CC BY
13
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК 334.724.2.003.12 Асист. Н.М. Галазюк - Луцький державный
техмчний умверситет
ОЦ1НКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТ1 МУНЩИПАЛЬНО-ЕКСПЛУАТАЦШНИХ ШДПРИСМСТВ
Трансформацiя соцiально-економiчних вiдносин в Укрш'ш вимагае формування нових пiдходiв до управдшня та регулювання результативно! дiяльностi тд-приемств, якi формують мюцеву iнфраструктуру. Основну увагу зосереджено на обгрунтуванш методологiчних засад пiдвищення ефективносп та рентабельностi му-нiципально-експлуатацiйних тдприемств.
Ключов1 слова: витрати, дотацп, тарифи, щна, природна монополiя, прибуток, рентабельшсть, програмно-цiльовий метод, iнвестування.
Assist. N.M. Galaziuk - Lutsk State Technical University The characteristics of the results of the municipal-maintenance enterprises
The transformation of the social-economics relations in Ukraine demands the formation of the new approaches to the governance and regulation of the effective activity of the enterprises, which form the local infrastructure. The main idea of the article is concentrated on the explanation of the methodological grounds of the effectiveness and productivity of the municipal-maintenance enterprises elevation.
Вступ. Формування нових шдход1в до оцшки результат д1яльност1 мунщипальних-експлуатацшних тдприемств вимагае перегляду сутност зав-дань та змюту бшьшосл економ1чних дисциплш.
Переважна бшьшють в1тчизняних публжацш та дослщжень оцшки результат д1яльност1 мунщипальних експлуатацшних тдприемств грунтують-ся на класичних шдходах до прибутковост та рентабельно ст ринкових суб'еклв господарювання - тому не повною м1рою враховуеться характер постшного природного монопол1зму та суспшьний вид кшцевого продукту.
Аналiз останшх дослiджень. Вивчають проблеми розвитку екплуата-цшних тдприемств в1тчизняш та закордонш вчеш-економюти, зокрема: Н. Белоусова, С. Васшьева, В. Л1вшиц, I. Борисенко, Н. Гура, В. 1ваненко, М. Болюх, В. Кардаш, М. Лебедев, А. Нтфоров, Г. Онищук та ш. У сво!х роботах науковщ пропонують напрямки реформування природних монополш. На нашу думку це е недостатньою умовою ефективного функцюнування му-нщипально-експлуатацшних тдприемств, бо, власне, зумовлюе необхщшсть пошуюв нових принцишв управлшня шдприемствами житлово-комунального господарства, а також шлях1в полшшення швестицшного кшмату в Украш1.
Виклад основного матерiалу дocлiдження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатiв. Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) е розгалуженою сферою нацюнально! економ1ки Украши. Стан ЖКГ ютотно впливае не тшьки на забезпечення першочергових потреб населення, але й на створення необхщних умов для функцюнування всього господарства краши.
Через кризов1 явища в економщ1 експлуатацшш шдприемства перебу-вають на меж1 руйнування. Ф1зична спрацьовашсть шженерних систем сягла майже 50 %; 1з загально! кшькост водопровщних мереж майже третя частина замортизована або знаходиться в аваршному сташ, бшьше 20 % канал1за-цшних мереж потребуе замши; у тепловому господарсга експлуатують низь-
250
Збiрник наукoвo-технiчних праць
Науковий вкник, 2006, вип. 16.2
коефективш котли, що вичерпали строк експлуатаци. Згiдно з оцiнками, приблизно 40 % наявних очисних погужносгей потребують вщновлення з метою виконання вимог стандарта якосгi води.
Водночас неращональш витрати та втрати питно! води у зовнiшнiх мережах перевищують 30 %. З огляду на те, що водопровiдно-каналiзацiйне гос-подарство е значним споживачем електроенерги - 5,2 % вщ загального обсягу 11 споживання в УкраАт, через незадовiльний стан мереж i неоптимальний режим роботи насосних станцш втрачаеться близько чверт споживано! електроенерги. Неращональне та неефективне використання паливно-енергетич-них ресурЫв е однiею з основних проблем галузь Питомi витрати електрич-но! енерги на подання питно! води населенню у 1,8-2,6 раза перевищують аналопчш показники европейських держав.
Тому зменшення енергоспоживання житлово-комунальною сферою, досягнення щорiчноl економп у середньому 3,0-3,5 % та зниження енергомю-ткост не менше нiж на 18 % до кшця 2006 року е одним з основних завдань галузевого розвитку: мНеобхiдно мати на уваз^ що у кожному регюш склада-ються власнi умови функщонування ринкiв. До кола факторiв, що визначають специфiчнiсть регiональних вщтворювальних процесiв, входять ресурсний та виробничий потенщал" [1, с. 43].
Через надмiрну централiзацiю теплопостачання, експлуатацiю мало-ефективного обладнання невиробничi втрати теплово! енерги досягли 3040 %. Оптимiзацiя витрат i втрат енергетичних i матерiальних ресурсiв у сфе-рi виробництва i надання житлово-комунальних послуг з !х наближенням до вимог Свропейського Союзу та вщповщт напрями !х забезпечення визначено першочерговими заходами закону "Про загальнодержавну програму реформу-вання та розвитку ЖКГ на 2004-2010 рр".
Починаючи з 90-х р. регулювання економiки галузi почало здшснюва-тися на розширення сфери дiй ринкових мотивацiй, стимулiв i регуляторiв. По-сутi, ще з 1994 р. держава передала галузь пiд юрисдикцiю мiсцевих оргашв самоврядування. Втiм, досi не вироблено загального шдходу та засад полггаки щодо природних монополiй у цшому i мунiципального сектора експлуата-цшних пiдприемств зокрема. Такi методи управлшня, бюджетнi дотацн i особливо монопольне становище, повшстю влаштовують комунальш пiдприемства. Воно дае змогу уникати цшого низки небезпек та проблем, пов'язаних з бан-крутством i конкуренцiею, мати привiлейовану позицiю на ринку послуг. Кон-центруючи у сво!х руках певну господарську владу, вони мають змогу з позици сили впливати на iнших учасниюв ринку, нав'язувати !м сво! умови. Оргашза-цiйнi структури монопольного типу (водопостачання, водовiдведення, теплопостачання та ш.), !х монопольне мiсце у ринковш ситуацн робить !х незащ-кавленими у змiнi моделей, асортименту, якостi послуг. Такi пiдприемства слабо реагують на змшу попиту i пропозицн, корегування цiнами й шшими параметрами ринку. Високий рiвень концентраци у комунальнiй сферi ускладнюе перехiд до ефективних метсдав управлiння i, вiдповiдно, лiбералiзацil тарифiв на комунальнi послуги: "З вщмовою вiд централiзованого планування та нагля-ду за його виконанням керiвники опинилися у вакуумi контролю, оскшьки ком-пенсуючих контрольних механiзмiв створено не було" [3, с. 13].
5. 1нформацшш технологи галузi
251
Нацшмальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
На пiдставi законiв, а також постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши №311 вiд 5.11. 1991 р. "Про розмежування державного майна Украши мiж за-гальнодержавною (республiканською) власнiстю i власнiстю адмшютратив-но-територiальних одиниць (комунальною власнiстю)" держава та адмшютра-тивно-територiальнi одиницi перестали вщповщати за зобов'язання одне одному у процес ре^заци права державно! власность У такий споЫб держава "скинула" з себе "непосильну" ношу дотування та фiнансування проблем со-цiально-економiчного характеру утримання та розвитку територш i утворила, ^м iншого, додатковий iнститут у функщонуванш фiнансiв мiсцевих органiв самоврядування, а в нащональнш економiцi специфiчний и сектор, вiдмiнний вiд узвичаено! практики структурування економжи у свiтогосподарськiй модель Водночас вщзначаеться та те, що в мiру вичерпання внутршшх ресурсiв галузi стабiлiзуюча роль державного монополiзму проявляеться все слабше. Вщповщно, усвiдомлюючи повною мiрою свою значимють i, випливаючи звiдси, слабку вразливють, монополи демонструють сво! негативнi прояви, створюючи предмет незадоволення споживачiв i об'ект уваги антимонопольного ком^ету Украши. З iншого боку, дослщники, розглядаючи потенцiйнi та реальш небезпеки державного монополiзму, концентрують увагу, головним чином, на сощальному та полггачному аспектах проблеми, на необхщност контролю за природними монополiями безналежност до !х галузi належнос-ть 1нша група дослiдникiв, розглядаючи проблеми ЖКГ, спрямовуе увагу на дотримання антимонопольного законодавства. Акцент переноситься не на визначення сутност монополiзму галуз^ а на його негативнi наслщки для споживачiв послуг i, вщповщно, - на вдосконалення контролю за дотриман-ням антимонопольних приписiв.
Водночас практика засв^ила, що реально "надана сама собi" природ-на монополiя у цьому секторi в^чизняно! економжи спрямувала зусилля на-самперед на максимiзацiю доходiв у будь -який споЫб, незалежно вiд обсягу наданих послуг, реалiзуючи !х за необхщною для себе цiною.
Пiдвищення цш i тарифiв протягом 1992-1993 рр. мало шфляцшний характер, на подальших етапах - реальне наближення !х до витрат. Система дотування, яка повнiстю залежить вiд можливостей мюцевих бюджетiв, ставить галузь на межу фшансово! кризи i примушуе пiдприемства галузi перек-ладати збитки вщ надання послуг населенню на госпрозрахункових спожива-чiв, що водночас шдвищуе собiвартiсть та цiну промислово! продукци.
Цiлком покладаючись на державу, шдприемства звели до мiнiмуму свою самостшшсть, припинили реагувати на змшу зовнiшнiх та внутрiшнiх обставин. Постшно захищенi вiд натиску конкурентiв, вони були неефективш настiльки, що перетворилися в непосильний тягар для економжи. Характерною особливютю сучасного стану формування ринкових вщносин тд-приемств ЖКГ, е намагання використання економiчних важелiв в управлiннi. В умовах вдосконалення господарського мехашзму особливо актуальною постае проблема адаптаци до ринкових вщносин.
Змiна економiчноl ситуаци в Укра!ш вносить iстотнi корективи у систему менеджменту галузi щодо необхщносл вирiшення проблеми збалансо-
252
Зб1рмик' науково-технiчних праць
^укрвий вкник, 2GG6, вип. 1б.2
вашст piзних сфеp дiяльнoстi пiдпpиeмства з метою pентабельнoгo ведення гoспoдаpства. Реopганiзацiя галyзi пoвинна 6ути складoвoю части^ю загаль-нoдеpжавнoï пoлiтики, тoбтo сyспiльнo-пoлiтичних пеpетвopень в Укpаïнi. За цих складних yмoв pефopмyвання екoнoмiчних вiднoсин галyзi визначаються неoбхiдними i дiйoвими тoдi, кoли такi методи yпpавлiння, як пpoгнoзyвання та пpoгpамyвання сoцiальнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy iнфpастpyктypи ЖКГ pе-гioнiв та сyб,eктiв гoспoдаpювання, шмплексш й цiльoвi pегioнальнi пpoгpа-ми ("Вoда", мTеплo " тoщo) будуть yтвеpдженi в пpактицi. На нашу думку, дoс-татньo уваги маe бути пpидiленo якiснoмy poзpoбленню i свoeчаснiй pеалiза-цiï кoмплексних теpитopiальних пpoгpам - важливих iнстpyментiв у^авлшня сoцiальнo-екoнoмiчними пpoцесами i кoмyнальнoю iнфpастpyктypoю в pегi-oнах Укpаïни. Дoсвiд pефopмyвання екoнoмiки галyзi, застосування piзних за змiстoм i цшями механiзмiв yпpавлiння кoмyнальнoю iнфpастpyктypoю шка-зye, щo пpoгpамнo-цiльoвий метoд залишаeться ефективним, oскiльки значнo poзшиpюe кoлo yчасникiв пpoгpами, щo за yмoв дефiцитy бюджету e немалo-важним для експлуатацшних пiдпpиeмств i кoмyнальнoï iнфpастpyктypи.
Пiдхiд дoдаткoвoгo oтpимання шш^в за пpoгpамнo-цiльoвим метoдoм нами poзглядаeться ще й тoмy, щo на oснoвi закoнoдавчих pегламентацiй ад-мiнiстpативнo-теpитopiальнi opгани мають дoдаткoвий маневp для poзвиткy теpитopiй i кoмyнальнoгo сект^а взагалi. Mеханiзм фopмyвання таpифiв пе-pедбачаe забезпечення eдиних пpинципiв та методичних oснoв ïx фopмyван-ня, впpoвадження eдинoï класифiкацiï витpат в^шв^^ дo чинних стандаp-тiв бyxгалтеpськoгo oблiкy.
Експлyатацiйним пiдпpиeмствам, вpаxoвyючи ix стан i екoнoмiкy взага-лi, piвень платoспpoмoжнoстi спoживачiв, надання самoстiйнoстi в екoнoмiчнo-му меxанiзмy e недoстатньoю yмoвoю з oглядy на пеpспективy. Деpжавна дoпo-мoга, на наш шгаяд, e визначальнoю oзнакoю виxoдy з кpизoвoгo стану.
Hеoбxiднiсть pефopмyвання екoнoмiчниx вiднoсин мyнiципальниx пpиpoдниx мoнoпoлiй гoстpo вiдчyваeться уже пpoтягoм багатьox poкiв. Бшь-шiсть кеpiвникiв, вчених та спецiалiстiв poзyмiли, шр pанo чи пiзнo сфеpi ш -мунальних пoслyг дoведеться пеpеxoдити дo фyнкцioнyвання в pамкаx pинкo-вих вiднoсин i штучне затягування цьoгo пpoцесy пpизведе дo ïï вiдpивy вiд екoнoмiчниx закoнiв poзвиткy.
Hеoбxiднo зазначити i те, деpжава не забезпечye пiдпpиeмствам y товдому oбсягy ^м^нса^:' з бюджету piзницi мiж встанoвленими таpифами i сyттeвoю ваpтiстю пpoдyкцiï та шслуг, щo негативнo пoзначаeться на ïx фь нансoвoмy станoвищi та якoстi poбiт i пoслyг. Пoстiйний безсистемний пеpег-ляд таpифiв на газ i електpoенеpгiю пpи затвеpдженнi таpифiв на вoдo-, теп-лoпoстачання не мoже бути пpoгнoзoваним тoмy, щo пpи вiдсyтнoстi мехашз-му шдексування таpифiв на пoслyги y випадку змiни таpифiв на енеpгoнoсiï пpизвoдить дo значних збиткiв пiдпpиeмств ЖКГ. Hедoстатнe видiлення дoта-цiй, шгашення сyбсидiй i пiльг пpимyшye пiдпpиeмства вoдoканалiзацiйнoгo гoспoдаpства i теплoпoстачання пеpекладати частку витpат на пpoмислoвi пiдпpиeмства, щo пpизвoдить дo збiльшення сoбiваpтoстi пpoмислoвoï ^o-дукци i y кiнцевoмy пiдсyмкy спpичинюe завищення цш на тoваpи i пoслyги
5. Iii(|)()|)Maiiiiíiii технологй' гaлyзi
253
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
для населення; шдвищення тарифiв для органiзацiй бюджетно! сфери вимагае додаткового фiнансування з бюджету.
Одшею Ï3 головних причин кризи ЖКГ, на нашу думку, е вщсутшсть достатньо! нормативно-правово! бази, яка б не просто регулювала вщносини в житлово-комунальнiй сферi, але й сприяла б приходу в цю галузь iнвестора шляхом встановлення нормальних механiзмiв вкладення коштiв i, вiдповiдно, повернення вкладеного з прибутками. Виршити завдання залучення швести-цш, влада повинна безумовно прийняти установку, що бiзнес прийшов зароб-ляти. Вш готовий вкладати кошти, нав^ь якщо ix повернення з прибутком -дшо вiддаленоï перспективи. Для приходу власника, галузь повинна стати ш-вестицшно привабливою. Оскшьки влада навряд чи наважиться перевести питання повшстю у компетенцiю приватного власника, тодi забезпеченням iнвестицiйноï привабливост мае стати оновлення основних фондiв ЖКГ. Тiльки тодi та з'являться iнвестори.
Висновки. мIнвестицiйнам складова тарифiв, яка вважаеться проблемною позищею теорiï i практики регулювання прибутковост мiсцевиx моно-польних утворень навт у розвинених економiкаx, для в^чизняних умов виз-наеться економiчно необгрунтованою i недостатньо доказовою при сшвстав-ностi алгоритмiв методики формування тарифiв i амортизування мережноï ш-фраструктури.
Субсидшвання (дотування) збитковоï дiяльностi монополют^в суспiльниx послуг за рахунок кошт^в бюджетов будь-яких рiвнiв, з суто економiчниx теоре-тичних пiдxодiв, е вводом вiд основних принципiв теори розподшу, оскшьки при цьому опосередковано покриваеться частина вартостi послуг комерцшних структур i бюджетування здiйснюеться за рахунок вшх платниюв податкiв.
Перехресне субсидшвання - дiюча практика понижених тарифiв для населення за рахунок шдвищення ïx промисловим споживачам розглядаеться у дослщженш необгрунтованим, крiм економiчного контексту, з точки зору со-цiально орiентованоï економiки це "замасковане" субсидiювання повертаеться платежами населення щнами у промисловiй та прирiвнянiй до не!" продукци (товарах i послугах). Пропонуеться для цих шдприемств переглянути бухгал-терську методологiю структурування витрат, яка б давала змогу формалiзова-но обгрунтовувати тарифи в розрiзi категорiй споживачiв.
Лiтература
1. Кул1шов В., Мус Чечетов М., Медрул О. Корпоративне управлшня в умовах еконо-м1чно'1 трансформаций Економша Украши. -1999, - 38. - С. 10-18.
2. Ст1глщ Д. Економша державного сектора/ Пер. з англ. - К.: Основи, 1988. - 854 с.
3. Чечетов М., Медрул О. Корпоративне управлшня в умовах економ1чно'1 трансформаций Економка Украши. -1999, - 38. - С. 10-18.
4. Шкворець Ю. Програмно-цшьове управлшня реал1защею прюритетних напрям-к1в сощально-економ1чного та науково-техшчного розвитку// Економ1ка Украши. - 2001, № 7. - С. 33-39.
5. Юр'ева Т. Проблеми житлово-комунального господарства та напрямки ix вир1шен-ня// Региональна економша. - 2003, № 1. - С. 96-101.
6. Юр'ева Т.П. Про напрямки та принципи удосконалення управлшня житлово-ко-мунальним комплексом мюта// Економ1ка: проблеми теори та практики. - Д., 2002, вип. 144. - С. 23-29.
254
Збiрник науково-техшчних праць
