ною подальшого дослщження кооперацiйноï взаемодп, пошуку ефективних cnoco6iB комерцiйного управлiння пiд час коопераци та дае основу для роз-роблення заходiв державного регулювання кооперацiйних вiдносин у сучас-нш економiцi.
Л1тература
1. 1стор1я украшського селянства : нариси. - У 2-х т. - Т. 2. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2006. - 653 с. / Селянство захщноукрашських земель м1жвоенного перюду. - С. 225-264.
2. Чернавский Д.С. О проблемах физической экономики / Д.С. Чернавский, Н.И. Старков, А.В. Щербаков // УФН. - 2002. - Т. 172, № 9. - С. 1945-1066.
Буяк Л.М., Гандзюк I.I., Паучок В.К. Модель кооперативного взаимодействия двух предприятий
С целью исследования возможного развития экономики на основании отношений кооперации разработана динамическая модель взаимодействия двух скооперированных предприятий, действующих в условиях рыночной среды. При помощи качественного анализа решений модели получен вывод о взаимной пользе кооперации как средства усовершенствования производства.
Ключевые слова: кооперация, динамическая модель, ценообразование.
Buyak L.M. Gandzyuk 1.1., Pauchok V.K. Model of cooperative of two enterprises
With the purpose of research of possible development of economy on the basis of relations of co-operation is developed dynamic model of co-operation of two enterprises, operating in the conditions of market. Through the analysis of decisions of model a conclusion is received about the mutual benefit of co-operation as facilities of improvement of production.
Keywords: co-operation, dynamic model, pricing.
УДК 658.115.31:658.14/.17 Доц. Н.М. Галазюк, канд. екон. наук -Луцький НТУ;
астр. С. С. 1ваночко; здобувач А.А. Кпершайн - Льв1вська КА
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРА1НИ ТА ОСНОВН1 НАПРЯМКИ IX
УСУНЕННЯ
Проаналiзовано сучасний стан тдприемств житлово-комунального господар-ства Украши. Визначено основш проблеми 1хнього розвитку та запропоновано комплекс заходiв щодо усунення цих проблем.
Ключов1 слова: природна монополiя, житлово-комунальне господарство, ефек-тивне використання ресурав, шфраструктура, регулювання результат фшансово-економiчноi дiяльностi природних монополш, реструктуризащя, щна (тариф) моно-полюта, дотацп, швестицп.
Постановка проблеми. Шдприемства житлово-комунального госпо-дарства Украши виробляють понад сорок вид1в послуг, експлуатують значну частину державних основних фонд1в, забезпечують робочими мюцями 5 % працездатного населення краши. Вони мають вагоме сусшльне значення \ на-дшеш потужною ринковою владою. Тому стан тдприемств житлово-комунального господарства ютотно впливае не лише на забезпечення нагальних потреб населення, але й на створення необхщних умов для функцюнування всього господарського комплексу.
Проблему результативност функцiонування природних монополiй, що представлен шдприемствами житлово-комунального господарства дослщ-жували А. Гриценко, В. Базилевич, О. Бакалшська, З. Борисенко, В. Венгер, В. Кривуцький, О. Прутська, Д. Якубенко, О. Яременко, Я. Чумаков, та ш. Вод-ночас, безлiч аспекпв цього питання залишаеться не достатньо висв^леними та потребуе подальшого опрацювання. Важливiсть i актуальнiсть вказано! проблеми та 11 недостатне розроблення обумовили вибiр теми дослiдження.
Методика дослвдження. У дослiдженнi проаналiзовано основш проблеми розвитку пiдприемств житлово-комунального господарства Укра!ни та запропоновано комплекс заходiв щодо 1х усунення.
Результати дослщження. На сучасному етапi розвитку шдприемства житлово-комунального господарства Укра!ни функщонують у надзвичайно складних умовах. Головна проблема 1х ефективного функцiонування пов'яза-на з експлуатацiею малоефективного обладнання, про що свщчать такi факти: фiзична спрацьованiсть iнженерних систем становить 50 %; третина водопро-вщних мереж повнiстю замортизована або перебувае в аваршному станi; по-над 20 % каналiзацiйних мереж потребуе замши; бшьш, нiж 17 % води, яку подано споживачам, не вщповщае вимогам чинного стандарту; у тепловому господарст експлуатуеться близько 10 тис. низькоефективних котлiв та по-над 2 тис. середшх котлiв, що вичерпали термiн експлуатаци або знят з ви-робництва; 500 км теплових мереж перебувае в аваршному сташ; близько 40 % очисних потужностей потребують вщновлення або вдосконалення; чверть водопровiдних очисних споруд i кожна п'ята насосна станцiя вiдпрацювала нормативний термiн амортизаци; фактично амортизовано половину насосних агрега^в, з яких 40 % потребують цшковито! замши. Експлуатащя морально i фiзично застарiлого обладнання призводить до надмiрних витрат палива та значного забруднення навколишнього середовища.
Однiею з основних проблем галузi е нерацiональне та неефективне ви-користання паливно-енергетичних ресурЫв. Витрати енергоресурсiв на оди-ницю виготовлено! продукци та наданих комунальних послуг вiтчизняних пiдприемств бiльш шж у 1,5 раза перевищують аналопчш показники зару-бiжних пiдприемств. Витрати палива на вироблення 1 ГКал тепла в кому-нальнiй енергетищ становлять 185-190 кг у.п., тодi як у розвинених кра!нах цей показник не перевищуе 145-150 кг. Питомi витрати електрично! енергп на подання питно! води населенню у 1,8-2,6 раза перевищують аналопчш показники европейських держав [5, с. 43]. Отже, зменшення енергоспоживання природних монополю^в на сучасному еташ мае стати прюритетним завдан-ням розвитку.
Ще однiею проблемою, яка мае негативний вплив на ефектившсть дь яльностi пiдприемств житлово-комунального господарства, е масова неспла-та за надаш послуги. Найбiльшим боржником за спожит послуги е населен-ня. Основна причина цього криеться у вщсутносл жорстких санкцш за нес-плату отриманих комунальних послуг.
Вагомим чинником, що негативно позначаеться на ефективност дь яльностi пiдприемств житлово-комунального господарства, е незадовшьний
стан шфраструктури. Головною причиною цього е брак кош^в на фшансу-вання шфраструктурних проектiв. Вирiшенням ще! проблеми почали займа-тися не лише нащональш уряди, а й мiжнароднi оргашзаци. Та, незважаючи на всi зусилля, як i у бiльшостi кра!н, державна полiтика у сферi шфраструктури залишаеться малоефективною. Тож, якщо цiна, яка пiдлягае регулюван-ню, дорiвнюе середнiм витратам, то прибуток природного монополюта зво-диться до нуля. Причиною цього е те, що економюти дос не змогли запропо-нувати прийнятно! теори реформування шфраструктурних монополш. Це по-яснюеться тим, що в сучаснш економщ Укра!ни формування ринкових структур вщбуваеться у специфiчних умовах. З одного боку, можна спостерь гати розширення ринкового сектора нащонально! економiки, однак, з шшого, одночасно вiдбуваеться скорочення суспшьного.
Усе це дае шдстави стверджувати, що пiсля багаторiчного функщону-вання у планово-регламентованому середовищi природш монополи вийшли ослаблими i структурно здеформованими. Безсистемна "перебудова" не тшь-ки не дала позитивних наслщюв, але й значно погiршила 1хнш стан. Створен-ня умов виходу житлово-комунального господарства Украши iз кризи забез-печить побудова дiевоl стратеги i тактики його функцiонування, адекватних реалiям змшано! економiки.
Варто пригадати, що, починаючи з 90-х р. минулого столггтя, регулю-вання наслщюв фiнансово-економiчноl дiяльностi природних монополiй ба-зувалося на неоконсервативних позицiях, тобто було зорiентоване на обме-ження функцш держави та розширення сфери дш ринкових мотивацiй, сти-мулiв i регуляторiв. Починаючи з 1994 р., держава передала шдприемства житлово-комунального господарства шд юрисдикщю мiсцевих оргашв са-моврядування. Водночас, досi не вироблено единих засад пол^ики щодо природних монополш загалом. Таю методи управлшня, бюджетнi дотацil та мо-нопольне становище цiлком влаштовують комунальнi пiдприемства. Моно-польне становище е бажаним для них, оскшьки дае змогу уникати низки проблем, пов'язаних з банкрутством i конкуренщею, займати привiлейовану позицiю на ринку послуг. Концентруючи у сво1х руках певну владу, щ пiд-приемства мають змогу нав'язувати сво! умови шшим учасникам ринку. Мо-нопольне становище робить !х незацiкавленими у змiнi моделей, асортимен-ту, якосл послуг. Високий рiвень концентрацil ускладнюе перехiд пiд-приемств житлово-комунального господарства до ефективних методiв управ-лшня i, вiдповiдно, до лiбералiзацil тарифiв на комунальнi послуги.
Наголосимо, що комунальний сектор економiки у складi органiв мiс-цевого самоврядування запроваджений у 1990 р. минулого столггтя разом iз визнанням шституту мюцевого самоврядування i початком ринково! тран-сформацil економiки. На початкових етапах реформ у багатьох практиюв та науковщв iснувало надто спрощене уявлення про сучасну ринкову економшу як про систему, що регулюеться переважно ринковими мехашзмами, i в якш роль держави зведено до мтмуму [4, с. 52]. На пiдставi Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни № 311 вщ 5.11.1991 р. "Про розмежування державного майна Украши мiж загальнодержавною (республiканською) власнiстю i влас-
шстю адмш1стративно-територ1альних одиниць (комунальною власшстю)" [9], держава зняла з себе функци дотування i фшансування проблем сощаль-но-економ1чного характеру утримання i розвитку територш i утворила додат-ковий шститут у функцюнуванш фшанЫв мюцевих оргашв самоврядування. Проте наслщки застосування принцишв мюцевого цшоутворення виявилися не такими, як передбачалося. Також зазначимо, що з вичерпанням внутрш-шх ресурЫв стабшзацшна роль державного природного монопол1зму прояв-ляеться дедал1 слабше. Природш монополii, усвщомлюючи свою значимють i слабку вразливiсть, демонструють своi негативнi прояви, що явно не вщповь дае iнтересам споживачiв послуг. Деяк дослiдники, розглядаючи проблеми природних монополш, акцентують свою увагу на потребi контролю за iхньою дiяльнiстю, а iншi - спрямовують увагу на дотримання антимонопольного законодавства. Ми вважаемо, що обидвi щ групи дослщниюв мають рацiю щодо ефективного функцюнування природних монополш.
Пщ час реструктуризаци природних монополiй та обрання для них оп-тимальних форм власностi необхiдно враховувати iхнi галузевi особливостi, а також можливi негативнi наслiдки вiд приватизацii. Приватизащя цих природних монополiстiв ризикована тим, що у випадку перемоги на конкурс певно" корпорацii, важко буде усунути невиконання регулятивних умов. З ш-шого боку, юнування державно1' власностi призводить до постшного тиску на цi пiдприемства з боку державних шституцш, якi керуються поточною поль тичною ситуацiею. Отже, демонополiзацiя природних монополiй потребуе диференцшованого пiдходу. Наприклад, демонополiзацiя житлового фонду може стати об'ектом управлiнських зусиль, а система каналiзацii i водовщве-дення чiтко демонструе класичну природну монополш.
Втизняна практика показуе, що природна монополiя нацiональноi економiки спрямувала сво" зусилля, насамперед, на максимiзацiю доходiв, реалiзуючи наданi послуги за прийнятною для себе цшою. У Закош Укра"ни "Про житлово-комунальнi послуги" [10] зазначено, що природний монопо-лют мае право зменшувати цшу на послуги навiть у випадку "х не надання. Отож, через "природно-монопольне" становище у цiй iнфраструктурi можна простежити надмiрну можливiсть визначати характер господарських взаемо-вiдносин на ринку, нав'язувати дискримiнацiйнi умови сво"м економiчно i юридично залежним контрагентам. До 1995 р. Кабшет Мшс^в Укра"ни встановлював розмiри змiни тарифiв на послуги, а конкретнi тарифи визнача-ли мiсцевi органи влади на основi затверджених Урядом граничних коефь цiентiв. Пiдвищення цiн i тарифiв впродовж 1992-1993 рр. мали iнфляцiйний характер. Таку проблему на рiвнi держави вирiшували рiзними способами, яю, на наш погляд, не були достатньо ефективними. Один з них полягав у на-данш природним монополютам дотацiй у тому випадку, якщо уряд бере на себе збитки, пов'язаш з цшоутворенням. Така система дотування породжуе сощальну несправедливють непрямих видiв доходiв окремих категорш спо-живачiв, оскiльки кошти на дотацii з бюджету уряд отримуе iз податкiв, а вони, своею чергою, призводять до втрат для тдприемств, яю не шдлягають поверненню. Таким чином, система дотування, ставить природних монопо-
лю™ на межу фшансово1 кризи i змушуе ïx перекладати збитки вiд надання послуг населенню на госпрозрахункових споживачiв, що шдвишуе собiвар-тють та щну промисловоï продукцiï.
Отже, цшком покладаючись на державу, природнi монополи звели до мтмуму свою самостшшсть, припинили реагувати на змiну зовтштх та внутрiшнix умов. Усе це потребуе внесення ютотних корективiв в систему менеджменту природних монополю^в. Прюритетними за цих умов, на наш погляд, повинш бути такi методи управлшня, як прогнозування i програму-вання соцiально-економiчного розвитку iнфраструктури комунального господарства регiонiв та суб'екпв господарювання, комплекснi й цiльовi регюналь-нi програми. Достатньо уваги варто придшити якiсному розробленню i своечаснш реалiзацiï комплексних територiальниx програм як важливих iнструментiв управлiння соцiально-економiчними процесами i комунальною iнфраструктурою в регюнах Украïни. Програмно-цiльовий метод розвитку комунальноï iнфраструктури доцiльно формувати на пiдставi трьох взаемо-пов'язаних блокiв: аналггично-прогнозного, системи основних показникiв, ба-лансових розрахунюв. Для забезпечення плiдноï сшвпращ мiж органами ви-конавчо1' влади i мюцевого самоврядування, доцiльно при райдержадмшс-трацiï та мiськвиконкомаx створювати вiдповiднi координацiйнi ради.
Визначальною умовою виходу пiдприемств комунального господарства iз кризи е дiева система ix державно!" пiдтримки. При цьому першочерго-вими заходами повиннi бути: погашення заборгованостi бюджетних коштiв за нараховаш субсиди i дотаци, вщшкодування втрат на надання пiльг окре-мим категорiям населення, пом'якшення податковоï полiтики щодо пiд-приемств комунального господарства.
Одним iз провiдниx напрямiв ринкового трансформування економжи Украши офiцiйно було визнано лiбералiзацiю цiн. Проте вона торкнулася лише певних сегменпв вiтчизняноï економжи. Природнi монополи ведуть свою фiнансово-економiчну дiяльнiсть за регульованими цiнами i, водночас, фун-кцiонують в економщ з ринковими атрибутами, зокрема ринковим мехашз-мом цiноутворення. Тому заходи щодо лiбералiзацiï не тiльки не вирiвняли показники рентабельностi природних монополю^в, але й ще бiльше дефор-мували ïx, що вкрай ускладнило процес реального швестування нацiональноï економжи за рахунок коштiв украшських товаровиробниюв. За таких умов найдiевiшими напрямами економiчного впливу на структурнi змши в галузе-вих пропорцiяx варто вважати: державне швестування через каштальш трансферта сектора загального державного управлшня; державш iнвестицiï в га-лузi бюджетноï сфери; реiнвестування доxодiв пiдприемств державноï форми власностi.
Одшею iз головних причин кризового стану житлово-комунального господарства Украши е вщсутшсть дiевоï нормативно-правовоï бази, яка б могла не просто регулювати вщносини в житлово-комунальнiй сферi, а й сприяти приходу в цю галузь iнвестора шляхом встановлення нормальних меxанiзмiв вкладення коштiв i ïx повернення з прибутками. Та в цш ситуаци варто врахувати, що формування тарифiв на ринковiй основi може призвести до обмеження штереЫв споживачiв.
Одшею i3 найактуальнiших проблем, якi постають перед шд-приемствами житлово-комунального господарства Украши, на сьогодш е проблема неплатежiв. Результати наших дослiджень показали, що заборгова-нiсть населення - основного споживача житлово-комунальних послуг -становить понад 80 %. З загально! суми боргу за житлово-комунальш послуги несплата комунальникам найбiльша, виражена значними сумами, що може стати приводом вщлякування не тшьки тих власниюв, якi хочуть заробляти на наданш комунальних послуг, але й iнвесторiв. Отож, враховуючи рiвень i зношенiсть основних фондiв i велик борги в цьому сегментi, виршення проблеми пiд силу тiльки компанй, яка володiе фiнансово сильними ресурсами, i здатна погашати неминучi збитки за рахунок iнших, прибуткових видiв бiзнесу. Тому на наш погляд, саме заможш компани можуть отримати дов-гостроковi кредити, без яких неможливо уявити швестици, а, отже, i реформу житлово-комунального господарства.
Для приходу власника комунальний сектор економiки повинен бути швестицшно привабливим. Оскiльки влада навряд чи наважиться перевести питання повшстю в компетенщю приватного власника, тодi iнвестицiйну привабливiсть мае забезпечити оновлення основних фондiв комунального господарства. Тшьки тод^ на наш погляд, i з'являться iнвестори. Але !хш цiлi можуть бути рiзними. Тому, враховуючи сощальне значення ще! сфери, держава, повинна залишити за собою регулювання житлово-комунального господарства. Це, насамперед, мае проявитися в регулюванш тарифiв, а також у наданш бюджетних кош^в на ремонт систем життезабезпечення.
Висновки. Потреба реформування економiчних вщносин пiдприемств житлово-комунального господарства Украши актуалiзуеться уже протягом багатьох роюв. Реформування мюцево! iнфраструктури, зокрема природних монополш необхщно розпочинати iз змiнам законiв Укра!ни, що мають нор-ми конституцiйного характеру, яю повиннi надати бiльше повноважень в тому чи^ економiчних i фiнансових мiсцевим органам самоврядування. Зап-ровадження мунщипально! власностi як власност корпоративно!, недержавно! дае змогу визначити економiчнi та фiнансовi параметри мюцевого самоврядування, якi збшаються з потребами ринково! економiки, - яюсно новi еко-номiчнi основи мюцевого самоврядування i фiнансово-економiчно! бази чизняно! моделi природних монополш, яю на цей час збитковь
Л1тература
1. Августин Р.Р. Удосконалення фшансових шструменпв управлшня комунальною власшстю в умовах переходу до ринкових вщносин / Р.Р. Августин // Бюджетно-податкова пол1тика в Укра!ш (проблеми та перспективи розвитку). - 1ршнь, 2002. - С. 415-418.
2. Акопов А.С. Естественные монополии в условиях переходного периода / А.С. Акопов // Аудит и финансовый анализ. - 1999. - № 4. - С. 59-72.
3. Базилевич В. Роздержавлення природних монопольних структур в Укра!ш / В. Базилевич, Г. Филюк // Економша Укра!ни. - 2001. - № 6. - С. 35-42.
4. Галиця I. Державне регулювання в умовах ринкових вщносин / I. Галиця // Економка Укра!ни. - 2002. - № 6 (487). - С. 52-58.
5. Кул1шов В. Сучасш особливосп формування регюнальних ринкiв / В. Кул1шов, В. Мустафш, С. Сонько // Економка Укра!ни. - 2001. - № 7. - С. 40-43.
6. Никифоров А. Концептуальные основы разгосударствления и приватизации / А. Никифоров, Т. Кузнецова // Вопросы экономики. - 1991. - № 2. - С. 40-53.
7. Шкова В.Л. Житлово-комунальна реформа: час дш вже настав / В.Л. Ккова // Вдос-коналення системи державного управлшня соцiально-економiчними та пол^ичними процесами в регюш. - Одеса, 1998. - С. 370-374.
8. Охр1мчук О. Житлово-комунальний паралiч: майже ам мiльярдiв гривень забор-гували жителi Украши за блага цившзацп у сво'1'х квартирах / О. Охрiмчук // Хрещатик. -2001. - 15 лист. - С. 3.
9. Про розмежуваиия державного майна Украши мiж загальнодержавною (республь канською) власшстю та власнiстю адмiнiстратино-територiальних одиниць: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 5.11.1991 р., № 311 // Офщшний вюник Украши. - 2002. - № 51. - С. 95.
10. Про житлово-комунальш послуги: Закон Украши № 1875-IV вщ 24.06.2004, зi змiнами i доповненнями.
11. Полуянов В.П. Теория и практика реформирования предприятий в коммунальном хозяйстве: Методол. аспект / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2001. - С. 243.
12. Рак С.В. Кон'юнктура та напрямки демонополiзацii ринку житлово-комунальних послуг у регюш / С.В. Рак // Вюник соцiально-економiчних дослщжень. - Одеса, 2000. - Вип. 6. - С. 209-213.
13. Рибак А.1. Деяю напрями реформи житлово-комунального господарства / А.1. Рибак // Управлшня проектами та розвиток виробництва. - Луганськ, 2000. - Вип. 1 (1). - С. 65-71.
Галазюк Н.М., Иваночко С.С., Кипершайн А.А. Проблемы развития жилищно-коммунального хозяйства Украины и основные направления их устранения
Проанализировано современное состояние предприятий жилищно-коммунального хозяйства Украины. Определены основные проблемы их развития и предложен комплекс мероприятий по устранению этих проблем.
Ключевые слова: естественная монополия, жилищно-коммунальное хозяйство, эффективное использование ресурсов, инфраструктура, регуляция результатов финансово-экономической деятельности естественных монополий, реструктуризация, цена (тариф) монополиста, дотации, инвестиции.
Galazyuk N.M., Ivanochko S.S., Kipershine A.A. Problems of development of housing and communal economy of Ukraine and basic directions of their removal
The modern state of enterprises of housing and communal economy of Ukraine is analysed. Certainly basic problems of their development and the complex of measures is offered on the removal of these problems.
Keywords: natural monopoly, housing and communal economy, effective use of resources, infrastructure, adjusting of results of financial and economic activity of natural monopolies, restructuring, cost (tariff) of monopolist, grant, investment.
УДК338.43.01/02.075.8 Acnip. Н.В. Блецька1 -
Льв1вський НУ iM. 1вана Франка
БЮДЖЕТНА П1ДТРИМКА С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В СИСТЕМ1 ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОГО
СЕКТОРА УКРА1НИ
Визначено сутнють категорп "державне регулювання". Розглянуто проблеми бюджетного фшансування в системi державного регулювання аграрного сектора.
1 Наук. кер1вник: проф. С.Й. Майовець, д-р екон. наук - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка