CC BY
20
3. Акимова Т.А. Экономика природы и человека / Т. А. Акимова, В.В. Хаскин. - М. : ЗАО "Экономика", 2006. - 334 с.
4. Шкбахт Е. Фшанси / Е. Ншбахт, А. Гроппеллi : пер. з англ. В.Ф. Оваенка та В .Я. Му-аенка. - К. : Вид-во "Основи", 1993. - 383 с.
5. Фатхутдинов Р.А. Управленческие решения : учебник / Р. А. Фатхутдинов. - 6-е изд., [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 2005. - 344 с.
6. Якчмцов В.В. Системне дослщження кооперування та спещалiзащi / В.В. Яюмцов // Вюник Сумського державного унiверситету. - Суми, 2005. - № 7(91). - С. 44-48.
7. Деревообробник за 3-16 вересня 2002, № 17 (59).
8. Холина В.Н. Основы экономики природопользования : учебник [для ВУЗов] / В.Н. Холина. - СПб. : Изд-во "Питер", 2005. - 672 с.
Якимцов В.В. Система кооперирования мебельных предприятий
Рассмотрена система кооперирования мебельных предприятий. Разработана система определения социо-эколого-экономической эффективности кооперирования предприятий. Определенно элементарные показатели системы. Предоставлена схема расчета интегральной оценки социо-эколого-экономического эффекта.
Ключевые слова: система, кооперирование, специализация, интегральная эффективность, параметры системы.
Yakimtsov V.V. System cooperation of furniture enterprises
The article deals with a cooperation system of furniture enterprises. The system of enterprises cooperation determination of socio-ecological-economic efficiency is developed. Basic parameters of the system are determined. The scheme of calculating the integrated assessment of ecological and socio-economic effect is considered.
Keywords: system, cooperation, specialization, efficiency, ecologo-economical efficiency, parameters of the system._
УДК 658.115.31:658.14/.17 Астр. В.1. Якимiв; здобувач О.О. Касинець;
доц. Н.М. Галазюк, канд. екон. наук - Львiвська КА
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРИРОДНИХ МОНОПОЛ1Й
Доведено необхщшсть державного регулювання природних монополш. Визна-чено та охарактеризовано головш параметри регулювання дiяльностi природних мо-нополютичних утворень. Проаналiзовано чинну нормативно-правову базу регулювання природних монополютичних структур у втизнянш економщь
Ключов1 слова: природна монополiя, регулювання дiяльностi природних монополш, щна (тариф) монополюта, моделi регулювання щн, обсяг виробництва, яюсть продукцп, швестицшна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. Природш монополи посщають надзвичайно вагоме мюце в економщ1 бшьшосл кра!н свггу. До 1'хшх сфер належить широкий перелж надзвичайно важливих вид1в господарсько! д1яльност1, продукщя яких е вкрай потр1бною як для розвитку виробництва, так \ для задоволення першочергових суспшьних потреб. Тому стабшьний стан ринюв природних монополш е запорукою ефективного сощального та економ1чного розвитку. У бшьшосл випадюв найбшьш ефективну структуру виробництва \ споживання визначають ринков1 мехашзми. Проте ринок не у вЫх випадках спроможний максим1зувати суспшьний добробут. Одним 1з таких випадюв е ринок, який перебувае у сташ природно! монополи. Це пояснюють тим, що монополюти не схильш до запровадження шновацш, шдвищення якост продукци (послуг),
чи до розширення 11 обсягiв. Саме тому сфера функщонування ринкiв природ-них монополш потребуе жорсткого державного регулювання.
Безлiч питань, пов'язаних з регулюванням дiяльностi природних моно-полiй, висвгглено у працях багатьох вiтчизняних науковщв, зокрема В. Бази-левича, О. Бакалшсько1, З. Борисенка, З. Сщенка, В. Венгера, I. Галицi, В. Кривуцького, В. Кононенка, В. Лiри, Г. Паламарчука, О. Прутсько1, Г. Фи-люка, Д. Якубенка, О. Яременка, Я. Чумакова та ш. Та попри значну увагу вчених до ще1 проблематики, треба наголосити на вщсутносл цшсного 11 дослщження, а також на недостатностi наукового опрацювання низки теоре-тичних питань, виршення яких гарантуватиме удосконалення державного регулювання природних монополютичних структур.
Методика дослщжень. Обгрунтовано основоположнi теоретико-мето-дологiчнi аспекти регулювання дiяльностi природних монополш.
Результати дослщження. На сучасному етат розвитку в^чизняно1 економiки значення тих видiв господарсько! дiяльностi, яю економiчна теорiя вiдносить до природно! монополи, е надзвичайно iстотним, осюльки виготов-лена ними продукцiя використовуеться в уЫх виробничих процесах та задо-вольняе першочерговi потреби населення. У вггчизнянш економiцi пiд регулювання шдпадають такi сфери дiяльностi суб,ектiв природних монополiй: транспортування нафти i нафтопродуктiв трубопроводами; транспортування природного нафтового газу трубопроводами та його розподш; транспортування шших речовин трубопровщним транспортом; передача та розподш електроенерги; користування залiзничними колiями, диспетчерськими службами, вокзалами та шшими об'ектами iнфраструктури, що забезпечують рух залiзничного транспорту загального користування; управлшня повiтряним рухом; централiзоване водопостачання та водовщведення; централiзоване постачання теплоенерги; спецiалiзованi послуги транспортних термiналiв, портiв, аеропор^в (за перелiком, який визначае Кабшет Мiнiстрiв). За вщсут-ностi у цих галузях конкуренци монополiст прагне максимiзувати сво! при-бутки через скорочення собiвартостi продукци (послуги) i пiдвищення цiн (тарифiв) на не1. Це призводить до виникнення негативних наслiдкiв функщ-онування природних монополш, яю проявляються, по-перше, в неращональ-ному господарюваннi; по-друге, у встановленш завищених цiн (тарифiв) на товари (послуги); по-трете, у низькш якост продукци (послуг). Протидiяти цим наслщкам можна лише за допомогою дiевоl системи державного регулювання, яке повинно бути спрямованим на те, щоб щна на послуги природного монополюта, з одного боку, була достатньою для вщшкодування витрат на 1хне виробництво та реалiзацiю, а з шшого - щоб прибутки монополюта не перевищували рiвня прибутюв у конкурентних галузях економiки, яю харак-теризуються таким самим ступенем ризику.
Головш параметри регулювання дiяльностi природних монополiстiв вiдображено на рис. 1.
Регулювання цти (тарифiв). На наш погляд, найважлившим iз назва-них вище параметрiв регулювання дiяльностi природних монополiстiв е цiна (тариф) на 1хню продукцiю (послуги). Орган регулювання визначае щну (тариф), яку шдприемство мае встановити на свою продукщю (послуги) або вста-
новлюе верхню чи нижню межу цiн (тарифiв). Верхня межа встановлюеться тодi, коли уряд мае шдстави вважати, що монополiст визначить надто високу щну. Нижня межа закрiплюеться тодi, коли тдприемство мае конкурентiв, якi не шдлягають регулюванню. Це здiйснюеться для того, щоб не допустити дем-тнгового цiноутворення, яке змусить конкуренпв покинути галузь.
Рис. 1. Головш параметри регулювання öiMßbHocmi природних монополiстiв
Основною метою регулювання щн (тарифiв) на товари (послуги) природних монополю^в е забезпечення шдприемству "справедливого" прибутку, а споживачам - доступних послуг. Тобто воно мае бути спрямованим на оп-тимальне поеднання штереЫв виробниюв та споживачiв.
Регулювання щн (тарифiв) природних монополiстiв здшснюеться за допомогою певних методiв. У щлому свiтi тривають невпиннi пошуки опти-мальних моделей цiнового регулювання природних монополш. Якщо вирь шення цього питання базуеться на науково-обгрунтованих засадах, то це не-одмшно призводить до позитивних наслiдкiв. Найбшьш розвинена система цiнового регулювання природних монополш склалася у США та Великобри-танiï. У цих крашах здебiльшого застосовують такi три моделi регулювання цiн [1]: витрати плюс прибуток; дефлятор-Х; комбшована модель.
Застосування цих моделей е високоефективним лише за умов розвине-ного ринкового мехашзму. У крашах iз перехщною економiкою, на наш пог-ляд, перспективними е стимулювальш методи регулювання, яю базуються на принципi стимулювання природних монополш до шдвищення ефективност ïхньоï дiяльностi, запровадження новоï техшки та технологiй, а вiдповiдно -зниження собiвартостi продукцiï. У цьому разi компанiя отримуе на певний перюд усю економiю вiд шдвищення ефективност дiяльностi. Основнi моде-лi стимулювального регулювання вiдображено на рис. 2.
Декларування змши цш Регулювання верхним меж! доходу
\ /
Стимулюючс регулювання природноУ монополи
/ \
Регулювання верхньш меж! тарифу Модель екладання набору кон гракгпв
Рис. 2. Основш модел1 стимулювального регулювання природних монополш
Метод декларування змши цм. Сутшсть цього методу в тому, що мо-нополют може шдвищити цiну, яка шдлягае регулюванню лише за згодою регуляцшних органiв. При цьому основну увагу придшяють економiчному обгрунтуванню змши собiвартостi. Пiдвищення цiни дозволяеться лише внас-
лiдок подорожчання сировини, зростання тарифiв на електроенерпю, збшь-шення орендно1' плати, зростання мшмально1" заробiтноï плати, пiдвищення ставок товарних податюв тощо.
Регулювання верхньо'1 межi доходу. Метою регулювання норми доходу е обмеження питомих прибутюв на одиницю витрат природних монопо-лiстiв. Таким чином шдприемство пiдраховуе понесенi за певний перюд вит-рати, а регулювальний орган встановлюе обгрунтований рiвень прибутку, що дасть змогу iнвесторам отримати певний рiвень прибутку на капiтал.
Регулювання верхньо'1 межi тарифу. У разi регулювання контрольни-ми органами верхньоï межi тарифу природний монополiст може знижувати витрати на одиницю продукцп та отримувати вщ цього додатковi прибутки.
Модель складання набору контрактiв. Цей метод е варiацiею методу регулювання верхньоï межi тарифу. Вш передбачае вирiшальну роль регуля-цшного органу у визначеннi ефективностi природноï монополiï. Це дае змогу йому контролювати дiяльнiсть природних монополiй, що е особливо актуаль-ним в умовах перехщно1" економiки.
Специфiчною особливютю цiнового регулювання природного моно-полюта е цiнова дискримiнацiя, сутнiсть яко1' полягае у визначеннi рiзних щн (тарифiв) на одну i ту ж продукщю (послуги) для рiзних груп споживачiв. Навколо цiновоï дискримшаци вже багато рокiв точаться дискуси. Однi еко-номiсти стверджують, що вона защкавлюе пiдприемства розширювати обсяги виробництва до суспшьно-необхщного рiвня, що створюе передумови для уникнення "провалу ринку", пов'язаного з утратою частини ефекту, оскшьки порiвняно з умовами конкурентного ринку за умов монополи, коли немае щ-ново1' дискримшаци, надлишок споживача е меншим, надлишок виробника -бiльшим, а сумарна величина надлишюв виробника та споживача - меншим. Iншi зазначають, що щнова дискримiнацiя, коли немае порiвняно точно1' ш-формацiï про граничш цiни конкретних споживачiв на продукщю природних монополiстiв, може зумовити ще бiльше загострення проблем, якi супрово-джують монополiзацiю деяких видiв господарсько1' дiяльностi [7].
Здiйснений аналiз нормативно-правово1' бази регулювання цiн у природних монополiях дав змогу виявити, що чинна законодавча, методична та методолопчна база формування i встановлення щн (тарифiв) на продукщю (послуги) природних монополю^в е недосконалою та непрозорою. На наш погляд, головними вадами нормативно-правово1' бази регулювання щн (тари-фiв) на продукщю монополю^в е певна неузгодженiсть окремих положень, вщсутшсть особливостей порядку формування щн (тарифiв) на продукцiю монополю^в. Органи, якi затверджують тарифи, не бачать шяких пiдстав ви-лучати понаднормовi витрати, посилаючись на Положення бухгалтерського облiку № 16 "Витрати". Наявшсть у Законi Украши "Про природш монополи" [3] норми, що шд час регулювання щн (тарифiв) на товари природних монополю^в враховуються витрати, якi згiдно iз законами про оподаткуван-ня належать до валових витрат виробництва та об^у, призводить до того, що в наявних галузевих методиках регуляцшш органи передбачають можливiсть долучення до тарифiв будь-яких витрат, передбачених у Положенш у знач-них сумах, як iнодi сягають третю частину уЫх збиткiв галузi. Наслiдком та-
ко1' ситуаци е недосконала тарифна полiтика, яка дае змогу природним моно-полiям покривати свою неефективнiсть за рахунок споживачiв послуг, а дер-жавi - перекладати сво1' функци iз соцiальноï пiдтримки населення на спожи-вачiв [7]. На наш погляд, запоб^ання включенню цих необгрунтованих витрат до тарифiв дасть змогу захистити права споживачiв послуг, насамперед шдприемщв вiд необгрунтованого пiдвищення тарифiв та створить сприятли-вi умови для ефективного державного регулювання суб'еклв природних монополш.
Регулювання обсягiв виробництва. Важливим параметром, який тд-падае тд регулювання дiяльностi природних монополю^в е обсяг виробництва. Таке регулювання проводять як разом iз регулюванням цши, так i самос-тiйно. Так, у США протягом тривалого часу багато шта^в, якi видобували нафту, встановлювали обмеження на ïï видобуток. Хоча обсяги виробництва визначав уряд, цши формувалися на ринку. Зрозумшо, що обмеження обсягу не могло не вплинути на цшу. Не рщко, як альтернативний варiант, застосо-вують таке регулювання обсяпв виробництва, яке дае змогу задовольнити весь попит за регульованою цшою.
Регулювання якостi продукци (послуг). Регуляторний орган встанов-люе мшмальш стандарти надшност надання послуг. Наприклад, якщо енер-гопостачальна компашя допускае частi вiдключення електроенерги, то регуляторний орган зобов'язаний втрутитися, вимагаючи збiльшити потужностi для забезпечення безперебшност електропостачання. Крiм того, до компе-тенци регуляторних органiв входить контроль якост товарiв i послуг з точки зору ix безпечностi для споживачiв.
Регулювання мвестицшно'1 дiяльностi. Таке регулювання передба-чае пряме втручання регуляторного органу у виробничий процес, яке сто-суеться вибору технологш i сировини. Воно вщбуваеться з метою недопу-щення дублювань потужностей пiдприемств у межах нацюнально1" програми розвитку галузi.
Висновки. Аналiз чинно1' методологiчноï бази регулювання природних монополш не дае однозначно1' вщповщ на питання щодо доцшьност зас-тосування тiеï чи шшо1" стратеги боротьби з 1'хньою неефектившстю. Кожна держава обирае стратегiю, залежно вiд особливостей ïï соцiально-економiч-ного та техшчного розвитку i нацюнальних традицiй. Кожна стратегiя державного регулювання природних монополш при цьому повинна постшно пе-реглядатись i удосконалюватись.
Л1тература
1. Венгер В.В. Оргашзацшно-економ1чний мехашзм регулювання цш у природних мо-нопол1ях : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. - К., 2005. - 20 с.
2. Дол1шнш М.1. Модел1 державного регулювання в ринковш економщ / М.1. Дол1ш-нш, Г.Г. Козор1з // Економша Украши. - 1999. - № 6.
3. Про природш монополи: Закон Украши № 1682-III вщ 20.04.2000, з1 змшами i допов-неннями.
4. Иванов И.Д. Современные монополии и конкуренция: (формы и методы монополистической практики) / И. Д. Иванов, И. Д. Иванов. - М. : Изд-во "Мысль", 1980. - С. 254.
5. Кампо В.М. Проблеми становлення i розвитку комунального права Украши / В.М. Кампо // Концепщя розвитку законодавства Украши. - К., 1996. - С. 153-156.
6. Карпушин Е.1. Задачi адмiнiстративного регулювання господарсько'1' дiяльностi пщ-приемств комунально'1' власносп з надання мунiципальних послуг / Е.1. Карпушин // Коммунальное хозяйство городов. - К., 2002. - Вып. 36. - Сер.: Архитектура и технические науки. -С. 445-449.
7. Кривуцький В.В. Ефективш форми власносп на природш монополп / В.В. Кривуць-кий // Вюник Нащонального ушверситету "Львiвська полiтехнiкам : Лопстика. - Львiв, 2005. -№ 526. - С. 80-84.
8. Макаренко М.1. Регулювання цiн як чинник фшансовоУ стабшзацп / М.1. Макаренко // Фшанси Украïни. - 1999. - № 10. - С. 33-38.
9. Макаренко М. Моделi регулювання щн на продукщю природних монополш / М.1. Макаренко // Ефективнють реформування украшсько'1' економiки : зб. наук. пр. / НАН Украши. 1н-т економiки. - К., 1999. - С. 144-149.
10. Никитин С. Монополистическое ценообразование: проблемы и закономерности / С. Никитин. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - С. 380.
11. Никифоров А. Ценовое регулирование естественных монополий / А. Никифоров // Вопросы экономики. - 1998. - № 4. - С. 134-143.
12. Онищук Г. Економша житлово-комунального господарства: новi пщходи у форму-ванш щново'1' i тарифно'1' пол^ики / Г. Онищук // Економша Украши. - 2001. - № 7. - С. 22-28.
13. Чураков А.Я. Державне регулювання фшансово'1' дiяльностi та щноутворення природних монополш в УкраУш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. - К., 2004. - 18 с.
ЯкымивВ.И., Касинец О.О., ГалазюкН.М. Теоретико-методологические аспекты регуляции деятельности естественных монополий
Доказана необходимость государственной регуляции естественных монополий. Определены и охарактеризованы ключевые параметры регуляции деятельности естественных монополий. Проанализирована действующая нормативно-правовая база регуляции естественных монополистических структур в отечественной экономике.
Ключевые слова: естественная монополия, регуляция деятельности естественных монополий, цена (тариф) монополиста, модели регуляции цен, объем производства, качество продукции, инвестиционная деятельность, регуляторные органы.
Yakymiv V.I., Kasynec' O.O., GalazyukN.M. Theoretical and methodological aspects of adjusting of activity natural monopolies
The necessity of government control of natural monopolies is well-proven. Certainly and the key parameters of adjusting of activity of natural monopolies are described. The operating normative and legal base of adjusting of natural monopolistic structures is analysed in a domestic economy.
Keywords: natural monopoly, adjusting of activity of natural monopolies, cost (tariff) of monopolist, model of adjusting of prices, production volume, quality of products, investment activity, regulator organs_
УДК336.14+336.2 (477) Доц. Н.Б. Ярошевич, канд. екон. наук;
магктрант М.П. Гойда; магктрант В.1. Мельник -
НУ "Львiвська nолiтехнiка"
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРА1НИ
Висв^лено основш проблеми, яю виникають пщ час формування доходiв Державного бюджету Украши загалом та загального фонду зокрема, як його структурноУ частини. Проаналiзовано структурну динамшу дохщно! частини загального фонду Державного бюджету Украши. Подано пропозици щодо вдосконалення бюджетно-податково'х' пол^ики.
