ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ В ОСІБ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП Текст научной статьи по специальности «Философия, этика, религиоведение»

ив

паям

эр адам Yшiн жыныстьщ белгiсiне карамастан KOлжеriмдi болады. Сонымен катар, биязылык пен ержYректiлiк сиякты касиеттер бейсаналы т^ргыда жыныска белшбей, объективтi тYPде кабылданатын болады.

Егер студенттердщ езiндiк сана-сезiмi стереотиптермен шектелмесе, онда болашакта жыныстык дискриминация мэселес шешiледi. Б^л ез бетiнде зорлык-зомбылык жэне жыныстык белгi бойынша ж^мыссыздык мэселелерiнiн шешiлуiне алып келедi.

Заманауи студенттер сезiмдер мен эмоцияларды объективп тYPде кабылдайды. Эркайсысында элемге деген езшдак кезкарасы гана карастырылып коймайды, олар оны коргауга дайын тирады. Сезiмтал болу, лидер болуга ^мтылу, кайсарлык пен нэзiктiлiк сиякты касиеттер студенттер Yшiн объективтi болып табылады. Сезiмдер жэне жыныска катысты стереотиптерден аулак болатыны айкын керiнедi. Сонымен катар, олар эмоционалдык диапазоны кец болгандыктан жана акпаратты ашык, алдын-ала болжамсыз кабылдайды.

East European Scientific Journal #1(65), 2021 55

Сонымен, катал жыныстык шектелуден бос студенттердщ мшез-к¥лыктык диапазоны бай болып, олар психологиялык т^ргыда теракты болады, езiн-езi багалауы адекватты калыптасады. Сонымен катар, олардын «шынайы Менш» «идеалды Менге» максималды тYPде жакын жетк1зе алатындай потенциалы жогары екенi байкалады.

^олданылFан эдебиеттер:

1. Шпрангер Эдуард // Новая философская энциклопедия: в 4 тт. / Под. ред. В. С. Стёпина. — М.: Советская энциклопедия, 2010. — 2816 с.

2. Ананьев Б. Г. К постановке проблемы детского самосознания // Известия АПН РСФСР. 1948. № 18. С. 101-124; Он же. Психология и проблемы человекознания. М.; Воронеж, 1996; Он же. Человек как предмет познания. СПб., 2001.

3. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис : пер. с англ / Э. Эриксон. 2-е изд. М. : Флинта : МПСИ: Прогресс, 2006. 352 с.

4. Лоуренс А. Первин, Оливер П. Джон. Психология личности. Теория и исследования. — М.: 607 с.. 2001

Kolesnichenko Lina Alikivna

Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor Vadym Hetman Kyiv National University of Economics Solonko Anna Mykolayivna third-year student

Vadym Hetman Kyiv National University of Economics

FEATURES OF LIFE VALUES AND LONELINESS IN PEOPLE OF DIFFERENT AGES

Колестченко Лша АлШвна кандидат психологгчних наук, доцент Кигвський нацгональний економ1чний унгверситет

¡мет Вадима Гетьмана Солонько Анна Миколагвна студентка третього курсу Кигвський нацгональний економгчний унгверситет

шеш Вадима Гетьмана ОСОБЛИВОСТ1 ЖИТТЕВИХ Ц1ННОСТЕЙ ТА ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТ1

В ОС1Б Р1ЗНИХ В1КОВИХ ГРУП

Abstract. This article is devoted to the study of the dominant life values and features of loneliness in people of different ages: adolescence and adulthood. It is determined that the experience of positive loneliness is more characteristic of adolescents, with the predominance of a high level of loneliness in them. The studied theoretical and practical aspects of the connection between the experience of loneliness and the life values of the individual have made it clear that certain life values have a close direct or inverse connection with the feeling of loneliness.

Анотащя. Дана стаття присвячена дослвдженню дом^ючих життевих цтностей та особливосп переживания самотносп у оиб рiзних вгкових груп: юнацького та зршого вшу. Визначено, що переживання позитивно! самотносп бшьше притаманно особам юнацького вшу, за переважання високого рiвня самотносп саме у них. Дослвджеш теоретичш i практичш аспекти зв'язку переживання самотносп та життевих ценностей особистосп дали зрозумгги, що певш життевi цшносп мають псний прямий або обернений зв'язок з ввдчуттям самотносп.

Ключовг слова: самоттсть, життевг цгнностг, зв'язок переживання самотностг та життевих цтностей, вплив життевих цтностей на вгдчуття самотностг.

Key words: loneliness, life values, connection of loneliness experience and life values, influence of life values on manifestation of a certain type of loneliness.

Постановка проблеми. Про поширення тако! проблеми сучасносп як переживания самотносп можна дiзнатись з таких даних: не бiльше 1-2% опитаних психологами щодо даного переживання, зазвичай стверджували, що нiколи в житп не вiдчyвали самотностi, в той час як приблизно 1030% з них говорили, що переживали таке почуття хоча б раз у житп. 1нша частина опитаних вказала, що або часто переживають стан самотностi або знаходяться в ньому постiйно.

Самотнiсть - це емоцшний стан, який найчаспше пов'язаний з вiдсyтнiстю близьких, емоцшних зв'язкiв з людьми або зi страхом !х втрати в результат певно! психолопчно! причини або вимушено! сощально! iзоляцi!.

На ввдчуття самотносп можуть впливати рiзнi психологiчнi чинники. Одним з таких чинник1в, ми вважаемо, е життeвi цiнностi, як вiдносяться до основних регyляторiв поведшки та життя людини.

Життевi щнносп визначають спрямованiсть особистостi, ставлення особистосп до навколишньо! дiйсностi, iнших людей, до себе. Вони виступають ядром свггосприймання та мотиваци життево! активность

1снуе багато дослiджень, як1 визначають особливосп переживання самотностi у оаб рiзних вiкових групах, за звичай це пiдлiтки, юнацтво та люди похилого в^ [2]. Також можна знайти багато дослвджень, яш спрямованi на визначення життевих цшностей [6].

Спираючись на визначення життевих цiнностей та поняття «самотносп» нами було зроблене припущення, що у кожного вшового перiодy е прюритетш життевi цiнностi й переживання самотносп може бути пов'язане з певними життевими цiнностями особистостi.

AH^i3 останшх дослiджень i публiкацiй: У сучаснш зарyбiжнiй наyковiй лiтератyрi проблема самотносп активно дослвджуеться приблизно з 50-х рок1в XX сторiччя (Р.С. Вейс, К.£. Мустакас, Л.£., Д.Рассел, Д. Рiсмен, Ф.Слейтер, У.А. Слейтер та шшими). Аспекти самотносп знайшли свое вiдображення в працях таких дослвднишв як Б.М. Голота, Ю.М.Швалб, О.В. Данчева, Г. Каралаш., О.О. 1льяшенко В.Ш. Сiляева, О.Б. Долпнова, £.Н. Заворотних та шших. Переживання самотностi та ставлення до нього (Д.О. Леонтьев, Е.Н. Осш, З.С. Перлова), феномен самотносп як суб'ективне переживання та його сощально-психолопчш особливосп (Т. Джонсон, £.Н. Заворотних, Е. Пепло, А. Садлер), самотшсть, ввдчуження та 1хн1 психологiчнi аспекти (О.Б. Долпнова, О.В. Неумоева), рiзнi види самотностi (Ф.Г. Майленова, О.1. Скорова) та способи опанування самотносп (1.Соловейчик, М.А.Чулкова). Псих1чний стан самотносп в працях £.£. Рогова та Р.С. Немова, як явище, зумовлене недостатшстю спiлкyвання, порушенням соцiальних зв'язшв у К.С. Абульханова-Славського, 1.С. Кона та У. Садлера, як ввдчуття, що виникае при yсвiдомленнi рiзницi мiж своею позицiею та бажаннями соцiyмy - К. Роджерсом та Е. Пеплом.

ив

над

Визначенню особливостей життевих цiнностей саме в юнацькому вiцi присвяченi роботи О. Бобренко, О. Зотове!, Д. Медведева, В. Немировського, В. Сафша, Т. Солодуново! та iнший дослвднишв. Залежнiсть соцiально! активностi особистостi вщ !! орiентацп (В.П. Вдовиченко). Розглядають також цiннiснi орiентацп в контексп проблем регуляцi! i прогнозування сощально! поведiнки так1 вченi як В. О. Ядов, О. С. Дейнека, В. А. Хащенко, Е. Г. Чернова. Динашку щншсних орiентацiй вивчали А. Л. Журавльов та Ю. Ю. Колягiна.

Видiлення рашше не вирiшених частин загальноТ проблеми. Шд час опрацювання матерiалу було визначено, що житв цiнностi i самотнiсть як психологiчнi феномени, достатньо дослщжувалися. Проте, саме дослiдження проблеми життевих цшностей особистосп та переживання нею самотносп в юнацькому та зршому в^ не були представлен^ як i особливостi !хнього зв'язку. Це е нова сфера дослщження.

Формулювання цiлей статтi. Метою статп е виявлення прiоритетних життевих цшностей оаб юнацького та зрiлого вшу та особливостей зв'язку м1ж життевими щнностями особистостi та переживанням самотносп.

Виклад основного матерiалу. Ранiше самотшсть розглядалась як бiльше фiзична характеристика, проте з плином часу та дослвджень самотнють набувала вже суто психолопчного аспекту, вона ставала перш за все, як та, що проявлялась на особиспсному рiвнi. Нинi науковцi активно проводять дослвдження самотностi, iзольованостi, ввдчуття непотрiбностi,

внутршньоособиспсно! та мiжособистiсно!' iзоляцп, методiв опанування самотносп, ефективних способiв позбавлення самотносп, ввдчуженосп тощо. Дослвдження базувалось на теори, яка визначае, що самотшсть це емоцiйний стан, пов'язаний з вщсутшстю близьких, позитивних емоцiйних зв'язшв з людьми та або зi страхом !х втрати в результап наявно! або приховано! психологiчно! причини сощально! iзоляцi!' [1].

1снуе явна i неявна (прихована вiд оточення) самотнiсть. Явна самотнiсть утворюеться, як фiзичне явище i ввдбуваеться коли людина при дефiцитi спiлкування з людьми, хоче стлкуватися, але не може. Набагато частiше зустрiчаеться самотшсть у неявнш (прихованiй вiд оточення) формь Людина постiйно знаходиться в оточенш людей, спiлкуеться з ними, але в той же час ввдчувае себе ввдчуженою та непотрiбною. Всi цi люди !й не потрiбнi, точнiше вона не ввдчувае до них особливо! любовi i прихильностi i соцiальнi зв'язки така людина може м^ти часто i легко. Проблема неявно! самотностi в наш час е дуже поширеною серед пiдлiткiв i якщо вчасно не виршуеться та не розглядаеться, то переходить i в стадш дорослого життя, що супроводжуеться не змогою установлення довготривалих соцiальних зв'язшв. Впродовж iгнорування проблеми такi

ив

люди свщомо прирiкають себе на самотшсть. Виявити такий вид переживання самотносп досить складно, позаяк ця людина в суспiльствi поводиться найбшьш звичайним чином [3].

Розрiзняють також так1 типи самотностi: зовшшня та внутрiшня. Внутрiшня самотнiсть зумовлюеться внутрiшнiми обставинами, тобто людина е глядачем сценарш свого життя. Зовшшня самотшсть в свою чергу характеризуеться тим, що людина усвщомлюе свою провину i вважае, що може виправити становище в якому опинилась, тобто вона е не тшьки спостертачем, а й актором. Вплив на цю ситуацш саме самотностi залежить вiд того, як людина сприймае цю ситуацiю, тобто як1 психолопчш реакци та дефiцити вiдносин пов'язаш з оцiнним вимiрюванням. На основi такого визначення типiв самотностi видiляють ряд типiв: позитивний внутрiшнiй; негативний внутршнш; позитивний зовнiшнiй (фiзичне усамггнення); негативний зовнiшнiй (смерть близько! людини). Тобто можна казати про те, що при визначенш який саме тип самотносп е у людини не можна видмти тiльки власне внутршнш або власне зовнiшнiй [8].

Впродовж дослвджень все бшьше вчених видшяють позитивну самотнiсть та деструктивну самотнiсть.

Позитивна самотнiсть або усамггаення - це необхiдний, бажаний стан, який формуе повноцiнну самодостатню особиспсть. У той час деструктивна самотшсть мае протилежш ознаки [5].

Житга цiнностi виступають одними з аспекпв життя. якi супроводжують людину пiд час усього И життя та змiнюються у процесi переформовування и думок та настановлень. У структурi зршо!, розвинено! особистостi цшносп виконують функцш перспективних стратегiчних життевих цшей i мотивiв життедiяльностi, реалiзацiя яких виражаеться у внеску особистосп в культуру, створенш И нових, об'ективних формах цшностей [7].

Зпдно з теорiею М. Рокича можна видшити двi основнi групи життевих цшностей: термшальш та iнструментальнi або цшносп мети i цiнностi коштовi [9].

• цiнностi (освiченiсть, рацiоналiзм, самоконтроль) -цiнностi безпосередньо термiнальнi цшносп постають за рахунок переконання в тому, що якась кшцева мета шдивщуального iснування з особисто! або громадсько! точки зору варто того, щоб до не! прагнути

• шструментальш цiнностi постають за рахунок переконання в тому, що якийсь образ дш е з особисто! або громадсько! точки зору кращим у будь-як1й ситуацi!

Термшальш цшносп та шструментальш цшносп можуть виокремлюватись, як «блоки» у взаемоввдношення один з одним [4].

У першому блош, який створений за рахунок взаемодп термшальних та iнструментальних цшностей можна видшити так1:

1) конкретш житгeвi цiнностi (здоров'я, робота, друз^ сiмейне життя) та абстрактнi цшносп (шзнання, розвиток, свобода, творчiсть)

2) цшносп професшно! самореалiзацii (цiкава робота, продуктивне життя, творчiсть, активна дiяльне життя) i цiнностi особистого життя (здоров'я, любов, наявнiсть друзiв, розваг, сiмейне життя)

3) iндивiдуальнi цiнностi (здоров'я, творчють, свобода, активне дiяльне життя, розваги, впевнешсть в собi, матерiально забезпечене життя) i цiнностi мiжособистiсних вiдносин (наявнiсть друзiв, щасливе амейне життя, щастя iнших)

4) активш цiнностi (свобода, активна д1яльне життя, продуктивне життя, шкава робота) i пасивнi цiнностi (краса природи i мистецтва, впевненiсть в собi, шзнання, життева мудрiсть)

Поеднання термiнальних та шструментальних цiнностей в другому блош призводить до утворення таких:

1) етичнi цшносп (чесшсть, непримиреннiсть до недолiкiв) - цшносп м1жособиспсного спiлкування (вихованiсть, життерадюшсть, чуйнiсть) - цiнностi професiйноi самореалiзацii (вiдповiдальнiсть, ефективнiсть у справах, тверда воля, стараншсть)

2) iндивiдуалiстичнi цшносп (висош запити, незалежнiсть, тверда воля) - конформютсьш цiнностi (стараннiсть, самоконтроль, ввдповщальшсть) -альтруiстичнi цiнностi (толерантнiсть, чуйшсть, широта поглядiв)

3) цiнностi самоствердження (висок1 запити, незалежнiсть, непримиреннiсть, смшивють, тверда воля) - цiнностi прийняття iнших (терпимiсть, чуйнiсть, широта поглядiв)

4) iнтелектуальнi - емоцiйного свгтоввдчуття (життерадiснiсть, чеснiсть, чуйнiсть)

У своему дослвдження ми спиралися пiдхiд Ш. Шварца, який е модифiкованим варiантом теорп М.Рокича [10]. Вiн видме так1 цiнностi:

1) цiнностi збереження (безпека, конформнiсть, традицп)

2) цшносп змши (повнота ввдчутпв, саморегулящя)

3) цшносп самовизначення (благополуччя групи i людства в цiлому)

4) цшносп самозвеличення (влада, досягнення, гедонiзм).

1. EMnipu4He до^дження. Наша вибiрка складалася з двох груп. Перша - 30 оаб у вiцi ввд 18 до 25 рок1в, 15 - жшочо! стaтi та 15 - чоловiчоi статi. Друга група - 30 осiб у вщ ввд 40 до 50 рошв, 15 -ж1ночо! стaтi та 15 - чоловiчоi стaтi. Ва учасники дослiдження або навчаються в ушверситетах або працюють.

Для емпiричного дослщження зв'язку переживання сaмотностi та життевих цшностей були використаш так1 методики:

«Диференшальний опитувальник самотносп» £.

58 East European Scientific Journal #1(65), 2021 М. Осш, Д. О. Леонтьев; Методика «^агностика piBHH суб'ективного ввдчуття самотносп» Д. Рассел, Л. Попел, М. Фергюсон, адаптащя розроблена Н. Е. Водоп'яновою; Методика «Цшшсний опитувальник» Ш. Шварца.

OmpuMaHHi результати. Опрацьовуючи результати дослвдження було визначено, що

iснують вiковi особливостi переживання самотностi. Майже 17% вiдсоткiв оаб юнацького вiку мають високий рiвень ввдчуття самотностi на вiдмiну ввд 3% осiб зрiлого вiку; 47 ввдсотшв юнацького вiку мають низький рiвень самотностi на противагу 67% людей зршого вiку (див.рис.1).

Переживання самотносп

18-25 ■ 40-50

46,60% 66'60% 36,60%% 30%% 16,60%% 3,300%

низький середнш високий

Рис.1. Показники переживання caMomHocmi у oci6 рiзного eiKy

Позитивна самотшсть

18-25 ■ 40-50

90%%

40% 36,60%

23,30%

0% 10%

низький середнш високий

Рис.2. Показники переживання позитивно! самотностi в oci6pi-зного eiKy

Проте варто зазначити, що особам 18 до 25 рошв притаманний високий рiвень позитивно! самотносп (рис.2). Можемо припустити, що молодь бшьш вбачае у ввдчутп самотносп ресурс для саморозвитку та власно! рефлексп, а не лише негативне переживання.

Щд час дослiдження життевих цiнностей оаб рiзних вiкових груп за допомогою методики Ш. Шварца було встановлено, що м1ж ними iснують, як ввдмшносп у прiоритетностi цiнностей, так i спiвпадання за цiннiстю «вщкрипсть до змiн» (рис.З.та 4).

Найбшьш важливе

мотиви самостшносл в поведiнцi ■ 18-25

90%

96,60%

Рис. 3. Найвиваженiшi цiнностi oci6 юнацького eivy

Рис. 4. Найвиваженiшi цiнностi оаб зршого eivy

Отже можна зазначити, що найважлившими для вшово! групи вщ 18 до 25 рошв е самостшнють в поведшщ, вiдкритiсть до змiн та самоспйнють. Для в^ово! групи вiд 40 до 50 рошв найб№ш важливими життевими цiнностями е самотрансцендентнiсть, гедошзм в поведiнцi та вiдкритiсть до змш Можна визначити, що щннють вiдкритостi до змiн е однаково важливою, незважаючи на вiк.

Проведений кореляцшний аналiз (коефiцiент кореляцi! Шрсона), який здiйснювався в 8РР8, встановив, що певнi життевi цiнностi мають прямий значущий зв'язок з ввдчуттям самотностi: це гедонiзмом «0,399», самозвеличення в поведiнцi «0,386», самостiйнiсть в поведшщ «0,369». Цшшсть «самостшносп в поведшщ» мае прямий значущий зв'язок з загальним переживанням самотностi, з залежнютю вiд спiлкування, та з iзольованою самотнiстю i шяк не пов'язана з позитивною самотнютю.

Цшносп «доброти в поведiнцi» «-0,350», «безпеки в поведiнцi «-0,404»,

самотрансцендентнiсть в поведшщ «-0,361» мають обернений значущий зв'язок з ввдчуттям самотносп.

Позитивна самотшсть мае прямий значущий зв'язок з щнностями самозвеличенням в поведшщ «0,435», гедошзмом «0,458» , стимулящею в поведiнцi «0,372», мотивом самостшносп в поведiнцi «0,625».

Отриманi даш вказують на зв'язок м1ж життевими щнностями та ввдчуттям самотностi особистосп.

Висновок. Самотнiсть це емоцiйний стан, пов'язаний з вiдсутнiстю близьких, позитивних емоцшних зв'язк1в з людьми та або зi страхом !х втрати в результатi наявно! або приховано! психологiчно! причини соцiально! iзоляцi!.

1снуе явна i неявна (прихована ввд оточення) самотнiсть. Явна самотнiсть утворюеться, як фiзичне явище i ввдбуваеться коли людина при дефiцитi сшлкування з людьми, хоче спiлкуватися, але не може.

Неявна самотнiсть це коли людина постшно знаходиться в оточенш людей, спiлкуеться з ними, але в той же час ввдчувае себе ввдчуженою та непотрiбною. Вона не вiдчувае вiд них особливо! любовi i прихильностi.

Життевi цiнностi - це спрямування особистосп або групи до рiзних форм сощально! значимостi. Цiннiснi орiентацi! також можна розглядати як ввдносно стшш, соцiально обумовленi ставлення людини до сукупносп матерiальних i духовних благ та iдеалiв, як1 розглядаються як цш та засоби для задоволення потреб життедiяльностi особистостi.

У молодi переважають так1 цiнностi: самостiйнiсть, вщкритють до змiн, мотиви самостiйностi в поведшщ. У людей зршого в^ переважають цшносп: самотрансцендентнють, вiдкритiсть до змш, мотиви гедошзму в поведшщ. Для обох вшових груп - важливою життевою цiннiстю е вщкритють до змiн. У той же час, для у вшово! групи 18-25 переважае цшшсть самостшносп (думок) та самостшносп в поведшщ (дш). Для 40-50 - самотрансцендентнють, як поеднання унiверсалiзму та доброти. Гедошзм -отримання задоволення вщ життя.

У процеа досл1дження було визначено, що вищий рiвень самотностi спостертаеться у респондентiв вiком в1д 18 до 25 рошв, на противагу дослвджуваним 40-50 рок1в.

Також було встановлено, що складовi самотностi по^зному представленi у респондентiв цих двох груп: високий рiвень позитивно! самотносп б№ше виражений у осiб 18-25 рошв. Значить люди цього в^ переживають самотнiсть як позитивне явище необхщне для пiзнання та рефлексп.

Було встановлено, що так1 цшносп, як гедошзм, самозвеличення в поведшщ, самостшнють в поведшщ мають прямий значущий зв'язок з ввдчуттям самотносп; мотиви доброти в поведшщ, мотиви безпеки в поведшщ, самотрансцендентнють в поведшщ мають значущий обернений зв'язок.

Позитивна самотнють: прямий значущий зв'язок зi самозвеличенням в поведшщ, ввдкритютю до змш, гедошзмом, стимулящею в поведшщ, ввдкритютю до змш в поведшщ.

Проведене емшричне дослвдження допомогло нам визначити прюритетш жиш^ цшносп оаб рiзних вжових груп та особливостi зв'язку мiж певними життевими цiнностями та ввдчуттям самотностi.

60 East European Scientific Journal #1(65), 2021 Список л^ератури:

1. Вербицкая С.Л. Социально-психологические факторы переживания одиночества / С.Л. Вербицкая: Дис... канд. психол. наук : 19.00.05. Санкт-Петербург, 2002. - 218 с.

2. Зотова О.И. Направленность личности и социальная регуляция поведения молодёжи / О. И. Зотова // Психология личности и образ жизни. — М. : Наука, 1987. - С. 30 - 33

3. Лабиринты одиночества / Пер. з англ.; складання, загальна редакщя i передмова Н. Е. Покровского. — М.: Прогресс, 1989. — 624 с.

4. Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности / Д. А. Леонтьев. — М. : Смысл, 2003. -487. С.

5. Миюскович Б. Одиночество. Междисциплинарный подход / Б. Миюскович // Лабиринты одиночества. - М., 1989. С. 64-65.

6. Резник Ю.М. Жизненные стратегии личности (опыт комплексного анализа) [Текст] / Ю.М. Резник, .А. Резник. - М.: Ин-т человека РАН, Независимый ин-т гражданского об-ва, 2002. - С. 173-174.

7. Франкл, В. Человек в поисках смысла [Текст] / В. Франкл. - М. : Прогресс, 1990. - 368 с.

8. Хамитов Н.В. Философия одиночества. Опыт вживания в проблему. Одиночество женское и мужское. / Н.В. Хамитов. - К.: Наук. думка,

2. 1995. - 170 с.

9. Rokeach, M. Believes, attitudes and values [Text] / M. Rokeach. - San Francisco : Jossey-Bac Co., 1972. - 214 р.

10. Schwartz, S. H. Toward a universal psychological structure of human values [Text] / S. H. Schwartz, W. Bilsky // Journal of personality and social psychology. - 1987 - № 5. - P. 550-562

Федорков Олександр Миколайович

кандидат психологiчних наук

РОЛЬ МЕД1А РЕСУРС1В В РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГО-ПОЛ1ТИЧНОГО СВ1ТОГЛЯДУ МОЛОД1

Стаття присвячена ролi зaсобiв мaсовоi шформацп в процес розвитку психолого-полгтичного свгтогляду молодi Украши. На основi даних соцюлопчних дослщжень рiзних рошв автори aнaлiзують стутнь впливу ЗМ1 на сввдомють молодГ, оцшюють чинники, що впливають на засвоення шформацп, поширювaноi ЗМ1, i меж1 можливостей впливу ЗМ1. Встановлюеться взаемозв'язок процеав психо лого -полгтичного свгтогляду i полгтично! iдентичностi, а також виявляеться прямий i опосередкований вплив ЗМ1 на цi процеси. Визначаеться форма подaчi шформацп на телебаченш i психологiчнi ефекти впливу телевiзiйноi програми на свiдомiсть молодГ Обговорюються можливостi ЗМ1, як1 е сощально значущого iнституту, який виконуе вaжливi функци, що забезпечують шформацшну еднiсть нацп i держави. Основна увага придГляеться формуванню нaцiонaльно-держaвноi Гдентичносп, необхiдноi для збереження украйсь^' державностг Розкриваеться суть ЗМ1, що являються нолями iнформaцiйноi влади, ii джерелом i одночасно засобом здiйснення влади полгтичних i економiчних груп. Визначаеться важлива роль ЗМ1 в процеа розвитку психолого-полiтичного свiтогляду молодi, яка сприяе формуванню цивiлiзaцiйного (культурно-символiчного) фону полгтичного життя, поширюючи певнi i гдеологеми, а також полгтичш мiфи.

Ключовi слова: засоби масово'1 iнформацii, психолого-полтичний свтогляд молодi, нацiонально-державна iдентичнiсть

Вступ. У сучасному свт роль зaсобiв мaсовоi комушкацп велика як школи. При цьому в остaннi роки в Украш спостерiгaеться зростання впливу зaсобiв мaсовоi iнформaцii (дaлi ЗМ1) на масову свадомють. Надзвичайно важливим е вплив ЗМ1 на формування психолого-полгтичного свгтогляду молодГ, оск1льки вони являються основним засобом створення юторико-культурного шформацшного простору держави, який об'еднуе народ у полпичну нацю.

ЗМ1 з одта сторони консол1дують суспшьство, з шшо! можуть здшснювати негативний вплив, шляхом формування деструктивних цштсних обраяв, чужих впчизнянш культурГ 1деал1в i ценностей. Тому важливо, щоб регресивт тенденцц не стали джерелом ш<фэрмацшно-аксюлог1чного поля ЗМ1, а навпаки сприяли мобшзацц меда-ресурс1в для формування такого шформацшного потоку, який вадповдав би укранським нацюнальним штересам, впливав на утвердження незaлежноi Укрaíнськоi держави.

Тому дослщження впливу рол медГа-ресурав на розвиток психолого-полгтичного свгтогляду молодГ е доцшьним i своечасним.

Виклад основного матерiалу. З початку ХХ ст. формувалася система засобГв мaсовоi шформацп, що склала в ХХ1 ст. основу системи засобГв мaсовоi комушкацп. Впродовж десятилиъ дослщники традицшно розглядали систему ЗМ1 як важливий i самостшний сошальний шститут. Основи для наукового розумшня мГсця засобГв мaсовоi шформацп в сучасному сусшльствГ заклали роботи американських фахГвшв. Вчеш 1ллшойського ушверситету Ф. Сиберт, Т. Петерсон i керГвник проекту професор Стенфордського ушверситету У. Шрам випустили в 1956 р книгу «Чотири теорп преси». Примгтно, що назви моделей преси, описуваних в робоп, носять не спльки сошальний, ск1льки полгтичний характер, адже самГ назви моделей дають вщсилання до тiеi чи шшо!' форми здшснення полгтично! влади. Зпдно предстaвленоi