CC BY
48
Науковий iticiiiik- НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.7
5. Червова Л.Г. Правове регулювання швестицшно}.' дiяльностi / Л.Г. Червова, М.1. На-зарчук // Фiнанси Украiни. - 2005. - № 4. - С. 68, 69.
Важинский Ф.А., Колодийчук А.В., Яремко А.Ю. Механизм регуляции инвестиционной деятельности в регионе
Рассмотрены разные типы регуляций, используемых государством для создания благоприятного инвестиционного климата. Улучшение качества регуляций даст возможность реализовать потенциальные возможности субъектов экономической деятельности, направленных на получение прибыли от своей деятельности, а следовательно наполнение бюджета и создание рабочих мест в регионе.
Ключевые слова: инвестиции, налоговая регуляция, кредит, антимонопольная регуляция, регион.
Vazhynskyi F.A., KolodiychukA.V., Yaremko A.Yu. A mechanism of adjusting of investment activity is in a region
The different types of adjustings which the state uses for creation of favourable investment climate are considered. The improvement of quality of adjustings will enable to realize potential possibilities of subjects of economic activity, directed on the receipt of income from the activity, and consequently filling of budget and creation of workplaces in a region.
Keywords: investments, tax adjusting, credit, antimonopoly adjusting, region.
УДК 658.115.31:658.14/.17 Доц. Н.М. Галазюк, канд. екон. наук;
астр. С. С. 1ваночко; здобувач А.А. Кпершайн - Льв1вська КА
ОСНОВН1 НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В ТРАНСФОРМАЦШНШ
ЕКОНОМЩ1 УКРА1НИ
Охарактеризовано прюритетш методи управлшня природними монополiями за умов реформування економiчних вщносин. Видшено основш проблеми розвитку природних монополютичних структур у трансформацшнш економщ Украши та виз-начено шляхи 1хнього усунення.
Ключов1 слова: природна монополiя, методи управлшня природними монопо-лiями, реформування житлово-комунального господарства, державне регулювання комунального сектора, цша (тариф) природного монополюта, пшьги, дотацп, субси-дп, швестицп.
Постановка проблеми. Природш монополи, як представлен шд-приемствами житлово-комунального господарства, е надзвичайно важливим сектором економжи Украши. Вони виробляють понад 40 вид1в послуг, експлуатують значну частину основних фонд1в держави, у цих структурах зайнято близько 5 % працездатного населення. Отже, природш монополи ю-тотно впливають не лише на забезпечення першочергових потреб населення, але й на створення необхщних умов для функцюнування уЫе! нацюнально! економжи. Водночас, житлово-комунальне господарство Украши е одшею з найбшьш техшчно вщсталих галузей економжи. Через кризов! явища шд-приемства ц1е! сфери перебувають на меж1 руйнування. Змша економ1чно! ситуаци вносить ютотт корективи в систему управлшня д1яльшстю цих шд-приемств. В умовах трансформаци нацюнально! економши особливо актуальною постае проблема 1хньо1 адаптаци до ринкових вщносин.
Дослщженню проблем природного монопол1зму в Укра1ш присвячено пращ багатьох в1тчизняних науковщв, зокрема А. Гриценка, В. Базилевича,
О. Бакалшсько!, З. Борисенка, В. Венгера, В. Кривуцького, О. Прутсько!, Д. Якубенка, О. Яременка, Я. Чумакова, та шших. Проте, не достатньо врахо-ваш в теоретичних дослiдженнях проблеми ефективност методiв та засобiв управлшня природними монополiями у контекстi трансформацшних процесiв.
Методика дослiджень. У дослщженш охарактеризовано прiоритетнi методи управлiння природними монополiями в умовах перехщно! економжи Укра!ни. Видiлено основнi проблеми розвитку природних монополютичних структур у в^чизнянш економiцi та визначено шляхи !хнього усунення.
Результати дослiдження. Прiоритетними методами управлшня природними монополiями за умов реформування економiчних вiдносин повинш визначатися такi методи, як прогнозування i програмування сощально-еконо-мiчного розвитку шфраструктури комунального господарства регiонiв та суб'ек^в господарювання, комплекснi й цiльовi регiональнi програми. Достатньо уваги необхщно придiлити реалiзацil комплексних територiальних програм як важливих засобiв управлшня соцiально-економiчними процесами i комунальною шфраструктурою в регiонах Укра!ни.
Одним iз найбiльш ефективних методiв розвитку комунально! шфрас-труктури е програмно-цiльовий метод, оскшьки вiн значно збшьшуе кшьюсть учасникiв програми, що за умов дефщиту бюджету дуже важливо для експлу-атацiйних пiдприемств i комунально! iнфраструктури. В Укршт цей метод набув широкого застосування у 80-х роках минулого столггтя, коли почали розробляти i запроваджувати нацiональнi та територiальнi галузевi цiльовi програми як складники державних перспективних плашв економiчного та со-цiального розвитку. Таю програми охоплювали три рiвнi управлшня: загаль-нодержавний, регiональний та галузевий. Таким чином, державнi органи за допомогою економiчних, правових та адмшстративних важелiв забезпечу-ють практичну реалiзацiю стратеги та поточних програм економiчного розвитку комунально! iнфраструктури, аналiзують та оцiнюють отриманi результати реформування галуз^ вносять необхiднi корективи у реалiзацiю заходiв, залежно вщ специфiки розвитку того чи шшого регiону. Програмно-цiльовий метод розвитку комунально! iнфраструктури потрiбно формувати на пiдставi трьох взаемопов'язаних блокiв:
• аналггично-прогнозного;
• системи основних показнишв;
• балансових розрахунюв. При цьому, що основы показники балансових роз-рахуншв програми доцшьно розглядати у двох вар1антах: мшмальний 1 мак-симальний, залежно ввд визначених завдань та обсяпв очшуваних фшансо-вих ресуршв 1 можливостей маневрувати ними.
Для забезпечення тюно! взаемоди органiв виконавчо! влади i мiсцевого самоврядування на виконання цшьових програм розвитку комунально! ш-фраструктури, доцiльно при райдержадмшютраци та мiськвиконкомах ство-рювати вщповщш координацiйнi ради. У Законi Укра!ни "Про затвердження програми реформування житлово-комунального господарства на 20042010 роки" враховано бюджетш та небюджетнi фонди для фшансування програми. Однак вщсутшсть фiнансових механiзмiв И забезпечення дае змогу зро-бити висновок про декларування низки положень зазначеного Закону. Нап-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.7
риклад, орiентовний обсяг фiнансового забезпечення виконання завдань прог-рами на 2005 р. передбачав 4 млрд 570 млн грн, з яких лише 479 млн грн - з кош^в держбюджету, 1771 млн грн - з кош^в мюцевих бюдже™, 1279 млн грн - з кош™ шдприемств житлово-комунальних господарств i ще 1023 млн грн - це кошти з мiнших джерел фшансування програми" [8]. До мiнших дже-рел" належать гранти, кредити мiжнародних органiзацiй, благодiйнi внески, iноземнi швестицй, кошти фiзичних та юридичних осiб, якi залучаються шляхом приватизацй шдприемств житлово-комунального господарства, передачi об'екпв галузi в управлiння, оренду, кредити втизняних комерцiйних банкiв. Але, як видно з цифр, основним джерелом фшансування реформи житлово-комунального господарства залишаються кошти мюцевих бюдже™.
Шдхщ додаткового отримання коштiв за програмно-цшьовим методом важливий тому, що на основi законодавчих регламентацiй адмшютратив-но-територiальнi органи мають додатковий маневр для розвитку територш i комунального сектору взагалi. Зокрема, варто зазначити той факт, що визна-чення тарифiв на житлово-комунальнi послуги належить до компетенцй орга-нiв мюцевого самоврядування, якi повиннi затверджувати тарифи в обсязi економiчно обгрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг. У разi затвердження тарифiв, нижчих за собiвартiсть наданих послуг, органи мюцевого самоврядування зобов,язанi вiдшкодувати виробникам рiз-ницю з мiсцевого бюджету. Тобто дiяльнiсть суб'екта господарювання може бути не тшьки прибутковою, а й збитковою, формуватися тд впливом дй чинникiв внутрiшнього i зовнiшнього середовища [5, с. 193]. Так, мехашзм формування тарифiв передбачае забезпечення единих принципiв та методич-них основ !хнього формування, запровадження едино! класифжацй витрат вiдповiдно до чинних стандар™ облiку. Отже, необхiдно запобiгати долу-ченню до складу тарифiв витрат, не пов'язаних iз наданням послуг, забезпе-чувати чiткий i прозорий мехашзм !хнього визначення.
Головною умовою виходу житлово-комунального господарства з кри-зи е дiева система його державно! шдтримки. Значне дерегулювання комунального сектору на сучасному етат та в найближчш перспективi може негативно позначитися на фшансовш i виробничо-господарськiй дiяльностi шд-приемств-природних монополю™. Прiоритетними заходами державно! шдтримки повинш стати:
• погашения заборгованост1 бюджетних кошт1в за нараховат субсидй i дота-цй;
• вщшкодування втрат на надання тльг на оплату комунальних послуг окре-мим категор1ям населення;
• пом'якшення податково! полггики щодо шдприемств комунального господарства шляхом зниження податюв та вшляк збори для комунально! сфери.
Реформування мюцево! iнфраструктури природних монополш доцшь-но починати iз змiн законiв Укра!ни, що мають норми конституцшного характеру, яю повиннi надати бiльше повноважень органам мюцевого самоврядування. Запровадження мунщипально! власностi дае змогу створити фшан-сово-економiчнi параметри мiсцевого самоврядування, яю збiгатимуться з потребами ринково! економжи.
Одним Ï3 провiдних напрямiв ринкового трансформування вггчизняно1 економiки визнана лiбералiзацiя цiн. Проте вона торкнулася лише окремих ïï сегмент1в. Природнi монополiï ведуть свою фiнансово-економiчну дiяльнiсть за регульованими щнами й одночасно функцiонують у ринковому середови-щi. Отож, заходи щодо лiбералiзацiï не тiльки не вирiвняли показники рента-бельностi природних монополю^в, але й ще бiльше деформували ïx, що знач-но ускладнило процес реального швестування нацiональноï економжи за ра-хунок коштiв украшських товаровиробникiв. За цих умов найдiевiшими нап-рямами економiчного впливу на структуры змiни в галузевих пропорщях варто вважати:
• державне швестування через каттальт трансферти сектору загального державного управл1ння;
• державт 1нвестици в галуз1 бюджетно1 сфери;
• решвестування доход1в (прибутшв) тдприемств державно1 форми власност1. Негативний вплив на фшансовий стан тдприемств житлово- кому-
нального господарства Украши мае й те, що держава не забезпечуе 1'м повно1' компенсацп з бюджету рiзницi мiж встановленими щнами i тарифами та фак-тичною собiвартiстю продукцп i послуг. К^м того, постiйний безсистемний перегляд тарифiв на газ i електроенергiю, який здшснюють НАК "Нафтогаз Украши" та Нащональний комггет регулювання електроенергп, а також зат-вердження тарифiв на водо-, теплопостачання не може бути прогнозованим, оскшьки за вiдсутностi мехашзму iндексування тарифiв, ïxнi змiни на енерго-носп призводять до значних збитюв на пiдприемстваx житлово-комунального господарства. Недостатне видшення дотацiй, погашення субсидш i пiльг зму-шуе шдприемства житлово-комунального господарства перекладати частку витрат на промисловi пiдприемства, що призводить до збшьшення собiвар-тостi промислово1' продукцп та до зростання щн на товари i послуги для населення. Шдвищення тарифiв для оргашзацш бюджетно1' сфери потребуе до-даткового фiнансування з бюджету.
У структурi доxодiв пiдприемств житлово-комунального господарства найбшьшу питому вагу займають доходи вщ надання послуг населенню. Так, частка сплачених послуг населенням за перюд з 2002 р. по 2004 р. у теплопос-тачанш в середньому становила - 85,5 %, у водопостачанш - 79,4 %, у водо-вiдведеннi - 81,5 % [2]. Таким чином, в умовах невпинного зростання щн на електроенергш, коли немае мехашзму коригування тарифiв на житлово-кому-нальш послуги, а також пiдвищення вартост матерiалiв та мiнiмальноï заро-б^но!" плати, собiвартiсть послуг неухильно зростае, що призводить до зни-ження рiвня ïï вщшкодування чинними тарифами та зростання збитковость
Отже, одшею з основних причин кризового стану природних монопо-лш е вщсутшсть дiевоï нормативно-правовоï бази, яка не лише регулювала б вiдносини в житлово-комунальнш сферi, а й сприяла приходу в цю галузь ш-вестора шляхом встановлення нормальних меxанiзмiв вкладення коштiв i ïxне повернення з прибутками. Вирiшуючи це завдання швестицш, влада повинна розумгги, що бiзнес е для того, щоб заробляти. Вiн готовий вкладати кошти, навiть якщо ïxне повернення з прибутком - справа вiддаленоï пер-спективи [1, с. 254].
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.7
Одшею iз найактуальнiших проблем, яка стоггь на завадi стабiльному розвитковi пiдприемств житлово-комунального господарства е проблема неп-латежiв. 1з загально! суми боргу за житлово-комунальш послуги несплата ко-мунальникам найбiльша, виражена значними сумами, що може стати приводом вдаякування не тшьки тих власникiв, яю хочуть заробляти на наданнi комунальних послуг, а й iнвесторiв. Враховуючи це, вважаемо, що вирiшення ще! проблеми пiд силу тiльки компанй, яка мае фiнансово сильнi ресурси, i здатна погашати неминучi збитки за рахунок шших, прибуткових видiв бiзне-су. Тому, на наш погляд, лише заможш компани можуть отримати довготер-мiновi кредити, без яких неможливо уявити швестици, а отже i реформу жит-лово-комунального господарства.
Внаслщок здiйснених дослiджень було виявлено, що заборговашсть населення - основного споживача житлово-комунальних послуг - становить понад 80 %, що вщповщае понад 7 млрд грн. За останнш час борг зменшився не бшьше, шж на 1 %. Отже, справа не лише в економiчно обгрунтованш i прозорiй системi тарифiв. Хоча встановлення прийнятних для бiзнесу та для населення тарифiв - надзвичайно важливе завдання. Але для забезпечення рiвного доступу на цей ринок послуг суб'екпв господарювання вЫх форм власностi, варто не тшьки декларативно вводити новi нормативно-правовi ак-ти, але й регiональнi програми i створювати механiзм залучення довготермь нових кредитних ресурсiв для фшансування катталовкладень, що дасть змо-гу використовувати з щею метою випуск обл^ацш, фiнансовий лiзинг з залу-ченням виробникiв обладнання та енергосервюних компанiй. Якщо розгляда-ти варiанти розвитку житлово-комунального господарства в найближчш пер-спективi, то, швидше за все, необхщшсть напряму отримувати за надане тепло грошi вщ населення i суб,ектiв господарювання може призвести до ство-рення великим бiзнесом комунальних компанiй.
Для приходу власника комунальний сектор економiки повинен стати швестицшно привабливим. Iнвестицiйну привабливють повинне забезпечити оновлення основних фондiв комунального господарства. Звичайно, на це шде значна частка бюджетних кош™, передбачених у програмi реформування житлово-комунального господарства. Але лише тодi з'являться iнвестори. Проте !хт цiлi можуть бути рiзними. Тому, враховуючи сощальне значення ще! сфери, держава, безумовно, залишить за собою регулювання житлово-ко-мунального господарства.
Висиовки. Змша економiчноl ситуацil в Укра!ш вносить iстотнi ко-рективи в систему управлшня дiяльнiстю природних монополютичних структур. З розвитком ринкових вщносин у краlнi повинен вщбуватися поступовий перехiд до переважно оргашзацшно-правових та економiчних методiв з вико-ристанням рiзних методiв управлшня виробничо-господарськими процесами.
Лггература
1. Галазюк Н.М. Оцшка результативност1 мун1ципально-експлуатац1йних шдприемств / Н.М. Галазюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 16.2. - С. 250-254.
2. Загальш показиики фшансово-господарсько! д1яльносп житлово-комунального господарства за 2000-2005 рр. // Держком. буд1вництва, арх1тектури та житлово! пол1тики. - К. : Вид-во Управлшня економши житлово-комунального господарства.
3. Курмаев П.Ю. Шляхи оптимiзацп джерел швестицшних pecypciB на региональному pÍBHÍ: Економша: проблеми теорп i практики / П.Ю. Курмаев // Збiрник наукових праць. Днш-ропетровськ : Вид-во ДНУ, 2002. - Вип. 127. - С. 10-15.
4. Лебедев М. Управлшня в житлово-комунальнш сферi в умовах реформування орга-híb мiсцевого самоврядування (досвiд, проблеми та перспективи розвитку) / М. Лебедев // Збiрник наукових праць / Украшська Акад. держ. упр. при Президентовi Украïни. - К., 1999. -Вип. 2. - Ч. 2: Проблеми наукового забезпечення адмiнiстративноï реформи в Украшу -С. 201-205. - Бп 14844-2/2.
5. Мних С.В. Економiчний аналiз : тдручник / G.B. Мних. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2003. - С. 412.
6. Шкова В. Л. Житлово-комунальна реформа: час дш вже настав / В. Л. Ккова // Вдос-коналення системи державного управлшня соцiально-економiчними та пол^ичними процеса-ми в репот. - Одеса, 1998. - С. 370-374.
7. Олшник Н. Сучасний стан житлово-комунального господарства та заходи щодо його реформування / Н. Олшник // Суспшьш реформи та становлення громадянського сyспiльства в Украïнi. - К., 2001. - Т. 2. - С. 204-208.
8. Онищенко В. Сучасш напрями формування швестицшного процесу в Укрш'ш / В. Онищенко // Економiка Украши. - 2001. - № 10. - С. 46-50.
9. Про розмежування державного майна Украши мiж загальнодержавною (республь канською) властстю та властстю адмЫстративно-теритсральних одиниць: Постанова Кабше-ту Мíнíстрiв Украïни вiд 5.11.1991 р., № 311 // Офщйний вюник Украïни. - 2002. - № 51. - С. 95.
Галазюк Н.М., Иваночко С. С., Кипершайн А.А. Основные направления реформирования жилищного и коммунального хозяйства в трансформационной экономике Украины
Охарактеризованы приоритетные методы управления естественными монополиями при условиях реформирования экономических отношений. Выделены основные проблемы развития естественных монополистических структур в трансформационной экономике Украины и определены пути их устранения.
Ключевые слова: естественная монополия, методы управления естественными монополиями, реформирование жилищно-коммунального хозяйства, государственная регуляция коммунального сектора, цена (тариф) естественного монополиста, льготы, дотации, субсидии, инвестиции.
Galazyuk N.M., Ivanochko S.S., Kipershine A.A. Basic directions of reformation of housing and communal economy are in the transformation economy of Ukraine
The priority methods of management natural monopolies are described at the terms of reformation of economic relations. The basic problems of development of natural monopolistic structures are selected in the transformation economy of Ukraine and certainly ways of their removal.
Keywords: natural monopoly, by the methods of management natural monopolies, reformation of housing and communal economy, government control of communal sector, cost (tariff) of natural monopolist, privilege, grant, subsidy, investment.
УДК 658.8:[338.45:621] Доц. Г.П. Гоголь, канд. екон. наук;
студ. А.В. Колодшчук; студ. А.Ю. Яремко - НУ '^beiecbm полтехмка"
СУТН1СТЬ ЗБУТОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 МАШИНОБУД1ВНИХ
п1дприемств
Подано визначення сутност понять "збут продукцп", "o6ir продукцп", "канал pеалiзацп (збуту) продукцп" в межах визначення системи вщносин та заходiв у збу-товш дiяльностi як процесу pеалiзацп функцп збуту, розмщення продукцп в просто-pi (на ринку) та в чаа. Розглянуто функцп збуту.
Ключов1 слова: збут, общ канал збуту продукцп, функцп збуту, збутова дiяльнiсть.
