303СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧНИЙ ТРЕН1НГ ДЛЯ П1ДЛ1ТК1В, СПРЯМОВАНИЙ НА ПРОФИЛАКТИКУ ТА ПОДОЛАННЯ НЕГАТИВНИХ ПРОЯВ1В ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТ1
Дячок Ольга Володимирiвна,
Маг1стр психологи,, астрантка кафедри психологИ' розвитку, Кигвсъкий нащоналъний умверситет 1мен1 Тараса Шевченка, м. Кигв, Украгна ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8948-8548
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/30092020/7173
ABSTRACT
The article is devoted to the theoretical and methodological study of the problem of experiencing loneliness in adolescence and empirical testing of the developed program of socio-psychological training to overcome and prevent the negative manifestations of loneliness.
The purpose of the study was to test the effectiveness of the developed training, which was performed in three stages. At the ascertaining stage, the indicators of adolescents' loneliness, level of satisfaction with certain aspects of school life, level of development of vitality, self-esteem and emotional abilities (empathy, expression and management of emotions, acceptance of responsibility for one's emotions) were determined. At the formative stage, training was conducted with two groups of adolescents, each of which included 15 participants. At the control stage, the differences between the indicators of loneliness experienced by adolescents, the level of satisfaction with certain aspects of school life, the level of vitality, self-esteem and the level of development of emotional abilities before and after the study participants were tested. For the control group, the differences between the indicators of the first and second sections were also checked. The results of the formative stage of the study indicate the effectiveness of the implemented program of socio-psychological training for adolescents. Comparative analysis of the indicators of the first and second sections confirmed the positive changes in the experimental group after the training.
Citation: Diachok O. V. (2020) Socio-Psychological Training for Adolescents, Aimed at Preventing and Overcoming the Negative Manifestations of Loneliness Experience. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 6(27). doi: 10.31435/rsglobal_ijitss/30092020/7173
Copyright: © 2020 Diachok O. V. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Постановка проблеми. Феномен самотносп можна розглядати як негативний та як позитивний, що зумовлено його складшстю. Переживання самотносп передбачае рiзнi емоцп та почуття. Дослщження шдтверджують, що самотнють дуже часто супроводжуеться сумом, нудьгою, почуттями вщкинутосп та непо^бносп, власно! незначимосп для шших людей та свггу загалом. Однак, розглядати самотнють лише як негативне явище - означае швелювати !! сутнють та сенс. Як зазначае Д. Леонтьев, для розумшня самотносп слщ розрiзняти болюне переживання самотносп як iзольованостi вщ людей та переживання, як пов'язаш з усам^ненням i можуть бути як негативними, так i позитивними. Прийняття людиною власно! самотносп е необхщною умовою розвитку особистосп. В той же час, усвщомлення та прийняття факту власно! самотносп передбачае болюш переживання. Тому, на наш погляд, люди часто прагнуть !! уникнути. Особливо складно переживають самотнiсть пiдлiтки. Формування та розвиток
ARTICLE INFO
Received 23 July 2020 Accepted 19 August 2020 Published 30 September 2020
KEYWORDS
experience of loneliness, positive loneliness, socio-psychological training, vitality, dependence on communication, level of satisfaction, emotional abilities, self-esteem.
самоощнки, Я-концепцп, системи щнностей та уявлень, робить тдлитав чутливими до подш, якi вiдбуваються навколо них. Вони прагнуть якнайшвидше та якнайкраще шзнати свiт i знайти свое мюце в ньому. Однак, даний процес передбачае рiзнi протирiччя, конфлiкти i труднощi, що може викликати у шдлггковому вiцi почуття неповноцiнностi, власно! безпорадностi та самотностi. Ми вважаемо, що усвiдомлення самотностi, а також детальний аналiз И причин та наслщюв, е корисним досвiдом для розвитку в шдл^ковому перiодi. Допомогти пiдлiткам прийняти власну самотнiсть - означае розширити !х уявлення, показати позитивш сторони переживання та навчити !х конструктивно використовувати усамiтнення. Саме для тако! роботи, нами був розроблений сощально-психолопчний тренiнг.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй.
Емоцiйнi переживання сприяють розвитку самосвiдомостi пiдлiтка. У екзистенцшнш психологи переживання розглядаеться як «точка перетину» зовшшнього та внутршнього свiтiв. Крiм того, воно е основою, на яку людина може спиратися, щоб подолати рiзнi обставини та формувати життя у конкретному свт умов, можливостей та вимог. Досвщ, який людина отримуе, стае не просто когштивним сприйняттям шформаци, але перетворюеться у переживання завдяки сприйняттю його емоцiйного та афективного резонансу (Лэнгле, 2019).
Загалом, шдл^ковий вiк можна охарактеризувати як перюд сильних емоцiй та переживань. Пщл^ки починають дослiджувати власний внутрiшнiй свщ аналiзувати власнi емоцiйнi стани та переживання. Усвщомлення унiкальностi свого життевого досвiду може супроводжуватися стражданням, почуттями несправедливостi та вiдчуженостi вiд шших. Т. Вайт визначае наступнi особливост пiдлiткiв, якi завдають !м страждань: вiдчуття власно! iзольованостi вiд шших та вщсутнють приналежностi до групи; вiдчуття незадоволеностi власними соцiальними зв'язками; вщчуття психолопчно! слабкостi та вщсутност контролю над власними iмпульсами (Вайт, 2018).
А. Фомшова вказуе на те, що для шдлптав особливого значення набувае ставлення до власних почуттiв. Так, рефлексiя почуттiв сприяе усвiдомленню життевих ситуацiй та розвитку цшеспрямованосп (Фоминова, 2012). А. Арсеньев зазначае, що заглиблення у власний внутршнш свiт е необидно! фазою саморозвитку. У зв'язку iз цим, слщ допомогти пiдлiтку вiдчути свою «виключешсть» iз соцiуму, що сприятиме його особистiсному зростанню (Арсеньев, 1996).
Слщ зазначити, що в останш роки вченi стали все бшьше говорити про позитивну роль переживання самотносп для розвитку особистостi. Дослщники А. Салiхова, Д. Леонтьев, С. Осш розрiзняють соцiальну та екзистенцшну самотнiсть. Соцiальна самотнiсть становить собою болюне переживання нестачi близьких стосунюв та розумiння. Екзистенцiйна самотнiсть передбачае здатшсть людини до усамiтнення, що е важливою умовою для особистюного зростання та творчо! активностi. (Салихова, Леонтьев, Осин, 2016). Однак, О. Кршков вказуе на те, що сучасш пiдлiтки не готовi сприймати самотшсть як можливiсть для самотзнання, творчостi, вираження власно! iндивiдуальностi та самостшносп. Як правило, самотнiсть для них - це тяжкий та нестерпний стан, якого хочеться уникнути. (Крипков, 2002).
Важливим фактором сощального розвитку шдл^юв е товариство однол^юв. Найстрашшше для шдл^ка - це втратити прихильшсть товаришiв. Тому, коли друзi пропонують здiйснити щось незаконне або спробувати наркотики «за компашю», вони не знаходять у собi сил вщмовитися. Це вiдбуваеться через те, що для шдл^ка страх наслщюв правопорушень не такий сильний, як страх втрати прихильностi товаришiв. Чим менш впевнений у собi пiдлiток, тим бiльш важливою для нього е симпаия однолiткiв i йому важче дiяти всупереч думщ iнших. У такiй ситуацi! слщ допомогти пiдлiтку розвинути позитивне ставлення до себе, впевнешсть у власних силах, усвщомити власнi якостi, особливост та iндивiдуальнi риси характеру (Емельянова, 2015).
О. Саншкова, В. Бедан та Л. Гусак звернули увагу на таку властивють особистостi як схильнють до переживання самотностi та концептуалiзували даний феномен. Ця властивють полягае у прихильност до певно! активностi i виявляеться в емоцшнш, когнiтивнiй та поведiнковiй сферах. У емощогенних ситуацiях особистiсть iз такою схильнютю проявляе готовнiсть реагувати переживанням самотностi (Саннiкова, Бедан, Гусак, 2018). К. Далберг вказуе на зв'язок мiж вщчуттям приналежностi та самотнютю. Так, людина вiдчувае себе приналежною лише до тих людей, як е значимими у !! житп. Вiдсутнiсть значимих iнших передбачае виникнення самотностi (К. DaЫberg, 2007).
Дослщники Качюппо Дж. та Хокл Л. розробили модель самотносп (Cacioppo&Hawkley, 2009), вщповщно до яко! соцiальна iзоляцiя сприймаеться як ситуацiя небезпеки. Таке сприйняття, у свою чергу, викликае готовшсть розглядати соцiальне середовище як загрозливе. Неусвщомлене вiдчуття сошально! загрози породжуе упередження щодо не самотшх людей. Одинокi люди бачать свгг бiльш ворожим та негативно оцшюють соцiальнi зв'язки. Негативнi соцiальнi очшування мають тенденцiю обумовлювати поведiнку шших людей, що тим самим пщгверджуе очiкування самотнiх. Таким чином, запускаеться механiзм самоздiйснюваного пророцтва: самотнi люди активно дистанцдаються вiд потенцiйних сошальних партнерiв, навiть якщо вважають, що виникнення сошально! дистанци не залежить вiд цих людей. Таким чином, виникае замкнене коло самотносп, що передбачае почуття ворожостi, тривоги, песимiзму, викликае стрес та знижуе самоощнку, а також активiзуе нейробiологiчнi та поведiнковi механiзми, якi негативно впливають на здоров'я (Cacioppo&Hawkley, 2010).
Дослщжуючи проблему самотностi у пiдлiтковому вщ^ науковцi розглядають !! особливостi, причини виникнення та наслщки. У той же час, не достатньо розроблений прикладний аспект профшактики негативного впливу переживання самотносп на особиспсть шдл^ка. У зв'язку з цим, постала необхiднiсть розробки комплексно! тренiнгово! програми для профшактики та подолання негативних проявiв самотносп у шдл^ковому вщь
Мета статть Мета статтi - розкрити змют i представити результати апробацп соцiально-психологiчного тренiнгу для тдлитав, який спрямований на профiлактику та подолання негативних проявiв переживання самотносп.
Методи дослщження: теоретико-методологiчний аналiз проблеми пiдлiтково! самотностi; психодiагностичне дослiдження психолопчних особливостей самотностi та !! чинниюв за допомогою методики «Диференцшний опитувальник переживання самотносп» (G. Осiн, Д. Леонтьев) (Осин, Леонтьев, 2016); методики вимiрювання самоощнки Дембо-Рубiнштейн (модифшащя А. Прихожан); методики «Емоцшна самосвщомють» (О. Власова, М. Березюк), методики «Тест життеспйкосн» (С. Маддi в адаптацп Д. Леонтьева, О. Рассказово!) та анкети. Для обробки емшричних даних були застосованi наступнi статистичш методи: описова статистика, t-критерiй Стьюдента, G-критерш знакiв, кореляцiйний аналiз. Статистична обробка даних була здiйснена за допомогою програми SPSS Statistics 17.0.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Спираючись на результати здiйснених нами теоретичного та емшричного дослiджень, була розроблена програма соцiально-психологiчного тренiнгу для тдлитав. В основу програми покладено принцип переходу вщ негативних проявiв переживання самотносп до позитивних. Самотнiсть розглядаеться нами як складне переживання, що включае емоцшний, когнiтивний, поведiнковий та мотивацшний компоненти. Кожен з компоненпв може мати як негативний, так i позитивний змiст. Так, самотнють у шдлпковому вiцi часто пов'язана з такими емощями як сум та нудьга, почуттями вiдкинутостi, непотрiбностi та неповноцiнностi. Когнiтивний компонент включае переконанють у тому, що самотнють е проблемою та недолгом. На поведшковому рiвнi самотнiсть може проявлятися у знецiненнi себе та сво!х досягнень, стражданнi, самозвинуваченнi та байдужосп до навколишньо! дiйсностi. Негативна сторона мотивацшного компоненту полягае у сприйнятп власно! самотностi як вироку, тобто приреченосп особистостi бути самотньою решту життя. В той же час, кожен з компоненпв мае i позитивну складову. Перебуваючи на самой, людиш властиво вiдчувати рiзний спектр приемних емоцiй та почуттiв, зокрема, задоволення, iнтерес, естетичнi почуття i т. iн. Переживати самотнiсть час вщ часу може кожна особиспсть, тому не слщ розглядати !! як переживання невдах та аутсайдерiв. Навпаки, прийняти, усвiдомити та пережити самотнiсть може зрiла особистiсть. Такий досвщ сприяе розвитку, зокрема, у пщлпковому перiодi. Поведiнковий компонент також мае конструктивне русло, яке вщображуеться у творчостi, самопiзнаннi, навчаннi. Крiм того, людина може вiдновлювати власш сили, усамiтнюючись вiд свiту. Нарешп, мотивацiйний компонент самотностi включае готовшсть особистосп змшювати власне життя, вдосконалювати вже iснуючi та встановлювати новi соцiальнi зв'язки. Таким чином, систематична та послщовна робота з кожним компонентом переживання дозволяе подолати негативш прояви i розкрити ресурсне значення самотностi.
Слiд зазначити, що пщлпкова самотнiсть пов'язана з такими змшними як самооцiнка, життестiйкiсть, задоволенiсть, емоцшш здiбностi (емпатiя, вираження емоцiй, прийняття вщповщальносп за сво! емоцi!). Нами було встановлено наявнють обернених кореляцшних
зв'язюв мiж шкалою «загальне переживання самотносп» (методика ДОПС) та життестшкютю (-0,517), включенютю (-0,469), контролем (-0,469), прийняттям ризику (-0,266), самооцiнкою (-0,482), задоволешстю взаеминами з друзями, найближчими знайомими (-0,568), задоволешстю взаеминами з однокласниками (-0,463), задоволешстю проведенням канiкул (-0,381), задоволешстю способом життя (-0,340), задоволешстю проведенням вшьного часу (-0,263), прийняттям вщповщальносп за сво! емоцi! (-0,198), вираженням емоцiй (-0,177), задоволенiстю власним рiвнем освiти (-0,176), задоволенiстю змютом навчально! дiяльностi (-0,172), задоволенiстю умовами навчання (-0,168), задоволенiстю взаеминами зi шкiльною адмiнiстрацiею (-0,155). Враховуючи щ данi, ми вважаемо, що на переживання самотносп у пiдлiтковому вщ можна впливати опосередковано. Пiдвищення рiвня життестiйкостi та задоволеностi життям, розвиток емоцшно! грамотностi, створення умов для формування адекватно! самооцiнки допоможе шдл^кам менш болiсно переживати самотнiсть, долати негативш емоцiйнi стани, якi спричиненш вiдчуттям самотностi.
За допомогою кластерного аналiзу, у ходi дослiдження, було визначено чотири типи переживання самотносп шдл^ками. Для перевiрки наявностi статистично значимих вiдмiнностей мiж кластерами було застосовано однофакторний дисперсшний аналiз, який шдтвердив достовiрнiсть вiдмiнностей (sig<0,05). У результат кластеризацi! даних, було видшено наступнi типи переживання самотностi: вщсутнють самотностi, конструктивна самотнiсть, помiрна самотшсть та болюно-творча самотнiсть.
Перший тип (28,3%), який називаеться «вiдсутнiсть самотносп» характеризуеться низьким рiвнем загального переживання самотносп та позитивно! самотносп, а також середшми значеннями залежностi вщ спiлкування. Представникам даного типу властивий середнш рiвень життестiйкостi та висока самоощнка. Конструктивна самотнiсть (26,8% вибiрки) передбачае середнiй рiвень загального переживання самотносп, слабку залежшсть вiд спшкування та високий рiвень розвитку позитивно! самотносп. Пщл^ки, якi увiйшли до даного типу, мають низький рiвень життестшкосп та середнiй рiвень самоощнки. Помiрна самотнiсть (34,9%) характеризуеться високими показниками загального переживання самотносп, високим рiвнем залежносп вiд спiлкування та слабким розвитком позитивно! самотносп. Представники даного типу мають низький рiвень життестшкосп та середнш рiвень самоощнки. Болюно-творчий тип (9,9%) передбачае високий рiвень загального переживання самотносп, середнш рiвень залежносп вщ спiлкування та високий рiвень розвитку позитивно! самотносп. Пщл^ки, якi належать до останнього типу мають низьку самоощнку та слабкий рiвень життестiйкостi. Видiленi типи переживання самотносп дають шдстави для визначення групи шдлптав, якi потребують психологiчно! допомоги. Так, дослiджуванi, яким властивий болюно-творчий тип найбшьше страждають вiд самотностi. Це обумовлено сильними переживаннями власно! iзоляцi! та вщчуження. Крiм того, цi пiдлiтки не впевнеш у собi, а також не можуть впоратися з життевими труднощами самостiйно, на що вказуе низький рiвень життестiйкостi. Пiдлiтки, яким властивий помiрний тип самотностi також потребують психолопчно! шдтримки. Пiдставою для цього е високий рiвень загального переживання самотносп, низький рiвень життестшкосп та залежшсть вщ спiлкування. Крiм того, слабкий розвиток позитивно! самотносп вказуе на невмшня дослiджуваних конструктивно проводити час на самотi. Таким чином, психолопчний супровiд у вигщщ участi в соцiально-психологiчному тренiнгу мае допомогти таким шдлпкам подолати негативний стан, що спричинений переживанням самотносп.
Сощально-психолопчний треншг е активним методом групово! роботи, що спрямований на формування та розвиток сощальних вмшь i навичок. У ходi треншгу учасники також збагачують базу знань вщповщно до тематики тренiнгово! програми. Використання пiд час роботи процешв групово! динамiки, тобто змiни системи мiжособистiсних вiдносин у групi, дозволяе ефективно виршувати навчальнi задачi. Слщ зазначити, що учасники отримують досвщ реальних взаемовiдносин, що супроводжуеться емоцшними переживаннями та сприяе засвоенню нових форм поведшки (Вачков, 1999).
Мета розробленого нами треншгу полягае у засвоенш необхщних вмiнь та формування навичок, яю допоможуть пiдлiткам уникнути та подолати негативнi прояви переживання самотносп.
З мети випливають наступш завдання тренiнгу: 1) Розвиток самоусвщомлення учасникiв; 2) Усвiдомлення пiдлiтками неефективносп власних поведiнкових стереотипiв та
установок у взаемоди з шшими; 3) Освоення та вщпрацювання комушкативних техшк та навичок; 4) Формування адекватно! самоощнки; 5) Розвиток життестшкосп; 6) Набуття та вщпрацювання навичок впевнено! поведiнки; 7) Освоення технiк саморегуляци; 8) Пiдвищення рiвня комфортностi у ситуащях взаемодi!; 9) Пiдвищення рiвня задоволеностi життям.
Цiльова група: треншг призначений для пiдлiткiв вiд 13 до 16 роив. На заняттях можуть бути присутш одночасно вщ 9 до 15 учасникiв.
Змют програми: тренiнг передбачае 14 зустрiчей, тривалiстю 1 година 45 хвилин, з перервою 15 хвилин. Програма включае чотири модулi, кожен з яких охоплюе вiд 3 до 4 занять.
Розроблений треншг е практичним шструментом для освоення та вщпрацювання пiдлiтками необхщних життевих знань, навичок та вмшь. По завершенш програми учасники володiтимуть певним арсеналом техшк та навичок, яю допоможуть !м бiльш комфортно почувати себе в сощум^ вирiшувати проблемнi ситуаци, розпiзнавати та контролювати сво! емоци, впевнено висловлювати сво! думки та вшьно виражати почуття. Важливим результатом треншгу е розвиток рефлекси учасниюв. Так, для цього кожне заняття розпочиналося та завершувалося рефлексивним колом. Ми переконаш в тому, що вмшня усвiдомлювати та аналiзувати власш думки, емоцi!, переживання необхiдне для особистюного зростання пiдлiтка. У зв'язку з цим, у ходi обговорень на заняттях неодноразово розглядалися типовi проблеми, протирiччя та труднощi, з якими доводиться мати справу пщл^кам.
Структура та змют занять сощально-психолопчного треншгу представлена нижче.
Модуль 1. Досл1дження внутршнього ceimy, визначення щнностей.
Мета: Введення учасниюв у треншгову роботу; створення атмосфери довiри; визначення учасниками власних щнностей та окреслення сфер для особистiсного розвитку.
Заняття 1.1. Тема: «Вступ у треншгову роботу».
3Micm заняття: Вступне слово тренера. Знайомство. Узгодження форми звернення на треншгу («ти» або «ви»). Узгодження правил та режиму роботи групи. Проговорення учасниками очшувань вщ треншгу та хвилювань. Рефлексивне коло. Озвучення тренером домашнього завдання для групи.
Заняття 1.2. Тема: «Хто я?».
3Miст заняття: Рефлексивне коло. Обговорення домашнього завдання. Вправа «Колесо життя». Вправа на активiзацiю «Вiтер дме». Вправа «Мое мюце в свiтi». Завершальне коло для обговорення результанв заняття.
Заняття 1.3. Тема: «Цшносп».
3Miст заняття: Рефлексивне коло. Вправа «Мо! щнносп». Вправа на активiзацiю «Пральна машина, тостер, слон». Дискусiя на тему: «Що таке щнносп та для чого вони потрiбнi?». Робота у групах над створенням колашв на тему щнностей. Завершальне коло для обговорення результапв заняття.
Модуль 2. Ефективна комуткащя.
Мета: Усвщомлення учасниками неефективносп власних поведшкових стереотишв та настановлень; аналiз проблеми пщл^ково! самотностi; вiдпрацювання комунiкативних навичок та навичок роботи у команда
Заняття 2.1. Тема: «Мистецтво домовлятися»
3Miст заняття: Рефлексивне коло. Вправа «Будуемо мiсто». Вправа «Кiшка - собака». Завершальне коло для обговорення результапв заняття.
Заняття 2.2. Тема: «Гармоншш стосунки»
Змicm заняття: Рефлексивне коло. Вправа «^агностика стосункiв». 1нформацшне повiдомлення на тему: «Рахунок стосунюв». Вправа «Концентричнi кола». Завершальне коло для обговорення результанв заняття.
Заняття 2.3. Тема: «Командний гравець»
Зм^т заняття: Рефлексивне коло. Дискуая на тему: «Команда. Хто такий командний гравець?». Вправа «Олiвщ». Гра «Alias». Завершальне коло для обговорення результапв заняття.
Модуль 3. Впевнемсть у co6i.
Мета: Формування позитивного самоставлення; розвиток впевненосп у собi та стресостшкосп.
Заняття 3.1. Тема: «Моя самоощнка»
Змгст заняття: Рефлексивне коло. Вправа «Самоощнка якостей важливих для спшкування». Вправа на активiзацiю «Моя супер сила». Вправа «Я вмда». Завершальне коло для обговорення результапв заняття.
Заняття 3.2. Тема: «Висловлюю сво! думки та почуття»
Зм1ст заняття: Рефлексивне коло. Вправа «Способи сказати Н1». Вправа на активiзацiю «Хендбол». Вправа «Я - повщомлення». Завершальне коло обговорення.
Заняття 3.3. Тема: «Мш шлях - мш вибiр»
Змгст заняття: Рефлексивне коло. Дискушя на тему: «Проактивнють - реактивнiсть». Вправа на активiзацiю «Броунiвський рух». 1нформацшне повiдомлення на тему: «Особиста мюя». Завершальне коло для обговорення результапв заняття. Озвучення тренером домашнього завдання для групи.
Заняття 3.4. Тема: «Стшкють до випробувань»
Зм1ст заняття: Рефлексивне коло. Вправа «Лабiринт». Вправа «Перешкоди». Вправа «Ресурси». Завершальне коло для обговорення результапв заняття. Озвучення тренером домашнього завдання для групи.
Модуль 4. Саморегуляция
Мета: Розвиток вмшня усвщомлювати та розумгти значення тiлесних вiдчуттiв; освоення технiк релаксацi!; розвиток емоцiйних здiбностей (емпатiя, управлiння та вираження емоцш, прийняття вiдповiдальностi за сво! емоцп); узагальнення отриманого на тренiнгу досвщу.
Заняття 4.1. Тема: «Регуляцiя емоцшних станiв»
Змгст заняття: Рефлексивне коло. 1нформацшне повiдомлення на тему: «Щдлгток у свiтi емоцiй та почутпв». Вправа «Емоцi!. Тiло. Розум». Вправа «Заземлення». Вправа «Дихання по квадрату». Вправа «Я реальний. Я щеальний. Я поганий». Вправа «Мотивуюча фраза». Завершальне коло для обговорення результапв заняття. Озвучення тренером домашнього завдання для групи.
Заняття 4.2. Тема: «Вчимося розслаблятися»
Зм1ст заняття: Рефлексивне коло. Вправа «Повне дихання йопв». Вправа «Кольоровi звуки мого тша». Завершальне коло для обговорення результапв заняття. Озвучення тренером домашнього завдання для групи.
Заняття 4.3. Тема: «Регулящя дiяльностi»
Зм1ст заняття: Рефлексивне коло. Вправа «Визначення рiвня адреналiну». Вправа «Визначення рiвня адреналiну для рiзних видiв дiяльностi». Дискусiя на тему: «Можливi способи активiзацi!/розслаблення, якi можна використовувати у рiзних ситуацiях». Вправа «Райдуга». Завершальне коло для обговорення результапв заняття. Озвучення тренером домашнього завдання для групи.
Заняття 4.4. Тема: «Вчимося розслаблятися»
Змгст заняття: Рефлексивне коло. Вправа на активiзацiю. Бесща учасниюв з тренером, вщповщ тренера на запитання групи. Робота над створенням колажу «Дерево досягнень». Пщведення пiдсумкiв i обговорення результатiв треншгу.
Розроблений тренiнг було реалiзовано на базi школи-iнтернат та середньо! загальноосвгтньо! школи у мiстi Киевi. Загалом, роботу було здiйснено з двома групами пiдлiткiв по 15 ошб у кожнiй групi. Вiк учасниюв вiд 14 до 16 роюв. До та пiсля тренiнгу проведена дiагностика дослiджуваних. Крiм того, для перевiрки ефективностi тренiнгу була сформована контрольна група (30 дослщжуваних), для яко! треншг не проводився.
Апробащя тренiнгово! програми вiдбувалася у три етапи. На першому етат була проведена психолопчна дiагностика учасникiв треншгу та контрольно! група. Для дiагностики ми використали наступнi методики: методика «Диференцшний опитувальник переживання самотностi» (С. Осш, Д. Леонтьев); методика «Тест життестшкосп» (С. Маддi, в адаптаци Д. Леонтьева, О. Расказово!); методика «Емоцшна самосвщомють» (О. Власова, М. Березюк); методика визначення рiвня самоощнки Дембо-Рубшштейн (модифiкацiя А. Прихожан).
На другому етат було проведено треншг з учнями середньо! загальноосвпньо! школи (15 ошб), другий тренiнг було проведено з учнями школи-штернат (15 ошб).
На третьому етат здшснена повторна дiагностика учасникiв тренiнгiв та дослщжуваних, яю увiйшли до контрольно! групи. Отримаш результати представленi у таблищ 1 i таблицi 2.
Таблиця 1. Показники за шкалами методики ДОПС до початку та тсля проведення третнгу (у %)____
Рiвень Експериментальна N=30 Контрольна група N=30
I зрiз II зрiз I зрiз II зрiз
Загальне переживання самотносп Низький 30** 66,7** 50 46,7
Середнiй 40** 30** 36,7 40
Високий 30** 3,3** 13,3 13,3
Залежнiсть вiд спiлкування Низький 3,3** 53,3** 10 16,7
Середнш 76,7** 33,3** 53,3 43,3
Високий 20** 13,3** 36,7 40
Позитивна самотшсть Низький 30** 6,7** 46,7 40
Середнiй 53,3** 56,7** 36,7 43,3
Високий 16,7** 36,7** 16,7 16,7
Примггки : ** - p<0,01.
Як видно з таблиц 1, у двох експериментальних групах тсля проведення формувального експерименту зафiксовано статистично значущi вiдмiнностi (р<0,01, р<0,05) шкалами методики ДОПС. У контрольнш групi таких змiн не спостершаеться.
Таблиця 2. Рiвень розвитку кореляпв самотностi до початку та тсля проведення третнгу (у %)____
Експериментальна група Контрольна група
Рiвень N= =30 N= =30
I зрiз II зрiз I зрiз II зрiз
Включешсть Низький 63,3** 10** 40 43,3
Середнш 36,7** 66,7** 60 46,7
Високий 0** 23,3** 0 10
Контроль Низький 70** 30** 60 53,3
Середнш 30** 43,3** 40 43,3
Високий 0** 26,7** 0 3,3
Прийняття ризику Низький 60** 16,7** 53,3 43,3
Середнш 40** 53,3** 46,7 50
Високий 0** 30** 0 6,7
Життестшкють Низький 63,3** 6,7** 53,3 53,3
Середнш 36,7** 76,7** 46,7 43,3
Високий 0** 16,7** 0 3,3
Самоощнка Низький 56,7** 13,3** 50 46,7
Середнш 36,7** 50** 43,3 46,7
Високий 0** 36,7** 6,7 6,7
Емпапя Низький 36,7* 16,7* 30 33,3
Середнш 50* 46,7* 40 40
Високий 13,3* 36,7* 30 26,?
Вираження емоцш Низький 33,3** 10** 30 26,7
Середнш 53,3** 53,3** 56,7 53,3
Високий 13,3** 36,7** 13,3 20
Прийняття Низький 36,7** 6,7** 30 36,7
вщповщальносп Середнш 60** 50** 46,7 43,3
за сво1 емоцп Високий 3,3** 43,3** 23,3 20
Примггки : * - p<0,05; **- p<0,01.
У таблицi 2 показано, що до та пiсля проведення третнгу у двох експериментальних групах наявш статистично значущi вiдмiнностi (р<0,01) для змiнних, якi мають обернет кореляцшш зв'язки з переживанням самотносп. У контрольнiй групi суттевих змш за цими показниками не спостершаеться.
3a G-KpHTepieM 3HaKiB 6yno nigTBepg^eHo ciaTHcTHHHo 3Hany^e noKpa^eHHa pe3ynbTaTiB b eKcnepHMeHTammM rpyni nicna npoBegeHHa TpeHiHry. TaK, y 6inbmocii gocnig^yBaHHx Big6ynoca 3HH^eHHa noKa3HHKiB 3aranbHoi caMOTHOCTi Ta 3ane^HocT Big cninKyBaHHa (p<0,01). TeHgeH^a go 3pocTaHHa noKa3HHKiB nicna TpeHiHry cnociepiraeTbca gna TaKHx 3MiHHHx: no3HTHBHa caMOTHicTb, BKnronemcTb, Komponb, npHÖHaira pH3HKy, ^HTTecriHKicTb, caмooцiнкa, eMnaTia, BHpa^eHHa eMo^M, npHÖHaira BignoBiganbHocii 3a cboi eMouji (p<0,01). TaKHM hhhom, pe3ynbTaTH gocnig^eHHa nigTBepg^yroTb e^eKTHBmcib BHKopHCTaHHa TpeHiHry gna npo^inaKTHKH Ta nogonaHHa HeraTHBHHx npoaBiB nepe^HBaHHa CaMOTHOCTi.
KoHTp. 3pi3 2
Komp. 3pi3 1
EKcnep. 3pi3 2
EKcnep. 3pi3 1
Till
1
I
■
II
1
1
IB
H
r
r
ii r
■
■ r
I npoBeAeHHH ei/ibHoro Hacy
B3aeM. 3 4py3HMH
I B3aew. 3i LUK. aAMiHlcrpauieio
iB3aeM. 3 OAHOK/iacHUKaMU
Puc. 1. Cepedni nom3nuKU 3adoeonenocmi Er i Kr do ma nicnn mpenimy
^k n0Ka3aH0 Ha pncyHKy 1, 3HanHa nacTHHa gocnig^yBaHHx npogeMOHcrpyBanH 3pocTaHHa piBHa 3ag0B0neH0CTi B3aeMHHaMH 3 ogHOKnacHHKaMH, mKinbHoro agMimcipa^ero, gpy3aMH Ta HaM6nH^HHMH 3HaöoMHMH. KpiM Toro, cyireBO 36inbmHnaca KinbKicib nigniTKiB, aKi BHcnoBHnH 3agoBoneHicTb npoBegeHHaM BinbHoro nacy. Cnig 3a3HanHTH, ^o Mm noKa3HHKaMH nepmoro Ta gpyroro 3pi3iB y KomponbHiM rpyni He 6yno BHaBneHo 3HanHMHx BigMiHHocTeM.
y ^noMy, pe3ynbTaTH npoBegeHoro gocnig^eHHa CBignaTb npo e^eKTHBHicTb Ta go^nbHicTb BHKopHCTaHHa co^anbHo-ncHxonorinHoro TpeHiHry gna npo^inaKTHKH Ta nogonaHHa HeraTHBHHx npoaBiB caMoTHocTi y nigniTKoBoMy вiцi.
BIICHOBKII Ta nepeneKTHBH noga.ibmiix gocnig^eHb. Pe3ynbTaTH anpo6a^i TpemHroBoi nporpaMH go3BonaroTb KoHCTaTyBaTH e^eKTHBHicTb po3po6neHoro co^anbHo-ncHxonorinHoro TpeHiHry. npegcTaBHHKH eKcnepHMeHTanbHoi rpynu nicna ynacT y TpeHiHry npogeMoHCTpyBanu 3HH^eHHa piBHa 3aranbHoi caMoTHocTi Ta 3ane^Hocii Big cninKyBaHHa, a TaKo^ 6yno BHaBneHo 3pocTaHHa piBHa ^HTTecTiÖKocTi, caмooцiнкн Ta 3agoBoneHocii nigniTKiB neBHHMH acneKTaMH BnacHoro ^Hira. y eKcnepHMemanbmM rpyni 3pocnu noKa3HHKH po3BHTKy eMo^HHHx 3gi6HocTeM (eMnaTii, BHpa^eHHa Ta ynpaBniHHa eмoцiaмн, npHÖHaira BignoBiganbHocT 3a cboi eMo^i). y KomponbHiM rpyni He 6yno BHaBneHo 3HanHMHx BigMiHHocTeM Mm noKa3HHKaMH nepmoro Ta gpyroro 3pi3iB. nepcneKTHBoro noganbmHx gocnig^eHb e BHBneHHa BnnHBy gocBigy nepe^HBaHHa caMoTHocTi y nigniTKiB Ha noganbmHM po3bhtok ix oco6HcTocTi b nepiogH roHocii Ta gopocnocTi, a TaKo^ po3po6Ka Mogeni iHgHBigyanbHoro ncHxonorinHoro KoHcynbTyBaHHa nigniTKiB, aKi 6onicHo nepe^HBaroTb caMoTHicib.
REFERENCES
1. Arsenev A. S. (2013). Podrostok glazami filosofa: filosofskiy ocherk. Razvitie lichnosti [The teenager through the eyes of a philosopher: a philosophical essay]. Personal development, 2.110-184. [in Russian].
2. Vayt T. (2018). Kakmyislyatpodrostki: novyieidei [How teens think: new ideas]. Kiev: Interservis. [in Russian].
3. Vachkov I. V. (1999). Osnovyi tehnologii gruppovogo treninga [Fundamentals of group training technology]. Moskva: Izdatelstvo «Os-89». [in Russian].
4. Emelyanova E. V. (2015) Psihologicheskie problemi sovremennyih podrostkov i ih reshenie v treninge [Psychological problems of modern adolescents and their solution in training]. Moskva: Genezis. [in Russian].
5. Kripkov A. R. (2002). Pozitivnyie aspekty i perezhivaniya odinochestva v podrostkovom vozraste [Positive aspects of experiencing loneliness in adolescence]. Candidate's thesis. Moskva [in Russian].
6. Leont'ev D. A., Rasskazova E. I. (2006). Test zhiznestoykosti [Meaning-of-Life Orientations Test]. Moskva: Smyisl [in Russian].
7. Lengle A. (2019). Voploschennaya ekzistentsiya. Razvitie, primenenie i kontseptyi ekzistentsialnogo analiza. Materialyi dlya psihoterapii, konsultirovaniya i kouchinga [Embodied existence.Development, application and concepts of existential analysis. Materials for psychotherapy, counseling, coaching]. Harkov: «Gumanitarnyiy Tsentr» [in Russian].
8. Osin E. N., Leont'ev D. A. (2016). Differentsialnyiy oprosnik perezhivaniya odinochestva (DOPO) [Differential questionnaire experiences loneliness] - M.: Smyisl. [in Russian].
9. Osin E. N., Leont'ev D. A. (2013). Differentsialnyiy oprosnik perezhivaniya odinochestva: struktura i svoystva [Differential questionnaire experiences loneliness: structure and properties], Psychology - Journal of the Higher School of Economics, 10, 55 - 81[in Russian].
10. Salihova A. Zh., Leontev D. A., Osin E. N. (2006) Dva aspekta odinochestva: empiricheskiy analiz [Two Aspects of Loneliness: An Empirical Analysis]. Obschenie-2006: naputi k entsiklopedicheskomu znaniyu: materialyi mezhdunarodnoy konferentsii 19-21 oktyabrya 2006. Moskva: Akademiya imidzhelogii. 550 -555 [in Russian].
11. Sannikova O. P., Bedan V. B., Husak L. Ye. (2018). Prezentatsiia instrumenta otsinky skhylnosti osobystosti do perezhyvannia samotnosti [Presentation of personality loneliness propensity scale]. Science and education, 5 (6). 5 - 11. [in Ukrainian].
12. Fominova A. N. (2012). Zhiznestoykost lichnosti: monografiya [Resilience of the individual: monograph]. Moskva: MPGU [in Russian].
13. Dahlberg K. (2007). The enigmatic phenomenon of loneliness. International Journal of Qualitative Studies on Health and Well-being, 2.195 - 207.
14. Cacioppo J. T., Hawkley L. C. (2010). Loneliness Matters: A Theoretical and Empirical Review of Consequences and Mechanisms. Annals of Behavioral Medicine. 218 - 227.
15. Cacioppo J. T, Hawkley L. C. (2009) Perceived social isolation and cognition. Trends in Cognitive Sciences, 13.447-454.
