Освіта в контексті сучасних соціокультурних змін Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Василь Кремень. OcBiTa в контекст сучасних соцюкультурних змш

Василь КРЕМЕНЬ

ОСВ1ТА В КОНТЕКСТ СУЧАСНИХ СОЦЮКУЛЬТУРНИХ ЗМ1Н

Для забезпечення ефективног освг-тянськог д1яльност1 сьогодш необхгдно враховувати загальноцивШзацтт та нацюнальт тенденцп розвитку сустль-ства, що складають тдгрунтя також для сучасних змш в осв1т1. Автор виок-ремлюе кыька загальноцивШзацтних на-прямюв, що передбачають безумовн зми ни уаег системи освти Украгни. Серед них: зростання динамти сустльного розвитку, розвиток демократы, глобалiза-щя, розвиток новттх технологт. Ц змши вимагають формування новог людини — людини знанневог, людини iнновацiйного мислення, лю-дини самодостатньог, выьног, демократичног особистостi. З тшого боку, нацюнальт тенденцп вимагають привернути особливу увагу освти до питань формування сучасног системи цтностей, до питань патрютизму, нащонального еднання, а також до питань традицт на-шого сустльства. Вс ц тенденцп утверджують серцевинт iдеi змiни в освiтi i суспiльствi — людино- i дитиноцентризм.

Абсолютно об'ективш цившзащйш змши й тенденцп розвитку, ха-рактерш для людства загалом i для Укра!ни зокрема, складають тдгрунтя сучасних змш в освт. Перехщ вщ iндустрiального виробництва до сустльства шформацшних технологш, а далi — до сустльства знань, гло-балiзацiйнi процеси, що охоплюють ус сфери життя i дiяльностi, — це т змши, без урахування яких на нацюнальному рiвнi кра!на не може обрати правильний напрямок розвитку. Загальш тенденцп доповнюються такими, що мають влас не украшський характер: продовження ствердження украшсько! держави i незалежносп, перехвд до нового типу вщносин — суспiльно-полiтичних i економiчних, духовних та iн. Тiльки врахувавши усi тенденцп, а краще — передбачивши 1хнш вплив на майбутш подп, ми зможемо забезпечити ефективну освiтянську дiяльнiсть, результатом яко! буде шдготовлена, конкурентоспроможна молода людина, що повшстю

Флософ/я ОСВТИ 1-2 (7)/2008

15

ФУНДАМЕНТАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ Ф1ЛОСОФИ ОСВ1ТИ

вщповщае професiйним i суспшьно-громадським вимогам майбутнього життя. С кшька напрямкiв, якi передбачають безумовнi змши у пiдготовцi учня, учителя й системи освгга загалом.

Нечуване рашше зростання динамiзму суспiльного розвитку — одна iз тенденцiй нашого часу. Знання, шформащя, технологи сьогоднi змшюються швидше, анiж одне поколiння людей, тому змша, змiннiсть стае не винятком, а обов'язковою, однieю з найбшьш характерних рис життя людини i суспiльства. Це вимагае вщ нас — освiтян — формувати людину, зугарну жити в системi постiйно змiнюваних координат, спро-можну сприймати i творити змiни, здатну вiдокремити розумнi змiни вiд нерозумних. Своею чергою, актуалiзуеться завдання в навчальнш дiяль-ностi не просто давати кшьюсть знань, або забезпечувати творче !х за-своення, хоча ця функщя завжди залишиться. Значно бшьше акту-алiзуеться завдання щодо навчання дитини впродовж життя, i виробити не тiльки умiння i навички навчатися, а й потребу в цьому. Трете завдання — навчити застосувати знання в практичнш дiяльностi — про-фесшнш, суспiльно-громадськiй, побутi. Перетворити знання з мертвого вантажу на методологда поведiнки людини, основу прийняття ршень. Найважливiше — домогтися, аби знання стали шдгрунтям дiяльностi людини. 1ншими словами — утвердити знанневу людину. Лише так можна досягти рiвня знанневого сусшльства, яке вибудовуватиме свою дiяльнiсть на основi отриманих знань. Це конче необхщно для того, аби кра!на посiдала пдне мiсце у сучасному i, передуем, у майбутньому свiтi. Освiтяни, усвщомлюючи необхiднiсть змiн, мають пiдвести до цього гро-мадську думку.

Людина шновацшного мислення, iнновацiйного типу культури, здатно! до iнновацiйного типу дiяльностi — лише така людина може бути конкурентоспроможною, таю люди можуть скласти мобшьне суспiльство, мобiльну нащю. Тому формування шноващйно! людини — нагальне завдання освгги. У нас надмiрно консервативна нацiя. Ця проблема виникла не сьогодш, вона значно протяжшша в нашiй ютори, тому ще й нинi ми уособлюемо пасивний тип дiяльностi. Сьогодш краще бути надактивним, нiж надмiрно пас ив ним.

1нший напрямок змiн, яю обумовленi як цивiлiзацiйними процеса-ми, так i внутрiшньо укра!нськими — виховування людини бiльш само-достатньою, людиною вшьною. У сучасному свт суттевим чином розши-рюеться комушкативне середовище, в якому проживае людина, зростае i мiжособистiсне спiлкування. Безумовно, шформацшш, контактнi впливи суперечливi, i для того, аби людина залишалась сама собою, а тим бшьше, щоб була ефективною у будь-якому видi дiяльностi або грома-дянському сшвюнуванш, вона мае аналiзувати ус цi впливи i дiяти свщомо, вiдповiдним чином реагуючи на шформащю та контакти. Це оз-начае, що ми маемо формувати людину в особистюному значеннi бiльш розвинуту.

Василь Кремень. Освп'а в контекст сучасних соцюкультурних змiн

Сучасна цивiлiзацiя позначаеться розвитком демократа. Демокра-тiя — це не тшьки форма самовиявлення, самоствердження людини. Демокра^я мае суто прикладний економiчний характер, вона дае мож-ливiсть кращого самовиявлення, а отже — самореалiзацil i забезпечення ефектившшого розвитку суспiльства. Для того, аби наша кра!на була дшсно демократичною, а не такою, якою е сьогодш, ми повиннi мати не тшьки демократичних президента, прем'ера чи парламент — це бажа-но. Головне для демократа — мати критичну масу людей, здатних жити в демократичних вщносинах i не здатних жити в авторитарному суспшьство Не кажучи вже, що для Укра!ни ця проблема надто важли-ва — нехтування людиною супроводжувало нас, наших по перед ниюв впродовж столiть — перед нами постали важливiшi завдання щодо фор-мування демократично! особистостi, шж перед iншими народами Свро-пейського континенту. В цьому розумшш ми маемо змшити вiдносини й у навчальнш дiяльностi. Суб'ектно-суб'ектнi вiдносини, в яких активш обидвi сторони, значно важчi для педагога. Але для чого таке навчання впродовж 12 роюв, яке не сприяе особистшному розвитков^ яке формуе людину в авторитарному середовищi? Вступивши в самостшне життя, людина, навiть несвiдомо, вимагатиме авторитарних вщносин i демонст-руватиме !х, створюючи й авторитарне суспшьство. Нiколи не буде ди-намiчного демократичного розвитку в нашiй кра!ш, якщо ми орiентува-тимемося на такий тип вщносин. Тому не стшьки заради осв^и, скiльки заради майбутнього держави, наци i кожно! окремо! дитини, яка сьо-годш приходить до школи, ми повинш прагнути i стверджувати демо-кратичний тип вщносин iз людьми. Формування самодостатньо!, вшьно!, демократично! особистостi повинно бути завданням уах нас щодо дггей.

Людиноцентризм i дитиноцентризм — серцевинш iде! змiн в освт i суспiльствi. Переконаний, що наше доросле суспшьство зможе бути ефективним, гуманним i демократичним, якщо ми затвердимо людиноцентризм у суспшьному житп як створення умов для плщно! дiяльностi кожно! людини в ньому. Дитиноцентризм в освт — це не проголошен-ня гасла "Все краще — дггям", i це не любов до дггей взагалi як таких. Це — виокремлення у кожнш дитинi !! сутнiсних особистiсних рис i максимально можливе наближення навчання i виховання ще! дитини до !! конкретних здiбностей. 1дея дитиноцентризму мае проходити черво-ною ниткою в уах змiнах реформацi! i модернiзацi! системи освгш. Врештi-решт це е оцшкою стану само! освiти. Загалом, те, що ми може-мо i повиннi робити в школi — допомогти дитиш пiзнати себе, розвину-тись на основi !! сильних боюв i здiбностей. Ставши дорослою, людина найкраще, максимально себе реалiзуе i буде щасливою, якщо займати-меться притаманною для не! справою професшно й ефективно; i суспшьство розвиватиметься динамiчно i несуперечливо, оскшьки так дiятимуть мiльйони людей.

^HflAMEHTAnbHI nPOE^EMM GmOCOGlT OCBITH

CaMoni3HaHHa, caMopo3BHToK, caMopeani3a^a — Tpiaga, ^o cKnagae 0CH0By nrogcbKoro ^acTa. I gBi 3 цнх cKnagoBux — b pyKax ocBiTaH. CaMe TOMy npn nepexogi go 12-piqHoi mKOJH cepeg rnmoro mh 3anoqaTKyBanu CTapmi npo^inbm Knacu. Цe, 3BuqaMHo, He Buqepnye 3aBgaHHa ocoSucTicHoi opieHTa^i y HaBqanbHiM gianbHocri, ane cyTTeBO gonoMarae Ko^HiM guTHHi. Mh MaeMo cnpuaTH nomupeHHro igeM ncuxonoriqHoro cynpoBogy b ocBrri i eyeninbeTBi, a TaKo^ peani3yBaTH цi nigxogu (y nporpaMax, HaqanbHux nna-Hax, nigpyHHHKax, nigгoтoвцi i nicnagHnnoMHiM ocBiTi BquTeniB to^o), ocKinbKH цe mnax go po3B'a3aHHa SaraTbox ocBiiaHcbKux npoSneM.

y KoHTeKcTi hobhx coцioкynbтypннx BHMor go ocBiTH i BquTena, цe o3-SpoeHHa ^axiB^B Sygb-aKoro npo^inro HoBrrmMH TexHonoriaMH, cepeg aKux iH^opMa^MHo-KoMn'roTepm nocigaroTb npoBigHe Mic^. He Sygyqu npuSinHHKoM nepeSinbmeHHa 3HaqeHHa KoMn'roTepHoi TexHiKH, Maro 3a3Ha-hhth, ^o qoiupu $yHKu;ii ii Se3yMoBHi. no-nepme, цe mnax go KoMn'roTepHoi rpaMoTHocTi, Se3 aKoi Bce Ba^qe MonogiM nrogum 3HaMTH rigHy poSoiy. no-gpyre, цe 3aciS go iHguBigyani3a^i Ta iHTeHcu^iKa^i HaBqanbHoi gianbHocii — KoMn'roTep y MaMSyTHboMy Mo^e npu3BecTH go 3MiHH ii KnacHo-ypoqHoi ^opMH. no-Tpeie, KoMn'roTep, nigKnroqeHHM go iHTepHeiy Ta rnmux cucieM, — ^ mnax go ni3HaHHa i Knroq go 3HaHb 3 ycb-oro cBiiy. no-qeTBepie, KoMn'roTep BigKpuBae mnax go hoboi ^opMH HaBqanbHoi gianbHocii — gнcтaнцiMнoгo HaBqaHHa, aKe TaKo^ e Hag3BuqaM-ho Ba^nuBHM, ocoSnuBo 3 yTBepg^eHHaM HeoSxigHocii HaBqaHHa gopocnux npoTaroM ^HTTa.

TicHo noB'a3aHe 3 3a3HaqeHHM BH^e TaKe. ^roguHa b MaMSyTHboMy Sinbme Syge ^hth He b нaцioнanbнoмy, a y rnoSanbHoMy npociopi. Mh MaeMo roiyBaTH nroguHy go Toro, aSu BoHa Syna e^eKTHBHoro b rnoSanbHoMy npociopi. nporpec Sygb-aKoi KpaiHH — yKpaiHH qu Pocii, HaBiTb CfflA, He Mo^Ha yaBHTH aK cyro нaцioнanbнe 3aBgaHHa. Boho He Mo^e ycnimHo BupimyBaTucb Ha нaцioнanbнoмy piBHi — nporpec HaSyB 3aranbHo^HBini-зaцiMнoгo xapaKTepy. I nume KpaiHa, aKa nepeSyBae b KoHTeKcTi 3aranbHoro po3BHTKy цнвiniзaцil M opramqHo B3aeMonoB'a3aHa 3 rnmuMH KpaiHaMH,

Mo^e e^eKTHBHo po3BHBaTucb.

rnoSanbHHM npociip nepegSaqae He TinbKH cninKyBaHHa KpaiHH 3 KpaiHoro, a M 3gaTHicTb nroguHH cninKyBaiucb 3 rnmuMH nrogbMH. TyT nociae npoSneMa 3giMcHeHHa b ocBrri yKpaiHH MoBHoro npopuBy. noBHHHa BigSy-Tuca niнгвiзaцia ocBiTHboi gianbHocii b Kparni: BHBqeHHa Tpbox mob aK oSoB'a3KoBux gna Hamux giieM. flep^aBHa yKpaiHcbKa, aHrniMcbKa (aSo iHma 3axigHa) i pociMcbKa (aSo iHma 3ane^Ho Big нaцioнanbннx noipeS). I BHBqu-th Tpu mobh ^nKoM peanbHo 3a TenepimHix mKinbHux nporpaM. Ä BBa^aro aSconroTHo Se3nnigHoro i copoMHoro cynepeqKy npo pociMcbKy qu yKpaiHcbKy MoBy. Mh, HaqeSio, 3acBigqyeMo, ^o Hami giTH Se3TanaHHi. ^ Big Hamoro xyiopaHcTBa, BigcyTHocii gocBigy i BigoMocTeM npo Te, ^o poSuTbca y cBm. 3a3BuqaM, y Kparnax GBponu 3HaroTb Tpu mobh. y MoHronii — oSoB'a3KoBe BHBqeHHa aHrniMcbKoi mobh y cepegHiM mKoni, i цe — ganeKornagHe pimeH-

18

0i/toco<pin ocBiru 1-2 (7)/2008

Василь Кремень. Освп'а в контекст сучасних соцюкультурних змiн

ня: у цш державi через поколiння з'явиться мобшьна нацiя, яка буде здат-ною функцюнувати у глобальному просторi. Наше завдання — здшснити мовний прорив у нашiй державi, i для цього е ус пiдстави.

Одшею iз серйозних проблем в освт е формування у дiтей сучасно! системи цiнностей. Ми повиннi надзвичайно вщповщально до цього ставитися. Формуючи тi цiнностi, якi вже вщжили або вiдживають, зали-шаемо дитину, людину неконкурентоспроможною в контекстi свггоглядно-моральних аспектiв i цiнностей сучасного свпу. С ще над чим працювати. Як би ми не лаяли ринкову економшу — шшо! немае, це найефек-тивнiша система. Вщповщно до системи суспiльних вщносин слiд фор-мувати систему цшностей, яка дозволила б несуперечливо увшти в су-часне суспiльство кожнш особистостi. Скажiмо, ставлення до багатства. У нашого поколшня виховували негативне ставлення до багатства, хоч шдсвщомо ми розумши, що без грошей i фiнансово-економiчного доб-робуту неможливо жити. Вважаю, що до багатства теж треба формувати вщповщне ставлення — шану i повагу. Формувати в дней бажання стати багатими. Але — чесно багатими. Бо чесно зароблене багатство — це прогрес суспшьства i людства загалом. Найбагатша людина свпу — Бшл Гейтс. Уявiмо, що його не було б: не було всього того, що зроблено в свт його компашею. Багатство ще! конкретно! людини вщображае надзвичайно суттевий момент у прогресi людства. Звичайно, до багатства бшьшост наших багатпв важко сформувати шану й повагу, та й не треба цього робити. Але до багатства як такого, до орiентацi!, аби людина була заможною, — потрiбно.

Надзвичайно важливим для розвитку кра!ни е питання патрютизму, нацюнального еднання. Глобалiзацiя — не тiльки зближення народiв i нацiй, це загострення й небувала рашше конкуренцiя мiж державами, мiж нацiями, розповсюдження цiе! конкуренци у загальнопланетарному мас-штабi. Тшьки та держава (нацiя), яка матиме максимально згуртоване, об'еднане населення, яке найбшьшою мiрою усвiдомить сво! нацюнальш iнтереси у сферi полiтики, економши та iн., зможе захистити сво! штере-си у конкуренцi! з шшими державами i народами, створити лiпшi умови для громадян свое! кра!ни. Важливо для Укра!ни, що ми стали державою, коли свп" уже був подшений на сфери впливу. Саме тому треба робити смiливi рiшучi кроки самоствердження у свгговому просторi. Формування едностi Укра!ни, формування патрiотичних почутгiв мае не тшьки са-моцiннiсть, але й цшшсть суто прагматичну.

Водночас постае питання традицш суспiльства. Маемо зрозум^и, що не всi нашi традици е такими, яких необхiдно дотримуватись. Тра-дицi!, якi вiджили, або вщживають, маемо найшвидше забути, звшьнити майбутнi поколiння вiд !хнiх пут. I навпаки, новi норми, яю стверджу-ють себе i е розумними, слщ запроваджувати в уих сферах, починаючи, скажiмо, з питання вищо! освiти. Донинi ми часто зустрiчаемось iз ви-словом: ми багато готуемо юристiв, економiстiв тощо. Говорячи подiб-

Фтософ/я освти 1-2 (7)/2008

19

ФУНДАМЕНТАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ Ф1ЛОСОФИ ОСВ1ТИ

не, люди не розумiють, що час неосвiченостi минув, забагато освiчених не бувае, а сьогодш тим паче. Вища освна, як колись початкова, по^м середня, стала обов'язковою. Вона стае обов'язковим етапом не тшьки у професшному, а й загалом у розвитку людей. Тшьки та кра!на, яка буде мати максимальну кшьюсть людей iз максимально високою освггою, зможе створити той "гумус", що дозволить запровадити шформацшно-комунiкацiйнi технологи, попередньо тдготувавши до цього людину, суспiльство, i на цьому фундамент прагнути досягти суспiльства знань. Так, функщя вищо! освiти в шдготовщ фахiвцiв залишаеться, але вона не едина. Ми маемо якомога бшьшш частиш молодих людей дати вищу освиу.

Василий Кремень. Образование в контексте современных социокультурных изменений

Сегодня для обеспечения эффективности образовательной деятельности необходимо учитывать общецивилизационные и национальные тенденции развития общества, которые являются основанием изменений в образовании. Автор выделяет несколько обще-цивилизационных направлений, которые предусматривают безусловные изменения всей системы образования Украины. Среди них: рост динамики общественного развития, развитие демократии, глобализация, развитие современных технологий. Эти изменения требуют формирования нового человека — человека знаний, человека с инновационным мышлением, человека самодостаточного, свободного, демократической личности. С другой стороны, задачи развития национальной системы образования требуют обратить особое внимание на вопросы развития современной системы ценностей, включающей патриотизм, национальное единение, развитие традиций нашего общества. Все эти тенденции ведут к утверждению стержневой идеи изменений в образовании и обществе — человеко-и детоцентризма.

Vasyl Kremen. Education in the Context of the Present Social and Cultural Changes.

The universal and national tendencies of societal development (as a base for changes in education) have to be taking into account for ensuring of effectiveness of educational activity. The author shows several universal directions for future implicit changes of Ukrainian system of education: the growth of social development's dynamics, development of democracy, globalization, and development of modern technologies.

20

Фтософ/я освти 1-2 (7)/2008

Василь Кремень. OcBiTa в контекст сучасних соцюкультурних змш

These changes assume the formation of a new type of personality. According to this he/she has to be educated, self-sufficient, independent and democratic person with innovative thinking. From the other hand, the tasks of national educational system's development are closely connected with the problems of contemporary value system's development. This system includes such values as patriotism, national solidarity, development of our society's traditions. All these tendencies lead to formation human- and childcentrism as a crucial idea for changes in education and society,

ФЁлософйя освти 1-2 (7)/2008 21

Ф^^фя ocB/ти 1-2 (7)/2008