CC BY
41
економ1чних ефектiв. За вказаних умов воно може не тшьки негативно, але й вкрай негативно впливати на нащональну економжу перехiдного типу.
Л1тература
1. Чупик 1.О. Загальна формула економ1чно'1 ефективносп функщонування мшроеконо-шчних систем та и типи// Соц1ально-економ1чн1 дослщження в перехщний перюд. - Льв1в: 1РД НАН Украши. - 1999, вип. 6. - С. 132-145.
2. Дол1шнш М.1., Копич 1.М., Загорський В.С. Становлення i розвиток систем еконо-м1чного оцiнювання в перехщних економiках: проблеми природи, типолопзацп i клюметрич-ного аналiзу// Економетричнi методи i моделi в економiцi: теорiя i практика. Ч. 1. - Львiв, 1998. - С. 8-20.
3. Чупик 1.О. Економiчна ефективнють перехiдних економiчних систем (проблеми методологи загального вимiру): Автореф. дис. ... канд. екон. наук. - Львiв: ЛДУ, 1999. - 20 с.
4. Башнянин Г.1. Копич 1.М. Про елементарну i високу технологию вимiру економiч-них параметрiв// Становлення нащонально'1' економiки Украiни. - Львiв: ЛДУ. - 1995, вип. 5. -С. 110-119.
5. Третяк Г.С. Державна регулящя економiчних систем: поняття та основт типи// Соць ально-економiчнi дослiдження в перехщний перюд: Економiчнi проблеми розвитку вироб-ництва та шновацшно'1' дiяльностi. - Львiв: 1РД НАН Украши. - 2000, вип. 19. - С. 414 -418.
6. Башнянин Г.1., Копич 1.М., Янкчв М.Д. Формування економiчних оцiнок в перехщ-них економiчних системах: проблеми природи, функщональних типiв i метрологiчного аналь зу// Економетричнi методи i моделi в економщ: теорiя i практика. Ч. 3. - Львiв, 1998. -С. 28-32.
7. Третяк Г.С. Про дерегулювальну еластичнють економiчних систем// Вiсник Львiвсь-ко'1' КА. Серiя економiчна/ За матер. II-i мiжнар. економетрично'1' конф. "Економетричш методи i моделi в економiцi: теорiя i практика". - Львiв: Коопосвiта. - 2001, вип. 9. - С. 157-161.
8. Полггична економ1я: структура i програма курсу для студентiв економiчних спець альностей/ За ред. проф. Г.1. Башнянина. - К.: 1ЗМН, 1998. - 78 с.
9. Макроеконом1чна теор1я: структура i програма курсу для студенпв економiчних спещальностей/ За ред. проф. Г.1. Башнянина. - К.: 1ЗМН, 1998. - 57 с.
10. М1кроеконом1чна теор1я: структура i програма курсу для студенпв економiчних спецiальностей/ За ред. проф. Г.1. Башнянина. - К.: 1ЗМН, 1998. - 76 с.
УДК 339.13 Здобувач О.М. Зелтська - Луцький державний
техтчшй умверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ЦШОВО1 ДИСКРИМ1НАЦ11 ПРИРОДНИМИ МОНОПОЛ1СТАМИ
3MiCT цiei CTaTTi полягае в детальному аналiзi цiновоi дискримшаци та перех-ресного субсидування, що використовують у сферi природноi монополп. Дослiджено також ix вплив на дiяльнiсть пiдприемств та економiку загалом.
Competitor O.M. Zelinska - Lutsk State Technical University The generosities of the using of costs discrimination natural monopolists
The content of the given article in the detailed analysis of the costs discrimination and the cross subsidization which is used in the natural monopoly sphere. Their influence into the plant work and the economics in general is also studied.
Вступ. Увага до проблем цшоутворення у сфер1 природноi монополп обумовлена насамперед стшкою тенденщею до ix зростання. Попри це, висо-кий р1вень цш i тариф1в на продукщю та послуги природних монопол1ст1в зу-мовлюе зростання витрат на продукщю шших галузей. Внаслщок цього пiд-
приемства змушеш пiдвищувати цiну для компенсаци сво1х витрат. При цьому обсяги попиту на продукщю падають, вона втрачае конкурентоспро-можнiсть. Внаслiдок гальмуеться розвиток шдприемств.
Погоджуючись з переважною бшьшютю висновкiв ранiше проведених дослiджень вчених-економю™, зокрема, I. Алексеева, С. Князя, I. Талатури, А. Бабака, О. Романюка, Ю. Стадницького, В. Кривуцького, I. Чудного та ш-ших [1-2; 5-7], потрiбно визнати, що проблема щодо формування тарифiв природних монополю^в залишаеться досi невирiшеною. Негативний вплив високих тарифiв природних монополш вiдчувають дедалi бiльше шд-приемств-споживачiв. Про це свiдчать результати кон'юнктурних опитувань Держкомстату Украши. Частка опитаних шдприемств, що вiдчувае цей вплив, зростае з 2000 р. з 12-15 % до 21 %. У таких галузях як виробництво будiвельних матерiалiв, металурпя, добувна промисловють, виробництво електроенерги, газу та води цей вплив вщчувае понад 30 % шдприемств [5, с. 7-8].
Шкода, але невиршеним е питання щодо формування мiжгалузевих балансiв щн, не дослiджуеться i не прогнозуеться конкретно, яким чином зростання щн у сферi природно! монополп, i ЖКГ зокрема, вплине на iншi галузi та економiку загалом.
Метою статт1 е аналiз щново1 дискримшаци та перехресного суб-сидування, що використовуються в сферi природно! монополи та виявлення !х впливу на дiяльнiсть пiдприемств та економiку загалом.
Результати. Формування тарифiв вiдбуваеться на основi розрахункiв собiвартостi та норм витрат у межах, що здшснюються базовими шд-приемствами. По-своему нормування витрат та втрат здшснюеться на основi рекомендацiй мiсцевих науковцiв з урахуванням регюнальних особливостей функцiонування шдприемств. Впливае безпосередньо i рiвень матерiально-технiчного забезпечення, зношеностi основних фондiв.
Необхiднiсть пiдвищення тарифiв у сферi ЖКГ значною мiрою зумов-лено неефективним господарюванням, яке по-своему породжене занепадом матерiально-технiчноl бази i застарiлiстю технологiй, громiздкiстю управ-лiнських схем, вiдсутнiстю належно1 економiчноl зацiкавленостi у шдвищен-т результатiв дiяльностi кожно1 господарсько1 ланки.
Понад половину основних фондiв ЖКГ повшстю зношенi. Найгострь ше проблема зносу вдауваеться на пiдприемствах, що займаються виробниц-твом i розподшом електроенерги, газу та води, де вш досягае 2/3 фондiв.
Поряд з фiзичним зношенням, моральний знос проявляеться ще бiльш яскраво. У ЖКГ, як i в енергетищ та на транспортi, за ощнками експертiв, досягае 90 % [1, с. 39].
Впродовж останнього десятилтя фактично не здшснювався кашталь-ний ремонт, в 3 рази занижеш видатки на технiчне обслуговування, при тому, що у 3-4 рази завищеш видатки на обслуговування транспортних мереж.
Аналiз структури витрат основних шдгалузей ЖКГ за 2000-2006 рр. свiдчать про те, що у водопостачанш та водовщведенш матерiальнi затрати е домiнуючими, а у водовщведенш вони становлять понад третину витрат. Та-
ким чином, отримання зростання цих витрат е основою оптимiзацil витрат загалом. Складшсть завдання в тому, що зростання матерiальних витрат знач-ною мiрою обумовлене подорожчанням ресурсiв, що використовуються шд-приемствами ЖКГ. По-своему, тенденщя до пiдвищення ресурсних цiн е стшкою. Тому вихiд з ситуацп вбачаеться насамперед в оптимiзацil виробни-чого процесу, що дозволило б зекономити ресурси. Але це по-своему вимагае великих затрат. Так, за ощнками експер^в, для шдтримки iнфраструктури тепломереж, потрiбно додатково вкласти 15 млрд. грн. Ще 40-50 млрд. грн. необхщш для забезпечення !х ефективного безпечного використання.
Просте скорочення витрат неприпустиме i щодо витрат на оплату правд. Низький рiвень оплати працi у сферi ЖКГ на сьогодш е однiею з головних причин вщтоку квалiфiкованих кадрiв в iншi сфери, недостатньо! защкавле-ностi в ефективнiй роботi тощо. Тому економiя на цьому видi витрат можли-ва не за рахунок стримування зарплати, а за рахунок оптимiзацil функцш пра-щвниюв та структури працюючих, iстотного шдвищення озброеностi працi.
Поряд зi зростанням вартост послуг, пiдвищення тарифiв зумовлено недосконалютю самого способу цiноутворення на продукщю монополю^в та недолiками в його регулюванш. Насамперед, рiст щн пов'язаний з витратним способом !х формування. В умовах вiдсутностi конкуренци у сферi ЖКГ за методом "витрати плюс" зумовлюе вiдсутнiсть будь-яких економiчних стиму-лiв до зниження витрат. Адже будь-яке збшьшення витрат внаслщок помил-кових управлiнських ршень не впливае на фiнансовий результат, оскшьки перекладаеться на споживачiв.
Така проблема характерна не лише для украшсько! економжи, вона носить загальний характер. Зокрема, в США И намагаються розв'язати за рахунок вщнесення частини збиткiв неефективного управлшня на акцiонерiв компанiй-монополiстiв. Цi спроби викликають спротив управлiнцiв, що ак-центують на подальшому зростаннi щн у разi зниження прибуткiв через труд-нощi залучення капiталу i збiльшення обсягiв вимушеного кредитування i вiдповiдно обсягiв процентних виплат.
При формуванш монопольно! цiни методом витрати плюс амортизащя може нараховуватись виробничим або кумулятивним методом. Нормування прибутку може здшснюватись щодо поточних витрат чи щодо швестованого кашталу [6, с. 51-56]. Кожний з методiв дае рiзнi результати. Це свщчить про можливостi манiпулювання процесом формування щни на рiзному рiвнi.
На наш погляд, цшком обгрунтована е позищя тих економiстiв, якi вважають, що використання методу "витрати плюс" справедливий прибуток скеровано не на задоволення штереЫв споживачiв, а на защкавлешсть управ-лiнцiв у збшьшенш операцiйних та iнвестицiйних витрат [2].
Вщсутшсть обгрунтованого включення у витрати тих чи шших видат-кiв породжуе практику невиправданого включення до щни ряду витрат; без-надшних боргiв, наднормативних втрат, витрат, не пов'язаних зi статутною дiяльнiстю пiдприемств тощо.
Вирiшенню проблем мае сприяти прийняття низки урядових ршень. Так, зпдно з постановою КМ Украши № 955 вщ 10 липня 2006 р., в тарифи
на центрашзоване постачання гарячо! води та теплово! енерги заборонено включати витрати, що не стосуються ще! дiяльностi безпосередньо. Це саме передбачене i щодо водопостачання та водовiдводу за постановою КМ вiд 12.07.2006 р. № 959.
Ще одним негативним проявом витратного способу формування щн, що сприяе !х зростанню, е включення до цiни необгрунтованих витрат. Мож-ливiсть цього створюеться значною мiрою внаслiдок завищених норм спожи-вання води, газу, вщсутност лiчильникiв та шдрахунку розподiлу обсягу на-даних послуг мiж споживачами. В наявних умовах налагодження системи точного облжу та розподiлу послуг невигiдне !х постачальникам, адже дае змогу !м завищувати тарифи i покривати збитки вщ неефективного господа-рювання.
Яскравим прикладом е централiзоване постачання тепло! води. Адже значна кшьюсть тепла втрачаеться на шляху до кшцевих споживачiв через неналежну теплоiзоляцiю, що не встановлюеться при встановленнi тарифiв. Не облжовуеться кiлькiсть i температура тепло! води у будинках тощо. Таким чином населення часто змушене платити за ненаявш послуги. Захист свого права не сплачувати за вщсутт i низькоякiснi послуги вимагае великих зусиль.
Статистика свщчить про ютотш розмiри втрат теплово! енерги, що враховуеться у тарифах на теплопостачання. Зокрема, в Рiвненськiй обл. вони досягають 25 %, в Харювськш - 19,2 %, Хмельницькш - 17,6 % тощо. Норми втрат води, що в тарифах у Клровоградськш обл., сягають 42 %, у Одеськiй -25 %, у Микола!вськiй - 36,48 % тощо [7, с. 49].
Протягом 2001-06 рр. споживачам було повернуто понад 2 млрд. грн. за ненадаш послуги з водопостачання, водовщведення та теплопостачання. Цим "гршать" Львiвтеплоенерго, Прилукитеплоенерго, КП Олександрiя-во-доканал (м. Бру^в) тощо. Часом за т ж таки послуги шдприемства беруть плату двiчi, в чому було зокрема звинувачено низку РЕМ Ки!вобленерго тощо.
Антимонопольним комггетом виявлено i припинено практику нараху-вання АК "Харкiвобленерго" сум збиткiв до вщшкодування без проведення експертизи приладiв облiку електроенергi! на суму 1,3 млн. грн. лише за рж; "Юровоградобленерго" в чотири рази завищило тариф на послуги зi змши та-рифних засобiв облiку електрично! енергi!. Тiльки в 2005 р. неправомiрне не-обгрунтоване стягнення зi споживачiв плати за по сут не наданi послуги, нав'язування додаткових умов, що ущемили права споживачiв, вщбувалося на ринках тепло, водопостачання та водовщводу у 26 регюнах Укра!ни. Сума перерахункiв пiдприемств тепло- та водопостачання зi споживачами за ненадаш, або в неповному обсязi послуги за 2001-2008 рр. становить 1 млрд. грн. [4, с. 5-8].
Економiчно необгрунтоваш тарифи були в 23 регюнах Укра!ни. АМК виявлено 235 порушень законодавства в щноутворенш, що становить понад половину зловживань монопольним становищем у сферi ЖКГ [3, с. 3].
Природш монополiсти часто зловживають сво!м положенням, нав'язу-ючи споживачам низку платних послуг, наприклад, зобов'язують людей пере-
вiряти в лабораторiях водоканашв водянi лiчильники перед встановленням, як це, на жаль, було в багатьох областей. Зокрема, лише в 2006 р. АМКУ в 26 регюнах Украши виявлено i припинено 580 зловживань монопольним (до-мшуючим) положенням на ринку тепло-, водопостачання та водовщводу. Лише у Луганськш обл. захищено штереси 900 тис. споживачiв, в Донецькш -близько 848 тисяч, у Львiвськiй - понад 400 тисяч, у Волинськш - близько 300 тисяч тощо [3, с. 3]. Посилення уваги АМКУ до щнових порушень зумов-люе видозмши у зловживаннях. Дедалi частiше вони мають прихований характер за рахунок перерозподшу доходiв мiж рiзними видами дiяльностi. 1с-тотною причиною зростання щн у секторi природно! монополи е широке зас-тосування перехресного субсидування, що зумовлюе перекоси в розрахунках, поеднання рiзкого завищення цiн на частину продукци з одночасним !х зани-женням стосовно рiвня витрат та необхщност забезпечення прибутковостi -на шшу продукцiю або послуги.
Перехресне субсидшвання з'являеться тодi, коли пiдприемство дифе-ренцiюе цiни на свое продукщю таким чином, що завищення щн щодо серед-нiх витрат на одш види продукци чи послуги поеднуеться зi заниженням цiн на iншi види. Доходи вiд продажу за завищеними цшами компенсують збит-ки вiд продажу вiд продажу за заниженими цшами.
Перехресне субсидшвання може бути i у формi встановлення ^е! само! щни на продукт чи послугу, що продаеться рiзним групам споживачiв не-залежно вiд рiзницi в рiвнi граничних витрат, що iснують при задоволенш потреб рiзних груп.
Перехресне субсидшвання е проявом застосування щново! дискримь нацi! пiдприемствам, що дшть у сферi природно! монополi!. Можливють продажу тiе! само! продукцi! (послуг) рiзним групам споживачiв за рiзною щ-ною (тарифами) обумовлена можливютю контролю виробникiв за обсягами споживання. I! вигiднiсть для природного монополюта визначаеться збшь-шенням обсягiв виробництва, а вщповщно i доходу за рахунок економи вiд масштабiв.
Спадний характер середшх та граничних витрат в умовах природно! монополi! створюе шдстави для поширення систематично! щново! дискримь нацi! другого та третього ступеня. Використання щново! дискримшаци другого ступеня пов'язано зi змшою готовностi споживачiв платити за послуги природного монополюта залежно вiд обсягу !х споживання. Зi збiльшенням обсяпв споживання цiннiсть послуг поступово знижуеться по мiрi насичення потреби.
За таких умов для збшьшення обсяпв реалiзацi! продукту шдприем-ство може призначати на рiзнi обсяги продукцi! чи послуг (!х блоки) рiзнi щ-ни. Оскiльки розширення обсягiв дiяльностi супроводжуеться стiйкою еконо-мiею вщ масштабiв, то блокове цiноутворення випдне не лише споживачам, але й самим виробникам.
При застосуванш цiново! дискримiнацi! третього ступеня споживачi подiляються на декiлька груп, що вiдрiзняються обсягами попиту, платоспро-можшстю та еластичнiстю попиту. Це дае змогу встановлювати оптимальш
цiни для кожно! групи споживачiв з врахуванням динамжи граничного ви-торгу та граничних витрат. Останнi по-своему визначаються сумарним обся-гом виробництва.
Трудношд у встановленнi такого тарифу обумовлюються рiзницею у попитi рiзних споживачiв i можливостi !х втечi з ринку, коли розмiр плати не скуповуватиме !х вигоди вiд споживання. Але така втеча по сут мало реальна, якщо йдеться про товари чи послуги першо! необхщносл (воду, тепло, електроенерпю тощо).
Бшьш ефективним е встановлення дискримшацшного двокомпонен-тного тарифу, що враховував би потреби i платоспроможнiсть окремих груп споживачiв щодо послуг. Водночас, при цьому е ризик порушення антимонопольного законодавства i таким чином пере^дування регулювальних орга-шв. Встановлення оптимального двокомпонентного тарифу передбачае зба-лансування зниження ефективностi як з точки зору зменшення обсяпв споживання при пiдвищеннi фшсовано! частини тарифу, так i з точки зору пере-вищення рiвня граничних витрат.
Водночас, у випадку щново! дискримiнацi! з боку природно! монопо-лi! нерiдко наявне невиправдане "накручування" цiн або обмеження законних прав певних груп споживачiв без юнування на це законних i економiчно обгрунтованих умов, а лише за рахунок панування на ринку.
Використання щново! дискримшаци з метою збшьшення сукупних до-ходiв з боку природних монополю^в е досить поширеним, зокрема i на укра-!нських пiдприемствах галузi зв'язку, електро- та газопостачання, комуналь-них послуг. Насамперед вона стосуеться блокового щноутворення для рiзних груп споживачiв, залежно вiд часу надання послуг. Це доповнюеться щновою дискримiнацiею, що запроваджуеться державою з метою захисту ряду сощ-альних груп населення: ветерашв вiйни, учасникiв бойових дiй, малозабезпе-чених тощо.
Запровадження пiльгових тарифiв на продукцiю природних монопо-лю^в породжуе низку серйозних економiчних проблем. Насамперед, це проблема вщшкодування збитюв виробникiв через продаж продукцi! (послуг) за низькими щнами, що не скуповують витрат. Гостре питання визначаеться великою кшьюстю пiльговикiв, зловживаннями в цш сферi за рахунок незаконного отримання пiльг заможними споживачами, вщсутшстю повно! та своечасно! компенсаци з бюджетiв втрат виробникiв.
Цшова диверсифiкацiя (дискримiнацiя) за групами споживачiв у сферi ЖКГ застосовуеться при встановленш на рiзному рiвнi тарифiв для промис-лових пiдприемств та комерцшних структур i для населення. Для житлового сектора тарифи встановлюються на нижчому рiвнi. До недавнього часу населення послуги природних монополю^в оплачувало на рiвнi, що не давав змо-гу покривати витрат шдприемств. Особливо це стосувалось пiльгових катего-рiй споживачiв. Диференщюються також тарифи для сiльського i мiського населення. Втрати вiд продажу послуг нижче собiвартостi монополiст нама-гаеться компенсувати за рахунок шшо! групи споживачiв або iнших видiв дi-яльностi, зокрема за рахунок перехресного субсидування. Внаслiдок хронiч-
но!" недостачi фшансових ресуршв в мiсцевих, регiональних та в державному бюджетах. Виробники послуг далеко не завжди могли на практищ отримати компенсащю за обслуговування шльгових категорiй населення. Це спонукало ïx до завищення цiн на своï послуги для шдприемницького сектора. Власне тут зловживання монопольним становищем породжуеться недосконалютю механiзму державного регулювання.
У табл. 1 узагальнено результати впливу цiновоï диверсифiкацiï i пе-рехресного субсидування на дiяльнiсть шдприемств та економжи загалом.
Табл. 1. HacnidKU цтово1 диверсифшаци, що застосовуеться природними
моштол'штами та перехресного субсидування
Позитиви i наслвдки Негативт наслвдки
для шдприемств для економ1ки для шдприемств для економши
- компенсащя збит-юв вщ пшьгових тариф1в - реал1защя сощаль-но! пол1тики - збитки вщ реаль заци продукци за пшьговими цша-ми - скорочення фшансо-во!" основи для розвитку сектора природно! монополи
- збшьшення обсяпв реал1зацп послуг - збшьшення обсяпв споживання -компенсащя час-тини надлишку споживача - небезпека нес-воечасно! та не-повно! компен-саци втрат з бюджет ус1х р1в-шв - гальмування зростання якост послуг та ïï сввдоме зниження; - зниження життевого р1вня споживач1в
- реал1защя ефекту масштабу - отримання послуг з нижчою соб1вар-тютю - скорочення фь нансово!" бази для розвитку ви-робництва - спотворення стиму-л1в до швестування
- тдтримка ефектив-ност за рахунок перерозподшу до-ход1в - тдтримка ефек-тивност функць онування сектора природно! монополи - непрозорють формування тариф1в - посилення тшьових схем руху грошей i ресурав
В украшськш економiчнiй л^ератур^ а особливо в практищ тарифного регулювання, на наш погляд, явно недостатньо уваги придшяеться питан-ню розмежування i вщповщно врахування при встановленш тарифiв граничних та фжсованих витрат. Особливiстю формування витрат у секторi природ-но!" монополи е високий рiвень постiйних витрат, що безпосередньо не-пов,язанi з обсягом дiяльностi.
Послуги з електро-, тепло- та водопостачання, що надаються конкрет-ним споживачам визначають рiвень граничних витрат. За наявностi шдивщу-альних лiчильникiв цi витрати мають чiтке обгрунтування. Поряд з цим, тд-приемства, що надають вщповщш послуги, мають також постiйнi (фшсоват) витрати. Ïx обсяг не залежить безпосередньо вiд обсягу наданих послуг кш-цевим споживачам. Це насамперед витрати на утримання, технiчне обслуговування та ремонт обладнання i мереж, створення резервних потужностей тощо.
Визначення рiвня фiксованих витрат е в Укра!ш на сьогоднi непрозо-рим i викликае пiдозру щодо ïx завищення внаслщок необгрунтованого включення до складу цих витрат невиправданих адмшютративних видатюв (на корпоративш потреби, на судовi позови до неплатниюв тощо).
Питання обгрунтованого розподiлу цих витрат мiж споживачами е одним з найскладнiших i суперечливих. Вирiшення проблеми залежить вiд того, який шдхщ е домiнуючим: соцiальний чи економiчний. Адже постiйнi витрати можуть розподшятись пропорцiйно мiж споживачами послуг, або з врахуванням платоспроможност рiзних груп споживачiв та актуальностi ix сощального захисту.
Оскiльки при переглядi тарифiв у сферi ЖКГ протягом багатьох роюв переважав соцiальний пiдxiд, то зростання витрат ^ei сфери майже повшстю перекладалось на пiдприeмства та оргашзацп. Соцiальна спрямованiсть тари-фiв в сферi ЖКГ завела галузь у глухий кут, зробила ii iнвестицiйне непри-вабливою.
На виршення проблеми було спрямовано програму реформування ЖКГ (2004 р.), що передбачала фшансове оздоровлення житлово-комуналь-но'" сфери за рахунок бюджету. Водночас, державш вливання е недостатшми. За "х рахунок неможливо оновити матерiальну базу ЖКГ. Крiм грошових, не-обхщш швестицп у виглядi сучасних технологш, ефективних управлiнськиx рiшень. Система повшстю потребуе докоршно'" модершзацп.
Висновки. Таким чином, причинами зростання щн у сферi природно" монополп е: зростання вартост послуг, що надають шдприемства ^i сфери, застосування перехресного субсидування дiяльностi, недосконалiсть цшоут-ворення та цшового регулювання. Основними проблемами облжу витрат, на базi яких формуються тарифи е: вiдсутнiсть обгрунтованого розмежування витрат, зокрема виокремлення постшних, середшх та граничних витрат, що не мали мiсця та повторне врахування витрат.
Цшова дискримiнацiя та перехресне субсидування в сферi природно" монополп справляють суперечливий вплив на дiяльнiсть пiдприeмств та еко-номiку загалом, що виражаеться у поeднаннi позитивних та негативних ефек-тiв впливу на ефектившсть, iнвестування та виршення соцiальниx проблем.
Л1тература
1. Алексеев Й., Князь С, Талатура Й. Управление развитием естественных монополий: задачи, функции, методы// Конкуренция. - 2007, № 1 (24).
2. Бабак А.В., Романюк О.П. Ефективне регулювання цши природних монополютсв (Теорiя та практика мiжнародного досв^)// Наш дiм: 1нформацшно-анал^ичне видання. Ас-пекти тарифно" реформи. - 2003, вип. I.
3. Звгг Антимонопольного ком^ету Украши// Конкуренцiя. - 2007, № 1.
4. Звгг Антимонопольного ком^ету Украши про свою дiяльнiсть у 2005 р.// Вiсник Антимонопольного ком^ету. - 2006, № 1.
5. Конкуренщя в УкраТнг Аналiтична доповiдь щодо стану, тенденцш i проблем роз-витку економiчноi конкуренци в Укра1т у 2000-2005 рр. - АМК Украши, Центр комплексних дослiджень з питань антимонопольноi полiтики/ 1ЕП НАНУ. - 2006.
6. Стадницький Ю., Кривуцький В. Методи формування цiни на продукщю природних монополютсв// Регiональна економша. - 2003, № 4.
7. Чудний I. Законодавчi засади державно1 щново' полiтики та проблемнi питання ii ре-алiзацii в Укра1ш// Економiка Украши. - 2005, № 10.
