CC BY
109
ВИПУСК 4(181)
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 4(181): 6-11
УДК 338.45:681.83
JEL Q 40
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/181-4/1
Г. Филюк, д-р екон. наук, проф.
КиТвський нацiональний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ УКРА1НСЬКО1 ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ ТА ШЛЯХИ IX РОЗВ'ЯЗАННЯ
У статт/' до^джено сучасний стан електроенергетики УкраУни. Проаналiзовано проблеми, як перешкоджають розвитку галуз'1 на сучасному етаni. Розкрито проблеми пререхресного субсидування. Окреслено шляхи подолання проблем.
Ключовi слова. Енергетична галузь, енергiя, енергоринок, оптова ринкова цна електричноУ енергу перехресне субсидування, Об'еднана енергетична система, мвестицй, технологiчна вiдсталiсть, цноутворення на електричну енергю.
Вступ. Електроенергетика е одшею iз ключових i си-стемоутворюючих галузей, становим хребтом будь-якоТ нацюнальноТ економки, незалежно вщ рiвня ТТ со^аль-но-економiчного розвитку i наявностi власних енергети-чних ресурсiв. Це зумовлено тим, що електроенерпя е благом, без якого не може функцюнувати жоден госпо-дарюючий суб'ект i який використовуеться для забезпе-чення особистих потреб уах домогосподарств.
Енергетична галузь е економiчною запорукою державного суверештету, елементом належного врядуван-ня, надмним базисом сталого розвитку конкурентно!' економки. Вiд ТТ ефективного функцюнування значною мiрою залежать не ттьки рiвень енергетичноТ безпеки держави та темпи виходу УкраТни з кризового стану, а й нацюнальна безпека.
Не зважаючи на певнi позитивы зрушення, якi вщбу-ваються в енергетиц протягом останнiх рокiв, на сього-днi суттевоТ змiни ситуацп не вiдбулося, кризовi явища у галузi загострюються, погiршуеться стан основних зас^в, мае мiсце заборгованiсть тощо. То ж актуаль-ним завданням е детальне дослщження i висвплення проблем галузi, якi перешкоджають ТТ ефективному розвитков^ негативно впливають на стан енергетичноТ безпеки i конкурентоспроможностк
Огляд лiтератури. Вагомий внесок у дослщження проблем розвитку галузi електроенергетики зробили тага науковцк М. Земляний, О. eфiмов, Л. 1ванова, Н. Кузьминчук, В. Лiр, О. Суходоля, А. Сменковський, Л. Тютюник, А. Шевцов тощо. Водночас, в останшй час вщбулися змiни в украТнсьш економiцi, що були викли-кан фiнансово-економiчною кризою та призвели до поглиблення юнуючих проблем галузi, появи нових.
Методолопя дослiдження. Для досягнення поста-вленоТ у роботi мети були використан загальнонауковi та спе^альш методи дослiдження, а саме: структурно-логiчний, системного аналiзу, синтезу, статистичного аналiзу, узагальнення.
Метою статтi е розкриття основних проблем функцюнування i розвитку галузi електроенергетики УкраТни на сучасному етапi i обфунтування пропо-зицiй щодо Гх розв'язання.
Основы результати: Електроенергетична система УкраТни е сукупнстю технологчно i економiчно зв'яза-них господарюючих суб'ектiв, об'еднаних у цтях надй ного i ефективного забезпечення електропостачанням споживачiв в единий комплекс через систему прогнозу-вання, планування i координацiТ дiяльностi, систему оперативно-диспетчерського управлiння виробництвом, передачею i розподiлом електричноТ енергiТ.
Основним продуктом виробництва в галузi е елект-рична енергiя - особливий товар, який характеризуемся рядом специфiчних характеристик:
• висока кориснсть продукту для всх категор'1й споживач/'в - жодне виробництво чи домогосподарство не може вщмовитися вщ його споживання;
• нематеральна форма, тому виробництво i споживання електроенергп поеднан в чаа, тобто обсяги виробленоТ та спожитоТ електроенергiТ однако в кожен момент часу; ТТ неможливо складувати, зберiгати i на-копичувати;
• е гомогенним (однордним, стандартизованим), з точки зору функцюнального призначення, продуктом, вiдрiзняючись лише умовами виробництва та процесом перетворення з Ыших видiв енерги (шляхом спалення первинних природних енергоресурав, атомних ланцю-гових реакцiй, сили падаючоТ води, вп"ру, сонця тощо);
• нееластичний характер попиту. Коефiцiент ць новоТ еластичностi попиту дорiвнюе 0,1, тобто у серед-ньому на 1% зростання тарифу електроспоживання зменшуеться на 0,1% [1]. Це зумовлено головним чином вщсутнютю досконалих субститутiв (зам/'нник/'в), що на даному етап розвитку науково-техшчного про-гресу унеможливлюе ТТ замiну iншим товаром;
• неможливстю попереднього планування точ-них обсяг/'в генерацУ i споживання електроенергп через значн коливання попиту на неТ залежно вщ часу доби, дня тижня, пори року, погодних умов;
• передача електроенергп вд виробника до спо-живача може зд/'йснюватися т/'льки через об'еднану мережу тощо.
Зазначен особливост електроенергп як товару ви-значають специфку функцюнування ринку електроенергп в цтому, взаемовщносини мiж його учасниками та конкурен^ю мiж ними, а також впливають на вибiр форм i методiв державного регулювання галузi. Тому кожна краТна обирае власну модель оргашзаци даного ринку, беручи до уваги юторичы, соцiально-полiтичнi та економiчнi фактори.
Електроенергетична галузь УкраТни функцюнуе на основi створеноТ у 1990-х рр. моделi оптового ринку електроенергп за зразком моделi пулу електроенергп Великобританп та Уельсу. В основу юнуючоТ моделi закладенi принципи збереження об'еднаноТ електро-енергетичноТ системи (ОЕС) краТни та централiзованого управлiння нею. З 1996 р. оптовий ринок електроенергетики функцюнуе за схемою ринку "единого покупця" (пулу). Модель базуеться на тому, що генерук^ компа-нп виробляють електроенергiю i продають ТТ ДП "Енергоринок", яке одразу реалiзуе ТТ розподiльчим компаыям (обленерго i незалежним постачальникам). Далi обленерго та незалежнi постачальники розподтя-ють електроенергiю мiж роздрiбними та великими про-мисловими споживачами.
Основою електроенергетики краТни е Об'еднана енергетична система УкраТни (ОЕСУ). ОЕС УкраТни е сукуп-
© Филюк Г., 2016
нiстю електростанцiй, електричних i теплових мереж, Ыших об'екпв електроенергетики, якi об'eднанi сптьним режимом виробництва, передачi та розпод^у електрич-hoï i теплово'1' енергп при централiзованому управлiннi цим режимом. Особливютю Об'еднано'1' енергетично'1' системи Украши е те, що вона працюе в паралельному режимi з електроенергетичними об'еднаннями Республь ки Бiлорусь, Молдови, РоайськоТ Федерацп, окрiм так званого "острова Бурштинсько'1' електростанцп", який синхроызовано з Свропейською мережею системних операторiв з передачi електроенергп (ENTSO-E). Елект-ричнi зв'язки мiж ОЕС Украши та сумiжними енергосис-темами здмснюються по мережах 110-750 кВт.
Наприганц 90-их рокiв ХХ ст. були створен переду-мови для лiбералiзацiï галузi електроенергетики в Укра-rni та розвитку конкуренцiï. Економiчна суть обраноТ моделi функцiонування ОРЕ полягала в роздтенш процесiв виробництва, передачi та постачання електроенергп на окремi види дiяльностi та створенн конкурентного середовища в галузi енергетики.
Станом на 1 ачня 2016 р. основними суб'ектами Об'еднано'1' енергетичноТ системи Украши е таю.
1. Виробники електроенергп' - суб'екти господарю-вання, яга на законних пщставах володють або корис-туються генеруючими потужностями, виробляють елек-тричну енергю з метою ïï продажу на ринку електрично'1' енергп, та/або надають допомiжнi послуги. Серед них:
• ДП "НАЕК "Енергоатом" - оператор 4-ох дiючих атомних електростанцм Украши, на яких експлуатуеться 15 атомних енергоблогав, у тому чи^ 13 типу ВВЕР-1000 i два - ВВЕР-440, загальною встановленою потуж-нiстю 13 835 МВт. Компаыя забезпечуе близько 55 % потреби Украши в електроенергП', в осiнньо-зимовi перь оди цей показник сягае 70 %. За показником встановле-ноТ потужностi АЕС Украша посiдае сьоме мiсце в свт;
• ПАТ "Укргiдроенерго" - енергогенеруюча компанiя гiдравлiчних електростанцiй, яка поеднуе 9 найбтьших ГЕС. Станом на початок 2014 р. загальна галькють гидроагрегат на станцiях товариства склала 102, а Ух сумар-на встановлена потужнiсть досягла 5360 мВт, що стано-вить 8,6% ваеТ генеруючоТ потужностi ОЕС Украши. На сьогоднi гiдроенергетика е головним джерелом високо-мобiльного резерву. У години максимального споживан-ня електроенергП' ГЕС i ГАЕС покривають до 40-50% пкових навантажень. Крiм того, компаыя забезпечуе регулювання частоти та потужносл, мобiльний аварiйний резерв в об'еднашй енергосистемi Украши;
• 5 енергогенеруючих компашй теплових електро-станцй ПАТ "Центренерго"; ПАТ "ДТЕК "Дшпроенерго"; ПАТ "ДТЕК Захiденерго"; ТОВ "ДТЕК Схщенерго"; ПАТ "Донбасенерго") - 14 ТЕС;
• 45 теплоелектроцентралей (ТЕЦ) та ^i виробники мало'1' потужностi (блок-станцiï);
• виробники електроенергП' з альтернативних дже-рел енергп (ВЕС), у т.ч. 10 вп"роелектростанцм, 37 ма-лих ГЕС та 25 СЕС.
Вщповщно до шформацп Нацiональноï комiсiï, що здiйснюе державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКрЕКП), станом на 1.03.2016 р. лщензю з виробництва електричноТ енергп мае 271 суб'ект господарювання [2]. Ус виробники електрично!' енергп, залежно вiд умов ïï продажу в ОРЕ, подтяються на 2 велик групи:
• виробники, як не працюють за цновими заявками, - енергогенерук^ пщприемства атомних, гщро-генеруючих та гщроакумулюючих станцiй, ТЕЦ, вЕс, когенерацмш, парогазовi та газотурбiннi установки, яга здмснюють продаж електрично'1' енерги в ОРЕ за тарифами, затвердженими НКРЕКП;
• виробники, як працюють за цновими заявками [3] - енергогенерук^ пщприемства ТЕС, а саме: ПАТ "Центренерго", пАт "Донбасенерго", ПАТ "ДТЕК Днт-роенерго", ТОВ "ДТЕК Схщенерго", ПАТ "ДТЕК Захще-нерго", а також iншi виробники за вщповщним ршенням Ради ДП "Енергоринок". Цiнова заявка - це комерцмна пропозицiя виробника на виробiток електроенергп, яка надаеться розпоряднику системи розрахунгав на ОРЕ, тобто ДП "Енергоринок".
2. Магстральн та М/'ждержавн/' електромереж1 класу напруги 220кВ-750кВ, власником яких е держава в ос^ ДП "НЕК "Укренерго", яке здшснюе передачу електроенергп мапстральними та мiждержавними елек-тричними мережами, а також функци централiзованого диспетчерського (оперативно-технологiчного) управлш-ня об'еднаною енергетичною системою УкраТни та ор-ганiзацií паралельноТ роботи з енергетичними системами шших держав. Структура компани побудована за репональним принципом i об'еднуе 8 електроенергети-чних систем (Днiпровську, Донбаську, Захщну, Кримсь-ку, Пiвденну, Пiвденно-Захiдну, ^вшчну та Централь-ну), якi здшснюють контроль та координацiю дiяльностi 32 вщокремлених пiдроздiлiв з експлуатацií мапстраль-них i мiждержавних електричних мереж. У структурi компанií функцiонують Державна шспек^я з експлуата-цií електростанцм та мереж i Державна шспещя з ене-ргетичного нагляду за режимами споживання електри-чноТ i тепловоТ енергií. Оперативне керування режимами роботи Об'еднано!' енергетично!' системи Украши здiйснюеться з центрального i восьми регiональних диспетчерських пунктiв ДП "НЕК "Укренерго".
3. Оптовий постачальник електричноI енергп - ДП "Енергоринок", який е комерцмним оператором ОРЕ i единим покупцем електрично! енергп, та виконуе функцп розпорядника системи розрахунгав, розпорядника кош^в ОРЕ, головного Оператора системи комерцмно-го облку електроенергií, вiдповiдае за пщтримку системи забезпечення функцюнування ОРЕ.
4. Постачальники електроенергп рiзних форм вла-сностi, у тому числк
• постачальники за регульованим тарифом (ПРТ)
- головним чином обласн енергопостачальн компанií (обленерго), а в окремих репонах Украши структуры пщроздти "Укрзалiзницi", що працюють за фксованим (регульованим) державою тарифом на електроенергю;
• постачальники за нерегульованим тарифом (НРТ) - це суб'екти господарсько1 дiяльностi, якi не ма-ють власноí електромережi i мають право поставляти електроенергiю споживачам за втьним тарифом. Це, в основному, промисловi пiдприемства, якi купують елек-троенергiю для сво1х потреб, або компани-посередники, якi купують електроенергiю на оптовому ринку i пере-продають и великим споживачам.
На сьогодн учасниками ОРЕ е близько 400 суб'екпв господарськоí дiяльностi усiх форм власност [4], якi отримали лщензто на здiйснення певного виду дiяльно-стi i приедналися до Договору мiж членами оптового ринку електрично! енергп Украши (ДЧОРЕ) [5].
Загалом електроенергетична галузь Украши мае достатн потужност для виробництва (генераци) елект-ричноí енергií. Загальна встановлена потужнють елект-ростанцiй загалом по кра^ на кiнець 2015 р. становила (без енергогенеруючих об'екпв ВЕЗ "Крим") 55,8 тис. мВт. Найбiльший потен^ал за встановленою генеруючою потужнiстю електростанцш мають ТЕС та АЕС. Зокрема, на тепловi електростанцп (ТЕС, ТЕЦ, блок-станци) припадае 61,4 %, на атомн електростанцп
- 24,8 %, на гiдроелектростанцií i гiдроакумулюючi електростанцп - 11,1 %, на електростанцп, що працюють
на альтернативних джерелах енерги (ВЕС, СЕС, БЕС) -2,7% [6]. Динамка змши питомоТ ваги рiзних видiв гене-
Водночас, за даними ДП "Енергоринок", обсяг виро-6iTKy електроенергiТ е значно нижчим, шж потенцiйно можливий. Фактичне використання потужностей у pi3-них видах генерацп коливаеться в межах вщ 11,1 % до 72,9 %. Середнiй коефiцiент використання потужностей у галyзi становить лише 38,3 %. Найвищий коефiцiент використання потужностей був на АЕС (понад 70 %), у iнших виробникiв вiн е значно нижчим.
Водночас, доводиться констатувати, що на сьогодн у галyзi електроенергетики юнують значнi проблеми, яга перешкоджають ТТ ефективному фyнкцiонyванню.
По-перше, значна технологчна вдсталсть галуз та високий ступнь зношеностi основних засобв. Так, за даними ДП "Енергоринок", станом на 1 ачня 2016 р. фiзично зношеними й морально застартими е 84,3 %, енергоблокiв ТЕС i ТЕЦ (86 енергоблогав), якi вщпрацю-вали свм граничних ресурс (200 тис. год.) та потребують модернiзацiТ або замши, ще 6,9 % (7 енергоблогав) пла-нуеться вивести iз експлуатацп протягом 2019-2021 рр.
За своТми технiко-економiчними показниками ТЕС УкраТни вщстають навiть вiд рiвня, досягнутого ними в 1975-1980 рр. Втизняш тепловi енергоблоки харак-теризуються вкрай низьким рiвнем коефiцiента корис-ноТ дм (ККД) - 25-33%, а також надто високим рiвнем питомих витрат умовного палива, яга досягають 450 грам на галоват-годину. Для порiвняння: аналопч-ний показник сучасних европейських ТЕС, що викори-стовують вуплля лiгнiтовоТ групи, становить 300320 грам умовного палива на галоват-годину [7]. Те ж саме стосуеться й ТЕЦ, бтьшють з яких були введет в дто в перюд 1950-1980 рр. Пщприемства ТЕЦ УкраТни мають один з найнижчих рiвнiв технiко-економiчних та еколопчних показникiв у eвропi.
рацiТ у сукупному обсязi виробiткy електроенергiТ за вказаний перюд представлена на дiаграмi (рис. 1).
В атомнм енергетиц близько 80 % енергоблокiв (12 iз 15) введено в експлуатацю також кiлька десятилiть тому, ще за чаав СРСР. Вщповщно, Тх проектнi (30-рiчнi) експлyатацiйнi термши завершилися або близькi до за-кiнчення. На сьогоднi НАЕК "Енергоатом" не мае ресур-сiв для зняття з експлyатацiТ жодного з енергоблогав. Тому стратепя полягае в поетапному продовження тер-мiнiв Тх експлуатацп. 8 грудня 2015 р. колепя Держатом-регулювання ухвалила ршення подовжити на 10 рокiв термш експлyатацiТ окремих енергоблокiв (табл. 2.5) [8].
Варто зауважити, що в усьому свт на АЕС посшно проводяться роботи з пiдвищення безпеки, яга врахову-ють уроки аварп на АЕС "Фyкyсiма" (Японiя), а також охоплюють пiдвищення ефективностi глибоко ешелоно-ваного захисту; змiцнення потен^алу аварiйноТ готовно-стi та реагування; пщтримання та активiзацiю роботи з нарощування потен^алу; захист населення i довкiлля вiд iонiзyючих випромiнювань. Сьогодн у свiтi використову-ються ядерн реактори Ill поколiння, а через 20-30 рогав плануеться використання реаюгрв IV поколiння [9].
Довiдково зазначимо, що реактори Ill поколшня характеризуются: 1) зниженням капiтальних витрат i скоро-ченням термiнy спорудження; 2) бтьшим коефiцiентом використання потужност та довшим термiном служби (типовий термш складае 60 рокiв); 3) простшою i надй нiшою конструга^ею, легкою в обслyговyваннi та менш вразливою до експлyатацiйних проблем; 4) зниженою iмовiрнiстю аварiй з розплавленням активноТ зони; 5) мiнiмальним впливом на довгалля; 6) бiльшим ступе-нем вигоряння палива для зменшення об'ему вiдходiв i потреби в палив^ 7) використанням поглиначiв, що зго-ряють для подовження термшу служби паливних елеме-нтiв. Реактори IV поколЫня будуть економiчно ефектив-
Рис. 1. Питома вага рiзних видiв генерацп у загальному o6cH3i виробiтку електричноТ енерги
Джерело: Складено автором за даними внутр1шньоГ зв1тност1 ДП "Енергоринок".
нiшими, безпечнiшими, вироблятимуть менше довгожи-вучих радiоактивних вiдходiв та забезпечать вимоги до нерозповсюдження ядерних технолога i матерiалiв. До-слщження та розробка реакторiв IV поколЫня прово-дяться у рамках програми Generation IV International Forum, в яш беруть участь Аргентина, Бразилiя, Велика Британiя, Канада, Пiвденна Корея, ПАР, США, Франця, Швейцарiя, Япошя i Свроатом, а також у рамках Уцмо-ваного МАГАТЕ МПжнародного проекту розробки Ынова-цiйних ядерних реаюгрв i паливних циклiв (INPRO), членом якого, крiм багатьох кра'ш, е й УкраТна. Тому в УкраТн пiсля 2030 р. на стадю комерцiйноí реалiзацií можуть вийти реактори IV поколiння.
Високий ступшь зношеностi основних засобiв мае мюце й у сферi постачання та передачi електричноТ енергiТ. Понад 90 % лУй електропередачi напругою 220 кВт i вище та 55 % основного устаткування пщстан-цм вiдпрацювали розрахунковий технiчний ресурс (25 рогав), а 56 % лУй електропередач i 17 % пщстан-цiй експлуатуються понад 40 рогав [10].
Тим часом, високий ступЫь зношеностi устаткування усiх генеруючих пщприемств призводить до перевитрат палива, зменшення робочоТ потужностi та погiршення еколопчних показникiв. Такий стан генеруючого облад-нання спричинить подальше прискорене скорочення обсяпв виробництва електричноТ енергiТ, значне зменшення можливостей забезпечення нацюнальноТ еконо-мiки власною енергiею, а тому знижуе енергетичну без-пеку держави. Подальша експлуатацiя генеруючого обладнання в такому стаж загрожуе непередбачувани-ми негативними еколопчними наслiдками, аж до техно-генноТ катастрофи.
Отже, нагальною проблемою е реконструкцiя, модер-нiзацiя та оновлення морально застартого та фiзично спрацьованого обладнання по всьому технолопчному
ланцюгу: електрогенеруючi потужносл, магiстральнi та розподiльчi мережi тощо. Стаб^за^я та розвиток елект-роенергетики, а разом з нею i економки, можуть базува-тися т^ьки на новiтнiх науково-технiчних досягненнях.
По-друге, значш проблеми в ОЕС УкраТни виникають у зв'язку з недостатнютю пропускноТ спроможностi лiнiй електропередач для видачi потужностi АЕС (Рiвненська, Хмельницька, Запорiзька) i передачi надлишковоТ енергп Захiдного регiону до центру й на схщ краТни; з недостат-нiм рiвнем надiйностi енергопостачання ОдеськоТ, КиТв-ськоТ областей; з некомпенсованютю електромережi по реактивнiй потужностi та складнютю забезпечення необ-хiдноТ якост напруги (Центральна, Пiвденна, схiдна i тв-денна частини ДонбаськоТ енергосистеми).
По-трете, висока енергозатратнють. УкраТна входить в десятку найбтьш енергоемних економк свiту. Так, споживання первинних паливно-енергетичних ре-сурсiв на одиницю ВВП в УкраТш залишаеться у 3,4 рази вищим, шж у краТнах СС, у 2,8 рази - шж у сусщшй Польщi, у 1,5 рази - шж у КитаТ, в 1,2 рази - шж у Роси.
По-четверте, вiдсутнiсть достатнього обсягу швес-тицiй для технологiчноТ модернiзацiТ пщприемств галузк Потреба в iнвестицiях наведена в табл. 1. Переважна бтьшють виробнигав електричноТ енергiТ на сучасному етап мають обмеженi можливостi для швестування, особливо це стосуеться АЕС, ГЕС, ГАЕС, деяких ТЕС. Це, зокрема, пов'язано з тим, що зменшуеться розмiр ЫвестицмноТ надбавки в оптовм ринковiй цiнi електричноТ енерги. Наприклад, за даними ДП "Енергоринок" iнвестицiйна надбавка на реконструкцю та модершза-цiю для генеруючих компашй ТЕС у 2014 р. зменшила-ся порiвняно з 2013 р. на 24,8 %, або на 607 млн.грн., а в 2015 р. порiвняно з 2014 р. - ще вщповщно на 54 %, або на 995 млн.грн.
Таблиця 1. Оцшка потреб в iнвестицiях у розвиток генеруючих потужностей та магiстральних ^ждержавних) електричних мереж на 2016-2018 рр.
Загальна Потреби в швестищях на 2016-2018 роки, тис.грн у тому чи^ по роках, тис.грн
Напрями iнвестування та джерела фшансування кошторисна варлсть робгг, (орieнтовна), тис.грн 2016 2017 2018
Потреби в нвестицях по ОЕС Укра/ни -всього, 487 679 485 274 827 959 109 356 270 87 612 826 77 858 862
у т.ч. за рахунок:
власних коштв пщприемств 81 973 897 31 466 252 25 738 524 24 769 121
кредитних кошлв 183 165 172 76 002 336 59 480 269 47 682 567
державного бюджету 0
Ыших джерел 9 688 889 1 887 682 2 394 033 5 407 174
у т. ч, за напрямами швестування
Розвиток генеруючих потужностей 414 490 402 244 572 990 98 772 199 79 422 366 66 378 424
Розвиток магстральних (мiждержавних) електричних мереж 70 386 345 27 452 231 9 130 655 7 460 718 10 860 858
Впровадження заход/'в з iнтеграцu Об'сднано/
енергетично/ системи Укра/ни до об'сднання 2 802 738 2 802 738 1 453 416 729 742 619 580
енергосистем свропейських держав
Джерело: [10]
Однак, в цтому iнвестицiТ в галузь стримуються через полiтичнi ризики, неможливiсть вщшкодування вкладених коштiв та отримання нормального прибутку на вкладений капiтал. G всi пiдстави вважати, що з по-кращенням соцiально-економiчноТ ситуацiТ та полт-шенням iнвестицiйного клiмату в краТш активiзуються й iнвестицiйнi процеси в галузi електроенергетики.
По-п'яте, проблема заборгованост за отриману електроенергiю (табл. 2). З огляду на ТТ масштабнють та темпи поширення, проблема борпв набувае великого значення. Значно попршився рiвень розрахункiв на ринку електроенергп, починаючи з 2014 р. збтьшення боргiв перед виробниками стало неконтрольованим.
Таблиця 2. PiBeHb розрахунмв ДП "Енергоринок" з енергогенеруючими комnанiями та НЕК "Укренерго"
за закуплену в них електричну енерпю, %
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
АЕС 98,9 97 99,6 98,6 98 99 96,7 98,2 97,9 92,7 91,9
ТЕС 97 96,4 100,2 102,4 99,8 101,9 99,9 98,3 97,7 96,1 98,2
ГЕС 99 97 101,2 97,8 96,8 101 99,8 95,2 98,5 94,0 91,5
lншi 101,8 96,2 99,7 99,2 96,9 98,2 94,8 97,1 98,0 96,1 95,3
НЕК "Укренерго" 98,5 96,8 99,4 100,3 96,7 99,1 98,3 97,0 98,8 94,8 92,7
Джерело: За даними внутршньоТ зв1mHocmi ДП "Енергоринок".
На ганець 2015 р. заборгованють споживачiв електроенерги перед енергопостачальними компанiями та жших дебiторiв склала 21,2 млрд.грн. i збтьшилася, порiвняно з початком року на 1,9 млрд.грн., або на 10%. При цьому заборгованють енергопостачальних компа-нш перед ДП "Енергоринок" склала 26,5 млрд.грн. i збь льшилася на 4,4 млрд.грн. (20%). НарешД заборгова-нiсть ДП "Енергоринок" перед виробниками електроенерги склала 25 млрд.грн. i зросла порiвняно з початком року на 7,8 млрд.грн. (48%) [11].
Наслщком неповно! оплати за продущю та послуги в галузi стае попршення фiнансового стану пщпри-емств, якi функцiонують на всiх стадiях виробництва (на стадiях виробництва електроенерги, ïï розподiлу, транспортування магiстральними лжями електропере-дач та передачi ганцевим споживачам). У свою чергу, це негативно впливае на жвестицшний розвиток компашй, на ïx модернiзацiю, на функцюнування Об'еднано! ене-ргосистеми Укра'!ни. Зволiкання з ïï розв'язанням е за-грозою енергетичнiй безпецi кражи.
По-шосте, високий рiвень втрат енерги в мережах. За 2015 рк загальн теxнологiчнi витрати електроенергiï на ïï транспортування електричними мережами вах класiв напруг склали на рiвнi 16,9 млрд.кВт*год або 11,5 % вщ загального вiдпуску електроенерги в мережу. У порiвняннi з 2014 роком вщбулося ïx зменшення на 1,7 млрд.кВт*год.
Нормативна (теxнiчна) складова теxнологiчниx витрат електроенергiï за 2015 рк склала 19,0 млрд. кВт*год або 12,9 % вщ загального вiдпуску електроенерги в мережу, у порiвняннi з минулим роком зменшилась на 1,6 млрд.кВтг або на 7,8 %.
Понаднормативна (нетехшчна) складова технолоп-чних витрат електроенерги за 2015 рк склала -2,2 млрд. кВт*год або - 1,5% вщ загального вiдпуску електроенерги в мережу i порiвняно з 2014 р. зросла на 0,3 % (у 2014 р. - 2,1 млрд.кВт*год або 1,2%) [12, с. 21]. Цей показник вдвiчi перевищуе аналопчний показник европейських краж.
По-сьоме, недосконалють чинно!' системи цжоутво-рення на електричну енергю, значн масштаби пере-хресного субсидування. У галузi електроенергетики перехресне субсидування визначено як перемщення доходу вiд реалiзацiï виробленоï електрично!' енерги для фжансово! пiдтримки iншиx видiв дiяльностi в межах одше! компани або мiж спорiдненими пщприемст-вами для фжансово! пщтримки одного пiдприемства за рахунок жшого. Перехресними субсидiями не вважа-ються прямi субсиди та ^i кошти, якi видаються ком-пани за рахунок державних кош^в.
Вщповщно до законiв Укра!ни та нормативних акпв Кабiнету Мiнiстрiв Укра'!ни, окремi групи споживачiв мають фксоваы (пiльговi) тарифи, а енергопостачальнi компани - втрати, як виникають вщ рiзницi мiж ринко-вим i фксованим (пiльговим) тарифом. Сума дотацй що надаються енергопостачальним компанiям для по-криття збиткiв вiд постачання електроенерги таким споживачам включаеться до складу оптово! роздрiбноï
цiни (ОРЦ), а вщтак i до роздрiбно!' цiни електроенерги для непобутових споживачiв.
Тож, тарифи на електроенергiю для промислових споживачiв значно вищi за ринкову цжу, а тарифи для населення та ряду жших непобутових споживачiв, тоб-то, витрати, як виникають в результатi постачання електрично! енерги населенню та низц iншиx непобутових споживачiв субсидуються за рахунок пщприемницького та бюджетного сектору. Так, частка дотацшних сертифь ка^в у структурi ОРЦ електроенерги зросла iз 25% - у 2009 р. до 30,5% - у 2014 р. У 2015 р. частка дотацшних сертифка^в у структурi ОРЦ зменшилася на 2,53 % i становила 27,11 %, однак в абсолютному значены зросла на 3 млрд.грн. (з 40 825 млн.грн. до 43 871 млн.грн.) [13, с.12]. Парадоксальним видаеться той факт, що, незважаючи на двохразове пщвищення тарифiв у 2015 р. масштаби перехресного субсидування зросли. Про вражак^ масштаби перехресного субсидування в галузi свщчить той факт, що !х розмiр май-же дорiвнюе вартост електрично! енерги, що закупову-еться у генеруючих ТЕС.
По-восьме, полiтичнi поди у кра'!ш, пов'язан з анек-сiею Кримського пiвострова, з вмськовими дiями на сxодi Укра'жи та появою тимчасово окупованих терито-рiй. Це призвело до таких наслщгав:
• припинення поставок вуплля марок АШ з сере-дини 2014 р., дефщит вугiлля у 2015 р., що призвело до появи штучно! змжи структури виробництва;
• чотирьохразове введення у 2014 р. та трьохра-зове у 2015 роц Кабжетом мiнiстрiв Укра'!ни надзви-чайних заxодiв на Оптовому ринку електроенерги';
• авармы зупинки теплових електростанцм через руйнування в результат бойових дiй (Вуглегiрсько!' ТЕС, Лугансько! ТЕС, Слов'янсько! ТЕС, Кураxiвсько!' ТЕС);
• змiна режиму роботи Лугансько! ТЕС на видте-ний новий "ост^в" з 2014 року;
• виведення з травня 2015 року з облку ДП "Енергоринок" виробнигав електрично! енерги, яга знаходять-ся на неконтрольованих територiяx (Старобешiвська ТЕС, Зуевська ТЕС).
По-дев'яте, протягом останнього року особливо го-стро постало питання паливозабезпечення теплових електростанцш, що, як наслщок, призвело до вщклю-чення споживачiв вiд ОЕС Укра!ни у перюди максима-льних навантажень у 2014-2015 рр. У цей перюд Об'ед-нана енергосистема Укра'жи працювала в умовах дефь циту палива на теплових електростан^ях через паджня видобутку та неможливiсть вiдвантаження втизняного антрацитового вугiлля внаслiдок бойових дм у Донець-кiй та Лугансьгай областях, дефiциту гiдроресурсiв через маловодне весняне водоптля й гщролопчну засуху, як наслiдок, дисбалансу мiж виробленою та спожи-ваною електроенерпею iз загрозою виникнення аварй но! ситуаци в енергосистемi Укра'!ш з непередбачува-ними наслiдками. Зокрема в 2015 р. енергетичного вуплля при плат 6,5 млн. т фактично видобуто 4,8 млн. т, що менше запланованого на 1,7 млн. т (виконання плану складае 74 %). В окремi перiоди 2015 р. внаслщок
недостатнього паливозабезпечення повнiстю зупиня-лись Приднiпровська ТЕС, Змпвська ТЕС, Слов'янська ТЕС, обладнання яких можна залучити до регулювання добового графка навантаження, а також використову-вати в якост резерву потужносл, що додатково усклад-нювало режими роботи енергосистеми [12, с. 52, 70].
Десяте. Це недосконалють державного регулювання галуз^ невизначенють меж державного впливу на дiяль-нiсть суб'ектiв господарювання на оптовому ринку електроенергп: недостатня урегульованiсть i прозорiсть процедур здмснення експорту, iмпорту та транзиту електричноТ енергп; адмУстративне обмеження конкуренцп серед виробнигав електричноТ енергп та постачальникiв.
Насамшнець, слiд вказати i на висок полiтичнi ризи-ки. Незважаючи на значш технолопчш, фiнансовi та оргашзацмш проблеми, вiтчизняна енергетика, з огляду на ТТ стратегiчну важливiсть була i залишаеться при-вабливим об'ектом для володiння ТТ активами. ^м того, галузь продовжуе використовуватися як донор для виршення соцiально-полiтичних проблем.
З метою подолання деструктивних тенденцш у га-лузi електроенергетики, розв'язання зазначених вище проблем i забезпечення сталого розвитку галузi за-вданнями коротко-i середньостроковоТ перспективи мають стати.
1. Впровадження повномасштабного конкурентного ринку електричноТ енергп, створення сприятливих умов для розвитку конкуренцп в галуз^ для втьноТ гри конку-рентно-ринкових сил, що дасть можливють розширити економiчну свободу не лише учасникам оптового i роз-дрiбного ринкiв, але й споживачам.
2. Лквща^я практики перехресного субсидування як на оптовому, так i на роздрiбному ринку електроенергп; перехщ на ринковi методи формування тарифiв.
3. Створення сприятливого iнвестицiйного кгпмату в галузi, пошук шляхiв залучення Ывестицм з метою технiчноТ модершзаци основних засобiв у сферi вироб-ництва, постачання i розподiлу електроенергп.
4. Змiна фiлософiТ державного регулювання галузi - перехiд вiд "регулювання заради регулювання" до регулювання заради розвитку i пщвищення конкуренто-спроможност галузi й економiки в цтому.
Висновки. Електроенергетична галузь, як одна iз базових галузей економiки УкраТни, тривалий час успь шно виконуе своТ функцiТ, незважаючи на вщсутнють достатнiх фiнансових ресурсiв, невiдповiднiсть цЫ i та-рифiв реальним витратам на виробництво i постачання електроенергп споживачам.
При цьому ш юную^ на сьогоднi ринковi механiзми, ш безпосередньо адмiнiстративнi заходи не забезпечи-ли вирiшення нагальних проблем галузк Подальше зволiкання з Тх виршенням створюватиме серйознi пе-решкоди для розвитку конкуренцп в галуз^ залучення
необхщного обсягу iнвестицiйних ресурсiв, ТТ Ытеграцп в европейську енергетичну систему. 1сную^ перешкоди для розвитку галузi i конкуренцп мають вирiшуватися, в першу чергу, за рахунок удосконалення системи регулювання та подальшоТ лiбералiзацiТ ринку.
ДискуЫя. Перспективи подальших дослiджень по-в'язанi з пщвищенням ефективностi державного регулювання галуз^ переосмисленням пiдходiв до методики, методологи та Ыструментарю державного управлн ня в галузi, подолання проблеми Ыституцмного моно-полiзму, розвитку ефективних конкурентних вiдносин на ринках електроенергетики, що дозволить поглибити наукову об^рунтованють заходiв, якi впроваджуються державою з метою пщвищення ефективност функцю-нування електроенергетичноТ галузi УкраТни.
Список використаних джерел
1. Л1р В. Ефект рикошету, або як уникнути кризи неплатеж1в в енергетиц1 УкраТни / Дзеркало тижня в1д 30 с1чня 2015 р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/energy_market/efekt-rikoshetu-abo-yak-uniknuti-krizi-neplatezhiv-v-energetici-ukrayini-_.html
2. Перел1к суб'ект1в господарськоТ д1яльност1, як1 отримали лщен-зм з виробництва електричноТ енергп; передач! електричноТ енергп мапстральними та мщдержавними електричними мережами; передач! електричноТ енергп мюцевими (локальними) електричними мережами; постачання електричноТ енергп за регульованим тарифом; оптового постачання електричноТ енергп [Електронний ресурс] // НКРЕКП: [сайт]. - Режим доступу: http://www.nerc.gov.ua/?id=11996;
I. 3. Про затвердження Умов та Правил здмснення пщприемни-цькоТ д!яльност з виробництва електричноТ енергп : Постанова НКРЕ вщ 8.02.1996 р. №3 (з! змшами та доповненнями) // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0174-96.
4. Р!чний зв!т ДП "НЕК "Украенерго" за 2013 р. - К., 2013. - с. 8.;
5. Догов!р м!ж членами Оптового ринку електричноТ енергп УкраТни (з! змшами та доповненнями) - К.: Саммгг-Книга, 2011. - 416 с.;
6. План розвитку Об'еднаноТ енергетичноТ системи УкраТни на 2016-2025 роки : Проект. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrenergo.energy.gov.ua/Pages/ua/DetailsNew.aspx?nID=1122;
7. Энергетика национальной безопасности: изношенные ТЭС подрывают конкурентоспособность экономики // Журнал "Forbex" УкраТна // http://forbes.net.ua/nation/1410122-energetika-nacionalnoj-bezopasnosti-iznoshennye-tes-podryvayut-konkurentosposobnost-ekonomiki;
8. Атомна пролонгац!я: сюльки ще прослужать украТнськ реакто-ри // http://forbes.net.ua/ua/nation/1407605-atomna-prolongaciya-skilki-shche-prosluzhat-ukrayinski-reaktori;
9. Ядерна енергетика у свт та УкраТш: поточний стан та перспективи розвитку: дослщження центру Разумкова. - К, 2015. - с. 9;
10. План розвитку Об'еднаноТ енергетичноТ системи УкраТни на 2016-2025 роки // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://drive.google.eom/file/d/0BwZR8kgLwyBtSUV0MTJ0eGtPZHM/view;
II. Саква Ю. Низкий уровень расчетов на рынке электрической энергии и неконтролируемый рост долгов // [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://hubs.ua/discussions/pyat-bar-erov-dlya-ry-nka-elektricheskoj-energii-v-ukraine-chast-ii-60672.html;
12. Зв!т Мастерства енергетики ! вупльноТ промисловост! УкраТни за 2015 р!к. - К., 2015. - 18 лютого 2016 року.;
13. Звп" ДП "Енергоринок" про основну д!яльнють у 2015 роцк - К., 2016. - С. 13.
14. Филюк Г.М. Проблеми та шляхи пщвищення конкурентоспро-можност! вггчизняних пщприемств в умовах глобал!зацп// Вюник КиТвсь-кого нац!онального ушверситету ¡мен! Тараса Шевченка. - 2013. -№151. - С. 5-8. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2013/151-10/1
Надшшла до редколегм 05.03.16
Г. Филюк, д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ УКРАИНСКОЙ ЭЛЕКТРОЭНЕРГЕТИКИ И ПУТИ ИХ РЕШЕНИЯ
В статье исследовано современное состояние электроэнергетики Украины. Проанализированы проблемы, которые препятствуют развитию отрасли на современном этапе. Раскрыты проблемы пререхресного субсидирования. Определены пути преодоления проблем.
Ключевые слова. Энергетическая отрасль, энергия, энергорынок, оптовая рыночная цена электрической энергии, перекрестное субсидирование, Объединенная энергетическая система, инвестиции, технологическая отсталость, ценообразования на электрическую энергию.
G. Fyliuk, Doctor of Sciences (Economics), Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
PROBLEMS OF UKRAINIAN ENERGY AND THEIR SOLUTIONS
The paper studies current situation at the Ukrainian electric power industry. The problems which prevent development of the industry under current conditions are analyzed. The problems of the cross-subsidization are exposed. The ways of the problems solutions are offered.
Key words. Power industry, energy, energy market, wholesale market price of electric power, cross-subsidization, united energetic system, investments, technological backwardness, pricing on the electric power
