CC BY
17
Олег ЧАБАЛА
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ РОЗУМ1ННЯ ОСВ1ТН1Х ПРОЦЕС1В В ЕПОХУ ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
Розглядаються методолог1чн1 основи розумтня освттх процес1в в епоху глобалгзацИ. Акцентуеться увага на ключових факторах, що сприяють розвит-ков1 тенденцш до глобалгзацИ освтнього простору. Розкриваються деяк1 позитивт и негативы наслгдки даного процесу, 1хтй вплив на розвиток освти. Звертаеться увага на роль знань у формуванн сучас-ного глобального освтнього простору.
Для того, щоб зрозумгга той чи шший процес, тенденщю чи певш «глобальш змши» в будь-якш систему необхщно визна-читися з методолопею i з основними детермшантами. Якщо йдеться про освлню систему й освiту загалом, то необхщно зосередитися як на даних пи-таннях, так i 1х похiдних та сумiжних поняттях.
Освгга — це процес суб'ект-суб'ектно! взаемодп учителя (педагога) i учня (студента), спрямовано! на передачу (засвоення) знань, формування вмшь i навичок, виховання культури мислення i почуття, здатност до само-навчання i самостшно! життево! творчостi 1. Освиу умовно можна пред-ставити як сталу величину, яка мае два рiвнi «кнування» — макро- та мшро-рiвнi. Отже, на мiкрорiвнi вона характеризуеться як суспiльний процес ^яльшсть, iнституцiя) розвитку i саморозвитку особистосл, пов'язаний з оволодiнням сощально значущим досвiдом, втiленим у знаннях, вмшнях, навичках творчо! дiяльностi, чуттево-щншсних формах духовно-практичного освоення свпу.
Якщо ж говорити про макрорiвень, то в даному контекстi необхщно звернутися до таких понять, як освла, освiтнi технологи та глобалiзацiя, адже цi процеси певним чином сшввщносяться i мають спiльну парадигму розвитку та орiентацil. У даному разi така логiчна послiдовнiсть закономiрна. За сучасних умов освiтнi технологи становлять основу освгга, адже освла — це процес пiдготовки, виховання та розвитку громадянина, формування розвинено!, самодостатньо! людини в тiй чи шшш кра!ш. Вона — це не лише спецiалiзована дiяльнiсть, але й сощальний iнститут. I, як кожна сощальна iнституцiя, вона характеризуеться багатовимiрнiстю — економiчно-фiнансовою, полiтичною, свггоглядною тощо.
Ф1лософ1я ОСВ1ТИ 2/2005
213
За умов, коли освгта стала важливою складовою процесу переходу до сталого розвитку укра1нського суспшьства, особливо важливо оцiнювати 11 не лише за обсягом отриманих знань та вмшь, а й за результатившстю 1х трансформування у свiтогляднi прiоритети й цiннiснi настанови, а також — у вщповщш рiвнi компетенцiй. Серед них — полтична П соцгальна розкри-ваються в умшш брати участь у виробленш спiльних рiшень, регулювати конфлiкти ненасильницьким шляхом, брати вщповщальшсть на себе, бути активним у функщонуванш та полшшенш дiяльностi демократичних iнститутiв; економ1чна забезпечуе передумови для повнощнно1 життедiяль-ностi у сферi матерiального виробництва, розподшу та споживання мате-рiальних ресурсiв; мовна стосуеться опанування усним i письмовим мов-ленням державною, рщною та iншими мовами; форумно-культурна формуе здатшсть до дiалогу, взаемоповагу мiж громадянами, вмiння жити у злагодi з представниками iнших культур, мов i релiгiй; тформацшна забезпечуе засво-ення нових технологiй, розумшня необхiдностi та вмiння 1х застосовувати, формуе критичне ставлення до шформацп, що поширюеться засобами масово1 шформацп; валеолог1чна формуе не лише вщповвдне ставлення особистосл до власного здоров'я, але й до людських i матерiальних ресурсiв суспiльства, що пов'язаш зi здоров'ям; екологгчна спрямована на гармо-нiзацiю вiдносин людини з природою. Вщзначено, що важливе мшце посiдае тут компетенцiя освтня, тобто розумшня необхщносл й готовностi до без-перервно1 освiти впродовж життя, прагнення до постшного збагачення сво-го духовного свiту, оволодiння скарбами культури [2, 11—12].
Зараз освта — як велетенська система виховання людини-особистост1, громадянина I патрюта — постала перед низкою шторичних виклимв 3, 9:
Перший. Необхщно забезпечити високу функщональшсть людини в умо-вах, коли змша щей, знань i технологiй вщбуваеться набагато швидше, нiж змiна поколшь людей. Також слiд вiднайти ращональш схеми сшввщ-ношення мiж лавиноподiбним розвитком знань, високих технологiй i люд-сько1 здатностi 1х творчо засво1ти.
Другий. Потреба забезпечити оптимальний баланс мiж локальним i гло-бальним з тим, щоб людина, формуючись як патрют свое1 кра1ни, усвщом-лювала реалп глобалiзованого свггу, була здатна жити i дiяти в цьому свiтi, нести частку вщповщальност за нього, бути, по суп, не тшьки грома-дянином кра1ни, а й громадянином свпу.
Третш. Необхiдно сформулювати на загальносуспшьному й шдивщу-альному рiвнях розумшня людини як найвищо! цiнностi, права кожного стати i залишатися самим собою зпдно зi сво1ми природними здiбностями i що лише таке становлення до людини зможе забезпечити високий демократизм суспiльства.
Четвертий. Необхщшсть виробити у людини здатшсть до свщомого й ефективного функщонування в умовах небувалого ускладнення вщносин у глобалiзованому iнформацiйному суспiльствi, шдвищено! комунiкативностi життя та шформацшно1 насиченост середовища життедiяльностi.
214
Фiлософiя ОСВ1ТИ 2/2005
П'ятий. Мiнiмiзацiя асиметрп мiж матерiальнiстю i духовнiстю, культиву-вання у кожнш особистостi шднесено! думки та духу зпдно з нацiональними традицiями та особистими переконаннями, формування конструктивiзму як основно! життево1 позицп, утвердження культури толерантностi.
Предметом освти, П засобами виступають освтт технологи, котр1, у свою чергу, мають певний, до ктця не вивчений, вплив на глобал1зац1ю. Саме тому можна говорити, що глобалiзацiя — це загострена конкуренщя мiж державами i нащями, яка набула всепланетарного характеру, охопила всi сфери суспшьно! дiяльностi. Отже, тшьки та держава посяде пдне мiсце в цьому свiтi, яка буде найефектившше працювати в сучасних умовах суспшь-ного життя за новими технолопями.
Глобал1зац1я — це той фактор, який впливае на освгту та освтт технологи, однак зазнае I зворотного впливу. Адже сама глобалiзацiя як процес мае як зовшшнш, так i внутршнш рiвнi розгортання (впливу) [4], при цьому не можна з упевнешстю сказати, який рiвень домшуе. Освгтш заклади з !х як ушфшованими, так i розма!тими технолопями мають дуже серйозний вплив на лопку глобашзацп. Це вiдбуваеться шляхом шдготовки студентiв не тшь-ки з рiзних кра!н чи континенлв, але й iз рiзною ментальшстю, культурною та соцiальною приналежнiстю, що стимулюе взаемний розвиток i модер-нiзацiю. Модернiзацiя ж освiти — це сощально детермiнований, керований процес. Його змкт i спрямованiсть визначаються через полпичш механiзми взаемодп рiзноманiтних iнтересiв (класових, корпоративних, професiйних тощо), характер !х прояву в освпнш полiтицi, в дiяльностi 1! основних суб'екпв, перш за все держави [5].
Повернувшись до мiкрорiвня освпи, не можна не звернутися до тако! сентенци, як суспiльство й освпа, якi за умови взаемного позитивного впливу стимулюють одне одного, в даному разi виникае шше вщношення полiтики й освiти, характер взаемовщносин мiж ними як функщональними пiдсистемами суспiльства визначаеться, зрештою, уама тими явищами, що асоцiюються iз поняттями «сощальш штереси» та «влада». Остання впливае на полiтику в сферi освiти або ж «освпню полiтику», яка постае полем взаемовгдносин ргзних соцгальних груп, тдивгдгв у сенс1 використання владних тституцш задля реал1зацп своХх 1нтерес1в I потреб в одтй 1з найважливших сфер сустльного буття — осв1т1.
Сощальш ж штереси в даному випадку — це дiяльнiсть конкретних акто-рiв освггаьо! полпики, держави через громадянське суспшьство (його складов^, неурядових органiзацiй, дослiдницьких центрiв тощо. Вщповщно, освiтня полiтика розглядаеться як процес, що мае там характерш складов^ визначення цiлей та намiрiв, прийняття рiшень i програми дш, впрова-дження 1х у життя, аналiз результатiв цих дiй.
Однак на вищому рiвнi вiдбулися наступш загально-цившзацiйнi тенденцп, якi вплинули на ва сфери життедiяльностi людини i суспiльства [3, 7—8]:
Перша. Тенденщя до глобалiзацil сустльного розвитку, яка характеризу-еться наступними рисами:
Флософ'я ОСВ1ТИ 2/2005
215
— зближенням нацiй, народiв, держав шляхом створення спiльного економiчного поля, iнформацiйного простору тощо;
— дедаи тiснiшим зближенням характеру суспшьних вiдносин у рiзних кра!нах свпу, залежнiстю прогресу (розвитку) кожно! кра!ни вiд здатностi спiлкуватися iз зовшшшм свiтом;
— змiною сутностi держави, що змушена передавати частину сво!х тра-дицiйних функцiй об'еднанню держав континентального характеру (як на-приклад £С) чи загальносвiтового (як ООН);
— небувалим рашше загостренням конкуренци мiж державами, у вир яко! потрапляють, крiм економiчноl, також iншi сфери, що надае процесу глобальних масштабiв.
Друга. Набуття людиною здатносп до самознищення. Iсторiю людства можна розглядати у контексп появи все нових можливостей для знищення людини: вiд окремого iндивiда до мшьйошв людей, що в найбiльших масштабах було продемонстровано у другш свгговш вiйнi. Але до появи ядерно! збро! i глобальних еколопчних проблем людство не було здатне до самознищення. З появою тако! здатносп людство перейшло рубшон.
Третя. Загальноосвiтня тенденцiя — перехщ людства вiд iндустрiальних до науково-шформацшних технологiй, що, на вiдмiну вщ iндустрiального виробництва, значною мiрою базуються не на матерiальнiй, а на штелек-туальнiй власностi, на знаннях як субстанцп виробництва i визначаються рiвнем людського розвитку в кра!ш, станом наукового потенцiалу наци.
Сустльство стае дедал1 людиноцентристським. 1ндивщуальний розвиток людини, особистосп за таких умов стае, з одного боку, основним показни-ком прогресу, а з шшого — головною передумовою подальшого розвитку суспшьства. Ось чому найпрюритетшшими у XXI столiттi виявляються наука як сфера, що продукуе новi знання, й освiта як сфера, що олюднюе знання ^ насамперед, забезпечуе шдивщуальний розвиток людини.
Саме тому велике значення мае ф1лософ1я освти, котра покликана разом з тшими фшософськими напрямами розв'язати значущ1 проблеми не тшьки украгнськоХ освти, але IIзагальносвтовоI. Особливе значення в даному контексл мають роботи британського фшософа Рiчарда Петерса, який досить виразно окреслив предметну галузь фшософи освли, до того ж ввдокрем-люючи фшософш освгга вш вторичного вивчення педагопки. Ним було запропоновано чотири основних галузi фiлософського аналiзу освiти: 1) аналiз концептуально! специфiки освiти; 2) використання етики i сощально! фшософи для вивчення змшту i практики освли; 3) розгляд концептуальних схем i припущень, використовуваних психологами у сферi педагогiки; 4) дослiдження фшософського характеру змiсту й оргашзаци навчального процесу вщповщно до певних навчальних програм, а також iншi питання, що стосуються навчання [6].
Говорячи про освту, не можна не згадати про науку як пох1дну та складову бшьш загального процесу глобалгзаци освгти та науки, адже останн не можуть Iснувати опосередковано I незалежно одне в1д одного. «Захщна освгтня тради-щя» не виокремлюе щ два поняття вш загально! освлньо! системи, на
216
Ф/лософ/я ОСВТИ 2/2005
вщмшу вiд пострадянських кра!н, де освгга i наука iснують нарiзно. Остан-нiм часом хоч i говориться про !х зв'язок, однак вищi навчальнi заклади в нашiй кра!ш так i не стали спшьною Альма-матер для освiтян, дослiдникiв та науковщв. У захiдних унiверситетах грунтовш теоретичнi дослiдження продовжуються на практищ, до того ж фiнансуються державою i не в таких мiзерних розмiрах, як украшсьм, однак це не едина рiзниця. 1снують ще й проблемш освiтнi питання «молодо! укра!нсько! держави», серед яких фшансов^ концептуальнi (довгострокова перспектива не на один, два чи п'ять роив, а значно бшьше), практичш та найголовшше — шкiльнi й кад-ровi. Не випадково автор шд впливом багатьох укра!нських дослiдникiв даного питання (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Лутай, К. Корсак, та ш.) виокремив щ питання, адже на рiвнi вищо! школи вщбуваеться вже «обто-чування» чи «огранка» студента, базис же, як першооснова, готуеться у школь В освпньому заклада котрий погано фшансуеться, вчительський потенщал чи попереднi надбання багатьох поколшь поступово сходять нанiвець. I саме тому освгтня галузь вимагае системно! трансформаци та модершзаци iз врахуванням виокремлених останнiм часом свггових глоба-лiзацiйних тенденцiй. У зв'язку 1з цим, на думку С. Марчука, найважлившIри-си новоI освтньоI системи повинм бути наступш [7, 136]:
— безперервшсть освпи в часi;
— глобальшсть у просторi;
— навчання протягом всього життя;
— превалювання самонавчання;
— iндивiдуалiзацiя навчання, збiльшення розма!тосп освiтнiх стандар-тiв i спецiальностей;
— переход вiд формально-дисциплiнарного до проблемно-активного типу навчання.
Отже, шдсумовуючи, хотiлося б сказати, що в сучасних умовах багато процеав вщбуваються як однолшшно, так i паралельно, iз серйозним впливом на вс сфери суспшьного життя як окремо! держави, так i людства в цшо-му. Освiта в даному разi мае особливо важливе значення, адже завдяки !! засобам вщбуваеться обробка, передача та накопичення знань для наступ-них поколшь, а тому розумшня рiзних процеав набувае в даному сена особливого значення. Однак, як ми переконуемося, змши не повинш вщбувати-ся шляхом революцш, а виключно еволюцiйно.
Л^ература:
1. Андрущенко В. П. Роздуми про осв1ту: Статп, нариси, штерв'ю. — К.: Знання Укра!ни, 2004. - 804 с.
2. Огнев 'юкВ. О. Осв1та в систем! цшностей сталого людського розвитку (св^оглядно-методолопчний аспект). Автореф. дис... д-ра фшос. н: 09.00.03 / Ки!вський нащо-нальний ушверситет ¡меш Тараса Шевченка. — К., 2003. — 48 с.
3. Кремень В. Г. Осв1та [ наука Укра!ни: шляхи модершзацп (Факти, роздуми, перспек-тиви). — К.: Грамота, 2003. — 186 с.
Ф/лософ/я ОСВ1ТИ 2/2005
217
4. ynbpix Бек. Вiдкрити 04i на свгг. 1нтерв'ю // Журнал Deutschland. — 2003. — № З (червень/липень). — С. 48—51.
5. Галъперта В. О. Осв^ня пол^ика в трансформацшному сусшльств^ сощально-фiлософський аналiз. Автореф. канд... фшос. н.: 09.00.03 /1н-т. вищо! освiти АПН Укра1ни - К., 2003. - 20 с.
6. Конох М. С. Проблеми освгги в контекст сощально-фшософського ан^зу. Автореф. д-ра. фiлос. н. — К., 2003.
7. Марчук С. Укра1на: нова парадигма поступу. — К.: Авалон, 2001. — 216 с.
Олег Чабала. Методологические основания понимания образовательных процессов в эпоху глобализации
Рассматриваются методологические основания понимания образовательных процессов в эпоху глобализации. Акцентируется внимание на ключевых факторах, которые способствуют развитию тенденций к глобализации образовательного пространства. Раскрываются некоторые позитивные и негативные последствия данного процесса, их влияние на развитие образования. Обращается внимание на роль знаний в формировании современного глобального образовательного пространства.
Oleg Chabala. Methodological Grounds to Understanding the Educational Processes in the Era of Globalization
The article presents an analysis of methodological grounds to understanding education process in the era of globalization. The accent is made on the key factors promoting further globalization of the educational space. Some positive and negative consequences of this process, their influence on education development are showed in the article. The role of knowledge in the development of the modern global space of education is emphasized.
218
Фiлософiя освти 2/2005
