CC BY
21
В.Р. Шевчук, О.€. Перфтова
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ТАРИФ1В ЯК НЕОБХ1ДНА ПЕРЕДУМОВА ПЕРЕХОДУ ДО ЕКОНОМ1ЧНИХ МЕТОД1В ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦ1 УКРА1НИ
У бшьшосп розвинутих кра!н св^у тарифоутворення виступае одним з найбiльш потужних важелiв впливу на економiчнy поведiнкy учасниюв електроенергетичного ринку. Гнyчкi та багаторiвневi системи тарифiв дозволяють ефективно розв'язувати проблеми енергозбереження, додержання балансу потужносп в енергосистемi та зниження собiвартостi виробництва електроенерги. В Укра!ш неодноразово здшснювалися спроби вдосконалення системи тарифiв за декiлькома напрямками: регiонами, класами напруги, а також зонами (перюдами) доби. Однак yспiшно цi спроби не заюнчилися.
За часiв СРСР шструментом цiнового регулювання в електроенергетищ був прейскурант тарифiв на електричну та теплову енергiю, що затверджувався центральним органом державного регулювання (Державним комiтетом СРСР з щн). На той час подiбне регулювання було цiлком виправданим i логiчним у зв'язку з вщсутшстю економiчних протирiч мiж виробниками та споживачами електроенерги, оскiльки власником i тих, i iнших виступала держава. По сyтi, прейскурант тарифiв на електричну та теплову енергда представляв собою iнстрyмент перерозподiлy результат господарсько! дiяльностi рiзних
енергетичних суб'екпв, що належали державi.
У 1991 р. iз вiдмiною прейскуранту на змiнy централiзованомy плануванню прий-шло державне цiнове регулювання в електроенергетищ. Перехщ вiд ушфшовано! системи формування тарифiв на електричну енергiю i затвердження прейскyрантiв (якi встановлювали одно- та двоставковi тарифи за окремими енергосистемами СРСР у 1967, 1982, 1988 та 1991 роках) до частково ринково! змшив порядок установлення
тарифiв, схему руху фiнансових потоюв в енергосистемi, методики короткострокового та довгострокового планування.
На даний час регулювання щн на електроенергда в Укра!ш здiйснюеться методами державно! тарифно! пол^ики. Тарифна пол^ика - це система послiдовних дш, заходiв, органiзацiйних i yправлiнських ршень, спрямованих на забезпечення узгодження економiчних iнтересiв виробникiв продукцп, робiт та послуг, щни i тарифи на яю пiдлягають державному регулюванню, з одного боку, i споживачiв продукци, робiт, послуг, з iншого боку.
Розробка системи тарифiв в Укра!ш бу-ла розпочата разом iз пiдготовкою у 1993 р. положення про державне регулювання тарифiв на електричну i теплову енергда. З того часу у сферi тарифоутворення з'явилося чимало прогресивних методик (наприклад, методика розрахунку роздрiбних тарифiв на електроенергiю, диференцiйованих за рiвнями напруги споживачiв; методика встановлення знижки до тарифiв на електроенергда за участь споживачiв у зменшенш дефiцитy електрично! потyжностi в енергосистемц методика встановлення екологiчно! складово! до тарифiв на електричну енергiю тощо). Однак з ряду загальноекономiчних та пол^ичних причин жодна з них так i не отримала практичного застосування.
Метою дослiдження е визначення передумов та можливостей удосконалення тарифно! пол^ики в контекст реалiзацi! економiчних важелiв державного регулювання вггчизняно! електроенергетики.
Мiжнародний досвiд оргашзащ! енергетичних ринкiв тяж1е до максимально! деталiзацi! структури споживачiв. При цьому враховуються yсi об'ективнi параметри: потужшсть, що споживаеться, та напруга
© Шевчук В1ра Ромашвна - кандидат економ1чних наук, доцент; Перфшова Олександра Свгешвна - астрант. Льв1вський нацюнальний ушверситет 1меш 1вана Франка.
ISSN 1562-109X
мереж, вщстань до джерел генерацп, технiчний стан мереж та обладнання, обсяги споживання, регюнальш особливостi розташування споживачiв та iнше. Загальним прагненням регулюючого органу за даного пiдходу е досягнення бшьшо1 об'eктивностi у процесi формування енерготарифiв. У крашах ЕС з метою пiдвищення ступеня прозоростi цiноутворення в
електроенергетицi застосовуеться прийнята Свростатом для розрахунку тарифних ставок досить широка класифшащя груп кшцевих споживачiв за рядом критерпв, найбшьш значущими з яких е обсяг споживання електроенерги, приеднана потужнiсть, рiвень напруги, участь споживача у максимальному використанш потужностi енергосистеми та характер використання потужност в часi (базова або ткова), кiлькiсть годин використання навантаження, неперервне або дискретне енергоспоживання та iн.
Як показуе св^ова практика, бiльшiсть краш керуеться системою тарифiв, диференцiйованих за перiодами часу, що дае змогу здiйснювати гнучкий облiк змiн поточних та одноразових витрат протягом пiкового, напiвпiкового та шчного перiодiв. Часова диференцiацiя тарифiв полягае в застосуваннi ставок, що вардаються вiдповiдно до перiодiв доби залежно вщ вартостi електроенерги, вироблено! на маневрених теплових електростанцiях. У години шчного мшмуму навантаження енергосистеми, за наявност вiльних генеруючих потужностей та приросту виробiтку, можливого iз найменшими витратами, встановлюються зниженi ставки оплати за електроенергда. У години шкових навантажень, навпаки, пропонуються максимальш тарифи.
Науково обrрунтованi пропорцп мiж тарифними ставками рiзних зон графша навантаження виступають важливим шстру-ментом пол^ики енергозбереження, оскiльки вiдсутнiсть рiзко вираженого максимального навантаження об'еднано1 енергосистеми сприяе зниженню втрат електроенерги у лшях i трансформаторах. Шляхом заохочення споживання бiльш дешево1 енерги у нешковий час диференцiацiя тарифiв за зонами доби стимулюе
вирiвнювання добового режиму
енергоспоживання, тим самим сприяючи економи палива за рахунок покращення режиму роботи обладнання, зокрема зменшення необхiдностi введення у перюд максимуму навантаження неекономiчних шкових електростанцш та переведення у форсований режим ушх генеруючих потужностей, а також зменшення кшькосп пускiв i зупинок котлiв та турбiн. Завдяки такш диференщаци тарифiв для споживачiв зменшуються витрати на електроенергiю, а для генеруючих компанш та об'еднано1 енергетично1 системи в цiлому - потреба у маневрених потужностях i оптова цша на електроенергiю.
У зарубiжнiй практицi найбiльш досконалими вважаються водночас i найбiльш складнi тарифи Францл, диференцiйованi за напругою, заявленою потужнiстю та тривалiстю И використання, обсягом споживано1 електроенерги, зонами доби та сезонами року. Завдяки такш широкш диференщаци кожен споживач отримуе право вибору зi 196 варiантiв (опцiй) тарифних ставок. Обираючи прийнятний для себе варiант тарифу залежно вщ режиму споживання та фшансових можливостей, споживач тим самим бере активну участь у регулюваннi графша сумарного навантаження, виграючи при цьому у величинi плати за спожиту електроенергда i потужнiсть.
Показовим у цьому плаш е й приклад Роси. Росiйськi енергопостачальнi компанil формують тарифне меню диференцiйованих тарифiв: сезонне регулювання, регулювання за типом дня (робочий, вихщний), декадне регулювання та регулювання за зонами доби. Таким чином, споживач отримуе можливють обирати тарифну структуру з перелiку диференцшованих структур вiдповiдно до особливостей його енергопостачання та потреб.
В Укра1ш потреба у диференцiацil тарифiв за зонами доби виникла у зв'язку з необхщшстю вiдображення нерiвномiрностi питомих витрат на виробництво електро-енергil, пов'язано1 з рiзко вираженими коливаннями потреби в електроенергil протягом доби. Зоннi тарифи на
електроенерпю були введет у практику розрахунюв iз споживачами затвердженою у 1994 р. Тимчасовою методикою системи взаеморозрахунюв за тризонним тарифом, вщповщно до яко! диференцiацiя тарифу за зонами доби здшснювалась за коефiцiентами: 0,6 (шч) : 1 (напiвпiк) : 1,8 (тк). Утiм за такого сшввщношення рiвень зацiкавленостi споживача в участ у регулюваннi режимiв електроспоживання виявився досить низьким, тому тарифш ставки за зонами доби було переглянуто вбiк бшьшо1 диференщаци.
Зпдно iз Постановою НКРЕ „Про тарифи, диференцшоваш за перiодами часу" [1] з 1 ачня 2002 р. диференцшоваш за перюдами часу тарифи розраховуються енергопостачальними компанiями виходячи iз рiвня роздрiбних тарифiв на електричну енергiю, встановлених для споживачiв
вщповщних класiв напруги. Ставка зонного тарифу для споживачiв певного класу напруги визначаеться шляхом множення роздрiбного тарифу для споживачiв вiдповiдного класу напруги на тарифний коефщент вщповщного перiоду доби.
Для визначення меж перiодiв за годинами доби (шчного, напiвпiкового та пiкового) НКРЕ визначено таю чотири сезони: 1-й - листопад, грудень, ачень, лютий; 2-й - березень; 3-й - квтень, травень, червень, липень, серпень; 4-й - вересень, жовтень. Меж перiодiв за годинами доби для кожного сезону за погодженням iз НКРЕ встановлюються службами НЕК
„Укренерго". Величини тарифних коефiцiентiв i тривалiсть зонних перiодiв, що ддать на сьогоднiшнiй день в Укра1ш, наведенi у табл. 1.
Таблиця 1
Тарифт коефщенти г тривал1сть зонних пер1од1в_
Перiод часу Двозоннi тарифи, диференцшоваш за перюдами часу Тризонш тарифи, диференцшоваш за перюдами часу
Тарифш коефщенти Тривалють перюду, год. Тарифш коефщенти Тривалють перюду, год.
Нiчний 0,4 8 0,35 7
Денний 1,5 16 - -
Нашвшковий - - 1,02 11
Пшовий - - 1,68 6
Н - шчний, пп - нашвшковий, п - тковий. Джерело: опрацювання самостiйне на основi [1].
Усупереч очшуванням диференцiацiя тарифiв за перюдами доби не принесла бажаних результата, i серед причин И неефективносп варто виокремити такi [2, 10].
1. Наявнi тарифнi коефщенти не враховують конф^уращю добових графшв навантаження споживачiв у-го класу напруги в рiзних енергопостачальних компанiях. Оскшьки добовi графiки навантаження рiз-них енегопостачальних компанiй мають рiз-ну конфiгурацiю, для обленерго з щшьними графiками навантаження i для обленерго з гострими ранковими i вечiрнiми пiками для вирiвнювання !х графтв навантаження (тоб-то наближення коефщенлв нерiвномiрностi
до одиницi) необхiднi рiзнi тарифнi коефiцiенти у вiдповiдних перюдах доби.
2. Iснуючi тарифнi коефщенти не забезпечують баланс витрат, тобто економiя витрат у шчнш перюд не дорiвнюе пере-витратi в нашвшковий + тковий перюди. Як наслщок, з метою компенсацil споживачi повиннi нести додатковi витрати, наприклад, у години максимумiв навантаження, причому додатковi витрати в години максимумiв повиннi бути рiвними економil витрат у шчний перюд.
Деякими крашами практикуеться диференцiацiя роздрiбних тарифiв за територiальною ознакою, що мае на меп врахування структури виробництва
електpоенеpгiï тa cтpyктypи ïï cпоживaння в о^емж pегiонax. Дiaпaзон pегiонaльниx тapифниx cтaвок, як пpaвило, не пеpевищye i0-i2%. Тaк, y Японiï тapифи для пpомиcловиx тa побyтовиx cпоживaчiв дифеpенцiюютьcя зa обcягaми cпоживaння електpоенеpгiï тa pегiонaми кpaïни y межax i0% [3, 49].
В Укpaïнi з i995 p. дiяли окpемi pоздpiбнi тapифи для кожного pегiонy, що вiдобpaжaли piзнi витpaти для кожно1' pозподiльчоï компaнiï. У зв'ЯЗКУ iз необxiднicтю вpaxyвaння плaтоcпpоможноcтi о^емж кaтегоpiй cпоживaчiв нaбyлa пошиpення npaRrma вcтaновлення бiльш низькиx тapифiв для шльговиюв (нacелення, нacелениx пyнктiв тa ciльcькогоcподapcькиx виpобникiв), що фaктично зaпycтило меxaнiзм cyбcидyвaння одниx облacтей зa paxyнок iншиx. З метою пом'якшення економiчниx нacлiдкiв pегiонaльноï дифеpенцiaцiï були введенi гpaничнi piвнi тapифiв, що дiяли до i липня 2002 p.
1з i веpеcня 2005 p. поcтaновою Кaбiнетy Мiнicтpiв Укpaïни „^о пеpеxiд до eдиниx pоздpiбниx тapифiв нa електpичнy енеpгiю, що вiдпycкaeтьcя cпоживaчaм" [4] зaпpовaджено едиш тapифи нa електpичнy енеpгiю, що вiдпycкaeтьcя для кожного клacy cпоживaчiв (кpiм тapифiв нa електpоенеpгiю для побутовж потpеб нacелення, нacелениx пункпв тa зовнiшнього оcвiтлення). Зaгaлом, ч^кого обrpyнтyвaння y чинному зaконодaвcтвi Укpaïни тaке cеpйозне нововведення не отpимaло. Bиpiвнювaння pоздpiбниx тapифiв для вж гpyп cпоживaчiв, незaлежно вiд теpитоpiaльниx вiдмiнноcтей cиcтем енеpгозaбезпечення зa cклaдом, потyжнicтю тa cтpyктypою, нaчебто покли^те зaбезпечити piвнi умови yciм cyб'eктaм гоcподapювaння в
електpоенеpгетицi. Вигоди вщ
зaпpовaдження eдиниx pоздpiбниx тapифiв пpедcтaвники НКРЕ вбaчaють y зaбезпеченнi piвниx умов для ycix cпоживaчiв електpоенеpгiï вiдповiдного клacy нaпpyги незaлежно вщ мicця ïx pозтaшyвaння тa шшж оcобливоcтей, cтвоpеннi додaтковиx cтимyлiв для pозвиткy менш pозвинyтиx pегiонiв Укpaïни, cкоpоченнi дефiцитy коштiв y мicцевиx бюджетax циx pегiонiв нa
величину обcягy cкоpочення вapтоcтi електpоенеpгiï для бюджетнж ycтaнов тa оpгaнiзaцiй. Як оч^ует^я, вcтaновлення eдиниx тapифiв зaбезпечить можливоcтi для pозвиткy мaлого тa cеpеднього пiдпpиeмництвa, cтвоpення додaтковиx pобочиx мicць i в pезyльтaтi cпpиятиме cтaбiлiзaцiï тa покpaщенню cоцiaльноï crnya^ï y депpеcивниx pегiонax [5,13].
Одтак пpопонyeмо pозцiнювaти aкт зaпpовaдження eдиниx тapифiв як тaкий, що вiдвеpто cyпеpечить пpинципaм pинкового цiноyтвоpення. Адже нa момент ycтaновлення eдиниx тapифiв y 2005 p. уже було введено в дiю Концепцда фyнкцiонyвaння i pозвиткy Оптового pинкy електpоенеpгiï [б], якa пеpедбaчaлa пеpеxiд до вiльного тapифоyтвоpення, що не поeднyeтьcя з единими тapифaми. Нововведення негативно впливae нa дiяльнicть незaлежниx поcтaчaльникiв зa неpегyльовaним тapифом, з caмого почaткy cтвоpюючи неpiвнi умови для yчacникiв pинкy електpоенеpгiï, що неcyмicне з pозвитком pинковиx вщноотн в енеpгетицi тa не OTp^e пpозоpоcтi й обrpyнтовaноcтi цiноyтвоpення та електpоенеpгiю [7,11].
Кpiм того, та пpaктицi, якщо витpaти не е ш^око еквiвaлентними по вий кpaïнi, введення eдиниx тapифiв та електpоенеpгiю зумовлюе pозшиpення cфеpи пеpеxpеcного cyбcидyвaння зa paxyнок теpитоpiaльного тa мiжгaлyзевого дотyвaння одниx cпоживaчiв шшими. Як нacлiдок, вiдбyвaeтьcя диcкpимiнaцiя бiзнеcy тa нacелення економiчно тa енеpгетично бiльш зaбезпечениx pегiонiв. Ocобливиx втpaт зaзнaють кpyпнi пpомиcловi cпоживaчi, та якиx пpипaдae оcновний тягap пеpеxpеcного cyбcидyвaння - пpaктики зниження цшового нaвaнтaження нa певнi гpyпи cпоживaчiв зa paxyнок pегyлятоpного фоpмyвaння цш для iншиx гpyп нa piвнi, що пеpевищye зaгaльнi cеpеднi витpaти нa виpобництво, пеpедaчy i поcтaчaння електpенеpгiï.
Тaк, пicля впpовaдження eдиниx тapифiв pоздpiбнi тapифи для пpомиcловиx cпоживaчiв пiдвищилиcь нa 3-5% щомюячно [3, 51]. Ha дaний чac дiючi pоздpiбнi тapифи нa електpоенеpгiю для пpомиcловиx cпоживaчiв y 2,5 paзa пеpевищyють тapифи
для населення, у результат чого промисловють щомюячно дотуе населення на 1,5 млрд. грн. [5, 16]. Унаслщок цього населення несе набагато бшьше цшове навантаження, нiж у випадку пiдвищення цiн на електроенергiю для побутових споживачiв з одночасним наданням сощально1 допомоги малозабезпеченим верствам населення. Крiм того, штучне стримування роздрiбних тарифiв для пiльгових категорiй споживачiв неминуче призводить до зростання собiвартостi продукци вiтчизняного виробника, що значно ослаблюе конкурентш позици украшсько1 промисловостi як на зовнiшньому, так i на внутрiшньому ринках, особливо в енергомютких галузях народного господарства.
Варто вщзначити, що у розвинутих крашах Свропи тарифи для населення ютотно вищi за тарифи для промисловосп.
Це
закономiрно, оскiльки споживання електро-енерги побутовими споживачами протягом доби носить вкрай нерiвномiрний характер та вщбуваеться в основному з шково1 частини графiка навантаження. Нещодавно в Укрш'ш також почалось пiдвищення цш на електроенергiю для населення, але, на нашу думку, це немае шчого спiльного з ринковими перетвореннями та е суто адмiнiстративним ршенням, вимушено прийнятим з метою подолання загальних труднощiв у вiтчизнянiй економщь
30,00 -
До цього часу обсяг перехресних субсидiй мав тенденщю до щомiсячного збiльшення, що вщбувалося через недосконалiсть механiзму нарахування дотацш. Необгрунтоване зростання обсягiв дотацiйних сертифшаив обумовлене використанням у розрахунку прогнозовано1 оптово1 ринково1 цiни i виникало внаслщок необхiдностi придбання
енергопостачальними компашями
електроенерги на компенсацiю
технологiчних втрат за цшою, збiльшеною на суму дотацш. Це призводило до перевищення темпу зростання обсягу дотацiй вщносно темпу зростання оптово1 ринково1 цши у порiвняно стабiльних обсягах споживання за пшьговими тарифами.
Як видно з рисунка, у 2009 р. частка дотацiйних сертифшаив у структурi середньо1 оптово1 ринково1 цiни електроенергil сягнула 28,21% (для порiвняння: у 2008 р. вона становила 21,99%). У результат подiбноl практики вiдбуваеться зниження рiвня розрахунюв за спожиту промисловими регiонами електроенерпю та накопичення значно1 заборгованостi перед енергетичними пiдприемствами, що негативно позначаеться на !х фiнансовому станi. Як наслщок, пiдприемства теплово1 енергетики зазнають чималих збиткiв, що у кшцевому пiдсумку пiдривае фiнансово-економiчну стабiльнiсть галузi та нацiональноl економiки в цшому.
28,21 |
21,99 |
15,70 16,07 { 1
■ ■ ! |
I | 1 |
1 [ 1 |
2006 2007 2008 2009
роки
25,00 20,00 ^ 15,00 10,00 5,00 0,00
Джерело: опрацювання власне на основi [8, 9].
Рисунок. Динамгка дотацШних сертиф1кат1в у структург середньог оптовог ринковог ц1ни на електроенерг1ю у 2006-2009 рр.
Зпдно з офщшною позищею регулю-ючого органу дiючий механiзм дотацшних сертифiкатiв необхвдний для вiдшкодування збитюв енергопостачальних компанiй вiд постачання електроенерги побутовим споживачам. Проте якщо таке дотування iснуе, то за лопкою сума дотацiй, що видiляються, повинна компенсувати винятково суму недоотриманих
енергопостачальною компанiею доходiв унаслщок застосування фiксованих тарифiв для побутових споживачiв. Тому проблема насамперед полягае в достовiрностi розрахункового визначення економiчно обгрунтовано! компенсаци i розумiннi того, що компенсуеться: збитки вiд електропостачання населення за заниженим тарифом або неефективну дiяльнiсть енергопостачально! компани.
Очевидно, дотацiю можна розглядати як економiчно обгрунтовану тiльки якщо вона представляе собою рiзницю мiж реальними витратами енергопостачально! оргашзацп на електропостачання побутових споживачiв, включаючи витрати на придбання електроенергi! на оптовому ринку, на передачу !! локальними мережами i постачання, i доходом вщ реалiзацi! електроенергi! дотованим споживачам за
встановленими тарифами. У готовому виглядi цю рiзницю неможливо знайти у статистищ, проте вона може бути визначена як у цшому по Укра!ш, так i у кожному конкретному випадку для будь-яко! енергопостачально! оргашзацп виходячи з шформаци, що е у розпорядженнi компетентних оргашзацш та розрахункових даних.
Наведемо ощночний розрахунок необхiдно! суми доплати за електроенерпю дотованими категорiями споживачiв (населенням, комунально-побутовими
споживачами, сiльгоспспоживачами) за умови лшвщаци дотацiй у 2009 р. (табл. 2). З метою розрахунку зроблеш таю припущення.
1. Вважаеться, що усiма дотованими категорiями споживачiв покриваеться 60% економiчно обгрунтованих витрат на електроенерпю, на рiвнi покриття !х населенням [5,16]
2. Цша електроенергi! прийнята рiвною економiчно обгрунтованим витратам на електроенергiю.
3. Тариф для усiх дотованих категорш споживачiв прийнятий рiвним тарифу для на-селення, який становить 2,55 цента/кВттод. [10].
Показник Одиниця вимiру Значення Джерело
1. Рiчне виробництво електроенерги млрд. кВттод. 173,1 Звгг ДП „Енергоринок"
2. Рiчне споживання електроенерги дотованими категорiями споживачiв % 41,2 Даш ДП „Укренерго"
млрд. кВттод. 71,32
3. Тариф для дотованих категорш споживачiв (орiентовано прийнятий рiвним тарифу для населення) центiв/кВт•год. 2,55 Данi Донбасько! паливно-енергетич-но! компанi!
4. Фактична сума оплати за електроенерпю дотованими категорiями споживачiв (2 X 3) млрд. грн. 14,55 Розрахунок
5. Сума оплати за електроенерпю дотованими категорiями споживачiв за умови вщсутносп дотацiй (4/60%) млрд. грн. 24,25 Розрахунок
6. Орiентовно необидна сума доплати млрд. грн. 9,7 Розрахунок
Таблиця 2
Розрахунок необх1дног суми доплати за електроенерг1ю дотованими категор1ями споживач1в за умови л1кв1дацИ дотащи у 2009 р.
за електроенергiю дотованими категорiями споживачiв (5-4)
7. Фактична сума дотацiйних сертифiкатiв млрд. грн. 18 Звгг ДП „Енергоринок"
Як видно з нашого розрахунку, фактичний обсяг дотацшних сертифiкатiв значно перевищуе необхщну суму доплати дотованими категорiями споживачiв за електроенергiю.
Таким чином, юнуючий в Укра1ш порядок цшоутворення в електроенергетицi далекий вiд ринкового. Неодноразово здшснюваш спроби вдосконалення системи тарифного регулювання не тiльки не приносять очiкуваних результатiв, а й загострюють i так непростий стан в^чизняно1 електроенергетики. Дослiдження особливостей мехашзму формування тарифiв на електроенергiю в Укра1т дало змогу виявити ряд причин, через яю цi спроби не досягли свое1 мети.
1. Недосконалють порядку цiноутворення на оптовому ринку електроенерги, що проявляеться насамперед у наявносп перехресного субсидування. Останне спотворюе цiновi сигнали та викривляе систему тарифоутворення, практично унеможливлюючи вдосконалення тарифное' полiтики у напрямку поглиблення диференщаци тарифiв на електроенергiю та !х зниження, перш за все, для крупних промислових споживачiв. Унаслщок постiйного зростання обсягiв перехресного субсиддавання в електроенергетицi пiдвищуються цiни на продукщю вiтчизняного виробника, що в свою чергу призводить до перманентного зростання собiвартостi вггчизняно1 продукци, а вщповщно й до зниження И конкурентоспроможност як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринках.
2. Адмшютративне втручання регулюючого органу, що простежуеться майже на вшх етапах формування цiн i тарифiв на електроенергiю. По сутi, перехресне субсидування е ш що шше, як форма адмiнiстративного втручання держави у взаемовщносини мiж виробником та споживачем. У рамках енергоринку воно породжуе масу цшових перекосiв,
шдмшяючи собою дiю ринкових механiзмiв у галузi i тим самим позбавляючи тариф на електроенерпю його економiчних функцiй. Тому юнування перехресного субсидування зводить нашвець усi потенцiйнi вигоди вщ теоретично корисних нововведень у сферi тарифоутворення.
3. Пiдпорядкування НКРЕ Кабiнетовi Мiнiстрiв, що унеможливлюе прийняття регулятором самостiйних рiшень у сферi сво1х повноважень. Оскiльки Комiсiя представляе державну владу i перебувае в системi центральних органiв влади, вона не може збалансовувати штереси держави, виробниюв i споживачiв, що зумовлюе виникнення конфлшту iнтересiв у И дiяльностi. З цього випливае, що положення Комюи як органу центрально1 виконавчо1 влади iз спецiальним статусом дае змогу нехтувати И ршеннями.
Висновки / пропозицИ. Таким чином, жодна прогресивна система тарифiв не буде спроможна забезпечити належш стимули до шдвищення економiчностi виробництва для виробниюв електроенерги та до енергозбереження для споживачiв, допоки iснуватимуть численш цiновi диспропорцil, котрi своею появою зобов'язаш адмiнiстративному втручанню у порядок цшоутворення на енергоринку. Водночас в умовах переходу електроенергетики до ринкових вщносин, незалежно вiд обрано1 моделi енергоринку, тарифи на електроенерпю як економiчний iнструмент державного управлшня енергетичним комплексом кра1ни набувають надзвичайно важливого значення. Пiдвищення рiвня ефек-тивностi електроенергетики в першу чергу залежить вiд оптимiзацil системи тарифiв на електроенергiю, завдання розробки яко! мають бути покладенi на регулятор, повшстю незалежний вiд адмiнiстративного впливу держави. Адже у св^овш практищ дiевiсть економiчного регулювання досягаеться лише за умов економiчноl, органiзацiйноl та фшансово1 незалежностi
регулюючого органу вщ будь-якого впливу державних оргашв.
Тому вважаеться необхiдним законодавче закршлення незалежного статусу НКРЕ як регулятора або створення нового незалежного органу, до функцш якого входитиме врегулювання вщносин мiж учасниками ринку електроенерги шляхом реалiзацi! економiчних методiв державного регулювання, у першу чергу у частиш розробки та вдосконалення тарифно! полiтики. Крiм того, заходи з удосконалення тарифного регулювання в електроенергетищ Укра!ни мають включати:
1) лiквiдацiю перехресного субсидування, перш за все шляхом обмеження кола пiльгових споживачiв. Як вщшкодування витрат на електроенергiю для сощально незахищених категорiй та сектору сшьського господарства варто запровадити адресну державну допомогу, що видiлятиметься з бюджетного фонду, спещального призначення (на покриття оплати за електроенергiю;
2) диференщащю тарифiв за рядом критерпв (регiони кра!ни, зони доби та дш тижня) та формування тарифного меню (за прикладом Францi!), що сприятиме вирiвнюванню графiка навантаження через заохочення споживачiв до збiльшення енергоспоживаня у перюди нiчних провалiв та зменшення - у перiоди пiкiв.
3) шдвищення тарифiв для населення до рiвня, що вiдбиватиме реальнi затрати на !! виробництво i транспортування. Виходячи з досвiду провiдних кра!н Свропи [3, 57], тарифи для побутових споживачiв повиннi перевищувати промисловi щонайменше на 40%. У середньому по Сврош таке перевищення становить до 50%.
Л^ература
1. Про тарифи, диференцшоваш за перюдами часу: постанова Нацiонально! ком>
си регулювання електроенергетики Укра!ни № 1241 вщ 20 груд. 2001 р. / НКРЕ Укра!ни. // 1нформацшний Бюлетень НКРЕ. - 2002. -№ 1.
2. Дерзский В.Г. Анализ эффективности функционирования оптового
рынка электроэнергии / В.Г. Дерзский, О.В. Мозенков // Енергетика та електрифшащя. -2009.-№5.-С. 7-13.
3. Письменна У.С. Ринки електрично! i теплово! енерги в Укра!ш: структура, цiноутворення i регулювання: [моногр.] / Уляна Gвгенiвна Письменна; НАН Укра!ни, 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2008. - 208 с.
4. Про перехщ до единих тарифiв на електричну енергiю, що вiдпускаеться споживачам: постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 745 вщ 15 серп. 2005 р. // Офщшний вiсник Укра!ни. - 2005. - № 33. -С. 127.
5. Кайдаш Р.Ю. Формування щново! та тарифно! пол^ики в електроенергетичнiй галузi Укра!ни / Р.Ю. Кайдаш // Новини енергетики. - 2009. - № 6. - С. 11-19.
6. Концепщя функщонування та розвитку оптового ринку електрично! енерги Укра!ни: ухвал. постановою Кабiнету Мшс^в Укра!ни № 1789 вiд 16 листоп. 2002 р. // Офщшний вюник Укра!ни. - 2002.
- № 47.-С. 263.
7. Ватагин М. 2Д, 2П и 3 П в ценовой политике / М. Ватагин, В. Бронников // ЭФЭН-Киев, год 7-й : аналитика, экспертиза, полемика... / под общ. ред. М.Ю. Ватагина, Е.Ф. Коваленко. - К.: Знания Украины, 2006.
- С. 6-12.
8. Зв^ ДП „Енергоринок" про основну дiяльнiсть у 2007 рощ [Електронний ресурс]: щорiчнi загальш збори члешв ОРЕ / ДП „Енергоринок" // Державне тдприемство „Енергоринок": офщшний сайт. - Режим доступу : http://www.er.gov.ua/.
9. Зв^ ДП „Енергоринок" про основну дiяльнiсть у 2009 рощ [Електронний ресурс]: щорiчнi загальш збори члешв ОРЕ / ДП „Енергоринок" // Державне тдприемство „Енергоринок": офщшний сайт. - Режим доступу : http://www.er.gov.ua/.
10. Энергетическая отрасль Украины в условиях кризиса [Электронный ресурс] / [авт. Максим Тимченко; Донбасская топливно-энергетическая компания]. -Электрон. презентация (737 Кб). - К., 2009. -Режим доступа: http: //www. dtek.com/images/File/Presen-tations/Energy_Sector_in_Crisis_June_2009. pdf.
