.22). — Саратов, 1975. — 24 с.
7. Daniel J. Berry. Revision Total Hip and Knee Arthroplasty. — Philadelphia, Pa.; London: Lippincott Williams & Wilkins, 2011.
Отримано 12.10.15 ■
Герасименко С.И., ПолуляхМ.В., Рой И.В., Герасименко А.С., Павлова Ю.Г., Заморский Т.В., Кудрин А.П.
ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМНУ», г. Киев
ПРОФИЛАКТИКА ВЫВИХА БЕДРЕННОГО КОМПОНЕНТА ЭНДОПРОТЕЗА ПОСЛЕ ТОТАЛЬНОГО
ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИЯ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА У БОЛЬНЫХ РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ
Резюме. Ревматоидный артрит рассматривается как аутоиммунное заболевание организма, в основе которого лежит системное прогрессирующее поражение соединительной ткани с преимущественным поражением суставов, что приводит к их разрушению. У больных ревматоидным артритом частота поражения тазобедренных суставов составляет от 29 до 50 % случаев, при этом часто наблюдается двусторонняя патология. Эндопротезирование тазобедренного сустава является эффективным, а на поздних стадиях заболевания — единственным способом полноценного восстановления утраченной функции конечности у больных ревматоидным артритом. По данным различных авторов, частота вывихов бедренного компонента эндопротеза после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава составляет от 0,11 до 10 %. После первичного вывиха и закрытого вправления у 16—59 % пациентов возможен рецидив вывиха. Цель работы: улучшить результаты эн-допротезирования тазобедренного сустава у больных ревматоидным артритом путем уменьшения послеоперационных осложнений. Материалы и методы. В основу работы положен анализ результатов эндопротезирования тазобедренного сустава у больных ревматоидным артритом, осложненный вывихом бедренного компонента эндопротеза у 23 больных, которые лечились в Киевском институте травматологии и ортопедии, в течение 2005—2014 годов. Женщин было 18, мужчин 5. Возраст больных колебался от 46 до 92 лет. Результаты. Анализ анамнеза показал, что основной причиной осложнений была неинформированность больных или нарушение двигательного режима. С 2013 г. со всеми больными ревматоидным артритом, которым планировалось эндопротезирование тазобедренного сустава, проводились лекционные занятия, целью которых было информирование пациентов о возможных осложнениях и предоперационной подготовке, после чего уменьшился перечень причин вывиха эндопротеза тазобедренного сустава. Количество вывихов уменьшилось на 61 % (Р < 0,05) по сравнению с 2005—2013 годами.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, тазобедренный сустав, эндопротез, вывих.
Herasymenko S.I., Poluliakh M.V., RoiI.V., Herasymenko A.S., Pavlova Yu.H., Zamorskyi T.V., Kudrin A.P. State Institution «Institute of Traumatology and Orthopedics of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
PREVENTION OF DISLOCATION OF THE FEMORAL COMPONENT OF ENDOPROSTHESIS AFTER TOTAL HIP ARTHROPLASTY IN PATIENTS WITH RHEUMATOID ARTHRITIS
Summary. Rheumatoid arthritis is considered as autoimmune disease of the body, which is based on progressive systemic lesions of connective tissue with a predominance ofjoint damage that leads to their destruction. In patients with rheumatoid arthritis, the incidence of the hip joint lesions ranges from 29 to 50 %, and bilateral pathology is often observed. Hip replacement is effective, and in the later stages of the disease it is the only way to fully restore the lost limb function in patients with rheumatoid arthritis. According to various authors, the incidence of dislocations of femoral component after total hip arthroplasty ranged from 0.11 to 10 %. After initial dislocation and closed reduction, redislocation is possible in 16—59 % ofpatients. Objective: to improve the results of hip replacement in patients with rheumatoid arthritis by reducing postoperative complications. Materials and methods. The study is based on the analysis of hip replacement outcomes in patients with rheumatoid arthritis, complicated by dislocation of the femoral component of endoprosthesis in 23 patients treated in the Kyiv institute of traumatology and orthopedics within 2005—2014 years. There were 18 female and 5 male patients. The age of patients ranged from 46 to 92 years. Results. Analysis of the past medical history has shown that the main cause of complications was unawareness patients or motor disorders. Since 2013, there were lectures for all patients with rheumatoid arthritis, in whom the hip replacement was planned to be applied; the purpose of these lectures was to inform patients about possible complications and preoperative preparations, after that the number of the causes of dislocation of the hip endoprosthesis reduced. The number of dislocation decreased by 61 % (P < 0.05) compared with 2005-2013.
Key words: rheumatoid arthritis, hip joint, endoprosthesis, dislocation.
58
Травма, ISSN 1608-1706
TOM 16, №6 • 2015
