CC BY
30
1. ЕКОЛОГ1ЧНА ПОЛ1ТИКА I МЕНЕДЖМЕНТ ПРИРОДНИХ РЕСУРС1В
УДК338.246:502.34 Проф. 1.М. Синякевич, д-р екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГГЧШ I СОЦ1АЛЬН1 ВИКЛИКИ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШОГО СТОЛ1ТТЯ: ПРОБЛЕМИ IX ПОДОЛАШШЯ
Розглянуто глобальнi i нацiональнi виклики двадцять першого столiття та шляхи ix подолання. Розкрито мiсце енвайроеконом1чно'1 науки у вирiшеннi проблем довкшля.
Ключов1 слова: екологiчнi загрози, еколопчна полiтика, енвайроекономiчна наука, сталий розвиток, еколопчна економ1ка.
Prof. I.M. Synyakevych - USUFWT
Environmental and Social Challenges of the XXI Century:
Problems of Response
Global and national challenges of the XXI century and options for the response are examined. The role of the environmental economic science for solving environmental problems is analyses.
Keywords: ecological threats, ecological policy, environmental science, sustainable development, ecological economics.
T-1 ^ • • • • • •
1лооальн1 еколопчн1 i сощальш виклики
Вщома заява члешв Римського клубу з приводу потенцiйноi еколопч-ноi катастрофи, що насуваеться шд впливом зростаючого забруднення Земно!" кул1, сприяла актив1зацп суспшьних процеЫв, спрямованих на оздоровлення довкшля. Важливу роль у стабшзаци навколишнього природного середови-ща i розвитку сталого природокористування вщграла М1жнародна конферен-щя ООН, що вщбулася в Рю-де-Жанейро (1992). Шд ix впливом i в зв'язку 1з загрозою довкшлю та загостренням еколого-економ1чно1" ситуаци в свт про-мислово розвинут краши намагаються змшити ситуацда на краще за допо-могою ефективних шструменпв еколоично!" полггики. Як вщзначалося на Першому свгговому конгрес економю^в з навколишнього середовища i при-родних ресурсiв (Венещя, 1998), завдяки удосконаленню економiчного меха-нiзму природокористування в кiнцi двадцятого столтя вдалося стабiлiзувати розвиток свггово1" економiки. Поряд з цим, продовжуе збшьшуватись розрив мiж багатими i бiдними крашами як в економiчному розвитку, так i стабшзаци довкiлля, особливо iнтенсивно почав деградувати африканський континент, на якому спостер^аеться не лише спад виробництва, але i скорочення тривалостi життя.
На порозi третього тисячолiття земна цившзащя стикаеться з катас-трофiчними змiнами в довкiллi у зв'язку iз зростанням забруднення атмосферного пов^я та свiтового океану, збшьшенням чисельностi населення, пiдвищенням температури атмосфери, падшням рiвня грунтових вод, скоро-ченням посiвниx площ на душу населення, занепадом рибальства, зменшен-
ням плошд i погiршенням структури лiсiв, втратами генетичного потенцiалу рослинного i тваринного свiту [1-2].
У доповiдi Генерального секретаря ООН Кофi Аннана "Свгг для муд-рих", що була зроблена на Саммт Рю-92+10 в Йоганнесбурзi, прозвучали слова: "Сьогодтшнш свiт, що сто!ть перед подвшним викликом бiдностi i забруднення навколишнього середовища, потребуе того, щоб у нього прийшла пора трансформаци i мудрого керiвництва - пора, в якш ми зробимо давно затзнший вклад у надiйне майбутне" [3].
Справд^ свiт створений для мудрих. У третьому тисячолiттi землянам не вижити, якщо провщники земно! цившзаци не позбудуться агресивно! ментальностi до всього живого на Земл^ набуто! в минулому. Пора трансформаци економiчно!, еколопчно!, сощально! i духовно! сфери суспшьно! дiяль-ностi наступила давно. Вона сто!ть на порозi кожного дому [5].
Очевидним стае той факт, що проблеми довкшля в слабо розвинутих кра!нах неможливо вирiшити без допомоги багатих. Складна еколого-еконо-мiчна ситуацiя, що мае мюце в цих кра!нах, стала основним чинником, що стримуе виршення глобальних екологiчних проблем. Насторожуе також те, що США - найбшьш багата кра!на свiту - вщмовилася вiд сво!х зобов'язань щодо зменшення викидiв вуглецю в атмосферне повггря, обумовлених Кi-отським протоколом.
Основний виклик третього тисячолiття, як стверджуе Лестер Р. Браун, полягае в тому, щоб змшити економiчну систему таким чином, щоб вона не руйнувала природних систем, як е основою !! розвитку. Вiн звертае увагу на те, що ринок е дивовижно ефективним мехашзмом розподшу ресурсiв та врiвноваження попиту i пропозицi!, але вiн виявився неспроможним регулю-вати стале використання природних екосистем [1]. У зв'язку з цим, промисло-во розвинутi кра!ни свiту (нав^ь США) все частiше вдаються до неринкових методiв вирiшення проблем довкшля. Серед енвайроекономю^в ведеться постiйна полемжа з приводу ролi добровiльних i обов'язкових iнструментiв екологiчно! полiтики у виршенш проблем довкiлля. Бiльшiсть з них схи-ляеться до того, що ефективна система шструменлв еколопчно! полiтики повинна поеднувати добровшьш з обов'язковими. Перевага повинна надаватися обов'язковим iнструментам там, де виршуються актуальнi проблеми еколо-гiчно! безпеки.
Для того, щоб щея сталого екологiчно збалансованого розвитку еконо-мжи стала реальнiстю, а не фата-морганою, необхщно трансформувати еко-номiчнi шструменти в iнструменти екологiчно! полiтики шляхом посилення !х екологiчно! спрямованостi. Теоретичне обгрунтування об'ективно! необхщ-ностi еколопзаци економiчних систем мною зроблене ще в 1986 рощ [2, 4]. За останш двадцять роюв чимало зроблено у свiтi для еколопзаци економiч-них систем, а ще бшьше потрiбно буде зробити в двадцять першому столiттi для виршення проблем, зумовлених викликами суспiльного розвитку [5].
Аналiз свiтових тенденцiй природокористування дае тдставу ствер-джувати, що неможливо забезпечити сталий екологiчно збалансований роз-виток i вирiшення найбшьш актуальних проблем довкiлля без ютотних зру-
шень у сощальнш i духовнiй сферах. Все складшше буде вирiшувати складнi eKOHOMi4Hi, екологiчнi i соцiальнi проблеми на rai деградаци духовно! сфери. Зникають i деградують мови малих народiв, вщбуваеться руйнацiя нащональ-них традицш, cïm'ï, поезiï, mcm, музики, живопису тощо. Масова бездуховна культура стала руйшвником культури малих народiв - духовного потенщалу, який накопичувався впродовж столггь. Ситуацiя в cоцiальнiй i духовнш cферi е бiльш загрозливою, нiж в екологiчнiй. Якщо в еколопчнш cферi людство усвщомлюе cтрахiтливi наcлiдки деградацiï довкiлля пiд впливом його заб-руднення та руйнаци генетичного потенцiалу, то нищення духовноï сфери пiд потужним пресом глобалiзацiï, на жаль, не викликае подiбного занепокоення.
Найбiльше занепокоення в cферi деградацiï духовноcтi викликае руйнацiя Ым'"', яка cпоcтерiгаетьcя не лише в бщних, але й багатих кра'нах. Сiм,я з прадавнiх чаciв була акумулятором духовного надбання. У нш з поко-лiння в поколшня зберiгалиcя i примножувалися нацiональнi традици, що формувалися пiд впливом довкшля, сощального i економiчного розвитку. Руйнащя ciм,ï, що cпоcтерiгаетьcя в багатьох промислово розвинутих крашах, е тривожним сигналом духовно!' деградацiï, негативш наcлiдки яко"' по-долати буде непросто.
Сучасна фiлоcофiя cуcпiльного розвитку криеться в примак вироб-ництва i споживання матерiальних благ над духовним становленням. Змiнити фiлоcофiю суспшьного розвитку, яка б передбачала примат духовного розвитку над виробництвом матерiальних благ, залишаеться найбiльш складною проблемою, яку необхщно вирiшити землянам у третьому тиcячолiттi [2, 5].
Процес сприйняття прюрите^в духовно" сфери над матерiальною е досить тривалим. Його становленню повинна сприяти ефективна еколопчна полiтика, яка б передбачала правовi обмеження щодо використання окремих елеменпв довкiлля. Також варто звернути увагу на те, що мiж зростанням забруднення довкшля i деградащею духовност е взаемо-зворотнi зв'язки. З одного боку, деградацiя духовност призводить до зростання забруднення, з шшого - деградацiя довкiлля сприяе духовному занепаду. Наявшсть взаемо-зворотних зв'язюв мiж цими негативними явищами дае пiдcтаву стверджува-ти про об'ективну необхiднicть "х паралельного виршення.
Намагання досягти сталого природокористування i сталого економiч-ного зростання на тереш, де вiдбуваетьcя деградацiя духовно" сфери, - це намагання втшити в життя безперспективну концепщю cуcпiльного розвитку, це намагання виростити лю без корiння, торувати шлях, що не веде до Храму.
Нащональш еколопчш i соц1альн1 виклики
Як i cвiтова cпiльнота, Укра'на стикаеться зi складними проблемами деградаци довкшля. Зменшення викидiв забруднюючих речовин, яке мало мюце в останньому десятил^т двадцятого cтолiття, вiдбувалоcя не за раху-нок застосування бшьш природоощадних технологiй, а в результат icтотного спаду обcягiв виробництва промислово" продукци. Укра'на продовжуе стика-тися зi cтрахiтливими наcлiдками найбiльш потужно" техногенно"' катастрофи в cвiтi, яка сталася в результатi руйнування атомного реактора на Чорно-бильcькiй атомнш електроcтанцiï. За даними М.1. Дробнохода , чорнобильсь-
ка катастpoфа пpизвела дo pадioактивнoгo забpyднення 50 тисяч квадpатних кiлoметpiв теpитopiï Укpаïни. Вiд цieï технoгеннoï катастpoфи пoстpаждалo 26 млн. гpoмадян (в тому числ^ 1 млн. дггей). Вoна oхoпила 2994 населених пунклв. Внаслiдoк pадioактивнoгo забpyднення з викopистання вилyченo 180 тис. га piллi та 157 тис. га люу. В Укpаïнi екoлoгiчнo чистoю залишилoся лише 7 вiдсoткiв теpитopiï [6].
Зменшення шюдливих викидiв в У^шт в кiнцi двадцятoгo столтя e малoю втiхoю, oскiльки бyлo наслiдкoм зменшення виpoбництва. Вiднoснi ^казники забpyднення дoвкiлля вказують на те, шр вiдбyлoся пoгipшення пpиpoдoкopистyвання. Так, впpoдoвж 1992-1999 poкiв oбсяг викидiв вуглецю в атмoсфеpy вiд спалювання викoпних видiв палива на 1 млн. дoлаpiв валoвoгo внyтpiшньoгo ^ofly^y в Укpаïнi зpiс з 690 дo 890 тoнн (тoбтo, на 30 %) [7].
1ндекс екoлoгiчнoï сталoстi (хаpактеpизye пpoгpес на шляху сталoгo poзвиткy) poзpахoваний на oснoвi 22 кoмплексних iндикатopiв, шo oхoплю-ють 67 piзнoманiтних паpаметpiв, шказуе, шo Укpаïна займае 110 мюце се-pед 122 кpаïн, яю пiддавалися аналiзy. Лiдеpами виявилися Фiнляндiя, Нopве-гiя, Канада, Швецiя та Швейцаpiя [7].
Як i свгшва спiльнoта, Укpаïна стикаеться з пpoблемoю дегpадацiï шщ-альнoï сфеpи i дyхoвнoстi. Тепеp, на шчатку тpетьoгo тисячoлiття, Укpаïна стикаеться з пpoблемами дегpадацiï дyхoвнoстi, пoдiбними дo тих, яю мали мю-це на теpенi етнiчних yкpаïнцiв тисячу po^ тoмy назад, i npo яю згадуеться в гpецькiй стаpoдавнiй iстopiï: "Наш спoсiб життя зшсував людей, пoшиpивши се-pед них таю ropora, як пpистpасть дo poзкoшiв i плoтських упх" [8].
У^^ищ, як i багато iнших наpoдiв, шo тopyвали шлях впpoдoвж тpи-валoгo iстopичнoгo пеpioдy в яpмi пoневoлювачiв, стикаються зi специфiчни-ми пpoблемами дyхoвнoï деградаци - вiдсyтнiстю у значнoï частини гpoма-дян патpioтизмy та любoвi дo землi, на якiй живуть. Пoдoлати цю пpoблемy буде нелег^, oскiльки для цьoгo пoтpiбнi час i теpпiння багатьoх пoкoлiнь yкpаïнськoï iнтелектyальнoï елiти.
TT • о о • •• • •
Динамiчнии рoзвитoк eнваирoeкoнoмiчнol науки i ocвiти як
рeакцiя на eкoлoгiчнi виклики двадцять пeршoгo cтoлiття
У виpiшеннi глoбальних i нацюнальних пpoблем дoвкiлля все бшьшу poль вiдiгpають екoнoмiчнi науки, яю пеpедбачають виpiшення глoбальних пpoблем дoвкiлля за дoпoмoгoю екoнoмiчних iнстpyментiв. Все глибше вив-чаються екoнoмiчнi взаeмoзв'язки i взаeмoвпливи мiж екoнoмiчнoю, етгопч-нoю, сoцiальнoю i дyхoвнoю сфеpами сyспiльнoгo poзвиткy.
У дpyгiй пoлoвинi двадцятoгo стoлiття сфopмyвалася екoнoмiка ^и-poдoкopистyвання (вiдoма на захoдi шд назвами "е^^мта дoвкiлля", "ега-шмжа пpиpoдних pесypсiв", "е^^м^а дoвкiлля i пpиpoдних pесypсiв" та пoдiбними назвами), яку за piвнем poзвиткy мoжна визнати найбiльш фунда-ментальнoю енвайpoекoнoмiчнoю дисциплiнoю. Саме з цieï дисциплши o^6-лiкoванo найбiльше пiдpyчникiв на теpенi Укpаïни [9-17] та в свт. Вoна, су-дячи з наугавих пyблiкацiй, найбiльш динамiчнo poзвиваeться i дала пoштoвх для вщгалуження таких дисциплiн, як: екoнoмiка лiсoкopистyвання, екoнoмiка землекopистyвання, екoнoмiка тypизмy i pекpеацiï та iнших [18-20].
1. Eкoлoгiчна пoлiтика i мeнeджмeнт прирoдних рecyрciв
11
На стику економжи природокористування з полiтологiею в кшщ двад-цятого cтолiття сформувалася екологiчна полiтика, яка дала вагомий пош-товх для подальшого розвитку люово" полiтики, яка зародилася ще в дев'ят-надцятому cтолiттi як реакщя на глобальне нищення лiciв i зростання еколо-гiчноï загрози, пов'язано" з лicокориcтуванням. Вiд еколопчно" пол^ики по-чинають вiдбруньковуватиcя земельна полггика, водна полiтика та шш^ якi в двадцять першому стол^т будуть icтотно впливати на вщтворення i вико-ристання компонентiв природних ресурЫв, що мають найбiльш важливе зна-чення для cуcпiльного розвитку [2].
У кшщ двадцятого столггтя виникае все бшьше наукових праць, в яких розкриваються взаемозв'язки мiж економiчною, екологiчною, cоцiальною i духовною сферами. Найбшьш штенсивно вивчаються зв'язки мiж економiчною i еколопчною сферами cуcпiльного розвитку. Цей науковий напрямок назива-ють еколопчною макроекономжою, економiчною екологiею [21, 22], еколопчною економжою [23-29], еколопчною економiею [30] та iншим чином.
Вщомий американський економicт, один iз заcновникiв Мiжнародного товариства екологiчноï економжи, професор економiки унiверcитету штату Мершенд (США) Герман Дейлi вважае, що суть еколопчно"' макроекономжи проявляеться через '^зичний обмiн, що вiдбуваетьcя мiж уciею екологiчною системою i економiчною пiдcиcтемоюм [31, c. 58]. Вш стверджуе, що "голов-ним завданням еколопчно"' макроекономжи е розробка економiчного шстру-менту на зразок ватерлши, який би не давав змоги вантажу (абсолютного масштабу) економжи затопити наш корабель-бюсферу" [31, с. 58].
Герман Дейлi стверджуе, що '^зичний обмiн, що вiдбуваетьcя мiж уЫею екологiчною системою i економiчною шдсистемою, становить суть екологiчноï макроекономiки. Ц потоки розглядаються з точки зору "х масштабу або загального обсягу вiдноcно екосистем, а не з точки зору щни одного компонента загального потоку стосовно шшого" [31, с. 58].
Варто звернути увагу на те, що двi вiдомi cвiтовi школи, як представ-ленi Мiжнародним товариством еколопчно" економжи (об'еднуе 1500 тисяч члешв) i Бейджерiвcьким iнcтитутом екологiчноï економжи (входить до складу Шведсько" Королiвcькоï Академiï наук), мають рiзнi погляди щодо предмету вивчення еколопчно" економжи. Позицiя Шведсько" Королiвcькоï Ака-демiï наук менш радикальна до класично" макроекономiки порiвняно з Мiж-народним товариством екологiчноï економжи.
Проф. Туниця Ю.Ю. вважае, що "предметом еколопчно" економи е вивчення шляхiв вибору рацiональних cпоcобiв виробництва матерiальних благ в умовах обмежених природних ресуршв, необмежених потреб та неста-бiльних (динамiчних) умов природного життевого довкшля" [30, с. 83]. Еколопчна економiя бачить йому, як "новий науковий напрям i навчальна дис-циплiна про оргашчну еднicть i cуперечливоcтi мiж природною (еколопчною) та господарською (економiчною) системами" [28, с. 83].
У бшьш широкому плат розглядае взаемозв'язки мiж рiзними сферами суспшьно" дiяльноcтi проф. Бачинський Г. та деяк iншi енвайроекономю-ти в рамках сощоекологи - iнтегральноï мiждиcциплiнарноï науки, що вивчае
закoнoмipнoстi взаeмoдiï сyспiльства i пpиpoди i poзpoбляe наyкoвi пpинципи гаpмoнiзацiï ще1' взаeмoдiï [32, 33].
У pамках екoгoмoлoгiï пpoф. С. Злyпкo намагаеться бшьш глибoкo пiзнати дyхoвнi аспекти poзвиткy екoлoгo-екoнoмiчних систем. Вiн poзглядаe екoгoмoлoгiю як науку, шo вiдoбpажаe opганiчнy eднiсть людини з пpиpoд-ним дoвкiллям, яке вoна oсвoюe в пpoцесi гoспoдаpськoï дiяльнoстi. У цьoмy oсвoeннi, на йoгo думку, беpyть участь бioлoгiчнo-фiзioлoгiчна енеpгiя, душа i дух [34]. Екoгoмoлoгiя фунтуеться на тoмy, шo мiж бioлoгiчним i психiч-ним немае нездoланних баp'epiв [35].
Poзгалyження енвайpoекoнoмiчних нау^вих напpямкiв, pазoм з кoнстpyктивними наслщками, частo пpизвoдить дo малoпpoдyктивних диску-сiй пpo ix пpiopитетнiсть.
Якщo oкpемi напpямки енвайpoекoнoмiчнoï науки oцiнювати за кшь-кiстю найбiльш вагомих пpаць, тo найбiльше ïx вийшлo на теpенi Укpаïни i Poсiйськoï Федеpацiï пiд назвoю "Екoлoгiчна екoнoмiка". Koжен з цих науга-вих на^ямив вiддiлиться вiд екoнoмiки пpиpoдoкopистyвання (екoнoмiки дoвкiлля) лише тoдi, гали вiн змiцниться багатoчисельними фундаментальни-ми наугавими пpацями пoтyжнoï наyкoвoï ш^ли. Kpiм тoгo, ваpтo мати на yвазi застеpеження Гаpi Гаpднеpа в тому, щo частo oсвiта poзщеплюe знання на незв'язанi мiж сoбoю дисциплiни та poбить чималий внешк у нинiшню глoбальнy кpизy дoвкiлля [36, с. 211].
Пoдiбна ситуащя poзгopтаeться такoж навкoлo кoнцепцiï сталoгo poз-витку - в ц^му кoнстpyктивнoï iдеï, яка yспiшнo втшюеться в багатьox ^а-"нах св^у i вже дала в oкpемиx кpаïнаx пoзитивнi pезyльтати. У зв'язку з цим, ганцепщю екoлoгiчнo збалансoванoгo poзвиткy, якi i кoнцепцiю ^o npiop^ тет дyxoвнoгo poзвиткy пеpед виpoбництвoм матеpiальниx благ, ваpтo poз-глядати не як запеpечення, а як дoпoвнення i poзвитoк oснoвниx пoлoжень кoнцепцiï сталoгo poзвиткy. В двадцять пеpшoмy стoлiттi наука i oсвiта в щ-лoмy (а не лише енвайpoекoнoмiчна) пoвиннi стати oснoвними чинниками виpiшення глoбальниx пpoблем дoвкiлля. Осoбливo важливo зoсеpедити зу-силля енвайpoекoнoмiстiв над вiдпpацюванням системи ^^^уменив, за дo-пoмoгoю яких мoжна бyлo б впpoваджyвати в життя пpoгpесивнi кoнцепцiï сyспiльнoгo poзвиткy.
Екoлoгiзацiя науки дасть дoдаткoвий iмпyльс для пoдальшoï еттоп-заци oсвiти, а, вiдпoвiднo, спpиятиме змiцненню дyxoвнoгo пoтенцiалy, без якoгo yнемoжливлене юнування земнoï цивiлiзацiï.
Bиcнoвки
1. Ггобальш екoлoгiчнi i сoцiальнi виклики, :m,o стoять пеpед земнoю цивiлiзацieю, вимагають забезпечення екoлoгiчнo збалансoванoгo poзвиткy свiтoвoï екoнoмiки, виpiшення нагальних сoцiальниx пpoблем i змiцнення ду-xoвнoï сфеpи. Збеpеження i пpимнoження дyxoвнoгo штенщалу малих rnpo-дiв, як i усунення глoбальниx екoлoгiчниx загpoз, залишаються найбiльш ак-туальними в двадцять пеpшoмy стoлiттi.
2. Для дoсягнення сталoгo екoлoгiчнo збалансoванoгo poзвиткy наць oнальнoï екoнoмiки неoбxiднo забезпечити екoлoгiзацiю екoнoмiчниx iнстpy-
менлв, розробити ефективну нацюнальну екологiчну полiтику i запровадити систему прiоритeтних шструменпв еколопчно! политики. Патрiотичнe вихо-вання молодого укра!нського поколiння залишаеться одшею i3 найактуальш-ших проблем подальшого розвитку Укра!ни.
3. Для усунення глобально! еколопчно! i соцiально! загрози необхщно передбачити заходи тeрмiнового i довготермшового характеру, якi б охоплю-вали eкологiчну, соцiальну i духовну сфери розвитку земно! цившзаци, ос-кшьки вони мiж собою тiсно взаемопов'язаш.
4. У двадцять першому столгт зростатиме значення багатогалузево! eнвайроeкономiчно! науки i освiти у вирiшeннi глобальних проблем довкiлля. Дискусi! про прюритетшсть окремих напрямкiв eнвайроeкономiчно! науки е малопродуктивними i нeпотрiбними, оскiльки стримують !х розвиток. У двадцять першому стол^т наука i освiта в цшому повиннi стати основними чинниками виршення глобальних проблем довкiлля.
5. Змшити фiлософiю суспiльного розвитку, яка передбачала примат духовного розвитку над виробництвом матeрiальних благ, залишаеться найбшьш складною проблемою, яку необхщно виршити землянам у третьому тисячолть
Л1тература
1. Лестер Р. Браун. Виклики нового сташта/ Стан свггу 2000. - К.: 1нтел-сфера,
2000. - С. 3-22.
2. Синякевич IM. 1нструменти екополтики: теор1я i практика. - Льв1в: ЗУКЦ, 2003. - 188 с.
3. file:// F:/ Кофи Аннан: Мир для мудрых. htm. Перевод: Федотов Виктор, ino СМИ. Ru ("The Washington Post, США).
4. Синякевич И.М. Стимулирование экологичности лесопользования/ Львовский лесотехнический институт. - Львов, 1986. - 357 с. - Деп. в ВНИПИЭИлемпроме 10.10.86, № 1835-лб.
5. Синякевич I. Еколопзащя розвитку: об'ективна необхщнють, методи, прюритети// Економка Укра!ни, 2004, № 1. - С. 57-63.
6. Дробноход M.I. Стшкий еколопчно безпечний розвиток: укра!нський контекст/ економ1чш реформи в Укра!н в контекст переходу до сталого розвитку. Матер1али науково-практичних конференцш. - К.: 1нтелсфера, 2001. - С. 20-32.
7. Вовк B.I. Укра!на в контекст сучасних тенденцш i сценарпв св1тового розвитку/ Економ1чш реформи в Укра!н в контекст! переходу до сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера. -
2001. - С. 51-64.
8. Очинський В. Чужинщ про Укра!ну. - К.: Дов1ра, 1992. - 255 с.
9. Синякевич I. Економiка природокористування: Навч. поабник. - К.: 1ЗМН, 1996. - 156 с.
10. Врублевська О.В. Конспект лекцш з економки природокористування. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2003. - 210 с.
11. Голуб А. А., Струкова Е.Б. экономика природопользования. - М.: Аспект Пресс, 1995. - 188 с.
12. Экономика природопользования/ Под ред. Л. Хенса, Л. Мельника, Э. Буна. - К.: Наук. думка, 1998. - 480 с.
13. Черевко Г.В., Яцкв MI. Економка природокористування. - Льв1в, Свгт, 1995. - 208 с.
14. Титенберг Т. Экономика природопользования и охрана окружающей среды/ Пер. с англ. К.В. Папенова; под ред. А.Д. Думнова и ИМ. Потравного. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. - с.
15. Бобылев С.Н., Ходжаев А.Ш. Экономика природопользования: Учебное пособие. - М.: ЭКМОС, 2000. - с.
16. Шевчук А.В. Экономика природопользования (теория и практика). - 2-е изд., испр. и доп. - М.: НИА Природа, 2000. - с.
17. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природных ресурсов. - М.: Аспект Пресс, 1998. - 275 с.
18. Синякевич I. Економка люокористування: Пщручник. - Льв1в: 1ЗМН, 2000. - 402 с.
19. Економжа довкiлля i природних ресурав. Навчальш програми мапстерського курсу пщготовки економiстiв-екологiв/ Пад ред. Максимiв Л.1., Загвойсько! Л.Д., Матвеева М.Е. - Львiв: Афiша, 2002. - 168 с.
20. Балацкий О.Ф. Экономика чистого воздуха. - К.: Наук. думка, 1979. - 296 с.
21. Тупиця Ю.Ю. Экономическая экология как новое научное направление// Реферативная информация о законченных научно-исследовательских работах в вузах Украинской ССР, выпуск 8. - К.: 1976. - с.
22. Неверов А.В. Экономика природопользования: Учеб. пособие для вузов. -Минск: Вышейшая школа, 1990. - 216 с.
23. Мельник Л.Г. Еколопчна економша. - Суми: Ушверситетська книга, 2003. - 346 с.
24. Перелет Р. Экономика и окружающая среда. Англо-русский словарь-справочник/ Научный редактор проф. Анил Маркандиа. - Гарвардский институт международного развития, 1996. - 99 с.
25. Хуам Март1мес-Ал1ер. Еколопчна економка, 1987.
26. Costanza R. Ecological Economías: The Science and Management of Sustainability. Columbia University Press, New York. - 435 p.
27. Экологическая экономика: перспективы применения экономических инструментов в области охраны окрежающей среды в Германии, России и Украине. Часть 2. - М.: Сель-хозгиз, 1994. - с.
28. Экологическая экономия. - М.: Евразия, 1994.
29. Экономические основы экологии: Учебник/ В.В. Глухов, Т.В. Лисочкина, Т.П. Некрасова. - СПб.: Специальная литература, 1995.
30. Тумиця Ю. Еколопчна Конститущя Землг 1дея. Концепщя. Проблеми. Частина перша. - Львiв: Вид. ц. ЛНУ iм. 1вана Франка, 2002. - 298 с.
31. Гермам Дейль Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку/ переклад з англшсько'1: 1нститут сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. - 312 с.
32. Бачимський Г.О. та 1ншь Основи сощоекологп: Навч. поабник/ За ред. Г.О. Ба-чинського. - К.: Вища школа, 1995. - 238 с.
33. Socio-economics. Toward a New Synthesis/ Amitai Etzioni, Paul R. Lawrence. - N. -Y. - London: M.E. Sharpe, 1991. - 339 p.
34. Злупко С. Екогомолопчш засади регионально! полпики сталого розвитку в умо-вах глобалiзащi// Региональна економша, 2002, № 4. - с. 28-35.
35. Злупко С.М. Наука про взаемодш суспшьства i природи// Вюник АН УРСР, 1987, № 5. - С. 70-75.
36. Гар1 Гарднер. Прискорення переходу до сталого розвитку// Стан св^ 2001. - К.: 1нтелсфера, 2001. - С. 207-226.
УДК330.15:504.06 Проф. Л.С. Гримв, д-р екон. наук; acnip. О.В. Кривень -Львiвcький НУ ím. 1вана Франка; ст. викл. В.М. Якобчук - УкрДЛТУ
НОВ1ТНЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я ТА НЕОБХЩШСТЬ СТВОРЕННЯ УКРА1НСЬКО1 АСОЦ1АЦ11
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1СТ1В
Дослщжено теоретико-методолопчш проблеми формування еколопчно збалан-совано! економши. Визначено змiст основних категорiй та тотожностей просторово-економiчного аналiзу еколопчно збалансованого природокористування. Розглянуто теоретичнi аспекти ноосферно! моделi екологiчно збалансованого розвитку та ii фун-кцп в економщь
Ключов1 слова: економiчна теорiя природного капiталу, функцiя негентропп природного i людського капiталу, ноосферна модель еколопчно збалансованого розвитку економши, функцп екологiчно збалансовано! економiки, еколопчна пропози-цiя екосоцiосистеми.
