CC BY
102
Magazynshchykova I.P., Adamovskyy M.G. Higher professional education ecologization result in the competency-based approach format
There has been substantiated the necessity to include the ecological competency into the list of main competencies predetermining academic achievements in a higher professional school according to the requirements of the National Qualifications Framework. There have been defined the conceptual bases of the structural analysis and operationalism of the concept ecological competency to empirically evaluate its formation level.
Keywords: education for sustainable development, education ecologization, competency-based education (CBE) approach, specialist's ecological competency.
УДК 378 Доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ОСВ1ТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: НАПРАЦЮВАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
Йдеться про осв^у, спрямовану на формування компетенцш, необхщних для забезпечення переходу до сталого розвитку, збалансування, гармошзащю економiч-них, довкшьних i сощальних аспекпв людсько!' дiяльностi.
Ключовг слова: осв™ для сталого розвитку, форми, принципи, компетенци.
Постановка проблеми в загальному виглядг У турбулентш роки першого десятирiччя ХХ1 ст. чико окреслились новi виклики [25], яю визна-чатимуть розвиток суспiльноï практики в найближчi десятилiття, впливати-муть як на нацiональну i галузеву полiтику, так i на шдивщуальну поведiнку. Цi виклики значною мiрою зумовленi наслiдками антропогенних впливiв, яю набули небувалого розмаху i сили в епоху антропоцену [25]. ïхня синергiя потребуе формування вiдповiдних компетенцш у тих, хто приймае ршення або готуеться до майбутньоï дiяльностi, щоб забезпечити задоволення потреб рiзних поколiнь в екологiчно обгрунтований i сощально прийнятний спосiб з погляду коротко- i довгостроковоï перспективи. Вщтак новi вимоги постають до тих, хто навчае i готуе до професiйноï дiяльностi в умовах "наповненого" свiту [18], коли необхiдне холютичне розумiння природи антропогенних впливiв i необмежений рамками галузевоï науки пошук шляхiв уникнення нових i усунення юнуючих впливiв.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Стадий розвиток (СР) - це безальтернативна глобальна стратепя вщповщального i мудрого поеднання сучасних i майбутшх iнтересiв, за втшення якоï несе вiдповiдадьнiсть кожна нащя i кожна держава [20]. Проте, як засвщчують масштабнi незворотнi про-цеси втрати якостi довкiлля, яю вiдбуваються вже пiсля Рiо, самого лише ро-зумiння тут замало. Необхiднi масштабнi проактивнi дiï, креативними етцен-трами яких мають стати заклади освiти всiх рiвнiв. Освгга, в усiх ïï формах i на вих рiвнях: вiд дошкiльноï до пiслядипломноï, а також неформальна та ш-формальна [35, 36], вдаграе вирiшадьну роль у досягненш цiлей Агенди-21.
Концепцiя "освiта для сталого розвитку" (ОСР), введена Йоганнесбур-зьким самггом (2002 р.), вщображае необхiднiсть переосмислення i реформу-вання всiеï суспiльноï практики, i насамперед освии, задля "розширення можливостей людей рiзного вiку брати на себе вщповщальнють за створення сталого майбутнього" [33]. Цей самiт, на якому було наголошено на
взaeмoзв'язкy мiж cтaлicтю тa ocвiтoю, cпoнyкaв OOH poзпoчaти Пpoгpaмy "Деcятиpiччя ocвiти для cranora poзвиткy", метoю якoï бyлo визнaченo штег-pyвaння кpитеpiïв i ^инцитв CP в yci acпекти нaвчaння зaдля дocягнення змiн y говедшщ (пoбyтoвiй i пpoфеciйнiй), як б зaбезпечили фopмyвaння cycпiльcтвa CTanora poзвиткy. Пpинципи OCP cфopмyльoвaнi в зaявi "npo oc-вiтy для CTanora poзвиткy", пpийнятiй Киïвcькoю кoнфеpенцieю мiнicтpiв "Дoвкiлля для Gвpoпи" (2003):
• OCP e мiжceкxopaльнoю, вoнa oxoплюe екoнoмiчнi, екoлoгiчнi, xexeiHRi xa coцiaльнi acпекxи i пoxpебye yчacтi xa цiлicнoгo (xoлicxичнoгo) пiдxoдy;
• OCP Hae зaoxoчyвaxи кpиxичне мислення учшв ycix pisniE нaвчaння як nepe-дyмoвy для кoнкpexниx дш зaдпя CP;
• npoблeмaxикa CP мae знaйxи вiдoбpaжeння в ycix ocвixнix npoгpaмax ycix piвнiE нaвчaння, y т.ч. y npoфeciйнiй ocвiтi xa niдEищeннi кEaлiфiкaцiï;
• OCP нenepepвнa, oxonлюe фopмaльнy, нeфopмaльнy i нeoфiцiйнy ocвixy;
• мexa OCP - poзшиpeння мoжливocxeй гpoмaдян с^ияти noзиxивним змiнaм нaвкoлишньoгo cepeдoвищa, щo nepeдбaчae npoцecнo-opieнxoвaний тдаэд, noбyдoвaний na ocoбиcтiй yчacxi кoжнoгo [20].
Вiдтaк y Вiльнюcькiй дeклapaцiï (2005 p.) нaгoлoшeнo, щo "ocвiтa, 6y-дучи пpaвoм людини, e пepeдyмoвoю дocягнeння CP тa виняткoвo вaжливим iнcтpyмeнтoм xopoшoгo yпpaвлiння, iнфopмoвaнoгo ^ийняття piшeнь, a тa-кoж пpocyвaння дeмoкpaтiï. OCP poзвивae i змщнюе пoтeнцiaл oкpeмиx oci6, груп, гpoмaд, opгaнiзaцiй i кpaïн для ^ийм^я piшeнь i вибopy зaдля CP. Bo-нa мoжe зaбeзпeчити змши в свгшгаад, oтжe зpoбити таш cвiт безпечшшим, здopoвiшим i бaгaтшим, пoкpaщивши тaким чинoм якicть життя. OCP меже зaбeзпeчити кpитичнe пepeocмиcлeння i кpaщe poзyмiння для того, щoб дocлi-джyвaти нoвi шнцепцп тa бaчeння i poзвивaти нoвi мeтoди тa iнcтpyмeнти" [32]. Poзyмiння poлi ocвiти в дocягнeннi CP зн^тго вiдoбpaжeння в cтpaтeгiï GC-2020 [21]. У бiльшocтi кpaïн GC i CНД зaбeзпeчyeтьcя пoлiтичнa тa е^го-мiчнa пiдтpимкa OCP [1]. Як зacвiдчyють дoкyмeнти ЮНЕCКO, ^исвячеш aнaлiзy дocягнeнь 3a пepшy пoлoвинy Дecятилiття ocвiти для cтaлoгo poзвит-ку, y piзниx кpaïнax свиу OCP cтaлa вaжливoю cклaдoвoю eкoлoгiчнoï пoлiти-ки i нaцioнaльниx шнцепцш. 3a дaними SIDA [29], та^икш^ 2008 p. 78 ^a-ш cвiтy мaли opгaни нaглядy 3a фopмyвaнням OCP i пoв'язaниx i3 нею фop-мaльнoгo i нeфopмaльнoгo нaвчaння щoдo змiни клiмaтy, дoвкiлля, здopoв'я.
У 2003 p., oдpaзy ж пicля Caмiтy в Йoгaннecбypзi, бyлo пpийнятo noc-тaнoвy КМУ "npo зaтвepджeння кoмплeкcнoï пpoгpaми peaлiзaцiï нa тащ-oнaльнoмy piвнi piшeнь, пpийнятиx нa Bcecвiтньoмy caмiтi 3i cтaлoгo poзвит-ку, нa 2003-2015 pom" [12], яга, не дicтaвши нaлeжнoгo викoнaння, втpaтилa чиннicть y 2011 p. Пpoтe y пpoeктi Cтpaтeгiï poзвиткy ocвiти в Укpaïнi нa 2012-2021 poки oдним i3 cтpaтeгiчниx нaпpямiв визнaнo пepeopieнтaцiю ocвi-ти нa цiлi CP [13, п. 1.2], щo aктyaлiзye тему cтaнoвлeння тa poзвиткy OCP в Укpaïнi i cвiтi.
Звщси мета дослщження: пpoaнaлiзyвaти тeндeнцiï cтaнoвлeння OCP, виявити вiдпoвiднi нaпpaцювaння i cфopмyвaти зaвдaння ïï пoдaльшoгo poзвиткy.
Виклад основного матер1алу. Нaпepeдoднi Cвiтoвoгo caмiтy Pio+20 пpибiчники i cyпpoтивники cтpaтeгiï CP пpиcкiпливo aнaлiзyють нaпpaцю-
вання та прорахунки на шляху переходу суспшьства до СР. Попри серйозш полггачш та iнституцiйнi напрацювання, доволi тривожними е тенденцп, вплив яких набув глобального характеру. Зокрема, дослщжуючи планетарш процеси та межi допустимого втручання в них людини, науковий колектив, очолений шведським дослiдником О. Коск^гтдш'ом вказав на те, що для двох iз дев'яти виявлених ним планетарних процешв - змiни кшмату i втрати бь орiзноманiття - ця межа була перейдена вже тсля прийняття стратеги СР, а процеси руйнування одного з фундаментальних бiогеохiмiчних процесiв -азотного циклу, - рубжон для якого був перейдений ще у 80-х роках, навиь не вповiльнюються [27].
Враховуючи такi реалп, важко сподiватися, що внаслщок поступових змiн iз часом людство перейде на траекторiю СР. Цього часу просто немае. Тож необхщними i невiдкладними стають швидю i докорiннi змiни науково1 картини свпу i свiтосприйняття сучасно1 людини, 11 способу життя i господа-рювання.
Прогнозуючи умови для розвитку бiзнесу, швейцарська консульта-цiйна компанiя КРМО [25] вказуе на такi виклики: змша клiмату iз широким спектром фiзичних i соцiально-економiчних наслщюв; зростання попиту на енергетичш ресурси i паливо, непрогнозованiсть i мiнливiсть щн на них; нес-тача питно1 води та обмеженiсть матерiальних ресуршв; знелiсення i занепад екосистем; зростання чисельносп населення, пiдвищення рiвня життя та по-силення урбашзацп; загострення питання продовольчо! безпеки. Синергiя цих виклиюв потребуватиме нових компетенцiй, знань i навичок, необхiдних для глибокого розумшня проблем i вирiшення посталих завдань, що мае уможливити ОСР.
Нова, холютична парадигма освiти, необхщна для побудови суспшь-ства СР, вирiзняеться сво1ми цiлями, змiстом, формами та методами. ОСР покликана сформувати навички щентифшацп об'ективно iснуючих довкшьних обмежень та адаптацп суспшьства до них [32]. Освггаш процес як процес розвитку потенщалу ошб / груп / органiзацiй, формування компетенцш iз ви-користанням мiж- i трансдисциплiнарних пiдходiв i методiв навчання, орiентованих на особу, що навчаеться, та 11 спiвучасть у процес навчання, мае стати шдгрунтям формування нового способу мислення, за якого вш со-цiально-економiчнi та сощально-еколопчш процеси потрiбно розглядати з урахуванням принцитв сталостi та науково обгрунтовано! обережностi [9].
Мiждисциплiнарнiсть ОСР ставить багато питань до змкту освии для сталостi. Серцевиною ОСР вважають екологiчну освiту. Ця думка воображена в Концепцп еколопчно! освiти Укра1ни [8] i реалiзована у викладаннi дис-циплiни "Еколопя" як нормативно! практично для вшх напрямiв пiдготовки. Однак екологiчна освгга не е освiтою для СР. Хоча тут варто зазначити, що в рiзних кра!нах свiту юнують рiзнi традицп еколопчно! освiти: новi та устале-нi, обмеженi питаннями охорони природи i менеджменту природних ресур-сiв, як це е в окремих кра!нах Свропи та Двшчно! Америки, та розширенi до врахування соцiально-економiчних i полiтичних питань в контексп Сток-гольмсько! (1972) i ТбЫсько! (1977) декларацiй, як це е в окремих кра!нах
Свропи, Латинсько! Америки та Африки [39]. Власне таке розширене тракту-вання еколопчно! освiти справдi збiгаeться за змютом i3 ОСР.
Методологiчною основою ОСР, на наш розсуд, мае стати постнекла-сична наука (postnormal science), об'ектом дослщження яко! е синергетичш системи, якi коеволюцiонують разом i3 людиною [3, 14, 18, 23]. Цю науку ви-рiзняють мiж- i трансдисциплiнарнiсть, подолання протиставлення людини i природи, нелiнiйнiсть i генерацшнють. В основi прийняття управлiнських рь шень мае лежати критерiй еколого-економiчноl ефективностi [6, 16]. Дина-мiчну взаемодiю сощально!, економiчноl та еколопчно! тдсистем у процесi пошуку прийнятного розмiру та форми економiчноl системи за умови обме-жено! потуги глобально! екосистеми Землi вiдображае концептуальна модель, наведену на рис. [6]. Цей пошук забезпечуе координуюча роль суспшь-них iнститутiв, як виробляе суспiльство з урахуванням дом^ючого довкшь-ного контексту i суспшьного дискурсу.
Рис. Концептуальна модель взаемоди соцiо-еколого-економiчноí' системы.
Геометрична форма ф^р, вибрана для представлення тдсистем, вiдображаe природу остантх. Рiзнi типи лтт використано для вiдображення динамт систем
Обов'язковим елементом ОСР е дисциплши, як формують фшософсь-ке бачення проблематики СР, знайомлять iз iсторiею i фiлософiею науки та уможливлюють екологiзацiю фiлософсько-наукового свiтогляду i сустльно! практики [2, 14-16]. Необхiдним елементом е екожмчна теорiя - фiлософiя економiчноl науки - iз розширеним предметним простором, в якому проблематику багатства розглядають в трьох вимiрах: економiчному, шституцшно-му i довкiльному [6, 15]. Екологiчна економжа [16, 18] може слугувати хорошим прикладом постнекласично! економiчноl науки i добротним теоретич-ним тдгрунтям для аналiзу соцiо-еколого-економiчноl ефективностi алокацп ресурсiв. I! базова модель взаемодп трьох пiдсистем чiтко показуе еколопчш обмеження економiчноl дiяльностi [6, 18].
Обов'язковим елементом ОСР мають стати дисциплши, як забезпе-чать володшня iнструментарiем запобiгання через екодизайн (а не фшьтру-вання!!) та усунення еколого-деструктивних наслщюв культурно-юторично! традицп "управлшня природою" [2] у контекстi життевого циклу виробiв i проектiв.
Результати опитування викладачiв щодо змiсту ОСР, яю описуе J. М-kel [26], дали змогу виокремити двi ознаки позицюнування навчальних прог-рам: вщповщальшсть за дiяльнiсть (особиста чи шституцшна) i критерп прийняття рiшень (особисл принципи чи прагматичнi мiркування). Вщгак погляди рiзних груп щодо змюту ОСР роздiлились на чотири частини: штер-налiсти пропонують зосередитися на вивченш самого себе та свого довкшля; рефлективiсти хочуть вивчати процедури дослiдження та оцiнювання впли-вiв; реалiсти вважають необхiдним вивчення способiв знаходження шформа-цп; а регулятивюти прагнуть вивчати системи цiнностей та уподобань щодо послуг довкшля та ставлення стейкхолдерiв до них (табл. 1).
Табл. 1.1нформацшш потреби за групами поглядiв на вiдповiдальнiсть
(допрацьовано за [26])
II Принципов! II II м1ркування Ц Особиста вщповщальшсть 1 £ ин та я м § & а а а-а С s
1нтерналют: роби те, що вважаеш правильним Ытерн^зоват делокалЬзоват щHHoemi Рефлективют: роби те, що на твою думку спрацюе Внутршня ситуативна рацюнальтсть
Регулятивют: роби те, що ти маеш робити як член групи ЕкстерналЬзоват регулятивт норми Реалют: роби те, що експерти вважають д1евим Зовншш реалктичш норми
Сусшльна / !нституцшна вщповщальшсть
Мiж- i трансдисциплшаршсть ОСР, ii холютична природа породили rocTpi дискусп щодо форми здшснення ще1 освiти, оскшьки зрозумшо, що вона мае охопити Bei вiковi категорп та Bei напрями шдготовки, способи нав-чання та еколопчного iнформування. Форми оргашзацп ОСР позицюнують за двома ознаками: спошб подання (iснуючi або новi програми / спецiальностi / курси) та характер освишх програм (дисциплiнарнi i мiждисциплiнарнi) (табл. 2). Кожен i3 пiдходiв мае сво1 переваги i недолiки, а вiдповiдно й умови застосування [28].
Розумшня сильних i слабких аспектiв кожно1 форми ОСР, Ii можли-востей i переваг, а також потреб у ресурсах та адмшютративнш тдтримщ, дасть змогу бшьш обгрунтовано вибирати вiдповiднi форми та реалютично будувати очiкування вщ ii впровадження.
У сучасному дискурс щодо освiти задля сталостi дедалi бiльша роль вiдводиться пiдходам i методам навчання. Пiдхiд уше1 школи (whole school approach), розкритий у пращ K. Henderson i D. Tilbury [24], сприяе тдвищен-ню дiевостi ОСР. Згiдно з цим шдходом, змiст навчання мае бути тдкршле-ний i продовжений: 1) корпоративною культурою ушверситепв (колепаль-ним прийняттям ршень, пiдтримкою креативних студенпв i викладачiв, ств-працею з громадою i НУО, нормами, традищями i подiями, якi пiдтримують щнносп навчального закладу); 2) екологiчним менеджментом "зелених студ-мютечок", вiдкритим для еко-шновацш; 3) методами навчання, як формують у студентiв навички виршення проблем на засадах СР, зокрема груповому i спiльному навчанню, активному навчанню у ходi виконання проекпв, нав-чанню в реальних контекстах, напр. науковi ательери (scientific ateliers) [5, 22]. Дидактика ОСР мае забезпечити формування компетенцш, умiнь, необ-
хщних для генерування, втшення i поширення еко-шновацш. Сьогодш, у другiй половинi Десятилптя освiти для СР, СЕК ООН зосереджуеться на формуваннi компетенцiй [31], ЮНЕСКО - на самих процесах навчання [34].
Табл. 2. Позицюнування навчальних програм зi сталого розвитку
(допрацьовано за [28])
Спос1б подання освггшх програм
юнуюч! программ
нов1 програми
«
«
1. 1нтегрування проблематики СР в юнукга програми / курси
2. Створення нових, дисциплшарно-ор1енованих
Переваги
Недолжи
Переваги
Недолши
Простота реал1зацИ; Мшмальш потреби в ресурсах; Немае потреби в тдтримщ адмшстраци
Обмежет можливоста штегрування вимог СР
Проблематика СР чгтко окреслена в
дисциплшах; Бшьш стандартизований тдхщ до викладання проблематики СР в рамках окремих дисциплш
Бшьш1 потреби в ресурсах 1 тдтримщ;
Викладання СР оргашзоване як окремий блок
Застосовують у випадку мотивованост викладач1в та обмеженост ресурмв
Застосовують для видшення дисциплш 1з ор1ентащею на СР
3. 1нтегрування 1мперативу сталост1
4. Створення м1ждисциплшарних програм ввдповщно до потреб СР
Переваги
Недолши
Переваги
Недолши
М1ждисциплшартсть програм; Ширше коло аплшанлв
Мйждисципль нарт ресурси; Потреба в тдтримщ
СР пронизуе вс дисциплши; Ширше коло аплшанлв
Найбшьш1 потреби в ресурсах 1 тдтримщ адмтастрацп
Застосовують, коли важлив1 м1ждисциплшарш тдходи до СР
Застосовують, коли стадий розвиток е стратег1чною метою
Останш дослiдження, проведенi в рiзних кра1нах щодо очiкуваних результата процесу розгортання ОСР, засвщчують таке: освiтяни Швецп вва-жають, що "для СР необхiдна рiзнопланова компетенцiя, в основi яко1 лежить готовнють думати, дiяти i брати вщповщальнють на основi холiстичного ро-зумiння передумов життя на зе]^ у глобадьнiй перспективi. Вона включае в себе готовнiсть постiйно навчатися вщ iнших i готовнiсть ствпрацювати, до-лаючи дисциплiнарнi та професшш кордони, мислити та критично анадiзува-ти i розв'язувати проблеми, шукаючи можливостi та обмеженостi у профе-сiйних функцiях. Важливою е здатшсть до комплексного мислення i викорис-тання спецiалiстiв iз рiзних галузей. Лiдери повиннi мати вмiння створювати ентузiазм i креативно мислити" [пер. за 39, с. 114]. Дансью колеги наголошу-ють, що компетенцн для СР охоплюють "розумшня СР, системне мислення, iнтегроване бачення та особисте лщерство i тдприемництво, розкритий твор-чий потенцiад, визнання хаосу та комплексности сприяння колективнш змь нi" (пер. за [39], с. 114).
Бачення шмецьких колег розкриваеться концепщею Gestaltungskompe-1еп2 - оргашзаторсью здiбностi, - яка описуе здатнiсть учнiв застосувати
знання ^o CP та iдентифiкyвати нpoблеми неcталoгo poзвиткy, щo oзначаe вмiння зpoбити виcнoвки щoдo екoлoriчнoгo, екoнoмiчнoгo i coцiальнoгo poз-витку в ïxнiй динамiчнiй взаeмoзалежнocтi, нрийняти piшення на ocнoвi циx виcнoвкiв i заcтocyвати ïx y влаcнiй дiяльнocтi, як член гpoмади, та в нoлiтич-нiй дiяльнocтi щoб гарияти CP [З9, c. 11S, З8]. Елементами та^га бачення е такi ^м^тен^^ миcлити пер^ектив^, вpаxoвyючи невизначенicть i npo^ ж>зи; гoтoвнicть дo мiждиcциплiнаpнoï po6oto; вiдкpитicть миcлення i гатов-нicть залyчати piзнi неpcнективи i гогляди; здатнicть cнpиймати чyжi цiннoc-тi i неpеocмиcлювати влаcнi гогляди; здатнicть вщчувати, cнiвнеpеживати i штью вiднoвiдати. Щo ж дo cамoгo нoняття гештальт (вщ нiм. Gestalt - щ-лicний oбpаз, структура), тo (ocoбиcте) тpанcфopмyюче навчання мае кшька вимipiв: тpанcчаcoвий (минуле, тепершне, майбyтнe i мiжнoкoлiннeве), тран-cдиcциплiнаpний (coцiальнo-наyкoвий i нpиpoдничo-наyкoвий cнocoби мте-лення), тpанc-нpocтopoвий ^кальний, регюнальний, глoбальний) i тран-cкyльтypний.
В yкpаïнcькiй ocвiтнiй тpадицiï OCP базyeтьcя на ^нцепцп екoлoгiч-нoï ocвiти. Пpoте цьoгo недocтатньo, ocкiльки OCP мае неoдмiннo включати coцio-екoнoмiчнi та пoлiтичнi аcнекти. Лише за такoгo нiдxoдy екoлoгiзацiя ocвiти наближаeтьcя дo OCP. Pазoм iз тим y нpoфеciйнiй ocвiтi зараз жла-даeгьcя шша тенденцiя: наказoм МОН Укpаïни № 947 вщ 1З жoвтня 2010 р. "npo затвердження Тинoвoï базиcнoï cтpyктypи навчальниx нланiв для тдга-тoвки квалiфiкoваниx poбiтникiв y нpoфеciйнo-теxнiчниx навчальниx закла-даx" неpедбаченo вивчення дищинлши "Ocнoви енеpгoефективнocтi" (за-гальнoнpoфеciйна нiдгoтoвка). Boна нiдгoтoвана в pамкаx украш^^-шме^-кoгo нpoекгy "Пiдтpимка pефopм нpoфеciйнo-теxнiчнoï ocвiти в Укpаïнi з ypаxyванням енеpгoефективнocтi" [7], мае cyчаcне нанoвнення i мультиме-дiйнy тдтримку [4]. Диcцинлiна дае xopoше poзyмiння нpoблем енеpгетичнoï безнеки та енеpгoефективнocтi, якi е cьoгoднi визначальними для пеpеxoдy Дo CP.
У Нацюнальнш дoнoвiдi "Ocвiта для cталoгo poзвиткy", яка cтала нер-шим yзагальненням дocвiдy Укpаïни y cтанoвленнi OCP, зазначего, щo OCP нopяд iз нpoфеciйними екoлoгiчним, екoнoмiчним та шшими видами ocвiти нередбачае "шиpoкi мiждиcциплiнаpнi знання, кoтpi базyютьcя на ^мплек-cнoмy нiдxoдi дo poзвиткy cycнiльcтва, екoнoмiки та навкoлишньoгo cеpедo-вища" [11, c. 1].
Пеpшy в Украш мiждиcцинлiнаpнy магicтеpcькy "Екoнoмiка дoвкiлля i нpиpoдниx pеcypciв" [10], poзpoбленo в 1997 р. в Hацioнальнoмy лicoтеxнiч-нoмy yнiвеpcитетi Укpаïни (НЛТУ Украши) в cнiвнpацi з yнiвеpcитетами Фpайбypга (Hiмеччина), Падyï (Iталiя) та Гента (Бельпя), вже cьoгoднi вoна мае цiкавi нанрацювання в теopiï та метoдoлoгiï екoлoгiчнoï екoнoмiки, ета-нoмiки дoвкiлля, в екoнoмiцi лicoвиx pеcypciв, менеджментy дoвкiлля тд-нриемств. Львiвcька шкoла екoлoгiчнoï екoнoмiки, oчoлена академiкoм HAH Укpаïни Ю. Туницею [16], збагачyeтьcя мiждиcцинлiнаpним iнcтpyментаpieм виявлення та poзв'язання кoмнлекcниx нpoблем, виршення якиx нoтpебye xo-лicтичнoгo cвiтocпpийняття й iнcтитyцiйнo-екoнoмiчнoгo oнpацювання. Це
стало можливим завдяки штеграцп зусиль викладачiв i студенпв, якi дiстали освiту за рiзними напрямами й об'еднали сво1 знання в пошуку рiшень задля досягнення сталостi.
У навчальному процеш в НЛТУ Укра1ни використовують i вiдповiднi едукацiйнi пiдходи i методи, в яких змют освiти взаемодiе з умовами i техно-лопями навчання i допомагае формувати навички прийняття екологiчно ви-важених ршень у спiвпрацi зi стейкхолдерами. Перший досвщ такого навчання в НЛТУ вже е: мiжнароднi науковi студи (ательер) "Екологiчна еконо-мша i стадий менеджмент лiсового господарства" у спiвпрацi з колегами з Ганд-1нститутом еколопчно1 економiки Унiверситету Вермонта (США) i Шведського унiверситету аграрних наук показав величезний потенцiал таких трансдисциплшарних методiв навчання [5, 22]. Його розвитком став укра-1нсько-американський проект програми и8АГО "Енергоефективнi студентсь-кi мютечка", який об'еднав студентав i викдадачiв рiзних факультетiв i тдроз-дiлiв унiверситету у пошуку шляхiв усунення втрат ресурсiв в мютечку.
Висновок. Широке застосування шклюзивних та iнновацiйних тдхо-дiв в ушх освiтнiх програмах, для вшх рiвнiв пiдготовки забезпечить взаемо-дто змiсту освiти та навчального середовища, що сприятиме формуванню не-обхвдних майбутнiм випускникам "спецiальних знань i компетенцiй для ство-рення вщкритих для участi процесiв прийняття ршень i розв'язання конфлж-пв, ... для змш у поведiнцi студенпв i працiвникiв унiверситету для форму -вання сталого i справедливого майбутнього" [19]. I тодi можна сподiватися, що "екологiчна вiдповiдадьнiсть матиме таке ж важливе значення для това-рiв, якi купують споживач^ як охорона здоров'я i безпека сьогодш" ([17], с. 15, перекл. за [30]).
Актуальш напрями подальшого розроблення окреслено'! пробле-ми. Розвиток ОСР в Укра!ш потребуе державно1 тдтримки, вiдповiдних програм i полiтичних ршень, вимагае подальшого теоретичного обгрунту-вання змюту, форм i методiв, формування i застосування iнкдюзивних тдхо-дiв i методiв навчання через особисту участь. У навчальнш роботi в Украш такi методи ще мають обмежене застосування, але тi приклади, якi вже е, де-монструють чудовi результати i пiдтверджують необхщнють 1х широкого запровадження на вшх рiвнях освiти: вiд дошкшьно1 до тслядипломно!, а та-кож неформально1 освiти.
Л1тература
1. Богодюбов В.М. Формування змюту освгги в штересах сталого розвитку сустльства / В.М. Боголюбов // Науковий вюник НУБШ Укра1ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Ук-ра!ни, 2011. - С. 159-164.
2. Василенко Л.И. Отношение к природе: "традиция управления" и "традиция сотрудничества" / Л.И. Василенко // Вопросы философии. - 1987. - № 7. - С. 145-154.
3. Добронравова И.С. На каких основаниях возможно единство современной науки? // В кн.: Синергетическая парадигма. - М. : Изд-во "Прогресс-Традиция", 2000. - С. 343-353.
4. Електронш засоби навчання, 2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з Ьйр://^'^'^'. elearning-pto.gov.ua/3505.html.
5. Загвойська Л. Еколопчна економжа 1 менеджмент сталого люового господарства / Л. Загвойська, I. Соловш // Економжа Укра1ни : полггико-економ1чний журнал. - 2008. - № 3. - С. 92-95.
6. Загвойська Л.Д. Фiлософсько-економiчний дискурс проблеми "Людина-Природа" / Л.Д. Загвойська // Сталий розвиток та екологiчна безпека: теорiя, методологiя, практика / В.М. Андерсон, Н.М. Андреева, О.М. Алимов та íh. / за наук. ред. С.В. Хлобистова / ДУ "1ЕПСР НАН Укра!ни", 1ПРЕЕД НАН Укра1ни, СумДУ, НД1 СРП. - Омфетополь : ВД "АР1-АЛ", 2011. - С. 12-41. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ndisrp.ucoz.Ua/_ld/0/ 2_monographiya_t1 .pdf.
7. 1н-т професшно-техшчно! освгги НАПН Укра!ни, 2011. Iнформацiйний довщник.
8. Концепцiя еколопчно! освiти Украши // 1нформацшний збiрник Мiнiстерства освГти i науки Укра!ни. - 2002. - Вип. 7. - С. 3-23.
9. Левгавський К. Освгга для сталого розвитку / К. Левгавський, С. Степаненко, Н. Тимошенко // Вища школа. - 2009. - № 5. - С. 28-39.
10. Максимiв Л. (ред.). Економжа довкшля i природних ресурав. Навчальнi програми магiстерського курсу шдготовки економiстiв-екологiв / за ред. Л.1. Максимiв, Л.Д. Загвойсь-ко!, М.Е. Матвеева. - Львiв : Вид-во "Афiша", 2002. - 124 с.
11. Нащональна доповщь "Освiта для сталого розвитку", 2007. - 142 с.
12. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 26.04.03 р., № 634 "Про затвердження комплексно! програми реалiзацil на нащональному рiвнi рiшень, прийнятих на Всесвггньому самiтi зi сталого розвитку, на 2003-2015 роки".
13. Проект Стратеги розвитку освгги в Укра1ш на 2012-2021 роки, 2011. - 144 с.
14. Стьопин В. Синергетика и системный анализ / В. Стьопин // Синергетическая парадигма. Когнитивно-коммуникативные стратегии современного научного познания. - М., 2004. - С. 128-132.
15. Тарасевич В. Постнеокласична наука та екож^чна теорiя / В. Тарасевич // Економ> ка Укра!ни : полiтико-економiчний журнал. - 2004. - № 2. - С. 59-65.
16. Туниця Ю.Ю. Еко-економжа i ринок: подолання суперечностей / Ю.Ю. Туниця. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 236 с.
17. Blair T. Prime Minister's Speech on Climate Change to HRH the Prince of Wales's Business and Environment Programme, 2004. - 264 p.
18. Daly H. Ecological Economics. Principles and applications / H. Daly, J. Farley. - Washington: Island Press, 2004. - 454 p.
19. Declaration by the German Rectors' Conference and the German Commission for UNESCO on Higher Education for Sustainable Development, 2009. Universities for sustainable development.
20. Economic Commission for Europe. Statement on Education for Sustainable Development by the UNECE Ministers of the Environment. - Kyiv, 2003.
21. Europe 2020 - The EU strategy for smart, sustainable and inclusive growth. - 2010.
22. Farley, J. Transdisciplinary paths towards sustainability: new approaches for integrating research, education and policy / J. Farley, L. Zahvoyska, L. Maksymiv. In: Ecological economics and sustainable forest management: developing a transdisciplinary approach for the Carpathian Mountains. I.P. Soloviy, W.S. Keeton (Eds.). - Lviv : UNFU Press, Liga-Press, 2009. - P. 55- 69.
23. Funtowicz S. Science for the Post-Normal Age / S. Funtowicz, J. Ravetz // Futures. - 1993. - 25/7 September. - P. 739-755.
24. Henderson, K., Tilbury, D., 2004. Whole-School Approaches to Sustainability: An International Review of Sustainable School Programs. Report Prepared by the Australian Research Institute in Education for Sustainability for Department of the Environment and Heritage, Australian Gov-t.
25. KPMG. Expect the Unexpected: Building business value in a changing world. 2012.
26. Nikel J. Making Sense of Education "Responsibly": Findings from a Study of Student Teachers' Understanding (s) of Education, Sustainable Development and Education for Sustainable Development // Environmental Education Research. - 2007. - Vol. 13 (5). - P. 545-564.
27. Rockstrom J. Planetary Boundaries: Exploring the safe operating space for humanity in the Anthropocene / J. Rockstrom et al. // Nature. - 2009. - Vol. 46. - P. 472-475.
28. Rusinko C. Integrating sustainability in higher education: a generic matrix // International Journal of sustainability in Higher Education. - 2010. - Vol. 11, No 3. - P. 250-259.
29. Swedish International Development Cooperation Agency. Education for SD: research overview. In: A. Wals and J. Klieft (Eds.). SIDA Review. - 2010. - Vol. 13.
30. UK SD Commission. I will if you will: towards sustainable consumption, 2006.
31. UNECE. Education for sustainable development. Expert Group on Competences.
32. UNECE Strategy for Education for Sustainable Development adopted at the High-level meeting of Environment and Education Ministries. - Vilnus, 17-18 March, 2005.
33. UNESCO. Education for Sustainability - From Rio to Johannesburg: Lessons learnt from a decade of commitment. Paris, UNESCO Education Sector, 2002.
34. UNESCO. Education. Expert group.
35. United Nations General Assembly resolution 57/254 of 20 December 2002 on the United Nations Decade of Education for Sustainable Development.
36. United Nations, Agenda 21 - Global Programme of Action on Sustainable Development,
1992.
37. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division, 2011. World Population Prospects: The 2010 Revision.
38. Wall A.E.J. Third way sustainability in higher education: some (inter) national trends and developments / A.E.J. Wall, J. Blewitt. In: P. Jones, D. Selby and S. Sterling (Eds.). Green Infusions: Embedding Sustainability across the Higher Education Curriculum. - London : Earthscan, 2010.
39. Wall A.E.J., DESD We Can? Some Lessons Learnt from Two Mid-DESD Reviews // Global Environmental Research. AIRIES. - 2010. - Vol. 14, No 2. - P. 109-118.
Загвойская Л.Д. Образование для устойчивого развития: наработка и задачи
Рассмотрена концепция образования, направленного на формирование компетенций, необходимых для обеспечения перехода к устойчивому развитию, гармонизацию экономических, экологических и социальных аспектов человеческой деятельности.
Ключевые слова: образование для устойчивого развития, формы, принципы, компетенции.
Zahvoyska L.D. Education for sustainable development: findings and
tasks
Education aimed in competences for transition to sustainable development, balancing, harmonizing economic, social and environmental dimensions of human activity is considered.
Keywords: education for sustainable development, forms, principles, competences.
УДК 631.147:504:338.43 Здобувач Т.О. Чайка1 -
Миколагвський державний аграрний университет
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ЕКОЛОГ1ЗАЩ1 ВИЩО1 АГРАРНО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1
Дослщжено сутшсть i актуальшсть еколопзаци вищо! аграрно! освпи в умовах сьогодення. Надано визначення "еколопчна аграрна освпа" з урахуванням 11 особли-востей i вимог сьогодення. Проаналiзовано стан еколопчно! освпи у професшно-техшчних та вищих аграрних навчальних закладах, визначено 11 недолжи та запропо-новано напрями 1х усунення з урахуванням мiжнародного досвщу i нацюнальних традицш. Обгрунтовано необхщшсть формулювання основно! проблеми економжи через принципи фiзичноi економп.
Ключовг слова: стшкий розвиток, еколопчна освгга, аграрна освгга, еколопчна свщомють, еколопчна культура, еколопчна аграрна освгга, гумашзм, фiзична екож^я.
Постановка проблеми. Сьогодш актуальшсть еколопчних проблем в умовах надзвичайно високого р1вня тзнання 1 розвитку потребуе термшово-
1 Наук. ке^вник: доц. Н.М. йренко, д-р екон. наук - Науковий шститут шновацшних технологш та змкту аграрно! освпгс
