CC BY
60
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 617.717/.718-001.5-003.93
ГЕРАСИМЕНКО С.!., ПОЛУЛЯХ М.В., РОЙ 1.В., ГЕРАСИМЕНКО А.С., ЗАМОРСЬКИЙ Т.В., ГРОМАДСЬКИЙ В.М.,
Автомеенко е.м.
ДУ «Нститут травматологи та ортопедИ НАМН Украни», м. Кив
3MiHM ДИНАМ1ЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У СУГЛОБАХ НИЖНЬОТ ЮН^ВКИ ДО ТА ПЮЛЯ ЕНДОПРОТЕ3УВАННЯ КОЛiHHОГО СУГЛОБА У ХВОРИХ НА РЕВМАТОТДНИЙ
АРТРИТ
Резюме. Ревматодне ураження суглоб'в мае швидкий i агресивний перебг, що призводить до вираженоi деструкцП не тльки сyглобiв кнцвок, але й оточуючих тканин унаслдок аутамунно! реакцП. Через 5-8 роюв понад 50 % хворих утрачають працездатнсть, а 10-12 % потребують сторонньо! допомоги. Ураження колнних сyглобiв при ревматоидному артрит спостергаеться приблизно в 70 % випадкв. Вдновлення рyхiв у колнному сyглобi на мзмх сталях захворювання можливе тльки за допомогою оперативного л^вання. Важливим фактором для ефективност оперативного лкування е реабШа^я хворих у ранньому псляопера^йному пероfij. Матерiали i методи. Робота виконана в ih/om^i травматологи i ортопедИ НАМН Украни. Пролковано 113 хворих на ревматодний артрит з ураженням колнного суглоба, яким виконано 140 оперативних утручань (то-тальне ендопротезування колнного суглоба), у 27 пацент були прооперован обидва колнних суглоби. Вк пацент коливався вд 18 до 77 роюв i в середньому становив 45,5 ± 1,1 року. Результати. У здоровоi особи лЫя дП маси тла проходить через центри сyглобiв. Лня дП маси тла опускаеться через центр голови, проходить на один сантиметр уперед вд тла четвертого поперекового хребця, через центр кульшового суглоба попереду колнного, лягае на площу опори на 4-5 см наперед вд лiнi¡ внутршнк ксточок. Це положення вдзначаеться незначними енергетичними затратами. Методом математичноi статистики були розрахован середн параметри й оцнений кл^чний стан патент до ендопротезування колнних сyглобiв, псля операцП й проведення комплексу реаблтацйних заходiв. Ана^з результат даних досмдження ходння хворих пюля лкування показав, що ходння наближаеться до бльш динамiчного типу: на динамограмi з'являються мак-симуми навантаження переднього й заднього поштовт i мЫмум мiжпоштовхового перюду, вдзначаеться незначне скорочення загального часу опори щодо даних, отриманих до ликування, але ходння патент залишаеться патолопчним, а саме: ходння хворих супроводжуеться низкою компенсаторних рyхiв, у результат чого виникають певн деформацП рiзних длянок графка реакций опори. Висновки. Розроблена програма реаблшци хворих на ревмато!дний артрит при протезуванн колнного суглоба дозволяе провести пдготовку опорно-рухового апаратудо оперативного лкування й вдновити силу м'язв iруху в суглобах у пiсляоперацiйномy перiодi. Комплекс захо^в, що складаеться з ликувально! пмнастики, масажу, мостимуляци м'язв нижнк кнц/вок i магнто-квантово'! терапП в передопера^йному й ранньому операцйному перодах, сприяе полпшенню динамiчних характеристик ход/ння псля ендопротезування колнного суглоба у хворих на ревмато!дний артрит. У результат застосування запропонованоi методики в патент вдзначаеться знач-не збльшення навантаження на зад^й i передай в/ддли стопи, скорочення часу опори стопи, наближення ходння хворих до динамiчного типу.
Ключом слова: ревмато!дний артрит, колнний суглоб, ендопротез, бомеха^ка, реабЫта^я.
Вступ
Ревмато'1дний артрит (РА) вщноситься до най-бшьш поширених та тяжких хрошчних запальних за-хворювань людини, nepe6ir якого визначаеться змь ною рiзних за ступенем тяжкоста загострень та бтьш або менш тривалих перiодiв ремiсil [1, 2], що за вщсут-носта ефективно! терапп призводить до швидко! шва-лщизацп та скорочення життя пащентав [3—5]. Ревма-то'1дне ураження суглобiв мае швидкий та агресивний перебщ що спричиняе не ттьки об'емну деструкцш суглобових кшщв, але й параартикулярних тканин унаслщок аутгамунно! агреси та запалення. Через 5—8
роыв понад 50 % хворих утрачають працездатнють, а 10—12 % прикуп до лiжка та мають потребу в сторон-ньому доглядi [6].
Ураження колшних суглобiв при ревматощному артрита спостертаеться приблизно в 70 % випадтв. Воно супроводжуеться деформащями й контрактурами з роз-витком конкордантних, а потам i дискордантних устано-
© Герасименко С.1., Полулях М.В., Рой 1.В., Герасименко А.С., Заморський Т.В., Громадський В.М., Автомеенко 6.М., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
вок ушш нижньо! кiнцiвки, що призводить до частково! чи повно! втрати опорно-рухово! функци. У результатi цього хворi втрачають працездатнiсть i спроможшсть до самообслуговування, стають тяжкими швалщами.
Порушення ходи i, вiдповiдно, мобтьносп хворого на ревмато!дний артрит вщносяться до основних фак-торiв, що обмежують нормальну життeдiяльнiсть. Вщ-новлення руив у колiнному суглобi на шзшх стадiях за-хворювання можливе лише за допомогою оперативних утручань. Важливим фактором ефективностi оперативного лшування е реабiлiтацiя хворих у ранньому шсля-операцiйному перiодi.
Матер\али \ методи
Робота виконана на базi вiддiлу захворювань сугло-бiв у дорослих ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМН Укра!ни». Пролшовано 113 хворих на РА з ура-женням колiнного суглоба, яким було виконано 140 оперативних утручань (тотальне ендопротезування ко-лiнного суглоба), 27 хворих були з двобiчним уражен-ням, тому оперативнi втручання були виконанi з обох сторш. Вiк пацieнтiв коливався вiд 18 до 77 роыв та в середньому становив 45,1 ± 1,1 року.
Ендопротезування колiнного суглоба е на сьогодш найбiльш поширеним методом мрурпчного лшуван-ня ревмато!дного ураження колшного суглоба. Воно дозволяе значно зменшити больовий синдром чи цш-ком звiльнити пацieнтiв вiд болю, вщновити амплiтуду рухiв у колшному суглобi, наблизити ходу хворого до тако! в здорово! людини [3]. Це змушуе звернути додат-кову увагу на проблеми фiзично! реабштаци пацieнтiв пiсля тотального ендопротезування колшного суглоба, яка повинна включати заходи, спрямоваш на змщнен-ня м'язiв, полiпшення функци нижнiх кiнцiвок i вщ-новлення пропрiорецепцií [7—9].
Анатз даних лiтератури свщчить, що питанню пато- i механогенезису деформацiй колшних суглобiв у хворих на ревмато!дний артрит не придлялося достатньо! уваги.
У здорово! людини лiнiя да маси тiла (ЛДМТ, вектор ваги тiла) проходить через центри суглобiв (рис. 1а), теоретично щеальним e випадок нейтрального положен-ня суглобiв. Основна стiйка здорово! людини маe трохи iнше положення. ЛДМТ опускаeться через центр голо-ви, проходить на один сантиметр уперед вщ тiла четвертого поперекового хребця, через центр кульшового суглоба, попереду колiнного, лягаe на площину опори на 4—5 см попереду вщ лшй внутрiшнiх юсточок [10, 11]. Це положення вiдзначаeться незначними енергетични-ми втратами. Колiнний та кульшовий суглоб замика-ються пасивно та утримуються за рахунок зв'язок.
Мета роботи полягаe в дослiдженнi порушення постави та механiзмiв деформацiй нижшх кiнцiвок у хворих на ревмато!дний артрит, визначеннi вiдхилень у динамiчних характеристиках ходи та !х змш пiд впли-вом програми фiзично! реабiлiтацií.
Результати досл\джень
Мехaнiзм розвитку контрактур i деформацiй нижшх кiнцiвок у хворих на РА складний. Як показують
клiнiко-рентгенологiчнi й бюмехашчш дослiдження, вiн обумовлений змшами в суглобах, викликаними основним процесом i вiдповiдними пристосувальними реaкцiями рухового апарату. Проведенi бiомехaнiчнi дослiдження й aнaлiз механогенезису виникнення де-формацш дозволили визначити у хворих послщовшсть i зaлежнiсть змiн форми й функци суглобiв нижнiх юн-Швок iз клiнiчними проявами цього захворювання.
Установлено два типи компенсаторних реакцш i мехaнiзми розвитку деформaцiй, що найчастше зу-стрiчaються. Перший вaрiaнт — розвиток деформaцiй починaeться з кульшового суглоба, другий вaрiaнт — з колшного суглоба [4].
Перший варiант. В I стади патолопчного проце-су в кульшовому суглобi знaчнi ексудaтивнi явища й виникнення синовиту призводять до перерозтягнен-ня сум очно-звя'зувального апарату й шдвищення внутрiшньосуглобового тиску. Вiдомо, що сумочно-звя'зув^ьний апарат кульшового суглоба максимально розслaбляeться в положенш згинання й приведен-ня стегна. У цьому положенш стегна тиск ексудату на синовiaльну оболонку, що e дуже густо iннервовaнa, зменшуeться. Клiнiчно це супроводжуeться зменшен-ням болю, i тому хворий нaмaгaeться надати стегну саме такого положення. Згинально-привщна установка стегна в кульшовому суглобi як прояв анталпчно! реакцГ!, що дae можливiсть хворому зменшити больовий синдром, e однieю з рaннiх ознак захворювання. У вертикальному положенш хворого ^ особливо, п!д час ходiння згинально-привщна установка стегна ви-кликae в усьому опорно-руховому aпaрaтi знaчнi ком-пенсaторнi змiни (скривлення хребта, переюс i нахил уперед таза й тулуба, рiзнi деформацГ! нижнiх кшць вок). Це спричиняe зсув центра ваги тла вперед, змiну розподту функцiон^ьного навантаження на кiстки, суглоби й м'язи.
У цш ситуаци для зменшення тиску на хрящi суглоба й болю рефлекторно, пщсвщомо спрацьовують два компенсaторнi мехашзми: 1) лордозування попереко-вого вщдту хребта, ^е можливостi такого мехашзму обмеженi 10° (рис. 1б), 2) згинання в колшному сугло-бi в одноопорну фазу кроку при ходiннi й при стояннi кшщвки. На рис. 1 показано, як у результат цих змiн форми кшщвки й хребта в сагггальнш площиш ЛДМТ нaближaeться до головки стегново! кiстки, а це свщ-чить, як показують простi розрахунки, про зниження тиску на суглобовi поверхш.
Ми вже пiдкреслюв^и, що за цих умов зменшу-eться момент ваги тiлa щодо кульшового суглоба, а у зв'язку з цим — i aнтигрaвiтaцiйний момент м'язiв-розгинaчiв стегна.
Результатом таких мехашчних перетворень e зменшення навантаження на головку стегново! ыстки. Вод-ночас ЛДМТ стae змдаеною назад вiд свого норм^ь-ного положення щодо колшного суглоба, через що, як показують розрахунки, може збтьшитися тиск на його суглобовi поверхш (рис. 1в).
Таким чином, зменшення навантаження на кульшовий суглоб, уражений патолопчним проце-
сом, супроводжуеться пiдвищенням навантажен-ня на шший, поки ще здоровий колшний суглоб (рис. 1г).
Другий вар1ант. Якщо ревмато!дний процес по-чинаеться з колiнного суглоба, то первинно в ньо-му формуеться згинальна контрактура, механiзм виникнення яко! мае таку ж саму природу, що й у кульшовому суглобi. При згинанш колiнного суглоба сумочно-зв'язувальний апарат розслаблюеться, i внутрiшньосуглобовий тиск трохи зменшуеться, що супроводжуеться зменшенням больового синдрому. Згинальна контрактура значно попршуе умови функ-цюнування суглоба, що пов'язане з особливостями дц ваги тiла.
У здорових людей в опорнiй фазi ходшня колш-ний суглоб повнiстю розйнутий i ЛДМТ, що визначае умови навантаження суглоба, проходить безпосеред-ньо перед колшним суглобом. При кул згинання по-над 15° ЛДМТ змщуеться за межу колiнного суглоба. При бшьшому згинаннi колiнного суглоба напруження чотириглавого м'яза сумочно-зв'язувального апара-ту зростае пропорцiйно до навантаження на суглоб i збiльшення кута його згинання та ступеня вщхилення ЛДМТ вщ осi його обертання.
Хворий для зменшення навантаження на колшний суглоб рефлекторно перемщуе загальний центр ваги за рахунок нахилу тулуба й згинання в колшному суглобi таким чином, щоб ЛДМТ виявилася ближчою до осi обертання колшного суглоба й навiть перед нею.
Згинальне положення кiнцiвки в колшному й кульшовому суглобах стае причиною и функцiонального вкорочування. На початку захворювання як iз кульшо-вого, так i з колшного суглоба таке вкорочування про-являеться появою функцiонального еквiнусу.
Як було зазначено вище, для зменшення навантаження й згинально! ди на колiнний суглоб хворi нахи-ляють тулуб вперед. Але стушнь нахилу повинен бути такий, щоб проекщя центру маси не виходила за меж! опори стопи.
Таким чином, згинальна контрактура колшного суглоба й еквшусне положення стопи разом утворять кон-кордантну, тобто погоджену пару, яка змшюе поставу.
Рисунок 1. Схематичне зображення динамки зм!н постави хворих на РА з ураженням кол!нних суглоб'т
Метою нашо! роботи було вивчення особливостей ходи в одноопорний перюд у хворих на РА з уражен-нями колшних суглобiв до та шсля ендопротезування й проведення комплексу реабштацшних заходiв.
Головним завданням нашо! роботи було виявити можливi закономiрностi або тенденцй' ходи у хворих на РА шляхом проведення порiвняльного аналiзу пара-метрiв патолопчно! та нормально! ходи, в основi якого е кшьтсний аналiз характеристик сили та часу вертикально! складово! реакцш опори.
У сучаснiй лiтературi даних про особливостi ходи хворих на РА з ураженням колшних суглобiв i3 зазна-ченою вище патолопею нами не виявлено. У зв'язку з цим нами було проведено комплексне бюмехашчне обстеження хворих на ревмато!дний артрит. Пiд час виконання дослщжень були використанi таы методи: визначення опорних реакцiй, реестращя мiжланцюго-вих вузлiв у колшному суглобi при ходiннi, визначення часових характеристик перекату стопи. Дослщження за методикою реестраци опорних реакцiй (ОР) дозволили об'ективно оцшити статико-динамiчнi показники опорно-рухового апарату хворих шд час його функцю-нування, а також простежити динамiку вщновлюваль-них процешв пiсля оперативного лiкування та проведення комплексу реабштацшних заходiв.
Використання параметрiв ходи е найбшьш глобаль-ним руховим тестом, який найчастiше використову-еться у кшшчнш практицi.
Цi бiомеханiчнi параметри можна вимiрювати на тензометричнiй або динамометричнш платформi, що рееструе три складовi загально! опорно! реакцй': верти-кальну, повздовжню та поперечну [7].
1з всiх параметрiв опорних реакцiй ходи дослщже-них хворих для бтьш детального аналiзу ми зупинили-ся тльки на результатах дослiджень силових та часових характеристик вертикально! складово! опори.
Пiсля програмно! обробки силових та часових пара-метрiв ОР визначали та аналiзували середш значення для цiе! групи хворих тльки по вертикальнш скпадовiй:
L1 — максимум переднього поштовху (у вщсотках до ваги тiла дослщжуваного);
L2 — мiжпоштовховий перiод (у вщсотках до ваги тiла дослщжуваного);
L3 — максимум заднього поштовху (у вщсотках до ваги тта дослiджуваного);
t1 — час максимуму переднього поштовху (с), t2 — час мiжпоштовхового перiоду (с), t3 — час максимуму заднього поштовху (с), t^ — загальний час (с).
Вертикальна складова означае боротьбу з силою тяжшня. Крива вертикально! складово! реакцй' опори мае характерний вигляд двогорбо! криво! з двома max i одним min. Перший максимум знаходиться на початку одиночно! опори, другий — у инщ, маючи в середньо-му величину, що дорiвнюе 108—112,7 % вщ ваги тла дослщжуваного. Мiнiмум вертикально! складово! реакцй опори («абсолютний мЫмум» за Н.А. Бернштейном) мае мюце в перiод одиночно! опори точно м1ж першим та другим max i вiдповiдае в середньому 80—81 % вщ ваги тта. Уш хворi були обстеженi до та шсля лкування.
Результати бiомеханiчних досл^джень у хворих на РА з ураженням колЫних суглобiв за методикою опорних реакцм
У зв'язку з тяжкiстю даного захворювання, коли ураженi практично вс суглоби, було неможливим ви-дтити окремi нозологiчнi одиницi. Тому статистичну обробку результатав дослiдження ходи для хворих з ураженням одного та обох колшних суглобiв проводили як для одше! загально! групи дослiджених. Аналiз же гру-пи в цшому виявив значну дисперсш, тобто розмитiсть результатiв, але для вшх дослiджених була визначена загальна тенденцiя.
Методом математично! статистики були розрахо-ванi середнi параметри та оцшений клiнiчний стан па-щентав до ендопротезування колiнних суглобiв i пiсля операци та проведення комплексу реабштацшних за-ходiв.
Графiк динамограми вертикально! складово! ОР у хворих на РА з ураженням колшного суглоба мае спо-творений вигляд, а саме: за рахунок контрактур сугло-бiв нижнiх кiнцiвок графш набувае вигляду одногорбо! криво! (на графшу вiдсутнi переднiй та заднш поштов-хи, тобто вiдсутнiй перекат стопи — опора здшснюеть-ся статично ттьки за рахунок переднього вщдту стопи, рис. 2).
Осктьки графiк вертикально! криво! не мае вира-жених навантажень переднього та заднього поштовхiв, до аналiзу результат даних ходи хворих були взята ттьки характеристики максимального силового на-вантаження та загального часу опори.
108
112
1 %
81,0 %
7 %
t = 0,89 с
«-з^—^-►
t = 1,2 с
зап '
.....Норма —До лкування —Пiсля л^вання
Рисунок 2. Динам/ка зм'ш вертикальноI складовоI опорних реак^й хворих на РА з ураженням колшних суглоб'в
Максимальне навантаження кшщвок становило 96—98 % вiд ваги тала. Загальний час опори навпъ при навантаженнi тiльки переднього вщдшу стопи збтьше-ний у цих хворих у 2,7 раза вщ норми.
Якщо у хворого одна кшщвка уражена менше, то вщзначаеться збiльшення загального опорного часу ще! кiнцiвки щодо iншо!' кiнцiвки на 25,0 %. Зростання загального опорного часу при ходi на менш ураженш кiнцiвцi свiдчить про Г! бтьше навантаження.
Для цiе! групи хворих на РА з ураженням колшних суглобiв характерне зниження швидкоста перемщен-ня. Хода, пiд час яко! зниженi опорнi характеристики, не е динамiчною i мае статичний, щадний характер.
Повторне дослiдження ходи в цих хворих за методикою опорних реакцш проводили через 6 мюящв тс-ля ендопротезування та проведення курсу реабштацшних заходiв.
Крива графша динамограми вертикально! складово! ОР по груш дослщжених хворих на РА тсля ендопротезування колшного суглоба та реабштацшних заходiв мае вигляд, наближений до типово! двогорбо! криво!, що е притаманна норм^ але водночас е спотвореною.
Така крива ОР, де мае мюце згладженiсть горбiв тах, свiдчить про повiльне наступання на опору й таке ж саме вщштовхування, а збшшення мiжпоштовхових характеристик — про найбшше навантаження цьо-го перiоду. У мiжпоштовховий перюд ще з'являються додатковi мiнiмуми, що свщчить про нестабiльнiсть кiнцiвки при опорь Для цих хворих залишаеться ще притаманним пiдвищення загального опорного часу бшше нiж на 34,0 % вщ норми, але щодо загального опорного часу в цих же хворих до ендопротезування спостертаеться тенденщя до скорочення на 50,0 %.
Шсля проведеного оперативного л^вання та реабштацшних заходiв, що включали л^вальну пмнас-тику, масаж, мюстимуляцш м'язiв нижнiх кiнцiвок i магнiто-квантову терапiю в передоперацiйному й ран-ньому пiсляоперацiйному перiодi [8, 11], дослщивши динамограму вертикально! складово! ОР, ми провели детальний аналiз результатав дослiдження часових па-раметрiв ходи у вщсотковому вiдношеннi до загального часу (1 в секундах): 11 — час переднього поштовху, 12 — час перекату, 13 — час заднього поштовху. Якщо до лшування у зв'язку з вщсутшстю перекату стопи провести аналiз часових параметрiв одноопорного перюду було неможливо, то пiсля лшування часовi показники вертикально! складово! опорних реакцш при ходi в до-слiджених хворих можна було характеризувати таким чином: значно скорочений час перекату через п'яту (18,50 ± 0,65 % при нормi 25,1 + 1,1 %), з одночасним зменшенням опорного перiоду переднього вiддiлу стопи (21,6 ± 0,8 % при нормi 27,4 ± 0,5 %), але при цьому значно збшшуеться час перекату стопи в мiжпоштов-ховий перюд (59,90 ± 0,25 % при нормi 47,5 ± 0,7 %).
Усе це обумовлене недостатнiстю передньо! та задньо! груп м'язiв (згиначiв та розгиначiв гомшко-во-стопного суглоба) тЛЫаЬыя та т.$о1ет, а також на-явнiстю больових вщчуттав при наступаннi чи вщштов-хуваннi.
Аналiз результатiв даних дослiдження ходи хворих шсля л^вання показуе, що хода хворих набли-жаеться до бтьш динамiчного типу: на динамограмi з'являються максимуми навантаження переднього та заднього поштовхiв i мiнiмум мiжпоштовхового пе-рiоду, вiдзначаеться незначне скорочення загально-го часу опори щодо даних, одержаних до лiкування, але хода хворих залишаеться патологiчною, а саме: вона супроводжуеться рядом компенсаторних рухiв, у результатi чого виникають певнi деформацй' рiзних дiлянок графша реакцiй опори. Окрiм значно зниже-них характеристик переднього та заднього поштовхiв, на динамограмi вертикально! складово! ОР на дшянщ мiжпоштовхового перюду в одноопорну фазу кроку вщзначаеться спотворення графiка — з'являються де-кiлька додаткових (локальних) мiнiмумiв. Щ деформацй' графiка вертикально! складово! ОР вщбуваються, як було зазначено вище, в одноопорний перюд, коли про-тилежна кiнцiвка переноситься над опорою. При та-кiй низькш швидкостi перемiщення, коли розгинання гомшки пiд час переносу надмiрно уповтьнюеться за допомогою коригуючих м'язiв, на графшу з'являються додатковi мiнiмуми, ят мало вiдрiзняються вiд ваги тта, що свщчить про недостатне використання гравь тацiйних та iнерцiйних сил, тобто при наступанш чи вщштовхуванш вiд опорно! поверхнi мають мюце бо-льовi вiдчуття. Графiк криво! вертикально! складово! реакцш опори набувае П-подiбноï форми, i вiдзнача-еться статичний характер ходи.
Висновки
1. Розроблена програма реабiлiтацiï хворих на рев-мато!дний артрит при протезуванш колiнного суглоба дозволяе провести подготовку опорно-рухового апара-ту до оперативного л^вання та вiдновити силу м'язiв i рухiв у суглобах у шсляоперацшний перiод.
2. Комплекс заходiв, що складаеться з л^вально! гiмнастики, масажу, мiостимуляцiï м'язiв нижшх кш-цiвок i магнiто-квантовоï терапй' в передоперацiйному й ранньому шсляоперацшному перiодах, сприяе по-кращанню динамiчних характеристик ходи пiсля ендо-протезування колшного суглоба у хворих на ревмато-!дний артрит.
3. У результат застосування запропоновано! методики в пащентав вiдзначаеться iстотне збтьшення навантаження на заднiй та переднш вiддiли стопи, скоро-
чення загального часу опори стопи, наближення ходи
хворих до динамiчного типу.
Список л1тератури
1. Дормидонтов Е.Н. Оценка состояния микроциркуляции, реологических свойств крови больных ревматоидным артритом с системными проявлениями / Е.Н. Дормидонтов, Б.Н. Фризер, В.А. Семин//Ревматология. — 1985. — № 4. — С. 10-13.
2. Коваленко В.Н. Остеоартроз: практическое руководство /В.Н. Коваленко, О.П. Борткевич. — К.: Морион, 2003. - 448 с.
3. Герасименко С.1. Ортопедичне лкування ревмато-гдного артриту при ураженнях нижшх ктщвок / С.1. Герасименко. — К.: Преса Украгни, 2000. — 160 с.
4. El-Gabalawy H.D. Why do we not have a cure for rheumatoid arthritis?/H.D. El-Gabalawy, P.E. Lipsky//Arthritis Rheum. — 2002. — № 4, Supl. 3. — P. 297-301.
5. Firestein G. Rheumatoid arthritis: frontiers in pathogenesis and treatment / G. Firestein, G. Panayi, F. Wollheim. — Oxford: Oxford University Press, 2000. — 136p.
6. Тимочук В.В. Диференцшований niдхiд до тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматогдний артрит: Дис... канд. мед. наук: 14.01.21 / ДУ «1ТОАМНУ». — К., 2010. — 140с.
7. Заморський Т.В. Динамжа рухових та силових характеристик тсля ендопротезування колшного суглоба у хворих на ревматогдний артрит тд впливом програми ф1зичног реабштаци // Теорiя i методика ф1зичного виховання i спорту. — 2006. — № 2. — С. 40-45.
8. Герасименко С.И., Полулях М.В., Рой И.В., Баб-ко А.Н., Гужевский И.В., Громадский В.Н., Заморский Т.В., Черняк В.П. Реабилитация при эндопроте-зировании коленного сустава. — К., 2006.
9. Герасименко С.1. Комплексне ортопедичне лжування хворих на ревматогдний артрит з ураженням нижшх ктщвок:Дис... д-ра мед. наук: 14.01.20. — К., 1997. — 297.
10. Гурфинкель В.С. и др. Регуляция позы человека. — М., 1965.
11. Скляренко 6.Т. Реабытащя хворих на ревматогдний артрит // Сучасш основи реабштаци та медико-сощальног експертизи при на^дках травм i ортопе-дичних захворюваннях//Мат-ли науково-практичног конф. — К., 1995. — С. 104-107.
Отримано 20.09.15 ■
Герасименко С.И., ПолуляхМ.В., Рой И.В., Герасименко А.С., Заморский Т.В., Громадский В.Н., Автомеенко Е.Н. ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев
ИЗМЕНЕНИЯ ДИНАМИЧЕСКИХ ХАРАКТЕРИСТИК В СУСТАВАХ НИЖНЕЙ КОНЕЧНОСТИ ДО И ПОСЛЕ ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИЯ КОЛЕННОГО СУСТАВА У БОЛЬНЫХ РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ
Резюме. Ревматоидное поражение суставов имеет быстрое и агрессивное течение, которое приводит к выраженной деструкции не только суставов конечностей, но и окружающих тканей вследствие аутоиммунной реакции. Через 5—8 лет более 50 % больных теряют трудоспособность, а 10—12 % нуждаются в постороннем уходе. Поражение коленных суставов при ревмато-
идном артрите наблюдается приблизительно в 70 % случаев. Восстановление движений в коленном суставе на поздних стадиях заболевания возможно только при помощи оперативного лечения. Важным фактором для эффективности оперативного лечения является реабилитация больных в раннем послеоперационном периоде. Материалы и методы. Работа выполнена в
Институте травматологии и ортопедии НАМН Украины. Пролечено 113 больных ревматоидным артритом с поражением коленного сустава, которым выполнено 140 оперативных вмешательств (тотальное эндопротезирование коленного сустава), у 27 пациентов были прооперированы оба коленных сустава. Возраст пациентов колебался от 18 до 77 лет и в среднем составлял 45,1 ± 1,1 года. Результаты. У здорового человека линия действия массы тела проходит через центры суставов. Линия действия массы тела опускается через центр головы, проходит на один сантиметр кпереди от тела четвертого поясничного позвонка, через центр тазобедренного сустава впереди коленного, ложится на площадь опоры на 4—5 см кпереди от линии внутренних лодыжек. Это положение отмечается незначительными энергетическими затратами. Методом математической статистики были рассчитаны средние параметры и оценено клиническое состояние пациентов до эндопротезирования коленных суставов, после операции и проведения комплекса реабилитационных мероприятий. Анализ результатов данных исследований ходьбы больных после лечения показал, что ходьба пациентов приближается к более динамическому типу: на динамограмме появляются максимумы нагрузки переднего и заднего толчков и минимум межтолчкового периода, отмечается незначительное
сокращение общего времени опоры относительно данных, полученных до лечения, но ходьба пациентов остается патологической, а именно: ходьба больных сопровождается рядом компенсаторный движений, в результате чего возникают определенные деформации разный участков графика реакций опоры. Выводы. Разработанная программа реабилитации больных ревматоидным артритом при протезировании коленного сустава позволяет провести подготовку опорно-двигательного аппарата к оперативному лечению и восстановить силу мышц и движения в суставах в послеоперационном периоде. Комплекс мероприятий, который состоит из лечебной гимнастики, массажа, мио-стимуляции мышц нижних конечностей и магнито-квантовой терапии в предоперационном и раннем послеоперационном периодах, способствует улучшению динамических характеристик ходьбы после эндопротезирования коленного сустава у больных ревматоидным артритом. В результате применения предложенной методики у пациентов отмечается значительное увеличение нагрузки на задний и передний отделы стопы, сокращение времени опоры стопы, приближение ходьбы больных к динамическому типу.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, коленный сустав, эндопротез, биомеханика, реабилитация.
Gerasymenko S.I., Polulyakh M.V., Roy I.V., Gerasymenko A.S., Zamorskyi T.V., Gromadskyi V.M., Avtomeenko E.M. SI «Institute of Traumatology and Orthopaedics of NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
CHANGES OF DYNAMIC PARAMETERS IN JOINTS OF THE LOWER EXTREMITY BEFORE ENDOPROSTHESIS REPLACEMENT
OF THE KNEE JOINT OF PATIENTS WITH RHEUMATOID ARTHRITIS
Summary. Rheumatoid damage ofjoints develops rapidly and aggressively, which leads not only to significant destruction of joints, as well as of surrounding tissues as the result of autoimmune reaction. After 5—8 years more than 50 % ofpatients lose working performance and 10—12 % people need a care-giver. Damage ofknee joints is observed approximately in 70 % of cases of rheumatoid arthritis. Restoration of movements in knee joint on the late stages of the disease is possible only by means of surgery treatment. An important factor for efficiency of surgery treatment is rehabilitation of patients in the early postoperative period. Materials and methods. The study has been conducted in Institute of traumatology and orthopedics of NAMN of Ukraine. One hundred and thirteen patients with rheumatoid arthritis with damage of the knee joint have been surgically treated (total endoprosthesis replacement of the knee joint), with 27 patients operated on both knee joints, which sums up to total of 140 surgeries. The age of patients fluctuated from 18 to 77 years old and averaged 45,1 ± 1,1 years old. Results. Healthy person's line of action of body weight passes through the centers ofjoints. Line of action ofbody weight falls through the center of the head, passes in one centimeter in front of the fourth lumbar vertebra, through the center of a coxofemoral joint, in front of the knee joint and lies down on the support area 4—5 cm to the front from the line of internal ankle-bones. This posture allows for the lowest energy losses. The method of mathematical statistics was used to calculate average parameters and evaluate clinical condition of patients before and after endopros-
thesis replacement of knee joints. Based on these data, a complex of rehabilitation actions has been developed. The analysis of results of studies of patients' walking after the treatment shows that patients' walking becomes more dynamic: on the dinamogramme there appear the maximum load of forward and back pushes and the minimum of the inter-push period. Insignificant reduction of general time support has been discovered, compared to the period before the treatment, but walking still remained pathological due to a number of compensatory movements in the process of walking. Therefore there appear certain deformations in different parts of the support reactions graph. Conclusions. The developed program of rehabilitation of patients with rheumatoid arthritis with prosthetics of the knee joint allows carry out preparation of the musculoskeletal system for surgical treatment and restore the power of muscles, as well as the movement in joints in the postoperative period. The complex of actions which consists of remedial gymnastics, massage, miostimulation of muscles of the lower extremities and magnetoquantum therapy in preoperative and early postoperative periods promotes to improvement of dynamic indices of walking after endoprosthesis replacement of the knee joint of patients with rheumatoid arthritis. As the result of application of the method, a significant increase in load of back and front part of foot, reduction of time of foot support, as well as approach of walking to a dynamic type have been confirmed.
Key words: rheumatoid arthritis, knee joint, endoprosthesis, bio-mechanics, rehabilitation.
