CC BY
22
Ориг!нальн! досл!дження Г|Г\П ПЯЛО
Original Researches 1päBMd
УДК 616.728.2-77-073:57.088.6 DOI: 10.22141/1608-1706.1.18.2017.95590
Король П. О.
Нацюнальний медичний университет iMeH i О. О. Богомольця, м. Кив, Укра'/на
Роль параметра остеосцинтиграфи в дюгностиц| !мплант-асоц!йованих параендопротезних ускладнень при ендопротезуванн! кульшових
та кол!нних суглоб!в
Резюме. Актуальнсть. Останнми роками набувае значно! актуальност питання захворюваност на дегенеративно-дистрофчн процеси кульшових та колнних суглоб'в. На сьогодн з метою дагностики дегенеративно-дистроф'чних i запальних процес'в кульшових та колнних суглоб'ю у клiнiчнiй практиц активно використовують метод остеосцинтиграфи. У той же час залишаються не повнстю вивченими питання визначенняостеосцинтиграф'чнихпараметр'ю, приякихможливовиконуватиендопротезуваннябезризи-ку виникнення псляоперацйних ускладнень. Мета. Встановити значення параметр'ю остеосцинтиграфи в дагностищ '¡мплант-асоцйованих параендопротезних ускладнень при ендопротезуванн кульшових та колнних суглоб'ю. Матер'юли та методи. Остеосцинтиграф'я проводилась на томографiчнiй сцинтиляцйнй планарнiй гамма-камер «Тамара» 301Т у статичному режим'1 в переднй прямй, бо-кових та заднй проекщях. З метою остеосцинтиграфи внутршньовенно вводили 99т-Тс-профосфат активнстю 550-770 МБк. Статичну остеосцинтиграфiю здйснювали через 2-3 години псля введення препарату. Результати. За результатами анал'зу у хворих на деформуючий та посттравматичний осте-оартроз кульшових та колнних суглоб'ю найбльша частка /мплант-асоцйованих ускладнень припадае на вивихи компонент ендопротеза; у хворих на асептичний остеонекроз — на асептичне розхитування компонент ендопротеза; у хворих на ревмато!дний артрит — на гостру гематогенну нфекцю. Висновки. Метод остеосцинтиграфи можна застосовувати в дагностичному скриннгу пацент'ю з метою виявлен-ня '¡мплант-асоцйованих параендопротезних ускладнень при ендопротезуванн кульшових та колнних суглоб'ю. У дагностичнй групi пацент'ю з показниками пперфксацн радюфармпрепарату понад +350 % у дiлянцi ураження суглобового комплексу кльксть випадк'ю параендопротезних '¡мплант-асоцйованих ускладнень через 1 рiк псля ендопротезування в'рогдно перевищувала кльксть вдповдних ускладнень у груп пац'ент'ю з показниками пперфксацПрадофармпрепарату в дапазонвд +171 до +350 % удiлянцi ураження суглобового комплексу (р < 0,001).
Ключовi слова: остеосцинтиграф'я; кульшов'1 та колiннi суглоби; ендопротезування; '¡мплант-асоцйован'! ускладнення
Вступ
Останшми роками в Украш набувае значно! актуальной! питання захворюваност на дегенеративно-дистрофiчнi процеси кульшових та колшних суглобiв [1—4]. Це пов'язано, по-перше, з штенсифшащею статичного навантаження на даш суглоби, а по-друге — з попршенням демографiчноl ситуацй' в Украш та збть-
шенням частки ошб пенсшного вшу, яы становлять основний масив хворих з ураженнями кульшових та колшних суглобiв.
Тотальне ендопротезування е револющею в лшуван-ш тяжких захворювань та травм кульшових i колшних суглобiв. Завдяки даному методу лшування хворi швид-ко вщновлюють працездатнють та повертаються до по-
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Король Павло Олександрович, кандидат медичних наук, асистент кафедри радюлогп, Нацюнальний медичний уыверситет iменi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. Ки'в, 02000, Укра'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: Pavlo Korol, Candidate of Medical Sciences, Assistant of the Department of radiology, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: [email protected]
вноцiнного життя [5, 6]. Ендопротезування кульшових та колiнних суглобiв при 1х патологiчнiй нестабiльностi е актуальним провщним методом ортопедично! корек-ци, що дозволяе значно покращити яюсть життя [7].
На даному еташ вивчаеться дiагностична роль су-часних додаткових методiв вiзуалiзацií патологи кульшових та колшних суглобiв у пащенпв, яким плану-еться ендопротезування [8, 9].
Як свщчать данi лггератури, стандартно! рентгено-графи кульшових та колшних суглобiв, комп'ютерно! томографи та загальнообов'язкових аналiзiв у передопе-рацшному перiодi недостатньо для виявлення ступеня запального процесу. Тому на сьогодш з метою дiaгности-ки дистрофiчно-дегенеративних та запальних процесiв кульшових та колшних суглобiв у клiнiчнiй практищ активно використовують метод остеосцинтиграфй (ОСГ) [10]. У той же час залишаються не повнiстю вивченими питання визначення остеосцинтиграфiчних параметрiв, при яких можливо виконувати ендопротезування без ризику виникнення пiсляоперацiйних ускладнень.
Вищенаведене зумовило потребу поглибленого ви-вчення та виршення практичних завдань щодо пошуку специфiчних остеосцинтиграфiчних ознак запалення в кульшових та колiнних суглобах, що дозволить хь рургам проводити безрецидивне ендопротезування. У свою чергу, визначення всього спектра дiагностичних ознак запалення в кульшових та колшних суглобах може дозволити розробити алгоритм дiaгностично-л^вально! тактики при ендопротезуванш на основi кшьысних параметрiв ОСГ.
Метою дано! роботи е встановлення значення пара-метрiв ОСГ у дiагностицi iмплант-асоцiйованих пара-ендопротезних ускладнень при ендопротезуванш кульшових та колшних суглобiв.
Матер1али та методи
Остеосцинтигрaфiя проводилась на томографiч-нш сцинтиляцiйнiй плaнaрнiй гaммa-кaмерi «Тамара» 301Т у статичному режимi в переднш пря-мiй, бокових та заднш проекцiях. Для проведення остеосцинтиграфй внутршньовенно вводили 99ш-Тс-
пiрофосфат активнютю 550—770 МБк. Статичну ос-теосцинтиграфш здiйснювали через 2—3 години шсля введення препарату [3]. Для остеосцинтиграфй засто-совували багатоканальний паралельний колiматор на 140 кеВ. Оптимальна кшьысть iмпупьсiв на кадр ста-новила 150 тис. [3]. Обстеження на гамма-камерi здш-снювали в двох проекщях: спочатку на животi, попм на спинi. Укладку хворого проводили на стт для ска-нування животом донизу, при положенш рук уздовж тулуба, пм'яна частина голови встановлюеться на вiдмiтцi «0» у центр датчика гамма-камери. При вста-новленш столу звертали увагу на те, щоб у поле зору датчика не потрапляли нирки та сечовий мiхур, тому що препарат виводиться через сечову систему та ство-рюе велику активнiсть у цих дтянках. Для отримання яюсного зображення детектор гамма-камери встановлюеться безпосередньо над поверхнею тiла пащента. Швидкiсть руху столу встановлювали залежно вiд кшь-костi iмпульсiв, набраних за 10 с.
Визначали статистичну рiзницю частоти спосте-реження параендопротезних iмплант-асоцiйованих ускладнень у групах хворих. З урахуванням номшаль-ного характеру даних для аналiзу було застосовано кри-терiй х2. Данi обробляли методом бюметрично! статистики з використанням пакета статистичних програм SPSS v10.0.5 for Windows.
Результати та обговорення
За десять рокiв, з 2005 по 2015 рш, методом остеосцинтиграфй було обстежено 455 пащентав iз захворю-ваннями кульшових та колшних суглобiв рiзного гене-зу, яким було заплановано ендопротезування (з них 274 жшки та 181 чоловш), вiком вiд 17 до 85 роив. Середнш вiк обстежених пащенпв становив 59,2 ± 12,4 року. Середнш вш обстежених жшок — 51,7 ± 11,3 року, чоло-вiкiв — 61,4 ± 11,3 року. Розподiл обстежених хворих залежно вщ первинного дiагнозу подано в табл. 1.
Дiагноз дегенеративно-артритичного процесу вери-фiкувався кшшчними даними, результатами промене-вих методiв дослiдження. Бiльшiсть дослiджених хворих (28,8 % — жшки та 34,2 % — чоловши) становили
Таблиця 1. Розподл пац1ент1в, яким проводились обстеження, залежно вд первинного
дiагнозу, n (%)
Дiагноз Усього Групи
1 II III
Деформуючий остеоартроз кульшового суглоба 85 (18,6) 24 (28,2) 31 (36,5) 30 (35,3)
Аваскулярний некроз головки стегново!' кютки 50 (10,9) 12 (24,0) 18 (36,0) 20 (40,0)
Ревмато'щний артрит кульшового суглоба 44 (9,6) 12 (27,3) 14 (31,8) 18 (40,9)
Посттравматичний остеоартроз кульшового суглоба 48 (10,5) 17 (35,4) 19 (39,6) 12 (25,0)
Деформуючий остеоартроз колшного суглоба 57 (12,5) 19 (33,3) 17 (29,8) 21 (36,9)
Остеонекроз колiнного суглоба 60 (13,1) 23 (38,3) 20 (33,3) 17 (28,4)
Ревмато'щний артрит колшного суглоба 55 (12,5) 18 (32,7) 12 (21,8) 25 (45,5)
Посттравматичний остеоартроз колшного суглоба 56 (12,3) 17 (30,4) 18 (32,1) 21 (37,5)
Усього 455 (100) 142 149 164
особи вшом понад 50 pокiв, що пiдвищyвало ймовip-нiсть вiковиx змш y кульшових та колiнниx сyглобax. Пpaктично кожен з таких пaцieнтiв скapжився на бiль y суглобах, поpyшення згинaльно-pозгинaльноï функцй' в кульшових та колшних суглобах, скоpочення ампль туди pyxiв y даних суглобах. Пaцieнти вiдмiчaли повть-ний pозвиток зaxвоpювaння, поступове пiдсилення клiнiчниx пpоявiв. Бiль полегшувався пiсля пpийомy пpотизaпaльниx пpепapaтiв та aнaльгетикiв.
Згiдно з pезyльтaтaми доопеpaцiйноï статично!' пла-нapноï ОСГ yсix xвоpиx, яи обстежувались, pозподiли-ли на тpи групи кiлькiсниx пapaметpiв ОСГ.
I 1рупа кiлькiсниx пapaметpiв ОСГ, y якш фiксaцiя paдiофapмпpепapaтy (РФП) y дтянщ ypaження сугло-бового комплексу становила вiд —50 до +170 %, rnpa-ховувала 165 пaцieнтiв.
II Tpyna кiлькiсниx пapaметpiв ОСГ, y якш гiпеpфiк-сaцiя РФП y зош ypaження суглобового комплексу становила вщ +171 до +350 %, складалась iз 172 xвоpиx.
III гpyпa пapaметpiв ОСГ, y якш гiпеpфiксaцiя РФП y дтянщ ypaження суглобового комплексу становила понад +350 %, нapaxовyвaлa 118 пaцieнтiв.
Чеpез 1 piк пiсля ендопpотезyвaння в yсix xвоpиx пеpшоï дiaгностичноï гpyпи постопеpaцiйниx mpa-ендопpотезниx iмплaнт-aсоцiйовaниx ускладнень ви-явлено не було. У 81 (47 %) xвоpого II дiaгностичноï гpyпи, що складалася з 172 пaцieнтiв, чеpез 1 pk: пiсля ендопpотезyвaння були виявлеш пiсляопеpaцiйнi iмп-лaнт-aсоцiйовaнi ускладнення. У 82 (69 %) пaцieнтiв III дiaгностичноï гpyпи, що нapaxовyвaлa 118 xropra, чеpез 1 piк тсля ендопpотезyвaння були виявленi mpa-ендощотезш iмплaнт-aсоцiйовaнi ускладнення.
Aнaлiз pозподiлy пapaендопpотезниx iмплaнт-aсо-цiйовaниx ускладнень y II та III дiaгностичниx гpyпax ктьысних покaзникiв ОСГ поданий y табл. 2.
Тpебa зазначити, що найбтьша частка пapaендо-пpотезниx ускладнень щипадала на вивихи компо-нентiв ендощотеза кульшових та колiнниx сyглобiв.
Для обох 1руп це ускладнення зус^чалося в 24,5 % (y 20,9 % xвоpиx II гpyпи та 29,7 % — III групи). Асептич-не pозxитyвaння ендопpотезiв спостеpiгaли в 13,8 % xвоpиx (11,1 % y xвоpиx II групи та 17,8 % — III групи). Тpетe мюце за частотою спостеpеження посiдae гостpa гематогенна шфекщя — 12,4 %. Тpебa вщмггити, що за частотою виявлення о^емих видiв пapaендопpотезниx ускладнень не було знайдено статистично значущо!' piзницi, але загальна кiлькiсть ускладнень y III ^ym xвоpиx була статистично значущо бiльшою (x2 = 13,37; p < 0,001), нiж y xropra II гpyпи.
Як показали pезyльтaти aнaлiзy, y xвоpиx на дефоp-муючий остеоapтpоз нaйбiльшa частка iмплaнт-aсоцi-йованих ускладнень пpипaдaлa на вивихи компонент ендопpотезa кульшових сyглобiв — 27,3 % випадив y xвоpиx II гpyпи та 27,3 % — III дiaгностичноï rpy-пи кшьысних пapaметpiв ОСГ; колiнниx сyглобiв — 33,3 % y пaцieнтiв II rpyпи та 29,2 % — y пaцieнтiв III дiaгностичноï гpyпи кiлькiсниx пapaметpiв ОСГ.
У xвоpиx на асептичний остеонекpоз найбтьша ктьысть пapaендопpотезниx ускладнень пpипaдaлa на асептичне pозxитyвaння компонентiв ендопpотезa в кульшовому сyглобi: 11,7 % — y II ipym кiлькiсниx па-paметpiв ОСГ, 23,6 % — y III груш; колiнниx сyглобiв: 17,2 % — y II дiaгностичнiй rpyпi кiлькiсниx пapaметpiв ОСГ, 24,1 % — y III груш.
У xroprn на поатфавматичний остеоapтpоз нaйбiльшa частка ускладнень щипадала на вивихи компонентiв ен-дощотеза кульшового суглоба — 30,4 % пaцieнтiв II гру-пи кшькюних показниив ОСГ та 30,4 % — III групи; ко-лшного суглоба — 35,0 % пaцieнтiв II даагностично'1' гpyпи кшькюних показниюв ОСГ та 45,0 % xroprn III гpyпи.
У xвоpиx на pевмaтоïдний apтpит нaйбiльшa ктьысть ускладнень пpипaдaлa на гостpy гематогенну ш-фекцiю — 31,3 % xвоpиx II гpyпи та 43,8 % пaцieнтiв III гpyпи ыльысних покaзникiв ОСГ; колiнниx сyглобiв — 30,8 % y II ipym та 38,4 % — y III дiaгностичнiй Tpym кiлькiсниx показниюв ОСГ.
Таблиця 2. Розподл параендопротезних iмплант-асоцйованих ускладнень серед па^ен^в
II та Ill д1агностичних груп
Параендопротезне ускладнення II група (n = 172) III група (n = 118) Статистич-но значуща рiзниця мiж групами Усього ускладнень (n = 290)
Асептичне розхитування компонент ендопротезу Абс. 19 21 X2 = 2,14 р = 0,142 40
% 11,1 17,8 13,8
Вивихи Абс. 36 35 X2 = 2,43 р = 0,110 71
% 20,9 29,7 24,5
Зношування полiетилену Абс. 11 5 X2 = 0,28 р = 0,596 16
% 6,4 4,2 5,5
Гостра гематогенна Ыфек^я Абс. 15 21 X2 = 4,50 р = 0,034 36
% 8,7 17,8 12,4
Усього Абс. 81 82 X2 = 13,37 р < 0,001 163
% 47,1 69,5 56,2
Висновки
Метод остеосцинтиграфи можна застосовувати в дь агностичному скринiнгу пацieнтiв з метою виявлення iмплант-асоцiйованих параендопротезних ускладнень при ендопротезуванш кульшових та колшних суглобiв. У дiагностичнiй групi пащенпв з показниками гшер-фiксацii РФП понад +350 % у дтянщ ураження суглобового комплексу кшьюсть випадыв параендопротезних iмплант-асоцiйованих ускладнень через 1 рш пiсля ендопротезування вiрогiдно перевишувала кiлькiсть вiдповiдних ускладнень у груш пащентав з показниками гшерфшсаци РФП у дiапазонi вiд +171 до +350 % у дтянщ ураження суглобового комплексу (р < 0,001).
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi даноi статтi.
Список л1тератури
1. Король П.О. Дiагностичне застосування остеосцинтиграфи та рентгенологiчного до^джеення при ре-втйному ендопротезуванш кульшових суглобiв / П.О. Король, Н.М. Пономаренко, Н.В. Шинкаренко // Променева дiагностика, променева тератя. — 2012. — № 2—3. — С. 77-79.
2. Мечев Д. С. Радюну^дш методи до^дження скелета: роль в клЫчнш практищ / Д.С. Мечев, О.В. Щер-бта // Радiологiчний всник. — 2011. — Т. 38, № 1. — С. 23-25.
3. Ткаченко М.М. Пршритети вибору тструменталь-них методiв до^дження в дiагностичному скришнгу при ендопротезуванш кульшових суглобiв / М.М. Ткаченко,
П.О. Король // Променева дiагностика, променева тератя. — 2015. — № 2. — С. 34-36.
4. Korol P.O., Tkachenko M.N. Diagnostic parameters of bone scintigraphy for knee arthroplasty in patients with rheumatoid arthritis // East European Scientific Journal. — 2016. — № 10, Part 2. — P. 38-39.
5. Park M.S. Transverse subtrochanteric shortening osteotomy in primary total hip arthroplasty for patients with severe hip developmental dysplasia / M.S. Park, K.H. Kim, W.C. Jeong// J. Arthroplasty. — 2007. — Vol. 22, № 7. — P. 10311036.
6. Shillaci O. Hybrid imaging system in the diagnosis of osteomyelitis and prosthetic joint infection / O. Shillaci // Q.J. Nucl. Med. Mol. Imaging. — 2009. — Vol. 53, № 1. — P. 95-104.
7. Stuchin S.A. Anatomic diameter femoral heads in total hip arthroplasty: a preliminary report/ S.A. Stuchin // J. Bone Joint Surg. Am. — 2008. — Vol. 90, Suppl. 3. — P. 52-56.
8. Quality of the after several treatments for osteoarthritis of the hip / M. Kawasaki, Y. Hasegawa, S. Sakano [et al.] // J. Orthop.Sci. — 2003. — Vol. 8, № l. — P. 32-35.
9. Revisions of metal-on-metal hip resurfacing: lessons learned and improved outcome / K.A. De Smet, C. Van Der Straeten, M. Van Orsouw [et al.]// Orthop. Clin. North Am. — 2011. — Vol. 42, № 2. — P. 259-269.
10. Рижик В.М. Можливостi променевих методiв dia-гностики у верифтацн раннього ревматогдного артриту / В.М. Рижик, Д.В. Вершишна, О.М. Михальченко, П.Ф. Дудш // Укратський ревмaтологiчний журнал. — 2013. — Т. 2, № 51. — С. 32-38.
Отримано 06.01.2017 ■
Король П. А.
Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, г. Киев, Украина
Роль параметров остеосцинтиграфии в диагностике имплант-ассоциированных параэндопротезных осложнений при эндопротезировании тазобедренных суставов
Резюме. Актуальность. В последние годы в Украине приобретает актуальность вопрос заболеваемости дегенеративно-дистрофическими процессами тазобедренных и коленных суставов. На сегодняшний день с целью диагностики дегенеративно-дистрофических процессов тазобедренных и коленных суставов в клинической практике активно применяют метод остеосцинтиграфии. В то же время остаются не полностью изученными вопросы определения остеосцинтиграфических параметров, при которых можно выполнять эндопротезиро-вание без риска возникновения послеоперационных осложнений. Цель. Определить значение параметров остеосцинтиграфии в диагностике имплант-ассоциированных параэндопро-тезных осложнений при эндопротезировании тазобедренных и коленных суставов. Материалы и методы. Остеосцинти-графия проводилась на томографической сцинтиляционной гамма-камере «Тамара» 301Т в статическом режиме в передней прямой, боковых и задней проекциях. С целью остеосцинтиграфии внутривенно вводили 99т-Тс-пирофосфат активностью 550—770 МБк. Статическую остеосцинтиграфию осуществляли через 2—3 часа после введения препарата. Результаты. По результатам анализа у больных с деформирующим
и посттравматическим остеоартрозом тазобедренных и коленных суставов наибольшая доля имплант-ассоциированных осложнений приходилась на вывихи компонентов эндопротеза; у пациентов с асептическим некрозом — на асептическое расшатывание компонентов эндопротеза; у больных с ревматоидным артритом — на острую гематогенную инфекцию. Выводы. Метод остеосцинтиграфии можно применять в диагностическом скрининге пациентов с целью выявления имплант-ассоцииро-ванных осложнений при эндопротезировании тазобедренных и коленных суставов. В диагностической группе пациентов с показателями гиперфиксации радиофармпрепарата больше чем +350 % в области пораженного суставного комплекса количество случаев параэндопротезных имплант-ассоциирован-ных осложнений через 1 год после эндопротезирования достоверно превышало количество осложнений в группе пациентов с показателями гиперфиксации радиофармпрепарата в диапазоне от +171 до +350 % в области поражения суставного комплекса (р < 0,001).
Ключевые слова: остеосцинтиграфия; тазобедренные и коленные суставы; эндопротезирование; имплант-ассоцииро-ванные осложнения
j OpèrïHaAbHi AocëiAœeHHg / Original Researches
P.O. Korol
Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
The role of bone scintigraphy parameters in the diagnosis of implant-associated paraendoprosthetic complications in hip and knee arthroplasty
Abstract. Background. In recent years in Ukraine, is becomes relevant the question the incidence of degenerative-dystrophic processes of the hip and knee joints. To date, for the purpose of diagnosis of degenerative processes of the hip and knee joints, the method of bone scintigraphy is actively used in clinical practice. At the same time, there are not fully studied the issues of determining bone scintigraphy parameters, in which you can perform arthroplasty without the risk of postoperative complications. The aim of the study was to determine the value of bone scintigraphy parameters in the diagnosis of implant-associated complications in hip and knee joints. Materials and methods. Bone scintigraphy was performed on the tomographic scintillation gamma camera Tamara 301T in the static mode, the front line, side and rear views. For the purpose of bone scintigraphy, we have administered intravenously 99m-Tc-pyrophosphate with activity of 550—770 MBq. Static bone scan was performed 2—3 hours after administration of the drug. Results. According to the analysis, in patients with
deforming and post-traumatic osteoarthritis of the hip and knee joints, the most common implant-related complications are the dislocations of endoprosthesis components; in patients with aseptic necrosis — aseptic loosening of the endoprosthesis components; in patients with rheumatoid arthritis — acute hematogenous infection. Conclusions. The method of bone scintigraphy can be used in the diagnostic screening of patients in order to identify the implant-associated complications in hip and knee joints. In the diagnostic group of patients with indicators of radiopharmaceutical hyperfixation in the range of more than +350 % in the area of the damaged articular complex, the incidence of implant-associated complications 1 year after arthroplasty is significantly higher than the number of complications in patients with indicators of radio-pharmaceutical hyperfixation in the range from + 171 to +350 % in the area of the damaged articular complex (p < 0.001). Keywords: bone scintigraphy; hip and knee joints; arthroplasty; implant-associated complications
